КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 25 травня 1992 р. N 269 Київ |
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 666 від 29.08.2018 )
Про організацію роботи, спрямовану на створення державних систем стандартизації, метрології та сертифікації
З метою подальшого розвитку робіт у галузі стандартизації, метрології та сертифікації Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Схвалити розроблену Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації Концепцію державних систем стандартизації, метрології та сертифікації і затвердити програму основних робіт, пов'язаних з її реалізацією (додається).
( Пункт 2 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 1337 від 21.08.2003 )
3. Установити, що науково-дослідні й дослідно-конструкторські роботи із стандартизації, метрології та сертифікації, розробка державних стандартів, які встановлюють основоположні та загальнотехнічні вимоги, а також обов'язкові вимоги, що забезпечують безпечність продукції для життя і здоров'я людей, її сумісність і взаємозамінюваність, охорону навколишнього середовища, проведення робіт по прямому використанню міжнародних, регіональних та національних стандартів зарубіжних країн як державних стандартів, а також відповідна науково-методична і координаційна робота фінансуються з державного бюджету за розділом "Наука" окремим рядком "Стандартизація, метрологія та сертифікація".
Розробка інших державних стандартів на продукцію, сировину, матеріали тощо фінансується за рахунок спеціальних фондів позабюджетних коштів заінтересованих міністерств і відомств.
Прем'єр-міністр України Міністр Кабінету Міністрів України | В. ФОКІН В. ПЄХОТА |
Інд.28 |
СХВАЛЕНА
постановою Кабінету Міністрів України
від 25 травня 1992 р. N 269
К О Н Ц Е П Ц І Я
державних систем стандартизації, метрології та сертифікації
Становлення України як суверенної правової держави та послідовна інтеграція її у світове економічне співтовариство потребує проведення цілеспрямованої політики щодо створення державних систем стандартизації, метрології та сертифікації. Ці системи мають сприяти створенню правових основ, форм і методів роботи із стандартизації, метрології та сертифікації, спрямованих на забезпечення безпечності продукції для життя й здоров'я людей, її сумісності та взаємозамінюваності, охорону навколишнього середовища, безпеки народногосподарських об'єктів із урахуванням ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій, підвищення обороноздатності і мобілізаційної готовності, економії трудових, матеріальних і енергетичних ресурсів.
Державні системи стандартизації, метрології та сертифікації повинні відповідати основним принципам міждержавних, а також міжнародних, регіональних та національних систем зарубіжних країн, враховувати інтереси України як повноправного учасника міждержавних, європейських та світових інтеграційних процесів, сприяти економічним перетворенням, а також забезпечувати проведення єдиної технічної політики, що передбачає:
визначення пріоритетних напрямів досліджень і створення науково-технічних програм у рамках міждержавного й міжнародного співробітництва;
розробку проектів актів законодавства і стандартів;
створення оптимальної структури фонду стандартів;
створення оптимального складу засобів і методів забезпечення єдності вимірювань;
забезпечення єдності перспективного і поточного планування;
формування системи керівних і виконавчих органів, служб стандартизації, метрології та сертифікації;
установлення раціональної форми та змісту стандартів як носіїв технічної нормативної інформації;
широке впровадження методів і засобів сучасних інформаційних технологій.
Стандартизація і сертифікація, забезпечені засобами та методами вимірювань у взаємозв'язку, є невід'ємною складовою частиною суспільного виробництва і одночасно створюють ефективний механізм управління якістю та номенклатурою продукції. Основні принципи цього зв'язку полягають у тому, що:
стандартизація, узгоджена з методами та засобами випробувань і вимірювань, є нормативно-технічною основою виробництва продукції, її сертифікації та каталогізації і саме вона об'єднує їх можливості в комплексний механізм управління якістю та номенклатурою продукції;
сертифікація продукції за вимогами її безпечності для життя й здоров'я людей і охорони навколишнього середовища повинна проводитися відповідно до стандартів і з використанням стандартизованих методів і засобів випробувань і вимірювань.
Передбачувані в стандартах показники і методи контролю (як обов'язкові, так і рекомендаційні) дозволяють об'єктивно оцінювати якість продукції.
Інформаційна база даних про якість та номенклатуру продукції, тобто результати сертифікації і каталогізації, допомагають виявленню об'єктів стандартизації, удосконаленню фонду стандартів і вміщених у них вимог.
Розділ 1
Система стандартизації
Система стандартизації повинна базуватися на таких принципах:
врахування рівня розвитку науки і техніки, економічної доцільності і ефективності виробництва для виготовлювача, користі та безпечності для споживача й суспільства в цілому;
створення комплексу нормативно-технічних документів, що мають загальногосподарський характер і стосуються життєвого середовища, продукції та послуг (робіт) у широкому розумінні цих понять;
відкритість інформації про діючі стандарти і програми робіт з стандартизації;
участь у розробках усіх заінтересованих сторін;
взаємозв'язок і узгодженість документів усіх рівнів.
У динамічних умовах перехідного періоду в розвиткові економіки та відносин в суспільстві система стандартизації повинна не тільки гармонійно адаптуватися, але й посилено впливати на формування та функціонування господарського механізму, якість і конкурентоспроможність продукції.
Правові основи стандартизації
Елементами правової основи стандартизації повинні стати закони про стандартизацію, про державний нагляд за стандартами і захист прав споживача.
До системи актів законодавства також входитимуть нормативно-технічні документи з безпечності продукції, процесів і послуг для життя і здоров'я людей, охорони навколишнього середовища, економії всіх видів ресурсів.
При розробці нормативних актів з питань стандартизації слід виходити з того, що вони стануть основою відповідності державних стандартів України основним принципам міждержавних, міжнародних, регіональних та національних стандартів зарубіжних країн і разом з ними створять нормативну базу для реалізації механізму захисту інтересів держави і прав споживачів й належні умови для усунення технічних перешкод у торгівлі, скорочення строків впровадження досягнень науки і техніки, забезпечення взаємного визнання продукції. При цьому міжнародні, регіональні стандарти зарубіжних країн можуть застосовуватися як державні стандарти України і стандарти підприємств, якщо це буде передбачено угодою про економічне та науково-технічне співробітництво.
Формування фонду нормативно-технічної документації з стандартизації
Результатом діяльності системи стандартизації повинен стати оптимальний за структурою та складом фонд нормативно-технічної документації та ефективне використання цього фонду для сприяння управлінню народним господарством. Цей фонд має постійно удосконалюватися та поновлюватися. Самі документи повинні бути раціональними як за формою, так і за змістом, відповідати сучасному рівню досягнень науки і техніки.
Формування фонду здійснюватиметься виходячи із прийнятих пріоритетів. У найближчий період (3-5 років) пріоритетними напрямами у вітчизняній стандартизації вважатимуться безпека, екологія, надійність, сумісність і взаємозамінюваність продукції, інформаційні технології, ресурсозбереження.
Структура фонду нормативно-технічної документації з стандартизації складається із взаємопогоджених документів відповідних рівнів.
Документи першого рівня - це акти законодавства з питань стандартизації та конкретних об'єктів стандартизації.
Документи другого рівня - державні стандарти України.
У перехідний період на державному рівні можуть використовуватися й діючі державні стандарти (ГОСТ). При цьому фонд таких стандартів повинен пройти перевірку на можливість застосування їх у взаємовідносинах підприємств (організацій), розміщених на території України, а також цих підприємств (організацій) інших держав або в міждержавних відносинах. У результаті перевірки визначаться переліки стандартів (систем стандартів), які:
можуть бути прийняті як державні стандарти України;
мають перспективу міждержавного застосування;
можуть бути рекомендованими для відповідної сфери застосування (окремих галузей, об'єднань, підприємств);
визнано такими, що не відповідають інтересам України.
До об'єктів стандартизації на державному рівні належать:
основні положення державної системи стандартизації;
єдині технічні вимоги до використання при створенні, виробництві та застосуванні продукції (технічна документація, технічна термінологія, система класифікації та кодування продукції);
вироби загальномашинобудівного застосування (підшипники, кріплення тощо);
державні інфраструктурні комплекси, значні науково-технічні та соціально-економічні програми;
продукція та послуги для задоволення потреб населення і підприємств України (в тому числі встановлення підвищених вимог до тих видів продукції та технологій, які можуть бути конкурентоспроможними на європейському і світовому ринку).
Державні стандарти поряд з обов'язковими вимогами можуть мати рекомендаційні показники.
До обов'язкових вимог стандартів відносяться передусім вимоги, що спрямовані на забезпечення безпеки життя і здоров'я людей, охорони навколишнього середовища, сумісності та взаємозамінюваності продукції. У зв'язку з тим, що зараз (через недосконалість технічного законодавства) вимоги стандартів є майже єдиним ефективним засобом регулювання взаємовідносин виготовлювачів і споживачів продукції, до обов'язкових можна віднести й інші вимоги.
Рекомендаційні показники відтворюють досягнення науки і техніки, вимоги європейського та світового ринку, міжнародних, регіональних і національних стандартів зарубіжних країн. До рекомендаційних можна віднести побутові та інші характеристики продукції і послуг.
Необхідність застосування рекомендаційних показників виготовлювач і замовник (споживач) визначають при укладанні договорів. Після включення цих показників у договір вони стають обов'язковими для обох сторін.
Документами третього рівня є стандарти підприємств і технічні умови.
Вимоги стандартів підприємств і технічні умови не повинні суперечити обов'язковим вимогам стандартів другого рівня і можуть конкретизувати (перевищувати) рекомендаційні показники, встановлені в них.
Вимоги технічних умов і стандартів підприємств щодо їхньої продукції обов'язкові для виготовлювачів, постачальників, споживачів.
Об'єктами військової стандартизації повинна стати продукція, що постачається армії.
У діючому фонді галузевих стандартів нагромаджується значний науковий та технічний потенціал, тому питання про галузеві стандарти має вирішуватися виходячи із добровільності проведення робіт з стандартизації та їх користі. Галузеві стандарти, як і стандарти підприємств, об'єднаних в будь-яку організаційну структуру на базі спільної продукції, послуг, процесів, можуть існувати доти, поки вони потрібні. При цьому повинна виконуватися умова підпорядкованості цих стандартів обов'язковим вимогам міждержавних стандартів і державних стандартів України.
Зі зміною державного механізму галузеві стандарти переводитимуться в стандарти другого рівня, стандарти підприємства (концерну, об'єднання, асоціації та іншого добровільного формування підприємств, у тому числі тих, що формуються в інтересах стандартизації) - в інші види документів типу каталогів, довідників тощо.
Реалізація цих положень дозволить оптимізувати в найближчі два - три роки фонд науково-технічних даних за структурою, складом і змістом вимог до усіх об'єктів стандартизації, в тому числі оборонної продукції.
Органи і служби стандартизації
Структура органів і служб стандартизації повинна забезпечити умови для активної участі в роботах, пов'язаних зі стандартизацією, усіх ланок господарювання (в тому числі замовників, громадських організацій споживачів, інженерно-технічних товариств) та координувати свою діяльність з роботою міждержавних і міжнародних органів і організацій з стандартизації.
До державних органів, що займаються розробкою і впровадженням документів першого та другого рівнів, належать Держстандарт України, його територіальні органи з науково-дослідною базою, а також головні й базові організації з проблем стандартизації та технічні комітети в галузях промисловості. Документи третього рівня розробляє і впроваджує служба стандартизації підприємств.
Державний нагляд за дотриманням стандартів
Форми й методи державного нагляду за дотриманням стандартів і засоби впливу на порушників визначаються чинним законодавством.
Державний нагляд за дотриманням обов'язкових вимог стандартів та інших нормативно-технічних документів здійснюється органами державного нагляду в межах їх компетенції з метою захисту інтересів держави і прав споживачів з питань якості продукції (послуг, робіт), передусім тих, що належать до гарантій безпечності продукції (послуг, робіт) для життя і здоров'я людей, охорони навколишнього середовища.
Об'єктами державного нагляду є продукція (послуги, роботи), що виготовляється (виконуються) на підприємствах ( в організаціях) усіх форм власності, в тому числі експортна та імпортна продукція, потенціально небезпечні технології, об'єкти, речовини, продукти харчування, сертифікована продукція тощо.
Державний нагляд здійснюється на усіх стадіях життєвого циклу продукції (послуг, робіт) - під час її розробки, виробництва, зберігання, транспортування, використання (експлуатації), ремонту й утилізації.
Державний нагляд за дотриманням вимог стандарту може проводитися територіальними органами Держстандарту України разом з іншими державними або громадськими організаціями (МОЗ, Мінприроди, товариства споживачів). На спільних і малих підприємствах, у кооперативах, сфері індивідуальної трудової діяльності нагляд ведеться у взаємодії з місцевими органами виконавчої влади.
Розділ 2
Система сертифікації
Метою державної системи сертифікації продукції є здійснення необхідних організаційних, технічних і економічних заходів щодо забезпечення гарантій, пов'язаних із придбанням і використанням споживачем продукції (включаючи імпортну) для своїх потреб.
Основними принципами побудови системи сертифікації повинні бути:
створення національної нормативно-методичної бази на основі міжнародних норм і правил із сертифікації;
використання діючих в Україні державних стандартів та іншої нормативно-технічної документації, прийнятої в системах сертифікації конкретних видів продукції;
проведення незалежної оцінки характеристик і властивостей продукції (послуг, робіт), процесів і систем якості третьою стороною (національний орган з сертифікації, органи з сертифікації певних видів продукції, акредитовані випробувальні лабораторії), що не входять до організаційної структури виробника і споживача;
установлення правил сертифікації конкретних видів продукції з урахуванням їх характеристик, особливостей виробництва і поставок, вимог міжнародних систем та угод про сертифікацію;
застосування систем сертифікації, встановлених Комітетом Ради Міжнародної організації по стандартизації (ІСО);
відкритість державної системи сертифікації продукції для приєднання систем сертифікації інших держав і міжнародних систем сертифікації продукції.
Основні напрями роботи, пов'язаної із сертифікацією продукції
Створювана державна система сертифікації покликана забезпечити проведення єдиної технічної політики і методології у здійсненні сертифікації продукції та систем якості і має передбачати:
розробку актів із сертифікації продукції та систем якості;
формування структур, що забезпечують функціонування державної системи сертифікації продукції;
розробку комплексу основоположних організаційно-методичних документів, узгоджених із загальновизнаними міжнародними системами сертифікації продукції;
формування фонду нормативно-технічних документів на продукцію (роботи, послуги) для сертифікації;
укладання міждержавних і міжнародних угод про взаємне визнання результатів сертифікації продукції;
підготовку експертів-аудиторів для атестації виробництв;
сертифікацію систем якості, акредитацію випробувальних лабораторій (центрів), розробку програм і методик навчання;
створення інформаційно-пошукової системи колективного користування "АСУ - сертифікація" для інформаційного обслуговування підприємств (організацій);
проведення заходів щодо входження національного органу з сертифікації в міжнародні організації.
Правові основи сертифікації
Правовою основою сертифікації продукції є Закон УРСР "Про захист прав споживачів".
Для забезпечення виконання відповідних актів законодавства розробляється комплекс правил і процедур з сертифікації, а також укладаються відповідні міжурядові угоди.
Організаційна структура системи сертифікації
Організаційну структуру системи утворюють:
Держстандарт України - національний орган із сертифікації;
органи з сертифікації однорідної продукції;
органи з сертифікації системи якості;
акредитовані випробувальні лабораторії.
Інформаційне забезпечення з питань сертифікації
Національний орган із сертифікації повинен створювати систему інформаційного забезпечення для її учасників, інших заінтересованих підприємств, організацій та споживачів передусім про:
акти законодавчої та виконавчої влади з питань сертифікації;
правила і положення системи;
рішення щодо організації роботи із сертифікації продукції, систем якості, атестації виробництва;
дані, включені до Державного реєстру об'єктів сертифікації;
взаємодію з міжнародними організаціями з сертифікації;
стан сертифікації продукції (послуг, робіт) і технологій.
Розділ 3
Система метрології (забезпечення єдності вимірювань)
Забезпечення єдності вимірювань - одна з функцій державного управління, оскільки є обов'язковою передумовою ефективного господарювання, торгівлі, раціонального використання ресурсів, наукової та інших видів діяльності, а також безпечності продукції для життя і здоров'я людей, її сумісності і взаємозамінюваності, охорони навколишнього середовища.
Технічною основою системи є еталонна база України, яка складається із засобів вимірювань вищої точності.
Основні напрями
Система забезпечення єдності вимірювань повинна задовольнити потреби держави і її громадян у достовірності використовуваних результатів вимірювань, похибки яких відомі з установленою імовірністю. Гарантом досягнення цієї мети стає держава, а формами, методами і засобами її реалізації є:
установлення одиниць фізичних величин, що допускаються до застосування на території України, з урахуванням рішень міжнародних організацій законодавчої метрології;
здійснення фундаментальних і пошукових досліджень у напрямі розробки більш досконалих методів і засобів наближення результатів вимірів до дійсних значень одиниць фізичних величин;
створення наукових методів і технічних засобів для відтворення та зберігання одиниць фізичних величин, а також систем передачі їх значень усім засобам вимірювань, що допускаються до застосування в Україні;
створення служби єдиного часу та еталонних частот, яка складається з організаційних і технічних засобів, інтегрованих з вимогам міжнародних угод;
створення служби стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів, а також служби стандартних довідкових даних;
задоволення потреб держави і її громадян у достовірності результатів вимірювань шляхом здійснення державного метрологічного нагляду;
економічні та адміністративні методи вирішення питань задоволення потреб суспільства у засобах вимірювань;
ув'язка питань розвитку метрології в Україні з рішеннями, вимогами та рекомендаціями міжнародних організацій з метрології.
Правові основи
Питання забезпечення єдності вимірювань повинні закріплюватися актами законодавства.
Правовою основою метрології повинен стати Закон України "Про забезпечення єдності вимірювань".
Інформаційне забезпечення
Інформаційне забезпечення з питань метрології бере на себе Держстандарт України.
Органи державної метрологічної служби зобов'язані інформувати населення про:
законодавчі та підзаконні акти в галузі метрології;
норми, вимоги і правила, що належать до вимірювань;
засоби вимірювань, допущених для застосування в Україні;
результати державного метрологічного нагляду;
заходи, що застосовуються правоохоронними органами за результатами державного метрологічного нагляду;
міжнародну практику в галузі метрології.
Планування і фінансування робіт з стандартизації, метрології та сертифікації
Планування робіт з стандартизації, метрології та сертифікації здійснюється на основі:
довгострокових прогнозів (пріоритетів) стандартизації та метрологічного забезпечення у рамках програм розвитку науки і техніки. Програми комплексної стандартизації, узгоджені із програмами метрологічного забезпечення, повинні розроблятися як складові частини державних соціально-економічних і науково-технічних програм, проектів;
програм робіт технічних комітетів з стандартизації, складених за замовленням підприємств;
програм робіт міжнародних, регіональних (міждержавних) організацій.
Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи з стандартизації, метрології та сертифікації, розробка державних стандартів, що встановлюють основоположні та загальнотехнічні вимоги, а також обов'язкові вимоги, що забезпечують безпечність продукції для життя і здоров'я людей, її сумісність і взаємозамінюваність, охорону навколишнього середовища, проведення робіт по прямому використанню міжнародних, регіональних та національних стандартів зарубіжних країн як державних стандартів, а також науково-методична і координаційна робота з цих напрямів діяльності фінансуються з державного бюджету України. Витрати частково відшкодовуються з прибутку від продажу стандартів. інформаційного забезпечення тощо.
Розробка стандартів з метрологічного забезпечення науково-технічних і соціально-економічних програм і проектів фінансується за рахунок коштів, виділених на реалізацію цих програм і проектів.
Проведення робіт з міжнародної стандартизації фінансується в установленому порядку.
Розробка державних стандартів на продукцію, сировину, матеріали тощо фінансується за рахунок спеціальних фондів позабюджетних коштів заінтересованих міністерств і відомств.
Роботи, що виконуються на вимогу підприємств, їх об'єднань, організацій та підприємців, і не входять до функцій державного управління, виконуються як додаткові до основних функцій органів Держстандарту України за прямими договорами із замовниками.
На етапі організації робіт з сертифікації продукції розробка організаційно-методичних документів, створення ( при обгрунтуванні необхідності) органів з сертифікації, науково-методичного центру з питань сертифікації продукції і систем якості, а також створення банку даних про результати сертифікації фінансуються з державного бюджету.
Витрати, пов'язані безпосередньо з сертифікацією продукції, несуть замовники. В цілому державна система сертифікації є самоокупною.
Формування кадрів
Навчання основ стандартизації, метрології та сертифікації повинно бути невід'ємною частиною загальної системи освіти і здійснюватися вищими, професійно-технічними навчальними закладами за диференційованими програмами і планами навчання. Підготовка спеціалістів-метрологів провадиться у вищих навчальних закладах і вищих технічних училищах за окремими метрологічними спеціальностями і спеціалізаціями.
Перепідготовка та підвищення кваліфікації інженерно-технічних працівників з питань стандартизації, метрології та сертифікації здійснюється в навчальних закладах Держстандарту України, інших міністерств і відомств на основі госпрозрахунку за замовленням підприємств (організацій).
До проведення занять в галузі пріоритетних напрямів науки і техніки, у тому числі управління якістю та сертифікацією, можуть запрошуватися іноземні спеціалісти, а спеціалісти України можуть направлятися на навчання в інші країни світу.
Міжнародне співробітництво
Важливим питанням у формуванні систем стандартизації та метрології є зближення цих систем з міжнародними, регіональними і національними системами стандартизації зарубіжних країн, відповідність державних стандартів основним принципам міжнародних, регіональних та національних стандартів, розширення практики прямого застосування цих стандартів в народному господарстві.
Найбільш дієвим засобом підвищення ефективності участі та ролі України в діяльності міжнародних організацій є активізація роботи для створення міжнародних і регіональних стандартів з авторством держави - учасниці. Це можливо за умови спрямування робіт з стандартизації на найбільш перспективні конкурентоспроможні види продукції та технології. З метою проведення цих робіт необхідно вирішити принципове питання - про участь України в діяльності міжнародних організацій з стандартизації - таких як ІСО, МЕК, СЕН, СЕНЕЛЕК, і міжнародних організаціях - МОЗМ, КООМЕТ та інших, а також відповідне фінансування.
Держстандарт України представляє інтереси України в міжнародних і міждержавних організаціях з стандартизації та метрології.
ЗАТВЕРДЖЕНА
постановою Кабінету Міністрів України
від 25 травня 1992 р. N 269
( Програма втратила чинність на підставі Постанови КМ N 1227 від 05.10.96 )
П Р О Г Р А М А
основних робіт по реалізації Концепції створення державних систем стандартизації, метрології та сертифікації
1. Правові основи державних систем
Розробка проектів законів України:
про стандартизацію;
про єдність вимірювань в Україні;
про державний нагляд за дотриманням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення.
Держстандарт України, міністерства
та відомства.
1992 - 1993 роки.
Розробка проектів рішень Кабінету Міністрів України щодо затвердження:
державних цільових науково-технічних програм та організаційно-економічного механізму забезпечення функціонування державних систем стандартизації та метрології;
державної програми створення та функціонування національної еталонної бази;
основних напрямів участі України в діяльності міжнародних організацій з стандартизації, метрології та сертифікації, а також механізму організаційного і економічного забезпечення міжнародного співробітництва у цій галузі.
Держстандарт України, міністерства
та відомства.
1992 - 1993 роки;
положень, що встановлюють умови поставки продукції виробничо-технічного призначення, військовим організаціям і на експорт, а також товарів народного споживання.
Міндержресурсів України разом із
заінтересованими міністерствами,
відомствами, підприємствами та їх
об'єднаннями.
1992-1993 роки.
Розробка нормативно-технічних документів державних систем, що затверджуються Держстандартом України:
державних стандартів системи стандартизації, положень, керівних документів, рекомендацій з стандартизації;
державних стандартів системи метрології, положень, правил з метрології;
державних стандартів, положень, правил з сертифікації продукції та технологій.
Держстандарт України, міністерства
та відомства.
1992 - 1993 роки.
( Програма втратила чинність на підставі Постанови КМ N 1227 від 05.10.96 )
2. Оптимізація фонду нормативно-технічної документації, що діє в Україні
Утворення фонду стандартів в Україні, приведення його у відповідність з державною системою стандартизації.
Держстандарт України, міністерства
та відомства.
1992 - 1994 роки і постійно.
Розробка пропозицій про перегляд, зміну або скасування рішень Уряду, міністерств та інших організацій державної виконавчої влади, в тому числі органів колишнього Держстандарту СРСР, що не відповідають положенням державних систем стандартизації, метрології та сертифікації.
Держстандарт України, міністерства
та відомства.
1992 - 1994 роки.
( Програма втратила чинність на підставі Постанови КМ N 1227 від 05.10.96 )
3. Кадрове забезпечення державних систем стандартизації, метрології та сертифікації
Організація підготовки спеціалістів із вищою освітою в галузі стандартизації, метрології та сертифікації.
Держстандарт України, міністерства
та відомства.
1992 рік і постійно.
Організація підготовки наукових працівників у галузі стандартизації, метрології та сертифікації в аспірантурах і докторантурах науково-дослідних інститутів з стандартизації та метрології України, а також інших держав.
Держстандарт України, міністерства
та відомства.
1993 рік і постійно.
( Програма втратила чинність на підставі Постанови КМ N 1227 від 05.10.96 )
4. Розробка проектів міждержавних угод
Угода про проведення політики в галузі стандартизації, метрології та сертифікації.
Угода (протокол) про взаємне визнання нормативно-технічних документів.
Держстандарт України.
1992 рік.
Угода (протокол) про взаємне використання еталонної бази, визнання результатів держвипробуваньі повірки засобів вимірювань, атестації методик виконання вимірювань.
Угода (протокол) про взаємне визнання результатів сертифікації.
Держстандарт України, міністерства
та відомства.
1992 рік.