Консульський договір між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Німецькою Демократичною Республікою

Президія Верховної Ради Союзу Радянських Соціалістичних Республік і Голова Державної ради Німецької Демократичної Республіки,

керовані бажанням дальшого розвитку дружніх відносин згідно з Договором про дружбу, взаємну допомогу і співробітництво між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Німецькою Демократичною Республікою, підписаним у Москві 12 червня 1964 року, і

беручи до уваги, що підписаний у Москві 10 травня 1957 року Консульський договір між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Німецькою Демократичною Республікою потребує оновлення,

вирішили укласти даний Консульський договір і з цією метою призначили своїми Уповноваженими:

Президія Верховної Ради Союзу Радянських Соціалістичних Республік - Миколу Івановича Молякова, начальника Консульського управління Міністерства закордонних справ Союзу Радянських Соціалістичних Республік,

Голова Державної ради Німецької Демократичної Республіки - Августа Клобеза, начальника Консульського відділу Міністерства закордонних справ Німецької Демократичної Республіки,

які після обміну своїми повноваженнями, визнаними в належному рядку і потрібній формі, погодилися про нижченаведене.

У цьому Договорі наведені нижче терміни мають таке значення:

1) "консульство" означає генеральне консульство, консульство, віце-консульство і консульське агентство;

2) "консульський округ" означає район, на території якого консульська службова особа має право виконувати консульські функції;

3) "глава консульства" означає особу, уповноважену керувати консульством;

4) "консульська службова особа" означає всяку особу, включаючи главу консульства, якій доручено виконання консульських функцій. До визначення "консульська службова особа" включаються також особи, прикомандировані до консульства для проходження практики;

5) "співробітник консульства" означає особу, яка не є консульською службовою особою і виконує в консульстві адміністративні або технічні обов'язки. Під терміном "співробітник консульства" розуміються також шофери, прислуга, садівники та інші особи, що виконують обов'язки по обслуговуванню консульства;

6) поняття "громадянин репрезентованої держави" відповідно охоплює і юридичних осіб;

7) "консульські приміщення" означає будинки або частини будинків, включаючи резиденцію глави консульства, а також земельні ділянки, що обслуговують ці будинки або частини будинків, використовувані виключно для консульських цілей, незалежно від того, чиєю власністю вони є;

8) "консульські архіви" означає все службове листування, шифр, документи, книги, технічні засоби діловодства, а також обладнання, призначене для їх зберігання;

9) "судно" означає будь-яке судно, що плаває під прапором репрезентованої держави;

10) "літак" означає будь-який літальний апарат з розпізнавальними знаками репрезентованої держави.

1. Консульство може бути відкрито в державі перебування тільки за згодою цієї держави.

2. Місцезнаходження консульства, його клас і консульський округ, а також їх наступні зміни визначаються за погодженням між репрезентованою державою і державою перебування.

1. До призначення глави консульства репрезентована держава одержує згоду держави перебування на таке призначення.

2. Після того, як одержано таку згоду, репрезентована держава надсилає державі перебування консульський патент або інший документ про призначення глави консульства. В патенті або іншому документі зазначаються ім'я і прізвище глави консульства, його ранг, консульський округ, в якому він виконуватиме свої обов'язки, і місцезнаходження консульства.

3. Після подання патенту або іншого документа про призначення глави консульства держава перебування видає йому в можливо короткий строк екзекватуру або інший дозвіл.

4. Глава консульства може приступити до виконання своїх обов'язків після того, як держава перебування видасть йому екзекватуру або інший дозвіл.

5. Держава перебування до видачі екзекватури або іншого дозволу може дати главі консульства згоду на тимчасове виконання ним своїх обов'язків.

Репрезентована держава повідомляє державі перебування ім'я і прізвище, ранг і посаду консульської службової особи, що її призначено в консульство не як главу консульства.

Консульською службовою особою може бути тільки громадянин репрезентованої держави.

Держава перебування може в усякий час повідомити репрезентовану державу про те, що екзекватуру або інший дозвіл глави консульства взято назад або що консульська службова особа чи співробітник консульства є неприйнятними. В такому разі репрезентована держава повинна відповідно відкликати таку консульську службову особу чи співробітника консульства, якщо він вже приступив до своєї роботи.

Держава перебування забезпечує консульській службовій особі і співробітнику консульства свій захист і вживає необхідних заходів для того, щоб консульська службова особа і співробітник консульства могли виконувати свої обов'язки і користуватися правами, привілеями та імунітетами, передбаченими цим договором і законодавством держави перебування.

1. Коли глава консульства через якусь причину не може виконувати свої функції або коли посада глави консульства є тимчасово вакантною, репрезентована держава може уповноважити консульську службову особу даного чи іншого консульства в державі перебування або одного з членів дипломатичного персоналу свого дипломатичного представництва в державі перебування виконувати функції глави консульства. Репрезентована держава повинна про це заздалегідь сповістити державу перебування.

2. Особа, уповноважена для тимчасового керівництва консульством, користується тими ж правами, привілеями та імунітетами, які надаються главі консульства згідно з даним Договором.

3. Призначення члена дипломатичного персоналу дипломатичного представництва в консульство відповідно до пункту 1 цієї статті не зачіпає привілеїв та імунітетів, які надано йому за його дипломатичним статусом.

1. Передбачені цим Договором права та обов'язки консульських службових осіб поширюються рівною мірою на членів дипломатичного персоналу дипломатичного представництва репрезентованої держави, на яких покладено здійснення консульських функцій.

2. Здійснення консульських функцій особами, зазначеними в пункті 1 цієї статті, не зачіпає привілеїв та імунітетів, які надано їм за їх дипломатичним статусом.

Репрезентована держава може відповідно до законів держави перебування набувати у власність або орендувати земельні ділянки будинки або частини будинків для розміщення консульства і житлових приміщень консульських службових осіб чи співробітників консульства, якщо вони є громадянами репрезентованої держави і не проживають у державі перебування постійно. Держава перебування в разі потреби подає в цьому всіляку допомогу й підтримку.

1. На будинку консульства може бути укріплено державний герб і найменування консульства мовою репрезентованої держави та мовою держави перебування.

2. На консульстві, а також на резиденції глави консульства може вивішуватися прапор репрезентованої держави.

3. Глава консульства може вивішувати на використовуваних ним засобах пересування прапор репрезентованої держави.

1. Будинки або частини будинків, використовувані виключно для цілей консульства, а також земельна ділянка, що обслуговує ці будинки або частини будинків, є недоторканними.

Власті держави перебування не можуть вступати в будинки, частини будинків, використовувані виключно для цілей консульства, а також на земельну ділянку, що обслуговує ці будинки або частини будинків, без згоди на це глави консульства, глави дипломатичного представництва репрезентованої держави або особи, призначеної одним з них.

2. Положення пункту 1 цієї статті застосовуються також до житлових приміщень консульських службових осіб і співробітників консульства, якщо вони не є громадянами держави перебування чи особами, що постійно проживають у ній.

Консульські архіви є недоторканними в усякий час і незалежно від їх місцезнаходження.

1. Консульство має право зноситися зі своїм урядом або з дипломатичними представництвами та іншими консульствами репрезентованої держави незалежно від того, де вони знаходяться. З цією метою консульство може користуватися всіма звичайними засобами зв'язку, шифром, кур'єрами та опечатаними валізами (мішки, сумки й ін.). Установлення і використання радіопередавачів можуть провадитись тільки за згодою держави перебування.

При користуванні звичайними засобами зв'язку до консульства застосовуються ті самі тарифи, що й до дипломатичного представництва.

2. Службове листування консульства, незалежно від того, які засоби зв'язку ним використовуються, та опечатані валізи, котрі мають видимі зовнішні знаки, що вказують на їх офіційний характер, є недоторканними і не підлягають контролю або затриманню з боку властей держави перебування.

3. Особам, зайнятим перевезенням консульських валіз (консульським кур'єрам), держава перебування надає ті самі права, привілеї та імунітети, що й дипломатичним кур'єрам репрезентованої держави.

4. Консульську валізу може бути доручено командирові судна або літака. Він забезпечується офіційним документом із зазначенням числа місць, що становлять валізу, але він не вважається консульським кур'єром. Консульська службова особа може прийняти валізу безпосередньо і безперешкодно від командира судна або літака чи передати йому таку валізу.

Консульська службова особа або співробітник консульства, якщо він не є громадянином держави перебування чи особою, що постійно проживає в ній, є недоторканними. Вони не підлягають арештові або отриманню в будь-якій формі. Держава перебування повинна ставитися до них з належною повагою і вживати всіх потрібних заходів для запобігання будь-яким посяганням на їх особу, свободу або гідність.

1. Консульська службова особа або співробітник консульства користується імунітетом від юрисдикції держави перебування, якщо він ще є громадянином держави перебування чи особою, що постійно проживає в ній, крім випадків:

а) речових позовів, що стосуються приватного нерухомого майна, яке знаходиться на території держави перебування, якщо тільки він не володіє ним від імені репрезентованої держави для консульських цілей;

б) позовів відносно успадкування, щодо яких консульська службова особа або співробітник консульства виступає виконавцем заповіту, піклувальником над спадковим майном, спадкоємцем чи відказоодержувачем як приватна особа, а не від імені репрезентованої держави;

в) позовів, що стосуються будь-якої професійної чи комерційної діяльності, яку здійснює консульська службова особа або співробітник консульства в державі перебування за межами своїх офіційних функцій.

2. Ніяких виконавчих заходів не може бути вжито щодо консульської службової особи або співробітника консульства, якщо він не є громадянином держави перебування чи особою, що постійно проживає в ній, за винятком тих випадків, які підпадають під підпункти "а", "б" і "в" пункту 1 цієї статті, і не інакше як при умові, що відповідних заходів може бути вжито без порушення недоторканності його особи та його резиденції.

3. Члени сімей консульських службових осіб або співробітників консульства, якщо вони проживають разом з ними і не є громадянами держави перебування чи особами, що постійно проживають у ній, користуються імунітетом від юрисдикції держави перебування та особистою недоторканністю в тій же мірі, що й консульські службові особи або співробітники консульства.

4. Репрезентована держава може відмовитись від імунітету консульських службових осіб і співробітників консульства та членів їх сімей. Відмова в усіх випадках повинна бути певно вираженою.

Відмова від імунітету від юрисдикції в цивільних і адміністративних справах не означає відмови від імунітету щодо виконання рішення, для чого потрібна окрема відмова.

1. Консульська службова особа не зобов'язана давати показання як свідок.

2. В разі згоди репрезентованої держави на те, щоб консульська службова особа або співробітник консульства, який є громадянином репрезентованої держави і постійно не проживає в державі перебування, дали показання свідків, вони можуть на просьбу дати такі показання.

3. Вжиття заходів з метою примусити консульську службову особу або співробітника консульства, який не є громадянином держави перебування чи особою, що постійно проживає в ній, давати показання або з'явитися для цієї мети в суд, а також притягнення його до відповідальності в разі відмовлення давати показання або нез'явлення в суд не допускається.

4. Співробітник консульства, який є громадянином держави перебування чи особою, що постійно проживає в ній, може відмовитись давати свідчення про обставини, котрі стосуються службової діяльності.

5. При застосуванні положення, передбаченого пунктом 2 цієї статті, вживається всіх розумних заходів з метою уникнути перешкод у роботі консульства. У випадках, коли це можливо, усні чи письмові свідчення може бути дано в консульстві або на квартирі відповідної консульської службової особи або співробітника консульства.

6. Положення цієї статті стосуються як судочинства, так і провадження, здійснюваного адміністративними властями.

7. Положення цієї статті відповідно застосовуються до членів сімей консульських службових осіб і співробітників консульства, якщо вони проживають разом з ними і не є громадянами держави перебування чи особами, що постійно проживають у ній.

1. Консульська службова особа звільняється в державі перебування від усіх видів примусових повинностей.

2. Положення пункту 1 цієї статті поширюються також на співробітників консульства і членів сімей консульських службових осіб та співробітників, які проживають разом з ними, при умові, що в кожному разі заінтересована особа не є громадянином держави перебування або не проживає в ній постійно.

Консульська службова особа або співробітник консульства, а також члени їх сімей, що проживають разом з ними і є громадянами репрезентованої держави, але постійно не проживають у державі перебування, звільняються від виконання всіх вимог, передбачених законами і правилами держави перебування відносно реєстрації, одержання дозволу на проживання та інших подібних вимог, ставлених до іноземців.

1. Репрезентована держава звільняється державою перебування від оподаткування і справляння будь-яких податків чи інших подібних зборів усякого виду на:

земельну ділянку, будинки або частини будинків, використовувані виключно для консульських цілей, включаючи житлові приміщення консульських службових осіб і співробітників консульства, якщо зазначене майно є у власності або орендується від імені репрезентованої держави чи якоїсь фізичної або юридичної особи, що діє від імені цієї держави;

угоди або документи, що стосуються набуття зазначеного нерухомого майна, коли репрезентована держава набуває це майно виключно для консульських цілей.

2. Положення пункту 1 цієї статті не стосуються оплати різних видів обслуговування.

Держава перебування не оподатковує і не справляє ніяких податків чи інших подібних зборів усякого виду з рухомого майна, яке є власністю репрезентованої держави або перебуває в її володінні чи користуванні, і використовується для консульських цілей, а також у зв'язку з набуттям такого майна, виплачувати які в іншому разі репрезентована держава була б зобов'язана на законній підставі.

Консульська службова особа або співробітник консульства, якщо він не є громадянином держави перебування чи особою, що постійно проживає в ній, звільняється в державі перебування від сплати всіх податків і зборів усякого виду, які накладаються або справляються державою перебування щодо заробітної плати, одержуваної ними за виконання службових обов'язків.

Консульська службова особа або співробітник консульства, а також члени їх сімей, що проживають разом з ними, оскільки вони не є громадянами держави перебування чи особами, постійно проживаючими в ній, звільняються від усіх державних, районних та місцевих податків і зборів, включаючи податки і збори на належне їм рухоме майно.

1. Всі предмети, включаючи автомобілі, які ввозяться для службового користування консульства, звільняються від мита й інших податків усякого виду, що накладаються в зв'язку з ввозом або з причини ввозу, так само як і предмети, які ввозяться для службового користування дипломатичного представництва.

2. Консульська службова особа і члени його сім'ї звільняються від митного контролю. Консульська службова особа, співробітник консульства, а також члени їх сімей, що проживають разом з ними, коли вони не є громадянами держави перебування чи особами, постійно проживаючими в ній, звільняються від мита чи інших зборів усякого виду, що накладаються в зв'язку з ввозом або з причини ввозу, як надаються ці звільнення відповідній категорії персоналу дипломатичного представництва.

3. У пункті 2 цієї статті термін "відповідна категорія персоналу дипломатичного представництва" стосується членів дипломатичного персоналу, коли йдеться про консульських службових осіб, і членів адміністративно-технічного персоналу, коли йдеться про співробітників консульства.

Всі особи, яким згідно з цим Договором надаються привілеї та імунітети, повинні без шкоди для їхніх привілеїв та імунітетів поважати закони і правила держави перебування, включаючи закони і правила регулювання руху транспорту і страхування автомобілів.

Оскільки це не суперечить законам і правилам держави перебування про райони, в'їзд до яких забороняється чи обмежується з міркувань державної безпеки, консульській службовій особі і співробітнику консульства має дозволятися вільно пересуватись у межах консульського округу для виконання своїх службових обов'язків.

1. Консульська службова особа повинна сприяти зміцненню дружніх відносин між Договірними Сторонами і всебічному розвиткові та поглибленню братерського співробітництва в галузі політики, економіки, права, культури, науки і туризму.

2. Консульська службова особа має право в межах консульського округу виконувати функції, зазначені в цьому розділі. Консульська службова особа може, крім того, виконувати й інші консульські функції, якщо вони не суперечать законодавству держави перебування.

3. За згодою властей держави перебування консульська службова особа може виконувати консульські функції поза межами консульського округу.

4. У зв'язку з виконанням своїх функцій консульська службова особа може звертатися письмово чи усно до компетентних властей консульського округу, включаючи представництва центральних установ.

5. Консульська службова особа має право справляти консульські збори відповідно до законодавства репрезентованої держави.

Консульська службова особа має право в межах консульського округу захищати права та інтереси репрезентованої держави, своїх громадян і юридичних осіб.

1. Консульська службова особа в межах консульського округу має право:

а) вести облік громадян репрезентованої держави;

б) приймати будь-які заяви і видавати відповідні документи, необхідні за законодавством репрезентованої держави, в питаннях громадянства, керуючись при цьому також положеннями Договору між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Німецькою Демократичною Республікою про врегулювання питання про громадянство осіб з подвійним громадянством;

в) видавати, поновлювати, погашати паспорти, в'їзні, виїзні й транзитні візи та інші аналогічні документи, а також вносити до них зміни;

г) вчиняти (реєструвати) шлюби і провадити розірвання шлюбу відповідно до законодавства репрезентованої держави при умові що обидві особи є громадянами репрезентованої держави;

д) реєструвати і одержувати повідомлення про народження або смерть громадян репрезентованої держави;

е) приймати заяви, що стосуються сімейних відносин громадян репрезентованої держави, за законодавством репрезентованої держави.

2. Консул передає компетентним органам держави перебування відомості про реєстрацію актів громадянського стану, вчинених згідно з підпунктами "г" і "д" пункту 1 цієї статті, якщо це потрібно за місцевими законами.

Консульська службова особа має право відповідно до законодавства репрезентованої держави і Договору про правову допомогу в цивільних, сімейних і кримінальних справах, укладеного між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Німецькою Демократичною Республікою, оформляти усиновлення або встановлювати опіку.

1. Консульська службова особа має право в межах консульського округу здійснювати нотаріальні дії, передбачені законодавством репрезентованої держави:

а) на просьбу особи будь-якого громадянства для використання в репрезентованій державі;

б) на просьбу громадян репрезентованої держави для використання поза цією державою.

2. Консульська службова особа має право перекладати документи або посвідчувати правильність перекладу, а також легалізувати документи.

Складені чи перекладені або засвідчені консульською службовою особою документи відповідно до статті 31 цього Договору розглядатимуться в державі перебування консульської службової особи як документи, що мають таке ж юридичне значення і доказову силу, як коли б вони були складені, перекладені або засвідчені компетентними властями та установами держави перебування.

1. Компетентні власті держави перебування повідомляють консульську службову особу про смерть громадянина репрезентованої держави і передають їй відомості про спадкове майно, про спадкоємців, відказоодержувачів, а також про наявність заповіту.

2. Якщо консульській службовій особі стане першій відомо про смерть громадянина репрезентованої держави, то вона з метою забезпечення спадщини повинна повідомити про це компетентні власті держави перебування.

3. Компетентні власті держави перебування сповіщають консульську службову особу про відкриття спадщини в державі перебування, коли спадкоємцем або відказоодержувачем є громадянин репрезентованої держави.

Це стосується й випадків, коли компетентним властям держави перебування стане відомо про відкриття спадщини на користь громадянина репрезентованої держави на території третьої держави.

Функції консульської службової особи у справах про спадщину регулюються Договором про правову допомогу в цивільних, сімейних і кримінальних справах, укладеним між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Німецькою Демократичною Республікою.

Консульська службова особа має право в межах консульського округу представляти перед властями держави перебування громадян репрезентованої держави, якщо ці особи внаслідок відсутності чи з інших поважних причин не можуть своєчасно захищати свої права та інтереси. Це представництво триває доти, поки репрезентовані особи не призначать своїх уповноважених або не візьмуть на себе захист своїх прав та інтересів.

1. Консульська службова особа має право в межах свого консульського округу зустрічатися і зноситися з будь-яким громадянином репрезентованої держави, давати йому поради і всіляко сприяти, включаючи в необхідних випадках вжиття заходів для подання йому правової допомоги.

2. Компетентні власті держави перебування негайно повідомляють відповідну консульську службову особу репрезентованої держави про арешт чи затримання в іншій формі громадянина репрезентованої держави.

3. Консульська службова особа має право зразу ж відвідати і мати зносини з громадянином репрезентованої держави, який перебуває під арештом чи затриманий в іншій формі або відбуває строк ув'язнення. Права, зазначені в цьому пункті, здійснюються відповідно до законів і правил держави перебування при умові, що згадані закони і правила не повинні анулювати цих прав.

1. Консульська службова особа має право в межах консульського округу всіляко сприяти і подавати допомогу судну репрезентованої держави в портах, територіальних або внутрішніх водах держави перебування.

2. Консульська службова особа може піднятися на борт судна, як тільки судну дозволено вільні зносини з берегом, а капітан судна і члени екіпажу можуть зноситися з консульською службовою особою.

3. Консульська службова особа може звертатися за допомогою до компетентних властей держави перебування в будь-яких питаннях, що стосуються виконання її функцій відносно суден репрезентованої держави, капітана, членів екіпажу і пасажирів цих суден.

Консульська службова особа має право в межах консульського округу:

а) без шкоди для прав властей держави перебування розслідувати будь-які події, що мали місце в дорозі на суднах репрезентованої держави, опитувати капітана і всякого члена екіпажу судна репрезентованої держави, перевіряти суднові документи, приймати заяви відносно плавання судна і місця призначення, а також сприяти входу, виходу і перебуванню судна в порту;

б) без шкоди для прав властей держави перебування вирішувати спори всякого роду між капітаном і будь-яким членом екіпажу, включаючи спори, що стосуються заробітної плати і договору про найом, оскільки це передбачається законодавством репрезентованої держави;

в) вживати заходів для лікування в лікарні і для репатріації капітана, членів екіпажу та пасажирів судна;

г) одержувати, складати або засвідчувати будь-яку декларацію чи інший документ, передбачені законодавством репрезентованої держави відносно суден.

1. Коли компетентні власті держави перебування мають намір здійснити якісь примусові дії або почати якесь розслідування на борту судна репрезентованої держави, то до початку таких дій компетентні власті держави перебування, за винятком випадків, коли це практично неможливо зробити через терміновість справи, повідомляють відповідну консульську службову особу з тим, щоб консульська службова особа або її представник міг бути присутнім при здійсненні таких дій. Якщо консульська службова особа або її представник не був присутнім, то компетентні власті держави перебування повинні подати йому повну інформацію відносно того, що мало місце.

2. Положення пункту 1 цієї статті застосовуються і в тому разі, коли капітана або членів екіпажу судна мають допитувати на березі компетентні власті місцезнаходження порту.

3. Положення цієї статті не застосовуються, однак, до звичайного митного, паспортного або санітарного контролю, а також до будь-яких дій, здійснюваних на просьбу або за згодою капітана судна.

1. Коли судно репрезентованої держави зазнає корабельної аварії, сяде на мілину або буде викинуте на берег, або зазнає якоїсь іншої катастрофи в державі перебування, або коли будь-який предмет, що становить частину вантажу потерпілого від аварії судна третьої держави, будучи власністю громадянина репрезентованої держави, знайдено на березі чи близько від берега держави перебування або доставлено в порт цієї держави, то компетентні власті держави перебування якомога швидше доводять це до відома відповідної консульської службової особи. Вони також сповіщають консульську службову особу про заходи, яких уже вжито для врятування людей, судна, вантажу та іншого майна на борту судна і предметів, що належать судну або становлять частину його вантажу і відділилися від судна.

2. Консульська службова особа може подавати всяку допомогу такому судну, його пасажирам і членам його команди. З цією метою вона може звертатися за сприянням до компетентних властей держави перебування.

Консульська службова особа може вживати заходів, зазначених у пункті 1 цієї статті, а також заходів щодо ремонту судна або може звернутися до компетентних властей з просьбою вжити чи продовжувати вживання таких заходів.

3. Коли потерпіле від аварії судно або будь-який предмет, що належить такому судну, були знайдені на березі чи близько від берега держави перебування або доставлені в порт цієї держави і ні капітан судна, ні власник, ні його агент, ні відповідні страхувачі не можуть вжити заходів для збереження або розпорядження таким судном чи предметом, то консульська службова особа вважається уповноваженою вживати від імені власника судна таких заходів, яких міг би вжити для таких цілей сам власник.

Положення цього пункту поширюються також на будь-який предмет, що становить частину вантажу судна і є власністю громадянина репрезентованої держави.

4. Коли будь-який предмет, що становить частину вантажу потерпілого від аварії судна третьої держави, є власністю громадянина репрезентованої держави і був знайдений на березі чи близько від берега держави перебування або доставлений у порт цієї держави і ні капітан судна, ні власник предмета, ні його агент, ні відповідні страхувачі не можуть вжити заходів для збереження або розпорядження таким предметом, то консульська службова особа вважається повноваженою вживати від імені власника таких заходів, яких міг би вжити для таких цілей сам власник.

Статті 37 - 40 застосовуються відповідно також і до літаків.

1. Цей Договір підлягає ратифікації. Він набере чинності на тридцятий день після обміну ратифікаційними грамотами, який відбудеться в Москві.

2. Цей Договір діятиме до скінчення шести місяців з дня, коли одна з Високих Договірних Сторін повідомить другу Високу Договірну Сторону про свій намір припинити його дію.

3. 3 моменту набрання чинності цим Договором припинить свою дію Консульський Договір між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Німецькою Демократичною Республікою, підписаний у Москві 10 травня 1957 року.

На посвідчення чого Уповноважені обох Високих Договірних Сторін підписали цей Договір і скріпили його своїми печатками.

Складено у Берліні 3 вересня 1971 року в двох примірниках, кожний російською та німецькою мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.

* * *

Ратифіковано Президією Верховної Ради СРСР 26 квітня 1972 року, Головою Державної ради НДР - 20 грудня 1971 року.

Обмін ратифікаційними грамотами проведено в Москві 22 травня 1972 року.