Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

Верховна Рада України

Внести зміни і доповнення до Закону Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради Української РСР, 1991 р., N 16, ст. 200), виклавши його в такій редакції:

Чорнобильська катастрофа торкнулася долі мільйонів людей. У багатьох регіонах, на величезних територіях виникли нові соціальні та економічні умови. Україну оголошено зоною екологічного лиха. Створення системи надійного захисту людей від наслідків Чорнобильської катастрофи потребує залучення значних фінансових, матеріальних та наукових ресурсів.

Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та вирішення проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.

Залежно від ландшафтних та геохімічних особливостей грунтів, міри перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі, пов'язаних з ними ступенів можливого негативного впливу на здоров'я населення, вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших спеціальних заходів, з урахуванням загальних виробничих і соціально-побутових відносин, територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділяється на зони.

Такими зонами є:

1) зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році;

2) зона безумовного (обов'язкового) відселення - це територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами, з щільністю забруднення грунту ізотопами цезію від 15,0 Кі/км2 та вище, або стронцію від 3,0 Кі/км2 та вище, або плутонію від 0,1 Кі/км2 та вище, а також території з грунтами, які сприяють високій міграції радіонуклідів у рослини, з щільністю забруднення ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км2, або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км2, або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км2, де ефективна еквівалентна доза опромінення людини може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період;

3) зона гарантованого добровільного відселення - це територія з щільністю забруднення грунту ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км2, або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км2, або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км2, а також території з грунтами, які сприяють високій міграції радіонуклідів у рослини, з щільністю забруднення ізотопами цезію від 1,0 до 5,0 Кі/км2, або стронцію від 0,02 до 0,15 Кі/км2, або плутонію від 0,005 до 0,01 Кі/км2, де ефективна еквівалентна доза опромінення людини може перевищити 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період;

4) зона посиленого радіоекологічного контролю - це територія з щільністю забруднення грунту ізотопами цезію від 1,0 до 5,0 Кі/км2, або стронцію від 0,02 до 0,15 Кі/км2, або плутонію від 0,005 до 0,01 Кі/км2, а також території з грунтами, які сприяють високій міграції радіонуклідів у рослини, з щільністю забруднення ізотопами цезію від 0,2 до 1,0 Кі/км2, де ефективна еквівалентна доза опромінення людини не повинна перевищити 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.

Додаткові критерії забрудненості грунту радіонуклідами можуть встановлюватись Національною комісією радіаційного захисту населення України.

При визначенні рівня забрудненості грунту радіонуклідами для розмежування категорій зон встановлюється 90-процентний покажчик від загальної кількості замірів на щільність забруднення, розташованих у порядку їх зростання.

Межі цих зон встановлюються та переглядаються Кабінетом Міністрів України на основі експертних висновків Національної комісії радіаційного захисту населення України, Академії наук України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС України, Міністерства сільського господарства України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по гідрометеорології за поданням обласних Рад народних депутатів.

Карти зазначених зон, перелік населених пунктів, віднесених до цих зон, друкуються в центральній та місцевій пресі для загального відома і зберігаються у центральних та місцевих органах влади.

Умовою проживання і трудової діяльності населення без обмежень за радіаційним фактором є одержання додаткової за рахунок забруднення території радіоактивними ізотопами дози, яка не перевищує рівня опромінення 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік.

В'їзд у зони відчуження і безумовного (обов'язкового) відселення для постійного проживання забороняється. Проживання населення у цих зонах дозволяється лише до завершення відселення. Порядок в'їзду для постійного проживання в зону гарантованого добровільного відселення визначається спеціальним рішенням Кабінету Міністрів України.

Направлення молодих спеціалістів віком до 35 років після закінчення вищих навчальних закладів, професійних навчально-виховних закладів для роботи в зонах відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення без їх згоди забороняється.

Підставами на відселення громадян з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, є положення Концепції проживання населення на територіях України з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Етапи відселення визначаються Концепцією.

Населення, яке проживає у зоні безумовного (обов'язкового) відселення, підлягає обов'язковому відселенню.

Кожен громадянин, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, має право на підставі наданої йому об'єктивної інформації про радіаційну обстановку, дози опромінення і можливі їх наслідки для здоров'я самостійно приймати рішення про дальше проживання на цій території чи відселення.

Громадянам, які прийняли рішення про виїзд із зони гарантованого добровільного відселення, створюються умови для відселення.

Право на самостійне переселення (до створення умов для відселення) мають громадяни, які проживають у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, а також сім'ї, що проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, у складі яких є вагітні жінки або діти до 18 років, та особи, які за медичними показниками, що визначаються Міністерством охорони здоров'я України, проживати у цих зонах не можуть.

Громадяни, які відселяються або самостійно переселяються, користуються компенсаціями, передбаченими цим Законом.

Відселення та самостійне переселення дозволяється лише у місцевості, які не віднесені до категорій зон радіоактивно забруднених територій (стаття 2), за винятком переселення до близьких родичів.

Порядок відселення та самостійного переселення визначається Кабінетом Міністрів України.

Реевакуація населення провадиться виключно у добровільному порядку після зниження радіоактивного забруднення території до рівня, який передбачає безпечні умови проживання без обмежень відповідно до частини першої статті 3 цього Закону. Рішення про реевакуацію населення приймається Кабінетом Міністрів України за висновками Національної комісії радіаційного захисту населення України.

Продукти харчування, в яких вміст радіонуклідів не перевищує встановлених норм, визнаються чистими і придатними для реалізації та споживання.

Виробництво продукції сільського господарства, радіоактивна забрудненість якої перевищує встановлені норми, забороняється.

Норми вмісту радіонуклідів у продуктах харчування, сільськогосподарській продукції встановлюються Національною комісією радіаційного захисту населення України.

Продукція, вироблена в зонах безумовного (обов'язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення, посиленого радіоекологічного контролю, повинна мати сертифікат, що вказує місце її виробництва, вміст радіонуклідів, відповідального виробника цієї продукції і контролера, який перевіряє її на вміст радіонуклідів.

Продукція, забруднена радіонуклідами понад встановлені норми, що надійшла у виробництво або для реалізації в торговельну мережу, підлягає вилученню, захороненню чи утилізації у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку з відшкодуванням пов'язаних з цим витрат власниками забрудненої продукції.

Виробництво, переробка і реалізація радіоактивно забрудненої продукції, включаючи введення її як додаток до чистої сировини, за винятком продукції науково-виробничого, дослідного характеру, забороняється.

Кабінет Міністрів України забезпечує громадянам України надання повної, своєчасної та достовірної інформації про рівні забруднення радіоактивними речовинами місцевостей, на яких вони проживають або працюють, про ступінь забрудненості радіонуклідами продуктів харчування та майна, про усі вимоги та умови додержання режиму радіаційної безпеки.

Органи громадського контролю можуть перевіряти достовірність зазначеної інформації.

Особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження в 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 14 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені для виконання робіт у зазначеній зоні, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ та організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

До потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать:

1) евакуйовані із зони відчуження та відселені із зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення;

2) особи, які постійно проживали на територіях радіоактивного забруднення на день аварії та самостійно переселилися з цих територій відповідно до статті 4 цього Закону;

3) особи, які постійно проживають або постійно працюють у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення;

4) особи, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю;

5) особи, які тимчасово працювали в 1986 році на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше 14 календарних днів, а у 1987 році - не менше місяця або на території зони гарантованого добровільного відселення у 1986-1987 роках - не менше трьох місяців, за умови, що їх було направлено в ці зони за розпорядженнями міністерств, відомств, виконавчих комітетів обласних Рад народних депутатів.

Крім осіб, зазначених в частині першій цієї статті, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать також громадяни, включаючи дітей, у яких дози опромінення щитовидної залози перевищують рівні, встановлені Міністерством охорони здоров'я України.

Причинний зв'язок між погіршенням стану здоров'я, захворюванням, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо уповноваженою на те медичною установою не підтверджено відсутність такого зв'язку.

Держава зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану громадянам за:

1) пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

2) втрату годувальника, якщо його смерть пов'язана з Чорнобильською катастрофою;

3) матеріальні втрати, що їх зазнали громадяни та їх сім'ї у зв'язку з Чорнобильською катастрофою, відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України.

На державу покладаються також зобов'язання щодо своєчасного медичного обстеження і визначення доз опромінення учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:

1) інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10 і 11), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, а також особи, захворювання яких пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи, - категорія 1;

2) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1986 році в зоні відчуження незалежно від кількості робочих днів, у 1987 році - не менше 10 робочих днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих в 1986 році із зони відчуження та осіб, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії не менше п'яти років, - категорія 2;

3) діти, у яких дози опромінення щитовидної залози перевищують рівні, встановлені Міністерством охорони здоров'я України, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з числа осіб, які працювали у зоні відчуження протягом 1987 року від одного до десяти робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють або постійно працювали чи постійно проживають або постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення (не віднесені до категорії 2), - категорія 3;

4) особи, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, - категорія 4.

Крім встановлених цією статтею категорій осіб, право на пільги, передбачені цим Законом, мають особи, які тимчасово працювали у 1986 році на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше 14 календарних днів, а у 1987 році - не менше місяця або на території зони гарантованого добровільного відселення у 1986-1987 роках - не менше трьох місяців, за умови, що їх було направлено в ці зони за розпорядженнями міністерств, відомств, виконавчих комітетів обласних Рад народних депутатів.

Громадяни, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, належать до категорії 1, або 2, або 3. Порядок визначення цих категорій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Громадяни, які захворіли на променеву хворобу або захворювання яких пов'язане з переопроміненням внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, які сталися не з вини потерпілих, якщо такий зв'язок встановлено медичними закладами, належать до категорій, зазначених у частині третій цієї статті.

Підставою для надання пільг і компенсацій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є рівні забруднення радіонуклідами територій, або доза опромінення, що перевищує гранично допустимі норми, встановлені Національною комісією радіаційного захисту населення України, чи їх максимально можливе значення, відновлене шляхом розрахунку, а також період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, час проживання або роботи на територіях радіоактивного забруднення, ступінь втрати працездатності, що підтверджено відповідними документами.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення - місцевими Радами народних депутатів на цих територіях.

Визначення рівнів забруднення, доз опромінення, відновлення їх шляхом розрахунку здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідних державних органів та виконавчих комітетів обласних Рад народних депутатів.

Для забезпечення систематичного обстеження осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Міністерством охорони здоров'я України організується єдиний облік таких осіб і ведеться Державний реєстр.

Міністерства та інші центральні органи державного управління, громадські організації, виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів передають Міністерству охорони здоров'я України повну і вичерпну інформацію щодо осіб, визначених статтями 10 і 11 цього Закону, для включення в Державний реєстр необхідних відомостей про календарні строки їх роботи або проживання на територіях радіоактивного забруднення, про місце роботи або проживання, про дози опромінення.

Реєстраційний номер у Державному реєстрі повідомляється громадянам, а також лікувальним закладам за місцем їх проживання або роботи.

Кабінет Міністрів України, Міністерство охорони здоров'я України, Міністерство соціального забезпечення України, Міністерство народної освіти України, Міністерство вищої освіти України, державні, громадські організації, виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів організують щорічне медичне обстеження (диспансеризацію), санаторно-курортне лікування всіх осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, запроваджують систему радіаційно-екологічного, медико-генетичного, медико-демографічного моніторингу на території України. Цими органами у регіонах найбільшого зосередження осіб, які постраждали, створюються спеціалізовані центри, в тому числі дитячі, для обстеження, лікування, соціально-психологічної реабілітації та профорієнтації потерпілих осіб.

Медикаменти та медичне устаткування, які надходять цільовим постачанням на території радіоактивного забруднення, не оподатковуються і звільняються від сплати мита.

Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зобов'язані проходити обов'язкове обстеження в медичних закладах.

Громадяни, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, переогляд у медико-соціальній експертній комісії проходять один раз у п'ять років. При досягненні віку жінками 44 років, а чоловіками - 49 років група інвалідності встановлюється безстроково.

Громадянам, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня і внаслідок цього стали інвалідами I або II групи, інвалідність встановлюється безстроково незалежно від віку.

За бажанням інвалідів їх переогляд проводиться в будь-який час.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Кабінетом Міністрів України за рекомендаціями Міністерства охорони здоров'я України встановлюються додаткові норми раціонального харчування у спеціалізованих лікувальних, лікувально-санаторних і курортних закладах.

Компенсації та пільги, встановлені в даному розділі, стосуються всіх громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи дітей, відповідно до встановлених категорій.

Конкретизація компенсацій і пільг зумовлена економічною ситуацією в Україні.

Особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі компенсації та пільги:

1) безплатне придбання ліків за рецептами лікарів;

2) безплатне позачергове зубопротезування (за винятком зубопротезування із дорогоцінних металів);

3) першочергове обслуговування у лікувально-профілактичних закладах та аптеках;

4) позачергове безплатне щорічне надання органами соціального забезпечення санаторно-курортних путівок або одержання за бажанням громадян грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні, що визначається Кабінетом Міністрів України, для самостійного санаторно-курортного лікування;

5) користування при виході на пенсію та зміні місця роботи поліклініками, до яких вони були прикріплені під час роботи;

6) щорічне медичне обслуговування, диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів, лікування в спеціалізованих стаціонарах;

7) переважне право залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі при ліквідації, реорганізації або перепрофілюванні підприємства, установи, організації, скороченні чисельності або штату працівників, а також на працевлаштування.

У разі вивільнення працівників у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників, їм виплачується допомога в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати, а також зберігається за їх бажанням посадовий оклад, тарифна ставка (оклад) на новому місці роботи. Їм також гарантується працевлаштування з урахуванням їх побажань або можливість навчання нових професій (спеціальностей) із збереженням у встановленому порядку середньої заробітної плати за останнім місцем роботи за весь період перепідготовки, але не більше одного року.

При переведенні у зв'язку із станом здоров'я на нижчеоплачувану роботу зазначеним працівникам виплачується різниця між попереднім заробітком і заробітком на новій роботі до встановлення інвалідності або виздоровлення;

8) виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від безперервного стажу роботи;

9) виплата працюючим інвалідам допомоги по тимчасовій непрацездатності до 4 місяців підряд або до 5 місяців у календарному році;

10) позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов (включаючи сім'ї загиблих або померлих громадян). Особи, зазначені в цьому пункті, забезпечуються жилою площею протягом року з дня подання заяви.

Крім загальних підстав, передбачених законодавством України, такими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються особи, які забезпечені жилою площею нижче рівня середньої забезпеченості громадян у даному населеному пункті або які проживають у комунальних квартирах.

Особам, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, надається додаткова жила площа у вигляді окремої кімнати.

Сім'я, що втратила годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на додаткову жилу площу, порядок надання і розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України;

11) оплата займаної ними та членами їх сім'ї жилої площі (в межах норми, передбаченої статтею 47 Житлового кодексу України) в розмірі 50 процентів квартирної плати, обчисленої за ставками, встановленими для робітників і службовців, а також оплата в розмірі 50 процентів встановленої плати за користування комунальними послугами (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) і телефоном. Вказана пільга поширюється також на сім'ї, що втратили годувальника, який став жертвою Чорнобильської катастрофи.

Пільги щодо квартирної плати надаються громадянам, які проживають у будинках державного і громадського житлового фонду, а щодо оплати комунальних послуг також і тим, хто проживає у будинках житлово-будівельних (житлових) кооперативів та в будинках, що належать громадянам на праві особистої власності.

Особам, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення, відшкодовується 50 процентів вартості палива, придбаного в межах норм, встановлених для продажу населенню;

12) передача безплатно в особисту власність займаних ними та їх сім'ями жилих приміщень у будинках державного та громадського житлового фонду незалежно від того, чи є вказана особа наймачем чи членом сім'ї наймача. Вказана пільга може бути використана один раз;

13) позачергове безплатне забезпечення автомобілем ЗАЗ-968 (при наявності відповідних медичних показань або інвалідності I, II групи, а також відсутності в особистому користуванні автомобіля). За бажанням інваліда йому може бути позачергово продано автомобіль іншої марки з оплатою різниці у вартості, якщо протягом семи років перед зверненням він не купував новий автомобіль;

14) забезпечення продуктами харчування за медичними нормами з обов'язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров'я України;

15) безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) на території України;

16) одержання лікарняного листка на весь період лікування в санаторіях і спеціалізованих лікувальних закладах з урахуванням часу проїзду туди й назад, з виплатою допомоги по державному соціальному страхуванню незалежно від того, ким і за чий рахунок видано путівку;

17) позачергове обов'язкове забезпечення їх дітей місцями у дошкільних закладах незалежно від відомчої підпорядкованості;

18) звільнення від сплати податків і мита всіх видів;

19) безплатний проїзд один раз на рік до будь-якого пункту України і назад повітряним, або залізничним, або водним транспортом з правом першочергового придбання квитків;

20) позачергове відведення місцевими Радами народних депутатів земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва для тих, хто потребує поліпшення житлових умов та перебуває на квартирному обліку, а також відведення земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, садівництва і городництва, будівництва індивідуальних гаражів і дач;

21) одержання безпроцентної позики на індивідуальне житлове (кооперативне) будівництво з розрахунку 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї з погашенням 50 процентів позики за рахунок державного бюджету, а також безпроцентної позики для будівництва садових будинків та благоустрою садових ділянок, будівництва індивідуальних гаражів, незалежно від того, кому з членів сім'ї відведено земельну ділянку чи хто з них є членом кооперативу. Вказані пільги можуть бути використані один раз;

22) використання чергової відпустки у зручний для них час, а також отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 робочих днів на рік;

23) першочерговий протягом року вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів для тих, хто потребує поліпшення житлових умов, до кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, стоянок для транспортних засобів та їх технічного обслуговування, до садівницьких товариств, а також право на придбання садових будинків або матеріалів для їх будівництва, для індивідуальної забудови за умови відведення земельних ділянок;

24) першочергове обслуговування на підприємствах, в установах, організаціях зв'язку, технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, служби побуту, торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;

25) першочергове придбання промислових товарів підвищеного попиту, в тому числі легкового автомобіля, мотоцикла, моторного човна, телевізора, холодильника, меблів, пральної машини, пилососа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

26) вступ поза конкурсом у вищі навчальні заклади, професійні навчально-виховні заклади, а також на курси для професійного навчання з обов'язковим наданням гуртожитку на час навчання для тих, хто не має житла, і гарантованою виплатою стипендії, підвищеної на 50 процентів, незалежно від місця навчання на території України. Особи, які закінчили середні навчальні заклади з відзнакою (відмінними оцінками), приймаються без екзаменів у вищі навчальні заклади за результатами співбесіди;

27) позачергове влаштування в заклади соціального забезпечення, а також на обслуговування службами соціального забезпечення вдома, якщо хворий не має близьких родичів, які проживають з ним.

У разі неможливості організації такого обслуговування закладами соціального забезпечення відшкодовуються витрати, пов'язані з доглядом за хворим;

28) позачергове встановлення телефону з оплатою 50 процентів вартості його встановлення;

29) надання безпроцентної позики для організації підприємницької діяльності, селянського (фермерського) господарства. Вказана пільга може бути використана один раз;

30) погашення несплаченої частини безпроцентної позики на господарське обзаведення в розмірі до 5 тисяч карбованців на сім'ю, яку одержали евакуйовані з 30-кілометрової зони, за рахунок держави;

31) оплата лікарняних листків по тимчасовій непрацездатності особам, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, нараховується за їх бажанням з середнього фактичного заробітку, який вони одержували під час роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, без обмеження двома тарифними ставками або посадовими окладами.

У такому ж порядку оплата лікарняних листків провадиться і особам, тимчасова непрацездатність яких настала внаслідок загального захворювання;

32) відшкодування збитків, завданих в результаті захворювання або каліцтва, що виникли у зв'язку з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і призвели до стійкої втрати працездатності (без встановлення інвалідності), визначається в порядку, передбаченому законодавством для випадків відшкодування таких збитків, завданих робітникам і службовцям при виконанні ними своїх трудових обов'язків.

Компенсації і пільги, передбачені пунктами 1, 2, 5, 7, 8, 11, 12, 17, 20, 23, 27 і 30 цієї статті поширюються на сім'ї померлих громадян, віднесених до категорії 1, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою.

Особам, віднесеним до категорії 2 (пункт 2 статті 14), надаються такі компенсації та пільги:

1) пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 16, 17, 18, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 29, 30, 31, 32 статті 20;

2) першочергове щорічне безплатне забезпечення за місцем роботи санаторно-курортними путівками чи путівками на відпочинок або компенсація за їх бажанням середньої вартості путівки в Україні для самостійного санаторно-курортного лікування чи відпочинку;

3) позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Крім загальних підстав, передбачених законодавством України, такими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються особи, які забезпечені жилою площею нижче рівня середньої забезпеченості громадян у даному населеному пункті або які проживають у комунальних квартирах.

Сім'я, що втратила годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на додаткову жилу площу, порядок надання і розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України;

4) 50-процентна знижка вартості проїзду один раз на рік до будь-якого пункту України й назад повітряним, або залізничним, або водним транспортом;

5) першочергове встановлення телефону з оплатою 50 процентів вартості його встановлення;

6) забезпечення продуктами харчування за фізіологічними нормами з обов'язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується 25 процентів вартості продуктів харчування за фізіологічними нормами, встановлюваними Міністерством охорони здоров'я України;

7) одержання безпроцентної позики на індивідуальне житлове (кооперативне) будівництво із розрахунку 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї з погашенням 25 процентів позики за рахунок державного бюджету, а також безпроцентної позики для будівництва садових будинків та благоустрою садових ділянок, будівництва індивідуальних гаражів незалежно від того, кому з членів сім'ї відведено земельну ділянку, чи хто з них є членом кооперативу. Вказані пільги можуть бути використані один раз;

8) збереження протягом року середньої заробітної плати за працівниками, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986-1987 років та виведені за медичними показниками із зони відчуження (пункт 1 статті 2) і переведені на нижчеоплачувану роботу або направлені на навчання інших професій (спеціальностей);

9) безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі) та автомобільним транспортом загального користування на території України для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які належать до категорії 2.

Компенсації і пільги, передбачені пунктами 1, 2, 5, 7, 8, 11, 12, 17, 20, 23, 27, 30 статті 20, поширюються на сім'ї померлих громадян, віднесених до категорії 2, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою.

Особам, віднесеним до категорії 3 (пункт 3 статті 14), надаються такі компенсації та пільги:

1) пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 17, 20, 27 статті 20;

2) пільгове щорічне забезпечення за місцем роботи санаторно-курортними путівками чи путівками на відпочинок або компенсація за їх бажанням 70 процентів середньої вартості путівки в Україні для самостійного санаторно-курортного лікування чи відпочинку;

3) щорічне отримання відпустки строком до 14 робочих днів без збереження заробітної плати одному з батьків, які мають неповнолітніх дітей і проживають на територіях зон радіоактивного забруднення;

4) першочерговий вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів (у м. Києві та курортних місцевостях - за наявністю прописки) для тих, хто потребує поліпшення житлових умов;

5) одержання безпроцентної позики на індивідуальне житлове будівництво незалежно від того, кому з членів сім'ї відведено земельну ділянку. Вказана пільга може бути використана один раз;

6) зарахування поза конкурсом при одержанні позитивних оцінок на вступних екзаменах у навчальні заклади осіб, які проживають на територіях радіоактивного забруднення та прожили на цих територіях не менше одного року і направлені на навчання згідно з планом цільової підготовки або договорами з підприємствами.

Студентам, які проживали до вступу в навчальні заклади на територіях радіоактивного забруднення не менше одного року, гарантується надання гуртожитку, якщо вони не мають житла, а також виплата стипендії, підвищеної на 50 процентів, незалежно від місця навчання на території України;

7) забезпечення продуктами харчування відповідно до фізіологічних норм, а також забезпечення продуктами харчування, які мають радіопротекторні властивості, тих, хто проживає на територіях радіоактивного забруднення;

8) пріоритетне забезпечення промисловими товарами тривалого користування, перелік і порядок продажу яких визначається Кабінетом Міністрів України;

9) взяття на квартирний облік громадян, які проживають у комунальних квартирах, незалежно від розміру жилої площі;

10) передача в особисту власність жилих будинків та жилих приміщень державного і громадського житлового фонду, в які відселені або самостійно переселилися громадяни, відповідно до статті 4 цього Закону, незалежно від розміру займаної площі;

11) передача громадянам, які відпрацювали на території зони гарантованого добровільного відселення не менш як три роки, безплатно в особисту власність житла, яке вони займають у цій зоні;

12) надання пільгової позики для організації підприємницької діяльності, селянського (фермерського) господарства. Розмір пільгових процентних ставок по наданих позиках встановлюється Кабінетом Міністрів України. Вказана пільга може бути використана один раз;

13) особам, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, - надання пільг, передбачених пунктом 18 статті 20, а також першочергове безплатне забезпечення за місцем роботи санаторно-курортними путівками чи путівками на відпочинок або компенсація за їх бажанням середньої вартості путівки в Україні для самостійного санаторно-курортного лікування чи відпочинку;

14) відшкодування 50 процентів вартості палива, придбаного в межах норм, встановлених для продажу населенню, особам, які проживають до відселення у будинках, що не мають центрального опалення.

Особам, віднесеним до категорії 4 (пункт 4 статті 14), надаються такі компенсації та пільги:

1) пільги, передбачені пунктами 1, 3, 5, 6, 7, 8 статті 20 і пунктами 3, 5, 6, 7, 8, 9, 12 статті 22;

2) першочергове зубопротезування із знижкою вартості на 50 процентів (за винятком зубопротезування із дорогоцінних металів);

3) пільгове щорічне забезпечення за основним місцем роботи санаторно-курортними путівками чи путівками на відпочинок, або компенсація за їх бажанням 50 процентів середньої вартості путівки в Україні для самостійного санаторно-курортного лікування чи відпочинку;

4) передача громадянам, які відпрацювали на території зони посиленого радіоекологічного контролю не менш як п'ять років, безплатно в особисту власність житла, яке вони займають у цій зоні;

5) відшкодування 50 процентів вартості палива, придбаного в межах встановлених норм, особам, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;

Особам, які постійно проживають та постійно працюють або постійно проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, надаються також пільги, передбачені пунктом 18 статті 20, а особи, які постійно працюють, але не проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, звільняються від сплати прибуткового податку.

Всі пільги, передбачені цією статтею, надаються громадянам на час постійного проживання або постійної роботи у зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Громадянам, які тимчасово працювали в 1986 році на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше 14 календарних днів, а у 1987 році - не менше місяця або на території зони гарантованого добровільного відселення у 1986-1987 роках - не менше трьох місяців, за умови, що їх було направлено в ці зони за розпорядженнями міністерств, відомств, виконавчих комітетів обласних Рад народних депутатів, надаються компенсації та пільги, передбачені пунктами 1, 6, 8, 20, 27, 29 статті 20 і пункту 3 статті 23.

Особи призовного віку, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не направляються для проходження військової служби на території з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення, а також у військові частини з ядерними установками або іншими джерелами іонізуючого опромінення, надвисокими частотами і компонентами ракетного пального.

Військовослужбовцям строкової служби, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, надаються обов'язкові щорічні відпустки тривалістю не менш як 30 діб без урахування часу проїзду.

Військовослужбовці строкової служби, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проходять обов'язкове щорічне медичне обстеження.

Працівники, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, мають право на щорічну одноразову винагороду за вислугу років незалежно від місця роботи або служби. Розмір винагороди визначається відповідними підприємствами та організаціями, але не менш як:

Винагорода за вислугу років виплачується за повний відпрацьований календарний рік, а якщо працівник відпрацював менше календарного року - пропорційно відпрацьованому часу.

Непрацюючим пенсіонерам органами, які виплачують пенсію, виплачується винагорода за вислугу років у розмірі двомісячної суми пенсії.

Винагорода за вислугу років виплачується в кінці року, починаючи з 1991 року.

До дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, належать неповнолітні діти, які:

- евакуйовані із зони відчуження;

- проживають або проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення;

- проживають або проживали у зоні гарантованого добровільного відселення;

- проживають або проживали на момент аварії чи не менше трьох років у зоні посиленого радіоекологічного контролю;

- народилися після 26 квітня 1986 року від одного з батьків, який є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілим від Чорнобильської катастрофи, за умови, що вони опосередковано могли зазнати впливу радіоактивного опромінення внаслідок опромінення одного із батьків;

- одержали дозу опромінення щитовидної залози внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка перевищує рівні, встановлені Міністерством охорони здоров'я України, або хвороби яких визвано такими, що пов'язані з впливом наслідків Чорнобильської катастрофи;

- втратили внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків.

Рятування, лікування та реабілітація (включаючи психологічну) потерпілих дітей дошкільного і шкільного віку визнаються пріоритетними напрямами в усіх медичних програмах і заходах, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Лікування потерпілих дітей забезпечується на базі кращих вітчизняних санаторно-курортних закладів, спеціалізованих медичних центрів, обладнаних сучасним діагностичним і лікувальним устаткуванням, з сучасними лікарськими засобами, із залученням до роботи в них найдосвідченіших вітчизняних та зарубіжних спеціалістів із своїми методиками, устаткуванням та медикаментами.

Потерпілі діти забезпечуються відповідно до фізіологічних норм, встановлених Міністерством охорони здоров'я України, продуктами харчування, а також харчовими додатками, які сприяють виведенню радіонуклідів з організму. Батькам, віднесеним до категорії 1 або 2, якщо їх потерпілі діти перебувають на диспансерному обліку по захворюванню, компенсується 50 процентів вартості одержуваних продуктів харчування за медичними нормами, встановленими Міністерством охорони здоров'я України, якщо дитина не перебуває на повному державному забезпеченні. При цьому компенсації, передбачені пунктом 14 статті 20 і пунктом 6 статті 21 цього Закону, не виплачуються.

Потерпілим дітям та їх батькам надаються такі компенсації та пільги:

1) повне державне забезпечення дітей до досягнення ними шкільного віку (7 років), включаючи витрати на дошкільне виховання, без урахування компенсації додаткових витрат, пов'язаних із зміною роздрібних цін, у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України;

2) видача і оплата лікарняних листків по догляду за хворою дитиною віком до 14 років - у розмірі 100 процентів незалежно від безперервного стажу роботи за весь період хвороби одному з батьків або особі, яка їх замінює, включаючи санаторно-курортне лікування, якщо дитина потребує нагляду батьків згідно з висновком лікарської консультаційної комісії;

3) безплатний проїзд на всіх видах транспорту (крім таксі) дитині та особі, яка супроводжує хвору дитину до місця лікування (реабілітації), оздоровлення та назад (за направленням медичних закладів), з правом позачергового придбання квитків;

4) безплатне придбання ліків за рецептами лікарів;

5) щорічне безплатне забезпечення потерпілих дітей за місцем роботи одного з батьків путівками на оздоровлення строком до двох місяців.

Потерпілі діти віком до 10 років забезпечуються путівками разом з одним із батьків або з особою, яка доглядає за дитиною;

6) щомісячна виплата 50 процентів мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 року від одного з батьків, віднесеного до категорії 1 або 2, за умови, що вона опосередковано могла зазнати впливу радіоактивного опромінення внаслідок опромінення одного з батьків;

7) щорічна виплата трьох мінімальних заробітних плат на кожну дитину-інваліда сім'ям, що виховують дітей, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи. Інвалідність підтверджується уповноваженою на те Міністерством охорони здоров'я України медичною установою;

8) щомісячна виплата мінімальної заробітної плати сім'ям на кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом або перебуває на диспансерному обліку по захворюванню внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами I або II групи чи померли внаслідок Чорнобильської катастрофи, замість виплати, передбаченої пунктом 6 цієї статті, якщо вказана дитина не перебуває на повному державному забезпеченні. Необхідність взяття дитини на такий диспансерний облік визначається лікарською консультаційною комісією;

9) надання додаткової жилої площі у вигляді окремої кімнати на дитину, яка стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи та потребує особливого догляду. Відсутність додаткової жилої площі є підставою для взяття на квартирний облік;

10) надання жінкам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відпустки по вагітності і родах тривалістю 90 календарних днів до родів і 90 календарних днів після родів, яка обчислюється сумарно і надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до родів, з оплатою в розмірі повного заробітку незалежно від стажу та місця роботи.