ґ) встановлення факту сплати збору за подання заявки на сорт.
Якщо в заявці на сорт зазначено намір набути майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин та майнове право на поширення сорту і встановлено, що новизна втрачена, заявникові надсилається висновок про неможливість набуття майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин із зазначеної причини і можливість продовження кваліфікаційної експертизи сорту з метою набуття майнового права на поширення сорту. Заявник має право направити мотивовану відповідь на цей висновок протягом двох місяців з дати його отримання. Відповідь заявника враховується Компетентним органом при встановленні новизни сорту.
3. Компетентний орган вносить до Реєстру заявок та публікує в офіційному виданні такі відомості про заявку на сорт:
а) номер та дата подання заявки;
б) дата пріоритету (якщо заявлено пріоритет);
в) ім’я (найменування) заявника та його представника (за наявності);
г) зазначення ботанічного таксона (українською та латинською мовами);
ґ) назва сорту (за наявності);
д) селекційний код;
е) ім’я (найменування) селекціонера (селекціонерів);
є) ім’я автора (авторів) сорту, крім випадку відсутності відомостей про автора (авторів) у матеріалах заявки;
ж) види прав, що заявляються для набуття.
Після опублікування відомостей про заявку на сорт в офіційному виданні будь-яка особа має право ознайомитися з матеріалами заявки, крім конфіденційних, у встановленому Компетентним органом порядку.
4. У разі відповідності заявки на сорт вимогам цього Закону заявнику протягом 20 календарних днів з дати, на яку заявка вважається поданою, надсилається повідомлення про позитивні результати розгляду заявки.
5. У разі встановлення невідповідності заявки на сорт вимогам цього Закону протягом 20 календарних днів з дати, на яку заявка вважається поданою, заявнику надсилається висновок із зазначенням обґрунтованих підстав невідповідності заявки та пропозицією протягом трьох місяців з дня отримання такого висновку усунути зазначену невідповідність та/або подати мотивовану відповідь на висновок.
Строк для усунення невідповідності заявки на сорт та/або подання мотивованої відповіді на висновок може бути продовжений на шість місяців, за умови сплати заявником відповідного збору.
Строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, за умови подання заявником клопотання протягом 12 місяців з дати його закінчення та сплати відповідного збору.
6. Заявник має право вносити зміни, виправлення і уточнення до матеріалів заявки на сорт. Такі зміни, виправлення і уточнення не враховуються, якщо вони надійшли до Компетентного органу після прийняття рішення про державну реєстрацію прав на сорт та/або державну реєстрацію сорту або про відмову у державній реєстрації прав на сорт та/або у державній реєстрації сорту.
За подання заявником із власної ініціативи клопотання про виправлення помилки або про внесення змін до матеріалів заявки на сорт сплачується збір, за умови що помилка не є очевидною чи технічною, а зміна виникла через залежні від заявника обставини.
7. Компетентний орган зобов’язаний інформувати заявника про результати розгляду заявки на сорт та кожного клопотання заявника";
8) статтю 26 виключити;
9) статтю 27 викласти в такій редакції:
"Стаття 27. Кваліфікаційна експертиза сорту
1. Кваліфікаційна експертиза сорту має статус науково-технічної експертизи і передбачає проведення комплексу досліджень сорту, необхідних для підготовки експертного висновку. Кваліфікаційна експертиза сорту передбачає проведення досліджень на відмінність, однорідність та стабільність сорту відповідно до частин шостої, сьомої і восьмої статті 11 цього Закону, а також у передбачених цим Законом випадках - експертизи на придатність сорту для поширення відповідно до статей 14 і 29 цього Закону.
2. Кваліфікаційна експертиза сорту розпочинається після сплати збору за її проведення та за наявності в експертного закладу дослідних зразків сорту та офіційного зразка. Розмір і порядок сплати збору встановлюються Кабінетом Міністрів України. Сплата зборів здійснюється за дослідження, які фактично проводяться експертним закладом.
Щодо сортів родів і видів рослин, не віднесених до переліку родів і видів рослин, сорти яких проходять кваліфікаційну експертизу на придатність сорту для поширення в експертних закладах та кваліфікаційну експертизу на відмінність, однорідність та стабільність на підставі інформації, наданої заявником, кваліфікаційна експертиза сорту розпочинається після подання заявником відомостей про результати польових досліджень експертизи на придатність для поширення та на відповідність критеріям відмінності, однорідності та стабільності за формою, встановленою Компетентним органом.
При поданні заявки на сорт заявник зазначає експертний заклад для проведення кваліфікаційної експертизи сорту. Експертний заклад визначає службову особу (службових осіб), відповідальну (відповідальних) за проведення кваліфікаційної експертизи (далі - експерти сорту). Експерти сорту повинні:
а) мати спеціальні знання для проведення кваліфікаційної експертизи сорту;
б) не мати будь-якої заінтересованості у результатах розгляду заявки та кваліфікаційної експертизи сорту (зокрема конфлікту інтересів);
в) здійснювати окремі експертні дії, пов’язані з виконанням завдань Компетентного органу щодо розгляду заявки на сорт;
г) дотримуватися вимог щодо нерозголошення інформації, яка є конфіденційною і яку вони використовують при виконанні повноважень.
3. При проведенні кваліфікаційної експертизи сорту експертний заклад проводить необхідні дослідження самостійно або:
а) надає заявнику дозвіл здійснювати необхідні дослідження під контролем такого експертного закладу та враховує результати таких досліджень як результати кваліфікаційної експертизи сорту;
б) на вимогу заявника враховує результати досліджень, передбачених для проведення кваліфікаційної експертизи сорту, проведених компетентним органом будь-якої іншої договірної сторони Конвенції;
в) враховує дані дореєстраційного сортовивчення за один незалежний вегетаційний цикл як результати кваліфікаційної експертизи сорту, якщо таке дореєстраційне сортовивчення проведено експертним закладом або заявником під контролем експертного закладу.
Порядок проведення дореєстраційного сортовивчення, у тому числі надання дослідних зразків сорту, встановлюється Компетентним органом.
У разі врахування результатів досліджень для цілей кваліфікаційної експертизи сорту відповідно до цієї статті додаткові дослідження проводяться лише на вимогу заявника.
4. Заявник має право звернутися до експертного закладу із заявою про перенесення строку початку кваліфікаційної експертизи сорту.
Експертний заклад інформує заявника та Компетентний орган протягом 15 календарних днів з дати отримання відповідного клопотання про перенесення строку початку кваліфікаційної експертизи сорту.
5. Після завершення кваліфікаційної експертизи сорту експерти сорту формують, підписують та подають експертний висновок на підписання посадовій особі експертного закладу в трьох примірниках. Один примірник затвердженого експертного висновку направляється до Компетентного органу для прийняття рішення про державну реєстрацію прав на сорт та/або державну реєстрацію сорту або про відмову у державній реєстрації прав на сорт та/або у державній реєстрації сорту у порядку, визначеному статтею 33 цього Закону. Другий примірник затвердженого експертного висновку направляється заявнику. Третій примірник затвердженого експертного висновку залишається в експертному закладі. Експертний висновок направляється в паперовій або електронній формі. Експерти сорту несуть персональну відповідальність за об’єктивність, достовірність, повноту, обґрунтованість експертних висновків, дотримуються вимог конфіденційності відповідно до закону.
Якщо за результатами кваліфікаційної експертизи сорту встановлено відповідність сорту вимогам цього Закону, заявник має сплатити державне мито за державну реєстрацію прав на сорт та/або збір за державну реєстрацію сорту протягом 30 днів з дати одержання ним експертного висновку. У разі несплати заявка на сорт вважається відкликаною, про що заявникові надсилається повідомлення.
Встановлені цією статтею строки можуть бути продовжені, але не більше ніж на шість місяців, за умови подання відповідного клопотання і сплати збору до спливу строку, або поновлені протягом шести місяців після спливу строку, за умови подання відповідного клопотання і сплати збору.
Якщо за результатами кваліфікаційної експертизи сорту встановлено невідповідність сорту вимогам цього Закону, заявнику та Компетентному органу направляється обґрунтований експертний висновок з пропозицією заявнику надати мотивовану відповідь щодо нього. Мотивована відповідь надається заявником до Компетентного органу протягом двох місяців з дня одержання експертного висновку. Компетентний орган має право:
а) врахувати отримані матеріали для прийняття рішення про державну реєстрацію сорту та державну реєстрацію прав на сорт відповідно до статті 33 цього Закону;
б) повернути експертному закладу експертний висновок на доопрацювання або витребувати будь-які матеріали кваліфікаційної експертизи сорту для прийняття рішення про державну реєстрацію прав на сорт та/або державну реєстрацію сорту або про відмову у державній реєстрації прав на сорт та/або у державній реєстрації сорту;
в) у разі виявлення порушень під час проведення кваліфікаційної експертизи сорту прийняти рішення про скасування повністю або частково її результатів та про проведення додаткових досліджень щодо сорту. Збір за проведення додаткових досліджень не сплачується.
6. Під час проведення кваліфікаційної експертизи сорту експертний заклад зобов’язаний направляти заявнику та до Компетентного органу щорічний звіт про результати кваліфікаційної експертизи з відповідними роз’ясненнями в порядку, визначеному Компетентним органом. Заявник має право направляти експертному закладу зауваження щодо результатів, отриманих під час проведення досліджень, протягом двох місяців від дати одержання такого звіту.
Під час проведення кваліфікаційної експертизи сорту Компетентний орган має право направити заявнику обґрунтований запит про надання додаткових матеріалів, інформації, документів, дослідних зразків сорту для встановлення відмінності, однорідності і стабільності сорту, а у випадках, передбачених цим Законом, - щодо придатності сорту до поширення.
7. У встановленому Компетентним органом порядку заявник може брати участь у розгляді питань, що виникають під час проведення кваліфікаційної експертизи сорту. Експертний заклад зобов’язаний невідкладно інформувати заявника про такі питання та надавати достовірну інформацію про хід кваліфікаційної експертизи сорту та дії, які здійснюються в період її проведення";
10) статтю 28 виключити;
"Стаття 29. Експертиза на придатність сорту для поширення
1. Компетентний орган затверджує перелік родів і видів рослин, сорти яких проходять експертизу на придатність сорту для поширення в експертних закладах. Щодо сортів родів і видів рослин, не включених до зазначеного переліку, рішення приймається на підставі інформації, наданої заявником.
2. Ввезення в Україну дослідних зразків сорту, призначених для проведення кваліфікаційної експертизи сорту, здійснюється на підставі повідомлення про прийняття заявки на сорт до розгляду, ввезення дослідних зразків сорту для цілей кваліфікаційної експертизи сорту та офіційного зразка, виданого Компетентним органом.
3. Для дослідних зразків сорту для цілей кваліфікаційної експертизи сорту та офіційного зразка, які ввозяться в Україну, не вимагаються сертифікати, що засвідчують сортові та посівні якості насіння або сортові та товарні якості садивного матеріалу.
Встановлення Компетентним органом розміру (обсягу) дослідних зразків сорту для цілей кваліфікаційної експертизи сорту та офіційного зразка, які ввозяться в Україну, здійснюється з урахуванням розміру (обсягу) зразка, необхідного для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів), визначеного відповідно до законодавства про карантин рослин.
Для цілей приймання та обліку таких зразків експертним закладом цілісність упаковки не вважається порушеною, якщо пошкодження упаковки здійснено з метою проведення фітосанітарної експертизи (аналізів).
4. Компетентний орган вносить повідомлення про прийняття заявки на сорт до розгляду, ввезення дослідних зразків сорту для цілей кваліфікаційної експертизи сорту та офіційного зразка до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" у формі електронного документа, засвідченого кваліфікованим електронним підписом, у день видачі повідомлення.
5. Перевірка наявності повідомлення, зазначеного в цій статті, здійснюється державним фітосанітарним інспектором під час проведення фітосанітарного контролю дослідних зразків сорту, які ввозяться в Україну для цілей кваліфікаційної експертизи сорту та офіційного зразка у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Інформація щодо наявності повідомлення, зазначеного в цій статті, може надаватися державному фітосанітарному інспектору у паперовому вигляді або за допомогою єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі".
У разі відсутності повідомлення, зазначеного в цій статті, дослідні зразки сорту, які ввозяться в Україну для цілей кваліфікаційної експертизи сорту, підлягають затриманню державним фітосанітарним інспектором до надання такого повідомлення. У разі неможливості надання такого повідомлення державний фітосанітарний інспектор приймає рішення про повернення за межі митної території України дослідних зразків сорту, які ввозяться в Україну для цілей кваліфікаційної експертизи сорту та офіційного зразка.
За результатами перевірки повідомлення, зазначеного в цій статті, державний фітосанітарний інспектор складає акт за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та приймає рішення відповідно до закону із внесенням інформації про прийняте рішення до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі".
Cтаття 30. Заперечення третіх осіб
1. Будь-яка особа може подати до Компетентного органу вмотивоване заперечення щодо державної реєстрації прав на сорт та/або державної реєстрації сорту на підставі його невідповідності вимогам, встановленим цим Законом, протягом шести місяців з дати опублікування відомостей про заявку на сорт в офіційному виданні.
Компетентний орган надсилає копію заперечення заявнику протягом 10 днів з дати його отримання.
2. Заявник може повідомити Компетентний орган про своє ставлення до заперечення протягом трьох місяців з дати його одержання. Заявник може спростувати заперечення, залишити заявку на сорт без змін, внести до неї зміни або відкликати її.
Зазначений строк може бути продовжений на шість місяців, за умови сплати відповідного збору.
Строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, за умови подання заявником клопотання протягом 12 місяців з дня його спливу та сплати збору.
3. Відповідь заявника про залишення заявки на сорт без змін або внесення до неї змін доводиться до відома особи, яка подала заперечення. Такій особі надається місячний строк для повідомлення Компетентного органу про те, залишає вона заперечення чи знімає його.
4. У разі надходження повідомлення про залишення заперечення таке заперечення розглядається Компетентним органом. Компетентний орган може затребувати від особи, яка подала заперечення, або від заявника необхідні для розгляду заперечення інформацію, документи, зразки тощо.
5. Про результати розгляду заперечення повідомляється особа, яка його подала, і заявник";
12) статтю 31 виключити;
13) статті 33-35 викласти в такій редакції:
"Стаття 33. Державна реєстрація сорту та державна реєстрація прав на сорт
1. У разі відповідності заявленого сорту вимогам цього Закону, за умови наявності висновку про ухвалену назву сорту та сплати відповідного збору та/або державного мита, Компетентний орган:
а) у 15-денний строк з дня отримання експертного висновку приймає рішення про державну реєстрацію сорту та/або державну реєстрацію прав на сорт; або
б) для сорту, зареєстрованого в ЄС та/або США, якщо на вимогу заявника кваліфікаційна експертиза не проводилася, - у 15-денний строк з дня надсилання повідомлення про позитивні результати розгляду заявки приймає рішення про державну реєстрацію сорту.
У разі відповідності заявленого сорту вимогам цього Закону, але відсутності висновку про ухвалену назву сорту та/або сплати відповідного збору та/або державного мита Компетентний орган приймає рішення про державну реєстрацію сорту та/або державну реєстрацію прав на сорт у 15-денний строк з дня ухвалення назви сорту відповідно до статті 13 цього Закону та/або сплати відповідного збору та/або державного мита.
2. Якщо заявлений сорт не відповідає вимогам цього Закону, Компетентний орган приймає рішення про відмову у державній реєстрації сорту та/або у державній реєстрації прав на сорт протягом 15 днів після спливу строку, встановленого для подання мотивованої відповіді на експертний висновок відповідно до статті 27 цього Закону.
У 5-денний строк з дня прийняття рішення про відмову Компетентний орган повідомляє заявника про таке рішення шляхом направлення повідомлення в паперовій або електронній формі.
3. Права інтелектуальної власності на сорт рослин є чинними з дати їх державної реєстрації.
Майнове право на поширення сорту є чинним з дати прийняття рішення про державну реєстрацію сорту та діє безстроково, за умови сплати відповідного збору.
4. Державна реєстрація прав інтелектуальної власності на сорт здійснюється згідно з рішенням Компетентного органу про державну реєстрацію прав на сорт.
Державна реєстрація майнового права на поширення сорту здійснюється згідно з рішенням Компетентного органу про державну реєстрацію сорту.
Відомості, передбачені цим Законом, вносяться до Реєстру патентів та/або Реєстру сортів протягом 10 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення.
Cтаття 34. Опублікування внесених до реєстрів відомостей
1. Відомості, внесені до Реєстру сортів, Реєстру патентів та Реєстру заявок, та опис сорту не пізніше 20 днів з дати їх внесення публікуються в офіційному виданні.
2. Реєстр сортів містить сукупність офіційних відомостей щодо реєстрації сорту, зокрема:
а) зазначення ботанічного таксона (латинською та українською мовами);
б) назву сорту та селекційний код (українською мовою та її транслітерацію латиницею);
в) ім’я (найменування) власника майнового права на поширення сорту та/або підтримувача сорту (українською та англійською мовами);
г) номер та дату подання заявки;
ґ) опис сорту;
д) зазначення характеристик придатності сорту для поширення в Україні;
е) географічні і зонові рекомендації для сорту;
є) ім’я (найменування) та адресу місця проживання (місцезнаходження) підтримувача сорту (англійською та українською мовами) (за наявності);
ж) дату державної реєстрації сорту;
з) відомості про припинення та/або поновлення державної реєстрації сорту.
3. Реєстр патентів містить сукупність офіційних відомостей щодо державної реєстрації прав на сорт, зокрема:
а) номер патенту та дату державної реєстрації прав на сорт;
б) зазначення ботанічного таксона (латинською та українською мовами);
в) назву сорту та селекційний код (українською мовою та її транслітерацію латиницею);
г) номер та дату подання заявки;
ґ) дату пріоритету (за наявності);
д) опис сорту;
е) ім’я (найменування) селекціонера (селекціонерів) та володільця патенту сорту (англійською та українською мовами);
є) ім’я автора (авторів) сорту за його (їхньою) згодою або вимогою;
ж) відомості про надання ліцензій на використання сорту (за зверненням будь-якої сторони ліцензійного договору);
з) відомості про передачу прав на сорт;
и) відомості про строк чинності патенту;
і) ім’я (найменування) та адресу місця проживання (місцезнаходження) підтримувача сорту (англійською та українською мовами) (за наявності);
ї) відомості про припинення та/або поновлення прав на сорт.
4. Реєстр заявок містить сукупність офіційних відомостей щодо поданих заявок на сорт згідно із цим Законом, зокрема:
а) зазначення ботанічного таксона (латинською та українською мовами);
б) назву сорту (за наявності) та селекційний код (українською мовою та її транслітерацію латиницею);
в) ім’я (найменування) та адресу місця проживання (місцезнаходження) заявника (англійською та українською мовами);
г) код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України для юридичної особи - заявника (за наявності);
ґ) ім’я (найменування) та адресу місця проживання (місцезнаходження) селекціонера (селекціонерів) (англійською та українською мовами);
д) ім’я автора (авторів) сорту за його (їхньою) згодою або вимогою;
е) номер та дату подання заявки;
є) види прав на сорт, які заявлені до набуття за заявкою на сорт;
ж) відомості про етапи розгляду заявки та проходження кваліфікаційної експертизи сорту.
5. Внесені до реєстрів відомості є загальнодоступними.
6. Відомості, внесені до реєстрів, можуть бути змінені за ініціативою заявника, володільця відповідних прав на сорт або Компетентного органу відповідно до законодавства.
У разі внесення змін, пов’язаних із зміною особи заявника, володільця відповідних прав на сорт, подаються документи, визначені у порядку, затвердженому Компетентним органом.
Cтаття 35. Видача документів про права на сорт
1. Компетентний орган у 15-денний строк з дати державної реєстрації сорту та/або державної реєстрації прав на сорт видає автору (авторам) сорту свідоцтво про авторство на сорт рослин, а заявнику - патент на сорт рослин та/або свідоцтво про державну реєстрацію сорту.
2. Якщо авторів сорту декілька, свідоцтво про авторство на сорт видається кожному автору.
3. Якщо права на сорт набувають декілька осіб, патент на сорт рослин та/або свідоцтво про державну реєстрацію сорту видається особі, яка зазначена в заявці на сорт першою, якщо договором між заявниками не передбачено інше. Іншим заявникам за їхнім клопотанням, за умови сплати відповідного збору, видаються завірені копії патента та/або свідоцтва.
4. До відомостей, зазначених у патенті на сорт рослин, свідоцтві про державну реєстрацію сорту, свідоцтві про авторство на сорт рослин, на вимогу його володільця можуть бути внесені зміни у зв’язку з виправленням помилок.
5. Особи, яким видано патент на сорт рослин, свідоцтво про державну реєстрацію сорту, свідоцтво про авторство на сорт родів і видів рослин, не включених до переліку родів і видів рослин, сорти яких проходять кваліфікаційну експертизу на відповідність сорту критеріям відмінності, однорідності та стабільності, а також кваліфікаційну експертизу на придатність сорту для поширення, несуть відповідальність за відповідність сорту критеріям, визначеним цим Законом.
6. У разі втрати або зіпсування патенту на сорт рослин, свідоцтва про державну реєстрацію сорту, свідоцтва про авторство на сорт рослин його власнику видається дублікат, яким припиняється чинність раніше виданого документа. За видачу дубліката сплачується збір";
"РОЗДІЛ IV
ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ, ПОВ’ЯЗАНІ З СОРТОМ";
"Стаття 37. Особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт
1. Фізична особа, яка створила сорт, визнається автором сорту та набуває особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин з дати державної реєстрації прав на сорт.
2. Не визнаються авторами сорту фізичні особи, які не внесли особистого творчого внеску у створення сорту, а тільки надали автору (авторам) сорту технічну, організаційну чи матеріальну допомогу при створенні сорту та/або оформленні заявки.
3. Особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин не відчужуються, не передаються і діють безстроково.
4. Автор сорту має право за своєю вимогою одержати свідоцтво про авторство на сорт рослин.
5. Автор сорту має право пропонувати назву створеного ним сорту і включити до назви своє ім’я.
6. Автори сорту, який є результатом їхньої спільної творчої праці, мають рівні права згідно з цим Законом, якщо інше не передбачено письмовим договором між ними.
7. Особа, визнана автором сорту, має право:
а) на захист від привласнення чи спотворення її авторства;
б) на нерозголошення її імені як автора сорту і незазначення його у публікаціях;
в) вимагати зазначення свого імені під час використання сорту, якщо це практично можливо.
Перелік особистих немайнових прав автора сорту, наведений у цій частині, не є вичерпним.
8. У разі перегляду складу авторів за спільним клопотанням осіб, зазначених у заявці на сорт як автори, а також осіб, не зазначених у заявці як автори, вносяться зміни до відповідних документів у встановленому порядку, за умови подання клопотання до прийняття рішення про державну реєстрацію прав на сорт;
Cтаття 38. Право на поширення сорту в Україні
1. Суб’єктами права на поширення сорту можуть бути:
а) володілець патенту;
б) власник майнового права на поширення сорту;
в) підтримувач сорту.
2. Право на поширення сорту передбачає такі дії щодо посадкового матеріалу сорту:
а) пропонування до продажу;
б) відтворення;
в) продаж та/або інший комерційний обіг;
г) вивезення за межі митної території України або ввезення на митну територію України;
ґ) зберігання для будь-якої із цілей, зазначених у пунктах "а", "б" і "в" цієї частини.
3. Суб’єкт права на поширення сорту має право передати таке право на підставі правочину будь-якій особі повністю або частково. Компетентний орган може визначати порядок передачі права на поширення сорту.
4. Сорт може поширюватися в Україні лише за умови наявності відомостей про такий сорт у Реєстрі сортів, якщо інше не передбачено законом.
Сорт, щодо якого прийнято та опубліковано рішення про державну реєстрацію, є таким, що внесений до Реєстру сортів.
У разі невнесення Компетентним органом відомостей про сорт до Реєстру сортів протягом визначеного строку заявник має право на поширення сорту за наявності рішення Компетентного органу про державну реєстрацію сорту.
Щодо сортів родів і видів рослин, не включених до переліку родів і видів рослин, сорти яких проходять кваліфікаційну експертизу на придатність сорту для поширення в експертних закладах, що затверджується Компетентним органом, рішення про державну реєстрацію прав на сорт є одночасно рішенням про державну реєстрацію сорту.
5. Поширення в Україні сортів, не внесених до Реєстру сортів, забороняється, якщо інше не встановлено законом.
6. Сорти овочевих культур, заявки на які подані до Компетентного органу з метою державної реєстрації сорту, можуть поширюватися в Україні до прийняття рішення про державну реєстрацію сорту, за умови отримання погодження, виданого Компетентним органом, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням таких вимог:
а) погодження видається заявнику або уповноваженій ним особі на один рік з можливістю продовження не більш як на два роки;
б) перелік сортів овочевих культур, які можуть поширюватися в Україні до прийняття рішення про державну реєстрацію сорту згідно з виданим погодженням, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Компетентного органу;
в) сорти овочевих культур, які поширюються, підлягають обов’язковому ділянковому (ґрунтовому) контролю;
г) сорти овочевих культур, які поширюються, підлягають обов’язковому маркуванню згідно з вимогами, встановленими Компетентним органом;
ґ) про поширення сортів овочевих культур згідно з цією частиною може подаватися звіт щодо практичного досвіду їх вирощування.
Необхідність звітування, його періодичність та форма звітування визначаються Компетентним органом.
Якщо щодо сорту овочевих культур, на який видано погодження, прийнято рішення про відмову у державній реєстрації сорту або заявку на сорт відкликано, погодження підлягає скасуванню. Відомості про скасування погодження підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Компетентного органу і з моменту такого оприлюднення посадковий матеріал сорту поширювати в Україні забороняється.
Перелік ботанічних таксонів, що належать до сортів овочевих культур, встановлюється Компетентним органом.
7. Батьківські компоненти можуть поширюватися в Україні, за умови наявності відомостей про них як про батьківські компоненти в Реєстрі патентів та/або Реєстрі сортів, крім випадків, передбачених законодавством";
15) статтю 39-1виключити;
16) статті 40-42 викласти в такій редакції:
"Стаття 40. Передача (відчуження) майнових прав інтелектуальної власності на сорт
1. Володілець патенту має право передати свої майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин на підставі договору будь-якій особі, яка стає його правонаступником.
2. Володілець патенту має право заповісти свої майнові права на сорт у спадщину.
3. Володілець патенту може видати будь-якій особі дозвіл (ліцензію) на використання сорту на підставі ліцензійного договору. За ліцензійним договором володілець патенту (ліцензіар) передає право на використання сорту іншій особі (ліцензіату), яка бере на себе зобов’язання вносити ліцензіару обумовлені договором платежі і здійснювати інші дії, передбачені ліцензійним договором.
4. Упродовж строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин володілець патенту має право в установленому порядку подати до Компетентного органу для офіційної публікації заяву про готовність надати дозвіл будь-якій особі на використання сорту (відкриту ліцензію). У такому разі збір за підтримання чинності виключного права володільця патенту зменшується на 50 відсотків, починаючи з року, наступного за роком опублікування такої заяви.
Якщо жодна особа не заявила володільцю патенту про свої наміри щодо використання сорту і не виявила бажання укласти ліцензійний договір, він може подати письмове клопотання про відкликання своєї заяви. У такому разі збір за підтримання чинності виключного права володільця патенту вноситься у повному розмірі, починаючи з року, наступного за роком опублікування такого клопотання.
5. Ліцензійний договір, договір про передачу (відчуження) майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин вважається дійсним, якщо він укладений у письмовій формі і підписаний сторонами.
6. Передача (відчуження) майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин підлягає державній реєстрації в Реєстрі патентів з опублікуванням відомостей про це в офіційному виданні. Дозвіл (ліцензія) на використання сорту рослин не підлягає обов’язковій державній реєстрації. Відомості про видані дозволи (ліцензії) на використання сортів рослин можуть бути опубліковані в офіційному виданні та внесені до Реєстру патентів за ініціативою сторони ліцензійного договору. За внесення зазначених відомостей до Реєстру патентів за ініціативою сторони ліцензійного договору сплачується збір.
7. Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, що належать юридичній особі, яка ліквідовується, можуть бути передані (відчужені) іншій юридичній особі у встановленому законом порядку.
Cтаття 41. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин
1. Чинність майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин обмежується строком, установленим законом, та підтримується, за умови сплати збору за її підтримання.
2. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин починається з наступного дня після дати державної реєстрації права та закінчується в останній день:
а) тридцятого календарного року, що відліковується з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації таких прав, - для сортів деревних та чагарникових культур і винограду;
б) двадцять п’ятого календарного року, що відліковується з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації таких прав, - для всіх інших сортів.
3. Після завершення строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин або їх дострокового припинення відповідно до частини другої статті 50 цього Закону, а також у разі відмови від таких прав відповідно до статті 51 цього Закону відповідний сорт стає сортом суспільного надбання і його може вільно використовувати будь-яка особа з урахуванням положень статті 19-1 цього Закону.
4. У порядку, визначеному Компетентним органом, строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин може бути подовжений, але не більше ніж на п’ять років.
Cтаття 42. Збір за підтримання чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин та підтримання чинності майнового права на поширення сорту
1. Збір за підтримання чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин та/або чинності майнового права на поширення сорту сплачується за кожний рік, починаючи з календарного року, наступного за роком державної реєстрації прав та/або державної реєстрації сорту. Збір за наступний рік сплачується протягом шести останніх місяців поточного календарного року. Збір за підтримання чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин або чинності майнового права на поширення сорту у першому календарному році, наступному за роком державної реєстрації, може бути сплачено також протягом перших шести місяців відповідного року.
Збір за підтримання чинності майнового права на поширення сорту може бути сплачено за п’ять років поспіль.
Збір за підтримання чинності майнового права на поширення сорту, який є сортом суспільного надбання або загальнопоширеним сортом, сплачується одноразово, тільки за перший рік підтримання чинності майнового права на поширення сорту, наступний за роком державної реєстрації сорту.
2. Чинність прав припиняється з першого дня року, за який збір не сплачено.
3. Збір за підтримання чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин може бути сплачено протягом 12 місяців після закінчення встановленого строку. У такому разі розмір збору збільшується на 50 відсотків. Після сплати збору чинність прав відновлюється з наступного дня після внесення відомостей про це до Реєстру патентів.
Збір за підтримання чинності майнового права на поширення сорту може бути сплачено протягом 24 місяців після закінчення встановленого строку. У такому разі розмір збору збільшується на 50 відсотків. Після сплати збору чинність майнового права на поширення сорту відновлюється з наступного дня після внесення відомостей про це до Реєстру сортів.
4. Якщо встановлений збір не сплачено протягом зазначених у цій статті строків, в офіційному виданні публікується інформація про припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин або майнового права на поширення сорту.
5. Сплата збору за підтримання чинності майнового права на поширення сорту є обов’язковою для підтримувача сорту.
6. Розмір та порядок сплати зборів встановлюються Кабінетом Міністрів України";
17) пункт "б" статті 44 виключити;
18) статтю 48 викласти в такій редакції:
"Стаття 48. Обов’язки володільця патенту, власника майнового права на поширення сорту та підтримувача
1. Володілець патенту та власник майнового права на поширення сорту повинні добросовісно користуватися своїми правами.
2. Володілець патенту протягом усього строку чинності патенту, а за відсутності володільця патенту - власник майнового права на поширення сорту або підтримувач забезпечує збереженість сорту чи його вихідних компонентів.
3. На запит Компетентного органу або експертного закладу володілець патенту, а за відсутності володільця патенту - власник майнового права на поширення сорту або підтримувач зобов’язаний надати інформацію, документи, матеріал, зразки сорту, що охороняється (у тому числі батьківські компоненти сорту - за наявності), з метою:
а) перевірки збереженості сорту;
б) визначення та оновлення офіційного зразка сорту;
в) проведення кваліфікаційної експертизи сорту;
г) визначення відповідності сорту морфологічним ознакам, визначеним під час його реєстрації.
4. Компетентний орган може зобов’язати володільця патенту, власника майнового права на поширення сорту або підтримувача сорту зберігати офіційний зразок";
"Розділ V
ПРИПИНЕННЯ ЧИННОСТІ МАЙНОВИХ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА СОРТ РОСЛИН, МАЙНОВОГО ПРАВА НА ПОШИРЕННЯ СОРТУ ТА ВИЗНАННЯ ЇХ НЕЧИННИМИ";
"Стаття 50. Дострокове припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин
1. Чинність майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин і патенту, що засвідчує це право, припиняється достроково у разі відмови володільця патенту від патенту у порядку, визначеному статтею 51 цього Закону.
2. Чинність майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин припиняється достроково у разі несплати збору за підтримання його чинності відповідно до положень статті 42 цього Закону.
3. Чинність майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин може бути припинена достроково Компетентним органом:
а) за заявою будь-якої особи про втрату однорідності чи стабільності сорту внаслідок незабезпечення його збереженості власником сорту і підтвердження в установленому порядку факту втрати;
б) у разі ненадання володільцем патенту своєчасно на вимогу Компетентного органу інформації, документів, матеріалів, зразків сорту, необхідних для перевірки однорідності чи стабільності сорту;
в) у разі ненадання на вимогу Компетентного органу пропозиції щодо нової назви сорту.
4. Чинність майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин припиняється з підстав, зазначених у частині третій цієї статті, наступного дня після внесення відомостей про це до Реєстру патентів.
5. У разі усунення підстав, зазначених у пунктах "б" і "в" частини третьої цієї статті, з яких припинено чинність майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, такі права відновлюються у порядку, визначеному Компетентним органом. У разі усунення підстави, зазначеної у пункті "а" частини третьої цієї статті, з якої припинено чинність майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, такі права відновлюються, за умови підтвердження відмінності, однорідності та стабільності сорту з проведенням одного незалежного вегетаційного циклу кваліфікаційної експертизи за клопотанням володільця патенту.
Чинність майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин і патенту, що засвідчує такі права, відновлюється з дня внесення відомостей про це до Реєстру патентів.
6. Дострокове припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин відповідно до положень частини третьої цієї статті може бути оскаржено в судовому порядку.
Стаття 50-1. Припинення чинності майнового права на поширення сорту
1. Чинність майнового права на поширення сорту і свідоцтва про державну реєстрацію сорту, що його засвідчує, припиняється у разі відмови власника майнового права на поширення сорту від підтримання сорту, відомості про яку внесені до Реєстру сортів.
2. Чинність майнового права на поширення сорту припиняється у разі несплати збору за підтримання чинності права, відомості про що вносяться до Реєстру сортів відповідно до положень статті 42 цього Закону.
3. Чинність майнового права на поширення сорту може бути припинена Компетентним органом:
а) у разі відсутності первинного насінництва сорту;
б) у разі втрати сортом однорідності чи стабільності внаслідок незабезпечення його збереженості володільцем патенту чи підтримувачем сорту і підтвердження в результаті перевірки збереженості сорту факту цієї втрати;
в) у разі порушення власником майнового права на поширення сорту умов обігу насіння сорту відповідно до законодавства.
4. Чинність майнового права на поширення сорту припиняється з підстав, зазначених у цій статті, після внесення відомостей про це до Реєстру сортів.
5. Після припинення чинності майнового права на поширення сорту на підставі частини другої цієї статті дозволяється поширення насіння сорту (крім ввезення на митну територію України) до 30 червня третього року, що відліковується від дати припинення, про що вносяться відомості до Реєстру сортів протягом двох робочих днів з дати прийняття рішення про припинення чинності.
6. У разі усунення підстав, зазначених у пунктах "а" і "в" частини третьої цієї статті, з яких припинено чинність майнового права на поширення сорту, таке право відновлюється у порядку, визначеному Компетентним органом. У разі усунення підстави, зазначеної у пункті "б" частини третьої цієї статті, з якої припинено чинність майнового права на поширення сорту, таке право відновлюється, за умови підтвердження відмінності, однорідності та стабільності сорту з проведенням однорічного циклу кваліфікаційної експертизи за клопотанням власника майнового права на поширення сорту або підтримувача.
Чинність майнового права на поширення сорту і свідоцтва про державну реєстрацію сорту, що його засвідчує, відновлюється з дня, наступного за днем внесення відомостей про це до Реєстру сортів";
20) статтю 54 викласти в такій редакції:
"Стаття 54. Спори, що вирішуються в судовому порядку
1. Особа, права якої на сорт порушені, може звернутися до суду за захистом своїх прав.
2. Спори з будь-яких питань щодо відносин, що регулюються цим Законом, можуть вирішуватися в судовому порядку.
3. Суди відповідно до їх компетенції розглядають спори щодо:
а) виникнення права на сорт і його державної реєстрації;
б) сортів, створених у зв’язку з виконанням службових обов’язків або за дорученням роботодавця;
в) авторства на сорт;
г) винагороди авторам;
ґ) укладання та виконання ліцензійних договорів;
д) визначення володільця патенту;
е) визнання права на сорт недійсним;
є) дострокового припинення прав;
ж) порушення права на сорт;
з) визнання сорту придатним для поширення в Україні;
и) назви сорту".
3. У Законі України "Про насіння і садивний матеріал" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 42, ст. 585 із наступними змінами):
1) у статті 1:
у частині першій:
термін "насіння" викласти в такій редакції:
"насіння - рослинний матеріал, що використовується для сівби, включаючи власне насіння (насінину), плоди, супліддя, та не призначений для безпосереднього споживання людиною або твариною";
термін "Державний реєстр суб’єктів насінництва та розсадництва" викласти в такій редакції:
"Державний реєстр суб’єктів насінництва та розсадництва (далі - Реєстр суб’єктів насінництва та розсадництва) - перелік суб’єктів насінництва та розсадництва";
термін "уповноваження" викласти в такій редакції:
"уповноваження - надання підприємствам, установам, організаціям чи їхнім підрозділам, акредитованим національним органом України з акредитації, права на здійснення діяльності з оцінки відповідності у сфері насінництва та розсадництва, а також є надання суб’єктам насінництва та розсадництва, які є виробниками та мають у своїй структурі лабораторію, акредитовану національним органом України з акредитації, права на визначення посівних якостей насіння";
доповнити термінами такого змісту:
"введення в обіг насіння і садивного матеріалу - реалізація та будь-яка інша передача права власності на насіння і садивний матеріал для комерційного використання; зберігання з метою подальшої реалізації; пропозиція реалізації або будь-якого комерційного використання; платне або безоплатне постачання чи передача насіння і садивного матеріалу третім особам для комерційного використання";
"документ про якість насіння - сертифікат, свідоцтво, акт, виданий країною-експортером або країною походження чи країною виробництва насіння, який містить щонайменше інформацію про особу, яка його видала, ботанічний таксон, назву сорту, категорію, номер партії, кількість одиниць упаковки, масу партії, чистоту, схожість насіння, що ввозиться на територію України";
"документ про якість садивного матеріалу - сертифікат, свідоцтво, акт, виданий країною-експортером або країною походження чи країною виробництва садивного матеріалу, який містить щонайменше інформацію про особу, яка його видала, ботанічний таксон, назву сорту, категорію, кількість одиниць садивного матеріалу, що ввозиться на територію України";
"електронний кабінет користувача - персоніфікована веб-сторінка або інтерфейс авторизованого користувача, за допомогою яких він має можливість створювати, переглядати, обмінюватися інформацією, документами та користуватися іншими функціональними можливостями реєстрів, передбачених цим Законом";
"стандартний зразок - посадковий матеріал, що надається для проведення ділянкового (ґрунтового) та/або лабораторного сортового контролю володільцем патенту, а за відсутності володільця патенту - власником майнового права на поширення сорту або підтримувачем, чи відбирається від офіційного зразка";
"фальсифіковане насіння та/або садивний матеріал - насіння та/або садивний матеріал, у маркуванні або пакуванні якого неправомірно використано торговельну марку, інше індивідуалізуюче позначення, зовнішнє оформлення пакування іншого виробника та/або які поширюються з неправдивою інформацією щодо сортових та/або посівних якостей насіння та/або садивного матеріалу";
доповнити частиною третьою такого змісту:
"Терміни "батьківські компоненти", "Державний реєстр патентів на сорти рослин", "Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні", "посадковий матеріал" вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про охорону прав на сорти рослин";
"Стаття 3. Суб’єкти насінництва та розсадництва
До суб’єктів насінництва та розсадництва належать:
виробники - особи, які здійснюють виробництво насіння та/або садивного матеріалу для його реалізації відповідно до цього Закону;
постачальники - особи, які здійснюють один із таких видів професійної діяльності щодо садивного матеріалу: розмноження, виробництво, збереження та/або обробка, введення в обіг, імпорт";
"Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, у сфері насінництва та розсадництва
До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, у сфері насінництва та розсадництва належать:
забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері насінництва та розсадництва;
здійснення державного управління та регулювання у сфері насінництва та розсадництва;
розроблення та організація виконання державних програм розвитку селекції, насінництва та розсадництва;
прийняття нормативно-правових актів відповідно до цього Закону;
затвердження форм документації на насіння і садивний матеріал, технологічних і методичних вимог у сфері насінництва та розсадництва щодо збереження сортових якостей, біологічних і урожайних властивостей сорту та посівних якостей насіння;
