5) розроблення та/або вдосконалення нормативно-правових актів з питань надання соціальних послуг, з питань підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, які надають соціальні послуги, та фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності;
6) вивчення та впровадження кращого досвіду надання соціальних послуг;
7) здійснення моніторингу взаємодії суб’єктів системи надання соціальних послуг;
8) надання допомоги особам у реалізації права на отримання соціальних послуг;
9) розроблення місцевих програм, що передбачають надання соціальних послуг.
2. Об’єднання працівників системи надання соціальних послуг, об’єднання надавачів та отримувачів соціальних послуг мають право здійснювати інші заходи з питань надання соціальних послуг відповідно до законодавства про соціальні послуги та статуту таких об’єднань.
Стаття 15. Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг
1. Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг (далі - Реєстр) створюється для забезпечення:
1) реалізації права особи/сім’ї на соціальні послуги;
2) профілактики складних життєвих обставин;
3) подолання складних життєвих обставин;
4) мінімізації негативних наслідків складних життєвих обставин;
5) обліку надавачів, отримувачів соціальних послуг та послуг, що їм надаються;
6) координації діяльності у системі надання соціальних послуг.
2. Реєстр складається з розділів про надавачів соціальних послуг, окремо - про фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, та про отримувачів соціальних послуг.
3. До розділу про надавачів соціальних послуг (крім фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності) вносяться такі відомості:
1) найменування (для фізичних осіб - підприємців - прізвище, ім’я, по батькові), у тому числі скорочене (за наявності);
2) ідентифікаційний код юридичної особи згідно з Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України чи реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);
3) організаційно-правова форма, вид громадського об’єднання, благодійної чи релігійної організації;
4) місцезнаходження (для юридичної особи) та місце реєстрації місця проживання або місце фактичного проживання (для фізичної особи - підприємця), контактні телефони;
5) перелік соціальних послуг, які має право надавати надавач соціальних послуг, їх зміст та обсяг, умови і порядок отримання;
6) дата та результати здійснення уповноваженими органами контролю за дотриманням надавачем соціальних послуг вимог, встановлених законодавством про соціальні послуги.
4. До розділу про надавачів соціальних послуг - фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, вносяться такі відомості:
1) прізвище, ім’я, по батькові;
2) реєстраційний номер облікової картки платника податків згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);
3) число, місяць, рік народження;
4) стать;
5) громадянство;
6) місце реєстрації місця проживання або місце фактичного проживання (перебування);
7) номер контактного телефону;
8) місце (адреса) надання соціальних послуг з догляду, прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта) отримувача соціальних послуг.
5. До розділу про отримувачів соціальних послуг вносяться такі відомості:
1) прізвище, ім’я, по батькові;
2) реєстраційний номер облікової картки платника податків згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);
3) число, місяць, рік народження;
4) стать;
5) громадянство;
6) місце реєстрації місця проживання або місце фактичного проживання (перебування);
7) місце навчання та/або місце роботи;
8) номер контактного телефону;
9) дата звернення про надання соціальних послуг;
10) дата та найменування юридичної особи, прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, яка повідомила про особу/сім’ю, які перебувають у складних життєвих обставинах або в ситуаціях, що загрожують життю та здоров’ю особи/сім’ї. Згода на внесення персональних даних про фізичну особу, яка повідомила про особу/сім’ю, які перебувають у складних життєвих обставинах або в ситуаціях, що загрожують життю та здоров’ю особи/сім’ї, надається цією особою з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних";
11) відомості про уповноважений орган системи надання соціальних послуг та/або надавача соціальних послуг, який розглянув заяву/повідомлення про надання соціальних послуг;
12) дата та результати здійснення оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах (чинники, що зумовили складні життєві обставини, короткий опис складних життєвих обставин, перелік та обсяг соціальних послуг, яких потребує особа);
13) дата прийняття рішення про надання/відмову у наданні соціальних послуг;
14) підстави відмови у наданні соціальних послуг;
15) відомості про надавачів соціальних послуг;
16) дата укладення договору про надання соціальних послуг;
17) місце (адреса) надання соціальних послуг;
18) вичерпний перелік заходів з реалізації індивідуального плану надання соціальних послуг;
19) дата та результати здійснення моніторингу надання соціальних послуг, оцінка їх якості.
6. Формування Реєстру здійснюється шляхом внесення до нього відповідної інформації уповноваженими органами системи надання соціальних послуг та надавачами соціальних послуг (крім фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності), а також шляхом електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації.
Внесення відомостей до Реєстру здійснюється протягом однієї доби з моменту настання відповідної події (надходження звернення/повідомлення про надання соціальних послуг, здійснення оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах, прийняття рішення про надання/відмову у наданні соціальних послуг, надання соціальних послуг, у тому числі тих, що надаються одноразово, екстрено (кризово) тощо), а також здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства про соціальні послуги.
( Частина шоста статті 15 в редакції Закону № 4332-IX від 26.03.2025 )
7. Доступ до Реєстру надається:
1) працівникам надавача соціальних послуг, до посадових обов’язків яких належить внесення інформації до Реєстру, фізичним особам - підприємцям, які не використовують найману працю, - в частині внесення до Реєстру інформації, визначеної цим Законом, а також перегляду внесеної ними інформації;
2) працівникам уповноважених органів системи надання соціальних послуг, до посадових обов’язків яких належать формування/реалізація державної політики у сфері надання соціальних послуг, а також здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства про соціальні послуги, - у частині внесення до Реєстру інформації, визначеної цим Законом, а також перегляду всієї інформації, що міститься в Реєстрі.
( Абзац третій частини сьомої статті 15 в редакції Закону № 4332-IX від 26.03.2025 )
Доступ зазначених працівників до Реєстру здійснюється з використанням засобів електронної ідентифікації, що мають середній або високий рівень довіри відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
( Абзац четвертий частини сьомої статті 15 в редакції Закону № 2801-IX від 01.12.2022 )
8. Держателем Реєстру є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
9. Адміністратором Реєстру є державне підприємство, визначене центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, що належить до сфери його управління.
Адміністратор Реєстру здійснює заходи із створення, впровадження і супроводження програмного забезпечення Реєстру, відповідає за його технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних Реєстру, здійснює технічні і технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до Реєстру, організовує та проводить навчання щодо роботи з Реєстром.
10. Дані про отримувачів соціальних послуг зберігаються у Реєстрі протягом трьох років після завершення отримання ними соціальних послуг, про надавачів соціальних послуг - фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, - протягом трьох років після завершення надання ними соціальних послуг, про інших надавачів соціальних послуг - протягом трьох років після припинення їхньої діяльності з надання соціальних послуг відповідно до закону.
11. Порядок формування, ведення та доступу до Реєстру затверджує Кабінет Міністрів України.
Сукупність відомостей про фізичних осіб (персональні дані), що містяться в Реєстрі, є інформацією з обмеженим доступом. Оброблення таких відомостей здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних".
Інформація з Реєстру використовується з додержанням вимог законів України "Про інформацію" та "Про захист персональних даних" виключно для потреб, визначених законодавством про соціальні послуги.
Розділ III
ПОРЯДОК НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ
( Назва розділу III в редакції Закону № 4332-IX від 26.03.2025 )
Стаття 16. Класифікація соціальних послуг
1. Соціальні послуги поділяються на послуги, спрямовані на:
1) соціальну профілактику - запобігання виникненню складних життєвих обставин та/або потраплянню особи/сім’ї в такі обставини;
2) соціальну підтримку - сприяння подоланню особою/сім’єю складних життєвих обставин;
3) соціальне обслуговування - мінімізацію для особи/сім’ї негативних наслідків складних життєвих обставин, підтримку їх життєдіяльності, соціального статусу та включення у громаду.
2. Соціальні послуги за типами поділяються на:
1) прості соціальні послуги, що складаються з одного/декількох заходів, які необхідно здійснити для надання таких послуг, та не передбачають постійної та систематичної взаємодії фахівців з отримувачем соціальних послуг. Прості соціальні послуги можуть бути складовою комплексної (складної) послуги;
2) комплексні (складні) соціальні послуги, що складаються з сукупності заходів, об’єднаних єдиною метою, у межах яких формується індивідуальний набір таких заходів залежно від потреб отримувача соціальної послуги, який передбачає постійну та систематичну взаємодію фахівців з отримувачем соціальних послуг;
3) комплексні спеціалізовані соціальні послуги, що надаються певній категорії отримувачів соціальних послуг (ВІЛ-інфікованим особам, особам із залежністю від психотропних речовин, особам, які постраждали від торгівлі людьми, біженцям, особам із психічними розладами та іншим).
( Частина друга статті 16 в редакції Закону № 4332-IX від 26.03.2025 )
3. Соціальні послуги залежно від місця надання поділяються на послуги, що надаються:
1) за місцем проживання/перебування отримувача соціальних послуг (вдома);
2) у приміщенні надавача соціальних послуг:
стаціонарно - в умовах цілодобового перебування (проживання) отримувача соціальної послуги із забезпеченням харчуванням та умовами для проживання;
напівстаціонарно - протягом визначеного часу доби з умовами для нічного або денного перебування;
3) за місцем перебування отримувача соціальних послуг поза межами місця проживання та приміщення надавача соціальних послуг, у тому числі на вулиці та дистанційно (онлайн).
( Пункт 3 частини третьої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4332-IX від 26.03.2025 )
4. Соціальні послуги залежно від строку надання поділяються на послуги, що надаються:
1) екстрено (кризово) - невідкладно (протягом доби) у зв’язку з обставинами, що загрожують життю та/або здоров’ю отримувача соціальних послуг;
2) постійно - не менше одного разу на місяць протягом більше одного року;
3) тимчасово - не менше одного разу на місяць протягом до одного року;
4) одноразово.
5. Перелік соціальних послуг, що надаються відповідно до цього Закону, визначається класифікатором соціальних послуг, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, з урахуванням соціальних послуг загальнонаціонального значення згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
( Частина п’ята статті 16 в редакції Закону № 4332-IX від 26.03.2025 )
6. Базовими є такі соціальні послуги:
1) догляд вдома, денний догляд;
2) підтримане проживання;
3) соціальна адаптація;
4) соціальна інтеграція та реінтеграція;
5) надання притулку;
6) екстрене (кризове) втручання;
7) консультування;
8) соціальний супровід;
9) представництво інтересів;
10) посередництво;
( Пункт 10 частини шостої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1875-IX від 16.11.2021 )
11) соціальна профілактика;
12) натуральна допомога;
13) фізичний супровід осіб, які мають порушення опорно-рухового апарату та пересуваються на кріслах колісних, з інтелектуальними, сенсорними, фізичними, моторними, психічними та поведінковими порушеннями;
( Пункт 13 частини шостої статті 16 в редакції Закону № 4332-IX від 26.03.2025 )
14) переклад жестовою мовою;
15) догляд та виховання дітей в умовах, наближених до сімейних;
16) супровід під час інклюзивного навчання;
( Пункт 17 частини шостої статті 16 виключено на підставі Закону № 4332-IX від 26.03.2025 )
18) медіація.
( Частину шосту статті 16 доповнено пунктом 18 згідно із Законом № 1875-IX від 16.11.2021 )
7. Перелік та порядок надання соціальних послуг за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування регулюються законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
8. Принципи медіації та статус медіатора регулюються Законом України "Про медіацію". Надання соціальної послуги з медіації регулюється цим Законом.
( Статтю 16 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 1875-IX від 16.11.2021 )
Стаття 17. Державний стандарт соціальних послуг
1. Соціальні послуги надаються надавачами соціальних послуг державної, комунальної та приватної власності відповідно до державних стандартів соціальних послуг.
( Частина перша статті 17 в редакції Закону № 4332-IX від 26.03.2025 )
2. У державному стандарті соціальних послуг:
1) встановлюються вимоги щодо забезпечення необхідного рівня доступності соціальних послуг, зокрема на кожному етапі їх надання;
2) визначаються зміст та обсяг, норми і нормативи, умови та порядок надання соціальних послуг, показники їх якості.
3. Державні стандарти соціальних послуг та порядок їх розроблення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
У разі відсутності державного стандарту соціальної послуги надання такої послуги здійснюється відповідно до специфікації соціальної послуги, яка визначає зміст та обсяг соціальної послуги і затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, або встановлюється уповноваженими органами системи надання соціальних послуг, визначеними пунктами 3 і 4 частини першої статті 11 цього Закону, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
( Частину третю статті 17 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 4332-IX від 26.03.2025 )
Стаття 18. Ведення випадку
1. Надання соціальних послуг здійснюється шляхом ведення випадку, що включає такі етапи:
1) аналіз заяви/звернення про надання соціальних послуг, повідомлення про осіб/сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах або в ситуаціях, що загрожують життю чи здоров’ю особи;
2) оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах;
3) прийняття рішення про надання соціальних послуг з урахуванням індивідуальних потреб особи/сім’ї;
4) розроблення індивідуального плану надання соціальних послуг;
5) укладення договору про надання соціальних послуг;
6) виконання договору про надання соціальних послуг та індивідуального плану надання соціальних послуг;
7) здійснення моніторингу надання соціальних послуг та оцінки їх якості.
2. Ведення випадку не застосовується у разі надання соціальних послуг одноразово, екстрено (кризово).
3. Ведення випадку забезпечує соціальний менеджер районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради. За відсутності соціального менеджера районна у містах Києві та Севастополі державна адміністрація, виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у містах (у разі її утворення) ради визначає уповноважену особу для забезпечення ведення випадку. Порядок ведення випадку та визначення чисельності соціальних менеджерів, відповідальних за забезпечення та ведення випадку, затверджується Кабінетом Міністрів України.
( Статтю 18 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 4332-IX від 26.03.2025 )
Стаття 19. Звернення про надання соціальних послуг
1. Підставою для розгляду питання надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів є подання до уповноваженого органу системи надання соціальних послуг, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 11 цього Закону, за місцем проживання/перебування особи:
( Абзац перший частини першої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4332-IX від 26.03.2025 )
1) заяви особи або її законного представника про надання соціальних послуг;
2) звернення, повідомлення інших осіб в інтересах осіб/сімей, які потребують соціальних послуг.
У разі звернення особи або її законного представника безпосередньо до надавача соціальних послуг такий надавач зобов’язаний надати їм допомогу в поданні заяви про надання соціальних послуг до уповноваженого органу системи надання соціальних послуг, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 11 цього Закону, не пізніше наступного робочого дня.
( Абзац четвертий частини першої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4332-IX від 26.03.2025 )
2. Підставою для розгляду питання про надання соціальних послуг надавачами соціальних послуг приватної власності (крім соціальних послуг, що надаються за рахунок бюджетних коштів) є подані їм заява, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг, передбачені частиною першою цієї статті.
( Частина друга статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4332-IX від 26.03.2025 )
3. У разі виявлення особи, яка за станом здоров’я не спроможна самостійно прийняти рішення про необхідність надання їй соціальних послуг, заяву про надання соціальних послуг зобов’язані подати законний представник такої особи, орган опіки та піклування або уповноважений орган системи надання соціальних послуг, передбачений пунктом 4 частини першої статті 11 цього Закону.
( Частина третя статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4332-IX від 26.03.2025 )
4. Порядок подання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг визначається Порядком організації надання соціальних послуг.
Стаття 20. Оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах
1. Оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах здійснюється шляхом аналізу документів, фактів та інформації, зібраних під час спілкування з особою/сім’єю та їхнім найближчим оточенням, а також отриманих від юридичних та фізичних осіб у встановленому порядку.
2. Оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах здійснюють фахівець із соціальної роботи, соціальний працівник, соціальний менеджер. У разі необхідності до оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах залучаються медичні, педагогічні працівники, психологи, реабілітологи, ерготерапевти та інші фахівці.
Оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах здійснюється протягом п’яти робочих днів з дня одержання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг.
3. Порядок оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Стаття 21. Прийняття рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг
1. Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів приймає уповноважений орган системи надання соціальних послуг, передбачений пунктом 4 частини першої статті 11 цього Закону, або уповноважений орган системи надання соціальних послуг, передбачений пунктом 3 частини першої статті 11 цього Закону, на підставі повідомлення уповноваженого органу системи надання соціальних послуг, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 11 цього Закону.
Уповноважені органи системи надання соціальних послуг, визначені пунктами 3 і 4 частини першої статті 11 цього Закону, можуть надати право надавачам соціальних послуг приймати рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів.
Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг надавачами соціальних послуг приватної власності приймає відповідний надавач.
Про прийняте рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг надавачі соціальних послуг повідомляють відповідний уповноважений орган системи надання соціальних послуг, передбачений пунктом 4 частини першої статті 11 цього Закону, для здійснення ним моніторингу надання соціальних послуг, внесення відповідної інформації до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, організації та забезпечення підготовки, перепідготовки, підвищення професійної компетентності/кваліфікації працівників - надавачів соціальних послуг та інших повноважень, визначених цим Законом.
Надання соціальних послуг одноразово здійснюється без прийняття рішення про надання соціальних послуг.
( Частина перша статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2193-IX від 14.04.2022, № 3728-IX від 22.05.2024; в редакції Закону № 4332-IX від 26.03.2025 )
2. Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг приймається протягом 10 робочих днів з дня одержання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг за результатами оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах.
Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг екстрено (кризово) приймається невідкладно, не пізніше однієї доби з моменту одержання відповідної заяви, звернення, повідомлення.
3. Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг не пізніше трьох робочих днів після його прийняття видається або надсилається заявнику. У рішенні про надання соціальних послуг обов’язково зазначаються результати оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах та надавач соціальних послуг. Рішення про відмову у наданні соціальних послуг має бути вмотивованим.
4. Рішення про відмову у наданні соціальної послуги може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду.
( Частина четверта статті 21 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 )
5. Рішення про обов’язкове надання соціальних послуг (проходження індивідуальних корекційних програм) приймається стосовно:
1) батьків, які не виконують батьківських обов’язків;
2) осіб, які вчинили насильство за ознакою статі, домашнє насильство чи жорстоке поводження з дітьми;
3) осіб, до яких застосовуються заходи пробації відповідно до закону;
4) осіб, яких судом направлено на проходження програми для кривдників;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Стаття 22. Договір про надання соціальних послуг
1. Договір про надання соціальних послуг укладається письмово (у паперовій або електронній формі з використанням програмних засобів) між надавачем та отримувачем соціальних послуг чи його законним представником.
( Абзац перший частини першої статті 22 в редакції Закону № 4332-IX від 26.03.2025 )
Типовий договір про надання соціальних послуг затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
2. Істотними умовами договору про надання соціальних послуг є назва соціальних послуг, умови їх надання та вартість, права, обов’язки та відповідальність сторін, строк дії договору та інші умови, які сторони визнають істотними.
3. Невід’ємною частиною договору про надання соціальних послуг є індивідуальний план надання соціальних послуг.
В індивідуальному плані надання соціальних послуг, крім заходів, передбачених у державному стандарті соціальних послуг, зазначаються інші заходи, які потрібно здійснити для надання таких послуг, а також відомості про необхідні ресурси, періодичність і строки здійснення заходів, відповідальні виконавці.
4. Надання соціальних послуг, що надаються одноразово, екстрено (кризово) або на підставі рішення про обов’язкове надання соціальних послуг (проходження індивідуальних корекційних програм), або в інших випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, здійснюється без укладення договору.
( Частина четверта статті 22 в редакції Закону № 4332-IX від 26.03.2025 )
5. У разі якщо надавач соціальних послуг надає особі одночасно кілька соціальних послуг, укладається один договір про надання соціальних послуг та складається один індивідуальний план надання соціальних послуг.
6. Продовження строку дії договору про надання соціальних послуг здійснюється за результатами оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах.
Оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах здійснюється не менш як за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору, якщо інше не передбачено таким договором.
Стаття 23. Послуги, що надаються екстрено (кризово)
1. Соціальні послуги надаються екстрено (кризово) у разі наявності загрози життю чи здоров’ю особи або у разі введення надзвичайного чи воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях.
2. Підтвердженням надання соціальних послуг екстрено (кризово) є акт про надання соціальних послуг, що містить відомості про отримувача та надавача таких послуг, надані соціальні послуги, строки, дати їх надання.
Форма акта про надання соціальних послуг затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
У разі прийняття рішення про надання соціальних послуг екстрено (кризово) підтвердний акт про надання соціальних послуг, передбачений абзацом першим цієї частини, надсилається надавачами соціальних послуг до відповідного уповноваженого органу системи надання соціальних послуг, передбаченого пунктами 3 і 4 частини першої статті 11 цього Закону, протягом одного місяця з дня надання соціальної послуги.
( Стаття 23 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2193-IX від 14.04.2022, № 3728-IX від 22.05.2024; текст статті 23 в редакції Закону № 4332-IX від 26.03.2025 )
Стаття 23-1. Мультидисциплінарна команда
1. До складу мультидисциплінарної команди включаються фахівець із соціальної роботи, соціальний працівник, соціальний менеджер, психолог, медичний, педагогічний працівник, фахівець з реабілітації, ерготерапевт. Відповідно до потреб та змісту соціальної послуги до складу мультидисциплінарної команди можуть включатися й інші фахівці.
2. Мультидисциплінарну команду очолює фахівець із соціальної роботи або соціальний працівник, або соціальний менеджер, який відповідає за організацію роботи команди, виконання індивідуального плану надання соціальних послуг та інших завдань, покладених на команду. Професійний та кількісний склад команди залежить від потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг, та змісту наданих послуг.
3. Формою роботи мультидисциплінарної команди є збори, на яких за результатами оцінювання потреб розробляється індивідуальний план надання соціальних послуг, розглядаються результати моніторингу та оцінки виконання плану і здійснюється його коригування.
Збори можуть проводитися за особистої присутності членів команди або дистанційно з використанням інформаційних технологій, що забезпечують дотримання вимог законодавства щодо захисту персональних даних.
Процес надання соціальних послуг особі має бути зафіксований в електронній особовій справі особи/сім’ї шляхом використання автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи.
4. Основними завданнями мультидисциплінарної команди є:
1) оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах;
2) визначення мети та завдань надання соціальних послуг, розроблення індивідуального плану надання соціальних послуг;
3) забезпечення комплексного підходу до надання соціальних послуг та уникнення або зменшення негативних наслідків складних життєвих обставин;
4) забезпечення послідовності та вчасності залучення до процесу надання соціальних послуг необхідних фахівців у необхідній кількості;
5) внесення змін до індивідуального плану надання соціальних послуг та обговорення стану виконання такого плану.
5. Мультидисциплінарна команда може працювати в мобільному режимі.
6. Порядок утворення та роботи мультидисциплінарної команди визначається положенням про мультидисциплінарну команду, що затверджується надавачем соціальних послуг на основі Типового положення про мультидисциплінарну команду, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
( Закон доповнено статтею 23-1 згідно із Законом № 4332-IX від 26.03.2025 )
Стаття 24. Відмова та припинення надання соціальних послуг
1. Підставою для відмови у наданні соціальних послуг є:
1) відсутність потреби у соціальних послугах за результатами оцінювання потреб особи/сім’ї;
2) ненадання надавачем соціальних послуг тих соціальних послуг, яких потребує особа.
Особі може бути відмовлено у наданні соціальних послуг у разі наявності у особи відповідно до медичного висновку медичних протипоказань, перелік яких затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. Рішення про надання соціальних послуг приймається після усунення таких протипоказань.
Не може бути відмовлено у наданні соціальних послуг у разі наявної загрози життю чи здоров’ю особи, домашнього насильства, насильства за ознакою статі, сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України, або жорстокого поводження з дитиною.
( Абзац п’ятий частини першої статті 24 в редакції Закону № 4332-IX від 26.03.2025 )
2. Підставою для припинення надання соціальних послуг є:
1) відсутність потреби у соціальних послугах за результатами оцінювання потреб особи/сім’ї;
2) закінчення строку дії договору про надання соціальних послуг, крім випадків, передбачених частиною шостою статті 22 цього Закону;
3) зміна місця проживання/перебування отримувача соціальних послуг, що унеможливлює надання соціальних послуг;
4) невиконання без поважних причин отримувачем соціальних послуг вимог, визначених договором про надання соціальних послуг;
5) виявлення/встановлення недостовірності поданих отримувачем соціальних послуг інформації/документів при зверненні за їх наданням, що унеможливлює подальше надання таких соціальних послуг;
6) смерть отримувача соціальних послуг;
7) дострокове розірвання договору про надання соціальних послуг за ініціативи отримувача соціальних послуг;
8) ліквідація (припинення діяльності) надавача соціальних послуг або припинення надання ним відповідних соціальних послуг.
У разі виявлення в отримувача соціальних послуг відповідно до медичного висновку медичних протипоказань, перелік яких затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, надання соціальних послуг тимчасово припиняється на строк до усунення таких протипоказань без розірвання договору про надання соціальних послуг.
Не може бути припинено надання соціальних послуг у разі наявної загрози життю чи здоров’ю особи, домашнього насильства, насильства за ознакою статі, сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України, або жорстокого поводження з дитиною.
( Абзац одинадцятий частини другої статті 24 в редакції Закону № 4332-IX від 26.03.2025 )
3. Рішення про відмову у наданні соціальних послуг та припинення надання соціальних послуг надається особі, яка звернулася із заявою про надання соціальних послуг, отримувачу соціальних послуг (або їхнім законним представникам) у письмовій формі (у паперовій або електронній формі з використанням програмних засобів) із зазначенням причини відмови або припинення.
( Абзац перший частини третьої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4332-IX від 26.03.2025 )
У разі відмови у наданні соціальних послуг з підстави, зазначеної у пункті 2 частини першої цієї статті, та у разі припинення надання соціальних послуг з підстави, зазначеної у пункті 8 частини другої цієї статті, додатково зазначається інформація про надавачів соціальних послуг, які здійснюють надання відповідних соціальних послуг.
4. Надавач соціальних послуг надсилає Київській та Севастопольській міським, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, виконавчим органам сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад інформацію про факти відмови/припинення надання соціальних послуг з підстав, передбачених абзацом другим частини третьої цієї статті, не пізніше трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення для врахування під час визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах та організації їх надання.
( Частина четверта статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4332-IX від 26.03.2025 )
5. У разі якщо отримувач соціальних послуг без поважних причин не виконує вимоги, визначені договором про надання соціальних послуг, надавач соціальних послуг надсилає отримувачу соціальних послуг або його законному представнику письмове повідомлення (у паперовій або електронній формі з використанням програмних засобів) про дату, з якої буде припинено надання соціальних послуг у разі подальшого невиконання умов договору. У такому разі надання соціальних послуг припиняється не менше ніж через 15 календарних днів з дня надсилання відповідного повідомлення отримувачу соціальних послуг або його законному представнику.
( Частина п'ята статті 24 в редакції Закону № 4332-IX від 26.03.2025 )
6. Особи/сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах або належать до вразливих груп населення, отримувачі соціальних послуг (або їхні законні представники) мають право відмовитися від отримання соціальних послуг, крім випадків, передбачених законом.
Заява про відмову від отримання соціальних послуг оформлюється письмово (у паперовій або електронній формі з використанням програмних засобів).
( Абзац другий частини шостої статті 24 в редакції Закону № 4332-IX від 26.03.2025 )
Розділ IV
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ФІНАНСУВАННЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ
Стаття 25. Визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах
1. Визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах здійснюється щороку шляхом збирання, узагальнення та аналізу інформації, у тому числі з урахуванням статі, віку, місця проживання відповідних категорій осіб/сімей.
2. Визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах здійснюється на підставі, але не виключно:
1) соціально-демографічних даних про вразливі групи населення та осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;
2) результатів оцінювання потреб особи/ сім’ї у соціальних послугах;
3) інформації про надавачів соціальних послуг та їхні можливості.
3. Порядок визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Стаття 26. Соціальне замовлення
1. Надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення здійснюється за рахунок бюджетних коштів.
2. Соціальні послуги надаються шляхом соціального замовлення відповідно до державного стандарту соціальних послуг.
3. Залучення надавачів соціальних послуг до надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення здійснюється через оголошення уповноваженими органами системи надання соціальних послуг, визначеними пунктами 3 і 4 частини першої статті 11 цього Закону, конкурсу на надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів.
( Абзац перший частини третьої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4332-IX від 26.03.2025 )
Рішення про проведення конкурсу на надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів приймається не пізніше 1 березня відповідного бюджетного періоду або не пізніше 30 календарних днів після внесення змін до відповідного бюджету.
4. Забезпечення надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення здійснюється шляхом компенсації надавачам соціальних послуг вартості наданих ними соціальних послуг.
5. Порядок надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення та компенсації надавачам вартості соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України. Форми відповідних документів та інструкція з їх заповнення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Стаття 27. Фінансування надання соціальних послуг
1. Фінансування надання соціальних послуг здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, спеціальних фондів, коштів підприємств, установ та організацій, плати за соціальні послуги, коштів благодійної допомоги (пожертвувань) та інших джерел, не заборонених законом.
Стаття 28. Оплата соціальних послуг
1. Соціальні послуги надаються отримувачам:
1) за рахунок бюджетних коштів;
2) з установленням диференційованої плати залежно від доходу отримувача соціальних послуг;
3) за рахунок отримувача соціальних послуг або третіх осіб.
2. Надавачі соціальних послуг державної/комунальної власності надають соціальні послуги:
( Абзац перший частини другої статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4332-IX від 26.03.2025 )
1) за рахунок бюджетних коштів:
а) незалежно від доходу отримувача соціальних послуг:
особам, які постраждали від торгівлі людьми і отримують соціальну допомогу відповідно до законодавства у сфері протидії торгівлі людьми, особам, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, дітям з інвалідністю, особам з інвалідністю I групи, дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа віком до 23 років, сім’ям опікунів, піклувальників, прийомним сім’ям, дитячим будинкам сімейного типу, сім’ям патронатних вихователів, дітям, визначеним пунктом 5 частини шостої статті 13 цього Закону, особам, яким завдано шкоди пожежею, стихійним лихом, катастрофою, воєнними (бойовими) діями, терористичним актом, збройним конфліктом, у тому числі тимчасовою окупацією, сексуальним насильством, пов’язаним із збройною агресією Російської Федерації проти України, примусовим переміщенням або депортацією, вимушеним внутрішнім переміщенням, позбавленням особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, особам, яким соціальні послуги надаються обов’язково відповідно до частини п’ятої статті 21 цього Закону, - всі соціальні послуги;
( Абзац другий підпункту "а" пункту 1 частини другої статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2193-IX від 14.04.2022; в редакції Закону № 4332-IX від 26.03.2025 )
іншим категоріям осіб - соціальні послуги з консультування, надання притулку, представництва інтересів, перекладу жестовою мовою, формування життєстійкості, а також соціальні послуги, що надаються екстрено (кризово);
( Абзац третій підпункту "а" пункту 1 частини другої статті 28 в редакції Закону № 4332-IX від 26.03.2025 )
б) отримувачам соціальних послуг, крім зазначених у пункті 1 цієї частини, середньомісячний сукупний дохід яких становить менше двох прожиткових мінімумів для відповідної категорії осіб, - всі соціальні послуги.
3. З установленням диференційованої плати в порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України, надаються соціальні послуги отримувачам соціальних послуг, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує два прожиткові мінімуми, але не перевищує чотири прожиткові мінімуми для відповідної категорії осіб.
4. За рахунок отримувача соціальних послуг або третіх осіб надаються соціальні послуги:
1) отримувачам соціальних послуг, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує чотири прожиткові мінімуми для відповідної категорії осіб;
2) понад обсяги, визначені державним стандартом соціальних послуг.
5. Середньомісячний сукупний дохід отримувача соціальних послуг для визначення права на отримання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів або з установленням диференційованої плати визначається шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення, та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу його сім’ї на кількість членів сім’ї, які включаються до її складу. Методика обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
( Частина п'ята статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2193-IX від 14.04.2022, № 4332-IX від 26.03.2025 )
6. У разі залучення до надання соціальних послуг надавачів соціальних послуг приватної власності (шляхом соціального замовлення, державно-приватного партнерства, конкурсу соціальних проектів, соціальних програм тощо) оплата соціальних послуг, що надаються за рахунок бюджетних коштів, у тому числі із встановленням диференційованої плати, здійснюється шляхом компенсації надавачам соціальних послуг вартості таких послуг. Оплата соціальних послуг також може здійснюватися шляхом безготівкового перерахування коштів отримувачу соціальних послуг для оплати послуг обраному ним надавачу соціальних послуг, який зареєстрований у Реєстрі надавачів та отримувачів соціальних послуг та відповідає вимогам щодо надання відповідної соціальної послуги, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Залучені надавачі соціальних послуг приватної власності надають соціальні послуги відповідно до вимог частин другої, третьої і четвертої статті 28 цього Закону.
( Частина шоста статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3728-IX від 22.05.2024; в редакції Закону № 4332-IX від 26.03.2025 )
7. Уповноважені органи системи надання соціальних послуг, визначені пунктами 3 і 4 частини першої статті 11 цього Закону, мають право приймати рішення, у тому числі у разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, про надання за рахунок бюджетних коштів інших соціальних послуг та/або іншим категоріям осіб, ніж передбачені частиною другою цієї статті.
( Абзац перший частини сьомої статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3728-IX від 22.05.2024 )
Надані соціальні послуги під час дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях надавачами соціальних послуг державної/комунальної власності (надання притулку, догляд, підтримане проживання, натуральна допомога, транспортні послуги тощо) особам із числа внутрішньо переміщених осіб за новим місцем їх проживання/перебування, які опинилися у складних життєвих обставинах через шкоду, завдану воєнними (бойовими) діями, терористичним актом, збройним конфліктом, у тому числі тимчасовою окупацією, сексуальним насильством, пов’язаним із збройною агресією Російської Федерації проти України, примусовим переміщенням або депортацією, вимушеним внутрішнім переміщенням, позбавленням особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, фінансуються у порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України.