Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

Жінкам, які проживають на території радіоактивного забруднення, під час вагітності надаються путівки для оздоровлення у спеціалізованих оздоровчих закладах.

Оплата частково оплачуваної відпустки для догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею віку трьох років здійснюється у подвійному розмірі від допомоги, передбаченої законодавством України. Вагітні жінки забезпечуються додатковим харчуванням за нормами, що встановлюються Міністерством охорони здоров'я України;

11) безплатне харчування учнів середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів, всіх технікумів, училищ, професійних навчально-виховних закладів, які проживають на територіях радіоактивного забруднення (пункти 2, 3, 4 статті 2), а також евакуйованих із зони відчуження;

12) забезпечення продуктами харчування потерпілих дітей, які не відвідують дитячі дошкільні і шкільні заклади, на суму середньої вартості харчування в цих закладах, що встановлюється місцевими Радами народних депутатів, або виплата грошової компенсації батькам за їх бажанням, якщо діти не перебувають на повному державному забезпеченні;

13) зарахування до стажу роботи одному з батьків часу догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею віку 12 років;

У разі захворювання кровотворних органів (гострі лейкози), щитовидної залози (аденоми, рак), злоякісними пухлинами діти, зазначені у статті 27 цього Закону, мають право на пільги, передбачені статтею 20 цього Закону.

Допомога потерпілим дітям шкільного віку малозабезпечених сімей, що проживають на території радіоактивного забруднення, виплачується у подвійному розмірі від відповідної допомоги, передбаченої законодавством України.

1. Громадяни, які евакуйовані або відселені (відселяються), безплатно забезпечуються жилими приміщеннями, як правило, у спеціально збудованих для цієї мети селищах, будинках і квартирах, які передаються їм в особисту власність.

2. Громадяни, які самостійно переселяються або переселилися відповідно до статті 4 цього Закону за направленнями виконавчих комітетів обласних Рад народних депутатів, за новим місцем проживання (крім м. Києва та курортних місцевостей) включаються підприємствами, установами та організаціями, де вони працевлаштовані, або виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів до окремих від інших категорій списків для позачергового одержання житла без подання документів про здачу приміщення, яке вони займали.

Громадяни, які з різних причин не можуть працевлаштуватися та поселитися за обраним місцем проживання, зараховуються до окремих від інших категорій списків для позачергового одержання житла при виконавчих комітетах міських, районних Рад народних депутатів (крім м. Києва та курортних місцевостей) на підставі направлення, виданого у встановленому порядку.

Особи, які після відселення або самостійного переселення повернулися на території радіоактивного забруднення, права на повторне одержання направлення не мають.

Відсутність прописки та неможливість працевлаштування зазначених у цій статті громадян не можуть бути підставою для відмови у взятті на квартирний облік і наданні житла в будь-якому населеному пункті України (крім м. Києва та курортних місцевостей).

Місцеві Ради народних депутатів щорічно виділяють для забезпечення жилою площею вказаних громадян 15 процентів збудованого житла, для чого Кабінет Міністрів України щорічно виділяє обласним Радам народних депутатів, на території яких самостійно переселяються громадяни з території радіоактивного забруднення, цільовим призначенням капітальні вкладення відповідно до кількості сімей, що самостійно переселилися.

3. Для забезпечення житлом сімей, які відселяються або самостійно переселяються відповідно до статті 4 цього Закону за направленнями виконавчих комітетів обласних Рад народних депутатів, виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів, підприємства, установи та організації, а також самі громадяни можуть купувати в будь-якому населеному пункті України (крім м. Києва та курортних місцевостей) за договірними цінами жилі будинки та квартири у громадян, яким вони належать на праві особистої власності, а також будинки і квартири державного і громадського житлового фонду, що не використовуються, - за їх залишковою балансовою вартістю.

Якщо жила площа будинку (квартири), що купується, перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї, вартість зайвої площі і частини надвірних будівель, збудованих не за встановленими проектами, сплачує громадянин.

Громадянам, які збудували чи купили за власні кошти жилі будинки садибного типу з надвірними будівлями, а також жилі приміщення в будинках житлово-будівельних (житлових) кооперативів, відшкодовується їх вартість у розмірах, визначених місцевими Радами народних депутатів за обраним місцем проживання.

Виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів, підприємства, установи, організації, колгоспи і громадяни, а також власники жилих будинків і квартир звільняються від сплати державного мита при укладенні договорів купівлі-продажу будинків і квартир.

Кабінет Міністрів України виділяє обласним Радам народних депутатів, на територію яких самостійно переселяються (переселилися) громадяни відповідно до статті 4 цього Закону, капіталовкладення для придбання житла.

4. Громадяни мають право на індивідуальне житлове будівництво з позачерговим одержанням земельних ділянок (у м. Києві та курортних місцевостях - за наявністю прописки) з гарантованим забезпеченням необхідними будівельними матеріалами, укладанням договорів з підрядними організаціями на будівництво будинків садибного типу, а також на позачерговий вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів незалежно від строків проживання і прописки у даному населеному пункті (у м. Києві та курортних місцевостях - за наявністю прописки). При цьому громадянам виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів за місцем будівництва житла виділяються кошти з розрахунку 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї.

Розмір і порядок виділення коштів для будівництва житла встановлюються обласними Радами народних депутатів. Кошти на будівництво житла відраховуються з загальних капіталовкладень, які виділяються Кабінетом Міністрів України для будівництва житла. У цьому разі громадяни втрачають право на забезпечення житлом, передбачене пунктами 1, 2, 3 цієї статті.

5. Громадяни, переселені у тимчасові жилі приміщення, мають право на наступне позачергове за окремим списком забезпечення постійним благоустроєним житлом або на створення умов для будівництва відповідно до пункту 4 цієї статті.

Передбаченими цією статтею пільгами по забезпеченню житлом громадяни мають право скористатися один раз.

Громадяни з числа інвалідів та пенсіонерів, які самостійно переселяються (переселилися) відповідно до статті 4 цього Закону на жилу площу близьких родичів (батьки, діти, онуки, рідні брати і сестри), мають право на позачергове забезпечення житлом як такі, що не мають житла. Житлом вказані громадяни забезпечуються протягом трьох років.

Вказана пільга може бути використана один раз.

Особи, які евакуйовані в 1986 році за межі республіки і бажають повернутися в Україну, мають право переселитися на жилу площу близьких родичів (батьки, діти, онуки, рідні брати і сестри) з наступним першочерговим забезпеченням житлом як такі, що не мають житла. Громадяни, які не мають на території України близьких родичів або не бажають переселятися на їх жилу площу, включаються виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів за обраним місцем проживання (крім м. Києва та курортних місцевостей) до окремих від інших категорій списків для першочергового одержання житла.

Вказана пільга може бути використана один раз.

Компенсація громадянам за втрачене у зв'язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням відповідно до статті 4 цього Закону майно включає:

1) вартість будівель (жилі, садові та дачні будинки, гаражі, господарські будівлі та споруди), яка виплачується в повному розмірі за діючими на час переселення цінами і визначається страховими документами з урахуванням сум, одержаних по державному обов'язковому та добровільному страхуванню, а в разі незгоди або коли будівлі не застраховані, - за оцінкою Бюро технічної інвентаризації;

2) вартість сільськогосподарських тварин, що підлягають вимушеному забою з причини підвищеного радіоактивного забруднення, яка відшкодовується органами державного страхування в повному розмірі за страховими документами;

3) вартість плодоягідних насаджень, посівів та незастрахованих сільськогосподарських тварин за затвердженими Кабінетом Міністрів України розцінками;

4) вартість домашнього майна, яке за ступенем радіоактивного забруднення не може бути перевезене на нове місце проживання, за фактичною вартістю з урахуванням зносу, яка визначається комісіями відповідних Рад народних депутатів;

5) витрати на влаштування місць загального користування садово-городніх товариств у сумі сплачених цільових внесків або за оцінкою Бюро технічної інвентаризації;

6) грошову компенсацію громадянам, які не проживали на території радіоактивного забруднення, але одержали у спадщину або на інших законних підставах майно, яке не може бути перевезене з вказаних територій.

Громадяни, які до введення в дію цього Закону одержали кредит на будівництво житла, дач, гаражів на забруднених територіях, звільняються від сплати процентів за користування позикою.

Виплата компенсацій, передбачених цією статтею поширюється також на громадян, які мають дачі, будинки, садові будинки, плодоягідні насадження у садівницьких товариствах, що розташовані на забруднених територіях, де неможливо одержати чисту продукцію.

Компенсації, передбачені цією статтею, надаються один раз.

Громадянам, які евакуйовані, відселені (відселяються) або самостійно переселилися (переселяються) відповідно до статті 4 цього Закону на нове місце проживання, надаються такі компенсації та пільги:

1) виплата одноразової допомоги у розмірі трьох мінімальних заробітних плат на кожного члена сім'ї незалежно від часу евакуації, відселення, самостійного переселення;

2) оплата вартості проїзду, витрат на перевезення майна залізничним, водним або автомобільним транспортом (крім випадків, коли відповідні транспортні засоби надаються безплатно);

3) збереження середньої заробітної плати за дні зборів у дорогу і влаштування на новому місці проживання, але не більше 14 робочих днів, а також за час перебування у дорозі, виходячи з середньомісячного заробітку за попереднім місцем роботи;

4) оплата витрат, пов'язаних з переїздом, яка здійснюється місцевими Радами народних депутатів за попереднім місцем проживання за рахунок коштів, виділених на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи;

5) одержання безпроцентних позик за новим місцем проживання на господарське обзаведення в розмірі 5 тисяч карбованців на сім'ю із строком сплати до 15 років з моменту видачі позики незалежно від часу евакуації, відселення або самостійного переселення;

6) першочергове влаштування на роботу місцевими Радами народних депутатів, підприємствами, установами, організаціями за новим місцем проживання з урахуванням професії, спеціальності, кваліфікації. У разі неможливості такого працевлаштування громадянам гарантується надання іншої роботи з урахуванням їх побажань і громадських потреб або можливості навчання нових професій (спеціальностей) із збереженням їм у встановленому порядку середньої заробітної плати на весь період перепідготовки, але не більше одного року.

За громадянами, які працювали на забруднених територіях до відселення або самостійного переселення, зберігається за новим місцем роботи безперервний стаж, стаж роботи за спеціальністю, присвоєна їм кваліфікація та звання в порядку і на умовах, визначених законодавством;

7) позачергове придбання товарів, за які виплачено компенсацію відповідно до пункту 4 статті 35 цього Закону;

8) звільнення від сплати протягом трьох років податку з власників транспортних засобів, а також звільнення осіб, які відселилися або самостійно переселилися в сільські населені пункти, на такий же строк від сплати сільськогосподарського податку, податку з будівель і земельного податку.

Компенсації та пільги, передбачені цією статтею, надаються один раз.

Громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати;

- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.

Особи, які направлені або приїхали за вільним наймом на роботу в зони відчуження, безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, а також особи, які працюють на територіях радіоактивного забруднення за контрактом, мають право на бронювання жилого приміщення за попереднім місцем проживання на весь час роботи в зазначених зонах.

Оплата праці громадян, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за підвищеними тарифними ставками (відрядними розцінками) і посадовими окладами, з урахуванням рівня радіоактивного забруднення ізотопами цезію, складності виконуваних робіт і умов праці в таких розмірах:

- від 1 до 5 Кі/км2 - на 20-30 процентів;

- від 5 до 10 Кі/км2 - на 30-40 процентів;

- від 10 до 15 Кі/км2 - на 40-60 процентів;

- від 15 до 30 Кі/км2 - на 60-80 процентів;

- понад 30 Кі/км2 - на 80-100 процентів.

Перелік видів робіт і конкретні розміри процентних надбавок залежно від складності робіт та умов праці встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пенсії, стипендії, допомога громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються в розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.

Пенсіонерам, а також інвалідам, які дістали інвалідність внаслідок Чорнобильської катастрофи, підвищена оплата може обчислюватись із середньої заробітної плати, яку вони одержували до виходу на пенсію або встановлення інвалідності.

Військовослужбовцям, які несуть службу на територіях радіоактивного забруднення, підвищення оплати праці провадиться шляхом нарахування на оклади грошового утримання надбавок, встановлених статтею 39 цього Закону.

Військовозобов'язаним, вільнонайманим, призваним та направленим для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також тим, які несуть службу на територіях радіоактивного забруднення, оплата праці провадиться згідно із статтею 39 цього Закону за всі календарні дні роботи на підставі довідки, яка надається військовою частиною.

Працівникам, тимчасово переведеним або відрядженим для роботи на територіях радіоактивного забруднення, за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата, виплачуються добові в розмірі, передбаченому законодавством. У зоні відчуження незалежно від тривалості відрядження добові виплачуються у підвищеному розмірі, який встановлюється Кабінетом Міністрів України. Підвищена оплата праці на зазначених територіях за виконану роботу провадиться відповідно до статті 39 цього Закону.

Працівникам, відрядженим на будівництво об'єктів, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, замість добових виплачується 75 процентів середньої заробітної плати за місцем основної роботи.

Оплата праці працівників підприємств, установ та організацій, які здійснюють будівництво об'єктів за програмою ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи поза межами зон радіоактивного забруднення, провадиться за підвищеними на 20 процентів тарифними ставками (посадовими окладами) із віднесенням зазначених витрат до кошторисної вартості об'єктів.

Працівникам спеціалізованих закладів Міністерства охорони здоров'я України, постійно зайнятим поданням медичної допомоги особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, посадові оклади підвищуються на 25 процентів, а тим, хто здійснює медичне обслуговування, працює в закладах народної освіти та культури на забруднених територіях, - згідно з контрактом.

Вирішення питань, пов'язаних із забезпеченням умов контракту, здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Оплата праці працівників, зайнятих спеціальною переробкою, утилізацією, дослідженням сировини і матеріалів з підвищеною радіоактивністю, провадиться за підвищеними на 25 процентів тарифними ставками (відрядними розцінками) і посадовими окладами, за умови розташування підприємства поза зонами радіоактивного забруднення і постійної потужності дози зовнішнього опромінення на робочому місці понад 50 мікрорентген на годину.

Оплата праці працівників, зайнятих ремонтом і обслуговуванням технічних засобів та обладнання, їх спеціальною обробкою, проведенням дозиметричного контролю провадиться за підвищеними на 25 процентів тарифними ставками (відрядними розцінками), посадовими окладами за умови, що поверхневе забруднення цих технічних засобів та обладнання перевищує встановлені норми.

Оплата праці у вихідні та святкові дні на територіях радіоактивного забруднення провадиться в подвійному розмірі з урахуванням надбавок, встановлених статтею 39 цього Закону.

За працівниками, які звільняються з підприємств, установ та організацій у разі розірвання трудового договору у зв'язку з відселенням або самостійним переселенням з території радіоактивного забруднення відповідно до статті 4 цього Закону, зберігаються за попереднім місцем роботи на період працевлаштування, але не більш як на три місяці, середня заробітна плата з урахуванням місячної вихідної допомоги та безперервний трудовий стаж.

Зберігається середня заробітна плата і трудовий стаж на період працевлаштування і протягом четвертого місяця з дня звільнення за умови, що працівник своєчасно (у місячний строк після звільнення) звернувся до служби зайнятості, але не був нею працевлаштований.

У випадках, коли чотиримісячний строк минув, і підходящу роботу працівнику не було запропоновано, і немає можливості навчання нових професій (спеціальностей) або коли працівник звернувся до служби зайнятості пізніше місячного строку з поважних причин, йому надається статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Закону України "Про зайнятість населення".

Громадянам, які мають бути відселені із зон радіоактивного забруднення (пункти 2, 3 статті 2), за час вимушеного простою в разі припинення трудової діяльності через заборону виробництва та переробки продукції виплачується за місцем роботи середня заробітна плата до надання жилої площі.

Особам, які працюють (перебувають у відрядженні) на територіях радіоактивного забруднення, пропорційно відпрацьованому на цих територіях часу надається щорічна відпустка:

- у зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення - тривалістю 44 календарні дні за рік роботи без урахування додаткової відпустки, передбаченої законодавством України. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 56 календарних днів;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - тривалістю 37 календарних днів за рік роботи без урахування додаткової відпустки, передбаченої законодавством України. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 49 календарних днів;

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - тривалістю 30 календарних днів за рік роботи без урахування додаткової відпустки, передбаченої законодавством України. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 42 календарних днів.

В усіх випадках тривалість щорічної відпустки не повинна бути меншою за передбачену Законодавством України для будь-якої категорії працівників. За працівниками, які отримують відпустку більшої тривалості, ніж передбачено цим Законом, її тривалість зберігається на весь період їх роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

Одноразова компенсація особам, які стали інвалідами, та сім'ям, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується в таких розмірах:

- інвалідам I групи - 10 тисяч карбованців;

- інвалідам II групи - 7 тисяч карбованців;

- інвалідам III групи - 5 тисяч карбованців;

- сім'ям, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, - 10 тисяч карбованців;

- батькам загиблого - 5 тисяч карбованців.

Щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах:

- інвалідам I і II групи - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат;

- інвалідам III групи - у розмірі двох мінімальних заробітних плат;

- учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:

1986-1987 років - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат;

1988 року - у розмірі двох мінімальних заробітних плат;

1989-1990 років - у розмірі мінімальної заробітної плати;

- кожній дитині з сім'ї, яка втратила годувальника, - у розмірі мінімальної заробітної плати;

- евакуйованим із зони відчуження у 1986 році - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Щорічна допомога на оздоровлення виплачується працівникам за місцем роботи при наданні відпустки, непрацюючим громадянам - органами, які виплачують пенсію, в кінці року, дітям - за місцем основної роботи одного з батьків до 1 червня кожного року. У разі виникнення права на щорічну допомогу з різних підстав, передбачених частиною другою цієї статті, надається одна з них, за вибором особи.

Пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді:

а) державної пенсії;

б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:

- інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам III групи, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, а також особам, захворювання яких пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи, - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

Особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Щомісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.

Право на щомісячну компенсацію в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, які були на його утриманні. При цьому дітям щомісячна компенсація призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Члени сім'ї, які вважаються непрацездатними і утриманцями, визначаються відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі і стажисти мають право на щомісячну компенсацію в разі втрати годувальника на строк навчання у навчальних закладах, але не більш як до досягнення ними 23-річного віку.

Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, та щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачуються повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Пенсії по інвалідності, що настали внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержуваного за роботу у зоні відчуження в 1986-1987 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством, але не нижче розмірів, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому пенсія по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які у 1986 році безпосередньо на станції брали участь у роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, не може бути нижчою: по I групі інвалідності - семи мінімальних заробітних плат, по II групі інвалідності - п'яти мінімальних заробітних плат, по III групі інвалідності - трьох мінімальних заробітних плат.

Особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій:

Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним у встановленому порядку (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на три роки понад передбачений цією статтею.

Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним у встановленому порядку (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік понад передбачений цією статтею.

2. Потерпілі від Чорнобильської катастрофи:

Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на два роки понад передбачений цією статтею.

Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік понад передбачений цією статтею.

Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше.

Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" і цього Закону.

1. Час роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС зараховується до трудового стажу, до вислуги років: до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1 січня 1988 по 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (в тому числі за списком N 1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги по обчисленню стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.

2. Право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком N 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може братися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення. У випадках, коли особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення менше 12 місяців, середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців, а у випадках, коли особа пропрацювала на вказаних територіях менше місяця, пенсія може обчислюватись із заробітку за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі. Для осіб, які працювали у зоні відчуження менше місяця та захворіли на променеву хворобу, пенсія може обчислюватись із заробітку за фактично відпрацьований час.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, а також в евакуації населення на добровільній безплатній основі і стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджено відповідними документами, пенсія по інвалідності за їх бажанням обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачуються в повному розмірі без урахування одержуваного заробітку (доходу).

Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, пенсії підвищуються на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.

Пенсії військовослужбовцям, у тому числі додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть надаватись й інші пільги та компенсації, передбачені законодавством України.

Громадські об'єднання осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, звільняються від усіх видів оподаткування і відрахувань до бюджету, а їх підприємства та організації - від податку з прибутку на суму, яка направляється в ці громадські об'єднання для здійснення їх статутної діяльності.

Якщо членами цих об'єднань є не менше 75 процентів осіб, що мають статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, то ці громадські організації, їх відділення і підприємства звільняються від податку на імпорт, експорт і від сплати мита за товари, що імпортуються та експортуються згідно із статутною діяльністю.

Якщо членами організацій і працівниками підприємств цих об'єднань є не менше 75 процентів осіб, що мають статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зазначені громадські організації і підприємства звільняються від оподаткування.

Роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державного управління України, місцевими органами державного управління, а також підприємствами, установами, організаціями, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, та колгоспами.

Фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що виділяються на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи.

Особи, винні в порушенні вимог цього Закону, утаюванні або навмисному перекрученні відомостей про стан радіаційної обстановки або про захворюваність людей, у видачі документів, посвідчень, вчиненні будь-яких інших діянь, що призводять до незаконного одержання громадянами прав і пільг, передбачених цим Законом, несуть матеріальну, адміністративну або кримінальну відповідальність, встановлену законодавством України.

1. Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС видаються посвідчення та нагрудні знаки, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

2. Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, а також особам, які тимчасово працювали у 1986-1987 роках на території зони безумовного (обов'язкового) відселення та на території зони гарантованого добровільного відселення, видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Дітям, які не досягли повноліття, посвідчення видаються на загальних підставах та вручаються батькам.

3. При зміні категорії посвідчення підлягає заміні.

4. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

5. Видача посвідчень та нагрудних знаків провадиться міністерствами та іншими центральними органами державного управління, виконавчими комітетами міських, районних Рад народних депутатів за списками, затвердженими Радою Міністрів Кримської АРСР, виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів.

Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Громадяни інших держав, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, користуються всіма пільгами, що передбачені цим Законом, у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну.

Конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій щорічно підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Виплата компенсацій, передбачених цим Законом, за проживання на територіях зон відчуження і безумовного (обов'язкового) відселення, припиняється за рішенням місцевих Рад народних депутатів:

- при наданні особам, яких має бути відселено, житла в будинках державного або громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних (житлових) кооперативів у межах норм, передбачених законодавством України;

- у випадках відмови від офіційних пропозицій (не менше трьох варіантів) щодо переселення в іншу місцевість або інше житло;

- з моменту придбання житла або введення в експлуатацію (протягом місяця) індивідуального жилого будинку на території, не забрудненій радіоактивними речовинами.

Компенсації та пільги особам, зайнятим на експлуатації Чорнобильської АЕС та на роботах у зоні відчуження з 1 січня 1991 року та в наступні роки встановлюються Кабінетом Міністрів України".