збільшення обсягу заготівлі деревини до науково обґрунтованого рівня невиснажливого лісокористування;
отримання та реалізації деревини вищої якості;
зведення до обґрунтованого мінімуму залишків відходів лісозаготівлі;
максимального зменшення залишків не реалізованої на складах деревини;
розширення кількості і асортименту деревних, технічних, лікарських та інших продуктів лісу і послуг;
монетизації екосистемних послуг лісового господарства;
( Підрозділ розділу IV доповнено новим абзацом згідно з Розпорядженням КМ № 840-р від 22.09.2023 )
розроблення Порядку економічного стимулювання заходів з відтворення лісів.
( Підрозділ розділу IV доповнено новим абзацом згідно з Розпорядженням КМ № 840-р від 22.09.2023 )
Впровадження прозорого ринку деревини повинне здійснюватися шляхом законодавчого врегулювання питань щодо:
визначення правил торгівлі деревиною, основним з яких повинен бути рівний доступ до ресурсу всіх споживачів;
гнучкого формування цін з урахуванням тенденцій на світовому ринку та визначення методики собівартості деревини;
запобігання проявам корупції завдяки відкритості та загальнодоступності інформації про рух деревини від продавця до покупця, ціни та обсяги продажів.
Підвищення конкурентоспроможності лісогосподарського виробництва
Конкурентоспроможність лісогосподарського виробництва повинна полягати у здатності підприємств лісового господарства випускати конкурентоспроможну продукцію завдяки:
оновленню засобів виробництва;
застосуванню прогресивних технологій лісовирощування, лісозаготівель та інших виробничих процесів;
забезпеченню будівництва відомчих (технологічних) автомобільних доріг в лісах;
оптимізації виробничих витрат і зниженню собівартості реалізованої продукції;
підтвердженню походження деревних, технічних, лікарських та інших продуктів лісу із лісів, ведення лісового господарства в яких здійснюється на засадах сталого розвитку.
Маркетинговим інструментом підвищення конкурентоспроможності лісогосподарського виробництва є лісова сертифікація. На державному рівні повинна здійснюватися всебічна підтримка національної системи лісової сертифікації за схемою PEFC та системи сертифікації за міжнародною схемою FSC як основи здорової конкуренції під час досягнення спільних цілей. Організація та проведення лісової сертифікації здійснюються відповідно до порядку, встановленого Міндовкіллям.
Формування загальнодержавного балансу заготівлі та споживання деревини
Формування загальнодержавного балансу заготівлі і споживання деревини повинне здійснюватися з використанням єдиної державної інформаційної системи ("Лісовий портал") шляхом:
формування прогнозних показників заготівлі деревини на основі попиту деревообробних підприємств, визначення загальної кількості деревини, яка може бути реалізована;
визначення фактичних обсягів заготівлі деревини та її споживання з урахуванням імпорту деревини і деревної продукції первинної і вторинної переробки (пиломатеріалів, плитних матеріалів), що сприятиме підвищенню попиту на вітчизняну деревину, її повному використанню, заміщенню імпорту підприємствами глибинної переробки деревини;
створення перепон для тіньового обігу деревини і деревних матеріалів.
Популяризація використання виробів з деревини в суспільстві повинна здійснюватися шляхом пропагування дерев’яного домобудівництва.
Поліпшення інвестиційної привабливості лісового сектора економіки для створення задіяних у ньому мікропідприємств, малих, середніх та великих підприємств повинне здійснюватися завдяки:
визначеності та стабільності державної лісової політики;
використанню деревних, технічних, лікарських та інших продуктів лісу та послуг;
вільному конкурентному доступу споживачів до усіх видів лісових ресурсів;
прозорим процедурам залучення суб’єктів приватної форми власності до надання послуг лісогосподарським підприємствам;
запровадженню державної програми підтримки інвестицій для закупівлі сучасної лісогосподарської техніки і обладнання та впровадженню природозберігаючих технологій.
Розвиток державно-приватного партнерства повинен бути спрямований на:
розширення видів діяльності, зокрема таких, як використання відходів лісозаготівлі, будівництво, облаштування та забезпечення функціонування споруд для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб та проведення науково-дослідних робіт;
розширення форм партнерства з можливістю переходу на довготривалі відносини та справедливий розподіл ризиків і доходів, створення лісових кластерів у регіонах високої лісистості;
надання кваліфікаційної підтримки персоналу суб’єктів підприємницької діяльності.
Розвиток екосистемних послуг лісового господарства та збільшення їх частки повинен здійснюватися шляхом розроблення та затвердження науково-методичних засад щодо оцінки екосистемних послуг, які надають ліси.
Популяризація і ефективне впровадження використання технічних, лікарських та інших продуктів лісу повинні здійснюватися шляхом:
покращення співпраці державних лісових підприємств і приватного бізнесу, популяризації продукції в Україні і за кордоном;
впровадження передових технологій природокористування з повним циклом заготівлі та переробки технічних, лікарських та інших продуктів лісу;
визначення оптимального цільового призначення кожної ділянки лісу для створення кадастру технічних, лікарських та інших продуктів лісу;
створення плантацій дикорослих трав’яних рослин;
виробництва інноваційних видів продукції з використанням технологій швидкого заморожування і вакуумної упаковки тощо.
Рекреація та відкрите суспільство
Популяризація використання лісів для туризму та рекреації, створення умов для залучення коштів бізнесу для забезпечення розвитку туристичної інфраструктури в лісовій галузі є основною метою запропонованих змін.
Уся суспільно важлива інформація про ліси незалежно від форми їх власності повинна бути у відкритому доступі. Відкритість для громадськості і прозорість рішень є пріоритетними завданнями.
Для покращення використання рекреаційного потенціалу лісів планується:
розвивати інфраструктуру для туризму та рекреації, зокрема шляхом створення та облаштування екологічних стежок, туристичних шляхів, місць відпочинку, рекреаційних стоянок;
створити умови для залучення коштів бізнесу для забезпечення розвитку туристичної інфраструктури в лісовій галузі;
проводити моніторинг туристичного руху та аналіз даних для подальшого ефективного менеджменту відвідування лісів, зокрема через запровадження сучасних ІТ-технологій;
запровадити заходи з унормування туристичного потоку з урахуванням максимально допустимого розрахованого рекреаційного навантаження для уникнення рекреаційної дигресії та негативного впливу на біорізноманіття в лісах;
забезпечити безпеку відвідувачів, зокрема шляхом організації превентивних заходів та інформування щодо прав та обов’язків туристів у лісі;
створити можливість доступу до рекреації у лісах для маломобільних груп населення, зокрема для осіб з інвалідністю;
залучати до планування та організації заходів з рекреації в лісах волонтерів;
здійснювати активну та сучасну комплексну популяризацію лісів України для туризму як в державі, так і за кордоном;
розробити електронні ресурси та мобільні додатки щодо рекреації в лісах;
забезпечити розвиток співпраці з туристичним бізнесом та органами місцевого самоврядування.
Для підвищення якості та доступності інформації про ліси та лісове господарство передбачається:
розміщення суспільно важливої інформації про ліси незалежно від їх форми власності у відкритому доступі;
запровадження екологічної освіти стосовно цінності лісів загалом як живої екосистеми, так і окремих її компонентів паралельно з розвитком туристичної та рекреаційної інфраструктури (наприклад, у вигляді візит-центрів, екологічних стежок, тематичних інтерактивних екскурсій тощо);
впровадження інформаційних технологій у систему управління лісами та підвищення прозорості даних стосовно лісів та лісового господарства;
проведення моніторингу стану лісів, національна інвентаризація та ефективне управління даними;
запровадження механізму залучення місцевих громад до управління цінними для громад лісами (ягідники, місця рекреації тощо).
Дослідження та освіта
Основною метою сучасної освіти є реалізація ефективного наукового потенціалу та якісна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів для лісової галузі.
( Абзац перший підрозділу розділу IV із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 840-р від 22.09.2023 )
Система наукових установ і підприємств, які ведуть дослідження в лісовій галузі, потребують оновлення.
Пріоритетним є розроблення комплексу заходів щодо покращення екологічної освіти населення з питань організації лісогосподарської діяльності, а також цінності лісів загалом як живої екосистеми.
Основним пріоритетом підготовки майбутніх фахівців повинне бути формування у них бачення та принципів, надання на достатньому рівні фахових теоретичних знань та відповідних практичних навичок щодо забезпечення сталого управління лісами, зокрема здійснення всього комплексу лісогосподарських та інших необхідних заходів, які забезпечать формування стійких та продуктивних лісів в умовах зміни клімату та інших непередбачуваних викликів майбутнього на основі застосування інформаційних технологій та останніх наукових знань про природу лісових екосистем.
Для покращення системи освіти планується:
підвищити вимоги до якості освітніх програм підготовки бакалаврів і магістрів лісового господарства, зокрема щодо оцінки відповідності академічної та професійної кваліфікації науково-педагогічних працівників, залучених до викладання навчальних дисциплін;
налагодити ефективну співпрацю між закладами освіти, науковими організаціями та лісогосподарськими підприємствами для впровадження науково-технічних (експериментальних) розробок та передового міжнародного досвіду у виробництво;
створити умови, необхідні для покращення інвестиційної привабливості наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності галузевих наукових установ;
розробити механізми ефективного впровадження нових досягнень науки у лісогосподарське виробництво;
створити сучасну технічну базу для забезпечення провадження наукової діяльності на належному рівні;
забезпечити рівний доступ жінок і чоловіків до можливостей підвищення кваліфікації та заохочувати жінок до кар’єрного зростання.
V. Очікувані результати реалізації Стратегії
Ефективне управління лісами
Для ефективного управління лісами передбачається:
функціонування державного суб’єкта господарювання, уповноваженого здійснювати управління всіма державними лісогосподарськими підприємствами;
функціонування електронної інформаційної системи у сфері лісового господарства, на якій публічно розміщена інформація про ліси;
наявність збалансованої системи правовідносин між суб’єктами лісового господарства;
опрацювання питання щодо реформування державної лісової охорони, визначення прав і обов’язків посадових осіб лісової охорони постійних лісокористувачів та власників лісів і внесення у разі необхідності відповідних змін до актів законодавства;
( Абзац п'ятий підрозділу розділу V в редакції Розпорядження КМ № 840-р від 22.09.2023 )
забезпечення повноцінного фінансування лісогосподарських заходів;
забезпечення прозорого і рівного доступу до сировини;
зниження гендерного дисбалансу в лісовій галузі;
забезпечення екологічної стійкості;
збільшення лісистості території країни до не менше ніж 18 відсотків;
збільшення загального запасу лісів України до не менше ніж 2,5 млрд. куб. метрів;
підвищення рівня абсорбції парникових газів лісами України до 75,6 млн. тонн СO2 -еквіваленту;
зменшення площі чистих насаджень сосни звичайної, дуба звичайного, бука лісового та ялини європейської за рахунок збільшення площ мішаних насаджень з перевагою головної породи та введення відповідних листяних порід під намет насадження;
зменшення площі лісів з низькою повнотою в лісах, доступних до експлуатації;
зменшення сумарної площі суцільних рубок;
збільшення площі лісів, сформованих головними лісоутворюючими породами (дуб звичайний, сосна звичайна, бук лісовий інші) природного походження, які виникли завдяки здійсненню активних заходів щодо сприяння природному відновленню лісів та несуцільним рубкам;
зменшення обсягу деревини, заготовленої під час санітарних рубок;
збільшення площі насаджень із складною вертикальною та горизонтальною структурою;
створення трьох лабораторій біологічного захисту лісів;
оновлення деталізованих положень для не менше ніж 500 заказників та створення планів управління територіями для не менше ніж 100 об’єктів Смарагдової мережі;
створення трьох регіональних лабораторій для генетичних досліджень якості насіннєвого матеріалу;
створення трьох лісонасіннєвих заводів з вирощування посадкового матеріалу із закритою кореневою системою;
ідентифікація, фіксація місцезнаходження видів флори і фауни та їх природних середовищ існування, які охороняються відповідно до законодавства, та забезпечення їх охорони;
зменшення річної площі лісових пожеж особливо великого розміру в Україні;
запровадження системи відеоспостереження для виявлення лісових пожеж на ранній стадії на 100 відсотках території лісів;
запровадження системи моніторингу біорізноманіття в лісах та інтродуктивних видів порід дерев та рослин, здатних до інвазій, в лісовому господарстві як складової загальнодержавної системи моніторингу довкілля;
оновлення парку протипожежної техніки на 100 відсотків та відновлення авіапатрулювання лісів;
здійснення вагомого внеску лісів у забезпечення розвитку економіки;
запровадження прозорих правил торгівлі деревиною, прийняття нормативно-правових актів, які регулюють процедури продажу деревини;
запровадження обов’язкової системи сертифікації продукції з деревини;
побудова та ремонт 7,5 тис. кілометрів лісових доріг;
запровадження монетизації екосистемних послуг лісового господарства;
відновлення ведення лісового господарства в лісах, забруднених вибухонебезпечними предметами;
( Підрозділ розділу V доповнено абзацом згідно з Розпорядженням КМ № 840-р від 22.09.2023 )
відновлення лісів, пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
( Підрозділ розділу V доповнено абзацом згідно з Розпорядженням КМ № 840-р від 22.09.2023 )
Рекреація та відкрите суспільство
Передбачається збільшення кількості туристів, що скористалися об’єктами лісової рекреаційної інфраструктури, до 10 млн. осіб на рік, а також запровадження відкритої електронної інформаційної система у галузі лісового господарства.
Дослідження та освіта
Передбачається створення сучасної матеріально-технічної бази науково-дослідних установ та системи підготовки кадрів для лісової галузі, забезпечення фінансування досліджень державними науковими установами і підприємствами в галузі лісового господарства.
Етапи виконання поставлених стратегічних цілей
Очікувані результати на кожному етапі з відображенням запланованого темпу досягнення цільових показників та орієнтовного обсягу необхідних фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів викладені в Операційному плані реалізації Стратегії на трирічний період.
Реалізація Стратегії сприятиме зниженню рівня корупції у лісовому господарстві, забезпеченню чіткого розмежування функцій між суб’єктами управління галузі, створенню дієвої системи контролю за веденням лісового господарства, переведенню лісового господарства на засади сталого розвитку та ефективному управлінню лісовим господарством, збільшенню площі лісів держави, збереженню біорізноманіття в лісах та невиснажливого лісокористування, задоволенню потреб суспільства в лісових ресурсах, поліпшенню водорегулюючих, ґрунтозахисних, рекреаційних та інших корисних властивостей лісів, створенню сприятливих умов для розвитку підприємництва та нових робочих місць, зменшенню загрози деградації земель, зростанню частки продукції лісового господарства у внутрішньому валовому продукті, забезпеченню зайнятості та соціальної захищеності працівників лісового сектору, зростанню інвестицій у лісову галузь, а також гармонізації норм ведення лісового господарства України з відповідними критеріями ЄС.
Реалізація Стратегії безпосередньо впливає на систему організації управління лісовим господарством, а саме з питань розподілу повноважень, визначення функцій та повноважень органів державної влади та постійних лісокористувачів, що створить можливості для системних перетворень лісової галузі, для здійснення лісогосподарських заходів публічно і прозоро, отримання прибутків постійними лісокористувачами.
VI. Порядок проведення моніторингу, оцінки результатів реалізації Стратегії та звітування
Моніторинг та оцінка результатів реалізації Стратегії проводиться в межах повноважень Кабінету Міністрів України, Міндовкілля, інших центральних органів виконавчої влади за участю громадських об’єднань та об’єднань підприємців, міжнародних організацій.
( Абзац другий розділу VI виключено на підставі Розпорядження КМ № 840-р від 22.09.2023 )
У рамках проведення моніторингу передбачається підготовка та оприлюднення щорічного звіту про стан виконання операційного плану реалізації Стратегії на трирічний період.
( Абзац третій розділу VI із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 840-р від 22.09.2023 )
Забезпечення ефективного виконання операційного плану реалізації Стратегії на трирічний період здійснюватиметься з використанням відповідних інструментів моніторингу ключових показників ефективності та посилення інституціональної спроможності Міндовкілля, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів.
( Абзац четвертий розділу VI із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 840-р від 22.09.2023 )
Фінансування Стратегії здійснюватиметься за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством, зокрема за рахунок власних коштів державних підприємств, інших лісокористувачів та власників лісів і коштів міжнародних фінансових організацій.
Обсяг видатків на реалізацію Стратегії визначається щороку під час складання проектів державного та місцевих бюджетів на відповідний рік з урахуванням їх реальних можливостей.
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 29 грудня 2021 р. № 1777-р
ОПЕРАЦІЙНИЙ ПЛАН
реалізації у 2022-2024 роках Державної стратегії управління лісами України до 2035 року
| Найменування заходу | Відповідальні за виконання | Строк виконання, роки | Індикатор виконання |
| 1. Ефективне управління лісами: | |||
| ( Підпункт 1 пункту 1 виключено на підставі Розпорядження КМ № 840-р від 22.09.2023 ) | |||
| 2) розроблення та внесення змін до законодавства щодо функціонування державного суб’єкта господарювання, уповноваженого здійснювати управління державними лісогосподарськими підприємствами | Міндовкілля Держлісагентство | -"- | прийнято закон та акт Кабінету Міністрів України щодо функціонування державного суб’єкта господарювання, уповноваженого здійснювати управління державними лісогосподарськими підприємствами |
| 3) розроблення та прийняття наказів Держлісагентства щодо оптимізації структури державних лісогосподарських підприємств | Держлісагентство | 2023 | оптимізовано структуру державних лісогосподарських підприємств |
| 4) забезпечення здійснення заходів з реабілітації лісів та відновлення лісових природних комплексів, пошкоджених внаслідок бойових дій | Міндовкілля Держлісагентство ДАЗВ обласні, Київська і Севастопольська міські держадміністрації | 2024 | затверджено плани дій (проекти), спрямовані на реабілітацію лісів та відновлення лісових природних комплексів, пошкоджених внаслідок бойових дій |
| 2. Забезпечення екологічної стійкості: | |||
| 1) розроблення та схвалення законопроекту щодо стимулювання лісорозведення | Міндовкілля Держлісагентство | 2023 і 2024 | прийнято закон щодо стимулювання лісорозведення |
| 2) розроблення та затвердження постанови Кабінету Міністрів України щодо нових правил проведення рубок в лісах України | Міндовкілля Держлісагентство | 2023 | прийнято акт Кабінету Міністрів України щодо нових правил проведення рубок в лісах України |
| 3) передача земельних ділянок державної та комунальної власності державним лісогосподарським підприємствам для ведення лісового господарства | Міндовкілля Держлісагентство Держгеокадастр | 2022-2024 | не менше ніж 100 тис. гектарів ділянок передано під лісорозведення протягом трьох років |
| 4) забезпечення інтеграції вітчизняної системи регулювання та контролю діяльності з отримання та реалізації лісового репродуктивного матеріалу до стандартів Європейського Союзу | Міндовкілля Держлісагентство | 2023 і 2024 | прийнято Закон України "Про лісові репродуктивні ресурси" |
| 5) проведення робіт з виявлення, вилучення та знешкодження вибухонебезпечних предметів (розмінування, зокрема гуманітарного) у лісових масивах на деокупованих територіях | ДСНС Міноборони Держспецтрансслужба (у межах компетенції) оператори протимінної діяльності Міндовкілля Держлісагентство ДАЗВ Держекоінспекція обласні, Київська і Севастопольська міські держадміністрації | після завершення бойових дій | зменшено негативний вплив від наявності вибухонебезпечних предметів на територіях лісових масивів деокупованих територій |
| 6) обстеження лісів, забруднених вибухонебезпечними предметами на деокупованих територіях | Держлісагентство | 2023 і 2024 | затверджено план дій щодо реабілітації та відновлення лісів на деокупованих територіях |
| 3. Забезпечення вагомого внеску лісів у розвиток економіки: | |||
| 1) законодавче урегулювання питання функціонування ринку деревини | Міндовкілля Мінекономіки Держлісагентство | 2024 | прийнято Закон України "Про ринок деревини" |
| 2) здійснення сертифікації лісогосподарських та деревообробних підприємств за системами PEFC та FSC | Міндовкілля Держлісагентство | 2022-2024 | в Україні сертифіковано не менше ніж 10 підприємств за системою PEFC та 50 по FSC |
| 4. Рекреація та відкрите суспільство: | |||
| 1) проектування та маркування мережі туристичних маршрутів у межах лісового фонду України | Міндовкілля Мінцифри Держлісагентство ДАРТ | 2022-2024 | протягом трьох років промарковано не менше ніж 1000 кілометрів маршрутів у лісах України |
| 2) розроблення мобільного додатка "Туризм в лісі" електронної інформаційної системи у сфері лісового господарства | Міндовкілля Держлісагентство | 2022-2024 | створено мобільний додаток "Туризм в лісі" |
| 3) розроблення та внесення змін до законодавства щодо функціонування електронно-інформаційної системи у сфері лісового господарства | Міндовкілля Мінцифри Держлісагентство ДАРТ | 2022-2024 | створено електронно-інформаційну систему у сфері лісового господарства |
| 5. Дослідження та освіта: | |||
| 1) забезпечення ефективного наукового супроводу лісогосподарської діяльності та якісної підготовки наукових кадрів для лісової галузі | Міндовкілля МОН Держлісагентство Національна академія наук (за згодою) | -"- | впроваджено наукові рекомендації у сфері ведення лісового господарстві з урахуванням міжнародного досвіду |
| 2) розроблення нових навчальних програм у сфері лісового господарства | Міндовкілля МОН Держлісагентство Національна академія наук (за згодою) | 2022-2023 | запроваджено нові навчальні програми у сфері лісового господарства |
( Операційний план із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМ № 840-р від 22.09.2023 )