Про Програму запобігання торгівлі жінками та дітьми

Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Програму запобігання торгівлі жінками та дітьми, що додається.

2. Установити, що фінансування витрат на реалізацію заходів, визначених Програмою запобігання торгівлі жінками та дітьми, проводиться за рахунок коштів державного бюджету в межах асигнувань, передбачених відповідним головним розпорядникам коштів.

3. Узяти до відома, що при Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини створено Координаційну раду щодо запобігання торгівлі людьми.

4. Контроль за виконанням Програми запобігання торгівлі жінками та дітьми, затвердженої цією постановою, покласти на Міністерство у справах сім'ї, дітей та молоді.

1. Провести аналіз відповідності законодавства України з питань захисту прав та інтересів жінок і дітей нормам міжнародного права, за результатами подати Кабінетові Міністрів України відповідні пропозиції.

2. Визначити додаткові заходи щодо запобігання зростанню безробіття серед жінок, випускників шкіл та інших навчальних закладів у рамках реалізації Програми зайнятості населення на 1997-2000 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1996 р. N 1591.

3. Вивчити та узагальнити міжнародний досвід запобігання і боротьби з торгівлею жінками та дітьми, надання допомоги жертвам таких дій і подати Кабінетові Міністрів України відповідні пропозиції. Видати збірник матеріалів з цих питань.

4. Організовувати здобуття безробітними жінками професій, що користуються попитом на ринку праці. Продовжувати проведення регіональних семінарів для жінок "Моя власна справа".

5. Запровадити статистичну звітність про злочини, передбачені статтями 124-1 та 115-2 Кримінального кодексу України, скоєних стосовно жінок та дітей.

6. Створити банк даних стосовно фізичних та юридичних осіб, які внаслідок проведення оперативно-розшукових заходів, попереднього розслідування, судового розгляду чи перевірки інформації, що надійшла каналами Інтерполу з інших країн, потрапили в поле зору правоохоронних органів як причетні до торгівлі жінками та дітьми і до поширення проституції.

7. Вивчити можливість запровадження страховими компаніями обов'язкового страхування життя і здоров'я осіб, які наймаються (направляються) на роботу за кордоном, за рахунок підприємств та організацій, що забезпечують їх працевлаштування. Запровадити реєстрацію таких осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

8. Підготувати пропозиції щодо підвищення відповідальності підприємств, установ, організацій усіх форм власності, що організують виїзд та працевлаштування громадян за кордоном, у зв'язку з нещасними випадками, у тому числі тими, що призвели до смерті зазначених громадян під час виконання ними обов'язків за укладеними контрактами (договорами) на працевлаштування, а також у період слідування цих громадян до місця працевлаштування, визначеного роботодавцем.

9. Розробити та запровадити в установленому порядку облік громадян України, які, перебуваючи за кордоном, опинились у полі зору або були затримані правоохоронними чи іншими органами країн перебування за зайняття проституцією з використанням ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

10. Розробити методики розслідування злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми, у тому числі жінками та дітьми, а також з незаконними діями щодо усиновлення. Вивчити питання про створення у складі правоохоронних органів спеціальних служб, які б займалися боротьбою з такими злочинами, організацією взаємодії з правоохоронними органами інших країн.

11. Посилити вимоги та контроль за діяльністю юридичних осіб, які мають ліцензії на посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном. Здійснити перевірки відповідності цієї діяльності виданим ліцензіям.

12. Вжити заходів до подальшого спрощення вирішення питань повернення в Україну громадян, які стали жертвами злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми, сексуальною та іншою експлуатацією, а також фінансування консульських установ на ці цілі.

13. Проаналізувати практику дотримання Порядку передачі дітей, які є громадянами України, на усиновлення громадянам України та іноземцям і здійснення контролю за умовами їх проживання у сім'ях усиновителів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. N 775, та Положення про порядок організації направлення дітей на оздоровлення за кордоном, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1998 р. N 263. За результатами поінформувати Кабінет Міністрів України.

14. Вжити заходів до залучення позабюджетних коштів для кредитування малого бізнесу і підтримки підприємницької діяльності жінок.

15. Сприяти створенню реабілітаційно-кризових центрів і притулків для жінок та дітей, які потерпіли від насильства чи стали жертвами торгівлі людьми. Надавати цим закладам організаційну, методичну та матеріальну допомогу.

16. Забезпечити створення на базі центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді постійно діючих "гарячих ліній" зв'язку, "телефонів довіри", соціально-правових консультацій для жінок та дітей, які потерпіли від насильства чи стали жертвами торгівлі людьми.

17. Запровадити проведення щорічних нарад-семінарів з метою координації зусиль органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, благодійних фондів і визначення заходів із запобігання торгівлі жінками та дітьми.

18. Проводити разом з ЮНІСЕФ, українськими громадськими організаціями та центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді цикли регіональних семінарів для працівників "гарячих ліній" і "телефонів довіри", волонтерів, які працюють з безпритульними дітьми, неповнолітніми, молоддю та жінками потенційної групи ризику, надавати їм постійну методичну, інформаційну та практичну допомогу з питань запобігання насильству, торгівлі жінками та дітьми.

19. Розробити і запровадити систему підготовки та перепідготовки спеціалістів органів та закладів освіти, соціального захисту, соціальних служб для молоді з питань запобігання насильству над жінками та дітьми і торгівлі ними.

20. Провести семінари з питань запобігання насильству над жінками та дітьми і торгівлі ними, розроблення механізмів допомоги жертвам цих злочинів:

з працівниками дипломатичних представництв та консульських установ;

з працівниками відділів реєстрації актів цивільного стану, нотаріусами;

з працівниками центральних органів виконавчої влади та громадських організацій;

з працівниками правоохоронних органів, міграційних та прикордонних служб;

з працівниками системи освіти, соціального захисту та охорони здоров'я.

21. Підготувати та видати для загальноосвітніх навчальних закладів програми, інформаційні матеріали з правового виховання, захисту інтересів жінок та дітей.

22. Забезпечити у загальноосвітніх навчальних закладах професійну орієнтацію дівчат з подальшим працевлаштуванням за обраною спеціальністю. Запровадити в практику роботи цих закладів розповсюдження матеріалів наукового, правового та інформаційного характеру з питань захисту прав жінок, запобігання торгівлі ними.

23. Розробити програми та запровадити у вищих навчальних закладах викладання спецкурсів, проведення навчально-практичних семінарів, роз'яснювальної роботи з питань запобігання насильству над жінками та дітьми і торгівлі ними.

24. Започаткувати проведення інформаційно-просвітницької кампанії запобігання торгівлі жінками та дітьми. Створити спеціальний цикл телерадіопередач, окремих рубрик у друкованих засобах масової інформації з метою висвітлення питань запобігання насильству щодо жінок та дітей і торгівлі ними.

Забезпечувати систематичне проведення консультативної та роз'яснювальної роботи серед дівчат і жінок потенційної групи ризику.

25. Забезпечити випуск та розповсюдження спеціальних видань (інформаційні бюлетені, брошури, пам'ятки тощо), спрямованих проти насильства і торгівлі жінками та дітьми. Заснувати у друкованих засобах масової інформації державної форми власності рубрики "Права жінок" та "Права дітей".

26. Організувати створення документальних, публіцистичних і художніх фільмів, телерадіопередач з питань правового захисту жінок та дітей.

27. Відпрацювати механізм взаємодії з неурядовими організаціями зарубіжних країн, метою яких е надання допомоги жертвам торгівлі жінками та дітьми.

28. Продовжити співробітництво з відповідними державними органами та неурядовими організаціями Сполучених Штатів Америки у проведенні інформаційно-роз'яснювальної кампанії серед населення України з питань запобігання торгівлі жінками та дітьми, виконання програми соціально-економічної підтримки жінок України.

29. Підготувати і провести спільний українсько-американський семінар з питань запобігання та боротьби з торгівлею жінками та дітьми, надання допомоги жертвам таких злочинів.

30. Розробити та подати Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо співробітництва правоохоронних органів України з відповідними органами тих держав, де торгівля жінками та дітьми набула найбільших масштабів. Вивчити питання щодо підготовки та укладення угоди між Україною і цими державами про запобігання торгівлі людьми.

31. Продовжувати співробітництво з Міжнародною організацією з міграції у проведенні інформаційно-роз'яснювальної кампанії серед населення України з питань запобігання торгівлі людьми, організації допомоги особам, які стали жертвами таких злочинів.

32. Скоординувати дії та системи підготовки працівників правоохоронних органів, міграційних і прикордонних служб країн - постачальників "живого товару" з метою застосування спільних методів та засобів запобігання торгівлі людьми.

33. Ініціювати забезпечення регулярного обміну інформацією між відповідними правоохоронними органами різних країн щодо методів та процедур розслідування і розкриття злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми, виявлення міжнародних злочинних угруповань, надання статистичних даних та їх узагальнення.

34. Взяти участь у розробленні проекту Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності з урахуванням можливості включення до неї положень про боротьбу з торгівлею людьми.

35. Забезпечувати участь у розробленні та реалізації міжнародних програм, заходів, спрямованих на посилення боротьби з торгівлею жінками та дітьми, захист і надання допомоги особам, які стали жертвами таких протиправних дій.