Питання реалізації статті 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік"

Відповідно до статті 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Порядок перерахування у 2009 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, що додається.

2. Внести до Положення про Міжвідомчу комісію з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. N 190 "Про утворення Міжвідомчої комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу" (Офіційний вісник України, 2006 р., N 8, ст. 447, N 45, ст. 3007; 2007 р., N 39, ст. 1558), та постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 р. N 1082 "Питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ" (Офіційний вісник України, 2008 р., N 97, ст. 3198) зміни, що додаються.

3. Визнати таким, що втратив чинність, пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 р. N 1036 "Деякі питання організації бюджетного процесу" (Офіційний вісник України, 2008 р., N 92, ст. 3053).

1. Цей Порядок визначає механізм перерахування у 2009 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування (далі - заборгованість з різниці в тарифах), за рахунок надходжень, визначених пунктом 41 статті 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", та додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання статті 53 зазначеного Закону, а також за рахунок погашення реструктуризованої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та за рахунок погашення заборгованості місцевих бюджетів перед державним бюджетом, що виникла у зв'язку з наданням Мінфіном фінансової допомоги Урядові Автономної Республіки Крим, обласним і Севастопольському міському виконкомам для підприємств теплоенергетики, що перебувають у комунальній власності, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 р. N 510.

2. Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах (далі - розрахунки) перераховується на умовах, визначених цим Порядком, на суму заборгованості з різниці в тарифах, що утворилася у період з 1 січня 1998 р. по 1 жовтня 2009 р. з урахуванням проведених у 2006 і 2008 роках розрахунків і не погашена на дату складення довідки про розмір кредиторської заборгованості місцевих бюджетів та/або дебіторської заборгованості учасників розрахунків, у межах щомісячних лімітів, установлених Мінфіном для Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій згідно із затвердженим розподілом видатків Державного бюджету України на 2009 рік. Коригування лімітів може провадитися щокварталу на підставі звернень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, що надсилаються до Мінфіну з відповідними обґрунтуваннями і розрахунками.

3. Підставою для проведення розрахунків є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості (з урахуванням пені, штрафних та фінансових санкцій, які нараховані підприємствам теплоенергетики на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1998 р. по 1 жовтня 2009 року).

Форму договору затверджує Державне казначейство за погодженням з ДПА, Мінпаливенерго, Мінжитлокомунгоспом і Мінфіном.

У договорі обов'язково передбачається умова щодо його дійсності лише у разі проведення відповідного фінансування.

4. Обсяг заборгованості з різниці в тарифах визначається учасниками розрахунків як різниця між фактичними витратами на теплову енергію (виробництво, транспортування і постачання теплової енергії, послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання), послуги з водопостачання та водовідведення і фактичними нарахуваннями згідно із затвердженими для населення тарифами з урахуванням перерахунків за низькоякісні та не в повному обсязі надані послуги з відрахуванням дотації місцевих бюджетів, отриманої учасниками розрахунків для відшкодування різниці в тарифах, і фактично погашеної у 2006 році заборгованості з різниці в тарифах відповідно до Порядку перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2006 р. N 705 (Офіційний вісник України, 2006 р., N 21, ст. 1556), і фактично погашеної заборгованості з різниці в тарифах відповідно до Порядку перерахування у 2008 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2008 р. N 440 (Офіційний вісник України, 2008 р., N 34, ст. 1151).

5. Обсяг заборгованості з різниці в тарифах обчислюється учасниками розрахунків на підставі таких підтвердних документів:

1) розрахунок фактичної собівартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення, що засвідчений підписом керівника або іншої уповноваженої особи учасника розрахунків, скріпленим печаткою;

2) копія рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про затвердження (погодження) тарифів на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення;

3) звіт про витрати з надання послуг з тепло-, водопостачання та водовідведення і фінансові показники діяльності підприємства за формою N 1С, що засвідчений підписом керівника або іншої уповноваженої особи учасника розрахунків, скріпленим печаткою;

4) звіт про постачання теплової енергії (за формою N 1-теп) або звіт про роботу водопроводу (за формою N 1-водопровід) та/або звіт про роботу каналізації (за формою N 1-каналізація) , звітний кошторис витрат на виробництво електро- та теплоенергії (відомча форма N 23-енерго), довідка про корисний відпуск електричної та теплової енергії і розрахунки за неї (за відомчою формою N 32-енерго).

6. Розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах складається за формою згідно з додатком, погоджується із структурним підрозділом з питань фінансів відповідного органу виконавчої влади або виконавчого органу органу місцевого самоврядування, який приймав рішення про затвердження (погодження) тарифів, та разом з підтвердними документами подається територіальним комісіям з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу (далі - територіальні комісії), утвореним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. N 190, для прийняття рішення про узгодження обсягу заборгованості з різниці в тарифах.

Територіальні комісії протягом двох місяців з дати набрання чинності цим Порядком подають Мінжитлокомунгоспу та Мінфіну узагальнену інформацію про суми заборгованості місцевих бюджетів з різниці в тарифах, що утворилася станом на 1 січня 2009 року.

Фактичні витрати на послуги для населення з постачання теплової енергії, послуги з водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 р. N 955 "Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води" (Офіційний вісник України, 2006 р., N 28, ст. 2019) і від 12 липня 2006 р. N 959 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення" (Офіційний вісник України, 2006 р., N 28, ст. 2021).

У першу чергу проводяться розрахунки з кредиторської заборгованості за спожиті енергоносії на відповідні суми. При цьому розрахунки за спожитий природний газ та електроенергію проводяться у такій послідовності:

погашення кредиторської заборгованості, що утворилася до 1 січня 2009 р. (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій). У разі відсутності зазначеної заборгованості проводяться розрахунки з погашення кредиторської заборгованості, що утворилася станом на 1 жовтня 2009 р.;

погашення заборгованості з пені, штрафних та фінансових санкцій, які нараховані підприємствам теплоенергетики на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1998 р. по 1 жовтня 2009 року.

7. Для проведення розрахунків їх учасники надсилають фінансовим управлінням районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій чи структурним підрозділам з питань фінансів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад:

1) довідку органу державної податкової служби про розмір (з урахуванням штрафних санкцій та пені) податкової заборгованості до державного бюджету (у тому числі розстроченої) та розстрочених податкових зобов'язань (у тому числі відсотків за користування податковим кредитом) учасників розрахунків, не сплачених на день видачі довідки, що засвідчена підписом керівника органу державної податкової служби, скріпленим печаткою зазначеного органу. Розмір податкової заборгованості, зазначений у довідці, не може бути більшим ніж податкова заборгованість, що існувала на 1 жовтня 2009 року;

2) довідку Мінфіну про наявність та розмір реструктуризованої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії;

3) документ, що підтверджує відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 р. N 1082 (Офіційний вісник України, 2008 р., N 97, ст. 3198);

4) договір про організацію взаєморозрахунків, підписаний учасниками розрахунків;

6) рішення територіальної комісії про узгодження обсягу заборгованості з різниці в тарифах разом з підтвердними документами;

7) акти звірення, складені учасниками розрахунків, щодо обсягу заборгованості;

8) довідку відповідного місцевого фінансового органу про можливість проведення розрахунків, яка визначається на підставі рішення територіальної комісії. Довідка дійсна протягом 15 днів з дати її підписання.

8. Для визначення сум додаткових податкових зобов'язань, у тому числі штрафних санкцій, які в подальшому можуть бути погашені відповідно до статті 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", учасники розрахунків повинні разом з податковою декларацією подати для погодження органу державної податкової служби довідку про суму додаткового податкового зобов'язання, яке виникає у результаті виконання зазначеної статті.

9. Для погашення заборгованості місцевих бюджетів перед державним бюджетом, що виникла у зв'язку з наданням Мінфіном фінансової допомоги Урядові Криму, обласним і Севастопольському міському виконкомам на підставі укладених між ними у 1994 році договорів для підприємств теплоенергетики, що перебувають у комунальній власності, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 р. N 510, територіальні органи Державного казначейства подають Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, головним фінансовим управлінням облдержадміністрацій, фінансовому управлінню Севастопольської міськдержадміністрації довідку про обсяг простроченої заборгованості, що виникла у зв'язку з наданням Мінфіном фінансової допомоги.

10. Державне підприємство "Енергоринок", НАК "Нафтогаз України" та її дочірні підприємства погоджують договори про організацію взаєморозрахунків або надають учасникові розрахунків письмову відповідь з обґрунтованою відмовою у погодженні такого договору протягом 10 робочих днів.

11. Фінансові управління районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій або структурні підрозділи з питань фінансів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад узагальнюють подані згідно з пунктами 7-10 цього Порядку документи, надсилають 5 і 20 числа кожного місяця договори про організацію взаєморозрахунків та їх реєстри Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, головним фінансовим управлінням обласних і Київської міської та фінансовому управлінню Севастопольської міської держадміністрацій, які складають зведені реєстри таких договорів, подають їх 10 і 25 числа кожного місяця Мінфіну, а Державному казначейству і територіальним органам Державного казначейства, в яких відкриті рахунки учасників розрахунків, - підписані учасниками розрахунків зазначені договори.

12. Державне казначейство перевіряє підписані учасниками розрахунків договори про організацію взаєморозрахунків та інформує Мінфін про обсяг заборгованості, що підлягає погашенню відповідно до таких договорів.

Мінфін на підставі інформації, що надійшла від Державного казначейства, та зведених реєстрів договорів про організацію взаєморозрахунків визначає обсяг субвенції з державного бюджету бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам мм. Києва та Севастополя для проведення розрахунків і приймає в установленому порядку рішення про перерахування субвенції, яке доводиться до Державного казначейства.

Державне казначейство перераховує на підставі зазначеного рішення Мінфіну субвенцію на рахунки бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів мм. Києва та Севастополя, відкриті в органах Державного казначейства.

Розрахунки проводяться шляхом залучення коштів з єдиного казначейського рахунка у порядку, встановленому Державним казначейством за погодженням з Мінфіном, та за рахунок власних коштів споживачів у розмірі, що відповідає сумі коштів, належних енергопостачальникові відповідно до встановленого НКРЕ на поточний місяць нормативу відрахувань коштів на поточний рахунок енергопостачальника від суми, на яку проводяться такі розрахунки.

13. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації розподіляють перераховану відповідно до пункту 12 цього Порядку субвенцію між бюджетами районів і міст обласного значення на підставі договорів про організацію взаєморозрахунків.

Головні управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі перераховують на підставі рішень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій зазначену субвенцію на рахунки районних бюджетів і бюджетів міст обласного значення, відкриті в органах Державного казначейства.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації можуть приймати рішення про централізоване перерахування субвенції без розподілу її між бюджетами районів і міст обласного значення за згодою відповідних місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

14. Для проведення розрахунків усі їх учасники (крім енергопостачальних компаній і державного підприємства "Енергоринок") відкривають рахунки в територіальних органах Державного казначейства.

Енергопостачальні компанії і державне підприємство "Енергоринок" проводять розрахунки за спожиту електроенергію через відкриті в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання.

15. Територіальні органи Державного казначейства:

на підставі платіжних доручень головних розпорядників коштів місцевих бюджетів та інших суб'єктів перераховують кошти на рахунки, зазначені у пункті 14 цього Порядку, для проведення подальших розрахунків згідно з договорами про організацію взаєморозрахунків;

повідомляють відповідні місцеві фінансові органи про результати проведення розрахунків.

16. Учасники розрахунків у графі платіжного доручення "Призначення платежу" додатково зазначають: "Стаття 53 Закону про Державний бюджет України на 2009 рік" .

17. Порядок відкриття рахунків у територіальних органах Державного казначейства учасникам розрахунків, а також відображення здійснених операцій у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності про виконання державного та місцевих бюджетів установлюється Державним казначейством.

18. Алгоритм розподілу коштів за спожиту електроенергію, що надходять під час проведення розрахунків, установлює НКРЕ.

19. Спірні питання, які виникають у ході виконання статті 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" вирішуються Міжвідомчою комісією з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу.

20. Роз'яснення щодо застосування цього Порядку надають Мінжитлокомунгосп, Мінфін та ДПА у межах своїх повноважень.

Примітка. Розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах проводиться без урахування податку на додану вартість.