Про затвердження Річної національної програми співробітництва Україна - НАТО на 2015 рік

З метою забезпечення виконання пріоритетних завдань розвитку стратегічного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору, на виконання рішень, прийнятих під час засідань Комісії Україна - НАТО (3 грудня 2008 року, м. Брюссель, Королівство Бельгія) та Комісії Україна - НАТО на рівні глав держав та урядів (4 вересня 2014 року, м. Ньюпорт, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії), а також відповідно до пунктів 1, 3 і 17 частини першої статті 106 Конституції України

1. Затвердити Річну національну програму співробітництва Україна - НАТО на 2015 рік (далі - Річна національна програма), що додається.

2. Кабінету Міністрів України забезпечити координацію діяльності центральних органів виконавчої влади з виконання Річної національної програми.

3. Центральним органам виконавчої влади за участю інших державних органів, залучених до виконання Річної національної програми, подати до 10 січня 2016 року Кабінету Міністрів України звіти, а Міністерству закордонних справ України - інформацію про виконання Річної національної програми для дальшого інформування Президента України.

4. Державному комітету телебачення і радіомовлення України, Міністерству закордонних справ України, Міністерству оборони України, іншим центральним органам виконавчої влади за участю інших державних органів, залучених до виконання Річної національної програми, органів місцевого самоврядування забезпечити регулярне інформування громадськості про хід та результати її виконання.

5. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Пріоритетним національним інтересом України у сфері зовнішньополітичної діяльності є розвиток та дальше поглиблення відносин стратегічного партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору (НАТО), з дотриманням принципів, зафіксованих у Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору, підписаній 9 липня 1997 року, Декларації про її доповнення від 21 серпня 2009 року, а також на виконання рішень, прийнятих за результатами засідання Комісії Україна - НАТО на рівні глав держав та урядів (4 вересня 2014 року, м. Ньюпорт, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії).

Відповідно до Коаліційної угоди, укладеної учасниками коаліції депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України (далі - Коаліція), відновлення політичного курсу на інтеграцію до Євроатлантичного безпекового простору та набуття членства в НАТО є однією із стратегічних цілей зовнішньої та внутрішньої політики України.

В умовах тимчасової окупації Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, проведення на частині території Луганської та Донецької областей антитерористичної операції та загальної ситуації, що склалася внаслідок агресії Російської Федерації стосовно України, Річна національна програма співробітництва Україна - НАТО на 2015 рік (далі - Програма) набула особливого значення для забезпечення захисту національних інтересів і безпеки України, передусім у контексті використання потенціалу та практичної допомоги НАТО та держав - членів Альянсу у підвищенні обороноздатності України для протидії агресії Російської Федерації шляхом задоволення невідкладних потреб у короткостроковій перспективі та реформування за стандартами НАТО сектору безпеки і оборони та оборонно-промислового комплексу.

Для України стратегічне партнерство з НАТО є невід'ємною складовою євроінтеграційного курсу, оскільки доповнює процес внутрішньодержавних перетворень у контексті імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII (далі - Угода про асоціацію), реалізації Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", схваленої Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5, та виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2014 року № 695 та схваленої Постановою Верховної Ради України від 11 грудня 2014 року № 26-VIII, важливими реформами оборонного та безпекового секторів, оборонно-промислового комплексу та національних Збройних Сил. Це дасть змогу зробити процес інтеграції України в європейську та євроатлантичну спільноту комплексним і всеохоплюючим.

Виконання Програми не потребуватиме додаткових витрат із Державного бюджету України, оскільки здійснюватиметься за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених центральним органам виконавчої влади, іншим державним органам на відповідний рік, а також за рахунок фінансової допомоги з бюджету НАТО та окремих держав - членів Альянсу.

1.1. Внутрішня політика

У контексті очікуваних українським суспільством та необхідних для дальшого успішного розвитку держави змін внутрішня політика, спрямована на комплексне, глибинне та невідкладне реформування України, відіграє особливу роль. Ключові завдання влади на цьому шляху визначені у Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", а також у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, невід'ємною частиною якої є Коаліційна угода. Зазначені документи охоплюють основні напрями, серед яких, зокрема, оновлення влади та антикорупційна реформа; судова реформа; реформа правоохоронної системи; децентралізація та реформа державного управління; податкова реформа; дерегуляція та розвиток підприємництва; реформа системи національної безпеки та оборони тощо. Крім того, передбачено виконання двох державних програм, які стосуються енергетичної незалежності України та популяризації держави у світі.

Здійснювані та плановані реформи, метою яких є остаточне закріплення демократії та перетворення України на заможну та вільну державу, повністю відповідають цілям європейської та євроатлантичної інтеграції. Вони покликані також сприяти створенню умов для забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України.

1.1.1. Демократичні реформи

Демократичні реформи в Україні спрямовані передусім на досягнення європейських демократичних стандартів. Асоціація з Європейським Союзом є важливим стимулом для розбудови в Україні сучасної європейської держави.

Конкретними кроками для досягнення зазначеної мети в найближчій перспективі мають стати:

удосконалення системи державного управління;

децентралізація влади;

удосконалення механізму здійснення парламентського контролю, а також відповідного контролю з боку громадянського суспільства за діяльністю влади;

удосконалення виборчого законодавства;

забезпечення незалежного, справедливого і доступного судочинства.

Реформи проводитимуться з максимально широким залученням інститутів громадянського суспільства.

Україна розраховує на підтримку НАТО та держав - членів Альянсу в реформуванні держави. Україна на постійній основі інформуватиме НАТО про результати проведення реформ.

1.1.1.1. Конституційна реформа

В Україні проводитимуться реформи, які потребуватимуть внесення змін до Конституції України.

З метою напрацювання узгоджених пропозицій щодо змін до Основного Закону держави створена Конституційна Комісія як спеціальний допоміжний орган при Президентові України. Процес внесення змін до Конституції України буде грунтуватися на засадах прозорості, відкритості та гласності.

До цієї роботи залучені представники депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Ради суддів України, асоціацій органів місцевого самоврядування, Національної академії наук України, Національної академії правових наук України, вищих юридичних навчальних закладів та наукових установ, правничих громадських об'єднань, відповідних міжнародних організацій.

Конституційна Комісія напрацьовуватиме узгоджені пропозиції щодо проведення конституційної реформи в Україні з урахуванням висновків і рекомендацій Європейської Комісії "За демократію через право" (Венеціанська Комісія).

1.1.1.2. Реформа виборчого законодавства

Для забезпечення повноцінного функціонування держави увага приділятиметься створенню дієвого парламенту, стабільної партійної системи та можливостей для ротації політичних еліт.

У зв'язку із зазначеним політичними силами, що увійшли до Коаліції, досягнуто згоди щодо відмови від змішаної (пропорційно-мажоритарної) виборчої системи та запровадження пропорційної системи виборів до Верховної Ради України. На законодавчому рівні планується закріпити відповідальність суб'єктів виборчого процесу за порушення вимог виборчого законодавства, посилити відповідальність політичних партій за невиконання вимог щодо відкритості та прозорості фінансування їх діяльності.

На порядку денному перебуває також питання вдосконалення системи місцевих виборів. Так, вибори на місцях планується проводити згідно з вимогами Конституції України та з урахуванням особливостей реформи місцевого самоврядування в рамках децентралізації влади. Зміна системи місцевих виборів має на меті забезпечити справедливе представництво виборців у місцевих радах із збереженням мажоритарної виборчої системи на рівні сільських та селищних рад та запровадженням пропорційної виборчої системи з відкритими списками для проведення місцевих виборів на інших рівнях.

Планується також запровадити вибори міських голів великих міст у два тури за принципом абсолютної більшості виборців, що проголосували, зменшити граничну кількість депутатів місцевих рад, а також внести зміни до законодавства про статус столиці - міста Києва з метою забезпечення європейських стандартів місцевого самоврядування.

1.1.2. Права людини

Відповідно до статті 3 Конституції України утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Незалежно від етнічного та соціального походження, раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак Українська держава гарантує своїм громадянам рівні політичні, економічні, соціальні та культурні права і здійснюватиме заходи щодо забезпечення міжнаціональної злагоди та миру в українському суспільстві.

Держава бере на себе зобов'язання забезпечувати належний рівень захисту прав національних меншин та сприяти задоволенню їх етнокультурних потреб. Для досягнення цієї мети в Україні продовжиться робота з удосконалення законодавчої бази, спрямованої на регулювання етнонаціональних відносин, докладатимуться зусилля для покращення взаємодії з громадськими об'єднаннями національних меншин, сприяння збереженню та розвитку етнічної самобутності національних меншин. Надалі розвиватиметься міжнародне співробітництво у сфері захисту прав національних меншин.

Важливу роль у забезпеченні захисту прав і свобод людини має для України виконання міжнародних зобов'язань, пов'язаних з членством в ООН, Раді Європи, ОБСЄ та інших міжнародних організаціях, дотримання положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, інших міжнародних договорів у сфері захисту прав людини, виконання рішень Європейського суду з прав людини тощо.

Зусилля будуть спрямовані на дальше вдосконалення законодавства України у сфері захисту прав людини та утвердження верховенства права. Буде продовжена робота щодо забезпечення свободи засобів масової інформації, розвитку толерантного суспільства, що базується на демократичних стандартах, забезпечення реалізації прав національних меншин, рівності жінок та чоловіків, захисту дітей.

З метою забезпечення належного рівня захисту прав людини планується завершення розроблення і реалізація Національної стратегії у сфері прав людини та відповідного плану дій. Розроблення зазначеного документа відбувається у співробітництві між органами державної влади та громадянським суспільством, органами ООН і Ради Європи з використанням досвіду європейських держав, які вже ухвалили відповідні стратегії та застосовують їх. Стратегія передбачатиме захист прав людини в усіх сферах, зокрема забезпечення захисту прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, вразливих верств населення, забезпечення свободи слова та засобів масової інформації.

Завданням демократичної держави є утвердження прав територіальної громади як первинного суб'єкта місцевого самоврядування, удосконалення роботи інститутів місцевої демократії.

Передумовою для розширення прав і свобод кожного громадянина шляхом підвищення ефективності управління та вдосконалення механізму самоорганізації населення на місцевому рівні є утворення дієвих інститутів місцевої демократії.

1.1.3. Свобода слова

Неухильне дотримання принципів свободи слова, відкритості діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, недопущення цензури, невмотивованого законодавством втручання у діяльність засобів масової інформації та перешкоджання професійній діяльності журналістів є пріоритетними напрямами державної інформаційної політики.

Середньострокові цілі:

створення належних умов функціонування суспільного мовлення, громадських телерадіоорганізацій;

реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації;

удосконалення законодавства щодо:

- захисту журналістів та посилення відповідальності за перешкоджання їхній професійній діяльності;

- забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації;

- порядку висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування засобами масової інформації, реагування органів влади на критику.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

створення Суспільного телебачення і радіомовлення України;

супроводження у Верховній Раді України законопроектів:

- про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації (реєстр. № 1123);

- про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій законної професійної діяльності журналістів (реєстр. № 0924) та про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення захисту професійної діяльності журналістів) (реєстр. № 1630);

вжиття заходів щодо подолання кризових явищ в інформаційній сфері та забезпечення державної підтримки засобів масової інформації відповідно до стандартів Ради Європи;

вжиття заходів щодо розвитку іномовлення.

Основні заходи:

створити Суспільне телебачення і радіомовлення України;

забезпечити супроводження у Верховній Раді України законопроектів:

- про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації (реєстр. № 1123);

- про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій законної професійної діяльності журналістів (реєстр. № 0924) та про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення захисту професійної діяльності журналістів) (реєстр. № 1630);

1.2. Забезпечення верховенства права

Одним із основних принципів правової держави, що закріплений частиною першою статті 8 Конституції України, є верховенство права. Для забезпечення верховенства права найважливішим є створення сильної, незалежної та вільної від корупції системи судочинства.

1.2.1. Реформування системи судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів

Метою реформи є утвердження такого правопорядку, який грунтується на високому рівні правової культури в суспільстві, діяльності всіх суб'єктів суспільних відносин на засадах принципів верховенства права та захисту прав і свобод людини, а в разі порушення прав і свобод, - справедливого та адекватного їх відновлення в розумні строки.

Реформування системи судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів здійснюватиметься, зокрема, за такими напрямами:

забезпечення незалежності, безсторонності та неупередженості суддів, подолання корупції в системі;

підвищення професійного рівня суддів;

підвищення прозорості діяльності суддів та рівня їх відповідальності;

підвищення ефективності правосуддя та оптимізація повноважень судів різних юрисдикцій;

посилення гарантій здійснення адвокатської діяльності та забезпечення доступності безоплатної правової допомоги;

реорганізація системи виконання судових рішень та підвищення ефективності виконавчого провадження;

приведення повноважень та діяльності органів прокуратури до європейських стандартів;

удосконалення процесуального забезпечення справедливості і права на захист під час кримінального провадження;

підвищення рівня ефективності роботи судових та правоохоронних органів в боротьбі з організованою злочинністю та випадками корупції;

підвищення ефективності попередження злочинів і реабілітації засуджених та вдосконалення системи виконання покарань;

забезпечення належної координації правових інститутів та єдності інформаційної системи.

Реформування системи судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів проводитиметься шляхом невідкладного оновлення законодавства, спрямованого на відновлення довіри до судової влади та суміжних правових інститутів в Україні, та впровадження системних змін в законодавстві, у тому числі, прийняття змін до Конституції України.

В результаті реалізації реформи судова система України та суміжні правові інститути працюватимуть ефективно, продуктивно та скоординовано, стануть підзвітними громадянам України, будуть вільними від будь-якого політичного впливу та відповідатимуть всім стандартам і передовим практикам ЄС, грунтуючи свою діяльність на дотриманні принципу верховенства права.

1.2.2. Запобігання та протидія корупції

Боротьба з корупцією визначена одним із ключових напрямів реформування держави.

Усвідомлення пріоритетності цього завдання дало змогу прийняти низку першочергових антикорупційних законів. Зазначені законодавчі акти встановлюють комплексні засади реформування системи запобігання корупції відповідно до міжнародних стандартів, рекомендацій Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) та з урахуванням успішного досвіду іноземних держав.

У рамках нової антикорупційної політики у 2015 році планується, зокрема, забезпечити:

виконання антикорупційного законодавства України;

функціонування Національного агентства з питань запобігання корупції як превентивного органу та Національного антикорупційного бюро України як правоохоронного органу;

моніторинг способу життя державних службовців;

створення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

проведення перевірки державних службовців відповідно до Закону України "Про очищення влади" ;

відкриття інформації про кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та про зареєстровані права на нерухоме майно (майнові реєстри).

Проблематика боротьби з корупцією є важливим елементом діалогу між Україною та НАТО. Реалізація нової антикорупційної політики передбачає також дальше впровадження в роботу оборонних і безпекових інституцій механізмів Ініціативи НАТО з побудови цілісності, прозорості, доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій.

Середньострокові цілі:

забезпечення дотримання вимог антикорупційного законодавства та посилення роботи щодо запобігання і протидії корупції шляхом реалізації Засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014 - 2017 роки, затверджених Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1699-VII, виконання державної програми щодо запобігання і протидії корупції та розроблених на їх основі антикорупційних програм у центральних органах виконавчої влади;

продовження імплементації принципів Ініціативи НАТО з побудови цілісності, прозорості, доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій та рекомендацій Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO).

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити здійснення заходів Ініціативи НАТО з побудови цілісності, прозорості, доброчесності та зниження корупційних ризиків в роботі оборонних і безпекових інституцій;

продовжити виконання навчальних програм щодо розбудови системи прозорості та довіри у безпекових і оборонних інституціях для підвищення рівня підготовки фахівців у сфері боротьби з корупцією в межах реалізації згаданої Ініціативи НАТО з побудови цілісності, прозорості, доброчесності та зниження корупційних ризиків, а також у рамках проекту "Розбудова чесного оборонного відомства" Ради міністрів оборони Південно-Східної Європи.

Основні заходи:

розробити з використанням досвіду НАТО стратегію зниження корупційних ризиків у секторі оборони та організувати проведення комплексу заходів з її реалізації;

підготувати, затвердити та забезпечити виконання "Дорожньої карти" Україна - НАТО із здійснення заходів Ініціативи НАТО з побудови цілісності, прозорості, доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій;

провести на базі Національного університету оборони України імені Івана Черняховського для посадових осіб Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, викладацького складу вищих військових навчальних закладів, навчальних центрів та персоналу підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції навчальні курси щодо реалізації Ініціативи НАТО з побудови цілісності, прозорості, доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій та вивчення досвіду діяльності міжнародної неурядової організації "Transparency International";

провести консультації з НАТО та міжнародною неурядовою організацією "Transparency International" щодо вироблення єдиного розуміння методики самооцінки, її понятійно-категорійного апарату, а також врахування рекомендацій і пропозицій за результатами підготовки Підсумкового документа "Процес самооцінки" Ініціативи НАТО з побудови цілісності, прозорості, доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій;

розробити із залученням методичної допомоги держав - членів НАТО комунікаційну антикорупційну програму зовнішнього звітування про результати розбудови доброчесності, цілісності, прозорості, зниження корупційних ризиків, реагування на повідомлення громадян;

провести із залученням експертів держав - членів НАТО навчальний курс для управлінської ланки Державної прикордонної служби України з питань запобігання корупції.

1.3. Економічні питання

Основним елементом економічної політики України у найближчій перспективі є створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС, як це передбачено Угодою про асоціацію. Не менш важливим є відновлення повноцінного функціонування економіки України, яка зазнала значної шкоди внаслідок корупційної діяльності попередньої влади та агресивної політики Російської Федерації.

Основними пріоритетами розвитку економіки України на 2015 рік є створення базових передумов економічного зростання шляхом досягнення низького рівня інфляції, стабілізації державних фінансів і забезпечення стійкості фінансової системи.

1.3.1. Енергетична безпека

Енергетична безпека є ключовим елементом забезпечення незалежності і суверенітету України. Основою забезпечення енергетичної незалежності є політика диверсифікації джерел і шляхів постачання енергоресурсів, удосконалення технологій енергозабезпечення, забезпечення безпеки і надійності функціонування атомної енергетики, реформування енергетичного сектору, підвищення рівня енергоефективності та енергозбереження, збільшення обсягу використання альтернативних джерел енергії.

Передбачається законодавче запровадження захищених ринкових механізмів інвестування в енергомодернізацію для масштабного залучення інвестицій з метою забезпечення енергоефективності, зокрема для модернізації та ефективної експлуатації газотранспортної системи України, а також для значного зменшення енерговитрат у державному та комунальному секторах економіки і відповідно мінімізації зовнішньої енергетичної залежності держави.

Важливим кроком стане перехід до економічно обгрунтованих тарифів на газ та електроенергію з одночасним запровадженням механізмів компенсації для малозабезпечених верств населення.

Передбачається також запровадження змішаної моделі оподаткування галузей енергетики відповідно до міжнародних стандартів. Україна консультуватиметься з НАТО та державами - членами НАТО з питань забезпечення енергетичної безпеки.

Середньострокові цілі:

оптимізація структури енергетичного балансу держави шляхом зменшення частки імпортованих викопних органічних видів енергоресурсів, насамперед природного газу, та забезпечення заміщення їх власними традиційними та альтернативними видами енергоресурсів, зокрема вторинними;

зменшення обсягів технологічних витрат і невиробничих втрат енергоресурсів у результаті модернізації обладнання, впровадження сучасних енергоефективних технологій, удосконалення системи державного управління та популяризації енергоефективності.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити здійснення заходів щодо диверсифікації джерел, постачальників, маршрутів і способів постачання енергетичних ресурсів в Україну (газу, нафти, ядерних матеріалів, в тому числі ядерного палива);

забезпечити безпеку магістральних газо- та нафтопроводів на території України шляхом встановлення сучасних технічних засобів охорони (автоматизованих систем виявлення несанкціонованого втручання сторонніх осіб у роботу об'єктів) на їх лінійних частинах і стаціонарних об'єктах;

активізувати співробітництво з органами НАТО та державами - членами НАТО у сфері енергетичної безпеки.

Основні заходи:

впровадити рекомендації Групи НАТО з дорадчої консультативної підтримки із захисту критичної (ядерної) інфраструктури, підготовлені та передані Українській Стороні за результатами візиту експертів НАТО до України 5 - 9 квітня 2014 року;

установити робочі контакти та організувати взаємодію з Центром передового досвіду НАТО з енергетичної безпеки у м. Вільнюсі, Литовська Республіка;

провести засідання Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань економічної безпеки для обговорення актуальних питань енергетичної безпеки, ефективного використання енергоресурсів, подолання загроз в енергетичному секторі України;

провести консультації з державами - членами НАТО з питань організації вивчення досвіду модернізації виробництва шляхом впровадження енергоефективного обладнання та технологій;

продовжити здійснювати заходи щодо виконання зобов'язань України, взятих за Протоколом про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, ратифікованого Законом України від 15 грудня 2010 року № 2787-VI, та з урахуванням відповідних положень Угоди про асоціацію.

1.4. Зовнішня політика

Стратегічною лінією зовнішньої політики України є європейська інтеграція на основі укладеної у 2014 році Угоди про асоціацію.

Водночас в умовах нового безпекового середовища на європейському і євроатлантичному просторі на тлі агресії з боку Російської Федерації основними завданнями зовнішньої політики України є захист суверенітету та територіальної цілісності держави, зміцнення її обороноздатності.

Дальше поглиблення стратегічного партнерства з НАТО на основі рішень, прийнятих за результатами засідання Комісії Україна - НАТО на рівні глав держав та урядів (4 вересня 2014 року, м. Ньюпорт, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії), сприятиме виконанню цих завдань, а також реалізації євроінтеграційного курсу та зміцненню позицій України на міжнародній арені.

1.4.1. Інтеграція до Європейського Союзу

У контексті реалізації стратегічного курсу України на набуття членства в ЄС забезпечується співробітництво з ЄС у різних сферах.

Середньострокові цілі:

забезпечення імплементації Угоди про асоціацію;

ужиття заходів щодо оптимізації співробітництва з ЄС у сфері зовнішньої та безпекової політики, зокрема в рамках Спільної політики безпеки і оборони;

продовження співробітництва між Україною та ЄС у рамках ініціативи Європейського Союзу "Східне партнерство";

продовження виконання Порядку денного асоціації Україна - ЄС (оновленого).

1.4.2. Співробітництво з НАТО у сфері підтримання безпеки євроатлантичного простору. Участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки під егідою НАТО

Україна продовжує робити свій внесок у справу підтримання миру і стабільності на євроатлантичному просторі та поза його межами. Україна надаватиме підтримку міжнародним операціям Альянсу з підтримання миру і безпеки.

Середньострокові цілі:

підтримання політичного діалогу та практичного галузевого співробітництва України з НАТО в контексті реалізації заходів невійськового характеру під час операцій із врегулювання кризових ситуацій та постконфліктного відновлення, які проводяться під проводом Альянсу;

забезпечення в установленому порядку участі національного контингенту та національного персоналу в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, які проводяться під егідою НАТО, зокрема:

в операції Багатонаціональних сил НАТО в Косово (КФОР);

у тренувально-дорадчій Місії НАТО "Рішуча підтримка" в Ісламській Республіці Афганістан;

в операції НАТО "Активні зусилля" з урахуванням набуття Національним контактним пунктом Військово-Морських Сил Збройних Сил України (м. Одеса) повних операційних спроможностей шляхом постійного моніторингу надводної обстановки в акваторії Чорного моря та здійснення обміну інформацією із штабом проведення операції (штаб Командування Військово-морських сил НАТО "Нортвуд");

забезпечення участі українського військового персоналу у спільній литовсько-польсько-українській бригаді (ЛИТПОЛУКРБРИГ) з метою вивчення відповідного досвіду держав - членів НАТО.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

максимально використати можливості політичного діалогу та практичного співробітництва з НАТО з метою забезпечення суверенітету, територіальної цілісності та незалежності держави;

продовжити взаємодію України з НАТО з усіх питань, що становлять взаємний інтерес, зокрема в рамках невідкладних та довгострокових заходів щодо підвищення обороноздатності України у зв'язку з агресією Російської Федерації, рішення щодо яких було прийнято за результатами засідання Комісії Україна - НАТО на рівні глав держав та урядів (4 вересня 2014 року, м. Ньпорт, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії);

вирішити питання щодо забезпечення Офісу зв'язку НАТО в Україні і Центру інформації та документації НАТО в Україні новим, більшим за площею приміщенням в центральній частині м. Києва;

вжити заходів щодо створення кризового консультативного механізму для проведення спільних консультацій, оперативного обміну інформацією у кризових ситуаціях між Україною та НАТО відповідно до пункту 15 Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору ;

продовжити практику проведення на території України багатонаціональних військових навчань за участю підрозділів збройних сил держав - членів та інших держав - партнерів НАТО;

забезпечити тісну взаємодію з контактним посольством НАТО в Україні - Посольством Литовської Республіки в Україні шляхом надання йому інформації стосовно прогресу у реалізації реформ у секторі безпеки і оборони України, розвитку співробітництва України з НАТО, а також шляхом організації спільної діяльності у сфері інформування громадськості із зазначених питань.

Основні заходи:

ужити заходів щодо проведення засідання Комісії Україна - НАТО на рівні міністрів закордонних справ та міністрів оборони, глав дипломатичних представництв та їх заступників, а також Політичного Комітету НАТО з Україною;

ужити заходів щодо проведення засідання спільних робочих груп Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня, планування дій на випадок виникнення надзвичайної ситуації цивільного характеру, науки і захисту довкілля та з питань оборонно-технічного співробітництва в рамках Комісії Україна - НАТО;

забезпечити дальшу участь національного контингенту в операції у складі Багатонаціональних сил НАТО в Косово (КФОР) та національного персоналу в Місії НАТО "Рішуча підтримка" в Ісламській Республіці Афганістан з урахуванням розвитку воєнно-політичної обстановки на сході України;

забезпечити участь представників України в заходах Меню партнерства НАТО на 2015 рік;

опрацювати зі стороною НАТО питання щодо укладення нової поглибленої угоди між Україною та Організацією Північноатлантичного договору у сфері безпеки з метою створення умов для залучення України до планування Альянсом заходів із врегулювання кризових ситуацій та поліпшення обміну інформацією з обмеженим доступом, зокрема у рамках додаткового кризового консультаційного механізму оперативного обміну інформацією у кризових ситуаціях;

ужити в установленому порядку заходів щодо забезпечення укладення угоди між Кабінетом Міністрів України та Організацією Північноатлантичного договору щодо доступу до інформаційних мереж НАТО.

1.4.3. Контроль над озброєнням, нерозповсюдженням зброї масового знищення. Державний експортний контроль

Україна продовжує реалізацію державної політики в галузі державного експортного контролю, виходячи з пріоритетів забезпечення національної безпеки України та виконання відповідних міжнародних зобов'язань України.

Середньострокові цілі:

забезпечення додержання міжнародних зобов'язань України у сфері нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки та здійснення обміну інформацією з учасниками міжнародних режимів експортного контролю (Вассенаарська домовленість, Режим контролю за ракетними технологіями, Група ядерних постачальників, Австралійська група) щодо експорту, імпорту окремих категорій товарів;

продовження подання звітної інформації до Секретаріату ОБСЄ та Регістру звичайних озброєнь ООН, Організації по забороні хімічної зброї, Міжнародного агентства з атомної енергії, Секретаріату Конвенції про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про їх знищення відповідно до міжнародних зобов'язань України у сфері нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити обмін інформацією між Україною та державами - учасницями міжнародних режимів експортного контролю (Вассенаарська домовленість, Режим контролю за ракетними технологіями, Група ядерних постачальників, Австралійська група), продовжити здійснення заходів щодо підвищення рівня довіри і безпеки України;

брати участь у засіданнях міжнародних режимів експортного контролю для повноцінного виконання міжнародних зобов'язань у сфері нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки;

забезпечити участь у засіданнях робочих органів міжнародних режимів експортного контролю;

забезпечити обмін інформацією між Україною та державами - учасницями міжнародних договорів з питань контролю над озброєнням ( Договір про звичайні збройні сили в Європі, Віденський документ про заходи зміцнення довіри і безпеки 2011 року), продовжити здійснення заходів щодо підвищення рівня довіри і безпеки, імплементацію інших зобов'язань, передбачених зазначеними міжнародними договорами;

забезпечити супроводження іноземних інспекційних груп на території України та здійснення контрольних заходів на території держав - учасниць відповідних міжнародних договорів у сфері контролю над озброєнням, а також проведення спостережних польотів, сертифікації літаків спостереження відповідно до Договору з відкритого неба, ратифікованого Законом України від 2 березня 2000 року № 1509-III;

забезпечити участь у переговорах у рамках Форуму ОБСЄ із співробітництва в галузі безпеки, Спільної консультативної групи, утвореної згідно з Договором про звичайні збройні сили в Європі, та Консультативної комісії з відкритого неба, утвореної згідно з Договором з відкритого неба. Ужити заходів щодо взаємодії у рамках діяльності зазначених міжнародних органів з державами - членами НАТО з метою належного представлення позиції України у ході переговорного процесу;

проводити консультації з державами - членами НАТО з питань нерозповсюдження зброї масового знищення та експортного контролю.

Основні заходи:

забезпечити участь у щорічному обміні між державами - учасницями ОБСЄ інформацією у сфері контролю над озброєнням за Договором про звичайні збройні сили в Європі, Віденським документом про заходи зміцнення довіри і безпеки 2011 року, документами, схваленими Форумом ОБСЄ із співробітництва в галузі безпеки про глобальний обмін військовою інформацією та про планування в галузі оборони;

забезпечити провадження інспекційної діяльності відповідно до Договору про звичайні збройні сили в Європі, Віденського документа про заходи зміцнення довіри і безпеки 2011 року та Договору з відкритого неба, забезпечення проведення спостережних польотів над територією України, супроводження іноземних інспекційних груп, допуск їх обладнання та матеріалів на територію України;

забезпечити участь делегації України в роботі Спільної консультативної групи, Форуму ОБСЄ зі співробітництва у галузі безпеки та Консультативної комісії з відкритого неба;

забезпечити участь представників України у семінарі Верифікаційного координаційного комітету НАТО з питань перевірки Щорічної Обмінної Інформації, обмін якою здійснюється за Договором про звичайні збройні сили в Європі, внесення до електронної бази НАТО "Verity" відповідної інформації щодо України;

забезпечити участь представників України у щорічному засіданні керівників верифікаційних органів у рамках Верифікаційного координаційного комітету НАТО з питань здійснення контролю над озброєнням;

ужити заходів щодо адаптації законодавства України в галузі державного експортного контролю до відповідного законодавства держав - членів НАТО та держав - членів ЄС, зокрема щодо впровадження в Україні Єдиного контрольного списку товарів і технологій подвійного використання.

1.4.4. Боротьба з тероризмом

Україна як держава - учасниця відповідних міжнародних договорів підтримує дії світової спільноти у боротьбі з тероризмом і виконує взяті на себе зобов'язання. Україна приділяє велику увагу міжнародному співробітництву в зазначеній сфері шляхом здійснення заходів, спрямованих на підвищення рівня безпеки та запобігання терористичним актам на своїй території, участі в реалізації Глобальної ініціативи щодо боротьби з актами ядерного тероризму, у роботі Комітету експертів з питань боротьби з тероризмом (CODEXTER), а також неухильно дотримується положень Глобальної контртерористичної стратегії ООН.

Головним органом загальнодержавної системи боротьби з тероризмом є Служба безпеки України. Координацію діяльності всіх суб'єктів здійснює Антитерористичний центр при Службі безпеки України. Враховуючи факти прямого військового втручання та зазіхання на територіальну цілісність України з боку Російської Федерації, існує нагальна потреба забезпечити перегляд механізмів визначення пріоритетів у національній системі боротьби з тероризмом з використанням міжнародного досвіду.