Угода між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про судноплавство на внутрішніх водних шляхах

Дата підписання: 14.07.1992

Дата набуття чинності: 01.06.1994

Уряд України і Уряд Федеративної Республіки Німеччина,

виходячи з бажання і надалі розвивати двостороннє судноплавство на внутрішніх водних шляхах, пам'ятаючи про Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі і, зокрема, про його положення щодо розвитку транспорту

погодились про наступне:

Для цілей цієї Угоди:

а) "судна" означають офіційно реєстровані на державній території однієї із договірних сторін судна, які можуть здійснювати перевезення пасажирів чи вантажів по внутрішніх водних шляхах відповідно до місця своєї реєстрації без особливого на те дозволу -

б) "ліхтери, що використовуються в ліхтеровозних системах" означають судна згідно до п. "а", які є ліхтерами баз екіпажу і без силової установки -

в) "судноплавні підприємства" означають підприємства чи підприємців, що зайняті в судноплавстві, які мають своє місцезнаходження чи місцепроживання на державній території однієї із договірних сторін -

г) "компетентні органи" означають Міністерство транспорту України і Федерального міністра транспорту Федеративної Республіки Німеччини, чи інші органи/установи, призначені договірними сторонами -

д) "порти" означають порти і офіційно дозволені перевалочні пункти і причали для пасажирських суден на державній території кожної із договірних сторін.

1. Згідно з положеннями статей 3 - 6 цієї Угоди судна однієї із договірних сторін можуть здійснювати судноплавство по водних шляхах іншої договірної сторони, а також користуватися портами і офіційно дозволеними місцями якорної стоянки. Це положення діє також у відношенні транспортування інших плавучих об'єктів (наприклад, землечерпалки, крани) і перегону новозбудованих суден.

2. Судноплавство регулюється правовими нормами тієї договірної сторони, по внутрішніх водних шляхах якої воно здійснюється.

1. Судна обох договірних сторін можуть здійснювати перевезення пасажирів і/чи вантажів між портами однієї договірної сторони і портами іншої договірної сторони, а також у зворотному напрямку (двостороннє сполучення).

2. Судна однієї договірної сторони можуть перевозити пасажирів і/чи вантажі у двосторонньому сполученні між портами своєї договірної сторони і одним із наступних портів іншої договірної сторони:

а) морським портом -

б) портом, розташованим безпосередньо на шляху до морського порту -

в) портом, названим компетентним органом на основі пропозиції Змішаної комісії.

3. Судноплавні підприємства обох договірних сторін повинні приймати участь у двосторонньому сполученні на паритетних засадах і, по можливості, рівномірно на протязі року. Розподіл перевезень вантажів здійснюється на основі кількості відвантаженого вантажу у тоннах.

4. Для двостороннього сполучення повинні бути узгоджені економічно виправдані фрахтові ставки і пов'язані з ними додаткові умови.

5. Кожна із договірних сторін може, після обговорення у Змішаній комісії, у виключних випадках з технічних причин або з причин безпеки судноплавства встановлювати максимальну кількість проходів суден через свої водні шляхи в двосторонньому сполученні.

1. Судна однієї договірної сторони можуть перевозити пасажирів та/чи вантажі через державну територію іншої сторони по внутрішніх водних шляхах, що встановлені договірними сторонами на основі пропозиції Змішаної комісії (транзитне сполучення).

2. Кожна договірна сторона може, після обговорення у Змішаній комісії, у виключних випадках з технічних причин безпеки судноплавства встановлювати максимальну кількість проходів суден через свої водні шляхи у транзитному сполученні.

Судна обох договірних сторін можуть перевозити пасажирів і/або вантажі між одним із портів іншої договірної сторони і портом третьої країни (сполучення з третіми країнами) і в зворотному напрямі тільки на основі спеціального дозволу відповідального компетентного органу.

Перевезення пасажирів і/або вантажів між портами однієї договірної сторони (каботаж) резервуються за суднами цієї договірної сторони. Винятки вимагають спеціального дозволу компетентного органу на перевезення.

1. Кожна договірна сторона на своїй дільниці Дунаю буде визнавати видані іншою договірною стороною кваліфікаційні посвідчення суднового екіпажу (включаючи судноводіїв), а також суднові посвідчення.

2. Для судноплавства на інших внутрішніх водних шляхах, за винятком Рейну, Мозеля і морських судноплавних шляхів, компетентні органи однієї договірної сторони по пред'явлених виданих на державній території іншої сторони посвідченнях та свідоцтвах, які відносяться до судна та його екіпажу (наприклад, суднові посвідчення і кваліфікаційні свідоцтва) будуть видавати передбачені на її території свідоцтва і посвідчення. При цьому свідоцтва і посвідчення повинні бути видані на державній території однієї із договірних сторін на умовах, які відповідають розпорядженням, що діють на території іншої договірної сторони.

3. Небезпечні вантажі можуть перевозитись тільки на суднах, що мають свідоцтва дозволу, передбачені для відповідних водних шляхів.

Кожна договірна сторона надасть суднам іншої договірної сторони таке саме відношення при використанні прав, що надаються їм згідно з статтями 2 - 6 цієї Угоди, як і суднам своєї договірної сторони.

Це, зокрема, відноситься до:

а) стягнення навігаційних та портових зборів -

б) використання портових споруд, місць якорної стоянки, шлюзів та інших судноплавних споруд загального використання -

в) оформлення документів компетентними владами -

г) забезпечення паливом та мастильними матеріалами.

Кожна договірна сторона надасть суднам іншої договірної сторони таке ж відношення, як і суднам своєї договірної сторони стосовно митного оформлення продовольчих і суднових запасів, що знаходяться на борту. Аналогічне відношення діє і стосовно призначених для використання чи споживання на суднах палива та мастильних матеріалів.

1. Судноплавні підприємства обох договірних сторін можуть на основі взаємності на державній території іншої договірної сторони засновувати представництва чи агентства для обслуговування суден і екіпажів своєї сторони при умові дотримання діючого там законодавства із дозволу компетентного органу.

2. Судноплавні підприємства обох договірних сторін можуть заключати між собою угоди, що стосуються експлуатаційного, технічного і комерційного сприяння підвищенню економічної ефективності їх перевезень.

Кожна договірна сторона надасть судноплавним підприємствам іншої договірної сторони право вільно переказувати їх прибутки. Переказ буде здійснюватись на основі офіційного курсу обміну і в межах звичайних термінів.

1. Члени екіпажів суден обох договірних сторін повинні мати при перетині кордону закордонний документ.

2. На вантажних і пасажирських суднах разом з членами екіпажів можуть в'їжджати і виїжджати їх дружини та не перебуваючі в шлюбі неповнолітні діти, якщо вони мають згаданий у пункті 1 документ і візу. Діти віком до 16 років можуть бути занесені в закордонний документ одного з батьків.

3. На ділянках Дунаю обох договірних сторін члени екіпажів суден для перетину кордону і для перебування на борту, а також на території розташованих на Дунаї портів не повинні мати візи, якщо вони мають посвідчення дунайського річковика чи паспорт моряка і якщо вони занесені до списку членів екіпажу.

4. Всі особи, що знаходяться на борту судна, перелічені в пунктах 1 - 3, повинні бути внесені до списку членів екіпажу.

5. Договірні сторони обмінюються зразками вказаних в пунктах 1 і 3 документів.

6. Найбільш сприятливі правові розпорядження про в'їзд та перебування іноземців зберігають силу.

1. Судна обох договірних сторін можуть зупинятися для стоянки в будь-який час доби в таких місцях:

а) в портах завантаження та вивантаження -

б) в портах, які знаходяться на шляху проходження -

в) в дозволених правилами плавання місцях на шляху проходження судна.

2. У випадку аварії, нещасного випадку, тяжкої хвороби особи, яка знаходиться на борту судна, чи з інших причин, які перешкоджають подальшому плаванню, судна можуть зупинятися для стоянки в будь-якому придатному місці. В такому разі капітан судна чи уповноважена ним особа повинні негайно інформувати найближчі прикордонні, митні чи інші компетентні органи.

3. Компетентні органи обох договірних сторін надають необхідну допомогу при аваріях чи нещасних випадках з суднами чи членами екіпажу іншої договірної сторони. При тяжких аваріях чи нещасних випадках договірна сторона, на території якої це сталось, негайно повідомляє іншу договірну сторону і, якщо провадиться розслідування обставин випадку, інформує її про результати розслідування.

1. Для виконання і нагляду за застосуванням цієї Угоди утворюється Змішана комісія. До складу Змішаної комісії будуть входити по три уповноважених представники від кожної договірної сторони, які призначаються компетентними органами договірних сторін: Міністерством транспорту України та Федеральним міністром транспорту Федеративної Республіки Німеччина.

2. З боку України до складу Змішаної комісії ввійдуть: представник Міністерства транспорту України (голова делегації) та по одному призначеному Міністром транспорту України представнику судноплавних компаній і вантажовідправників.

3. З боку Федеративної Республіки Німеччина до складу Змішаної комісії ввійдуть: представник Федерального міністра транспорту (голова делегації) та по одному призначеному Федеральним міністром транспорту представнику судноплавних підприємств і вантажовідправників.

4. Для розгляду окремих питань кожна договірна сторона може залучати експертів.

5. Змішана комісія опрацює і ухвалить на своєму першому засіданні Правила процедури своєї діяльності.

6. Завданнями Змішаної комісії є зокрема:

а) внесення пропозицій компетентним органам стосовно:

- визначення річкових портів відповідно до пункту 3 "в" статті 3 -

- встановлення мінімальних та максимальних фрахтових ставок і пов'язаних з ними додаткових умов відповідно до пункту 4 статті 3 -

- встановлення транзитних водних шляхів відповідно до пункту 1 статті 4 -

- допуску суден третіх країн до участі в двосторонньому сполученні -

- приведення цієї Угоди у відповідність з рівнем розвитку судноплавства по внутрішніх водних шляхах -

б) розподіл, в разі необхідності, вантажів між судноплавними підприємствами договірних сторін відповідно з пунктом 3 статті 3 і нагляд за розподілом вантажів -

в) обговорення можливостей встановлення максимальної кількості рейсів у двосторонньому сполученні відповідно до пункту 5 статті 3 та транзитному сполученні відповідно до пункту 2 статті 4 -

г) проведення статистики перевезень на суднах обох договірних сторін.

7. Домовленості на основі пропозицій згідно пункту 6 "а" оформлюються шляхом збіжних заяв голів делегацій у Змішаній комісії. Заяви голів делегацій вносяться від імені компетентних органів договірних сторін. Заяви повинні бути внесені, по можливості, протягом двох тижнів після внесення пропозиції Змішаної комісії.

8. Мінімальні та максимальні фрахтові ставки і пов'язані з ними додаткові умови, погоджені Змішаною комісією, підлягають в разі подання на затвердження компетентним органам, про вступ їх в силу відповідно до внутрішньодержавного законодавства належить негайно повідомити іншу договірну сторону.

9. Якщо в Змішаній комісії згода не досягнута, за пропозицією однієї із договірних сторін представники компетентних органів обох договірних сторін протягом чотирьох тижнів зустрічаються для консультацій.

10. На прохання Змішаної комісії компетентні органи нададуть їй матеріали, необхідні для виконання її завдань.

Спортивні судна обох сторін можуть користуватися внутрішніми водними шляхами кожної із договірних сторін за умови дотримання правових норм, діючих на території відповідної сторони.

1. Ця Угода укладається на необмежений строк.

2. Угода вступає в силу в перший день третього місяця після дня обміну між договірними сторонами повідомленнями про те, що необхідні для цього внутрішньодержавні процедури виконані.

3. Ця Угода може бути денонсована однією із договірних сторін за шість місяців до закінчення календарного року письмовим повідомленням.

В цьому випадку Угода втратить силу після закінчення цього календарного року.

Здійснено в м. Бонн, 14 липня 1992 року в двох примірниках, кожний українською та німецькою мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.

Уряд України та Уряд Федеративної Республіки Німеччина в зв'язку з підписанням Угоди про судноплавство по внутрішніх водних шляхах з метою розвитку та покращення взаємних зв'язків в галузі річкового судноплавства прийшли до домовленостей, які є невід'ємною частиною Угоди.

1. Транспортні права.

З метою забезпечення одностайного застосування Угоди обидві договірні сторони погодились виходити із наступного розуміння змісту транспортних прав:

(1) Двостороннє сполучення: перевезення пасажирів та/чи вантажів судном однієї із договірних сторін з державної території однієї договірної сторони на державну територію другої договірної сторони від чи до річкового порту, розташованого на державній території однієї із договірних сторін.

(2) Транзитне сполучення: перевезення пасажирів та/чи вантажів судном однієї із договірних сторін по внутрішніх водних шляхах через територію другої договірної сторони без посадки чи висадки пасажирів і без завантаження чи вивантаження на території цієї другої договірної сторони.

(3) Сполучення з третіми країнами: перевезення пасажирів та/чи вантажів судном однієї із договірних сторін з третьої країни на державну територію другої договірної сторони чи в зворотному напрямі.

(4) Каботаж: перевезення пасажирів та/чи вантажів судном однієї договірної сторони між пунктами завантаження і вивантаження на внутрішніх водних шляхах другої договірної сторони.

При визначенні того, яке з транспортних прав використовується, вирішальним критерієм є здійснення перевезень визначеним судном, а не походження і пункт призначення вантажу, який перевозиться.

2. Стосовно транзитних перевезень, які не починаються і не закінчуються на територіях обох договірних сторін, на прохання однієї договірної сторони і на основі пропозиції змішаної комісії буде погоджуватись часткова участь судноплавних підприємств обох сторін.

3. Права і обов'язки договірних сторін, які виходять з заключених раніше багатосторонніх домовленостей, учасниками яких є обидві договірні сторони чи одна із договірних сторін, цією Угодою не порушуються.

Здійснено в м. Бонн 14 липня 1992 року в двох примірниках, кожний українською та німецькою мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.