Рішення органів опіки і піклування про призначення або звільнення опікунів і піклувальників від виконання своїх обов'язків, а також з інших питань опіки і піклування можуть бути оскаржені заінтересованими особами чи опротестовані прокурором у встановленому законом порядку.
( Стаття 153 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 783-10від 01.09.80, Законом N 2488-12 від 23.06.92 )
Глава 18
ЗВІЛЬНЕННЯ ОПІКУНІВ І ПІКЛУВАЛЬНИКІВ ВІД ЇХ ОБОВ'ЯЗКІВ. ПРИПИНЕННЯ ОПІКИ І ПІКЛУВАННЯ
С т а т т я 154. Звільнення опікунів і піклувальників від виконання обов'язків на їх прохання
Опікуни і піклувальники можуть бути на їх прохання звільнені від виконання своїх обов'язків, якщо орган опіки і піклування за місцем проживання підопічного визнає, що це прохання викликане поважною причиною.
С т а т т я 155. Звільнення опікунів і піклувальників у разі неналежного виконання ними обов'язків і відповідальність їх за зловживання правами
Органи опіки і піклування за своєю ініціативою, за клопотанням підопічних, державних або громадських організацій, а також за заявою будь-яких осіб можуть звільнити опікуна або піклувальника від виконання покладених на нього обов'язків, коли встановлять, що опікун чи піклувальник не відповідає своєму призначенню або неналежним чином виконує свої обов'язки.
При зловживанні правами і залишенні підопічних дітей без нагляду і піклування опікун або піклувальник притягається до передбаченої законом відповідальності.
С т а т т я 156. Припинення опіки
Опіка припиняється:
після досягнення неповнолітніми п'ятнадцяти років, за винятком випадків, коли вони будуть у встановленому порядку визнані недієздатними внаслідок душевної хвороби або недоумства;
в разі повернення неповнолітніх, які не досягли п'ятнадцяти років, на виховання батькам;
в разі видужання або значного поліпшення здоров'я особи, яка була визнана недієздатною, і поновлення її судом у дієздатності;
внаслідок смерті підопічного.
З підстав, вказаних у цій статті, крім досягнення неповнолітнім п'ятнадцяти років, а також в разі смерті підопічного, опіка припиняється за рішенням органу опіки і піклування.
С т а т т я 157. Припинення піклування
Піклування припиняється:
після досягнення підопічним вісімнадцяти років;
при одруженні неповнолітньої особи;
в разі скасування судом обмеження в дієздатності осіб, які зловживали спиртними напоями або наркотичними засобами;
якщо відпала причина, що викликала встановлення піклування над особами, які за станом здоров'я не могли самостійно захищати свої права;
внаслідок смерті особи, яка перебувала під піклуванням.
В разі скасування судом обмеження в дієздатності осіб, які зловживали спиртними напоями або наркотичними засобами, а також коли відпали причини, що викликали встановлення піклування над особами, які за станом здоров'я не могли захищати свої права, піклування припиняється за рішенням органу опіки і піклування.
( Стаття 157 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 4452-11від 21.08.87 )
Розділ V
АКТИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СТАНУ
( Розділ V зберігає свою чинність у частині, що не суперечить Кодексу, до прийняття спеціального закону )
Глава 19
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
С т а т т я 158. Реєстрація актів громадянського стану
Народження, смерть, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, переміна прізвища, імені, по батькові підлягають реєстрації в державних органах реєстрації актів громадянського стану.
Про зроблений запис акта громадянського стану видається відповідне свідоцтво.
Актові записи, вчинені в органах реєстрації актів громадянського стану, до спростування їх по суду є безспірними доказами посвідчуваних ними актів.
( Стаття 158 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2488-12від 23.06.92, N 1366-XIV від 11.01.2000 )
С т а т т я 159. Реєстрація актів громадянського стану
Акти громадянського стану реєструються у відділах реєстрації актів громадянського стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції, у виконавчих органах сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, у консульських установах та дипломатичних представництвах України.
( Стаття 159 в редакції Указу ПВР N 783-10 від 01.09.80,в редакції Законів N 2488-12 від 23.06.92, N 1366-XIVвід 11.01.2000 )
С т а т т я 160. Компетенція органів реєстрації актів громадянського стану
Відділи реєстрації актів громадянського стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції проводять реєстрацію народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, переміни прізвища, імені, по батькові, приймають і розглядають заяви громадян про внесення змін, доповнень, поновлення, а також анулювання записів актів громадянського стану та у встановленому порядку зберігають актові книги.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад проводять реєстрацію народження, смерті, одруження та встановлення батьківства.
Реєстрацію народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, переміни прізвища, імені, по батькові громадян України, які проживають за кордоном, проводять консульські установи і дипломатичні представництва України. Зазначені установи та представництва також приймають і розглядають заяви громадян про внесення змін, доповнень, поновлення та анулювання записів актів громадянського стану.
( Стаття 160 в редакції Указу ПВР N 783-10 від 01.09.80,із змінами, внесеними згідно із Законом N 2488-12 від 23.06.92, вредакції Закону N 1366-XIV від 11.01.2000 )
С т а т т я 161. Порядок виправлення помилок і внесення змін в записи актів громадянського стану
Виправлення помилок і внесення змін у записи актів громадянського стану при наявності достатніх підстав і при відсутності спору між заінтересованими особами провадяться органами реєстрації актів громадянського стану. Відмова органів реєстрації актів громадянського стану виправити або змінити запис може бути оскаржена до суду.
При наявності спору між заінтересованими особами виправлення запису провадиться на підставі судового рішення.
С т а т т я 161-1. Анулювання записів актів громадянського стану
Анулювання первинних записів актів громадянського стану провадиться органами реєстрації актів громадянського стану на підставі рішення суду.
У випадку, передбаченому частиною другою статті 44-1 цього Кодексу, анулювання запису про розірвання шлюбу провадиться органами реєстрації актів громадянського стану, в якому шлюб був розірваний.
Поновлені чи повторно складені записи актів громадянського стану в разі виявлення первинних записів можуть бути анульовані на підставі рішення суду або висновку відділу реєстрації актів громадянського стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського чи Севастопольського міських управлінь юстиції за місцем знаходження, поновленого чи повторно складеного запису.
( Кодекс доповнено статтею 161-1 згідно з Указом ПВР N 783-10 від01.09.80, із змінами, внесеними згідно із Законами N 2488-12від 23.06.92, N 1366-XIV від 11.01.2000 )
С т а т т я 162. Актові книги. Порядок реєстрації актів громадянського стану
Зразки книг реєстрації актів громадянського стану та свідоцтв про реєстрацію актів громадянського стану, а також Положення про порядок розгляду клопотань про переміну громадянами України прізвищ, імен, по батькові затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Правила реєстрації актів громадянського стану, Положення про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання записів актів громадянського стану, порядок і строки зберігання актових книг затверджуються Міністерством юстиції України.
( Стаття 162 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 783-10від 01.09.80, в редакції Законів N 2488-12 від 23.06.92, N 1366-XIV від 11.01.2000 )
Глава 20
РЕЄСТРАЦІЯ НАРОДЖЕННЯ
С т а т т я 163. Місце і порядок реєстрації народження
Реєстрація народження провадиться за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них, а в разі смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати народження - за заявою родичів, інших осіб або адміністрації лікувального закладу, в якому перебувала мати під час народження дитини.
С т а т т я 164. Строк подачі заяви про реєстрацію народження
Заява про реєстрацію народження дитини повинна бути подана не пізніше трьох місяців з дня народження дитини, а при народженні мертвої дитини - не пізніше трьох діб.
( Стаття 164 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1677-08від 11.05.73 )
С т а т т я 165. Урочистість реєстрації народження
Реєстрація народження дитини за бажанням батьків провадиться в урочистій обстановці.
С т а т т я 166. Запис імені, по батькові і прізвища дитини
Ім'я, по батькові і прізвище дитини при реєстрації її народження і відомості про батьків записуються відповідно до правил, передбачених статтями 54, 55, 62, 63 цього Кодексу.
С т а т т я 167. Запис батька, який помер до народження дитини
Якщо дитина народилась після смерті особи, яка перебувала з матір'ю новонародженого в шлюбі, у актовий запис і свідоцтво про народження померлий може бути записаний батьком дитини при умові, коли з дня його смерті до народження дитини минуло не більше 10 місяців.
С т а т т я 168. Реєстрація народження дітей, які народились після розірвання шлюбу або визнання шлюбу недійсним
Реєстрація народження дитини, зачатої в шлюбі, але народженої після розірвання шлюбу або визнання шлюбу недійсним, якщо з дня розірвання шлюбу чи визнання його недійсним до дня народження дитини минуло не більше 10 місяців, провадиться в тому ж порядку, що й реєстрація народження дитини, батьки якої перебувають у шлюбі.
Глава 21
РЕЄСТРАЦІЯ СМЕРТІ
С т а т т я 169. Місце реєстрації смерті
Реєстрація смерті провадиться за останнім місцем проживання померлого або за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
Реєстрація смерті особи, оголошеної судом померлою, а також реєстція факту смерті, встановленого в судовому порядку, провадиться за місцем проживання заявника.
( Стаття 169 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2488-12від 23.06.92 )
С т а т т я 170. Документи, необхідні для реєстрації смерті
Реєстрація смерті провадиться при наявності документів медичного закладу із зазначенням причин смерті.
У випадках, вказаних у частині другій статті 169 цього Кодексу, реєстрація смерті провадиться на підставі судового рішення.
С т а т т я 171. Заява про реєстрацію смерті
Реєстрація смерті провадиться за заявою родичів померлого, його сусідів, працівників житлово-експлуатаційних організацій та інших осіб, а також за повідомленням адміністрації лікувального закладу, де сталася смерть.
С т а т т я 172. Строк подачі заяви про реєстрацію смерті
Заява про реєстрацію смерті повинна бути зроблена не пізніше трьох діб з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі неможливості одержання довідки медичної установи або висновку судово-медичної експертизи чи прокурора - не пізніше п'яти діб.
( Стаття 172 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2488-12 від23.06.92 )
Глава 22
РЕЄСТРАЦІЯ ШЛЮБУ
С т а т т я 173. Подача заяви про реєстрацію шлюбу
Особи, які бажають зареєструвати шлюб, подають заяву до органу реєстрації актів громадянського стану за місцем проживання однієї з осіб, які вступають у шлюб, або за місцем проживання їх батьків.
С т а т т я 174. Документи, необхідні для реєстрації шлюбу
Особи, які бажають зареєструвати шлюб, повинні пред'явити для посвідчення їх особи і віку паспорти або паспортні документи.
( Стаття 174 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1366-XIV від 11.01.2000 )
С т а т т я 175. Реєстрація шлюбу осіб, які раніше перебували в шлюбі
Особи, які раніше перебували в шлюбі, можуть зареєструвати новий шлюб тільки при пред'явленні документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу (свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про смерть одного з подружжя, судове рішення про визнання шлюбу недійсним).
С т а т т я 176. Ознайомлення осіб, які вступають у шлюб, з їх правами та обов'язками
Органи реєстрації актів громадянського стану, що прийняв заяву, зобов'язаний ознайомити тих, які вступають у шлюб, з умовами і порядком реєстрації шлюбу, переконатися, що ці особи взаємно обізнані про стан здоров'я і сімейний стан, а також роз'яснити їм права і обов'язки як майбутнього подружжя і батьків і попередити про відповідальність за приховання перешкод до вступу в шлюб.
С т а т т я 177. Особиста присутність осіб, що укладають шлюб, при реєстрації шлюбу
Реєстрація шлюбу провадиться в органах реєстрації актів громадянського стану в присутності осіб, які укладають шлюб. Якщо ці особи не можуть прибути до органів реєстрації актів громадянського стану внаслідок тяжкої хвороби або з іншої поважної причини, реєстрація шлюбу може бути проведена вдома, в лікарні або в іншому місці в присутності осіб, що укладають шлюб.
С т а т т я 178. Запис у документах подружжя про реєстрацію шлюбу
У паспортах осіб, які уклали шлюб, або в паспортних документах, робиться запис про реєстрацію шлюбу із зазначенням прізвища, імені, по батькові і року народження другого з подружжя та місця і часу реєстрації шлюбу.
( Стаття 178 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1366-XIV від 11.01.2000 )
Глава 23
РЕЄСТРАЦІЯ РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ
С т а т т я 179. Місце реєстрації розірвання шлюбу
Реєстрація розірвання шлюбу провадиться за місцем проживання подружжя або одного з них.
С т а т т я 180. Реєстрація розірвання шлюбу на підставі рішення суду
Реєстрація розірвання шлюбу на підставі рішення суду провадиться по пред'явленні подружжям або одним з них копії судового рішення, що набрало законної сили, а також квитанції про сплату встановленої судом суми.
( Стаття 180 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2488-12від 23.06.92 )
С т а т т я 181. Реєстрація розірвання шлюбу за взаємною згодою подружжя
Реєстрація розірвання шлюбу за взаємною згодою подружжя у випадках, передбачених статтею 41 цього Кодексу, провадиться на підставі їх заяви, в якій повинно бути зазначено про відсутність у подружжя неповнолітніх дітей.
У цих випадках оформлення розлучення і видача подружжю свідоцтва про розірвання шлюбу провадиться після закінчення одного місяця з дня подачі подружжям заяви про розлучення.
( Стаття 181 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2488-12від 23.06.92 )
С т а т т я 182. Реєстрація розірвання шлюбу за заявою одного з подружжя
Реєстрація розірвання шлюбу з підстав, передбачених статтею 42 цього Кодексу, провадиться за заявою одного з подружжя на основі копії судового рішення про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім або недієздатним внаслідок душевної хвороби чи недоумства або копії вироку суду (виписки з вироку) про засудження його до позбавлення волі на строк не менше трьох років.
Відділ реєстрації актів громадянського стану повідомляє про подану заяву другого з подружжя, який перебуває у місцях позбавлення волі, або опікуна недієздатного і встановлює у повідомленні строк, у який слід сповістити, чи є спір про дітей, про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, або сплату аліментів одному з подружжя, який потребує матеріальної допомоги.
При одержанні повідомлення про відсутність спору або неодержанні відповіді в установлений строк відділ реєстрації актів громадянського стану реєструє розірвання шлюбу.
( Стаття 182 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 783-10від 01.09.80 )
С т а т т я 183. Присвоєння одному з подружжя дошлюбного прізвища
Один з подружжя, який бажає, щоб йому було присвоєне дошлюбне прізвище, повинен заявити про це в органи реєстрації актів громадянського стану при реєстрації розірвання шлюбу. Про присвоєння одному з подружжя дошлюбного прізвища органи реєстрації актів громадянського стану провадять відповідний запис.
( Стаття 183 в редакції Указу ПВР N 783-10 від 01.09.80 )
С т а т т я 184. Відмітка в документах про розірвання шлюбу
У паспортах або паспортних документах осіб, які припинили шлюбні відносини, робиться відмітка про розірвання шлюбу.
( Стаття 184 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1366-XIV від 11.01.2000 ) ( Главу 24 виключено на підставі Закону N 2488-12 від 23.06.92 )
Глава 25
РЕЄСТРАЦІЯ ВСТАНОВЛЕННЯ БАТЬКІВСТВА
С т а т т я 188. Місце реєстрації встановлення батьківства
Реєстрація встановлення батьківства провадиться в органах реєстрації актів громадянського стану за місцем проживання одного з батьків, або за місцем реєстрації народження дитини, або за місцем постановлення рішення суду про встановлення батьківства.
( Стаття 188 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2488-12від 23.06.92 )
С т а т т я 189. Порядок реєстрації встановлення батьківства
Реєстрація встановлення батьківства провадиться на підставі спільної заяви батьків або судового рішення, а в разі смерті матері, визнання матері недієздатною, позбавлення її батьківських прав чи неможливості встановити місце її проживання - за заявою батька.
Реєстрація встановлення батьківства щодо дітей, які досягли повноліття, допускається лише за їх згодою.
( Стаття 189 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 783-10від 01.09.80 )
С т а т т я 190. Внесення відомостей про батька в актовий запис про народження дитини
На підставі акта про встановлення батьківства органи реєстрації актів громадянського стану вносять відомості про батька в актовий запис і видають нове свідоцтво про народження дитини.
Глава 26
РЕЄСТРАЦІЯ ПЕРЕМІНИ ПРІЗВИЩА, ІМЕНІ, ПО БАТЬКОВІ
( Глава 26 в редакції Закону N 1366-XIV від 11.01.2000)
С т а т т я 191. Місце і порядок реєстрації переміни прізвища, імені, по батькові
Реєстрація переміни прізвища, імені, по батькові громадян України проводиться відділом реєстрації актів громадянського стану за місцем їх постійного проживання.
Про проведену реєстрацію переміни прізвища, імені, по батькові повідомляється відділ реєстрації актів громадянського стану України, в якому знаходяться на зберіганні записи актів про народження, одруження та розірвання шлюбу, особою, що перемінила прізвище, ім'я, по батькові.
( Стаття 191 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 783-10від 01.09.80, в редакції Закону N 1366-XIV від11.01.2000 )
С т а т т я 192. Внесення змін у записи про народження дітей осіб, які перемінили прізвища, імена, по батькові
Прізвище неповнолітніх дітей змінюється у разі переміни прізвища обома батьками. Якщо прізвище перемінив один з батьків, питання про зміну прізвища його неповнолітніх дітей може бути вирішено за погодженням між батьками, а за відсутності згоди - органом опіки і піклування.
Під час реєстрації переміни імені батьком змінюється по батькові його неповнолітніх дітей. По батькові повнолітніх дітей змінюється лише у випадках, коли заяви про переміну по батькові подають до органів реєстрації актів громадянського стану самі повнолітні діти.
( Стаття 192 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1677-08від 11.05.73, в редакції Закону N 1366-XIV від11.01.2000 )
С т а т т я 193. Видача нових свідоцтв про реєстрацію актів громадянського стану у зв'язку з реєстрацією переміни прізвища, імені, по батькові
Якщо у зв'язку з реєстрацією переміни прізвища, імені, по батькові були внесені зміни у записи актів громадянського стану, органи реєстрації актів громадянського стану України, з урахуванням внесених змін, видають нові свідоцтва.
( Стаття 191 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 783-10від 01.09.80, в редакції Закону N 1366-XIV від11.01.2000 )
Розділ VI
ЗАСТОСУВАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ШЛЮБ ТА СІМ'Ю ДО ІНОЗЕМНИХ ГРОМАДЯН І ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА. ЗАСТОСУВАННЯ ЗАКОНІВ ПРО ШЛЮБ ТА СІМ'Ю ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ ТА МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ
( Розділ VI в редакції Указу ПВР N 783-10 від 01.09.80 ) ( Назва розділу VI із змінами, внесеними згідно із Законом N 2488-12 від 23.06.92 )
С т а т т я 194. Права та обов'язки іноземних громадян і осіб без громадянства в шлюбних та сімейних відносинах
Іноземні громадяни користуються в Україні правами і несуть обов'язки в шлюбних та сімейних відносинах нарівні з громадянами України. Окремі винятки можуть бути встановлені законом України.
Особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, користуються в Україні правами і несуть обов'язки в шлюбних та сімейних відносинах нарівні з громадянами України.
( Стаття 194 в редакції Указу ПВР N 783-10 від 01.09.80, іззмінами, внесеними згідно із Законом N 2488-12 від 23.06.92 )
С т а т т я 195. Укладення шлюбів громадян України з іноземними громадянами та іноземних громадян між собою в Україні
Шлюби громадян України з іноземними громадянами, а також шлюби іноземних громадян між собою укладаються в Україні за законодавством України.
Шлюби між іноземними громадянами, укладені в Україні у посольствах або консульствах іноземних держав, визнаються на умовах взаємності дійсними в Україні, якщо ці особи в момент одруження були громадянами держави, яка призначила посла або консула.
( Стаття 195 в редакції Указу ПВР N 783-10 від 01.09.80, іззмінами, внесеними згідно із Законом N 2488-12 від 23.06.92 )
С т а т т я 196. Укладення шлюбів громадян України у консульських установах та дипломатичних представництвах України. Визнання шлюбів, укладених поза межами України
Шлюби між громадянами України, що проживають поза межами України, укладаються в консульські установи та дипломатичні представництва України.
У тих випадках, коли шлюби між громадянами України і шлюби громадян України з іноземними громадянами укладені поза межами України з додержанням форми шлюбу, встановленої законом місця його укладення, ці шлюби визнаються дійсними в Україні, якщо до визнання нема перешкод, що випливають із статей 15 - 17 та 45 цього Кодексу.
Шлюби іноземних громадян, укладені поза межами України за законами відповідних держав, визнаються дійсними в Україні.
( Стаття 196 в редакції Указу ПВР N 783-10 від 01.09.80, іззмінами, внесеними згідно із Законом N 2488-12 від 23.06.92 )
С т а т т я 197. Розірвання шлюбів громадян України з іноземними громадянами і шлюбів іноземних громадян між собою в Україні. Визнання розлучень, здійснених поза межами України
Розірвання шлюбів громадян України з іноземними громадянами, а також шлюбів іноземних громадян між собою в Україні провадиться за законодавством України.
Розірвання шлюбів між громадянами України та іноземними громадянами, здійснене поза межами України за законами відповідних держав, визнається дійсним в Україні, якщо в момент розірвання шлюбу хоча б один з подружжя проживав поза межами України.
Розірвання шлюбів між громадянами України, здійснене поза межами України за законами відповідних держав, визнається дійсним в Україні, якщо обоє з подружжя в момент розірвання шлюбу проживали поза межами України.
Розірвання шлюбів між іноземними громадянами, здійснене поза межами України за законами відповідних держав, визнається дійсним в Україні.
Громадянин України, що проживає поза межами України, має право розірвати шлюб з одним з подружжя, який проживає поза межами України, незалежно від його громадянства в судах України. У тих випадках, коли за законодавством України допускається розірвання шлюбу в органах реєстрації актів громадянського стану, шлюб може бути розірваний в консульських установах та дипломатичних представництвах України.
Справи про розірвання шлюбу за заявами громадян України, які проживають поза межами України, можуть розглядатися в судах України за дорученням Верховного Суду України.
( Стаття 197 в редакції Указу ПВР N 783-10 від 01.09.80, іззмінами, внесеними згідно із Законом N 2488-12 від 23.06.92 )
С т а т т я 198. Встановлення батьківства в Україні. Визнання батьківства, встановленого поза межами України
Встановлення батьківства в Україні незалежно від громадянства батьків і дитини та їх місця проживання провадиться за законодавством України.
У тих випадках, коли за законодавством України допускається встановлення батьківства в органах реєстрації актів громадянського стану, батьки дитини, що проживають поза межами України, з яких хоча б один є громадянином України, мають право звертатися з заявами про встановлення батьківства до консульських установ та дипломатичних представництв України.
( Стаття 198 в редакції Указу ПВР N 783-10 від 01.09.80, іззмінами, внесеними згідно із Законом N 2488-12 від 23.06.92 )
С т а т т я 199. Усиновлення дітей, які є громадянами України і проживають поза межами України
( Призупинити з 26 липня 1994 року усиновлення дітей, якіперебувають у громадянстві України, іноземними громадянами наперіод до внесення Верховною Радою України змін і доповнень доглави 14, статті 199 Кодексу про шлюб та сім'ю України відповіднодо Постанови ВР N 125/94-ВР від 26.07.94. Призупинення анульованов зв'язку з прийняттям Закону N 11/96-ВР від 30.01.96 )
Усиновлення дитини, яка є громадянином України і проживає поза межами України, провадиться в консульській установі та дипломатичному представництві України.
Якщо усиновитель не є громадянином України, для усиновлення дитини, яка є громадянином України, необхідно одержати дозвіл Центру по усиновленню дітей при Міністерстві освіти України.
Визнається також дійсним усиновлення дитини, яка є громадянином України, проведене в органах держави, на території якої проживає дитина, при умові попереднього одержання дозволу на таке усиновлення від Центру по усиновленню дітей при Міністерстві освіти України.
( Частину третю статті 199 виключено на підставі Закону N 11/96-ВР від 30.01.96 ) ( Частину четверту статті 199 виключено на підставі Закону N 11/96-ВР від 30.01.96 ) ( Стаття 199 в редакції Указу ПВР N 783-10 від 01.09.80, іззмінами, внесеними згідно із Законами N 2488-12 від 23.06.92, N 11/96-ВР від 30.01.96 )
С т а т т я 199-1. Усиновлення дітей, які є громадянами України, іноземними громадянами на території України
Усиновлення дітей, які є громадянами України, іноземними громадянами на території України провадиться відповідно до глави 14 цього Кодексу у випадках, коли були вичерпані всі можливості щодо усиновлення, взяття під опіку (піклування) чи на виховання цих дітей в сім'ї громадян України та коли ці діти перебувають на обліку в Центрі по усиновленню дітей при Міністерстві освіти України не менше одного року з дня взяття їх на облік. У разі коли іноземні громадяни перебувають у родинних стосунках з дітьми або у випадках захворювання дитини на хворобу, передбачену переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України, усиновлення провадиться без дотримання строків перебування на централізованому обліку дітей. Усиновлення дітей, які є громадянами України, іноземними громадянами на території України дозволяється за умови одержання дозволу Центру по усиновленню дітей при Міністерстві освіти України.
Діти, які є громадянами України, можуть бути усиновлені громадянами інших держав у випадках, коли відповідно до законодавства держави усиновителя їм будуть забезпечені всі права в обсязі не меншому, ніж передбачено законодавством України, а також коли їм будуть забезпечені гарантії і норми, встановлені щодо усиновлення законами країни усиновителя.
За усиновленими дітьми зберігається громадянство України до досягнення ними 18-річного віку.
( Кодекс доповнено статтею 199-1 згідно із Законом N 11/96-ВР від30.01.96 )
С т а т т я 199-2. Усиновлення дітей іноземними громадянами, які перебувають у шлюбі з громадянами України на території України
Усиновлення дітей іноземними громадянами, які перебувають у шлюбі з громадянами України на території України, провадиться відповідно до глави 14 цього Кодексу в порядку, передбаченому для громадян України.
( Кодекс доповнено статтею 199-2 згідно із Законом N 11/96-ВР від30.01.96 )
С т а т т я 199-3. Усиновлення дітей, які є іноземними громадянами або особами без громадянства, на території України громадянами інших держав
Усиновлення дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки (піклування) батьків і які є іноземними громадянами або особами без громадянства, на території України громадянами інших держав провадиться відповідно до законодавства України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
( Кодекс доповнено статтею 199-3 згідно із Законом N 11/96-ВР від30.01.96 )
С т а т т я 199-4. Переважне право серед інших іноземних громадян на усиновлення дітей
Переважне право серед інших іноземних громадян на усиновлення дітей, які є громадянами України і проживають на території України, мають іноземні громадяни країн, які уклали міжнародні договори з Україною про усиновлення дітей-сиріт. Укладання договорів провадиться відповідно до положень Конвенції ООН про права дитини та законодавства України.
( Кодекс доповнено статтею 199-4 згідно із Законом N 11/96-ВР від30.01.96 )
С т а т т я 199-5. Нагляд за станом утримання та виховання дітей, усиновлених іноземними громадянами
Нагляд за межами України за станом утримання та виховання дітей, усиновлених іноземними громадянами, здійснюється за дорученням Міністерства закордонних справ України відповідною консульською установою, в якій діти перебувають на обліку до досягнення ними 18-річного віку, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
( Кодекс доповнено статтею 199-5 згідно із Законом N 11/96-ВР від30.01.96 )
С т а т т я 200. Встановлення опіки (піклування) над громадянами України, що проживають поза межами України і над іноземними громадянами в Україні. Визнання опіки (піклування), встановленої поза межами України
Опіка (піклування) над неповнолітніми, недієздатними або обмеженими в дієздатності громадянами України, що проживають поза межами України, а також над іноземними громадянами, які проживають в Україні, встановлюється за законодавством України.
Опіка (піклування), встановлена над громадянами України, що проживають поза межами України, за законами відповідних держав, визнається дійсною в Україні, якщо проти встановлення опіки (піклування) чи проти її визнання нема заперечень консульської установи та дипломатичного представництва України.
Опіка (піклування), встановлена над іноземними громадянами поза межами України за законами відповідних держав, визнається дійсною в Україні.
( Стаття 200 в редакції Указу ПВР N 783-10 від 01.09.80, іззмінами, внесеними згідно із Законом N 2488-12 від 23.06.92 )
С т а т т я 201. Реєстрація актів громадянського стану громадян України, що проживають поза межами України
Реєстрація актів громадянського стану громадян України, що проживають поза межами України, провадиться в консульських установах та дипломатичних представництвах України.
При реєстрації актів громадянського стану в консульських установах та дипломатичних представництвах України застосовується законодавство України, якщо заінтересовані особи є громадянами України. Якщо заінтересовані особи є громадянами різних держав або не встановлено, громадянами якої держави вони є, то за їх згодою застосовується законодавство однієї з держав, а в разі незгоди - за рішенням консула, який реєструє акт громадянського стану.
( Стаття 201 в редакції Указу ПВР N 783-10 від 01.09.80, іззмінами, внесеними згідно із Законом N 2488-12 від 23.06.92 )
С т а т т я 202. Визнання документів, виданих органами іноземних держав на посвідчення актів громадянського стану
Документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів громадянського стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземних громадян і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні при наявності консульської легалізації.
( Стаття 202 в редакції Указу ПВР N 783-10 від 01.09.80, іззмінами, внесеними згідно із Законом N 2488-12 від 23.06.92 )
С т а т т я 203. Застосування іноземних законів і міжнародних договорів
Застосування іноземних законів про шлюб та сім'ю або визнання основаних на цих законах актів громадянського стану не може мати місця, якщо таке застосування або визнання суперечило б основам державного устрою України.
Якщо міжнародним договором України встановлені інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство про шлюб та сім'ю України, то застосовуються правила відповідного міжнародного договору.