Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2022 р. № 1295

Працівник повернувся з відрядження. Розраховувався виключно корпоративною карткою, готівку не знімав, ліміти добових не перевищив. Чи обов'язково в такому разі вимагати від нього класичний авансовий звіт? Які законодавчі строки подання підтвердних документів та які існують податкові ризики, якщо працівник надав електронний авіаквиток і посадковий талон, але забув розрахунковий документ про його оплату?

Яким є порядок оподаткування виплати доходу нерезиденту за послуги фрахту резидентом України? Просимо роз’яснити правила утримання податку на доходи нерезидентів (податку на репатріацію) за ставкою 6% згідно з пп. 141.4.4 ПКУ, умови застосування міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, а також особливості визначення об’єкта оподаткування ПДВ при отриманні таких послуг.

Підприємство (юрособа) надає послуги нерезидентам, місце постачання яких знаходиться в Україні. Іноземний замовник перерахував 100% передоплату на їх акаунт у міжнародній платіжній системі Payoneer. Через кілька днів підприємство вивело цю валюту на поточний рахунок підприємства в українському банку. На яку саме дату воно має нарахувати ПЗ з ПДВ і зареєструвати ПН? Якою датою безпечніше визнавати дохід у бухобліку?

Перевищення визначається при розрахунку різниці для резидентів Дія Сіті, що перебували на загальній системі оподаткування, так і для бази оподаткування резидента Дія Сіті під час перебування на особливих умовах оподаткування податку на прибуток

Підприємство втратило складське приміщення через бойові дії. Воно очікує на отримання часткової компенсації від держави. Чи є практичний сенс додатково подавати заяву до Міжнародного реєстру збитків (RD4U)? Чи не буде це розцінено як спроба подвійного відшкодування? Чи виникатимуть якісь податкові або бухгалтерські наслідки безпосередньо в момент реєстрації такої заяви через портал «Дія»?