Угода між Урядом України та Урядом Фінляндської Республіки про реалізацію проекту "Фінська підтримка реформи української школи"

Уряд України, в особі Міністерства освіти і науки (далі - "Україна"), та Уряд Фінляндської Республіки, в особі Міністерства закордонних справ (далі - "Фінляндія"), які разом іменуються "Сторони",

БАЖАЮЧИ зміцнити дружні відносини між двома державами та їхніми народами;

БЕРУЧИ ДО УВАГИ Декларацію тисячоліття і Цілі розвитку тисячоліття,

ПІДТВЕРДЖУЮЧИ, що основною метою співпраці Сторін є викорінення крайньої бідності;

ЗАЯВЛЯЮЧИ про свою прихильність ідеї гармонізації діяльності з розвитку співробітництва;

ВИЗНАЧАЮЧИ, що загальну відповідальність за реалізацію проекту "Фінська підтримка реформи української школи" (далі - "Проект") несе Україна,

ДОМОВИЛИСЬ про реалізацію проекту "Фінська підтримка реформи української школи".

1. Проект реалізується відповідно до Проектного Документа, що міститься в Додатку I до цієї Угоди, а також відповідно до щорічних планів роботи та бюджетів, які будуть погоджуватися Сторонами.

2. Загальна мета Проекту полягає у покращенні якості та сприйняття освіти в Україні.

1. Повага до прав людини, демократичні принципи, належне врядування та верховенство права становлять основу співробітництва між Україною і Фінляндією та є основними принципами співробітництва за цією Угодою.

2. Проект здійснюється на основі принципів прозорості та відкритого діалогу.

1. Міністерство освіти і науки України та Міністерство закордонних справ Фінляндії, яке в Україні діє через Посольство Фінляндії в Україні, є компетентними, органами, які представляють свої відповідні Уряди з питань, що стосуються виконання цього Проекту, а також уповноважені укладати договори про продовження Проекту, включаючи можливі наступні етапи реалізації, які не впливають на загальну відповідальність Сторін.

2. Відповідальність за реалізацію Проекту несе Міністерство освіти і науки України.

Фінансовий внесок Фінляндії у реалізацію Проекту протягом 2018-2021 років, що здійснюється на безповоротній основі та підлягає щорічному схваленню парламентом Фінляндії, становитиме не більше шести мільйонів євро (€ 6000000). При цьому внесок може бути використаний лише на фактичну суму, необхідну для відшкодування витрат для реалізації Проекту, що передбачені у Проектному Документі.

1. Внесок України у реалізацію Проекту здійснюється у негрошовій формі, як це передбачено у Додатках до Угоди.

2. Усі фінансові та інші ресурси, необхідні для реалізації Проекту, які будуть перевищувати фінансовий внесок Фінляндії, надаються Україною.

1. Фінляндія здійснює закупівлю допоміжних послуг, передбачених у Проектному Документі, і укладає договір з консалтинговим агентством після погодження з Україною. Інші закупівлі в рамках Проекту здійснюються за погодженням Сторін.

2. Жодні пропозиції, подарунки, виплати або будь-які інші вигоди, які є або можуть бути розцінені як незаконні або корупційні дії, не можуть прийматися безпосередньо або опосередковано як заохочення або винагорода за перемогу в тендерах або за укладання договорів закупівлі.

3. Усі закупівлі здійснюються відповідно до загальноприйнятих принципів та правил проведення закупівлі. Запрошення до участі у тендері, а також договори закупівлі відповідно мають містити положення про можливість скасування тендеру та розірвання договору у разі будь-яких незаконних або корупційних дій, пов'язаних з укладенням або виконанням договору. Крім того, шкода або збитки, завдані покупцеві у разі розірвання договору, будуть компенсуватися постачальником.

1. Сторони:

(a) невідкладно інформують одна одну про будь-які події або ситуації, які можуть вплинути на реалізацію Проекту; та

(b) забезпечують інформування усіх зацікавлених органів та організацій про цю Угоду та Проект.

2. Обидві Сторони мають право поширювати інформацію про Проект та про цю Угоду серед громадськості та інших зацікавлених сторін.

3. Будь-які публікації або інші матеріали щодо Проекту повинні містити посилання на те, що Проект реалізується або був реалізований за фінансової підтримки Фінляндії і у рамках Програми співробітництва Фінляндії в цілях розвитку.

Звітування про реалізацію Проекту відбувається у спосіб, передбачений у Проектному Документі, що додається до цієї Угоди. Звіти складаються відповідно до взаємно узгоджених правил.

Україна надає дозвіл представникам Фінляндії проводити будь-які перевірки або аудити щодо стану реалізації Проекту. Також перевірки або аудити можуть бути ініційовані Україною.

1. Сторони відкриті для взаємних консультацій з метою:

(a) контролю за станом співробітництва; та

(b) оцінки досягнення мети співробітництва, а також цілей і завдань Проекту.

2. Сторони надають одна одній усю необхідну інформацію з метою проведення консультацій.

1. Фінляндія, консалтингові агентства чи будь-який їхній працівник або особа, яку працевлаштовує Фінляндія, не несуть відповідальність за позовами, які можуть бути пред'явлені проти них у зв'язку з реалізацією Проекту, крім випадків, коли рішенням суду України, визнаним Фінляндією, буде встановлено, що позов або відповідальність є наслідком грубої недбалості, умисного правопорушення або злочинних дій.

2. У випадку, якщо позов буде подано відповідно до пункту 1 цієї Статті, Україна має право скористатися та застосовувати будь-яке право на оскарження, зустрічний позов, страхування, відшкодування, виплати або гарантії, на які може мати право Фінляндія, консалтингові агентства чи будь-який їхній працівник або особа, яку працевлаштовує Фінляндія.

1. Обидві Сторони мають право після консультацій з іншою Стороною повністю або частково призупинити фінансування Проекту, якщо:

(a) одна зі Сторін вважає, що інша Сторона не дотримується одного з основних принципів цієї Угоди, зазначених у Статті II;

(b) одна зі Сторін не здійснює фінансування відповідно до цієї Угоди та Проектного Документа;

(c) не виконується будь-яке інше зобов'язання за цією Угодою чи Проектним Документом;

(d) управління Проектом буде визнане незадовільним;

(e) виникають обставини, які перешкоджають або можуть завадити реалізації Проекту або досягненню цілей і завдань Проекту; або

(f) призупинення викликане істотною зміною умов, за яких Проект було розпочато.

2. Рішення про призупинення скасовується після того, як подія, або події, що призвели до призупинення, припиняються.

3. Фінляндія залишає за собою право вимагати відшкодування фінансового внеску Фінляндії в повному обсязі або частково, якщо буде виявлено факти зловживання або незадовільного звітування за результатами проведеної перевірки або аудиту.

1. Товари, які закуповуються в Україні або ввозяться в Україну відповідно до цієї Угоди з метою реалізації Проекту, можуть використовуватися винятково у рамках Проекту.

2. Товари переходять у власність України після завершення Проекту, якщо Сторони не домовились про інше.

1. Умови для консалтингових агентств, працівників та товарів зазначені в Додатках II-IV, що є невід'ємною частиною цієї Угоди.

2. Україна забезпечує щодо консалтингових агентств, їх працівників та осіб, яких працевлаштовує Фінляндія, а також щодо членів їх сімей, не менш сприятливе ставлення, ніж щодо агентств розвитку та співробітництва і працівників будь-якої іншої країни чи міжнародної організації.

3. Інші зобов'язання Сторін визначаються у Проектному Документі.

4. Сторони мають право проводити оцінку Проекту під час його реалізації та після завершення.

5. Узгоджені Сторонами заходи Проекту з його планування та оцінки є невід'ємною частиною Проекту і регулюються положеннями цієї Угоди.

1. Ця Угода набирає чинності з дати отримання останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності, і зберігає чинність до належного виконання Сторонами усіх зобов'язань за цією Угодою, якщо не буде припинена раніше будь-якою зі Сторін шляхом надсилання письмового повідомлення. Ця Угода припиняє дію через три (3) місяці після дати одержання повідомлення про її припинення однією зі Сторін.

2. Будь-які зміни або поправки до цієї Угоди можуть бути внесені після взаємних консультацій Сторін між компетентними органами.

3. Будь-які зміни або поправки, що не впливають на загальні зобов'язання Сторін, можуть бути погоджені у письмовій формі між компетентними органами.

4. Будь-який спір, що виникає внаслідок виконання або тлумачення цієї Угоди, вирішується шляхом дружніх переговорів між компетентними органами.

Підписано у м. Києві, Україна, 5 березня 2018 року у двох примірниках, українською та англійською мовами, всі тексти Угоди є рівно автентичними.

У випадку розбіжностей у тлумаченні положень цієї Угоди перевагу має текст англійською мовою.

1.1. Предмет Проекту

Проект триватиме чотири роки. Він є загальнонаціональним і зосереджується на трьох тематичних напрямах, що пов'язані між собою: розвиток компетенції вчителів, популяризація освіти та освітнє середовище. Передбачається взаємодія з інвестиційними проектами інших донорів. Фінський внесок у чотирирічний проект становить 6 мільйонів євро.

1.2. Опис внутрішнього алгоритму Проекту

Концепція Нової Української Школи ґрунтується на припущенні, що фінансові та моральні стимули для професійного зростання призведуть до збільшення попиту серед вчителів на програми професійного розвитку та навчальні курси. Матеріальні стимули для професійного зростання включають, наприклад, підвищення заробітної плати (здійснено Урядом у 2016 і 2017 році), надання різних можливостей для професійного розвитку та надання доступних освітніх курсів та матеріалів, наприклад, на електронній платформі. Очікується також, що обмін інформацією про реформи та залучення зацікавлених сторін (вчителів, батьків, суспільства) до планування, впровадження та моніторингу системи освіти на місцевому рівні підвищить якість освіти в Україні. Все це, як очікується, сприятиме покращенню навчальних результатів та формуванню компетенцій в учнів. Як і у випадку з Фінляндією (Sahlberg 2014) передбачається, що в довгостроковій перспективі кращий соціальний статус вчителів та позитивні уявлення про освіту будуть мотивувати вчителів до навчання та виконання своїх обов'язків. Внутрішній алгоритм реалізації Проекту зображений на рис. 1.

Рис. 1. Алгоритм Проекту

див. зображення

1.3. Припущення

Зміна соціального статусу вчителя та сприйняття сфери освіти є тривалим процесом і потребує участі різних зацікавлених сторін. Необхідним є комплексний підхід.

Головне припущення, яке може впливати на результати Проекту, полягає у тому, що відповідні політичні та правові реформи відбуваються за планом і шкільній реформі надається соціальна та політична підтримка. Також дуже важливо, щоб Уряд України виділив необхідні ресурси для підтримки і подальшого розвитку системи освіти. Основним ризиком на цьому шляху може бути затримка з законодавчими кроками, що в свою чергу негативно позначиться на публічному сприйняті реформи освіти. Проте очікується, що ключові елементи (зокрема, підготовка вчителів, популяризація освіти та покращення освітнього середовища) можуть реалізуватися навіть за таких обставин.

На трансформацію результатів у наслідки впливає кілька факторів. На початковому етапі критичним припущенням, яке МОН має виконати, є наявність достатніх ресурсів, персоналу та фінансування для успішної імплементації реформи. Цей Проект зосереджений на обміні досвідом та має обмежене фінансування для практичної імплементації.

Встановлено високий рівень відповідальності МОН, і проект співробітництва повністю узгоджується з планами дій МОН. Окремий підрозділ з управління Проектом не буде створюватися, реалізацію Проекту будуть координувати міжнародний технічний експерт (головний технічний радник, який виконує подвійну роль як з вирішення специфічних для кластерів технічних питань, так і з управління Проектом у цілому) та Національний координатор Проекту. Співробітники МОН будуть забезпечувати реалізацію Проекту в якості Координаторів кластерів. Це забезпечить відповідальність, ефективний обмін інформацією та стабільність. Важливим елементом для успішної реалізації Проекту є оперативність та цілеспрямованість координаторів кластерів та робочих груп. При необхідності, можуть бути залучені місцеві експерти на основі чіткого технічного завдання, яке буде розроблене на початковому етапі. Проект передбачає, що робочі групи кластерів будуть орієнтовані на планування, управління і моніторинг заходів на основі результатів, а також забезпечує, щоб вони мали достатній потенціал для успішної реалізації Проекту.

Інституційна спроможність МОН буде посилена завдяки підтримці ЄС, що впроваджує програму підвищення ефективності державної служби у 10 пілотних міністерствах. Відповідно до узгодженого плану у МОН з'явиться близько 100 нових вакантних посад (посади державної служби). Буде створено сім генеральних директоратів, один з яких буде відповідати за впровадження нової української школи. За інформацією МОН генеральний директор цього директорату буде Національним координатором Проекту.

Також основне припущення полягає в тому, що інститути післядипломної педагогічної освіти (ІППО), вчителі та заклади педагогічної освіти (ЗПО) самі зацікавлені взяти участь у Проекті. Їх необхідно заохочувати для поширення здобутих знань та кращих практик.

Передбачається, що координація та комунікація про інші проекти допомоги в цій галузі допоможе уникнути дублювання і суміщення заходів. Проект ґрунтується на припущенні, що реформа освіти здійснюється за планом. Також припускається, протистояння змінам вдасться подолати шляхом відкритого діалогу, розбудови інституційної спроможності та обміну досвідом.

1.4. Результати та стратегії реалізації

Очікуваним довгостроковим впливом Проекту є "Покращення якості та рівня сприйняття громадянами української освіти". Цей вплив буде оцінюватися за допомогою трьох основних індикаторів:

• Рівень сприйняття громадянами змін у галузі освіти (за основу буде взято рівень згідно з соціальними дослідженнями 2016 року)

• Підвищення рівня задоволення вчителів своєю роботою (за основу буде взято рівень, визначений шляхом соціальних досліджень та опитувань цільових груп, або на підставі результатів програми ОЕСР з міжнародного освітнього дослідження TALIS)

• Рівень компетентностей (математика/мова, учні 4-го класу). Моніторинг буде здійснюватися на підставі освітньої статистики.

Проект спрямований на підтримку Уряду України у його зусиллях щодо забезпечення загального доступу до якісної освіти, подолання територіальних та регіональних відмінностей у якості та переходу до змісту освіти на основі розвитку компетентностей. Проект дозволить досягти конкретних наслідків - "Модернізація української освіти, вдосконалення методів викладання та навчання відповідно до вимог 21 століття". Підтримка буде надаватися за трьома тематичними напрямами:

• Розвиток компетентностей учителя

• Популяризація освіти

• Освітнє середовище

Очікувані індикатори результативності будуть представлені в Таблиці Результатів та розглянуті на початковому етапі Проекту.

РЕЗУЛЬТАТИ КЛАСТЕРІВ

Проект підтримує три взаємопов'язані тематичні напрями, так звані кластери: розвиток компетентностей учителя, популяризація освіти та освітнє середовище. Проект повністю узгоджується з цілями та діями Плану заходів, що зазначений у таблиці 1 нижче.

У наведеній таблиці затемнені рядки позначають цілі, які підтримуються Проектом:

Нижче описано ключові Результати, обґрунтування і основні сфери застосування фінської допомоги. Очікувані результати будуть представлені в Рамці Результатів та включені до бюджету на початковому етапі.

Результат кластера 1: Розвиток компетентностей вчителів

Співпраця з Фінляндією сприятиме підготовці вчителів до впровадження нових, заснованих на компетентнісному підході навчальних планів та освітніх стандартів для 1-4 класів. Відповідно до концепції Нової української школи та нового Закону України "Про освіту" підтримка буде надаватися з метою вдосконалення системи професійної підготовки вчителів. Наприклад, існує план збільшення різноманітності можливостей проведення курсів підвищення кваліфікації та впровадження національної електронної онлайн-платформи, яка дасть можливість вчителям покращувати свої навички завдяки онлайн-курсам та програмам обміну досвідом / стажувань (див. Результати кластера 3). Буде розроблено систему наставництва, щоб забезпечити надання вчителям необхідної підтримки під час їх участі у навчальних заходах та стажуваннях. Планується розробити систему сертифікації, яка забезпечить визнання професійних досягнень вчителів. Це також може включати відновлення діяльності Груп практичного навчання у школах. Деталі заходів будуть узгоджені з положеннями Закону України "Про освіту".

Впровадження нової освітньої програми на основі компетентнісного підходу розпочнеться у 2018/2019 навчальному році з 1-го класу. Протягом 2017/2018 навчального року нові навчальні плани будуть апробовані у 100 школах. Апробація також включатиме підготовку 200 вчителів та 100 заступників директорів. Підготовка вчителів включає онлайн-курси з використанням електронної онлайн-платформи (див. результати кластера 3), а також очне навчання. Поширення навчальних планів на основі компетентнісного підходу буде продовжуватися протягом 2019/2020 навчального року, і очікується, що вчителі другого класу, а потім третього та четвертого класів розпочнуть застосовувати нові навчальні плани на основі компетентнісного підходу. Фінська підтримка, що надаватиметься у рамках проекту, буде спрямована на аналіз пілотних програм і підготовку висновків та кращих прикладів, які будуть використовуватися під час наступних тренінгів.

Нижче висвітлено ключові сфери застосування фінської підтримки з посиланнями на План дій МОН.

• Підтримка планування та проведення підготовки вчителя (ціль 2 Плану заходів). Це включає оцінку пілотних програм та вивчення отриманого досвіду для подальшого розвитку програм підготовки вчителів. Фінська допомога також буде спрямована на підготовку тренерів у 25 ІППО для надання їм нових концепцій та підходів, включаючи підготовку навчальних програм, матеріалів, тренінгів та систем моніторингу. Тренінг для тренерів буде розроблений у тісній співпраці з ІППО на основі наявних компетенцій та з метою посилення відповідальності.

• Підтримка розроблення професійних стандартів для директорів та вчителів початкової школи (ціль 2.3 Плану заходів). Ці стандарти описують професійні знання, професійну практику та професійний розвиток, які необхідні вчителям і директорам, і які можуть бути визначені для різних етапів кар'єри. Вони є необхідними елементами оцінювання ефективності роботи вчителів і директорів та їх професійного розвитку.

• Підтримка розроблення різних підходів до професійного розвитку вчителів (ціль 2.5 Плану дій). Це включає розроблення нової процедури, критеріїв, інструментів та електронних матеріалів для оцінки рівня компетентності вчителів та їхнього розвитку, а також системи наставництва. Буде запроваджено нову систему добровільної сертифікації. Окремі програми вже існують, проте вони не відповідають новим стандартам. Нова система сертифікації передбачає орієнтацію професійного розвитку на нові професійні стандарти для вчителів та взаємозв'язок з професійною кар'єрою (ціль 2.4 Плану заходів).

• Проект запропонує інноваційні шляхи залучення в процес педагогічних навчальних закладів. Наприклад, розроблення та впровадження нової інноваційної бакалаврської освітньої програми для вчителів початкової школи (консорціумом університетів у партнерстві з ІППО та школами) може передбачати конкурс для закладів педагогічної освіти з розроблення інноваційних програм, підходів та інструментів.

Передумовою системної реформи педагогічної освіти (навчання вчителів) в Україні є розроблення та реалізація політичного документа - Концепції підготовки та підвищення кваліфікації вчителів, яка відкриє можливості для нових інноваційних моделей підготовки вчителів та застосування кращих практик (ціль 2.2.1 Плану заходів). Фінський досвід буде використано в якості внеску у цей процес. До завершення строку реалізації Проекту буде розроблено рекомендації щодо методів професійного розвитку вчителів на основі досвіду впровадження Проекту, сертифікації, стандартів для вчителів та різноманітних методів навчання та вимог до навчального плану. Цей кластер підтримує досягнення цілей Плану заходів щодо Нової української школи: 1.3. і 2.2. - 2.5.

Реципієнти

Основними реципієнтами є вчителі, які будуть підготовлені до викладання згідно з новими державними стандартами, починаючи з учителів, які розпочнуть навчати 1-й клас у вересні 2018 року. Інститути підвищення кваліфікації та університети отримають користь від Проекту. Інноваційні освітні програми будуть поширюватися серед інших надавачів послуг педагогічної освіти (навчання вчителів).

Моніторинг, оцінка та дослідження

Заклади педагогічної освіти мають вирішальне значення для впровадження нових навчальних планів. На сьогодні немає достовірних даних ні щодо ресурсів та наявного досвіду, ні щодо недоліків у закладах педагогічної освіти і освітніх програмах. Тому одним з перших заходів є проведення аудиторської перевірки, яка допоможе визначити як сильні сторони і можливості існуючої системи підвищення кваліфікації вчителів та ІППО, так і недоліки, які буде необхідно виправити.

Результат кластера 2. Популяризація освіти

Низький статус професії педагога визначено як одну з ключових проблем української системи освіти. Тому популяризація освіти через засоби комунікації та поширення інформації про нові стандарти та переваги реформ є невід'ємною частиною реформи.

Міністерство освіти і науки України розробило свою першу стратегію комунікації на 2017-2020 роки. Метою стратегії є підвищення позитивного сприйняття ролі освіти в суспільстві, формулювання призначення освіти та покращення іміджу МОН.

Стратегія комунікації була розроблена громадською організацією "Зміна комунікації" на прохання МОН. Стратегія базується на результатах аналізу ситуації, яким було встановлено, що в цілому більшість громадян має більшу довіру до системи освіти, ніж до МОН. У той же час рівень довіри до МОН перевищує рівень довіри до Уряду. Проте комунікація здійснюється, переважно, на рівні Міністра, спостерігається низька комунікаційна активність інших високопосадовців МОН. Популяризація освіти є необхідною на всіх рівнях і в усьому суспільстві, щоб отримати необхідну підтримку для реформи.

Україна бере участь в дослідженні PISA 2018. Аналіз потреб спроможності, проведений ОЕСР (2018), показав, що Україна має достатню спроможність провести дослідження PISA та відповідає технічним стандартам. Основні недоліки спроможності пов'язані зі створенням сприятливого середовища, тоді як організаційна спроможність є відносно сильною. Однак недоліки у спроможності забезпечення сприятливого середовища можуть обмежити користь від інвестицій України в дослідження PISA. Однією з конкретних рекомендацій Аналізу потреб спроможності є необхідність визначити інформаційні потреби, які мають бути охоплені дослідженням PISA, для підтримки прийняття рішень та визначити способи поширення цієї інформації (звіти, презентації, засоби масової інформації та ін.), а також відповідальних за її підготовку осіб.

Фінська підтримка

Фінляндія підтримує Український центр оцінювання якості освіти шляхом надання короткострокової технічної допомоги для проведення семінару щодо аналізу даних та послуг перекладу, а також надання консультаційних експертних послуг УЦОЯО і згодом його працівникам для опрацювання результатів дослідження PISA. Крім того, фінська підтримка буде сприяти досягненню мети комунікаційної стратегії під гаслом "Широка громадськість і освітня спільнота обізнані про реформу освіти". Комунікація буде спрямована переважно на освітню спільноту та на батьків шляхом:

• підвищення рівня обізнаності про реформу освіти та позитивного сприйняття реформи (ціль 6.1. Стратегії)

• підтримки проведення дослідження PISA та використання результатів PISA

• сприяння обміну інформацією та налагодження зв'язків між школами та фахівцями у галузі освіти, включаючи підтримку діяльності активних педагогів як агентів змін.

Традиційна робота зі зв'язків з громадськістю буде покладена на прес-службу МОН, включаючи розповсюдження прес-релізів, інтерв'ю зі спікерами МОН та офіційні прес-заходи. Кластер "Популяризація освіти" буде охоплювати інші види комунікаційної діяльності, зокрема різні формати співпраці зі ЗМІ (статті, аналітичні звіти), розробку інформаційних матеріалів (інфографіка, довідкові матеріали) та ведення сторінок у соціальних мережах, зокрема змістовне наповнення (крім популяризації). Буде проведено інформаційні кампанії для вчителів та батьків. Міністерство освіти і науки України буде мати велику користь від створення постійної професійної Служби Комунікації. У разі відсутності такої служби комунікаційні послуги для проекту будуть закуповуватися зовні. Заходи інформаційної підтримки проведення дослідження PISA буде реалізовано у співпраці з Українським центром оцінювання якості освіти, який координує дослідження PISA 2018. Заходи передбачають інформування вчителів, батьків і широкої спільноти про те, що таке дослідження PISA, які його можливості і як воно може використовуватися для покращення освіти, підготовки вчителів (підвищення кваліфікації, навчання), розробки навчальних планів, ухвалення рішень та розроблення політики.

Діяльність з комунікації буде спрямована на висвітлення досягнень активних вчителів та інших освітян як агентів змін та сприятиме процесу обміну знаннями, наприклад, через презентації / організацію заходів та тренінгів з комунікативних навичок для вчителів (наприклад, навички презентації, медіа тренінги, лідерські якості).

Проект буде сприяти інституціоналізації комунікації в МОН та надавати підтримку імплементації і подальшому розвитку комунікаційної стратегії. Проект буде використовувати послуги місцевих провайдерів для реалізації заходів, пов'язаних з комунікацією.

Цей кластер підтримує досягнення цілі 6.1. Плану заходів щодо Нової української школи.

Реципієнти

Основною цільовою аудиторією заходів є вчителі, адміністрація шкіл, батьки та громадянське суспільство в цілому.

Моніторинг та оцінка

Підвищення рівня обізнаності про реформу серед освітян та широкої громадськості є одним із основних індикаторів цього Проекту. Соціологічне дослідження, проведене у 2016 році-1, надає вихідні показники для результатів. Індикатори результативності наведені в Рамці Результатів.

Результати кластера 3: Освітнє середовище

З метою реагування на потреби сучасного суспільства МОН зосередило увагу на розробленні електронної онлайн-платформи для використання вчителями та учнями. Ця платформа передбачає створення для вчителів, інших освітян та учнів освітнього середовища, яке дозволить підвищити рівень їхніх професійних навичок та навчатися один в одного. Вона буде служити банком навчальних та методичних матеріалів, інноваційних практик, інфраструктури та дистанційного навчання для учнів, вчителів, батьків та керівників навчальних закладів. Платформа буде містити інформацію про нові стандарти освіти, методи оцінки, відео-уроки та відкриті онлайн-курси. Вона може стати новим мотиваційним навчальним середовищем та дозволить підвищити ефективність навчання. МОН шукає партнерів для спільного фінансування цієї ініціативи, а також для обміну досвідом та проведення експертизи.

Робота зі створення електронної онлайн-платформи вже розпочалась. Проте необхідна підтримка, по-перше, для подальшого розвитку концепції, а по-друге, для розвитку навичок та компетентностей для створення, використання та оцінки матеріалів. Розвиток спроможності вчителів також необхідний, оскільки існує розрив між вчителями та учнями щодо навичок використання сучасних технологій. Цей результат кластеру 3 також тісно пов'язаний з новою концепцією професійного розвитку (результат кластеру 1) та популяризацією освіти (результат кластеру 2). Майбутній професійний розвиток передбачає обмін досвідом між вчителями, а онлайн-курси і електронна онлайн-платформа можуть використовуватись для обміну і поширення інформації та зворотного зв'язку, наприклад, щодо розроблених проектів професійних стандартів для вчителів та керівників. Платформа також може використовуватися для роботи з учнями, які проживають у сільській місцевості, та учнями, які мають особливі освітні потреби (наприклад, аудіо-книги, адаптовані навчальні матеріали). На сьогодні у плані заходів щодо Нової української школи відсутня дорожня карта впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, проте така дорожня карта буде необхідна для поступового оновлення ІКТ у школах.

Цей результат кластера 3 також передбачає розвиток лідерства в школах шляхом розроблення і поширення професійних стандартів для керівників шкіл (ціль 2.3 Плану заходів) та вдосконалення лідерських якостей. Нове бачення та компетентнісний підхід також вимагає нових видів навчальних матеріалів та систем оцінювання, які будуть розроблені в рамках цього кластера.

Фінська підтримка

Проект підтримує розвиток сприятливого навчального середовища з різних сторін, зокрема шляхом створення підручників та навчальних матеріалів, навчання лідерських якостей та підтримку розробки і використання електронної онлайн-платформи. Зокрема, Проект передбачає:

• підтримку створення навчального посібника та навчального матеріалів, а також створення матеріалів для учнів з особливими потребами, зокрема книг зі шрифтом Брайля та аудіокниг.

• підтримку при розробленні професійних стандартів для керівників шкіл та їх поширення.

• підтримку введення в експлуатацію електронної онлайн-платформи та розроблення заходів для її ефективного використання, наприклад для професійного розвитку та сертифікації вчителів.

Буде здійснено пошук інноваційних та творчих засобів поєднання професійного розвитку з електронною онлайн-платформою. Наприклад, через платформу можна поширювати компетентності для вчителів та керівників шкіл. Це дасть змогу оцінити можливості системи та потреби її подальшого розвитку. Цей кластер підтримує досягнення цілей Плану заходів щодо Нової української школи: 1.5, 3.3. і 7.1.

Реципієнти

Реципієнтами результатів цього кластеру є вчителі, які використовують та розробляють навчальні матеріали. Важливою зацікавленою стороною є також Академія педагогічних наук України, яка має великий досвід розроблення матеріалів, однак тепер повинна змінити свої підходи відповідно до вимог навчальних планів на основі компетентнісного підходу. Автори підручників отримають можливість розробляти матеріали з урахуванням компетентнісного підходу.

1.5 Підходи і стратегії реалізації

Проект розроблено на запит МОН щодо встановлення контактів з фінськими навчальними закладами і експертами. Отже, основною стратегією його реалізації буде обмін досвідом між фінськими і українськими експертами і навчальними закладами у формі технічної допомоги (консультації експертів), навчальних візитів та інших видів співпраці і обміну досвідом. Зокрема, Проект дозволить зустрітися авторам і видавцям фінських та українських підручників (результати напряму 3) та тренерам учителів (результати напряму 1). Напрями для короткострокової технічної допомоги будуть визначені протягом початкової фази.

Проект розглядає інклюзивну освіту (зокрема, освіту дітей із спеціальними освітніми потребами, дітей з інвалідністю, дітей з меншин) як наскрізну тему, що охоплює усі заходи за трьома напрямами результатів. Наприклад, тематика спеціальних освітніх потреб буде інтегрована у підготовку вчителів, розроблення матеріалів і розвиток системи оцінювання. Також виконавці Проекту зможуть активно обмінюватися досвідом з іншими проектами та інтегрувати цільові заходи (наприклад, із розроблення дорожньої карти інклюзивної освіти) у свій план дій, якщо це сприятиме досягненню цілей реформи і відкриватиме можливості для рівного доступу до якісної освіти для усіх.

1.6 Оцінка ризиків і реагування на ризики

Матриця потенційних ризиків наведена у таблиці 2 нижче. Цей документ також містить основні припущення (див. пункт 1.3.), які необхідно врахувати для досягнення результатів, прогресу від одного рівня результатів до іншого та перетворення ідей в заходи. Моніторинг стану цих ризиків і припущень є частиною системи управління, моніторингу і звітності Проекту.

Шкала оцінок: Н = низька, С = середня, В = висока

2.1 Виконавці

Компетентними органами є Міністерство освіти і науки України (МОН) і Міністерство закордонних справ Фінляндії (МЗС). Представники цих органів влади залучаються до управління, ухвалення рішень (Наглядова Рада, Керівний Комітет) і моніторингу.

Консалтингове агентство буде залучене за договором через відкритий тендер. МЗС організує проведення тендеру, за результатами якого МЗС і МОН спільно оберуть консалтингове агентство для підтримки реалізації та управління Проектом. Це агентство буде надавати підтримку національному офісу для реалізації Проекту.

Додатково до ГТР консалтингове агентство має призначити команду у складі трьох експертів, які будуть відповідальними консультантами для трьох Кластерів Проекту та надаватимуть підтримку Кластерам протягом реалізації Проекту. Досвід, який вимагається від цих консультантів, включає підготовку вчителів, оцінювання результатів навчання / аналіз дослідження PISA та виробництво навчальних матеріалів. Ці фахівці будуть мати статус короткострокових експертів (КСЕ) Проекту та будуть приїжджати в Україну на запит Проекту. Ця умова не виключає залучення інших КСЕ, якщо виникає така потреба.

Національний офіс (національний координатор) буде відповідати за доступність необхідної технічної експертизи. Він буде організовувати навчальні поїздки та інші міжнародні заходи з обміну досвідом відповідно до Проектного документа і Щорічних планів роботи.

Консалтингове агентство зобов'язане мати надійні зв'язки з фінськими навчальними закладами, зокрема із закладами, які залучені до розроблення навчальних планів на основі компетентнісного підходу, навчання і професійного розвитку учителів, виробництва навчальних матеріалів (зокрема ІКТ) та підтримки впровадження навчальних планів на рівні шкіл. Крім того, необхідною вимогою є наявність у агентства широкої мережі короткострокових експертів і досвіду проведення заходів з обміну досвіду між навчальними закладами різних рівнів у Фінляндії.

2.2 Управління Проектом

Структура управління Проектом включає Наглядову раду (НР), Керівний Комітет (КК), Група Управління Проектом (ГУП) і три Робочі групи Кластерів (РГК). Стосовно персоналу, у Проекті на умовах повної зайнятості працюватиме один міжнародний технічний експерт (Головний Технічний Радник - ГТР) і один Національний Координатор Проекту (НКП), а також секретар і перекладач. Групу Короткострокових Експертів (міжнародних і місцевих) буде залучено до реалізації Проекту. Структура управління Проектом представлена на рис. 2 нижче.

див. зображення

Завдання, мандат, запропоновані учасники і графіки зустрічей вказані у таблиці 3 і в Технічному Завданні (ТЗ).