Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів

З метою захисту суверенітету і територіальної цілісності України, національних інтересів, національної безпеки, забезпечення її економічної самостійності, прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави,

враховуючи повномасштабну агресивну війну, яку Російська Федерація розв’язала і веде проти України та Українського народу з порушенням норм міжнародного права, вчиняючи злочини проти людства,

виходячи з положень Конституції України, Декларації про державний суверенітет України та загальновизнаних міжнародних норм і правил, зокрема щодо суверенного права України на захист,

враховуючи Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX,

з урахуванням потреби невідкладного та ефективного реагування на наявні загрози національним інтересам України,

враховуючи положення IV Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатка до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року,

Верховна Рада України прийняла цей Закон, який визначає правові засади примусового вилучення з мотивів суспільної необхідності (включаючи випадки, за яких це настійно вимагається військовою необхідністю) об’єктів права власності Російської Федерації як держави, яка почала повномасштабну війну проти України, та її резидентів.

1. Для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні:

Російська Федерація - держава, яка рішенням Верховної Ради України відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314 "Визначення агресії" від 14 грудня 1974 року визнана державою-агресором і здійснює збройну агресію проти України;

резиденти - юридичні особи (їх філії, представництва), що здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України на території України, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких прямо або опосередковано є Російська Федерація та/або у яких Російська Федерація прямо або опосередковано чи юридичні особи, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких є Російська Федерація та/або у яких Російська Федерація прямо або опосередковано має частку у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, інше членство (участь у будь-якій формі) у юридичній особі;

примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів - примусове вилучення об’єктів права власності Російської Федерації та об’єктів права власності її резидентів з мотивів суспільної необхідності (включаючи випадки, за яких це настійно вимагається військовою необхідністю) на користь держави Україна на підставі і в порядку, встановлених цим Законом;

об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів - рухоме і нерухоме майно, кошти, вклади у банках, цінні папери, корпоративні права, інше майно (активи), що знаходяться (зареєстровані) на території України та безпосередньо або через афілійованих осіб належать Російській Федерації та її резидентам.

1. Проведення примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів здійснюється з мотивів суспільної необхідності (включаючи випадки, за яких це настійно вимагається військовою необхідністю) та ґрунтується на принципах законності, прозорості, об'єктивності, відповідності меті, стратегічної важливості та ефективності.

2. Примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів здійснюється без будь-якої компенсації (відшкодування) їх вартості, враховуючи повномасштабну агресивну війну, яку Російська Федерація розв’язала і веде проти України та Українського народу.

1. Рішення про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів приймається Радою національної безпеки і оборони України та вводиться в дію указом Президента України.

2. Проект рішення про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності російської Федерації та її резидентів до Ради національної безпеки і оборони України вноситься Кабінетом Міністрів України.

3. Проект рішення повинен містити:

перелік об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів, що підлягають примусовому вилученню;

ідентифікацію (місцезнаходження, реєстрацію тощо) об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів;

найменування осіб, об’єкти права власності яких підлягають примусовому вилученню;

строки проведення примусового вилучення кожного об’єкта;

інші положення, визначені цим Законом.

4. Не пізніше як у шестимісячний строк після скасування чи завершення воєнного стану в Україні указ Президента України, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів, підлягає затвердженню Верховною Радою України шляхом прийняття відповідного закону.

1. Примусово вилучені відповідно до цього Закону об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів (крім коштів та корпоративних прав держави у статутних капіталах банків, що перебувають у процедурі ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також державних облігацій України та державних деривативів) за рішенням Кабінету Міністрів України передаються:

1) у господарське відання на тимчасовій основі спеціалізованим державним підприємствам, установам, організаціям та/або господарським товариствам, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;

2) в управління суб’єктам господарювання, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать державі, шляхом укладення договору управління майном у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Примусово вилучені відповідно до цього Закону об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів у вигляді коштів зараховуються до Державного бюджету України та спрямовуються до фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

Примусово вилучені відповідно до цього Закону об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів у вигляді державних облігацій України та державних деривативів підлягають переказу/зарахуванню на рахунок у цінних паперах Міністерства фінансів України для подальшого погашення та анулювання. Кошти від погашених та анульованих державних облігацій України та державних деривативів, а також нараховані як дохід за державними облігаціями України та державними деривативами до моменту їх погашення та анулювання, перераховуються до Державного бюджету України та спрямовуються до фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

3. Ухвалення судових рішень про забезпечення позову не зупиняє дії рішення органу державної влади, пов’язаного з примусовим вилученням в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів, та не є підставою для зупинення процесу реєстрації речових прав.

4. Об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів, реєстрація права власності на які не вимагається відповідно до закону, переходять у власність держави з дня введення в дію указом Президента України рішення Ради національної безпеки і оборони України про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів.

5. Борги державних підприємств, установ та організацій України та/або господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, права вимоги яких були примусово вилучені відповідно до цього Закону як об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів, вважаються погашеними з дня набрання чинності законом України, яким затверджено указ Президента України про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про примусове вилучення відповідних об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів.

6. Об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів, передані відповідно до частини першої цієї статті, підлягають подальшому продажу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Кошти, отримані від такого продажу, зараховуються до Державного бюджету України та спрямовуються до фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Цей Закон не виключає і не обмежує прав держави Україна вимагати відповідно до норм міжнародного права притягнення до відповідальності держави Російська Федерація, у тому числі вимагати відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної внаслідок повномасштабної агресивної війни, яку Російська Федерація розв’язала і веде проти України та Українського народу з порушенням норм міжнародного права, вчиняючи злочини проти людства.

3. Установити, що чистий прибуток державних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, з якого розраховуються та сплачуються дивіденди або частина чистого прибутку, зменшується на суму доходів або збільшується на суму витрат, що виникли у звітному періоді у зв’язку з отриманням об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів відповідно до цього Закону, та/або зменшується на суму боргу, право вимоги за яким примусово вилучено як об’єкт права власності Російської Федерації та її резидентів відповідно до цього Закону і який вважається погашеним з дня набрання чинності законом про затвердження указу Президента України про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про примусове вилучення відповідних об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів. Дія зазначеного пункту застосовується для звітних періодів, починаючи з дня набрання чинності законом про затвердження указу Президента України про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про примусове вилучення відповідних об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів. За недоплату частини чистого прибутку або дивідендів, які належні до сплати у зв’язку з відображенням зазначених операцій у звітності, штрафні санкції не застосовуються.