Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування функцій органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту прав дітей у зв’язку з утворенням Державної служби України у справах дітей

звернення до суду з позовами про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини у матері/батька без позбавлення їх батьківських прав, іншими позовами щодо захисту прав дитини, представлення у суді інтересів дитини;

виявлення, надання статусу, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

здійснення діяльності, визначеної законодавством, щодо усиновлення та влаштування дітей у сімейні форми виховання, внесення відомостей про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до єдиного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, сім’ї кандидатів в усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері усиновлення та захисту прав дітей;

передання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, під опіку, піклування, влаштування у прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, створення прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу;

надання згоди на усиновлення дитини, якщо опікун або піклувальник не надав такої згоди;

здійснення контролю за умовами утримання, навчання, виховання усиновленої дитини, дитини, переданої під опіку, піклування, дитини, яка влаштована у прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу;

надання правової допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, їхнім законним представникам, виконання повноважень щодо утримання та виховання таких дітей;

здійснення перевірки умов утримання, виховання дітей у сім’ях, у тому числі тих, які опинилися у складних життєвих обставинах, стосовно яких надійшло повідомлення про можливе порушення прав дитини, вжиття заходів щодо негайного відібрання дитини, якщо існує безпосередня загроза життю чи здоров’ю дитини;

забезпечення виконання інших повноважень, визначених законом";

6) пункт 1 частини другої статті 38 виключити.

6. У Законі України "Про охорону дитинства" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142 із наступними змінами):

1) у статті 1:

після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:

"права дитини – сукупність норм законодавства України у сфері сімейних, цивільних та інших правовідносин, які визначають та охороняють особисті майнові та немайнові права та інтереси дитини".

У зв’язку з цим абзаци четвертий - двадцять другий вважати відповідно абзацами п’ятим - двадцять третім;

після абзацу п’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"сімейні форми виховання – прийомна сім’я, дитячий будинок сімейного типу, опіка (піклування) над дитиною, тобто передбачене законами України влаштування місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у сім’ї громадян України з виконанням ними повноважень законного представника дитини. Утримання дітей у таких сім’ях фінансується з державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством".

У зв’язку з цим абзаци шостий – двадцять третій вважати відповідно абзацами сьомим – двадцять четвертим;

абзац десятий викласти в такій редакції:

"діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції України, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують батьківські обов’язки з виховання та утримання дитини з причини перебування батьків на територіях, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), діти, батьки яких перебувають у розшуку як зниклі безвісти або визнані такими, що зникли безвісти за особливих обставин, діти, батьки яких є військовополоненими (перебувають у полоні держави-агресора), діти, батьки яких позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (окупаційних сил чи окупаційних адміністрацій держави-агресора), та безпритульні діти";

2) статтю 3 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"Забезпечення, дотримання та захист прав і свобод кожної дитини є загальнонаціональним інтересом держави".

У зв’язку з цим частини другу і третю вважати відповідно частинами третьою і четвертою;

3) частину третю статті 30 викласти в такій редакції:

"Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дитини, забезпечує проведення широкої інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо захисту дітей від участі у воєнних діях і збройних конфліктах, заохочує суспільство, громадські об’єднання та інші неурядові організації, засоби масової інформації до проведення просвітницької роботи у сфері захисту прав дитини серед дітей, їхніх батьків, інших законних представників";

4) у статті 30-1 :

перше речення частини п’ятої викласти в такій редакції:

"Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дитини, здійснює нормативно-правове регулювання питань захисту прав дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, та дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, здійснює заходи, спрямовані на возз’єднання дитини з сім’єю";

частину шосту викласти в такій редакції:

"Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дитини, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, соціального захисту населення, з питань сім’ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, запобігання та протидії домашньому насильству, створюють умови для медичної, психологічної, педагогічної реабілітації та соціальної реінтеграції дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів".

7. У Законі України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 6, ст. 147 із наступними змінами):

1) статтю 10 викласти в такій редакції:

"Стаття 10. Розмежування повноважень центральних органів виконавчої влади щодо соціального захисту, захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дитини, здійснює моніторинг результатів реалізації державної політики у сфері захисту прав дитини, розробляє пропозиції щодо її коригування, здійснює нормативно-правове забезпечення діяльності органів опіки та піклування, з питань усиновлення та сімейного влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, соціального захисту та захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб із їх числа.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, здійснює управління у сфері соціальної роботи, забезпечує надання державної соціальної допомоги, координує діяльність місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та надавачів соціальних послуг щодо реалізації державної політики у сфері надання соціальних послуг дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, сім’ям з дітьми, дітям з інвалідністю.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти та науки, створює умови для здобуття дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, особами з їх числа дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, спеціалізованої, професійної (професійно-технічної) освіти, для інклюзивного навчання.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, забезпечує реалізацію права дитини на охорону здоров’я, кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров’я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини";

2) частини першу і третю статті 11 викласти в такій редакції:

"Органами опіки та піклування є районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, селищних, сільських рад";

"Соціальний захист дітей та захист прав дитини у межах своєї компетенції здійснюють районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, селищних, сільських рад";

3) статті 13 і 14 викласти в такій редакції:

"Стаття 13. Банк даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Служби у справах дітей районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, міських, селищних, сільських рад забезпечують ведення банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Порядок ведення банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дитини.

Основною метою створення і ведення банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є удосконалення захисту прав таких дітей, передовсім процесу їх вилучення та влаштування, реалізації права дитини на здоровий розвиток та сімейне виховання, підвищення ефективності діяльності органів опіки та піклування, удосконалення статистичного обліку таких дітей в інтересах самих дітей.

Банк даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, формується на підставі даних обліково-статистичних карток, порядок ведення та використання яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дитини.

Стаття 14. Банк даних про сім’ї кандидатів в усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі

Ведення банку даних про сім’ї кандидатів в усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі здійснюється службами у справах дітей районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, міських, селищних, сільських рад, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дитини, у порядку, встановленому таким центральним органом виконавчої влади.

До банку даних про сім’ї кандидатів в усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі також включається інформація про осіб, які були позбавлені батьківських прав, якщо такі права не були поновлені, були усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями і з їхньої вини було скасовано усиновлення, припинено опіку або піклування, дитина була виведена з прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу.

Кандидати в усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які не є родичами дитини, яка передається під опіку, піклування, влаштовується у прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, зобов’язані пройти курс підготовки з питань виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у порядку та за програмою, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дитини";

4) перше речення частини першої статті 16 викласти в такій редакції:

"Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дитини, розробляє та затверджує зразок обліково-статистичної картки дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування";

5) частини першу - третю статті 17 викласти в такій редакції:

"З метою підготовки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб із їх числа до самостійного життя їх соціальна та психологічна адаптація покладається на центри соціальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дитини, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти та науки, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, забезпечує розроблення комплексних програм індивідуальної психологічної, реабілітаційної та корекційної допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, особам із їх числа, а також дітям, які опинилися у складних життєвих обставинах та потребують такої допомоги;

Центри соціальних служб надають юридичну, психологічну і соціальну допомогу дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, особам із їх числа, а також їхнім біологічним батькам, опікунам, піклувальникам, прийомним батькам, батькам-вихователям, усиновлювачам та наставникам".

8. Пункт 2 частини першої статті 2 Закону України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 23, ст. 12; 2020 р., № 2, ст. 5) викласти в такій редакції:

"2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та Цивільним процесуальним кодексом України".

9. Частину першу статті 4 Закону України "Про військово-цивільні адміністрації" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 13, ст. 87 із наступними змінами) доповнити пунктом 2-1 такого змісту:

"2-1) виконання повноважень органу опіки та піклування".

II. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2023 року, крім:

абзацу сто сьомого підпункту 3 пункту 4 розділу I цього Закону, який набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому буде припинено чи скасовано воєнний стан в Україні, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX;

абзацу п’ятдесят шостого підпункту 3 пункту 4 розділу I цього Закону, який набирає чинності після внесення змін до Закону України "Про місцеві державні адміністрації", якими буде запроваджено механізм забезпечення законності в діяльності органів місцевого самоврядування";

пункту 2 цього розділу та абзаців восьмого та дев’ятого підпункту 1 пункту 6 розділу I цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

2. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.