заклад експертизи - уповноважений Установою державний заклад (підприємство, організація) для розгляду і проведення експертизи заявок".
2. Статтю 2 викласти в такій редакції:
"Стаття 2. Повноваження Установи у сфері охорони прав на топографії ІМС
1. Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на топографії ІМС, для чого:
організовує приймання заявок, проведення їх експертизи, приймає рішення щодо них;
видає свідоцтва на топографії ІМС, здійснює їх державну реєстрацію;
забезпечує опублікування офіційних відомостей про зареєстровану топографію ІМС;
здійснює міжнародне співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представляє інтереси України з питань охорони прав на топографії ІМС у міжнародних організаціях відповідно до чинного законодавства;
приймає в установленому порядку нормативно-правові акти у межах своїх повноважень;
організовує інформаційну та видавничу діяльність у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
організовує науково-дослідні роботи з удосконалення законодавства та організації діяльності у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
організовує роботу щодо перепідготовки кадрів державної системи правової охорони інтелектуальної власності;
доручає закладам, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, відповідно до їх спеціалізації виконувати окремі завдання, визначені цим Законом, Положенням про Установу, іншими нормативно-правовими актами у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
виконує інші функції відповідно до Положення про неї, затвердженого в установленому порядку.
2. Фінансування діяльності Установи провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України".
3. В абзаці другому пункту 3 статті 4 слово "збір" замінити словами "державне мито".
4. Статтю 11 викласти в такій редакції:
"Стаття 11. Експертиза заявки на реєстрацію топографії ІМС
1. Експертиза заявки проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону і встановлених на його основі правил.
Під час проведення експертизи заклад експертизи надсилає заявнику повідомлення, запити та висновки. При цьому висновки закладу експертизи набувають статусу рішення Установи після їх затвердження Установою.
2. Після встановлення дати подання заявки та за наявності документа про сплату державного мита за реєстрацію топографії ІМС заклад експертизи в тримісячний строк проводить експертизу заявки за формальними ознаками, під час якої:
визначається належність об'єкта, що заявляється, до об'єктів, зазначених у пункті 2 статті 4 цього Закону;
заявка перевіряється на відповідність вимогам статті 9 цього Закону;
документ про сплату державного мита за реєстрацію топографії ІМС перевіряється на відповідність установленим вимогам.
Якщо в результаті експертизи за формальними ознаками встановлено, що:
об'єкт, який заявляється, не належить до об'єктів, зазначених у пункті 2 статті 4 цього Закону;
заявка відповідає вимогам статті 9 цього Закону;
документ про сплату державного мита за реєстрацію топографії ІМС відповідає встановленим вимогам, то Установа приймає рішення про реєстрацію заявленої топографії ІМС, про що повідомляється заявнику.
3. Якщо заявка не відповідає вимогам статті 9 цього Закону або документ про сплату державного мита - встановленим вимогам, то про це повідомляється заявнику.
Для внесення змін до матеріалів заявки надається три місяці від дати відправлення заявнику повідомлення. Якщо за цей строк не будуть усунуті невідповідності і заявник не подасть мотивованого клопотання про його продовження, заявнику надсилається рішення про відмову в реєстрації.
У разі вчасного одержання закладом експертизи виправлених (змінених) матеріалів строк проведення експертизи заявки за формальними ознаками продовжується на три місяці від дати одержання закладом експертизи цих матеріалів.
4. Якщо під час проведення експертизи заявки за формальними ознаками буде встановлено, що заявлений об'єкт не належить до об'єктів, що охороняються, заклад експертизи повідомляє про це заявника, заявка при цьому вважається відхиленою.
5. При відмові в реєстрації топографії ІМС (відхиленні заявки) надані заявником матеріали, що ідентифікують топографію ІМС, і зразки ІМС, що включають дану топографію, зберігаються протягом року від дати винесення рішення про відмову в реєстрації. Після цього строку на вимогу заявника ці матеріали повертаються заявнику, а при відсутності такої вимоги вони знищуються.
6. У разі перегляду умов угоди щодо складу авторів за спільним клопотанням осіб, які фактично є авторами даної топографії, але в заявці авторами не зазначені, до відповідних документів у встановленому порядку вносяться зміни".
5. У статті 15:
частину першу після слова "оскаржити" доповнити словами "в установленому порядку";
після частини другої доповнити новими частинами такого змісту:
"За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата приймає рішення, що затверджується наказом Установи та надсилається заявнику.
До затвердження рішення Апеляційної палати, в місячний строк від дати його прийняття, керівник Установи може внести протест на це рішення, який має бути розглянутий протягом місяця. Рішення Апеляційної палати, прийняте за протестом, є остаточним і може бути скасоване лише судом".
У зв'язку з цим частини третю і четверту вважати відповідно частинами п'ятою і шостою.
6. Пункт 5 статті 16 викласти в такій редакції:
"5. Договір про передачу права власності на топографію ІМС і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.
Передача права власності на топографію ІМС та надання ліцензії на використання топографії ІМС вважаються дійсними для будь-якої іншої особи з дати публікації відомостей про це в офіційному бюлетені та внесення їх до Реєстру. За внесення зазначених відомостей до Реєстру та змін до них за ініціативою сторін договору сплачуються збори".
7. Статтю 20 викласти в такій редакції:
"Стаття 20. Визнання реєстрації топографії ІМС недійсною
1. Реєстрація топографії ІМС може бути визнана у судовому порядку недійсною у разі:
а) невідповідності зареєстрованої топографії ІМС умовам охороноздатності, визначеним статтею 5 цього Закону;
б) порушення вимог пункту 2 статті 24 цього Закону.
2. З метою визнання реєстрації топографії ІМС недійсною будь-яка особа може подати клопотання про проведення експертизи зареєстрованої топографії ІМС на відповідність умовам охороноздатності. За подання клопотання сплачується збір.
3. При визнанні реєстрації топографії ІМС недійсною Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.
4. Реєстрація топографії ІМС, визнана недійсною, вважається такою, що не набрала чинності, від дати реєстрації топографії ІМС".
8. Статтю 23 викласти в такій редакції:
"Стаття 23. Державне мито і збори
Розмір та порядок сплати державного мита за реєстрацію топографій ІМС визначаються законодавством.
Кошти, одержані від сплати державного мита за реєстрацію топографій ІМС, зараховуються до Державного бюджету України.
Розмір передбачених цим Законом зборів, строки і порядок їх сплати визначаються Кабінетом Міністрів України.
Передбачені цим Законом збори сплачуються на розрахункові рахунки уповноважених Установою закладів, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності і відповідно до їх спеціалізації виконують окремі завдання, що визначені цим Законом.
Надходження від передбачених цим Законом зборів мають цільове призначення і згідно з розпорядженнями Установи використовуються виключно для забезпечення розвитку та функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності, зокрема на виконання завдань, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері інтелектуальної власності".
9. У тексті Закону слово "Відомство" замінити словом "Установа" у відповідних відмінках.
V. Внести до Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарів" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 32, ст. 267) такі зміни:
1. У статті 1:
абзац другий викласти в такій редакції:
"Установа - центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності";
абзац третій викласти в такій редакції:
"Апеляційна палата - колегіальний орган Установи для розгляду заперечень проти рішень Установи щодо набуття прав на об'єкти інтелектуальної власності";
доповнити статтю абзацами такого змісту:
"заклад експертизи - уповноважений Установою державний заклад (підприємство, організація) для розгляду і проведення експертизи заявок;
державна система правової охорони інтелектуальної власності - Установа і сукупність експертних, наукових, освітніх, інформаційних та інших відповідної спеціалізації державних закладів, що входять до сфери управління Установи".
2. Статтю 3 викласти в такій редакції:
"Стаття 3. Повноваження Установи у сфері охорони прав на зазначення походження товарів
1. Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на зазначення походження товарів, для чого:
організовує приймання заявок, проведення їх експертизи, приймає рішення щодо них;
видає свідоцтва, здійснює державну реєстрацію зазначень походження товарів та/або права на їх використання;
забезпечує опублікування офіційних відомостей про зазначення походження товарів;
здійснює міжнародне співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності і представляє інтереси України з питань охорони прав на зазначення походження товарів у міжнародних організаціях відповідно до чинного законодавства;
приймає в установленому порядку нормативно-правові акти у межах своїх повноважень;
організовує інформаційну та видавничу діяльність у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
організовує науково-дослідні роботи з удосконалення законодавства та організації діяльності у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
організовує роботу щодо перепідготовки кадрів державної системи правової охорони інтелектуальної власності;
доручає закладам, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, відповідно до їх спеціалізації виконувати окремі завдання, визначені цим Законом, Положенням про Установу, іншими нормативно-правовими актами у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
виконує інші функції відповідно до Положення про неї, затвердженого в установленому порядку.
2. Фінансування діяльності Установи провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України".
3. Статтю 11 викласти в такій редакції:
"Стаття 11. Експертиза заявки
1. Експертиза заявки проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону і встановлених на його основі правил.
Під час проведення експертизи заклад експертизи надсилає заявнику повідомлення, запити та висновки. При цьому висновки закладу експертизи набувають статусу рішення Установи після їх затвердження Установою.
2. Заявник має право особисто або через свого представника брати участь у встановленому порядку в розгляді питань, що виникають під час проведення експертизи.
3. Під час проведення експертизи за ініціативою заявника до заявки можуть бути внесені виправлення очевидних помилок і уточнення опису основних характеристик товару або меж географічного місця походження товару.
4. Експертиза заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на використання вже зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару встановлює відповідність наведених у заявці даних положенням статей 7, 8 і 9 цього Закону.
5. У ході експертизи заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару здійснюється перевірка цього зазначення стосовно видових назв, внесених до Переліку видових назв товарів.
Перелік видових назв товарів формується Установою на підставі Положення про Перелік видових назв товарів, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Якщо заявлена на реєстрацію назва місця походження товару або заявлене на реєстрацію географічне зазначення походження товару міститься у Переліку видових назв товарів, то заявнику надсилається рішення про відмову в реєстрації.
6. Під час проведення експертизи заклад експертизи має право зажадати від заявника додаткові матеріали, без яких проведення експертизи неможливе.
Додаткові матеріали на запит експертизи мають бути надані протягом трьох місяців від дати отримання запиту. Протягом зазначеного строку заявник може подати заяву про продовження строку для відповіді або поновлення пропущеного з поважних причин строку відповіді на запит. За подання заяви про продовження строку та за поновлення пропущеного строку сплачується збір.
Якщо заявник порушив встановлений строк або залишив запит без відповіді, заявка вважається відкликаною.
7. Якщо за результатами експертизи визначено, що заявлене позначення не відповідає умовам надання правової охорони назви місця походження товару чи географічного зазначення походження товару або заявнику не може бути надано право на використання раніше зареєстрованої назви місця походження товару чи раніше зареєстрованого географічного зазначення походження товару, то Установа приймає рішення про відмову в реєстрації.
Рішення про відмову в реєстрації надсилається заявникові.
8. Якщо за результатами експертизи визначено, що заявка відповідає вимогам, передбаченим статтями 7, 8 і 9 цього Закону, відомості про заявку публікуються в офіційному бюлетені Установи.
Публікація повинна містити:
відомості про заявника (заявників);
назву товару, яка містить заявлену на реєстрацію назву місця походження товару чи географічне зазначення походження товару;
межі географічного місця, з яким пов'язуються особливі властивості, певні якості або інші характеристики товару;
опис основних особливих властивостей, певних якостей, репутації або інших характеристик товару;
умови використання кваліфікованого зазначення походження товару на етикетці та при маркуванні товару.
Публікація може містити й інші відомості, визначені в установленому порядку.
9. Після опублікування офіційних відомостей про заявку на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару будь-яка особа має право ознайомитися в установленому порядку з матеріалами заявки.
10. Протягом шести місяців від дати опублікування офіційних відомостей про заявку будь-яка особа може подати до Установи заперечення проти реєстрації заявленої назви місця походження товару або заявленого географічного зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого відповідного кваліфікованого зазначення походження товару.
За подання заперечення сплачується збір. Якщо збір не сплачено, заперечення вважається неподаним.
11. Копія поданого заперечення та відомості про особу, яка подала це заперечення, надсилаються заявнику. Заявник протягом двох місяців від дати одержання копії заперечення повинен надіслати Установі обгрунтовану відповідь на заперечення або подати заяву про продовження встановленого строку для відповіді. За подання заяви про продовження строку сплачується збір. Якщо збір не сплачено, строк для надання відповіді не продовжується.
Якщо у встановлений строк відповідь заявника на заперечення до Установи не надійшла, заперечення розглядається у встановленому порядку на підставі наявних матеріалів.
12. Заперечення та відповідь на нього розглядаються закладом експертизи протягом двох місяців від дня завершення строку, встановленого для відповіді.
Заявник та особа, яка подала заперечення, мають право брати участь у його розгляді.
13. Про результати розгляду заперечення надсилається повідомлення особі, яка подала це заперечення.
14. У разі відсутності заперечень або визнання їх необгрунтованими Установа приймає рішення про реєстрацію даного кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого даного кваліфікованого зазначення походження товару та повідомляє про це заявника.
Якщо розглянуті заперечення визнано слушними, Установа приймає рішення про відмову в реєстрації, про що повідомляє заявника.
Рішення про відмову в реєстрації публікується в офіційному бюлетені Установи.
15. Заявник має право ознайомитися з усіма матеріалами, зазначеними в запиті закладу експертизи або рішенні Установи. Копії матеріалів надсилаються заявнику протягом місяця з дня надходження запиту".
4. У статті 13:
у частині третій останнє речення виключити та доповнити частину абзацами такого змісту:
"За результатами розгляду заперечення Апеляційна палата приймає рішення, що затверджується наказом Установи та надсилається заявнику.
До затвердження рішення Апеляційної палати, в місячний строк від дати його прийняття, керівник Установи може внести протест на це рішення, який має бути розглянутий протягом місяця. Рішення Апеляційної палати, прийняте за протестом, є остаточним і може бути скасоване лише судом".
5. У статті 15:
у частині першій слова "встановленого збору" замінити словами "державного мита в розмірі та порядку, визначених законодавством";
у частині другій слова "встановлюються Відомством" замінити словами "визначаються в установленому порядку".
6. У статті 22:
частину першу викласти в такій редакції:
"1. Визнання реєстрації та відповідного свідоцтва недійсними провадиться у судовому порядку";
у частині третій слова "Апеляційної палати або" виключити.
7. Доповнити Закон статтею 26 в такій редакції:
"Стаття 26. Державне мито і збори
Розмір та порядок сплати державного мита за видачу свідоцтв визначаються законодавством.
Кошти, одержані від сплати державного мита за видачу свідоцтв, зараховуються до Державного бюджету України.
Розмір передбачених цим Законом зборів, строки і порядок їх сплати визначаються Кабінетом Міністрів України.
Передбачені цим Законом збори сплачуються на розрахункові рахунки уповноважених Установою закладів, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності і відповідно до їх спеціалізації виконують окремі завдання, що визначені цим Законом.
Надходження від передбачених цим Законом зборів мають цільове призначення і згідно з розпорядженнями Установи використовуються виключно для забезпечення розвитку та функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності, зокрема на виконання завдань, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері інтелектуальної власності".
8. У тексті Закону слово "Відомство" замінити словом "Установа" у відповідних відмінках.
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
| Президент України | Л.КУЧМА |
| м. Київ, 21 грудня 2000 року N 2188-III |