Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2022 р. № 1295

Підприємство (юрособа, платник єдиного податку ІІІ групи за ставкою 5%) проводить інвентаризацію розрахунків. Виявлено кредиторську заборгованість, за якою минув строк позовної давності: 1) за отриманою поворотною фіндопомогою; 2) за отримані, але не оплачені товари від постачальника; 3) за отриманий від покупця аванс. Чи потрібно включати суми таких списаних боргів до оподатковуваного доходу та сплачувати з них 5% єдиного податку?

Для цілей критерію економічної пов’язаності до загальної вартості продукції, придбаної ЮО – резидентом може враховуватись те, що за своєю суттю є придбанням товарів, робіт або послуг, тобто вартість фактично придбаних товарів, робіт або послуг

Внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю є не штрафом, а обов’язковим внеском цільового призначення, який сплачується до тероргану ПФУ, тож різниця для коригування фінансового результату до оподаткування у підприємства не виникає

Працівник повернувся з відрядження. Розраховувався виключно корпоративною карткою, готівку не знімав, ліміти добових не перевищив. Чи обов'язково в такому разі вимагати від нього класичний авансовий звіт? Які законодавчі строки подання підтвердних документів та які існують податкові ризики, якщо працівник надав електронний авіаквиток і посадковий талон, але забув розрахунковий документ про його оплату?

Яким є порядок оподаткування виплати доходу нерезиденту за послуги фрахту резидентом України? Просимо роз’яснити правила утримання податку на доходи нерезидентів (податку на репатріацію) за ставкою 6% згідно з пп. 141.4.4 ПКУ, умови застосування міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, а також особливості визначення об’єкта оподаткування ПДВ при отриманні таких послуг.