Про безпечність та гігієну кормів

1. Під час зберігання та перевезення кормів оператори ринку зобов’язані:

1) зберігати перероблені корми окремо від неперероблених кормових матеріалів та добавок для запобігання перехресному забрудненню перероблених кормів;

2) використовувати належні пакувальні матеріали, які відповідають вимогам законодавства;

3) зберігати корми в призначених для цього місцях з належними умовами зберігання, доступ до яких мають лише особи, уповноважені операторами ринку;

4) зберігати та перевозити корми в належних контейнерах або інших ємностях у спосіб, що дозволяє легко їх ідентифікувати, а також запобігати їх перехресному забрудненню та/або псуванню;

5) утримувати у чистому стані контейнери, інші ємності та обладнання, яке використовується для транспортування, зберігання, конвеєрного транспортування, оброблення та зважування кормів, а також здійснювати їх належне чищення після використання з мінімізацією залишків миючих та дезінфікуючих засобів;

6) мінімізувати псування кормів та не допускати появи шкідників;

7) дотримуватися умов зберігання кормів, зокрема, у разі необхідності підтримувати максимально низьку температуру зберігання для запобігання появі конденсату та псуванню кормів.

1. З метою організації виробництва кормів оператори ринку зобов’язані:

1) призначати відповідальними за управління виробництвом працівників, які мають необхідну для цього кваліфікацію;

2) мати достатню кількість працівників, які володіють практичними навичками та кваліфікацією, необхідними для виробництва кормів;

3) забезпечити наявність посадових інструкцій із зазначенням кваліфікаційних вимог до працівників, їхніх прав, обов’язків та відповідальності щодо виробництва кормів. Такі інструкції повинні надаватися на запит компетентного органу під час здійснення державного контролю;

4) забезпечити письмове інформування працівників про їхні права, обов’язки та відповідальність щодо виробництва кормів, у тому числі у разі внесення змін до відповідних інструкцій.

1. З метою забезпечення контролю якості кормів оператори ринку зобов’язані:

1) мати доступ до акредитованих лабораторій для проведення відповідних досліджень (випробувань);

2) виконувати план контролю якості кормів;

3) у разі необхідності призначати відповідальними за контроль якості працівників, які мають необхідну для цього кваліфікацію.

2. План контролю якості кормів складається оператором ринку в письмовій формі та повинен передбачати, зокрема, процедури відбору зразків, методи досліджень (випробувань) та періодичність їх проведення, процедури перевірки відповідності кормів специфікаціям, а на випадок їх невідповідності - порядок подальшого використання таких кормів (кормових інгредієнтів). План контролю якості кормів оператора ринку, відповідального за потужність, на якій здійснюється виробництво кормів, повинен також передбачати проведення перевірок критичних точок під час виробництва.

3. Для забезпечення простежуваності протягом шести місяців після закінчення мінімального строку зберігання кормів оператори ринку, відповідальні за потужності, на яких здійснюється виробництво кормів, зобов’язані зберігати документи, які стосуються сировини, що використовувалася у виробництві кормів, та надавати такі документи на запит компетентного органу під час здійснення державного контролю.

4. Зразки кормових інгредієнтів та кожної партії вироблених і введених в обіг кормів або кожної конкретної частини виробленої продукції (у разі безперервного виробництва) повинні відбиратися та зберігатися у достатній кількості оператором ринку, відповідальним за потужність, на якій здійснюється виробництво кормів, із дотриманням заздалегідь встановленої ним процедури для забезпечення простежуваності. У разі виробництва кормів виключно для власних потреб оператора ринку такий відбір зразків має здійснюватися на регулярній основі для забезпечення простежуваності.

5. Зразки, зазначені у частині четвертій цієї статті, опечатуються та підлягають маркуванню для їх ідентифікації. Зберігання зразків здійснюється оператором ринку, відповідальним за потужність, на якій здійснюється виробництво кормів, у спосіб, що запобігає зміні складу відповідних зразків та їх підробці. Зразки підлягають зберіганню протягом шести місяців після закінчення мінімального строку зберігання відповідних кормів (кормових інгредієнтів) та надаються на запит компетентного органу під час здійснення державного контролю. У разі виробництва кормів для непродуктивних тварин оператор ринку, відповідальний за потужність, на якій здійснюється таке виробництво, повинен відбирати та зберігати зразки тільки кінцевого продукту.

1. Під час виробництва та обігу кормів оператори ринку зобов’язані в межах своєї діяльності вести записи (у вигляді друкованих або електронних документів та/або баз даних), що містять відомості про закупівлю, виробництво та продаж кормів. Такі відомості повинні надаватися на запит компетентного органу під час здійснення державного контролю.

2. Оператори ринку, крім тих, які діють виключно як продавці без зберігання кормів на належних їм потужностях, у межах своєї діяльності повинні вести записи, що містять відомості щодо:

1) процесу виробництва та заходів контролю;

2) простежуваності.

3. Записи, що містять відомості щодо процесу виробництва та заходів контролю, призначаються для встановлення та контролю критичних точок у виробничому процесі, а також для складання та реалізації плану контролю якості кормів. Записи про результати відповідних заходів контролю повинні зберігатися операторами ринку для забезпечення простежуваності виробництва кожної реалізованої партії кормів та притягнення винних осіб до відповідальності у разі виникнення скарг.

4. Записи, що містять відомості щодо простежуваності, включають:

1) для кормових добавок - відомості про категорії, функціональні групи та кількість вироблених добавок, відповідні дати виробництва та, у разі необхідності, номер партії або конкретної частини виробленої продукції (у разі безперервного виробництва), назву та адресу потужності, до якої були доставлені добавки, категорії, функціональні групи і кількість доставлених добавок та, у разі необхідності, номер партії або конкретної частини виробленої продукції (у разі безперервного виробництва);

2) для продуктів, що використовуються як прямі та непрямі джерела протеїнів, - відомості про категорії (види) та кількість вироблених продуктів, відповідні дати виробництва та, у разі необхідності, номер партії або конкретної частини виробленої продукції (у разі безперервного виробництва), назву та адресу потужності або кінцевого користувача, куди були доставлені такі продукти, категорії (види) та кількість доставлених продуктів та, у разі необхідності, номер партії або конкретної частини виробленої продукції (у разі безперервного виробництва);

3) для преміксів - назву та адресу виробників або постачальників добавок, відомості про категорії, функціональні групи та кількість використаних добавок та, у разі необхідності, номер партії або конкретної частини виробленої продукції (у разі безперервного виробництва), дату виробництва преміксів та номер партії (у разі необхідності), назву та адресу потужності, до якої було доставлено премікси, дату доставки, склад та кількість поставлених преміксів, номер партії (у разі необхідності);

4) для кормових сумішей/кормових матеріалів - назву та адресу виробників або постачальників кормових добавок/преміксів, відомості про склад та кількість використаних преміксів разом з номером партії (у разі необхідності), назву та адресу постачальників кормових матеріалів та додаткових кормів та дату їх доставки, тип, кількість та склад кормових сумішей, види та кількість виготовлених кормових матеріалів або кормових сумішей разом з датою виробництва, назву і адресу покупця (наприклад, іншого оператора ринку, сільськогосподарського виробника тощо).

1. Випас тварин на пасовищах та землях сільськогосподарських угідь повинен здійснюватися у спосіб, що мінімізує забруднення харчових продуктів тваринного походження фізичними, біологічними або хімічними небезпечними факторами.

2. Режим використання пасовищ та інших сільськогосподарських угідь для випасу тварин повинен передбачати періоди відпочинку землі з метою мінімізації біологічного перехресного забруднення гноєм (за наявності ризику виникнення такого забруднення), а також забезпечувати дотримання необхідних періодів очікування після застосування засобів агрохімії. Протягом зазначених періодів відпочинку землі та періодів очікування випас тварин не здійснюється.

1. Потужності, на яких утримуються тварини, повинні бути сконструйовані у спосіб, що дозволяє забезпечити їх належне чищення та прибирання. Такі потужності та обладнання для годування тварин підлягають ретельному та регулярному чищенню з метою запобігання появі будь-якого небезпечного фактора. Хімічні речовини для чищення та санітарної обробки повинні використовуватися відповідно до інструкцій їх виробників, а також зберігатися окремо від кормів та зони годування тварин.

2. На потужностях, на яких утримуються тварини, повинні бути запроваджені системи боротьби із шкідниками, які дозволяють запобігти потраплянню шкідників на такі потужності, з метою мінімізації можливого забруднення кормів, підстилок та місць утримання тварин.

3. Будівлі, в яких утримуються тварини, та обладнання для годування тварин повинні утримуватися в чистому стані. На потужностях, на яких утримуються тварини, повинні бути запроваджені процедури видалення гною, сміття та інших можливих джерел забруднення кормів. Корми та підстилка, що використовуються на таких потужностях, підлягають регулярній заміні для недопущення їх забруднення та появи на них плісняви.

1. Корми повинні зберігатися окремо від хімічних речовин та інших продуктів, що заборонені для годування тварин.

2. Зони зберігання та контейнери для зберігання кормів повинні утримуватися в чистому та сухому стані.

3. У разі необхідності для забезпечення належної гігієни зберігання кормів повинні вживатися заходи боротьби із шкідниками.

4. Зони зберігання та контейнери для зберігання кормів повинні регулярно очищуватися для запобігання небажаному перехресному забрудненню.

5. Насіння повинно зберігатися у спосіб, що виключає потрапляння тварин до місця його збереження.

6. Лікувальні корми та корми, що не належать до лікувальних, які призначаються для різних категорій або видів тварин, повинні зберігатися окремо у спосіб, що дозволяє зменшити ризик їх забруднення та згодовування тваринам не за призначенням.

1. Системи роздавання кормів у господарствах повинні не допускати потрапляння кормів до тварин, яким вони не призначені. Під час роздавання кормів та годування ними тварин поводження з кормами має здійснюватися у спосіб, що запобігає їх забрудненню від забруднених зон зберігання та забрудненого обладнання.

2. Поводження з лікувальними кормами має здійснюватися окремо від поводження з кормами, що не належать до лікувальних, з метою уникнення їх забруднення.

3. Засоби транспортування кормів та обладнання для годування тварин, що використовуються у господарствах, підлягають регулярному чищенню, особливо якщо вони використовуються для доставки та роздавання лікувальних кормів.

4. Забороняється годувати жуйних тварин кормами, що містять тваринний білок жуйних тварин.

1. Вода, призначена для споживання тваринами або для аквакультури, повинна відповідати вимогам, встановленим законодавством. У разі виникнення підозри щодо забруднення тварин або продуктів тваринного походження від води оператор потужності, на якій утримуються тварини або здійснюється виробництво продуктів тваринного походження, повинен вжити заходів для оцінки та зменшення впливу небезпечного фактора.

2. Водопійне обладнання та обладнання для годування тварин має бути сконструйоване, змонтоване та розміщене у спосіб, що мінімізує забруднення кормів та води. Водопійні системи підлягають регулярному чищенню, а у разі необхідності - ремонту.

1. Ввезення (пересилання) на митну територію України кормів, що не відповідають вимогам, встановленим законодавством України про корми, заборонено.

2. Ввезення (пересилання) на митну територію України кормів, вироблених на потужностях, що не відповідають вимогам, встановленим законодавством України про корми, заборонено.

3. Вимоги, що висуваються Україною, до потужностей, на яких здійснюється виробництво кормів для їх ввезення (пересилання) на митну територію України, не можуть перевищувати аналогічні вимоги, встановлені для потужностей в Україні.

4. Корми тваринного походження можуть ввозитися (пересилатися) на митну територію України, якщо вони походять з країни (її окремої території) та вироблені на потужності, які внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктів на митну територію України. Ведення такого реєстру здійснюється компетентним органом в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, відповідно до вимог Закону України"Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин".

5. Дозволяється ввезення (пересилання) на митну територію України, введення в обіг та обіг фасованих (запакованих) кормів, вироблених з використанням кормових добавок, зареєстрованих (дозволених) у Європейському Союзі, на потужностях, розташованих у державах - членах Європейського Союзу, які мають право виробляти корми (є зареєстрованими) у Європейському Союзі і внесені до відповідних реєстрів потужностей, ухвалених Європейською Комісією та/або державою - членом Європейського Союзу, що підтверджено номерами ухвалення (єврономерами тощо), або з інших країн, за умови що потужності в таких інших країнах мають дозвіл на ввезення зазначених кормів до Європейського Союзу, а також реєстрацію, ідентичну реєстрації потужностей, розташованих у державах - членах Європейського Союзу.

1. Державний контроль кормів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин".

1. Корми, вироблені в Україні для експорту до інших країн, повинні відповідати вимогам законодавства України про корми, крім випадків, коли законодавством або відповідними уповноваженими органами країни-імпортера встановлено інші вимоги.

1. Державний контроль за дотриманням операторами ринку вимог законодавства про корми здійснюється відповідно до Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин".

1. Оператори ринку несуть відповідальність за порушення вимог законодавства про корми на підставах та в порядку, визначених Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин".

1. Цей Закон набирає чинності через два роки з дня його опублікування, крім:

розділу V, що набирає чинності через три роки з дня опублікування цього Закону, крім випадків, передбачених пунктом 3 цього розділу;

підпункту 6 пункту 7, пунктів 8 і 9 цього розділу, що набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

2. Постійно діючі процедури, що базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), передбачені статтею 11 цього Закону, мають бути повністю розроблені, запроваджені та введені в дію протягом двох років з дня опублікування цього Закону.

3. Корми, які відповідають вимогам, що діяли до набрання чинності цим Законом, але не відповідають вимогам цього Закону (крім вимог розділу V), після набрання чинності цим Законом можуть перебувати в обігу до закінчення мінімального строку зберігання, але не довше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Корми, які були марковані до набрання чинності розділом V цього Закону, можуть перебувати в обігу до закінчення мінімального строку зберігання.

Оператори ринку можуть за власним бажанням здійснювати маркування кормів відповідно до розділу V цього Закону з дня, наступного за днем опублікування цього Закону. У разі здійснення оператором ринку маркування кормів відповідно до вимог розділу V цього Закону до дня набрання чинності цим Законом державний контроль маркування таких кормів здійснюється шляхом проведення перевірки відповідності вимогам розділу V цього Закону.

4. У разі відсутності експлуатаційного дозволу на потужність, яка є діючою на день набрання чинності цим Законом, оператор ринку, відповідальний за таку потужність, повинен отримати на неї експлуатаційний дозвіл у порядку, встановленому цим Законом, протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом.

Експлуатаційний дозвіл, що діє на день набрання чинності цим Законом, продовжує свою дію після набрання чинності цим Законом та не потребує заміни.

Потужності, які на день набрання чинності цим Законом вже мають експлуатаційний дозвіл, але відповідно до положень цього Закону підлягають лише державній реєстрації, автоматично вносяться компетентним органом до Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів.

5. Протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Законом в маркуванні кормів для непродуктивних тварин зазначається назва кормової добавки або її ідентифікаційний номер, які присвоєні відповідно до законодавства України або Європейського Союзу.

Корми, що були введені в обіг не пізніше ніж через п’ять років з дня набрання чинності цим Законом з маркуванням, яке відповідає цьому пункту, можуть перебувати в обігу до закінчення мінімального строку їх зберігання.

6. Протягом чотирьох років з дня набрання чинності цим Законом дозволяються виробництво, ввезення (пересилання) на митну територію України, обіг та використання готових кормів, преміксів та кормових добавок, зареєстрованих відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину", за умови наявності на день набрання чинності цим Законом дійсних реєстраційних посвідчень, виданих на відповідні готові корми, премікси або кормові добавки.

Оператори ринку, що здійснюють ввезення (пересилання) на митну територію України, обіг та використання готових кормів, преміксів та кормових добавок відповідно до цього пункту, зобов’язані підтримувати в актуальному стані інформацію, що міститься в реєстраційних посвідченнях, виданих на готові корми, премікси або кормові добавки, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Порядок внесення змін до реєстраційних посвідчень, зазначених в абзаці першому цього пункту, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини.

6-1. Протягом чотирьох років з дня набрання чинності цим Законом дозволяється ввезення (пересилання) на митну територію України, введення в обіг та обіг:

кормових добавок без їх державної реєстрації в Україні, якщо такі добавки зареєстровані (дозволені) в Європейському Союзі і призначені для виробництва кормів для непродуктивних тварин;

фасованих (запакованих) кормів для непродуктивних тварин, виготовлених з використанням кормових добавок, зареєстрованих (дозволених) у Європейському Союзі, якщо такі корми походять з потужностей, розташованих або в Україні, або в державах - членах Європейського Союзу, або в інших країнах, за умови, що потужності в таких інших країнах мають дозвіл на ввезення зазначених кормів до Європейського Союзу.

7. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у статті 188-22 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):

в абзаці першому слова "небезпечних для споживання людиною, твариною чи для іншого використання харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів, дієтичних добавок та допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів" замінити словами "небезпечних харчових продуктів, кормів, харчових та кормових добавок, ароматизаторів, дієтичних добавок, допоміжних матеріалів (засобів) для переробки харчових продуктів та кормів";

в абзаці другому слова "п’ятдесяти до ста" замінити словами "ста до п’ятисот";

2) абзац перший частини третьої статті 2 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 48, ст. 483; 2010 р., № 13, ст. 128; 2014 р., № 23, ст. 873; 2015 р., № 14, ст. 96) викласти в такій редакції:

"3. Видача, анулювання, поновлення ветеринарних документів та експлуатаційних дозволів здійснюються відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених законами України "Про ветеринарну медицину", "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" та "Про безпечність та гігієну кормів";

3) частину першу статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 7, ст. 84; 2014 р., № 41-42, ст. 2024) після слів "крім харчових продуктів" доповнити словами "та кормів";

4) у Законі України "Про ветеринарну медицину"(Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 5-6, ст. 53 із наступними змінами):

а) у статті 1:

у визначенні термінів "ветеринарна довідка" та "ветеринарне свідоцтво" слова "кормів тваринного та рослинного походження" виключити;

у визначенні терміна "ветеринарні документи" слова "та кормів" виключити;

у визначенні терміна "ветеринарно-санітарна експертиза" слова "а на агропродовольчих ринках - і рослинного" та "кормових добавок, преміксів та кормів" виключити;

у визначенні терміна "висновок державної ветеринарно-санітарної експертизи (експертний висновок)" слова "кормових добавок, преміксів та кормів" виключити;

визначення термінів "готові корми", "корми", "корми рослинного походження", "корми тваринного походження", "кормові добавки", "премікси" виключити;

визначення терміна "експлуатаційний дозвіл" викласти в такій редакції:

"експлуатаційний дозвіл - документ дозвільного характеру, що видається оператору потужностей з переробки неїстівних продуктів тваринного походження на підставі перевірки відповідності його потужностей вимогам ветеринарно-санітарних заходів та дозволяє оператору потужностей здійснювати господарську діяльність з переробки неїстівних продуктів тваринного походження";

у назві та визначенні терміна "належна практика виробництва (для ветеринарних препаратів, кормових добавок, преміксів та готових кормів)" слова "кормових добавок, преміксів та готових кормів" виключити;

у визначенні термінів "потужності (об’єкти)", "серія", "система аналізу ризиків та контролю (регулювання) у критичних точках (Hazard Analysis and Critical Control Points - HACCP)" слова "кормових добавок, преміксів, кормів" виключити;

у визначенні терміна "продукти тваринного походження" слова "корми тваринного походження" виключити;

у визначенні терміна "продукти тваринного походження для сільськогосподарського або промислового використання" слова "і кормів тваринного походження" виключити;

у визначенні терміна "реєстраційне посвідчення" слова "кормових добавок, преміксів і готових кормів" виключити;

у визначенні терміна "субстанція" слова "і кормових добавок" виключити;

у визначенні терміна "товари" слова "кормові добавки, премікси та корми" виключити;

б) статтю 2 доповнити частиною четвертою такого змісту:

"Дія цього Закону не поширюється на виробництво, обіг та державний контроль кормів, крім статті 71";

в) в абзаці тринадцятому статті 3 слова "а на агропродовольчих ринках - і рослинного" та "кормових добавок, преміксів, кормів" виключити;

г) у статті 7:

у частині сьомій:

у пункті 2 слова "кормовими добавками, преміксами, кормами рослинного та тваринного походження, готовими кормами" виключити;

у пунктах 12, 13 та 21 слова "кормових добавок, преміксів, кормів тваринного походження, готових кормів" виключити;

у пункті 16 слова "кормових добавок, преміксів, кормів" виключити;

у частині восьмій:

у пункті 1 слова "кормових добавок, преміксів та готових кормів" виключити;

у пункті 2 слова "кормові добавки, премікси, готові корми" та "кормових добавок, преміксів і готових кормів" виключити;

у пункті 4 слова "кормових добавок, преміксів, кормів тваринного походження, готових кормів" виключити;

у пункті 5 слова "та кормах" виключити;

у пункті 6 слова "кормових добавок, преміксів, готових кормів" виключити;

у пункті 16 слова "кормових добавок" виключити;

ґ) у пункті 6 частини першої статті 11 слова "кормових добавок, преміксів, кормів тваринного походження, готових кормів" виключити;

д) у пункті 1 частини першої статті 13 слова "кормових добавок, преміксів, кормів" виключити;

е) у частині сьомій статті 17 слова "ветеринарних препаратів та кормових добавок з метою" замінити словами "ветеринарних препаратів з метою";

є) у частині першій статті 32 слова "і кормах" виключити;

ж) у статті 36 слова "кормових добавок, преміксів, кормів" виключити;

з) у статті 50:

пункт 4 частини першої викласти в такій редакції:

"4) потужностях (об’єктах) з виробництва, змішування та приготування лікувальних кормів";

у частині третій слова "кормових добавок, преміксів та кормів" виключити;

и) у статті 56:

у частині другій слова "корми тваринного походження насипом" виключити;

у частині третій слова "та кормів тваринного походження" виключити;

і) у статті 59 слова "кормових добавок, преміксів, кормів" виключити;

ї) у статті 61:

у частині другій слова "а також їх реєстрації" виключити;

у частині третій:

у пункті 1 слова "кормових добавок, преміксів та готових кормів" виключити;

пункти 2 і 3 виключити;

й) у статті 62:

у частині шостій слова "продукції тваринного походження та кормів в Україні" виключити;

у частині тринадцятій слова "кормових добавок, преміксів та кормів" виключити;

к) назву розділу XI викласти в такій редакції:

л) статті 76-79 виключити;

м) у частині четвертій статті 82 слова "кормових добавок, преміксів та готових кормів" і слова та цифри "та частині дванадцятій статті 76" виключити;

н) у частині другій статті 99 слова "кормових добавок, преміксів та готових кормів" виключити;

5) у Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженому Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 47, ст. 532 із наступними змінами):

у пункті 81 у графі "Назва документа дозвільного характеру" слова "з виробництва, змішування та приготування кормових добавок, преміксів і кормів" виключити;

доповнити пунктом 155 такого змісту:

6) у Законі України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів"(Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 41-42, ст. 2024; 2017 р., № 31, ст. 343):

а) пункт 22 частини першої статті 1 викласти в такій редакції:

"22) експлуатаційний дозвіл - документ дозвільного характеру, що видається територіальним органом компетентного органу операторові ринку за результатами інспектування його потужності та посвідчує право оператора ринку здійснювати визначену цим Законом діяльність з виробництва та/або зберігання харчових продуктів тваринного походження";

б) частини четверту - двадцять четверту статті 23 замінити вісімнадцятьма новими частинами такого змісту:

"4. Експлуатаційний дозвіл видається територіальним органом компетентного органу.

5. Для отримання експлуатаційного дозволу оператор ринку подає заяву, в якій зазначаються найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження або прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), місце проживання оператора ринку, назва (опис) потужності, її адреса, заплановані види діяльності та перелік харчових продуктів, які планується виробляти або зберігати, вид оператора ринку за класифікацією суб’єктів господарювання, визначеною Господарським кодексом України (суб’єкт мікро-, малого, середнього або великого підприємництва). Заява про видачу експлуатаційного дозволу підписується оператором ринку або уповноваженою ним особою.

6. Не пізніше 15 календарних днів з дня отримання територіальним органом компетентного органу заяви про видачу експлуатаційного дозволу здійснюється інспектування потужності, за результатами якого визначається її відповідність вимогам законодавства.

7. Підставою для відмови у видачі експлуатаційного дозволу є:

1) відсутність у заяві про видачу експлуатаційного дозволу інформації, що вимагається згідно із законом;

2) виявлення у заяві про видачу експлуатаційного дозволу недостовірних відомостей;

3) встановлення за результатами інспектування потужності її невідповідності вимогам законодавства;

4) за заявою агропродовольчого ринку - незабезпечення агропродовольчим ринком належних умов для роботи лабораторії, зокрема, ненадання у користування службових приміщень, облаштованих опаленням, електрикою, вентиляцією, водопроводом з гарячою і холодною водою, каналізацією.

8. Відмова у видачі експлуатаційного дозволу з підстав, не передбачених цим Законом, забороняється. У рішенні про відмову у видачі експлуатаційного дозволу обов’язково зазначаються підстава для відмови та фактичні обставини, що підтверджують наявність такої підстави.

9. Рішення про видачу або про відмову у видачі експлуатаційного дозволу приймається не пізніше 30 календарних днів з дня отримання територіальним органом компетентного органу відповідної заяви від оператора ринку.

10. Копія рішення про видачу або про відмову у видачі експлуатаційного дозволу надається (надсилається) оператору ринку протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

11. Рішення про відмову у видачі експлуатаційного дозволу може бути оскаржене до компетентного органу або суду.

12. Після усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі експлуатаційного дозволу, оператор ринку має право повторно звернутися із заявою про видачу експлуатаційного дозволу.

13. Потужностям, щодо яких прийнято рішення про видачу експлуатаційного дозволу, присвоюється реєстраційний номер.

14. За видачу експлуатаційного дозволу, поновлення його дії справляється плата (адміністративний збір), що зараховується до державного бюджету та становить 0,17 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому подано заяву про видачу або поновлення дії експлуатаційного дозволу. Переоформлення, видача дубліката експлуатаційного дозволу здійснюються безоплатно.

15. Видача експлуатаційного дозволу, поновлення його дії здійснюються протягом двох робочих днів після отримання територіальним органом компетентного органу підтвердження внесення відповідної плати (адміністративного збору).

16. Експлуатаційний дозвіл має необмежений строк дії.

17. Порядок видачі та форма експлуатаційного дозволу затверджуються Кабінетом Міністрів України.

18. Анулювання експлуатаційного дозволу, його переоформлення, видача дубліката здійснюються з підстав, у порядку та строки, встановлені законодавством про дозвільну систему у сфері господарської діяльності.

19. У разі реконструкції потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл, що має наслідком істотну зміну характеристик виробничих приміщень та технологічних процесів або видів діяльності, зазначених в експлуатаційному дозволі, оператор ринку повинен не пізніше ніж за 15 календарних днів до відновлення експлуатації потужності звернутися до територіального органу компетентного органу із заявою про проведення позапланового інспектування потужності. Інспектування такої потужності проводиться протягом 15 календарних днів з дня отримання відповідної заяви від оператора ринку. Оператор ринку має право відновити експлуатацію потужності після проведення відповідної реконструкції, якщо за результатами інспектування встановлено відповідність потужності вимогам законодавства.

20. Інформація, що міститься в експлуатаційному дозволі, вноситься до реєстру операторів ринку та потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл, що ведеться компетентним органом у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

21. Компетентний орган забезпечує відкритий та безоплатний доступ до реєстру операторів ринку та потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл, шляхом його розміщення на своєму офіційному веб-сайті";

в) частини третю - дев’яту статті 25 замінити дев’ятьма новими частинами такого змісту:

"3. Не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку роботи потужності оператор ринку зобов’язаний подати (надіслати) до територіального органу компетентного органу заяву про державну реєстрацію потужності, в якій зазначаються найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження або прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), місце проживання оператора ринку, назва (опис) потужності, її адреса, заплановані види діяльності та перелік харчових продуктів, виробництво та/або обіг яких планується здійснювати, вид оператора ринку за класифікацією суб’єктів господарювання, визначеною Господарським кодексом України (суб’єкт мікро-, малого, середнього або великого підприємництва).

4. Заява про державну реєстрацію потужності засвідчується підписом оператора ринку або уповноваженої ним особи та реєструється територіальним органом компетентного органу в день її надходження.

5. Підставою для відмови у державній реєстрації потужності є невідповідність заяви встановленій формі, надання в ній неповної інформації або наявність раніше прийнятого рішення про державну реєстрацію цієї потужності. Відмова у державній реєстрації потужностей з інших підстав не дозволяється. У рішенні про відмову в державній реєстрації потужності обов’язково зазначаються підстава для відмови та фактичні обставини, що підтверджують наявність такої підстави.

6. Рішення про державну реєстрацію потужності або про відмову у такій реєстрації приймається протягом 10 календарних днів після отримання відповідної заяви оператора ринку. Копія рішення про державну реєстрацію потужності або про відмову у такій реєстрації надається (надсилається) оператору ринку протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

7. Оператор ринку має право розпочати експлуатацію потужності за принципом мовчазної згоди, якщо протягом 15 робочих днів після подання ним заяви про державну реєстрацію потужності територіальний орган компетентного органу не прийняв рішення про відмову у державній реєстрації потужності або не надав копії такого рішення оператору ринку.

8. Оператор ринку зобов’язаний протягом 10 робочих днів повідомляти територіальний орган компетентного органу про зміни у своїй діяльності, що зумовлюють необхідність внесення змін до відомостей державного реєстру потужностей операторів ринку, а також про припинення використання потужності.

9. Якщо за результатами здійснення заходу державного контролю виявлено незареєстровану потужність, обов’язковість державної реєстрації якої встановлено цим Законом, та отримано інформацію, достатню для її державної реєстрації, територіальний орган компетентного органу здійснює державну реєстрацію такої потужності з власної ініціативи, про що повідомляє оператора ринку.

10. Компетентний орган забезпечує відкритий та безоплатний доступ до державного реєстру потужностей операторів ринку шляхом його розміщення на своєму офіційному веб-сайті.

11. Центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, затверджує порядок проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб’єктам";

г) частину третю статті 53 викласти в такій редакції:

"3. Для цілей державного контролю вантажів з іншими об’єктами санітарних заходів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, від оператора ринку можуть вимагатися виключно засвідчені оператором ринку копії транспортних (перевізних) документів та одного з таких документів:

зовнішньоекономічного договору (контракту) або документа, який його замінює, та додатків до нього у разі їх наявності;

рахунка-фактури (інвойсу);

рахунка-проформи".

8. Рішення про визнання еквівалентності, передбачене частиною третьою статті 19 цього Закону, може бути прийняте з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

Угода про співробітництво, передбачена частиною п’ятою статті 19 цього Закону, може бути укладена з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

9. Кабінету Міністрів України протягом одного року з дня, наступного за днем опублікування цього Закону:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити розроблення та затвердження нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

забезпечити набрання чинності всіма зазначеними у цьому пункті нормативно-правовими актами одночасно з набранням чинності цим Законом;

забезпечити перегляд існуючих та затвердження нових вимог до безпечності та гігієни кормів з метою гармонізації законодавства України про корми з відповідними вимогами законодавства Європейського Союзу.