Про затвердження Державної програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року

Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Державну програму з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року (далі - Програма), що додається.

2. Міністерству у справах сім'ї, молоді та спорту, іншим заінтересованим центральним органам виконавчої влади щороку передбачати кошти для виконання Програми в межах видатків, що визначаються їм під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік, та здійснювати заходи щодо залучення позабюджетних коштів на зазначену мету.

3. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям розробити і затвердити в місячний строк регіональні програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року та забезпечити їх виконання.

4. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям надсилати раз на півроку до 20 числа місяця, що настає за звітним періодом, Міністерству у справах сім'ї, молоді та спорту інформацію про хід виконання Програми для її узагальнення та подання річного звіту до 20 березня Кабінетові Міністрів України.

Досягнення рівності між жінками і чоловіками є однією з передумов забезпечення стабільного розвитку українського суспільства на засадах демократії.

Україна підписала міжнародні документи, в яких визнається ґендерна дискримінація, і взяла зобов'язання щодо її подолання.

Дискримінація за ознакою статі спостерігається в усіх сферах життя українського суспільства. В органах законодавчої влади жінки становлять 8,5 відсотка, серед голів обласних державних адміністрацій лише три жінки, у великому промисловому бізнесі жінки обіймають лише два відсотки посад, серед власників середнього і малого бізнесу - 20 відсотків. Заробітна плата жінок майже на третину менша, ніж чоловіків, безробітних жінок значно більше, ніж безробітних чоловіків, пенсія жінок, за прогнозом, через 20-30 років становитиме у середньому 40-45 відсотків пенсії чоловіків. Жінка працює фактично на 4-6 годин більше, ніж чоловік. Праця у домашньому господарстві не враховується як продуктивна.

Разом з тим у країні дуже загострились проблеми чоловіків. Чоловіче безробіття зростає швидшими темпами, ніж жіноче. Чоловіки йдуть на пенсію на п'ять років пізніше, ніж жінки, хоча тривалість їх життя на 12 років менша. Такі хвороби, як туберкульоз, алкоголізм, наркоманія, і таке явище, як суїцид, панують переважно в чоловічому середовищі. Надзвичайно гострою є проблема збереження репродуктивного здоров'я чоловіків.

Для виконання Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", досягнення цілей розвитку, проголошених Декларацією тисячоліття ООН, необхідно здійснити комплекс заходів для розв'язання ґендерних проблем в усіх сферах життєдіяльності суспільства.

Метою Програми є утвердження рівних прав жінок і чоловіків та рівних можливостей для їх реалізації як основного права людини.

Основними завданнями Програми є:

формування та реалізація державної політики у сфері забезпечення ґендерної рівності;

створення відповідної нормативно-правової бази;

приведення галузевих нормативно-правових актів у відповідність із Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків";

адаптація законодавства України до законодавства ЄС у сфері забезпечення ґендерної рівності;

удосконалення механізму здійснення ґендерно-правової експертизи чинного законодавства та проектів нормативно-правових актів;

створення інституційного механізму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;

впровадження ґендерних підходів у діяльність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

підготовка та опублікування державної доповіді про виконання в Україні Конвенції ООН "Про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок", щорічної державної доповіді щодо утвердження ґендерної рівності в Україні;

забезпечення співпраці центральних та місцевих органів виконавчої влади у вивченні ґендерних питань з науково-дослідними установами Національної академії наук, залучення до проведення наукових та експертних досліджень громадських організацій та міжнародних агентств;

підтримка громадських ініціатив, спрямованих на формування ґендерної культури, подолання усталених стереотипів щодо ролі та місця жінок у суспільстві;

залучення до підготовки рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з питань ґендерної рівності вітчизняних та міжнародних громадських організацій;

організація громадського обговорення проектів нормативно-правових актів і програм, спрямованих на забезпечення ґендерної рівності;

проведення конференцій, засідань за круглим столом, навчальних семінарів, інших масових заходів;

проведення інформаційно-просвітницької роботи з питань ліквідації всіх форм дискримінації за ознакою статі, подолання стереотипів щодо ролі жінок і чоловіків у сім'ї та суспільстві, утвердження духовних цінностей, формування відповідального материнства і батьківства, забезпечення ґендерного паритету в духовній сфері;

забезпечення включення ґендерної складової до програм соціально-економічного розвитку регіонів та галузей, а також дотримання ґендерної рівності під час вирішення кадрових питань у центральних та місцевих органах виконавчої влади;

проведення моніторингу з дотримання засобами масової інформації вимог із забезпечення рівноправності статей під час розміщення рекламних оголошень стосовно працевлаштування, публікації матеріалів щодо ситуації на ринку праці, а також висвітлення ролі жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності.

Для виконання Програми необхідно здійснити заходи згідно з додатком.

Виконання Програми дасть змогу:

стабілізувати соціальне становище в державі та забезпечити злагоду в суспільстві;

підвищити рівень та якість життя жінок і чоловіків;

забезпечити рівність прав та можливостей жінок і чоловіків у працевлаштуванні, просуванні по службі, підвищенні кваліфікації та перепідготовці, провадженні підприємницької діяльності, поєднанні трудової діяльності з виконанням сімейних обов'язків;

продовжити процес формування державної політики у сфері забезпечення ґендерної рівності;

підвищити рівень соціально-правового захисту жінок і чоловіків;

розробити ефективний механізм забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків як на державному, так і на місцевому рівні;

забезпечити розвиток паритетної демократії в Україні;

спрямувати зусилля центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадськості на підвищення ефективності проведення державної політики у сфері забезпечення ґендерної рівності.

1. Подання пропозицій і складення плану проведення ґендерно-правової експертизи актів законодавства на відповідний рік.

2. Приведення галузевих нормативно-правових актів у відповідність із Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".

3. Розроблення проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про попередження насильства в сім'ї".

4. Вивчення питання та у разі потреби підготовка проекту закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

5. Здійснення заходів з приведення законодавства України у відповідність з міжнародними нормами та стандартами у сфері забезпечення ґендерної рівності.

6. Ініціювання утворення при Кабінеті Міністрів України Міжвідомчої ґендерної ради.

7. Утворення при центральних та місцевих органах виконавчої влади консультаційно-дорадчих органів, експертних робочих груп з ґендерних питань за участю науковців і представників громадських організацій.

8. Підготовка державної доповіді про виконання в Україні Конвенції ООН "Про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок".

9. Забезпечення підготовки та публікації щорічної державної доповіді щодо утвердження ґендерної рівності в Україні.

10. Розгляд на сесіях органів місцевого самоврядування, колегіях місцевих держадміністрацій питання щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та впровадження ґендерних підходів у діяльність зазначених органів.

11. Вивчення питання та підготовка у разі потреби пропозицій щодо внесення змін до виборчого законодавства і Закону України "Про політичні партії в Україні" стосовно впровадження ґендерних квот як тимчасових спеціальних заходів з утвердження рівності прав жінок і чоловіків.

12. Вивчення питання та у разі потреби підготовка проекту закону про внесення змін до Законів України "Про Центральну виборчу комісію", "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" і "Про вибори народних депутатів України" щодо паритетного представництва жінок і чоловіків у складі Центральної, територіальних і дільничних виборчих комісій та комісій з референдуму.

13. Проведення ґендерного аналізу кадрового складу центральних та місцевих органів виконавчої влади, а також працівників галузей.

14. Врахування під час формування кадрового резерву та затвердження на керівні посади в органах виконавчої влади показника пропорційно збалансованого представництва кандидатур кожної статі.

15. Забезпечення стажування осіб, що перебувають у резерві на керівні посади в центральних та місцевих органах виконавчої влади, з дотриманням вимог ґендерної рівності.

16. Проведення аналізу рівня доходів жінок і чоловіків у різних галузях відповідно до цілей розвитку, проголошених Декларацією тисячоліття ООН.

17. Здійснення заходів, спрямованих на формування свідомого ставлення суспільства до забезпечення ґендерної рівності в галузі охорони праці та промислової безпеки. Вжиття необхідних заходів до створення безпечних для життя і здоров'я умов праці.

18. Сприяння включенню до Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями, регіональних і галузевих угод, колективних договорів положень, що забезпечують рівні права та можливості жінок і чоловіків.

19. Проведення експертизи навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників для загальноосвітніх і вищих навчальних закладів щодо їх відповідності принципам забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

20. Забезпечення включення до навчальних програм вищих навчальних закладів, курсів підвищення кваліфікації і підготовки кадрів дисципліни з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

21. Здійснення підготовки та перепідготовки кадрів для забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства шляхом проведення спеціальних курсів і занять.

22. Розроблення для різних верств населення спеціальних просвітницьких програм з подолання ґендерних стереотипів і формування ґендерної культури.

23. Проведення навчання з питань ґендерної рівності для різних категорій державних службовців.

24. Проведення конкурсу наукових робіт з ґендерної проблематики серед учнів 10-11 класів, студентів і аспірантів та підсумкової конференції.

25. Підготовка та розповсюдження разом із засобами масової інформації циклів теле- і радіопередач з питань утвердження паритетних відносин, подолання ґендерних стереотипів щодо ролі чоловіків і жінок у сім'ї та суспільстві, утвердження духовних цінностей, патріотичного та духовного виховання населення, формування відповідального материнства і батьківства, забезпечення ґендерної рівності в духовній сфері.

26. Вирішення питання щодо надання можливостей для виступу фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади з питань ґендерної рівності у засобах масової інформації.

27. Надання всебічного сприяння релігійним організаціям у реалізації доброчинних проектів.

28. Проведення у закладах культури культурно-мистецьких акцій, читацьких на науково-практичних конференцій, спрямованих на піднесення ролі жінки та утвердження ґендерної культури у суспільстві.

29. Організація виставки образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва "Жінки України - митці".

30. Вивчення питання щодо започаткування видання всеукраїнського журналу з питань ґендерної рівності.

31. Ініціювання внесення до тематичного плану випуску пам'ятних та ювілейних монет України виготовлення монет, присвячених пам'яті Алчевської Х.Д., Латиніної Л.С., Литвиненко-Вольгемут М.І., Ужвій Н.М.

32. Проведення семінарів, тренінгів, засідань за круглим столом за участю викладачів вищих навчальних закладів МВС для дільничних інспекторів міліції та слухачів (курсантів) училищ початкової підготовки працівників міліції з питань запобігання насильству щодо жінок і чоловіків.

33. Забезпечення продовження роботи телефонної "гарячої лінії" та мережі телефонів довіри з питань подолання насильства щодо жінок і чоловіків.

34. Проведення інформаційно-просвітницьких та освітніх заходів з питань протидії насильству щодо жінок і чоловіків.

35. Удосконалення методики розслідування злочинів, пов'язаних із насильством у сім'ї, а також методики навчання працівників органів внутрішніх справ.

36. Підготовка, видання та розповсюдження буклетів, плакатів та іншої літератури, а також відеороликів, спрямованих проти насильства і ґендерної дискримінації.

37. Забезпечення впровадження ґендерного компонента в усі міжнародні проекти і програми, які реалізуються в Україні на національному та регіональному рівні за підтримки міжнародних організацій і фондів.

38. Включення до планів міжнародного співробітництва центральних органів виконавчої влади заходів щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, зокрема у сфері оборони, у рамках обміну досвідом з країнами, які мають значні здобутки у цій сфері.

39. Забезпечення паритетного представництва жінок і чоловіків у міжнародних делегаціях.

40. Дотримання принципу ґендерної рівності під час формування штату посольств, консульств та інших представництв України за кордоном.

41. Забезпечення участі України у заходах з питань ґендерної рівності, що проводяться під егідою Ради Європи, ООН, ОБСЄ та інших міжнародних організацій.

42. Проведення відповідно до рекомендацій шостої Європейської конференції міністрів з питань рівноправ'я Міжнародної конференції з питань ґендерної рівності.

43. Вивчення можливості проведення в Україні міжнародних заходів і форумів з питань стратегічних напрямів ґендерного розвитку.

44. Забезпечення перекладу українською мовою міжнародно-правових документів, які визначають міжнародні стандарти у сфері ґендерної рівності.

45. Проведення аналізу міжнародно-правових документів з питань ґендерної рівності та забезпечення підготовки пропозицій щодо доцільності приєднання України до них.

46. Визначення кількісних та якісних показників оцінки стану утвердження ґендерної рівності.

47. Проведення моніторингу виконання Державної програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року за всіма напрямами, в усіх галузях і сферах життєдіяльності суспільства, а також у розрізі регіонів.

48. Сприяння висвітленню у засобах масової інформації ходу виконання Державної програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року.

49. Проведення моніторингу дотримання засобами масової інформації вимог із забезпечення рівноправності статей під час розміщення рекламних оголошень стосовно працевлаштування, публікації матеріалів щодо ситуації на ринку праці, а також висвітлення ролі жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності.

50. Продовження підготовки і видання статистичного збірника "Жінки і чоловіки в Україні".

51. Проведення моніторингу стану впровадження ґендерної складової до програм соціально-економічного розвитку регіонів і галузей.

52. Забезпечення проведення перевірки виконання Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків" держадміністраціями, зокрема Львівською та Харківською обласними - у грудні 2006 року; Одеською, Донецькою, Івано-Франківською, Тернопільською та Чернігівською обласними - у 2007; Кіровоградською, Волинською, Херсонською обласними, Київською та Севастопольською міськими - у 2008; Дніпропетровською, Сумською, Хмельницькою, Рівненською та Миколаївською обласними - у 2009; Вінницькою, Житомирською, Запорізькою, Луганською та Чернівецькою обласними - у 2010 році.