Угода між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Міністерством закордонних справ Королівства Данія про співробітництво у сфері розвитку та діяльності Українсько-данського енергетичного центру

Беручи до уваги звернення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі - Міністерство) до Міністерства закордонних справ Королівства Данія (далі - МЗС Данії) з проханням про підтримку технічного співробітництва з Енергетичним Агентством Данії (далі - ЕАД) в рамках Українсько-данського енергетичного центру (далі - УДЕЦ), та

беручи до уваги, що МЗС Данії дало згоду на надання підтримки Міністерству та УДЕЦ як частини Програми розвитку джерел відновлюваної енергії та енергоефективності МЗС Данії на основі надання гранту (далі - грант), та

беручи до уваги, що Міністерство та МЗС Данії (далі - Сторони) зобов’язуються дотримуватися принципів гармонізації та намагатися максимальною мірою приводити грант у відповідність до бюджетної системи та системи обліку і вимог законодавства України з метою забезпечення ефективного виконання, зменшення адміністративного навантаження, зведення до мінімуму операційних витрат, підвищення прозорості та підзвітності під час надання підтримки,

Сторони домовились про таке:

1. МЗС Данії надає Міністерству грант у розмірі 15 мільйонів данських крон на підтримку діяльності Міністерства, спрямованої на виконання завдань, передбачених УДЕЦ, у період з січня 2015 року до 30 серпня 2018 року.

2. ЕАД організує своєчасне надання Данією технічної допомоги та підтримки заходів, передбачених у річній програмі діяльності УДЕЦ, а також є відповідальним за фінансову звітність про використання коштів гранту.

1. Міністерство відповідає за таке:

а) планування, виконання, звітність і моніторинг погоджених заходів;

b) забезпечення офісних площ та техніки у приміщенні Міністерства для фактичного розміщення Українсько-данського енергетичного центру та за відповідне співробітництво між Міністерством, ЕАД та зовнішніми партнерами;

c) кадрове забезпечення, включаючи кандидатуру на посаду директора УДЕЦ з української сторони, технічного координатора та працівників для партнерської взаємодії під час виконання погоджених заходів;

d) виділення фінансових ресурсів для покриття місцевих витрат, необхідних для виконання погоджених заходів, які включені у щорічну програму роботи УДЕЦ;

е) сприяння співробітництву з іншими, ніж Міністерство, інституціями та органами енергетичного сектору України.

2. Міністерство невідкладно інформує МЗС Данії про будь-яку ситуацію, що перешкоджає або може перешкоджати успішному виконанню цієї Угоди.

1. Обидві Сторони:

a) підтримуватимуть зв’язок і співпрацюватимуть з метою забезпечення успішного виконання завдань і досягнення результатів цієї Угоди, та докладатимуть максимальних зусиль з метою оптимального використання ресурсів програми УДЕЦ;

b) докладатимуть максимальних зусиль для координації своєї роботи за цією Угодою з іншими партнерами у сфері розвитку;

c) співпрацюватимуть у сфері запобігання корупції в рамках та під час використання ресурсів програми УДЕЦ;

d) надаватимуть одна одній усі відповідні дані, документацію та інформацію, а також забезпечуватимуть належну взаємну допомогу, необхідну для виконання Сторонами своїх зобов’язань за цією Угодою; та надаватимуть усю необхідну підтримку, зокрема в частині адміністративних питань, для сприяння належній реалізації наданої допомоги.

2. Сторони невідкладно інформують одна одну про будь-яку ознаку корупції або зловживання ресурсами, пов’язаними із співпрацею. Відповідні корупційні розслідування та судове переслідування будь-якої особи, підозрюваної у зловживанні ресурсами або корумпованої, проводиться невідкладно та згідно з законодавством відповідної Сторони. Якщо це визнається за необхідне, відповідна Сторона застосовуватиме всі належні у її розпорядженні заходи для недопущення втручання причетних фізичних або юридичних осіб у хід відповідних корупційних розслідувань.

1. У разі виявлення серйозних порушень міжнародних договорів, сторонами яких є обидві Сторони, чи наявності підозри щодо таких порушень кожна Сторона може призупинити реалізацію проекту, повністю чи частково, до того часу поки Сторона, за ініціативою якої відбулося призупинення проекту, не вирішить продовжити його реалізацію.

2. Кожна Сторона може припинити дію цієї Угоди якщо стосовно будь-якого контракту, фінансованого Урядом Королівства Данія, включаючи програму УДЕЦ, вона визначить, що корупцією чи шахрайськими діями займаються представники країни донора, країни реципієнта або отримувача коштів під час закупівель чи під час виконання контракту, при цьому сторона, якої це стосується, не вжила невідкладних належних заходів, задовільних для сторони, яка хоче припинити дію Угоди, для виправлення ситуації.

3. Кожна Сторона зберігає за собою право призупинити чи скасувати проект та відповідні заходи за цією Угодою, повністю чи частково, якщо вона з’ясує, що під час закупівель чи виконання контракту представники Уряду України та Уряду Королівства Данія порушують міжнародні договори, сторонами, яких є обидві Сторони, при цьому сторона, якої це стосується, не вжила невідкладних належних заходів, задовільних для сторони, яка хоче припинити дію Угоди, для виправлення ситуації.

1. Міністерство забезпечує постійний інвентарний облік всього обладнання та майна, придбаного за кошти МЗС Данії згідно цієї Угоди.

2. Обладнання та майно, які були закуплені МЗС Данії в Україні та використовувалися для виконання програми УДЕЦ, залишаються у власності Королівства Данія, якщо Сторони не домовляться про інше.

3. Передача між Сторонами у власність вищезгаданих активів може мати місце під час виконання програми УДЕЦ. До моменту закінчення програми УДЕЦ Сторони здійснюють оцінку та погоджують питання остаточної передачі таких активів.

Будь-який спір щодо тлумачення або застосування цієї Угоди не може бути направлений до національного суду, а повинен вирішуватися дипломатичними каналами шляхом переговорів між Сторонами. У випадку якщо спір не вирішено протягом одного року до нього може бути застосована процедура арбітражу відповідно до положень Міжнародного Арбітражного Суду.

До цієї Угоди за взаємною письмовою згодою Сторін можуть вноситися зміни і доповнення, що оформлюються відповідними протоколами до цієї Угоди, які становлять невід'ємну частину цієї Угоди та набирають чинності з дати підписання.

Додаток А та Додаток В до цієї Угоди становлять невід’ємну частину цієї Угоди.

1. Ця Угода набирає чинності з дати її підписання.

2. Співробітництво між Сторонами за цією Угодою триватиме протягом строку, визначеного в Додатку А до цієї Угоди. Строк співробітництва за цією Угодою може бути подовжений Сторонами шляхом погодження наступної угоди.

3. Не зважаючи на попередні положення, кожна Сторона може припинити дію цієї Угоди через 6 місяців після отримання іншою Стороною дипломатичними каналами письмового повідомлення про такий намір.

Учинено в м. Київ 22 грудня 2014 року в двох примірниках, кожний українською та англійською мовами, при цьому всі тексти є рівно автентичними. У випадку виникнення розбіжностей щодо тлумачення переважну силу матиме текст англійською мовою.

В цьому документі про підтримку розвитку у сфері енергетики окреслені узгоджені Сторонами, зазначеними далі, цілі та завдання співпраці Українсько-данського енергетичного центру у сфері розвитку енергетики на період від січня 2015 року до 30 серпня 2018 року. Документ про розвиток у сфері енергетики додається до Угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Міністерством закордонних справ Королівства Данія про співробітництво у сфері розвитку та діяльності Українсько-данського енергетичного центру, та становить її невід’ємну частину разом із зазначеною далі документацією.

Ця підтримка фінансується за рахунок Програми розвитку відновлюваних джерел енергії та енергоефективності на 2014-2017 роки (REEEP) в рамках Програми добросусідства Данії на 2013-17 роки, у якій другим основним пунктом передбачається сприяння розвитку сталої та всебічної економіки включно з приватним сектором, розвитку, спрямованого на забезпечення сталого зростання, підготовку спеціалістів, створення робочих місць, забезпечення енергоефективності та зелених технологій.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (Міненерговугілля) та Міністерство закордонних справ Данії (МЗС Данії) (від імені якого виступає Департамент з питань європейського добросусідства).

Термін "документація" стосується документації щодо підтримуваного втручання, яка надається в Додатку В у формі витягів з підготовленого МЕА "Огляду енергетичної політики України 2012" та восьмого спільного звіту про співпрацю між Україною та ЄС в енергетичній галузі.

Завдання співпраці між сторонами у сфері розвитку полягає в забезпеченні достовірних даних щодо споживання та постачання енергії, інформації за результатами моделювання взаємодії комплексних систем, які дозволять формувати обґрунтовані програми та орієнтовані на результат плани дій.

Міністерство закордонних справ Данії надаватиме фактичну підтримку за результатами виконання завдань у сфері розвитку. Прогрес буде вимірюватися в рамках моніторингу, який буде здійснюватися Міністерством енергетики та вугільної промисловості України з урахуванням виконання взятих Україною зобов’язань і зокрема, звітів, підготовлених за механізмами, передбаченими Договором про заснування Енергетичного Співтовариства і Рамковою Конвенцією ООН про зміну клімату.

Сторони домовилися вимірювати хід роботи за такими основними показниками:

Співпраця між Україною та Данією, яку буде здійснювати Українсько-данський енергетичний центр, буде ґрунтуватися на принципі партнерської взаємодії. Такий підхід до надання технічної допомоги висуває симетричні вимоги до партнерів в частині зобов’язань та участі.

На початковому етапі (січень - березень 2015 року) буде розроблятися робоча програма Центру та відповідні механізми забезпечення надання актуальної, результативної та організованої технічної допомоги. Це також передбачатиме створення відповідного та конкретного типового технічного завдання, яке в подальшому ляже в основу кожного окремого напряму технічної допомоги і забезпечить i) відповідність термінів та обсягів робіт плану роботи Центру; ii) визначення кадрового потенціалу та потужностей українського партнера, необхідних для виконання кожного напряму технічної допомоги, iii) чітко окреслені вимоги щодо кваліфікації та досвіду спеціалістів, необхідних для виконання даного напряму технічної допомоги; iv) надання стислого звіту про виконання кожного напряму технічної допомоги, в якому будуть зазначатися виконані роботи, заходи забезпечення якості, результати діяльності та здобутки, конкретні подальші кроки за результатами аналізу.

Виходячи з вищезгаданої робочої програми Центру та механізмів, звіт за результатами початкового етапу міститиме рекомендації щодо конкретного змісту, обсягу і термінів досягнення кожного результату. Першочерговим завданням у цій діяльності є виконання пунктів 1, 2, 3, а пункт 3 забезпечить створення єдиної інформаційно-статистичної системи енергетичного сектору, необхідної для поглибленого аналізу сценаріїв і перспективного планування інтеграції в майбутньому джерел відновлюваної енергії та тепла, зазначених в пунктах 4, 5, 6. На прохання Міненерговугілля на початковому етапі слід проаналізувати реальну можливість поступового початку роботи над пунктом 5 паралельно з пунктами 1, 2, 3. На початковому етапі буде розроблятися деталізований порядок моніторингу, узгоджений з порядком моніторингу Мінекономіки та врахуванням зобов’язань України включно з порядком звітності, передбаченим Договором про заснування Енергетичного Співтовариства і Рамковою Конвенцією ООН про зміну клімату.

Для забезпечення синергії та недопущення дублювання в процесі планування слід брати до уваги надання технічної допомоги іншими донорами на двосторонній і багатосторонній основі. В робочій програмі слід передбачити участь у відповідних координаційних форумах.

Підтримка зосереджується на технічних механізмах планування, а тому можна сподіватися, що складна політична ситуація в Україні не буде мати серйозного впливу на виконання запланованих пунктів. Основні ризики виконання запланованих Центром заходів з українського боку такі: (i) фактична спроможність Центру організувати та підтримувати міжвідомчу співпрацю з іншими міністерствами та відомствами; (ii) ризик втрати висококваліфікованих кадрів у міністерствах і структурах, що співпрацюють між собою, у зв’язку з реорганізацією державного сектору; (iii) консенсус щодо робочої програми та діяльності Центру, зважаючи на політичні пріоритети в роботі Міненерговугілля та в Україні загалом, що зазнають постійних змін; а також (iv) фактична спроможність Міненерговугілля організувати погоджене кадрове забезпечення в необхідних обсягах. Ризик обмеженої міжвідомчої співпраці можна зменшити шляхом укладення договорів про співпрацю (Меморандумів про взаєморозуміння) між Центром (Міненерговугілля), Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Державною службою статистики України, Державним агентством з енергоефективності і енергозбереження України, Державним агентством екологічних інвестицій України. Питання збору даних для державного енергетичного балансу, національного реєстру викидів парникових газів і моніторингу галузевої енергоефективності створюють особливо потужний потенціал для міжвідомчої співпраці. Слід подумати про конкретну роль Державної служби статистики України у зборі, обробці та оприлюдненні даних у сфері енергетики, а за необхідності потрібно буде підписати договір про співпрацю між Центром та Держстатом.

З боку Данії ЕАД повинне мати можливості довгострокового планування своєї технічної участі, яке дозволить своєчасно надавати технічну допомогу за кордоном додатково до виконання своїх обов’язків на території Данії. Для усунення вищезгаданих ризиків в Україні буде працювати на довгостроковій основі Головний радник від ЕАД. Він братиме участь у плануванні та координації діяльності Украінсько-данського енергетичного центру. В бюджеті, який виділятиметься на співпрацю, також будуть передбачатися кошти на залучення спеціалістів на короткострокових засадах із зовнішніх джерел (наприклад, консультаційних компаній), що забезпечить гнучкий підхід до укладення договорів з зовнішніми експертами у тих випадках, коли ЕАД не має або не може виділити відповідних спеціалістів на той момент, коли їхньої присутності вимагає робоча програма Центру.

Така розбивка бюджету є попередньою. За рекомендаціями, які будуть надані у звіті за результатами початкового етапу, Координаційний комітет на своєму першому засіданні наприкінці початкового етапу вирішить питання наповнення, обсягів та строків виконання кожного пункту, обсягів відповідної статті бюджету та затвердить програму роботи Центру. У зв’язку з необхідністю збереження гнучкого підходу, зважаючи на ризик, зумовлений зміною політичних пріоритетів, Координаційний комітет матиме право визначати першочерговість завдань та вирішувати питання перерозподілу бюджету, якщо вважатиме це необхідним.

Фінансовий внесок Програми розвитку джерел відновлюваної енергії та енергоефективності (REEEP) на 2014-17 охоплюватиме такі статті видатків Центру, які докладно розписані за статтями видатків у таблиці Додатку 1 з бюджетом у розмірі 15 млн ДК:

• Оплата робочого часу працівників ЕАД;

• Кошти на договори з українськими та данськими зовнішніми консультантами;

• Кошти на переклад;

• Добові та житло в Україні (для данських експертів) та в Данії (для українських експертів);

• Вартість квитків до Данії чи України для українських та данських експертів;

• Кошти на організацію семінарів, тренінгів, конференцій, у т.ч. навчальних поїздок до Данії;

• Кошти на організацію семінарів, тренінгів, конференцій, у т.ч. навчальних поїздок до Данії;

• Закупівля та адаптація програмного забезпечення для планування и моделювання розвитку енергетичної системи;

• Кошти на забезпечення міжнародного зв’язку.

На виконання завдань працівниками ЕАД виділяється 63% бюджету, на договори з данськими та українськими та данськими зовнішніми консультантами - 17%, а 20% бюджету становитимуть відшкодовуванні статті витрат. ЕАД буде розпоряджатися бюджетом на оплату праці своїх працівників та на відшкодовуванні статті витрат. МЗС Данії буде розпоряджатися бюджетом договорів з зовнішніми консультантами.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості:

1. Виділить офісні площі та офісну техніку у приміщенні міністерства енергетики та вугільної промисловості для розміщення Українсько-данського енергетичного центру і забезпечення відповідної співпраці між Міненерговугілля та ЕАД;

2. Призначить Голову Координаційного комітету;

3. Виділить своїх працівників для партнерської співпраці та виконання завдань включно з директором Центру і технічним координатором;

4. Виділить кошти на повсякденну діяльність Центру включно з коштами на відрядження своїх працівників в межах України;

5. Виділить кошти на організацію Центром практичних семінарів на території України.

Внесок інших відомств, які беруть участь у співпраці з Центром, передбачатиме виділення спеціалістів для роботи, організацію ними практичних семінарів на території України та виділення коштів на відрядження своїх працівників у межах України.

Сторони домовилися про наступний порядок організації роботи (див. схему 1) з метою забезпечення належного діалогу та своєчасного рішення питань надання підтримки у розвитку сфери енергетики.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості виділить у своєму приміщенні площі для розміщення Українсько-данського енергетичного центру, який буде зареєстрований в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України у встановленому в Україні порядку як загальний орган, відповідальний за співпрацю. Міністерство енергетики та вугільної промисловості призначить одного представника на посаду директора Центру, а іншого - на посаду технічного координатора на повний робочий день, а також виділить технічний персонал для партнерської взаємодії та виконання завдань, окреслених у програмі робочого Центру.

Технічний координатор у співпраці з головним радником відповідатиме за підготовку технічного завдання для пунктів технічної допомоги. Технічне завдання для технічної допомоги, яке надається на запит відповідних структур у рамках співпраці, готуватимуть працівники даних структур, а технічний координатор їх ухвалюватиме в консультаціях з головним радником. Технічний координатор братиме участь у відборі експертів від Міненерговугілля, які будуть виконувати завдання технічної допомоги, а керівництво інших структур, залучених до співпраці, братиме участь у відборі експертів для виконання завдань, покладених на дані структури. Технічний координатор буде виконувати функції секретаря Координаційного комітету. Директор Центру відповідатиме загалом за ефективне надання та моніторинг технічної допомоги, своєчасне виконання завдань та втілення програми діяльності.

Зважаючи на міжгалузевий характер діяльності у сфері енергетики, Центр також співпрацюватиме з іншими структурами, які не входять до складу Міністерства енергетики і вугільної промисловості, а саме з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Державною службою статистики України, Державним агентством з енергоефективності і енергозбереження України та Державним агентством екологічних інвестицій України. З урахуванням того, що на Міністерство енергетики і вугільної промисловості покладена відповідальність за координацію загальної політики в енергетичному секторі України, конкретні заходи та зобов’язання з питань співпраці між партнерами у цьому зв’язку будуть визначатися в договорах (меморандумах про порозуміння), що будуть укладатися між Центром / Міністерством енергетики і вугільної промисловості та залученими до співпраці структурами. У разі структурних змін і перерозподілу обов’язків Координаційний комітет повинен вирішувати питання, пов’язані зі змінами в робочій програмі та інституційними аспектами в частині її реалізації.

Відповідні українські структури будуть створювати робочі групи для виконання кожного пункту річної програми діяльності Центру. Міністерство енергетики і вугільної промисловості візьме на себе провідну роль у виконанні пунктів 4 та 5, Державне агентство екологічних інвестицій України відповідатиме за пункт 2, Державне агентство з енергоефективності і енергозбереження України - за пункт 3, відповідальним центральним органом виконавчої влади України за реалізацію Показника результату 6 є Державне агентство з енергоефективності і енергозбереження України спільно із заінтересованими центральними органами виконавчої влади, відповідальним центральним органом виконавчої влади України за реалізацію Показника результату 1 є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Міністерство економічного розвитку та торгівлі України, Державна служба статистики України та Державне агентство з енергоефективності і енергозбереження України. Обов’язки та склад робочих груп будуть докладно визначатися на попередньому етапі. Голови робочих груп увійдуть до складу міжвідомчої робочої групи, яка допомагатиме Центрові ефективно готуватися та виконувати свою діяльність. Міжвідомча робоча група відповідатиме за координацію поточних заходів у роботі Центру, які вимагають міжвідомчого узгодження, та виступатиме консультаційною платформою для підготовки річної робочої програми та надання зауважень до піврічних чергових звітів Центру. Головою міжвідомчої робочої групи стане директор Центру.

ЕАД застосує до надання технічної допомоги підхід партнерської взаємодії. ЕАД відповідатиме за організацію та своєчасне виконання працівниками ЕАД завдань технічної допомоги, передбачених у програмі діяльності Центру на рік. ЕАД призначить головного радника, який працюватиме в Центрі в Україні протягом перших двох років. Протягом наступних періодів головний радник працюватиме додатково ще протягом шести місяців в Енергетичному агентстві Данії в Копенгагені з періодичними відрядженнями до України. Відбір на посаду головного радника буде прозорим, а представники Міненерговугілля та інших партнерських відомств України матимуть можливість провести з кандидатом (кандидатами) співбесіду. Головний радник відповідатиме за координацію загальної участі Данії в роботі Центру. Головний радник надаватиме підтримку директорові Центру та технічному координаторові у підготовці звіту за результатами початкового етапу, робочої програми та бюджетів, які передаватимуться до Координаційного комітету на затвердження, а також у підготовці піврічних робочих звітів Центру. За кожним із перших трьох пунктів завдань ключовими експертами будуть призначатися працівники ЕАД, які будуть безпосередньо спілкуватися з відповідними експертами з українських відомств, залучених до співпраці. Ключові експерти відповідатимуть за інформування головного радника про готовність працівників ЕАД до виконання завдань, координацію участі експертів з Данії та за якість їхньої роботи в консультаціях з українськими партнерами.

Сторони створять Координаційний комітет, який ухвалюватиме рішення з питань робочої програми, діяльності та бюджету Українсько-данського енергетичного центру. До складу Координаційного комітету увійде один представник від Міністерства енергетики та вугільної промисловості (бажано на рівні заступника Міністра), який стане Головою комітету, один представник МЗС Данії (заступник Голови), по одному представникові від кожної структури, залученої до співпраці, та ЕАД. Координаційний комітет збереться на першу зустріч наприкінці початкового етапу для ухвалення рішень за рекомендаціями, наданими у звіті за результатами початкового періоду, та затвердження робочої програми Центру. Надалі Координаційний комітет буде збиратися не рідше одного разу на півроку з метою оцінки ходу виконання заходів за результатами піврічних звітів. Перед завершенням фіскального року комітет буде затверджувати робочу програму на наступний рік та відповідний бюджет. Координаційний комітет обговорюватиме проблемні питання міжвідомчої співпраці, якщо вони будуть виникати та приймати рішення щодо вжиття заходів, спрямованих на усунення таких проблем. Також Координаційний комітет обговорюватиме питання бухгалтерських рахунків аудитів, аналізу тощо.

Мал. 1: Організаційна схема Центру

Кошти на фінансування технічної допомоги ЕАД включно з коштами на покриття відшкодовуваних витрат будуть перераховуватися МЗС Данії на рахунки ЕАД трансфертами раз на півроку за письмовим зверненням ЕАД за затвердженою робочою програмою (включно з ТЗ на технічну допомогу) і бюджетом Українсько-данського енергетичного центру.

Управління такою діяльністю здійснюється згідно з положенням Данії про надання допомоги за програмами розвитку (AMG - amg.um.dk) разом з правилами бухгалтерського обліку та аудиту (на сьогодні це загальні положення МЗС Данії "Про бухгалтерський облік та аудит використання грантів, що розподіляються через державні, напівдержавні та міжнародні організації" від серпня 2007 року). ЕАД надаватиме бухгалтерські рахунки за кожен фінансовий рік згідно з вимогами зазначених вище положень. Рахунки ЕАД повинні відповідати бюджету Центру за відповідними пунктами завдань.

Перевірені бухгалтерські рахунки за всіма пунктами зовнішньої допомоги будуть надаватися відповідним консультаційним компаніям / консультантам МЗС Данії, які передаватимуть їх до ЕАД, де вони будуть долучатися до бухгалтерських рахунків за грантами МЗС Данії. Виплати за проектом, які здійснюються безпосередньо МЗС Данії, в аудиторських звітах позначаються графою "в натуральній формі".

МЗС Данії підпише з ЕАД угоду, за якою будуть надаватися кошти на покриття витрат на технічну допомогу Українсько-данському центру згідно з затвердженою програмою роботи Центру, і в якій будуть докладно визначені обов’язки та зобов’язання ЕАД.

Зовнішня технічна допомога з інших джерел без участі ЕАД, обсяги асигнувань якої перевищують граничні норми ЄС, буде організовуватися в порядку закупівель МЗС Данії через тендер, який організовується відповідно до вимог Директив Європейської Ради. За результатами тендеру підписується договір згідно з положенням МЗС Данії про консультаційні контракти у великих обсягах, що укладається між переможцем тендеру та МЗС Данії. Завдання зовнішньої технічної допомоги з асигнуваннями, що не перевищують граничних норм Європейської Співдружності (ЄС), не оголошуються на тендер, але роботи з асигнуваннями від 250 000 данських крон і до граничних норм ЄС повинні оголошуватися на порталі МЗС Данії. Контракт буде надаватися згідно з вимогами положення МЗС Данії "Про асигнування короткострокових робіт (правила КР)".

Зовнішня технічна допомога, яка буде надаватися українськими консультантами, буде надаватися в порядку закупівель МЗС Данії, і МЗС Данії буде укладати контракти за результатами відбору, який здійснюється технічним координатором і узгоджується з головним радником.

Центр де факто виконуватиме функцію "технічного замовника", оскільки надаватиме МЗС Данії деталізовані ТЗ на закупівлю завдань зовнішньої технічної допомоги за робочою програмою та шляхом участі у відборі всіх консультантів.

Сторони будуть головним чином здійснювати моніторинг ходу виконання робіт за піврічними робочими звітами та фінансовими звітами, які надаватимуться Центром до Координаційного комітету. Звіти про виконання робіт будуть складатися за результатами моніторингу і згідно з вимогами робочої програми та будуть містити висновки ЕАД зі звітів про виконання кожного завдання технічної допомоги і відомості про наступні кроки партнерів.

Міжвідомча робоча група надаватиме коментарі до піврічних звітів про виконання робіт. Координаційний комітет на своїх засіданнях висловить свою позицію щодо піврічних звітів Центру про виконання робіт.

На початку 2016 року відбудеться середньостроковий огляд Програми розвитку джерел відновлюваної енергії та енергоефективності (REEEP), під час якого буде підводитися підсумок зробленого та будуть розглядатися результати діяльності Українсько-данського енергетичного центру. Під час огляду буде розглядатися питання синергії в діяльності Програми добросусідства у сфері енергетики та Регіонального фонду Е5Р в частині Програми розвитку джерел відновлюваної енергії та енергоефективності та необхідності можливого перерозподілу коштів між різними напрямами у сфері розвитку енергетики залежно від ситуації на той час і отриманих результатів. Під час середньострокового огляду також будуть розглядатися варіанти згортання діяльності, згідно з якими після середньострокового огляду підтримка, яка буде надаватися Українсько-данському енергетичному центрові, буде здійснюватися в порядку "згортання діяльності" з окресленням ключових питань поетапного скорочення обсягів діяльності і організаційних питань у цьому відношенні.

МЗС Данії матиме право здійснювати будь-який технічний або фінансовий аналіз або виконувати будь-які завдання, які вважатиме необхідними для контролю над наданням підтримки у сфері розвитку енергетики. В цілях сприяння діяльності такої відповідальної особи або відповідальних осіб, які будуть виконувати завдання з такого моніторингу, виконавчі партнери будуть отримувати повідомлення про подібні огляди або місії у відповідні строки з метою надання даним особам відповідної допомоги, інформації та документації.

Співробітництво Данії з виконавчими партнерами буде ефективним за умови забезпечення наступних передумов, які відповідатимуть вимогам Данії: підписання договорів про співробітництво між Центром та зовнішніми установами у співпраці в енергетичному секторі: попередньо це буде Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Державна служба статистики, Державне агентство з енергоефективності і енергозбереження України та Державне агентство екологічних інвестицій України.

Проект "Оновлення енергетичної стратегії України на період до 2030 року" був оприлюднений для консультацій в червні 2012 р. Проголошена в ньому стратегія вирішення завдань в енергетичному секторі включає: розробку комплексної та ефективної нормативно-правової бази для сприяння конкуренції, дерегуляції та диверсифікації джерел постачання енергії; нарощування розробки внутрішніх енергоресурсів; заходи щодо підвищення енергоефективності; ціноутворення, що покриває витрати; та поліпшення умов для залучення приватних інвестицій. Ця стратегія є кроком у правильному напрямі, але в ній все ще переважають заходи, спрямовані на постачання енергоносіїв. Більша зосередженість на ефективності та заходах в сфері енергоспоживання, де потенційна економія є великою і могла б бути досягнута з відносно малими витратами принаймні в порівнянні з будівництвом нових об’єктів виробництва та транспортування енергії - сприяла б скороченню залежності від імпорту, пом’якшенню впливу підвищення цін на енергоресурси та розвитку сектору послуг, який може створювати нові робочі місця та стимулювати економічне зростання.

З боку постачання, за оцінками цього огляду, Україна в недалекому майбутньому зможе позбутися залежності від імпорту природного газу за рахунок суттєвого нарощування внутрішнього видобутку газу, як природного, так і нетрадиційного, розробки потенціалу біомаси та вигод від підвищення рівня енергоефективності. Крім того, у цьому огляді також оцінюється, що є великий потенціал для залучення інвестицій у модернізацію вугледобувної, електро- та теплогенеруючої галузей України, а також у транспортування тепла та газу.

З боку споживання великим є потенціал енергоефективності та енергозбереження, особливо в промисловості та житловому секторі, проте цей потенціал залишається значною мірою невикористаним та недостатньо врахованим у сучасній енергетичній політиці. Підвищивши пріоритетність заходів з енергоефективності Україна могла б отримати значну економію енергоресурсів, особливо природного газу. Для цього знадобиться нормативно-правова база, що відкриє шлях для приватного та державного фінансування разом з одночасним та поступовим скасуванням субсидій на природний газ для населення та систем централізованого теплопостачання. Такі субсидії є нежиттєздатними та перешкоджають інвестиціям. Більше того, в довгостроковій перспективі Україна могла б отримати вигоди від перенаправлення коштів, які зараз витрачаються на субсидії, у фінансові механізми, що сприятимуть використанню потенціалу енергоефективності країни.

Трансформація енергетичного сектору України має розпочатися з радикальної зміни в її підході до енергоефективності. Наявний потенціал потрібно ґрунтовно оцінити для визначення його внеску в досягнення найменш витратної часової кривої забезпечення енергоресурсами. Національна енергетична стратегія повинна прийняти комплексний підхід до заходів з енергопостачання та споживання в кожній галузі та додати конкретики стосовно заходів, що забезпечать скорочення споживання і того, як саме протягом наступних двох десятиліть можна буде задовольняти загальний попит найбільш надійним та ефективним способом. Скорочення попиту на енергоресурси має бути ключовим пріоритетом для уряду.

З огляду на фінансові обмеження в Україні та нагальну потребу в прогресі, енергетична політика має більше зосередитися на підвищенні рівня енергоефективності в будівлях та системах централізованого теплопостачання шляхом нормативно-правового регулювання та фінансових стимулів. Треба посилити будівельні норми, поширити їх застосовність та забезпечити виконання. Потрібно впровадити більш жорсткі стандарти енергоефективності для побутових електроприладів. Необхідно сприяти створенню асоціацій власників житла та отриманню ними, за допомоги державних та приватних банків, інвестицій для підвищення енергоефективності і встановлення лічильників енергії. В енергоємних галузях слід ширше застосовувати системи та технології енергоменеджменту. Енергоаудити малих та середніх підприємств можуть допомогти їм визначити та впровадити енергоефективні заходи. Спираючись на досвід інших країн з перехідною економікою та спеціалізованих організацій-донорів, потрібно докладати більше зусиль для розвитку технічних можливостей та посилення інформаційних кампаній, і таким чином сприяти отриманню вигоди від підвищення енергоефективності.

Перспективні та ефективні програми необхідні для централізованого теплопостачання, особливо для забезпечення побудинкового обліку та просування до тарифів, які забезпечують відшкодування витрат на технічне обслуговування та вдосконалення систем. Важливо, щоб житлові та інші будівлі мали засоби обліку та регулювання теплоспоживання. Для розробки стратегій та програм в цій сфері потрібна більш міцна організаційна база на центральному та місцевих рівнях. Розширення співробітництва з муніципалітетами та іншими зацікавленими сторонами на місцях допоможе: визначити проблеми, дати кількісну оцінку потенціалу, отримати більш якісні дані, розробити заходи та контролювати результати.

Зусилля з реформування енергетичних субсидій повинні супроводжуватися програмами цільової підтримки для захисту вразливих верств населення від повного впливу підвищення тарифів на енергію, і одночасно створенням міцних політичних засад для підтримки енергоефективності. Вони також мають супроводжуватися систематичним встановленням лічильників та забезпечувати можливість відповідно регулювати споживання.

Процес формування енергетичної політики виграв би від вдосконалення організаційних процедур та координації різних завдань в одному провідному міністерстві. Використання кращих та більш повних вихідних даних, в тому числі за рахунок більшої прозорості та інформації про якість послуг, що надаються споживачам, сприяло б плануванню енергетичної політики, аналізу її ефективності, включаючи аналіз витрат, вигод, а також, моніторингу й оцінці за чіткими показниками.

Уряд України має:

Сприяти досягненню консенсусу. Продовжити діяльність щодо збільшення прозорості та рівня консультацій стосовно запропонованих стратегій, політики та законодавства для отримання зауважень від громадськості, промисловості та інших зацікавлених сторін. Розвиток нормативно-правової бази повинен сприяти консенсусу та відображати зауваження зацікавлених сторін, і в результаті, ще до розробки законодавства має привести до узгодженої комплексної стратегії з чіткими завданнями та часовими рамками для виконання.

Зміцнити формування енергетичної політики в рамках уряду. Всі міністерства, відомства та регулюючі органи, що мають відношення до енергетичної політики, повинні брати участь в її формуванні. Відповідальність за розробку енергетичної стратегії, моніторинг результатів та здійснення всіх заходів мають бути зосереджені в одному провідному міністерстві.

Поліпшити якість даних та процес збору і використання статистичних даних. Забезпечити, щоб в основу Оновлення Енергетичної стратегії України до 2030 року був покладений точний енергетичний баланс, щоб мати можливість в майбутньому розробляти основні напрями виробництва, постачання та споживання енергії з застосуванням чітких політичних стратегій для досягнення цілей та можливістю співставлення на міжнародному рівні.

Сприяти енергоефективності. Посилити політику енергоефективності, щоб скоротити споживання енергії населенням, транспортом, комерційним та громадським сектором. Модернізувати системи централізованого теплопостачання, щоб скоротити енергоспоживання, забезпечити постачання тепла та отримання споживачами вигод у вигляді надійності та в більш довгостроковій перспективі зменшення рахунків за енергію.

Підвищити енергетичну безпеку. Покращити енергетичну безпеку шляхом нарощування видобутку нафти та природного газу; скороченням споживання природного газу централізованим теплопостачанням (що зменшить залежність від імпорту газу); модернізувати газотранспортну систему для підвищення її ефективності та диверсифікації поставок через взаємозв’язки з ринками Центральної Європи. Крім того, повністю реалізувати потенціал країни щодо розробки відновлюваних енергоресурсів, зокрема біогазу та муніципальних відходів для виробництва тепла та електроенергії.

Меморандум між Україною та ЄС про порозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі був підписаний 1 грудня 2005 року, а у 2008 році до нього були внесені зміни. Меморандум про порозуміння визначає спільну стратегію поступової інтеграції енергетичного ринку України до енергетичного ринку ЄС і складається з дорожніх карт, що охоплюють такі сфери: (1) ядерна безпека; (2) інтеграція ринків електроенергії та газу; (3) безпека електропостачання та транзиту вуглеводнів; (4) вугільна галузь; (5) забезпечення енергоефективності та сприяння розвитку відновлюваної енергетики.

В рамках програми дій ЄІСП 2012 року для України 20 грудня 2013 року Європейський Союз та Україна спільно розробили та підписали Угоду про фінансування бюджетної підтримки на суму 45 млн євро під назвою "Продовження підтримки реалізації енергетичної стратегії України". Ці додаткові обсяги фінансування дозволять ЄС продовжувати надавати підтримку реформам України в цій галузі та сприятимуть виконанню норм і зобов’язань України, взятих нею під час приєднання до Енергетичного Співтовариства. Програма передбачає три варіативні транші, які надаватимуться по досягненні показників виконання згідно з переліком у 2014, 2015 та 2016 роках. Програма передбачає такі конкретні завдання:

(і) зменшення рівня забруднення навколишнього середовища підприємствами електроенергетичної галузі та зокрема, досягнення прогресу у впровадженні положень Директиви ЄС щодо великих спалювальних установок; (іі) підвищення якості нафтопродуктів та впровадження системи перевірки якості з метою переходу на стандарти Євро-4 та Євро-5; та (ііі) підвищення рівня енергетичної безпеки шляхом створення системи запасів нафти та нафтопродуктів.

Після прийняття та оприлюднення енергетичної стратегії до 2030 року Міністерство енергетики та вугільної промисловості розробляє План реалізації стратегії. План реалізації стратегії, зокрема, буде спрямований на виконання зобов’язань України, взятих нею в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства.

У вересні 2013 року Секретаріатом Енергетичного Співтовариства також був оприлюднений "Річний звіт про впровадження положень нормативної бази Європейського Співтовариства відповідно до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства", до якого вдруге було включено інформацію про Україну. Цей звіт звертає увагу на необхідність проведення сторонами Договору подальшої роботи над питаннями відкриття енергетичних ринків, на яких переважну роль відіграє держава шляхом управління діючими енергетичними підприємствами, надання субсидій і регулювання цін на енергоносії за деякими винятками.

Для розв’язання найважливішого питання енергоефективності в галузі теплопостачання Кабінет Міністрів України в липні 2012 року схвалив План дій "Про регуляторну підтримку впровадження енергоефективної політики споживання тепла та модернізації галузі теплопостачання". Цей план також спрямований на виконання деяких положень Директиви щодо енергетичних послуг: зокрема, пов’язаних з укладанням контрактів на підвищення рівня енергоефективності. Проте, після перестановок у складі уряду, що мали місце в 2012 році, подальший поступ у виконанні цього плану новим Кабінетом Міністрів був незначним. З метою виконання зобов’язань, взятих Україною в рамках Договору про створення Енергетичного Співтовариства, до якого Україна приєдналася в лютому 2011 року, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України підготувало проект Національного плану дій у сфері енергоефективності до 2020 року (далі - НПД ЕЕ), як це передбачається Директивою 2006/32/ЕС Європейського Парламенту та Ради ЄС від 5 квітня 2006 року. В лютому 2013 року цей проект НПД ЕЕ отримав офіційну підтримку з боку Секретаріату Енергетичного Співтовариства. Протягом 2013 року у зв’язку зі змінами в уряді України проект НПД ЕЕ неодноразово погоджувався з Міністерством економічного розвитку та торгівлі України та іншими зацікавленими органами.

Крім того, Державним агентством з енергоефективності був розроблений проект закону "Про ефективне використання енергоресурсів". Цей закон має замінити Закон "Про енергозбереження" від 1994 року, який одностайно визнається застарілим. У серпні 2013 року законопроект нарешті був поданий на розгляд до Верховної Ради і з того часу чекає на перше читання. Цей закон має внести суттєві позитивні зміни до законодавства у сфері енергоефективності: зокрема, що стосується енергетичного аудиту та енергетичного менеджменту, і був узгоджений з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.

Хоча проект закону "Про енергетичну ефективність будівель" був схвалений у першому читанні в 2012 році, в другому читанні, яке відбулося в жовтні 2013 року, його відхилили. В результаті зараз його доопрацьовує Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, яке також готує відповідне вторинне законодавство. Вже затверджені деякі супутні норми і правила: наприклад, метод розрахунку енергетичних характеристик будівель. Важливо, щоб вищезгаданий проект відображав головні положення Директиви ЄС щодо енергетичних характеристик будівель відповідно до вимог Договору про заснування Енергетичного Співтовариства.

Поточні статистичні дані щодо показників енергоефективності загалом не дають підстав стверджувати, що в цій сфері відбулися значні позитивні зміни. Винятком є показники енергоефективності великих промислових підприємств, які працюють в умовах міжнародної конкуренції. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) провело поглиблене дослідження енергетичної галузі України, яке фінансувалося спільно з ЄС і результати якого були опубліковані в жовтні 2012 року. У звіті за підсумками проведеного дослідження окремо наголошується на необхідності рішучих кроків для розв’язання проблем, що постали перед Україною у сфері енергоефективності. Надані рекомендації загалом були прийняті українськими органами влади, а Міністерство енергетики та вугільної промисловості визнало необхідність включення висновків за результатами дослідження МЕА до оновленої Енергетичної стратегії на період до 2030 року. Для успішної реалізації основних положень стратегії, схваленої урядом України 24 липня 2013 року, будуть розроблені та затверджені програмні документи, визначені у стратегії.

Наприкінці 2012 року Агентством ініційовано проведення експертами Секретаріату енергетичної хартії в 2013 році поглибленого огляду політики та програм України у сфері енергоефективності. Надані рекомендації наголошують на необхідності прискорення реформ у цій сфері, що в свою чергу дозволить покращити інвестиційні перспективи та вжити заходи, які б забезпечили наявність відповідно структурованої інституційної бази для відповідного формування, моніторингу, аналізу та перегляду політики у сфері енергоефективності будівель та її подальшої реалізації.

Частка енергії з відновлюваних джерел в кінцевому енергоспоживанні до 2020 року була встановлена для України на рівні 11% порівняно з показником 5,5% у базовому 2009 році. Хоча проектом нової Енергетичної стратегії передбачається суттєве збільшення використання відновлюваних джерел, для досягнення цього амбітного показника до 2020 року необхідно докласти подальші зусилля. Крім цього, згідно з цим рішенням і положеннями статей 4, 27 Директиви ЄС щодо відновлюваних джерел енергії, Україною був розроблений проект Національного плану дій у сфері відновлюваної енергетики.

У 2012 році Верховна Рада України прийняла Закон № 4970-IV "Про внесення змін до деяких законів України щодо виробництва та використання моторних палив з вмістом біокомпонентів", яким внесені зміни до Закону 1391 "Про альтернативні види палива" , в частині поетапного збільшення нормативно визначеної частки виробництва і застосування біопалива та сумішевого палива моторного. Законом передбачається, що в 2013 році рекомендований вміст біоетанолу в бензинах моторних, що виробляються та (або) реалізуються на території України, становитиме не менш 5% (об’ємних), у 2014-2015 роках обов’язковий вміст не менш 5% (об’ємних), а в 2016 році обов’язковий вміст становитиме не менше 7% (об’ємних).

З метою забезпечення виконання Україною своїх зобов’язань перед Енергетичним Співтовариством, Україна впроваджує систему енергетичного маркування енергоспоживчих продуктів, розроблену у відповідності до оновленого законодавства ЄС. В рамках виконання зобов’язань перед Енергетичним Співтовариством постановою Кабінету міністрів України від 07 серпня 2013 року № 702 затверджені технічні регламенти щодо маркування, розроблені Держенергоефективності зокрема:

- технічний регламент енергетичного маркування енергоспоживчих продуктів;

- технічний регламент енергетичного маркування побутових електричних холодильників;

- технічний регламент енергетичного маркування побутових пральних машин.

Україна також бере активну участь в ініціативі "Угода мерів", започаткованій Європейською комісією, до якої залучені місцеві та регіональні органи влади, які добровільно зобов’язалися підвищувати рівень енергоефективності та використовувати відновлювані джерела енергії на своїй території. Завдяки взятим на себе зобов’язанням, підписанти Угоди планують виконати і перевиконати плановий показник Європейського Союзу щодо скорочення викидів С02 на 20% до 2020 року. У 2011 році до Угоди мерів приєдналися країни Східного партнерства та Середньої Азії. На сьогодні Угоду мерів підписали 45 міст в Україні.

Фонд Е5Р19 під управлінням ЄБРР, в основу якого покладений змішаний механізм визначення проектів з енергоефективності та довкілля на рівні органів самоврядування в Україні, зміг розробити значну кількість проектів у галузі, що є відображенням справжньої зацікавленості місцевих органів влади у інвестуванні в проекти підвищення енергоефективності. До грудня 2013 року загалом було затверджено 9 проектів з загальним обсягом інвестицій в розмірі 160 млн євро, приблизно 20% яких склали гранти фонду Е5Р.