Про затвердження Програми запобігання і ліквідації проявів захворювання великої рогатої худоби на губчастоподібну енцефалопатію та інших пріонних інфекцій на території України на 2001 - 2010 роки

З метою комплексного розв'язання проблеми захисту населення і територій від губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби та інших пріонних інфекцій Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Схвалити розроблену Міністерством аграрної політики Програму запобігання і ліквідації проявів захворювання великої рогатої худоби на губчастоподібну енцефалопатію та інших пріонних інфекцій на території України на 2001 - 2010 роки (далі - Програма).

2. Міністерству аграрної політики, Міністерству охорони здоров'я, Державній митній службі, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству фінансів, Міністерству економіки та Українській академії аграрних наук вжити дієвих заходів до виконання визначених у Програмі завдань в установлені терміни.

3. Міністерству фінансів під час уточнення показників Державного бюджету України на 2001 рік та підготовки проектів Державного бюджету України на 2002 - 2010 роки передбачити фінансування робіт, пов'язаних з виконанням Програми.

4. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

Епізоотична ситуація щодо губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби (BSE) у країнах Європи є складною. Хворобу зареєстровано у 16 країнах світу, з якими Україна підтримує тісні торговельні відносини. Однак, зважаючи на те, що Міжнародне епізоотичне бюро (МЕБ) віднесло губчастоподібну енцефалопатію великої рогатої худоби до Списку "Б", як особливо небезпечне захворювання для тварин та людей, Україна тимчасово заборонила імпорт тварин, сировини та продуктів тваринного походження з країн, де це захворювання зареєстровано.

Основними заходами боротьби з губчастоподібною енцефалопатією великої рогатої худоби є знищення хворих тварин, всього стада, де виявлено захворювання, та всього потомства хворих тварин, що спричиняє значні економічні збитки. За країною залишається статус неблагополучної протягом семи років після останнього випадку захворювання, що обмежує імпортно-експортні операції з тваринами та тваринницькою продукцією. Крім цього, витрачаються значні кошти на постійне проведення діагностичних заходів, вилучення (утилізація) тканин (головний та спинний мозок, очі, тимус, селезінка, тонкий відділ кишечника тощо), що можуть бути факторами передачі збудника інфекції після забою худоби, старшої 12-місячного віку. Такі методи боротьби та профілактики пов'язані з тим, що збудник губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби (пріон) може долати видовий бар'єр і уражати інших тварин. Оскільки губчастоподібна енцефалопатія ще маловідома широкому колу спеціалістів ветеринарної та гуманної медицини, реалізація заходів щодо запобігання занесенню збудника інфекції на територію України та боротьби з ним потребує значних матеріальних і фінансових витрат.

Метою цієї Програми є комплексне розв'язання проблеми захисту населення і території країни від занесення пріонних інфекцій в інтересах безпеки окремої людини, суспільства, національного надбання, довкілля.

Для досягнення зазначеної мети передбачається розв'язати такі основні завдання:

створення Міжвідомчої комісії при Кабінеті Міністрів України для забезпечення координації наукових та практичних робіт, передбачених Програмою, а також для контролю за їх виконанням;

оптимізація епідеміологічного та епізоотичного нагляду за пріонними інфекціями в Україні як частини системи нагляду Європейського Регіонального Бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я і Міжнародного епізоотичного бюро;

виявлення небезпеки, оцінка ризику і прогнозування щодо губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби та інших пріонних інфекцій;

запобігання виникненню пріонних інфекцій та захист населення і територій у разі їх появи;

створення і впровадження системи державного регулювання у сфері запобігання і реагування на випадок виникнення пріонних інфекцій;

підготовка фахівців і населення до дій для запобігання та реагування на випадок виникнення пріонних інфекцій.

1. Виявлення небезпеки, оцінка ризику і прогнозування щодо губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби та інших пріонних інфекцій передбачає:

удосконалення та впровадження нових систем єдиної загальнодержавної ідентифікації поголів'я великої рогатої худоби та додаткових вимог до маркування продукції з яловичини;

удосконалення науково-методичного та нормативно-правового забезпечення заходів щодо запобігання та реагування у разі виникнення енцефалопатії великої рогатої худоби;

проведення наукових досліджень щодо оцінки ризику та прогнозування виникнення пріонних інфекцій;

забезпечення матеріально-технічної бази для проведення моніторингу на об'єктах і територіях ризику щодо пріонних інфекцій.

2. Запобігання виникненню пріонних інфекцій та захист населення і територій у разі їх появи передбачає:

створення центрів діагностики пріонних інфекцій на сучасному рівні;

удосконалення та створення нової телекомунікаційної мережі та зв'язку, що забезпечить єдину систему паспортизації, ідентифікації та нумерації великої рогатої худоби.

3. Створення і впровадження системи державного регулювання, запобігання і реагування на випадок виникнення пріонних інфекцій передбачає:

розроблення нормативно-правових актів системи економічного регулювання, запобігання і реагування на випадок їх виникнення;

удосконалення системи взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади з питань реагування на випадок їх виникнення.

На першому етапі (2001 - 2003 роки) головна увага приділятиметься створенню наукових, організаційних, економічних та правових основ реалізації заходів, в тому числі: розвитку системи моніторингу, прогнозування і оцінки ризику появи губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби та інших пріонних інфекцій; розробленню і реалізації комплексу невідкладних заходів щодо запобігання виникненню пріонних інфекцій; удосконаленню нормативно-правових актів виконання заходів щодо запобігання пріонним інфекціям; розвитку наукової, матеріально-технічної бази та переоснащення установ єдиної державної системи запобігання пріонним та особливо небезпечним інфекціям.

На другому етапі (2003 - 2010 роки) передбачається практично реалізувати комплекс заходів щодо зниження ризику виникнення пріонних інфекцій; налагодити систему підготовки спеціалістів та населення для запобігання пріонним та особливо небезпечним інфекціям.

Державними замовниками Програми є Мінагрополітики, Українська академія аграрних наук, МОЗ.

Державні замовники відповідно до своїх повноважень здійснюють керівництво і контроль за формуванням та реалізацією Програми, є розпорядниками коштів державного бюджету, передбачених на виконання Програми, несуть відповідальність за своєчасне і якісне її виконання та використання бюджетних коштів.

Забезпечення координації та організації заходів з реалізації Програми здійснює Мінагрополітики.

Виконавцями Програми є міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації.

Реалізація завдань Програми забезпечується шляхом виконання щорічних програмних заходів, затверджених Мінагрополітики.

Центральні органи виконавчої влади, визначені виконавцями основних заходів Програми, передбачають у своїх бюджетах окремим рядком кошти на їх фінансування.

Обсяги фінансування на зазначені цілі визначає щорічно Мінагрополітики разом з виконавцями заходів.

Фінансування Програми здійснюється відповідно до законодавства за рахунок:

коштів державного бюджету, в тому числі резервного фонду Кабінету Міністрів України;

коштів виконавців заходів Програми;

коштів заінтересованих суб'єктів підприємництва усіх форм власності (за їх згодою);

коштів громадських організацій та інших юридичних осіб (за їх згодою), а також коштів спеціального фонду, який може бути утворений для сприяння реалізації Програми;

коштів фізичних осіб, заінтересованих у результатах Програми (за їх згодою);

коштів міжнародних фінансових організацій;

інших джерел, не заборонених законодавством.

За рахунок коштів державного бюджету фінансуються:

розроблення нормативно-правових документів;

фундаментальні науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи;

оснащення та переоснащення наукових та діагностичних закладів державної ветеринарної медицини;

паспортизація, ідентифікація та єдина загальнодержавна нумерація всієї великої рогатої худоби незалежно від форми власності господарства та віку тварин;

програмне забезпечення інформаційно-аналітичних систем загальнодержавного рівня;

підготовка населення та фахівців до дій щодо запобігання пріонним та особливо небезпечним інфекціям.

Реалізація Програми дасть змогу використати науковий, технічний та організаційний досвід, необхідний для практичного впровадження надійної державної системи запобігання та реагування на випадок виникнення губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби та інших пріонних інфекцій.