Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на 2006-2016 роки"

1. Схвалити Концепцію Загальнодержавної програми "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на 2006-2016 роки", що додається.

Визначити Мінсім'ямолодьспорт державним замовником Програми.

2. Мінсім'ямолодьспорту разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити проект Загальнодержавної програми "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на 2006-2016 роки" та подати його до 1 травня 2006 р. Кабінетові Міністрів України.

Загальнодержавна програма "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на 2006-2016 роки" (далі - Національний план дій) розробляється на виконання Указу Президента України від 11 липня 2005 р. N 1086 "Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей", який визначив реалізацію державної політики щодо захисту прав дітей одним з основних напрямів діяльності органів виконавчої влади.

Передбачає розроблення такого плану дій і Підсумковий документ спеціальної сесії в інтересах дітей Генеральної асамблеї ООН "Світ сприятливий для дітей", що підписаний Кабінетом Міністрів України 10 травня 2002 року.

З метою реалізації державної політики щодо захисту прав дітей прийнято Закон України "Про охорону дитинства", який визначив охорону дитинства загальнонаціональним пріоритетом, активізовано процес законотворення щодо захисту прав дітей, що сприяло розвитку системи надання професійної допомоги дітям та сім'ям з дітьми, багаторазово збільшено розміри допомоги при народженні дитини, допомоги на дітей-інвалідів, дітей, що перебувають під опікою та піклуванням, інших виплат, створено мережу служб та закладів для захисту і підтримки дітей, що знаходяться у складних життєвих обставинах. Починаючи з 1996 року готується щорічна державна доповідь про становище дітей в Україні, яка презентується громадськості та міжнародній спільноті.

Економічні, соціальні, екологічні та інші проблеми торкнулися в першу чергу найбільш соціально незахищеної категорії населення - дітей.

Протягом останніх років зберігається тенденція до погіршення стану здоров'я дітей. За даними МОЗ, у 2004 році розповсюдженість захворювань у дітей віком до 14 років становила 1790,9 випадка проти 1745,9 випадка у 2003 році, віком 14-18 років - 1307,39 випадка проти 1277,21 у 2003 році.

Високий рівень захворюваності дітей зумовлений такими факторами, як поширення шкідливих звичок, зокрема вживання алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, а також ранній початок статевого життя. Залишаються високими показники дитячої інвалідності: на кінець 2004 року нараховувалося майже 136 тис. дітей-інвалідів, що становить 1,4 відсотка загальної кількості дітей.

На обліку в закладах охорони здоров'я у 2004 році перебувало 3855 ВІЛ-позитивних дітей віком до 14 і 172 дитини від 15 до 17 років, а хворих на СНІД - відповідно 148 і 3 дитини.

На реформуванні та модернізації освіти дітей негативно позначається недостатнє забезпечення навчальних закладів сучасними підручниками та навчальними посібниками, технічними засобами, комп'ютерною технікою, іншим обладнанням. Поширення практики надання платних послуг у сфері освіти зробило їх малодоступними для дітей, які виховуються у родинах з низьким рівнем матеріального забезпечення. Крім того, відбувається таке негативне явище, як ліквідація дошкільних навчальних закладів. За минулий рік їх кількість зменшилася на 281 (у містах - 169, селах - 112).

Спостерігається постійне збільшення кількості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - це понад 96 тис. осіб, з них майже 62 тис. перебуває у закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що на 71 відсоток більше, ніж у 1995 році. При цьому 90 відсотків дітей втратили сім'ю через відмову батьків опікуватися долею дитини.

Протягом останніх п'яти років зменшилася майже на 40 відсотків кількість усиновлених дітей з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (у 2000 році - 2043, у 2004 - 1492 особи).

Діти, позбавлені батьківського піклування, потрапляють у сферу впливу кримінальних структур, займаються жебракуванням, бродяжництвом. Є факти сексуальної експлуатації, насильства, жорстокого поводження з дітьми та торгівлі ними.

Відсутність у державі системи ювенальної юстиції, орієнтованої на профілактичні заходи, призводить до збільшення кількості дітей, що перебувають у конфлікті із законом.

Основними причинами ситуації, що склалася, є:

загальне зниження рівня життя населення, безробіття одного або обох батьків, виїзди їх до інших країн чи регіонів з метою працевлаштування;

збільшення кількості неблагополучних сімей та розлучень, асоціальна поведінка батьків, ухиляння або відсторонення батьків від виконання своїх обов'язків з виховання дітей, жорстокість і насильство в сім'ях;

недостатнє фінансування навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, культури, соціального захисту;

відсутність соціальних стандартів діяльності служб, що працюють з дітьми;

існування застарілої системи опіки та піклування над дітьми;

низька активність територіальної громади у розв'язанні проблем дітей.

Метою Національного плану дій є визначення шляхів урегулювання питань ефективного забезпечення та захисту прав дітей з урахуванням Цілей розвитку тисячоліття та стратегії Підсумкового документа спеціальної сесії в інтересах дітей Генеральної асамблеї ООН "Світ, сприятливий для дітей".

Для досягнення зазначеної мети у Національному плані дій слід передбачити:

пріоритети і принципи реалізації державної політики щодо поліпшення становища дітей, захисту їх прав відповідно до міжнародних зобов'язань;

стратегію досягнення загальних цілей Національного плану дій;

шляхи реформування і приведення системи забезпечення та захисту прав дітей у відповідність із сучасними умовами та реальними потребами дітей;

організацію роботи з надання психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, соціально-економічних юридичних, інформаційних та інших послуг дітям незалежно від місця проживання;

заходи щодо індивідуального фізичного, розумового, духовного розвитку кожної дитини;

удосконалення законодавства у сфері захисту прав дітей;

розширення використання інформаційного простору для висвітлення питань соціально-правового захисту дітей;

заходи посилення відповідальності батьків або осіб, що їх замінюють, посадових осіб за виконання своїх обов'язків щодо догляду, виховання дітей та захисту їх прав;

удосконалення системи контролю та моніторингу дотримання прав дітей.

Виконання завдань Національного плану дій здійснюватиметься у сфері охорони здоров'я, освіти, захисту прав дітей, їх культурного і духовного розвитку, забезпечення участі в житті суспільства, а також міжнародного співробітництва з питань захисту прав дітей.

Витрати, пов'язані з виконанням Національного плану дій, здійснюються починаючи з 2006 року за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також інших джерел.

Виконання Національного плану дій дасть можливість:

створити систему захисту та збереження здоров'я дітей;

створити умови для повноцінного життя у суспільстві дітей-інвалідів та дітей з вадами фізичного та розумового розвитку здобуття ними освіти, професійної підготовки, забезпечення конкурентоспроможності на ринку праці, працевлаштування;

активізувати процес формування у дітей здорового способу життя забезпечити їх широке залучення до фізичної культури і спорту, поліпшити оздоровлення та відпочинок дітей;

створити систему надання психологічних, соціально-педагогічних соціально-медичних, соціально-економічних, юридичних, інформаційних та інших послуг дітям незалежно від місця проживання;

забезпечити зміцнення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров'я і культури, навчальних закладів;

реформувати систему закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

розробити та впровадити механізм надання соціальної допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, за принципом "гроші ходять за дитиною";

поширити форму сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, як пріоритетну;

активізувати процес усиновлення;

здійснювати захист дітей-біженців, дітей трудових мігрантів та інших;

впровадити систему ювенальної юстиції;

здійснювати захист дітей від жорстокого поводження, експлуатації та насильства;

активізувати діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадськості щодо підтримки сімей з дітьми;

пропагувати кращі здобутки національної культури та духовної спадщини, національно-патріотичного виховання дітей, здійснювати виявлення та підтримку обдарованих дітей;

забезпечити широку участь дітей у житті суспільства;

підтримувати громадські організації, діяльність яких спрямована на соціальне становлення та розвиток дітей;

активізувати діяльність територіальної громади стосовно захисту прав дітей;

забезпечити організацію соціальної реклами та широке висвітлення у засобах масової інформації питань соціально-правового захисту дітей, виконання положень Конвенції ООН про права дитини, проблем дітей, які знаходяться у складних життєвих обставинах.

У Національному плані дій обов'язково передбачається проведення моніторингу, оцінки ефективності заходів, що здійснюватимуться.

Виконавцями Національного плану дій разом із державними органами можуть бути громадські організації, міжнародні фонди.