Деякі питання створення єдиного аеромедичного простору

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Погодитися з пропозицією Міністерства охорони здоров’я щодо реалізації експериментального проекту з аеромедичної евакуації у Львівській області з 1 квітня 2021 р. до 31 грудня 2022 р. та у Київській області з 1 травня 2021 р. до 31 грудня 2022 року.

1-1. Установити, що долучення додаткових регіонів до реалізації експериментального проекту з аеромедичної евакуації, передбаченого пунктом 1 цієї постанови, здійснюється з 1 січня 2022 р. до 31 грудня 2022 р. у межах бюджетних асигнувань, виділених для його реалізації, з урахуванням готовності суб’єктів державної авіації надавати повітряні судна та за наявності відповідної інфраструктури для базування таких повітряних суден.

1-2. Погодитися з пропозицією Міністерства охорони здоров’я щодо реалізації експериментального проекту з аеромедичної евакуації в Запорізькій області за участю авіакомпанії публічного акціонерного товариства "Мотор Січ" з 1 лютого 2022 р. до 31 грудня 2022 року.

2. Затвердити такі, що додаються:

Порядок реалізації експериментального проекту з аеромедичної евакуації;

Порядок транспортування анатомічних матеріалів/реципієнтів у рамках єдиного аеромедичного простору;

Порядок використання повітряних суден суб’єктів державної авіації, не залучених до реалізації експериментального проекту з аеромедичної евакуації, для транспортування пацієнтів;

Порядок реалізації експериментального проекту з аеромедичної евакуації в Запорізькій області.

3. Внести до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реалізації пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 р. № 707 "Деякі питання реалізації пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів" (Офіційний вісник України, 2018 р., № 72, ст. 2431; 2020 р., № 5, ст. 245, № 54, ст. 1657, № 62, ст. 2006; 2021 р., № 4, ст. 211), зміни, що додаються.

4. Міністерству охорони здоров’я подати Кабінетові Міністрів України звіти про результати реалізації:

до 1 травня 2022 р. - експериментального проекту, передбаченого пунктом 1 цієї постанови, у 2021 році;

до 1 травня 2023 р. - експериментального проекту, передбаченого пунктом 1 цієї постанови, у 2022 році;

до 1 травня 2023 р. - експериментального проекту, передбаченого пунктом 1- 2 цієї постанови, у 2022 році.

1. Цей Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту з аеромедичної евакуації (далі - експериментальний проект) на території України з метою забезпечення рівного доступу до медичної допомоги та підвищення якості надання медичних послуг.

2. Терміни у цьому Порядку вживаються у такому значенні:

авіаційні роботи над населеними пунктами - польоти, які виконуються з метою надання медичної допомоги населенню;

аеромедична евакуація - транспортування осіб, що потребують медичної допомоги, до закладів охорони здоров’я повітряним транспортом з наданням належної медичної допомоги на борту повітряного судна;

регіон базування - область, на території якої базується повітряне судно та здійснюють чергування екіпажі та бригади, залучені до виконання завдань в рамках експериментального проекту.

Інші терміни, що використовуються в цьому Порядку, вживаються в значенні, наведеному в Повітряному кодексі України, Законі України "Про екстрену медичну допомогу", Основах законодавства України про охорону здоров’я, постановах Кабінету Міністрів України.

3. Дія цього Порядку поширюється на заклади охорони здоров’я державної, комунальної та приватної форми власності (заклади охорони здоров’я приватної форми власності за умови укладення з НСЗУ договорів про медичне обслуговування населення), а також на суб’єктів державної авіації - органи та установи Національної поліції, ДСНС, залучені до здійснення аеромедичної евакуації у рамках експериментального проекту (далі - суб’єкти державної авіації), та органи об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху, органи обслуговування повітряного руху, відомчі органи управління повітряним рухом.

4. Експериментальний проект передбачає виконання таких завдань:

1) надання екстреної медичної допомоги людині у невідкладному стані або у випадку загрози здоров’ю людини - якщо перевезення повітряним транспортом скорочує час до моменту госпіталізації у відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги або до спеціалізованого медичного центру та може позитивно вплинути на подальше лікування пацієнта;

2) перевезення повітряним транспортом між закладами охорони здоров’я пацієнтів, які потребують обов’язкового медичного супроводу, - якщо перевезення наземним транспортом ускладнене об’єктивними причинами та/або може призвести до значного погіршення стану здоров’я чи ускладнити подальший перебіг хвороби пацієнта;

3) перевезення повітряним транспортом пацієнтів з гірських або важкодоступних районів у зв’язку з погодними чи іншими несприятливими умовами - у випадку, коли перевезення наземним транспортом ускладнене об’єктивними причинами та/або може призвести до значного погіршення стану здоров’я чи ускладнення подальшого перебігу хвороби пацієнта внаслідок затримки госпіталізації;

4) надання екстреної медичної допомоги та перевезення повітряним транспортом пацієнтів, які потребують обов’язкового медичного супроводу, - у випадках надзвичайних ситуацій та/або за наявності значної кількості постраждалих;

5) транспортування донорських серця/печінки/легень або реципієнта, який потребує обов’язкового медичного супроводу, - у разі надходження до центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф регіону базування (далі - центр екстреної медичної допомоги) запиту від спеціалізованої державної установи "Український центр трансплант-координації".

5. Диспетчер центрів екстреної медичної допомоги може ініціювати питання щодо аеромедичної евакуації у разі:

1) коли у пацієнта діагностовано або є підстави обґрунтовано підозрювати один з таких невідкладних станів - гостру зупинку кровообігу, гострий розлад серцево-судинної системи (у тому числі гострий коронарний синдром, розлади ритму серця, які впливають на гемодинаміку тощо), гостре порушення мозкового кровообігу, опік ІІ-ІІІ ступеня понад 20 відсотків площі поверхні тіла або опік електричним струмом чи опік верхніх дихальних шляхів, травму хребта з ознаками параплегії, тетраплегії або латералізації, проникаюче поранення шиї, грудної клітки, черевної порожнини, травматичну ампутацію кінцівки чи кінцівок, перелом двох та більше трубчастих кісток, суттєве ушкодження кісток тазу, політравму, черепно-мозкову травму, яка потребує невідкладного нейрохірургічного втручання, загальну гіпотермію;

2) коли пацієнт потребує медичної допомоги у зв’язку з утопленням, падінням з висоти, дорожньо-транспортною пригодою, сходженням снігової лавини чи зсувом ґрунту;

3) інших невідкладних станів або за умови отримання травми за обставин, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку;

4) надходження запиту про можливість аеромедичної евакуації від закладу охорони здоров’я, розташованого на території регіону базування або м. Києва, що планує перевезення пацієнтів у межах завдань, передбачених підпунктом 2 пункту 4 цього Порядку;

5) надходження запиту від керівника центру екстреної медичної допомоги або уповноваженої особи центру екстреної медичної допомоги про можливість аеромедичної евакуації у межах завдань, передбачених підпунктами 4 та 5 пункту 4 цього Порядку;

6) надходження запиту про можливість аеромедичної евакуації у межах завдань, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, від центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва;

7) надходження запиту від центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва/областей, які не є регіонами базування повітряного судна в рамках експериментального проекту, про можливість аеромедичної евакуації у межах завдань, передбачених підпунктами 2-4 пункту 4 цього Порядку.

У разі коли повітряне судно регіону базування з технічних чи інших об’єктивних причин не може виконати завдання, передбачені підпунктами 2-4 пункту 4 цього Порядку, центр екстреної медичної допомоги може звертатися із запитом про можливість аеромедичної евакуації до центрів екстреної медичної допомоги інших регіонів базування.

6. Диспетчер центру екстреної медичної допомоги призначає виконання вильоту з метою аеромедичної евакуації відповідно до алгоритму ініціації аеромедичної евакуації у рамках експериментального проекту.

Для оперативної взаємодії під час виконання завдань, передбачених цим Порядком, центр екстреної медичної допомоги та суб’єкт державної авіації обирають технічні засоби електронних комунікацій та програмне забезпечення для обміну текстовими повідомленнями. Диспетчер центру екстреної медичної допомоги за допомогою засобу електронних комунікацій ініціює виліт повідомленням, що містить інформацію про вік, попередній діагноз, адресу перебування та адресу ймовірної госпіталізації пацієнта (за потреби - інші додаткові дані). Після надсилання повідомлення диспетчер центру екстреної медичної допомоги дублює інформацію про виліт у телефонному режимі командиру чергового екіпажу повітряного судна, залученого до реалізації експериментального проекту (далі - екіпаж), та керівникові чергової бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, залученої до реалізації експериментального проекту (далі - бригада).

7. Готовність екіпажу та бригади до вильоту становить незалежно від пори року:

до 5 хвилин у денний час - для викликів у радіусі 100 кілометрів;

до 15 хвилин у денний час - для викликів у радіусі понад 100 кілометрів;

до 15 хвилин у нічний час - для викликів у радіусі 100 кілометрів;

до 30 хвилин у нічний час - для викликів у радіусі понад 100 кілометрів.

У разі залучення до виконання завдань, передбачених експериментальним проектом, вертольота EC145 готовність його екіпажу до вильоту становить вдень та вночі влітку - до 15 хвилин, взимку - до 20 хвилин.

У разі вильоту в гірські чи інші важкодоступні райони час готовності може бути збільшено, але не більше ніж на 15 хвилин.

8. До складу бригади входять:

1) лікар з медицини невідкладних станів або лікар-анестезіолог, або лікар-анестезіолог дитячий;

2) фельдшер з медицини невідкладних станів або парамедик, або сестра медична-анестезист.

У разі коли до складу бригади входить лікар-анестезіолог, для такого спеціаліста обов’язкова наявність сертифіката лікаря-анестезіолога дитячого. У разі коли до складу бригади входить лікар-анестезіолог дитячий, для такого спеціаліста обов’язкова наявність сертифіката лікаря-анестезіолога.

9. Усі члени бригади для участі в експериментальному проекті зобов’язані успішно пройти курс із спеціалізованих реанімаційних заходів для дорослих.

Проходження спеціалізованих курсів з надання медичної допомоги при травмах, масових ураженнях, а також з реанімаційних заходів у дітей є рекомендованим.

Бригади мають право для виконання завдань, передбачених цим Порядком, у рамках експериментального проекту користуватися обладнанням та устаткуванням повітряних суден, наданих суб’єктами державної авіації, без зарахування членів бригади до льотного складу (екіпажу повітряного судна).

10. Порядок взаємодії бригади з іншими бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги і медичними працівниками закладів охорони здоров’я визначається МОЗ.

11. Рішення про виконання зльоту, посадки повітряного судна, зміну маршруту або відмову від виконання завдання, передбаченого експериментальним проектом (далі - завдання), з об’єктивних причин (технічні можливості та стан повітряного судна, погодні умови, стан покриття аеродромів/вертодромів/злітно-посадкових майданчиків тощо) приймає командир екіпажу з огляду на пріоритетне значення збереження життя та здоров’я екіпажу та бригади.

12. Екіпажі мають право під час здійснення перевезень виконувати авіаційні роботи над населеними пунктами.

13. У межах виконання завдань суб’єкти державної авіації мають право використовувати аеропорти / аеродроми / вертодроми / злітно-посадкові майданчики незалежно від їх форми власності, а також звільняються від сплати аеропортових зборів та плати за аеронавігаційне обслуговування.

14. Командир екіпажу має право змінювати маршрут польоту, в тому числі відмовитися від подальшого виконання завдання, якщо під час виконання завдання виникли обставини, які унеможливлюють його продовження або роблять таке продовження небезпечним для екіпажу, бригади та пацієнта.

У разі коли стан пацієнта погіршується під час транспортування, керівник бригади може прийняти рішення про зміну маршруту аеромедичної евакуації та госпіталізацію пацієнта до найближчого закладу охорони здоров’я, де йому може бути надано належну медичну допомогу. Остаточне рішення щодо зміни маршруту приймає командир екіпажу.

Про рішення щодо зміни маршруту або неможливість продовження виконання завдання командир екіпажу/керівник бригади повідомляє диспетчера центру екстреної медичної допомоги.

15. Пріоритетність виконання польотів повітряних суден, залучених до виконання завдань, визначається згідно з пунктами 3 і 4 частини другої статті 24 Повітряного кодексу України.

Органи об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху, органи обслуговування повітряного руху, відомчі органи управління повітряним рухом забезпечують польоти повітряних суден, залучених до виконання завдань, відповідно до вимог Повітряного кодексу України, Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2017 р. № 954 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 101, ст. 3118), та інших нормативно-правових актів у галузі авіації та у сфері використання повітряного простору.

Екіпажі виконують польоти відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі авіації та у сфері використання повітряного простору України.

16. Після повернення до місця базування повітряного судна першочерговими завданнями є відновлення готовності екіпажу та бригади до виконання завдань.

17. Керівник центру екстреної медичної допомоги та/або керівник суб’єкта державної авіації, та/або представники МОЗ мають право здійснювати контроль за готовністю екіпажу, бригади та повітряного судна до виконання завдань, передбачених цим Порядком.

18. На борту повітряного судна допускається присутність осіб супроводу, що не є членами екіпажу чи бригади, якщо командир екіпажу та керівник бригади не мають заперечень.

19. Національна поліція, ДСНС у рамках експериментального проекту забезпечують:

надання вертольотів Н145 та/або ЕС145;

підтримання льотної придатності повітряних суден, спорядження та майна у справному стані; підготовку своїми силами і засобами та залучення до реалізації експериментального проекту льотного та інженерно-технічного персоналу у кількості, необхідній для виконання завдань у цілодобовому режимі;

забезпечення надійного зв’язку екіпажу із диспетчером центру екстреної медичної допомоги.

20. МОЗ (через державний заклад "Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України" (далі - Науково-практичний центр) у рамках експериментального проекту забезпечує:

навчання медичних працівників у кількості, необхідній для виконання завдань, передбачених цим Порядком, шляхом відшкодування Науково-практичним центром витрат центрів екстреної медичної допомоги на передбачені цим Порядком навчальні курси;

відшкодування витрат на пально-мастильні матеріали, використані під час виконання повітряними суднами завдань (включно з витратами пально-мастильних матеріалів на виконання завдань, передбачених підпунктом 5 пункту 4 цього Порядку, та щоденну підготовку повітряного судна до чергування - польотів у рамках експериментального проекту);

часткове відшкодування витрат на підтримання льотної придатності вертольотів Н145 та/або ЕС145, наданих для реалізації експериментального проекту, у межах льотних годин, витрачених на виконання завдань (включно з часом, витраченим на виконання завдань, передбачених підпунктом 5 пункту 4 цього Порядку, та щоденну підготовку повітряного судна до чергування - польотів у рамках експериментального проекту);

відшкодування оплати за використання об’єктів інфраструктури, необхідних для базування повітряних суден, екіпажів, інженерно-технічного персоналу та бригад, у період між виконанням завдань.

21. Центр екстреної медичної допомоги у рамках експериментального проекту:

здійснює розроблення внутрішнього алгоритму ініціації аеромедичної евакуації у рамках експериментального проекту для диспетчера центру екстреної медичної допомоги;

організовує у цілодобовому режимі чергування медичних працівників у складі бригад;

забезпечує підтримання у справному стані медичного обладнання, яке використовується для виконання завдань;

надає усі необхідні для виконання завдань лікарські засоби, медичні вироби, витратні матеріали та засоби індивідуального захисту;

звітує щомісяця МОЗ щодо завдань, виконаних у рамках експериментального проекту.

22. Обласні та Київська міська держадміністрації та обласні ради забезпечують реалізацію експериментального проекту шляхом всебічного сприяння його впровадженню.

1. Цей Порядок визначає механізм взаємодії закладів та установ, залучених до роботи у сфері трансплантації, суб’єктів державної авіації - ДСНС, Адміністрації Держприкордонслужби, Національної поліції і Національної гвардії (далі - суб’єкти державної авіації) під час транспортування анатомічних матеріалів/реципієнтів у рамках єдиного аеромедичного простору, який створюється для поліпшення доступу пацієнтів до спеціалізованої медичної допомоги.

2. Дія цього Порядку поширюється на учасників пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів, визначених у підпункті 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 р. № 707 "Деякі питання реалізації пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів" (Офіційний вісник України, 2018 р., № 72, ст. 2431), спеціалізовану державну установу "Український центр трансплант-координації" (далі - державна установа) та на суб’єктів державної авіації, які експлуатують авіаційну техніку, що придатна для транспортування анатомічних матеріалів/реципієнтів.

3. У цьому Порядку термін "авіаційні роботи" означає польоти, які виконуються з метою надання медичної допомоги населенню.

Інші терміни, що використовуються в цьому Порядку, вживаються в значенні, наведеному в Повітряному кодексі України, Законі України "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині", Основах законодавства України про охорону здоров’я.

4. У разі коли час наземного транспортування анатомічних матеріалів перевищує 2 години, державна установа за зверненням трансплант-координатора або керівника відповідного закладу охорони здоров’я може ініціювати питання щодо залучення до перевезення суб’єктів державної авіації.

Суб’єкти державної авіації можуть також залучатися до транспортування медичних працівників, участь яких необхідна для вилучення/трансплантації анатомічних матеріалів.

5. Взаємодія між державною установою та суб’єктами державної авіації здійснюється у порядку, визначеному МВС та МОЗ.

6. Взаємодія між державною установою, суб’єктами державної авіації та експлуатантами-аеродромів / вертодромів / злітно-посадкових майданчиків здійснюється у порядку, визначеному Мінінфраструктури, МОЗ та МВС.

7. Остаточне рішення про виконання зльоту, посадки повітряного судна, зміну маршруту або відмову від виконання завдання з об’єктивних причин (технічні можливості та стан повітряного судна, погодні умови, стан покриття аеродромів / вертодромів / злітно-посадкових майданчиків тощо) приймає командир льотного екіпажу повітряного судна з огляду на пріоритетне значення збереження життя та здоров’я екіпажу і медичних працівників, залучених до перевезення анатомічних матеріалів / реципієнтів.

8. Екіпажі повітряних суден, залучені до транспортування анатомічних матеріалів / реципієнтів, мають право під час виконання перевезень виконувати авіаційні роботи над населеними пунктами.

9. Пріоритетність виконання польотів повітряних суден, залучених до транспортування анатомічних матеріалів / реципієнтів, визначається згідно з пунктами 3 і 4 частини другої статті 24 Повітряного кодексу України.

10. У межах виконання завдань, передбачених цим Порядком, суб’єкти державної авіації мають право використовувати аеропорти / аеродроми / вертодроми / злітно-посадкові майданчики незалежно від їх форми власності, а також звільняються від сплати аеропортових зборів та плати за аеронавігаційне обслуговування.

11. Суб’єкти державної авіації здійснюють перевезення анатомічних матеріалів/реципієнтів, ініційовані державною установою, у межах бюджетних коштів, передбачених для фінансового забезпечення діяльності таких суб’єктів.

12. Державна установа на договірних засадах із суб’єктами державної авіації здійснює відшкодування витрат на пально-мастильні матеріали, використані повітряним судном під час виконання завдання з перевезення анатомічних матеріалів/реципієнтів, у межах бюджетних коштів, передбачених на відповідну мету.

13. Виконання завдань, передбачених цим Порядком, не повинне перешкоджати основній діяльності суб’єктів державної авіації.

1. Цей Порядок визначає механізм використання повітряних суден суб’єктів державної авіації ДСНС, Адміністрації Держприкордонслужби, Національної поліції і Національної гвардії (далі - суб’єкти державної авіації), не залучених до реалізації експериментального проекту з аеромедичної евакуації.

2. Дія цього Порядку поширюється на заклади охорони здоров’я державної, комунальної та приватної форми власності (далі - заклади охорони здоров’я), МОЗ, МВС а також на суб’єктів державної авіації, до складу яких входить авіаційна техніка, придатна для здійснення транспортування пацієнтів.

3. У цьому Порядку термін "авіаційна техніка, придатна до здійснення транспортування пацієнтів" означає повітряні судна, спеціально обладнані для виконання завдань з транспортування пацієнтів або придатні для перевезення пацієнта, медичних працівників та обладнання, необхідного для надання відповідної медичної допомоги пацієнту під час транспортування.

Інші терміни, що використовуються в цьому Порядку, вживаються в значенні, наведеному в Повітряному кодексі України, Законі України "Про екстрену медичну допомогу" та порядках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 р. № 262 "Деякі питання створення єдиного аеромедичного простору" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 27, ст. 1441).

5. Цей Порядок передбачає виконання таких завдань:

1) перевезення повітряним транспортом між закладами охорони здоров’я пацієнтів, які потребують обов’язкового медичного супроводу, у разі, коли перевезення наземним транспортом ускладнене об’єктивними причинами та/або може призвести до значного погіршення стану здоров’я пацієнта, а відстань між закладами охорони здоров’я становить понад 250 кілометрів;

2) перевезення повітряним транспортом громадян України, які потребують обов’язкового медичного супроводу, в Україну у разі, коли перевезення наземним транспортом ускладнене об’єктивними причинами та/або може призвести до значного погіршення стану здоров’я пацієнта;

3) перевезення повітряним транспортом громадян України, які потребують лікування за межами держави, з України у разі, коли перевезення наземним транспортом неможливе/ускладнене об’єктивними причинами та/або може призвести до значного погіршення стану здоров’я пацієнта;

4) виконання завдань, передбачених експериментальним проектом з аеромедичної евакуації, у разі, коли їх виконання неможливе в рамках експериментального проекту з об’єктивних причин (технічні можливості та стан повітряного судна, погодні умови тощо);

5) надання екстреної медичної допомоги та перевезення повітряним транспортом пацієнтів, своєчасну медичну допомогу яким у повному обсязі не може бути надано без використання повітряного шляху транспортування у зв’язку із значною кількістю постраждалих та перевантаженням локальної системи охорони здоров’я.

6. Виконання завдань, передбачених підпунктом 1 пункту 5 цього Порядку, ініціює заклад охорони здоров’я, в якому перебуває пацієнт, що потребує транспортування.

Керівник закладу охорони здоров’я або його заступник повідомляє диспетчеру державного закладу "Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України" (далі - Науково-практичний центр) діагноз, основні параметри життєдіяльності, суттєві для обраного шляху транспортування особливості анамнезу та клінічного маршруту пацієнта і протягом шести годин отримує інформацію щодо можливості здійснення аеромедичної евакуації.

7. Для виконання завдань, передбачених цим Порядком, диспетчер науково-практичного центру інформує визначеного МВС координатора з питань взаємодії з Науково-практичним центром та узгоджує з ним можливість і умови здійснення аеромедичної евакуації протягом не більш як шести годин з моменту звернення.

8. Остаточне рішення про виконання зльоту, посадки повітряного судна, зміну маршруту або відмову від виконання завдань, передбачених цим Порядком, з об’єктивних причин (технічні можливості та стан повітряного судна, погодні умови, стан покриття аеродромів/вертодромів/злітно-посадкових майданчиків тощо) приймає командир повітряного судна з огляду на пріоритетне значення збереження життя та здоров’я екіпажу та залучених медичних працівників.

За умови скасування вильоту з технічних, погодних чи інших причин екіпаж повітряного судна/залучені медичні працівники невідкладно інформують про це медичного працівника, відповідального за ініціювання вильоту.

9. Екіпажі повітряних суден, залучені до виконання завдань, передбачених цим Порядком, мають право під час здійснення транспортування пацієнтів виконувати авіаційні роботи над населеними пунктами.

10. У повітряному просторі України пріоритетність виконання польотів повітряних суден, залучених до виконання завдань, передбачених цим Порядком, визначається згідно з пунктами 3 і 4 частини другої статті 24 Повітряного кодексу України.

11. У межах виконання завдань, передбачених цим Порядком, суб’єкти державної авіації мають право на території України використовувати аеропорти/аеродроми/вертодроми/злітно-посадкові майданчики незалежно від форми власності, а також звільняються від сплати аеропортових зборів та плати за аеронавігаційне обслуговування.

12. Суб’єкти державної авіації у рамках виконання завдань, передбачених цим Порядком, здійснюють транспортування пацієнтів у межах асигнувань, передбачених для фінансового забезпечення їх діяльності.

13. МОЗ здійснює відшкодування витрат на пально-мастильні матеріали, використані повітряним судном під час виконання завдань, передбачених цим Порядком, через Науково-практичний центр, який укладає із суб’єктами державної авіації відповідні договори про відшкодування.

1. Цей Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту з аеромедичної евакуації на території Запорізької області (далі - експериментальний проект) у 2022 році з метою забезпечення рівного доступу до медичної допомоги, підвищення якості надання медичних послуг, оцінки якості роботи модернізованих національним виробником вертольотів під час виконання завдань з аеромедичної евакуації та відпрацювання механізму взаємодії із суб’єктами авіаційної діяльності в рамках експериментального проекту.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному у Повітряному кодексі України, Основах законодавства України про охорону здоров’я , Законі України "Про екстрену медичну допомогу", Порядку реалізації експериментального проекту з аеромедичної евакуації, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 р. № 262 "Деякі питання створення єдиного аеромедичного простору" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 27, ст. 1441), інших постановах Кабінету Міністрів України.

3. Дія цього Порядку поширюється на заклади охорони здоров’я державної, комунальної та приватної форми власності, авіакомпанію публічного акціонерного товариства "Мотор Січ", залучену до аеромедичної евакуації у рамках реалізації експериментального проекту (далі - суб’єкт авіаційної діяльності), державний заклад "Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України" (далі - Науково-практичний центр) та органи об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху, органи обслуговування повітряного руху, відомчі органи управління повітряним рухом.

4. Експериментальний проект передбачає виконання таких завдань:

1) надання екстреної медичної допомоги пацієнту у невідкладному стані або у разі загрози здоров’ю пацієнта, якщо перевезення повітряним транспортом скорочує час до моменту госпіталізації у відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги або до спеціалізованого медичного центру та може позитивно вплинути на подальше лікування пацієнта;

2) перевезення повітряним транспортом між закладами охорони здоров’я пацієнтів, які потребують обов’язкового медичного супроводу, якщо перевезення наземним транспортом ускладнене об’єктивними причинами та/або може призвести до значного погіршення стану здоров’я чи ускладнити подальший перебіг хвороби пацієнтів;

3) перевезення повітряним транспортом пацієнтів з важкодоступних у зв’язку з погодними чи іншими несприятливими умовами регіонів, якщо перевезення наземним транспортом ускладнене об’єктивними причинами та/або може призвести до значного погіршення стану здоров’я чи ускладнення подальшого перебігу хвороби пацієнта внаслідок затримки госпіталізації;

4) надання екстреної медичної допомоги та перевезення повітряним транспортом пацієнтів, які потребують обов’язкового медичного супроводу, у разі виникнення надзвичайних ситуацій та/або за наявності значної кількості постраждалих;

5) транспортування донорських серця/печінки/легень або реципієнта, який потребує обов’язкового медичного супроводу, у разі надходження до центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Запорізької області (далі - центр екстреної медичної допомоги) запиту від спеціалізованої державної установи "Український центр трансплант-координації".

5. Диспетчер центру екстреної медичної допомоги може ініціювати питання щодо аеромедичної евакуації у разі:

1) коли у пацієнта діагностовано або є підстави обґрунтовано підозрювати один з таких невідкладних станів - гостру зупинку кровообігу, гострий розлад серцево-судинної системи (у тому числі гострий коронарний синдром, розлади ритму серця, які впливають на гемодинаміку тощо), гостре порушення мозкового кровообігу, опік II-III ступеня понад 20 відсотків площі поверхні тіла або опік електричним струмом чи опік верхніх дихальних шляхів, травму хребта з ознаками параплегії, тетраплегії або латералізації, проникаюче поранення шиї, грудної клітки, черевної порожнини, травматичну ампутацію кінцівки чи кінцівок, перелом двох та більше трубчастих кісток, суттєве ушкодження кісток тазу, політравму, черепно-мозкову травму, яка потребує невідкладного нейрохірургічного втручання, загальну гіпотермію;

2) коли пацієнт потребує медичної допомоги у зв’язку з утопленням, падінням з висоти, дорожньо-транспортною пригодою чи зсувом ґрунту;

3) інших невідкладних станів або за умови отримання травми за обставин, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку;

4) надходження запиту про можливість аеромедичної евакуації від закладу охорони здоров’я, розташованого на території Запорізької області, що планує перевезення пацієнтів у межах завдань, передбачених підпунктом 2 пункту 4 цього Порядку;

5) надходження запиту від керівника центру екстреної медичної допомоги або уповноваженої особи центру екстреної медичної допомоги про можливість аеромедичної евакуації у межах завдань, передбачених підпунктами 4 і 5 пункту 4 цього Порядку;

6) надходження запиту від центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф інших областей/м. Києва про можливість аеромедичної евакуації у межах завдань, передбачених підпунктами 2-4 пункту 4 цього Порядку.

Завдання, передбачені підпунктами 4 і 5 пункту 4 цього Порядку, виконуються за потреби на всій території України.

6. Диспетчер центру екстреної медичної допомоги ініціює виконання вильоту з метою аеромедичної евакуації відповідно до алгоритму ініціації аеромедичної евакуації у рамках експериментального проекту.

Для оперативної взаємодії під час виконання завдань, передбачених цим Порядком, центр екстреної медичної допомоги та суб’єкт державної авіації обирають технічні засоби електронних комунікацій та програмне забезпечення для обміну текстовими повідомленнями. Диспетчер центру екстреної медичної допомоги за допомогою засобу електронних комунікацій ініціює виліт повідомленням, що містить інформацію про вік, попередній діагноз, адресу перебування та адресу ймовірної госпіталізації пацієнта (за потреби - інші додаткові дані). Після надсилання повідомлення диспетчер центру екстреної медичної допомоги дублює інформацію про виліт у телефонному режимі командиру чергового екіпажу повітряного судна, залученого до реалізації експериментального проекту (далі - екіпаж), та керівникові чергової бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, залученої до реалізації експериментального проекту (далі - бригада).

7. Готовність екіпажу та бригади до вильоту становить незалежно від пори року до 5 хвилин у денний час, до 15 хвилин у нічний час.

8. До складу бригади входять:

1) лікар з медицини невідкладних станів або лікар-анестезіолог, або лікар-анестезіолог дитячий;

2) фельдшер з медицини невідкладних станів або парамедик, або сестра медична-анестезист, або сестра медична.

У разі коли до складу бригади входить лікар-анестезіолог, для такого спеціаліста обов’язкова наявність сертифіката лікаря-анестезіолога дитячого. У разі коли до складу бригади входить лікар-анестезіолог дитячий, для такого спеціаліста обов’язкова наявність сертифіката лікаря-анестезіолога.

9. Усі члени бригади для участі в експериментальному проекті зобов’язані успішно пройти курс із спеціалізованих реанімаційних заходів для дорослих.

Проходження спеціалізованих курсів з надання медичної допомоги при травмах, масових ураженнях, а також з реанімаційних заходів у дітей є рекомендованим.

Бригади мають право для виконання завдань, передбачених цим Порядком, користуватися обладнанням та устаткуванням повітряного судна, наданого суб’єктом авіаційної діяльності, без зарахування членів бригади до льотного складу (екіпажу повітряного судна).

10. Рішення про виконання зльоту, посадки повітряного судна, зміну маршруту або відмову від виконання завдання, передбаченого експериментальним проектом, з об’єктивних причин (технічні можливості та стан повітряного судна, погодні умови, стан покриття аеродромів/вертодромів/злітно-посадкових майданчиків тощо) приймає командир екіпажу з огляду на пріоритетне значення збереження життя та здоров’я екіпажу та бригади.

11. Екіпажі мають право під час здійснення перевезень виконувати авіаційні роботи над населеними пунктами.

12. У межах виконання завдань суб’єкт авіаційної діяльності має право використовувати аеропорти/аеродроми/вертодроми/злітно-посадкові майданчики незалежно від форми власності, а також звільняється від сплати аеропортових зборів та плати за аеронавігаційне обслуговування.

13. Командир екіпажу має право змінювати маршрут польоту, в тому числі відмовитися від подальшого виконання завдання, якщо під час виконання завдання виникли обставини, які унеможливлюють продовження його виконання або роблять таке продовження небезпечним для екіпажу, бригади та пацієнта.

У разі коли стан пацієнта погіршується під час транспортування, керівник бригади може прийняти рішення про зміну маршруту аеромедичної евакуації та госпіталізацію пацієнта до найближчого закладу охорони здоров’я, де йому може бути надано належну медичну допомогу. Остаточне рішення щодо зміни маршруту приймає командир екіпажу.

Про рішення щодо зміни маршруту або неможливість продовження виконання завдання командир екіпажу/керівник бригади повідомляє диспетчеру центру екстреної медичної допомоги.

14. Пріоритетність виконання польотів повітряного судна, залученого до виконання завдань, передбачених цим Порядком, визначається згідно з пунктами 3 і 4 частини другої статті 24 Повітряного кодексу України.

Органи об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху, органи обслуговування повітряного руху, відомчі органи управління повітряним рухом забезпечують польоти повітряного судна, залученого до виконання завдань, передбачених цим Порядком, відповідно до вимог Повітряного кодексу України, Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2017 р. № 954 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 101, ст. 3118), та інших нормативно-правових актів у галузі авіації та у сфері використання повітряного простору України.

Екіпажі виконують польоти відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі авіації та у сфері використання повітряного простору України.

15. Після повернення до місця базування повітряного судна першочерговими завданнями є відновлення готовності екіпажу та бригади до виконання завдань, передбачених цим Порядком.

16. Керівник центру екстреної медичної допомоги та/або представники МОЗ мають право здійснювати контроль за готовністю екіпажу, бригади та повітряного судна до виконання завдань, передбачених цим Порядком.

17. На борту повітряного судна допускається присутність осіб супроводу, що не є членами екіпажу чи бригади, якщо командир екіпажу та керівник бригади не мають заперечень.

18. Cуб’єкт авіаційної діяльності у рамках експериментального проекту забезпечує:

надання відповідно сертифікованого модернізованого вертольота Ми-2МСБ-1 у медичній комплектації;

підтримання льотної придатності повітряного судна, спорядження та майна у справному стані;

підготовку своїми силами і засобами та залучення до реалізації експериментального проекту льотного та інженерно-технічного персоналу у кількості, необхідній для виконання завдань, передбачених цим Порядком;

забезпечення надійного зв’язку екіпажу з диспетчером центру екстреної медичної допомоги;

надання об’єктів інфраструктури для базування повітряного судна, екіпажів та бригад у період між виконанням завдань, передбачених цим Порядком.

19. МОЗ (через Науково-практичний центр) у рамках експериментального проекту забезпечує:

навчання медичних працівників у кількості, необхідній для виконання завдань експериментального проекту, шляхом відшкодування Науково-практичним центром витрат центру екстреної медичної допомоги на навчальні курси, передбачені цим Порядком;

відшкодування витрат на пально-мастильні матеріали, використані під час виконання повітряними суднами завдань (включно з витратами пально-мастильних матеріалів на виконання завдань, передбачених підпунктом 5 пункту 4 цього Порядку, та щоденну підготовку повітряного судна до чергування - польотів у рамках експериментального проекту);

часткове відшкодування витрат на підтримання льотної придатності повітряного судна, наданого для реалізації експериментального проекту, у межах льотних годин, витрачених на виконання завдань (включно з часом, витраченим на виконання завдань, передбачених підпунктом 5 пункту 4 цього Порядку, та щоденну підготовку повітряного судна до чергування - польотів у рамках експериментального проекту);

відшкодування оплати праці екіпажів, залучених до реалізації експериментального проекту.

20. Центр екстреної медичної допомоги у рамках експериментального проекту:

здійснює розроблення внутрішнього алгоритму ініціації аеромедичної евакуації у рамках експериментального проекту для диспетчера центру екстреної медичної допомоги;

організовує чергування медичних працівників у складі бригад;

надає усі необхідні для виконання завдань лікарські засоби, медичні вироби, витратні матеріали та засоби індивідуального захисту;

звітує щомісяця МОЗ щодо завдань, виконаних у рамках цього Порядку;

забезпечує верифікацію документального підтвердження витрат суб’єкта авіаційної діяльності, відшкодування яких передбачене цим Порядком (далі - авіаційні витрати);

організовує підготовку (додаткове навчання) медичних працівників бригад, залучених до реалізації експериментального проекту, зокрема в частині спеціалізованих реанімаційних заходів (далі - заходи освіти);

надає раз на місяць Науково-практичному центру верифіковану інформацію про авіаційні витрати, а також витрати на заходи освіти.

21. Науково-практичний центр раз на місяць відшкодовує в межах видатків, передбачених для реалізації експериментального проекту, витрати експериментального проекту на основі їх документального підтвердження, наданого центром екстреної медичної допомоги:

витрати на заходи освіти - центру екстреної медичної допомоги на підставі договору з Науково-практичним центром;

авіаційні витрати - суб’єкту авіаційної діяльності на підставі договорів між Науково-практичним центром, суб’єктом авіаційної діяльності та центром екстреної медичної допомоги.

22. Запорізька облдержадміністрація та Запорізька обласна рада забезпечують реалізацію експериментального проекту шляхом всебічного сприяння його впровадженню.

1. В абзаці другому пункту 2 слова і цифри "у підпунктах 1 і 9" замінити словами і цифрами "у підпунктах 1, 9 і 9-1".

2. Пункт 3 доповнити підпунктом 9-1 такого змісту:

"9-1) відшкодування витрат на пально-мастильні матеріали, використані повітряним судном у ході виконання завдання з перевезення анатомічних матеріалів/реципієнтів у випадках, передбачених Порядком транспортування анатомічних матеріалів/реципієнтів у рамках єдиного аеромедичного простору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 р. № 262 "Деякі питання створення єдиного аеромедичного простору".".

3. Пункт 5 доповнити абзацом такого змісту:

"Відшкодування витрат на пально-мастильні матеріали, використані повітряним судном у ході виконання завдання з перевезення анатомічних матеріалів/реципієнтів, здійснюється спеціалізованою державною установою "Український центр трансплант-координації" суб’єкту державної авіації на підставі договору, укладеного відповідно до законодавства.".