Про організацію роботи, спрямовану на створення державних систем стандартизації, метрології та сертифікації

З метою подальшого розвитку робіт у галузі стандартизації, метрології та сертифікації Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Схвалити розроблену Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації Концепцію державних систем стандартизації, метрології та сертифікації і затвердити програму основних робіт, пов'язаних з її реалізацією /додається/.

2. Для науково-методичного керівництва розробкою, впровадженням і забезпеченням функціонування систем стандартизації та сертифікації створити Український науково-дослідний інститут стандартизації, сертифікації та інформатики Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації на базі Українського республіканського інформаційно-обчислювального центру Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації, що ліквідується.

Державному комітетові України по стандартизації, метрології та сертифікації розробити і затвердити в установленому порядку у місячний строк структуру інституту і положення про нього.

3. Установити, що науково-дослідні й дослідно-конструкторські роботи із стандартизації, метрології та сертифікації, розробка державних стандартів, які встановлюють основоположні та загальнотехнічні вимоги, а також обов'язкові вимоги, що забезпечують безпечність продукції для життя і здоров'я людей, її сумісність і взаємозамінюваність, охорону навколишнього середовища, проведення робіт по прямому використанню міжнародних, регіональних та національних стандартів зарубіжних країн як державних стандартів, а також відповідна науково-методична і координаційна робота фінансуються з державного бюджету за розділом "Наука" окремим рядком "Стандартизація, метрологія та сертифікація".

Розробка інших державних стандартів на продукцію, сировину, матеріали тощо фінансується за рахунок спеціальних фондів позабюджетних коштів заінтересованих міністерств і відомств.

Ставлення України як суверенної правової держави та послідовна інтеграція її у світове економічне співтовариство потребує проведення цілеспрямованої політики щодо створення державних систем стандартизації, метрології та сертифікації.

Ці системи мають сприяти створенню правових основ, форм і методів роботи із стандартизації, метрології та сертифікації, спрямованих на забезпечення безпечності продукції для життя й здоров'я людей, її сумісності та взаємозамінюваності, охорону навколишнього середовища, безпеки народногосподарських об'єктів із урахуванням ризику винекнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій, підвищення обороноздатності і мобілізаційної готовності, економії трудових, матеріальних і енергетичних ресурсів.

Державні системи стандартизації, метрології та сертифікації повинні відповідати основним принципам міждержавних, а також міжнародних, регіональних та національних систем зарубіжних країн, врахувувати інтереси України як повноправного учасника міждержавних, європейських та світових інтеграційних процесів, сприяти економічним перетворенням, а також забезпечувати проведення єдиної технічної політики, що передбачає:

визначення пріорітетних напрямів досліджень і створення науково-технічних програм у рамках міждержавного й міжнародного співробітництва;

розробку проектів актів законодавства і стандартів;

створення оптимальної структури фонду стандартів;

створення оптимального складу засобів і методів забезпечення єдності вимірювань;

забезпечення єдності перспективного і поточного планування;

формування системи керівних і виконавчих органів, служб стандартизації, метрології та сертифікації;

установлення раціональної форми та змісту стандартів як носіїв технічної нормативної інформації;

широке впровадження методів і засобів сучасних інформаційних технологій.

Стандартизація і сертифікація, забезпечені засобами та методами вимірювань у взаємозв'язку, є невід'ємною складовою частиною суспільного виробництва і одночасно створюють ефективний механізм управління якістю та номенклатурою продукції.

Основні принципи цього зв'язку полягають у тому, що:

стандартизація, узгоджена з методами та засобами випробувань і вимірювань, є нормативно-технічною основою виробництва продукції, її сертифікації та каталогізації і саме вона об'єднує їх можливості в комплексний механізм управління якістю та номенклатурою продукції;

сертифікація продукції за вимогами її безпечності для життя й здоров'я людей і охорони навколишнього середовища повинна проводитися відповідно до стандартів і з використанням стандартизованих методів і засобів випробувань і вимірювань.

Передбачувані в стандартах показники і методи контролю /як обов'язкові, так і рекомендаційні/ дозволяють об'єктивно оцінювати якість продукції.

Інформаційна база даних про якість та номенклатуру продукції, тобто результати сертифікації і каталогізації, допомагають виявленню об'єктів стандартизації, удосконаленню фонду стандартів і вміщених у них вимог.

Система стандартизації повинна базуватися на таких принципах:

врахування рівня розвитку науки і техніки, економічної доцільності і ефективності виробництва для виготовлювача, користі та безпечності для споживача й суспільства в цілому;

створення комплексу нормативно-технічних документів, що мають загальногосподарський характер і стосуються життєвого середовища, продукції та послуг /робіт/ у широкому розумінні цих понять;

відкритість інформації про діючі стандарти і програми робіт з стандартизації;

участь у розробках усіх заінтересованих сторін;

взаємозв'язок і узгодженість документів усіх рівнів.

У динамічних умовах перехідного періоду в розвиткові економіки та відносин в суспільстві система стандартизації повинна не тільки гармонійно адаптуватися, але й посилено впливати на формування та функціонування господарського механізму, якість і конкурентноспроможність продукції.

Елементами правової основи стандартизації повинні стати закони про стандартизацію, про державний нагляд за стандартами і захист прав споживача.

До системи актів законодавства також входитимуть нормативно-технічні документи з безпечності продукції, процесів і послуг для життя і здоров'я людей, охорони навколишнього середовища, економії всіх видів ресурсів.

При розробці нормативних актів з питань стандартизації слід виходити з того, що вони стануть основою відповідності державних стандартів України основним принципам міждержавних, міжнародних, регіональних та національних стандартів зарубіжних країн і разом з ними створять нормативну базу для реалізації механізму захисту інтересів держави і прав споживачів й належні умови для усунення технічних перешкод у торгівлі, скорочення строків впровадження досягнень науки і техніки, забезпечення взаємного визнання продукції. При цьому міжнародні, регіональні стандарти зарубіжних країн можуть застосовуватися як державні стандарти України і стандарти підприємств, якщо це буде передбачено угодою про економічне та науково-технічне співробітництво.

Результатом діяльності системи стандартизації повинен стати оптимальний за структурою та складом фонд нормативно-технічної документації та ефективне використання цього фонду для сприяння управлінню народним господарством. Цей фонд має постійно удосконалюватися та поновлюватися. Самі документи повинні бути раціональними як за формою, так і за змістом, відповідати сучасному рівню досягнень науки і техніки.

Формування фонду здійснюватиметься виходячи із прийнятих пріоритетів. У найближчий період /3-5 років/ пріоритетними напрямами у вітчизняній стандартизації вважатиметься безпека, екологія, надійність, сумісність і взаємозамінюваність продукції, інформаційні технології, ресурсозбереження.

Структура фонду нормативно-технічної документації з стандартизації складається із взаємопогоджених документів відповідних рівнів.

Документи першого рівня - це акти законодавства з питань стандартизації та конкретних об'єктів стандартизації.

Документи другого рівня - державні стандарти України.

У перехідний період на державному рівні можуть використовуватися й діючі державні стандарти /ГОСТ/. При цьому фонд таких стандартів повинен пройти перевірку на можливість застосування їх у взаємовідносинах підприємств /організацій/, розміщених на території України, а також цих підприємств /організацій/ інших держав або в міждержавних відносинах. У результаті перевірки визначаться переліки стандартів /систем стандартів/, які:

можуть бути прийняті як державні стандарти України;

мають перспективу міждержавного застосування;

можуть бути рекомендованими для відповідної сфери застосування /окремих галузей, об'єднань, підприємств/;

визнано такими, що не відповідають інтересам України.

До об'єктів стандартизації на державному рівні належать:

основні положення державної системи стандартизації;

єдині технічні вимоги до використання при створенні, виробництві та застосуванні продукції /технічна документація, технічна термінологія, система класифікації та кодування продукції/;

вироби загальномашинобудівного застосування /підшипники, кріплення тощо/;

державні інфраструктурні комплекси, значні науково-технічні та соціально-економічні програми;

продукція та послуги для задоволення потреб населення і підприємств України /в тому числі встановлення підвищених вимог до тих видів продукції та технологій, які можуть бути конкурентноспроможними на європейському ринку/.

Державні стандарти поряд з обов'язковими вимогами можуть мати рекомендаційні показники.

До обов'язкових вимог стандартів відносяться передусім вимоги, що спрямовані на забезпечення безпеки життя і здоров'я людей, охорони навколишнього середовища, сумісності та взаємозамінюваності продукції. У зв'язку з тим, що зараз /через недосконалість технічного законодавства/ вимоги стандартів є майже єдиним ефективним засобом регулювання взаємовідносин виготовлювачів і споживачів продукції, до обов'язкових можна віднести й інші вимоги.

Рекомендаційні показники відтворюють досягнення науки і техніки, вимоги європейського та світового ринку, міжнародних, регіональних і національних стандартів зарубіжних країн. До рекомендаційних можна віднести побутові та інші характеристики продукції і послуг.

Необхідність застосування рекомендаційних показників виготовлювач і замовник /споживач/ визначають при укладанні договорів. Після включення цих показників у договір вони стають обов'язковими для обох сторін.

Документами третього рівня є стандарти підприємств і технічні умови.

Вимоги стандартів підприємств і технічні умови не повинні суперечити обов'язковим вимогам стандартів другого рівня і можуть конкретизувати /перевищувати/ рекомендаційні показники, встановлені в них.

Вимоги технічних умов і стандартів підприємств щодо їхньої продукції обов'язкові для виготовлювачів, постачальників, споживачів.

Об'єктами військової стандартизації повинна стати продукція, що постачається армії.

У діючому фонді галузевих стандартів нагромаджується значний науковий та технічний потенціал, тому питання про галузеві стандарти має вирішуватися виходячи із добровільності проведення робіт з стандартизації та їх користі. Галузеві стандарти, як і стандарти підприємств, об'єднаних в будь-яку організаційну структуру на базі спільної продукції, послуг, процесів, можуть існувати доти, поки вони потрібні. При цьому повинна виконуватися умова підпорядкованості цих стандартів обов'язковим вимогам міждержавних стандартів і державних стандартів України.

Зі зміною державного механізму галузеві стандарти переводитимуться в стандарти другого рівня, стандарти підприємства /концерну, об'єднання, асоціації та іншого добровільного формування підприємств, у тому числі тих, що формуються в інтересах стандартизації/ - в інші види документів типу каталогів, довідників тощо.

Реалізація цих положень дозволить оптимізувати в найближчі два - три роки фонд науково-технічних даних за структурою, складом і змістом вимог до усіх об'єктів стандартизації, в тому числі оборонної продукції.

Структура органів служб стандартизації повинна забезпечити умови для активної участі в роботах, пов'язаних зі стандартизацією, усіх ланок господарювання /в тому числі замовників, громадських організацій споживачів, інженерно-технічних товариств/ та координувати свою діяльність з роботою міждержавних і міжнародних органів і організацій з стандартизації.

До державних органів, що займаються розробкою і впровадженням документів першого та другого рівнів, належать Держстандарт України, його територіальні органи з науково-дослідною базою, а також головні й базові організації з проблем стандартизації та технічні комітети в галузях промисловості. Документи третього рівня розробляє і впроваджує служба стандартизації підприємств.

Форми й методи державного нагляду за дотриманням стандартів і засоби впливу на порушників визначаються чинним законодавством.

Державний нагляд за дотриманням обов'язкових вимог стандартів та інших нормативно-технічних документів здійснюється органами державного нагляду в межах їх компетенції з метою захисту інтересів держави і прав споживачів з питань якості продукції /послуг, робіт/, передусім тих, що належать до гарантій безпечності продукції /послуг, робіт/ для життя і здоров'я людей, охорони навколишнього середовища.

Об'єктами державного нагляду є продукція /послуги, роботи/, що виготовляється /виконуються/ на підприємствах / в організаціях/ усіх форм власності, в тому числі експортна та імпортна продукція, потенціально небезпечні технології, об'єкти, речовини, продукція харчування, сертифікована продукція тощо.

Державний нагляд здійснюється на усіх стадіях життєвого циклу продукції /послуг, робіт/ - під час її розробки, виробництва, зберігання, транспортування, використання /експлуатації/, ремонту й утилізації.

Державний нагляд за дотриманням вимог стандарту може проводитися територіальними органами Держстандарту України разом з іншими державними або громадськими організаціями /МОЗ, Мінприроди, товариства споживачів/. На спільних і малих підприємствах, у кооперативах, сфері індивідуальної трудової діяльності нагляд ведеться у взаємодії з місцевими органами виконавчої влади.

Метою державної системи сертифікації продукції є здійснення необхідних організаційних, технічних і економічних заходів щодо забезпечення гарантій, пов'язаних із придбанням і використанням споживачем продукції /включаючи імпортну/ для своїх потреб.

Основними принципами побудови системи сертифікації повинні бути:

створення національної нормативно-методичної бази на основі міжнародних норм і правил із сертифікації;

використання діючих в Україні державних стандартів та іншої нормативно-технічної документації, прийнятої в системах сертифікації конкретних видів продукції;

проведення незалежної оцінки характеристик і властивостей продукції /послуг, робіт/, процесів і систем якості третьою стороною /національний орган з сертифікації, органи з сертифікації певних видів продукції, акредитовані випробувальні лабораторії/, що не входять до організаційної структури виробника і споживача;

установлення правил сертифікації конкретних видів продукції з урахуванням їх характеристик, особливостей виробництва і поставок, вимог міжнародних систем та угод про сертифікацію;

застосування систем сертифікації, встановлених Комітетом Ради Міжнародної організації по стандартизації /ІСО/;

відкритість державної системи сертифікації продукції для приєднання систем сертифікації інших держав і міжнародних систем сертифікації продукції.

Створювана державна система сертифікації покликана забезпечити проведення єдиної технічної політики і методології у здійсненні сертифікації продукції та систем якості і має передбачити:

розробку актів із сертифікації продукції та систем якості;

формування структур, що забезпечують функціонування державної системи сертифікації продукції:

розробку комплексу основоположних організаційно-методичних документів, узгоджених із загальновизнаними міжнародними системами сертифікації продукції;

формування фонду нормативно-технічних документів на продукцію /роботи, послуги/ для сертифікації;

укладання міждержавних і міжнародних угод про взаємне визнання результатів сертифікації продукції;

підготовку експертів-аудиторів для атестації виробництв;

сертифікацію систем якості, акредитацію випробувальних лабораторій /центрів/, розробку програм і методик навчання;

створення інформаційно-пошукової системи колективного користування "АСУ - сертифікація" для інформаційного обслуговування підприємств /організацій/;

проведення заходів щодо входження національного органу з сертифікації в міжнародні організації.

Правовою основою сертифікації продукції є Закон УРСР "Про захист прав споживачів".

Для забезпечення виконання відповідних актів законадавства розробляється комплекс правил і процедур з сертифікації, а також укладаються відповідні міжурядові угоди.

Організаційну структуру системи утворюють:

Держстандарт України - національний орган із сертифікації;

органи з сертифікації однорідної продукції;

органи з сертифікації системи якості;

акредитовані випробувальні лабораторії.

Національний орган із сертифікації повинен створювати систему інформаційного забезпечення для її учасників, інших заінтересованих підприємств, організацій та споживачів передусім про:

акти законодавчої та виконавчої влади з питань сертифікації;

правила і положення системи;

рішення щодо організації роботи із сертифікації продукції, систем якості, атестації виробництва;

дані, включені до Державного реєстру об'єктів сертифікації;

взаємодію з міжнародними організаціями з сертифікації;

стан сертифікації продукції /послуг, робіт/ і технологій.

Забезпечення єдності вимірювань - одна з функцій державного управління, оскільки є обов'язковою передумовою ефективного господарювання, торгівлі, раціонального використання ресурсів, наукової та інших видів діяльності, а також безпечності продукції для життя і здоров'я людей, її сумісності і взаємозамінюваності, охорони навколишнього середовища.

Технічною основою системи є еталонна база України, яка складається із засобів вимірювання вищої тонкості.

Система забезпечення єдності вимірювань повинна задовольнити потреби держави і її громадян у достовірності використовуваних результатів вимірювань, похибки яких відомі з установленою імовірністю. Гарантом досягнення цієї мети стає держава, а формами, методами і засобами її реалізаціє є:

установлення одиниць фізичних величин, що допускаються до застосування на території України, з урахуванням рішень міжнародних організацій законодавчої метрології;

здійснення фундаментальних і пошукових досліджень у напрямі розробки більш досконалих методів і засобів наближення результатів вимірів до дійсних значень одиниць фізичних величин;

створення наукових методів і технічних засобів для відтворення та зберігання одиниць фізичних величин, а також ситем передачі їх значень усім засобам вимірювань, що допускаються до застосування в Україні;

створення служби єдиного часу та еталонних частот, яка складається з організаційних і технічних засобів, інтегрованих з вимоги міжнародних угод;

створення служби стандартних зразків складу та властивостей речовин і матеріалів, а також служби стандартних довідкових даних;

задоволення потреб держави і її громадян у достовірності результатів вимірювань шляхом здійснення державного метрологічного нагляду;

економічні та адміністративні методи вирішення питань задоволення потреб суспільства у засобах вимірювань;

ув'язка питань розвитку метрології в Україні з рішеннями, вимогами та рекомендаціями міжнародних організацій з метрології.

Питання забезпечення єдності вимірювань повинні закріплюватися актами законодавства.

Правовою основою метрології повинен стати Закон України "Про забезпечення єдності вимірювань".

Інформаційне забезпечення з питань метрології бере на себе Держстандарт України.

Органи державної метрологічної служби зобов'язані інформувати населення про:

законодавчі та підзаконні акти в галузі метрології;

норми, вимоги і правила, що належать до вимірювань;

засоби вимірювань, допущених для застосування в Україні;

результати державного метрологічного нагляду;

заходи, що застосовуються правоохоронними органами за результатами державного метрологічного нагляду;

міжнародну практику в галузі метрології.

Планування робіт з стандартизації, метрології та сертифікації здійснюється на основі:

дострокових прогнозів /пріоритетів/ стандартизації та метрологічного забезпечення у рамках програм розвитку науки і техніки. Програми комплексної стандартизації, узгоджені із програмами метрологічного забезпечення, повинні розроблятися як складові частини державних соціально-економічних і науково-технічних програм, проектів;

програм робіт технічних комітетів з стандартизації, складених за замовленням підприємств;

програм робіт міжнародних, регіональних /міждержавних/ організацій.

Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи з стандартизації, метрології та сертифікації, розробка державних стандартів, що встановлюють основоположні та загальнотехнічні вимоги, а також обов'язкові вимоги, що забезпечують безпечність продукції для життя і здоров'я людей, її сумісність і взаємозамінюваність, охорону навколишнього середовища, проведення робіт по прямому використанню міжнародних, регіональних та національних стандартів зарубіжних країн як державних стандартів, а також науково-методична і координаційна робота з цих напрямів діяльності фінансуються з державного бюджету України. Витрати частково відшкодовуються з прибутку від продажу стандартів. інформаційного забезпечення тощо.

Розробка стандартів з метрологічного забезпечення науково-технічних і соціально-економічних програм і проектів фінансується за рахунок коштів, виділених на реалізацію цих програм і проектів.

Проведення робіт з міжнародної стандартизації фінансується в установленому порядку.

Розробка державних стандартів на продукцію, сировину, матеріали тощо фінансуються за рахунок спеціальних фондів позабюджетних коштів заінтересованих міністерств і відомств.

Роботи, що виконуються на вимогу підприємств, їх об'єднань, організацій та підприємців, і не входять до функцій державного управління, виконуються як додаткові до основних функцій органів Держстандарту України за прямими договорами із замовниками.

На етапі організації робіт з сертифікації продукції розробка організаційно-методичних документів, створення / при обгрунтуванні необхідності/ органів з сертифікації, науково-методичного центру з питань сертифікації продукції і систем якості, а також створення банку даних про результати сертифікації фінансуються з державного бюджету.

Витрати, пов'язані безпосередньо з сертифікацією продукції, несуть замовники. В цілому державна система сертифікації є самоокупною.

Навчання основ стандартизації, метрології та сертифікації повинно бути невід'ємною частиною загальної системи освіти і здійснюватися вищими, професійно-технічними навчальними закладами за диференційованими програмами і планами навчання. Підготовка спеціалістів-метрологів провадиться у вищих навчальних закладах і вищих технічних училищах за окремими метрологічними спеціальностями і спеціалізаціями.

Перепідготовка та підвищення кваліфікації інженерно-технічних працівників з питань стандартизації, метрології та сертифікації здійснюється в навчальних закладах Держстандарту України, інших міністерств і відомств на основі госпрозрахунку за замовленням підприємств /організацій/.

До проведення занять в галузі пріоритетних напрямів науки і техніки, у тому числі управління якістю та сертифікацією, можуть запрошуватися іноземні спеціалісти, а спеціалісти України можуть направлятися на навчання в інші країни світу.

Важливим питанням у формуванні ситем стандартизації та метрології є зближення цих систем з міжнародними, регіональними і національними системами стандартизації зарубіжних країн, відповідність державних стандартів основним принципам міжнародних, регіональних та національних стандартів, розширення практики прямого застосування цих стандартів в народному господарстві.

Найбільш дієвим засобом підвищення ефективності участі та ролі України в діяльності міжнародних організацій є активізація роботи для створення міжнародних і регіональних стандартів з авторством держави - учасниці. Це можливо за умови спрямування робіт з стандартизації на найбільш перспективні конкурентноспроможні види продукції та технології. З метою проведення цих робіт необхідно вирішити принципове питання - про участь України в діяльності міжнародних організацій з стандартизації - таких як ІСО, МЕК, СЕН, СЕНЕЛЕК, і міжнародних організаціях - МОЗМ, КООМЕТ та інших, а також відповідне фінансування.

Держстандарт України представляє інтереси України в міжнародних і міждержавних організаціях з стандартизації та метрології.

1. Правові основи державних систем

Розробка проектів законів України

про стандартизацію;

про єдність вимірювань в Україні;

про державний нагляд за дотриманням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення.

державних цільових науково-технічних програм та організаційно-економічного механізму забезпечення функціонування державних систем стандартизації та метрології;

державної програми створення та функціонування національної еталонної бази;

основних напрямів участі України в діяльності міжнародних організацій з стандартизації, метрології та сертифікації, а також механізму організаційного і економічного забезпечення міжнародного співробітництва у цій галузі.

положень, що встановлюють умови поставки продукції виробничо-технічного призначення, військовим організаціям і на експорт, а також товарів народного споживання.

державних стандартів системи стандартизації, положень, керівних документів, рекомендацій з стандартизації;

державних стандартів системи метрології, положень, правил з метрології;

державних стандартів, положень, правил з сертифікації продукції та технологій.

Утворення фонду стандартів в Україні, приведення його у відповідність з державною системою стандартизації.

Розробка пропозицій про перегляд, зміну або скасування рішень Уряду, міністерств та інших організацій державної виконавчої влади, в тому числі органів колишнього Держстандарту СРСР, що не відповідають положенням державних систем стандартизації, метрології та сертифікації.

Організація підготовки спеціалістів із вищою освітою в галузі стандартизації, метрології та сертифікації.

Організація підготовки наукових працівників у галузі стандартизації, метрології та сертифікації в аспірантурах і докторантурах науково-дослідних інститутів з стандартизації та метрології України, а також інших держав.

Угода про проведення політики в галузі стандартизації, метрології та сертифікації.

Угода /протокол/ про взаємне визнання нормативно-технічних документів.

Угода /протокол/ про взаємне використання еталонної бази, визнання результатів держвипробуваньі повірки засобів вимірювань, атестації методик виконання вимірювань.

Угода /протокол/ про взаємне визнання результатів сертифікації.