Заявки клієнтів щодо одного й того самого біржового товару виконуються в порядку їх надходження. Заявка клієнта, отримана членом товарної біржі раніше, має пріоритет виконання порівняно із заявкою щодо того самого біржового товару, отриманою членом біржі від іншого клієнта пізніше.
Заявка клієнта щодо певного біржового товару, отримана членом товарної біржі, має пріоритет виконання порівняно із здійсненням членом товарної біржі власних операцій щодо того самого товару.
9. Вся інформація, адресована членами товарної біржі своїм клієнтам чи потенційним клієнтам, повинна бути прозорою, зрозумілою та не вводити в оману.
10. Член товарної біржі повинен обліковувати кошти та інші активи клієнта окремо від своїх власних, для того щоб кошти клієнта не використовувалися на цілі інші, ніж цілі клієнта, не були предметом вимог кредиторів члена біржі, не використовувалися в інтересах інших клієнтів, якщо інше не погоджено у договорі між членом товарної біржі та його клієнтом.
11. Член товарної біржі не має права:
1) передавати в заставу, об’єднувати чи розпоряджатися активами клієнта без попередньої письмової згоди клієнта;
2) виконувати операції на користь клієнта без попередньої згоди клієнта, крім випадків, якщо клієнт надав згоду на здійснення торгівлі без отримання його попередньої згоди.
12. Члени товарної біржі мають право брати участь у торгівлі відповідними товарами більш як на одній товарній біржі, якщо інше не встановлено законодавством.
13. Члени товарної біржі та інші учасники біржових торгів можуть мати інші права, визначені статутом та/або правилами товарної біржі.
Стаття 16. Біржові брокери
1. Біржові брокери (брокери) є фізичними особами, які уповноважені членами товарної біржі або іншими учасниками торгів, які не є членами товарної біржі (у випадках, передбачених правилами товарної біржі), на виконання доручень таких осіб щодо здійснення біржових та позабіржових операцій.
( Частина перша статті 16 в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
2. Брокерам забороняється розголошувати комерційні таємниці щодо здійснюваних за їх участю біржових операцій клієнтів, одночасно обслуговувати двох або більше клієнтів, інтереси яких суперечать один одному.
Розділ V
АКТИВИ ТОВАРНОЇ БІРЖІ ТА ГАРАНТІЇ ЇЇ МАЙНОВИХ ПРАВ
Стаття 17. Активи товарної біржі
1. Активи, у тому числі майно, товарної біржі формують її капітал. Товарній біржі належить майно, набуте на підставах, не заборонених законом.
2. Майно товарної біржі формується за рахунок:
1) майна, переданого їй у власність засновниками і акціонерами (учасниками) при формуванні статутного капіталу;
2) надходжень від членів товарної біржі (членські внески, плата за біржові операції та/або за інші послуги, що пропонуються біржею чи є обов’язковими для членів товарної біржі та/або учасників біржових торгів чи інших осіб);
3) надходжень від надання товарною біржею відповідно до закону інформаційних та інших послуг третім особам;
4) штрафів за порушення правил товарної біржі;
5) іншого майна та/або грошових коштів у спосіб, що не суперечить законодавству.
3. Майно товарної біржі належить їй на праві власності.
4. Порядок використання майна товарної біржі визначається органами управління в порядку, визначеному статутом товарної біржі.
Стаття 18. Гарантії майнових прав товарної біржі
1. Держава гарантує захист майнових прав товарної біржі. Вилучення майна біржі не допускається, крім випадків, передбачених законом.
2. Збитки, завдані товарній біржі та/або учасникам біржових торгів (клієнтам учасників торгів) внаслідок порушення майнових прав, незаконного втручання в діяльність, відшкодовуються у встановленому законодавством порядку.
Розділ VI
РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРНИХ БІРЖ
Стаття 19. Державне регулювання діяльності товарних бірж
1. Державне регулювання діяльності товарних бірж здійснюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
2. Державне регулювання діяльності товарних бірж здійснюється шляхом:
1) розроблення нормативно-правових актів щодо товарних бірж;
2) ліцензування товарних бірж щодо організації торгівлі продукцією на товарних біржах;
3) реєстрації правил товарної біржі та змін до них;
4) установлення для товарних бірж вимог до регулятивного капіталу та інших показників, що обмежують ризики їх діяльності;
5) визначення вимог до порядку звітування та розкриття інформації товарною біржею;
6) встановлення наявності ознак маніпулювання та інших зловживань на товарній біржі;
7) встановлення за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, критеріїв цінової нестабільності біржового товару на товарній біржі залежно від виду, ліквідності та/або ринкової ціни такого біржового товару;
8) здійснення нагляду та контролю за додержанням товарними біржами встановлених законодавством вимог щодо їхньої діяльності та застосування відповідних санкцій за їх порушення;
9) виконання інших повноважень, передбачених законом.
При виконанні своїх функцій Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку діє у спосіб, на підставі та в межах повноважень, встановлених цим Законом та Законом України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків".
Стаття 20. Сфера застосування законодавства щодо протидії зловживанням на організованих товарних ринках
1. Законодавство щодо протидії зловживанням на організованих товарних ринках застосовується до:
1) біржових товарів;
2) деривативних контрактів, які не є фінансовими інструментами, у разі якщо операції, заявки, котирування та/або інші дії щодо них мають чи ймовірно матимуть вплив або спрямовані на здійснення впливу на ціни та/або обсяг торгів біржовими товарами (далі - пов’язані деривативні контракти).
Положення цієї частини не поширюються на оптові енергетичні продукти (в розумінні статті 7 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки").
2. Законодавство щодо протидії зловживанням на організованих товарних ринках застосовується до будь-якої операції, заявки, котирування та/або інших дій щодо активів, зазначених у частині першій цієї статті, незалежно від того, здійснені вони на організованих ринках чи поза ними.
3. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку з метою протидії зловживанням на організованих товарних ринках:
1) встановлює вимоги щодо функціонування на організованих товарних ринках ефективних механізмів, систем і процедур, спрямованих на запобігання та виявлення інсайдерських правочинів, маніпулювання, а також спроб укладення інсайдерських правочинів і маніпулювання на таких ринках;
2) встановлює порядок інформування товарними біржами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про будь-які заявки та/або котирування, у тому числі про їх скасування або зміну, які можуть бути інсайдерськими правочинами, маніпулюванням або намаганням вчинення інсайдерських правочинів та/або маніпулювання на організованих товарних ринках;
3) встановлює порядок визнання осіб такими, що володіють інсайдерською інформацією, та порядок здійснення такими особами прав та обов’язків у зв’язку з володінням ними інсайдерською інформацією;
4) встановлює порядок віднесення правочинів з біржовими товарами до інсайдерських правочинів (правочинів з використанням інсайдерської інформації);
5) встановлює випадки правомірного розкриття інсайдерської інформації;
6) розробляє та оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті:
а) орієнтовний невичерпний перелік інформації, яка вважається інсайдерською, правочинів, які вважаються інсайдерськими, а також дій, які вважаються неправомірним розкриттям інсайдерської інформації;
б) орієнтовний невичерпний перелік діянь, які вважаються маніпулюванням на організованих товарних ринках;
в) прийнятні ринкові практики, які не вважаються маніпулюванням;
7) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
( Стаття 20 в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 21. Заборона інсайдерських правочинів та неправомірного розкриття інсайдерської інформації на організованих товарних ринках
1. Інсайдерською інформацією на організованих товарних ринках є інформація точного характеру, яка прямо або опосередковано стосується одного чи кількох біржових товарів та яка не була оприлюднена, але у разі оприлюднення здійснювала б значний вплив на ціни таких біржових товарів або пов’язаних деривативних контрактів.
2. Будь-яка фізична або юридична особа не має права:
1) вчиняти або намагатися вчинити інсайдерські правочини;
2) рекомендувати іншій особі або спонукати іншу особу до вчинення інсайдерських правочинів;
3) неправомірно розкривати інсайдерську інформацію.
( Розділ IV доповнено статтею 21 згідно із Законом № 3585-IX від 22.02.2024 )
Стаття 22. Заборона маніпулювання на організованих товарних ринках
1. Маніпулювання на організованих товарних ринках включає такі діяння:
1) здійснення операцій, надання заявок та/або котирувань або вчинення інших дій, які:
а) надають чи можуть надавати недостовірні або оманливі сигнали щодо пропозиції, попиту чи ціни біржового товару або пов’язаного деривативного контракту;
б) фіксують чи можуть зафіксувати на аномальному або штучному рівні ціни одного чи декількох біржових товарів або пов’язаних деривативних контрактів;
2) здійснення операцій, надання заявок та/або котирувань або вчинення інших дій, які впливають чи можуть вплинути на ціну одного або декількох біржових товарів або пов’язаних деривативних контрактів, із застосуванням обману, махінації чи інших неправомірних дій, у тому числі шахрайства;
3) поширення інформації (у тому числі чуток) через медіа, у тому числі через мережу Інтернет, або в інший спосіб, яка надає чи може надавати недостовірні або оманливі сигнали щодо пропозиції, попиту чи ціни біржового товару або пов’язаного деривативного контракту, а також яка фіксує чи може зафіксувати на аномальному або штучному рівні ціни одного чи декількох біржових товарів або пов’язаних деривативних контрактів, за умови що особа, яка поширила таку інформацію (чутки), знала або мала знати про те, що така інформація є недостовірною чи вводить в оману.
Не вважаються маніпулюванням дії, передбачені пунктом 1 цієї частини, якщо буде доведено, що такі дії здійснювалися на законних підставах та відповідають прийнятним ринковим практикам, зазначеним у підпункті "в" пункту 6 частини третьої статті 20 цього Закону.
2. Будь-яка особа не має права здійснювати або намагатися здійснити маніпулювання на організованих товарних ринках.
( Розділ IV доповнено статтею 22 згідно із Законом № 3585-IX від 22.02.2024 )
Розділ VII
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з 1 липня 2021 року, крім пунктів 2, 4, 6-8 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
2. З дня опублікування цього Закону товарні біржі мають право змінювати організаційно-правову форму на товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю або акціонерні товариства.
3. 1 липня 2021 року товарні біржі мають право провадити свою діяльність виключно за умови отримання ліцензії на провадження професійної діяльності на організованих товарних ринках - діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах та/або ліцензії на провадження професійної діяльності на організованих товарних ринках - діяльності з організації укладання деривативних контрактів на товарних біржах.
Установити, що тимчасово, на період з 1 липня 2021 року по 31 грудня 2024 року, товарні біржі, які отримали ліцензію на провадження професійної діяльності на організованих товарних ринках - діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах, мають право провадити діяльність з організації укладання деривативних контрактів на товарних біржах, за умови реєстрації правил товарної біржи (в частині організації торгівлі деривативними контрактами, які не є фінансовими інструментами) в установленому законодавством порядку в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку.
( Абзац другий пункту 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" із змінами, внесеними згідно із Законом № 3585-IX від 22.02.2024 )( Пункт 3 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" в редакції Закону № 1587-IX від 30.06.2021 )
4. Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку до 1 січня 2021 року розробити та затвердити нормативно-правові акти, необхідні для видачі відповідно до вимог цього Закону та Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" ліцензій на провадження професійної діяльності на організованих товарних ринках - діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах та реєстрації правил товарних бірж, передбачивши при цьому набрання такими нормативно-правовими актами чинності з 1 січня 2021 року, а дію таких ліцензій та правил - з дня набрання чинності цим Законом.
Відповідно до нормативно-правових актів, передбачених абзацом першим цього пункту, з 1 січня 2021 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право видавати ліцензії на провадження професійної діяльності на організованих товарних ринках - діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах та здійснювати реєстрацію правил товарних бірж. При цьому такі ліцензії та правила починають діяти з дня набрання чинності цим Законом.
5. На період до 1 січня 2023 року товарні біржі можуть провадити клірингову діяльність центрального контрагента щодо біржових угод (біржових договорів). Провадження зазначеної діяльності можливе лише у разі наявності чинної ліцензії на провадження клірингової діяльності з визначення зобов’язань та реєстрації відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" правил провадження клірингової діяльності, що передбачають правила провадження клірингової діяльності щодо біржових угод (біржових договорів). Такі товарні біржі під час провадження зазначеної діяльності можуть бути учасниками біржових торгів і здійснювати торгівлю біржовими товарами за свій рахунок або за рахунок третіх осіб та бути стороною біржових угод (біржових договорів) щодо купівлі-продажу біржових товарів, що укладаються на цих товарних біржах.
У разі провадження товарною біржею клірингової діяльності центрального контрагента щодо біржових угод (біржових договорів) вимоги частини другої статті 11 цього Закону не застосовуються.
Після 1 січня 2023 року зазначені в абзаці першому цього пункту товарні біржі можуть провадити клірингову діяльність центрального контрагента щодо біржових угод (біржових договорів), у разі якщо жодна юридична особа (у тому числі іноземна) не матиме чинної ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - клірингової діяльності центрального контрагента та зареєстрованих відповідно до закону правил провадження клірингової діяльності центрального контрагента, що передбачатимуть провадження клірингової діяльності центрального контрагента щодо біржових договорів.
Зазначені в абзаці першому цього пункту товарні біржі припиняють провадження клірингової діяльності центрального контрагента щодо біржових угод (біржових договорів) після 1 січня 2023 року, за умови що з дати реєстрації зазначених в абзаці третьому цього пункту правил минуло шість місяців.
6. Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо приведення у відповідність із цим Законом підзаконних нормативно-правових актів, забезпечивши набрання ними чинності одночасно з набранням чинності цим Законом шляхом:
приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;
забезпечення приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.
7. Кабінету Міністрів України включити інформацію про виконання цього Закону до звіту про хід та результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України за 2021 рік.
8. Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку до дня набрання чинності цим Законом розробити та затвердити нормативно-правові акти, передбачені цим Законом.
| Президент України | Л.КРАВЧУК |
| м. Київ 10 грудня 1991 року № 1956-XII | |