• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про прокуратуру

Верховна Рада України  | Закон, Перелік від 14.10.2014 № 1697-VII
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон, Перелік
  • Дата: 14.10.2014
  • Номер: 1697-VII
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон, Перелік
  • Дата: 14.10.2014
  • Номер: 1697-VII
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
2. Особами, які в установленому цим Законом порядку приймають рішення про звільнення прокурора з посади, є:
1) Генеральний прокурор - стосовно прокурорів Офісу Генерального прокурора;
( Пункт 1 частини другої статті 51 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
1-1) керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - стосовно прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
( Частину другу статті 51 доповнено пунктом 1-1 згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015 )
2) керівник обласної прокуратури - стосовно прокурорів відповідної обласної прокуратури та прокурорів окружних прокуратур, які розташовані у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури.
( Пункт 2 частини другої статті 51 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )( Пункт 3 частини другої статті 51 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
3. Повноваження прокурора припиняються у зв’язку з:
1) досягненням шістдесяти п’яти років;
2) смертю;
3) визнанням його безвісно відсутнім або оголошенням померлим;
4) рішенням відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора.
( Пункт 4 частини третьої статті 51 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
4. Особа, звільнена з посади Генерального прокурора, звільняється з посади прокурора з підстав, визначених пунктами 1-3, 5-7 частини першої цієї статті.
5. На звільнення прокурорів з посади з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, щодо переважного права на залишення на роботі, щодо переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, щодо збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження.
( Статтю 51 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )( Стаття 51 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
Стаття 52. Звільнення прокурора у зв’язку з неможливістю виконувати свої повноваження за станом здоров’я
1. Прокурор може бути звільнений з посади в разі неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я за наявності медичного висновку, який надається медичною комісією, утвореною центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, або за рішенням суду, яке набрало законної сили, про визнання прокурора обмежено дієздатним чи недієздатним.
2. Визнавши, що стан здоров’я унеможливлює здійснення прокурором протягом тривалого часу або постійно своїх повноважень, відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, вносить подання про звільнення прокурора з посади особі, уповноваженій цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора.
( Частина друга статті 52 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
Стаття 53. Звільнення прокурора в разі порушення ним вимог щодо несумісності
1. Прокурор звільняється з посади в разі порушення ним вимог щодо несумісності за поданням Вищої ради правосуддя, яке вона вносить особі, уповноваженій цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора.
2. Подання про звільнення Генерального прокурора з посади в разі порушення ним вимог щодо несумісності Вища рада правосуддя вносить Президенту України.
( Частина друга статті 53 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )( Стаття 53 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
Стаття 54. Звільнення прокурора в разі набрання законної сили судовим рішенням про притягнення прокурора до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язане з корупцією
( Назва статті 54 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020 )
1. Суд, що ухвалив судове рішення, яким визнав прокурора винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, після набрання таким рішенням законної сили повідомляє про це особу, уповноважену цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора, яка звільняє такого прокурора з посади у триденний строк з дня отримання копії відповідного судового рішення, що набрало законної сили.
2. Суд, що ухвалив судове рішення, яким визнав Генерального прокурора винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, після набрання таким рішенням законної сили повідомляє про це відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, який вносить подання про звільнення Генерального прокурора з посади Президенту України.
( Частина друга статті 54 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
3. Прокурор, щодо якого набрало законної сили судове рішення, яким його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, не може продовжувати здійснювати свої повноваження.
( Текст статті 54 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020 )
Стаття 55. Звільнення прокурора в разі неможливості переведення на іншу посаду або відсутності згоди на це у зв’язку з прямим підпорядкуванням близькій особі
( Назва статті 55 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020 )
1. Прокурор, щодо якого наявні обставини прямого підпорядкування близькій особі, звільняється з посади особою, уповноваженою цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора, за поданням відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, якщо:
( Абзац перший частини першої статті 55 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
1) протягом п’ятнадцяти днів з дня виникнення таких обставин прокурором чи близькою йому особою не вжито заходів щодо добровільного усунення обставин прямого підпорядкування;
2) прокурор чи близька йому особа не були протягом тридцяти днів із дня виникнення таких обставин переведені в установленому порядку на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування, або не надали згоду на таке переведення.
Примітка. Терміни "пряме підпорядкування" та "близькі особи" у цьому Законі вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про запобігання корупції".
( Примітка до статті 55 в редакції Закону № 524-IX від 04.03.2020 )( Текст статті 55 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020 )
Стаття 56. Звільнення прокурора у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього
1. Суд, який ухвалив обвинувальний вирок щодо прокурора, після набрання таким вироком законної сили повідомляє про це особу, уповноважену цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора, яка звільняє такого прокурора з посади.
2. Суд, який ухвалив обвинувальний вирок щодо Генерального прокурора, після набрання таким вироком законної сили повідомляє про це відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, який вносить подання про його звільнення з посади Президенту України.
( Частина друга статті 56 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1798-VIII від 21.12.2016, № 113-IX від 19.09.2019 )
3. Прокурор, щодо якого обвинувальний вирок суду набрав законної сили, не може продовжувати здійснювати свої повноваження.
Стаття 57. Звільнення прокурора у разі припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави
1. Прокурор у разі припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави звільняється з посади особою, уповноваженою цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора, за поданням відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів.
2. Генеральний прокурор у разі припинення громадянства або набуття громадянства іншої держави звільняється з посади Президентом України за поданням відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів.
( Частина друга статті 57 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
3. Прокурор не може продовжувати здійснювати свої повноваження з моменту припинення громадянства України або встановлення у поданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, факту набуття прокурором громадянства іншої держави.
( Стаття 57 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
Стаття 58. Звільнення прокурора в разі подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням
1. Прокурор незалежно від мотивів має право подати заяву про звільнення з посади за власним бажанням у будь-який час свого перебування на посаді.
2. Заява про звільнення з посади за власним бажанням подається особі, уповноваженій цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора.
Заява Генерального прокурора про звільнення за власним бажанням подається Президенту України.
( Абзац другий частини другої статті 58 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
3. Прокурор продовжує здійснювати свої повноваження до прийняття рішення про його звільнення.
Стаття 59. Звільнення прокурора з посади в разі неможливості подальшого перебування на тимчасово вакантній посаді
1. Прокурор, який обіймає тимчасово вакантну посаду, у разі повернення на роботу прокурора, який обіймає відповідну посаду на постійній основі, звільняється з посади особою, уповноваженою цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора, якщо:
( Абзац перший частини першої статті 59 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
1) прокурор не подав заяву про переведення до іншого органу прокуратури протягом п’ятнадцяти днів;
2) в органах прокуратури відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення;
3) прокурор неуспішно пройшов добір на переведення до органу прокуратури вищого рівня.
( Пункт 3 частини першої статті 59 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
Стаття 60. Звільнення прокурора з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури
( Дію статті 60 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
1. Прокурор звільняється з посади особою, уповноваженою цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора, за поданням відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, якщо:
( Абзац перший частини першої статті 60 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
1) прокурор не подав заяву про переведення до іншого органу прокуратури протягом п’ятнадцяти днів;
2) в органах прокуратури відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення;
3) прокурор неуспішно пройшов конкурс на переведення до органу прокуратури вищого рівня.
Стаття 61. Припинення повноважень прокурора
1. Повноваження прокурора припиняються:
1) за віком з наступного дня після досягнення ним шістдесяти п’яти років;
2) у день його смерті.
2. Повноваження прокурора, крім Генерального прокурора, у зв’язку з рішенням відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора припиняються:
( Абзац перший частини другої статті 61 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
1) з дня, наступного за днем завершення строку на оскарження цього рішення, - якщо рішення не було оскаржено;
2) з дня, наступного за днем набуття статусу остаточного рішенням органу, до якого було оскаржено рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, - якщо рішення було оскаржено, але скарга відхилена.
( Пункт 2 частини другої статті 61 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )( Частина друга статті 61 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
3. Керівник чи заступник керівника органу прокуратури, в якому обіймав посаду прокурор, повноваження якого було припинено, повідомляє про це відповідний орган, який притягнув прокурора до дисциплінарної відповідальності.
( Частина третя статті 61 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
Стаття 62. Подання про звільнення прокурора з посади
1. Подання про звільнення прокурора з посади вноситься Вищою радою правосуддя або відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, у визначених законом випадках.
( Частина перша статті 62 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
2. У поданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, Вищої ради правосуддя про звільнення прокурора з посади зазначаються:
( Абзац перший частини другої статті 62 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
1) дата внесення подання;
2) прізвище, ім’я, по батькові прокурора;
3) рік народження прокурора;
4) відомості про перебування на посаді прокурора;
5) фактичні обставини, що підтверджують наявність підстави для звільнення прокурора.
3. Прийняття рішення про звільнення прокурора з посади здійснюється особою, уповноваженою цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора, виключно на підставі та в межах подання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, чи Вищої ради правосуддя.
( Частина третя статті 62 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )( Стаття 62 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
Стаття 63. Порядок звільнення з посади Генерального прокурора
1. Президент України видає указ про звільнення Генерального прокурора з посади на підставі та в межах подання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, чи Вищої ради правосуддя.
( Частина перша статті 63 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1798-VIII від 21.12.2016, № 113-IX від 19.09.2019 )
2. Порядок розгляду питання та прийняття Верховною Радою України рішення про висловлення недовіри Генеральному прокурору встановлюється Регламентом Верховної Ради України.
( Абзац перший частини другої статті 63 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
Повноваження Генерального прокурора припиняються з дня набрання чинності постановою Верховної Ради України.
3. Президент України подає до Верховної Ради України письмове подання про надання згоди на звільнення з посади Генерального прокурора.
( Статтю 63 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
4. Порушення вимог Закону України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти є підставою для прийняття Верховною Радою України рішення про висловлення недовіри Генеральному прокурору та подання Президентом України письмового подання про надання згоди на звільнення з посади Генерального прокурора.
( Статтю 63 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 1780-IX від 23.09.2021 )( Стаття 63 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
Стаття 64. Зупинення повноважень прокурора
1. Повноваження прокурора зупиняються в разі:
1) відрядження його до Вищої ради правосуддя, відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Тренінгового центру прокурорів України, іншого органу для участі в його роботі на постійній основі - до повернення з відрядження;
( Пункт 1 частини першої статті 64 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1798-VIII від 21.12.2016, № 113-IX від 19.09.2019 )
2) звільнення прокурора з адміністративної посади - до прийняття рішення про призначення його на іншу посаду в органі прокуратури, в якому він обіймав адміністративну посаду, переведення на посаду до іншого органу прокуратури або звільнення з посади прокурора;
3) відсторонення від посади під час дисциплінарного провадження стосовно нього - до звільнення з посади прокурора, скасування рішення про відсторонення від посади під час дисциплінарного провадження стосовно нього, закриття цього дисциплінарного провадження або накладення за його вчинення дисциплінарного стягнення;
4) відсторонення від виконання службових повноважень у порядку, передбаченому Законом України "Про запобігання корупції", - до закінчення розгляду судом справи про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією;
( Пункт 4 частини першої статті 64 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020 )
5) відсторонення від посади в порядку, передбаченому статтями 154-158 Кримінального процесуального кодексу України, - до скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від посади чи відповідної ухвали або припинення дії такої ухвали.
2. На час відсторонення від посади, відсторонення від виконання службових повноважень за прокурором зберігається заробітна плата, а у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої цієї статті, йому можуть доручати завдання, виконання яких не впливає на об’єктивність перевірки.
Розділ VIII
ПРОКУРОРСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ ТА ОРГАНИ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОКУРАТУРИ
Глава 1. Загальні засади прокурорського самоврядування
Стаття 65. Завдання прокурорського самоврядування
1. Прокурорське самоврядування - це самостійне колективне вирішення прокурорами питань внутрішньої діяльності прокуратури з метою:
1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів прокуратури, підвищення якості роботи прокурорів;
2) зміцнення незалежності прокурорів, захисту від втручання в їх діяльність;
3) участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення прокурорів, а також контролю за додержанням установлених нормативів такого забезпечення;
4) обрання чи призначення прокурорів до складу інших органів у випадках та в порядку, встановлених законом.
2. До питань внутрішньої діяльності прокуратури належать питання організаційного забезпечення прокуратури та діяльності прокурорів, соціального захисту прокурорів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов’язані з виконанням повноважень прокурорів.
Стаття 66. Організаційні форми прокурорського самоврядування
1. Прокурорське самоврядування здійснюється через всеукраїнську конференцію прокурорів та Раду прокурорів України.
( Частина перша статті 66 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
2. Порядок здійснення прокурорського самоврядування визначається цим Законом, іншими законами, а також регламентами і положеннями, які приймаються органами прокурорського самоврядування відповідно до цього Закону.
Глава 2. Органи прокурорського самоврядування
Стаття 67. Всеукраїнська конференція прокурорів
1. Найвищим органом прокурорського самоврядування є всеукраїнська конференція прокурорів.
2. Всеукраїнська конференція прокурорів:
1) заслуховує звіт Ради прокурорів України про виконання завдань органів прокурорського самоврядування, стан фінансування та організаційного забезпечення діяльності прокуратури;
2) обирає членів Вищої ради правосуддя та приймає рішення про припинення їх повноважень відповідно до Конституції і законів України;
( Пункт 2 частини другої статті 67 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
3) призначає членів Ради прокурорів України, відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження;
( Пункт 3 частини другої статті 67 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )( Щодо дії пункту 3 частини другої статті 67 див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019, з урахуванням змін, внесених Законом № 1554-IX від 15.06.2021 )
4) затверджує Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів та положення про Раду прокурорів України;
( Пункт 4 частини другої статті 67 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
5) приймає положення про порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження;
( Пункт 5 частини другої статті 67 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )( Щодо дії пункту 5 частини другої статті 67 див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019, з урахуванням змін, внесених Законом № 1554-IX від 15.06.2021 )
6) звертається до органів державної влади та їх посадових осіб із пропозиціями щодо вирішення питань діяльності прокуратури;
7) розглядає інші питання прокурорського самоврядування та здійснює інші повноваження відповідно до закону.
3. Всеукраїнська конференція прокурорів приймає з питань, що належать до її компетенції, рішення, що є обов’язковими для Ради прокурорів України та будь-яких прокурорів.
( Стаття 67 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
Стаття 68. Порядок скликання всеукраїнської конференції прокурорів
1. Чергова всеукраїнська конференція прокурорів скликається Радою прокурорів України один раз на два роки. Позачергова всеукраїнська конференція прокурорів може бути скликана за рішенням Ради прокурорів України.
2. Делегати всеукраїнської конференції прокурорів та особи, запрошені на неї, повідомляються про день проведення конференції та питання, що виносяться на її розгляд, не пізніше ніж за тридцять днів до початку конференції.
( Стаття 68 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
Стаття 69. Обрання делегатів на всеукраїнську конференцію прокурорів
1. Делегатів на всеукраїнську конференцію прокурорів обирають:
1) збори прокурорів Офісу Генерального прокурора - шість прокурорів Офісу Генерального прокурора;
( Пункт 1 частини першої статті 69 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
1-1) збори прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - три прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
( Частину першу статті 69 доповнено пунктом 1-1 згідно із Законом № 3509-IX від 08.12.2023 )
2) збори прокурорів обласних прокуратур - по три прокурори від кожної обласної прокуратури;
( Пункт 2 частини першої статті 69 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
3) збори прокурорів окружних прокуратур - по два прокурори від кожної окружної прокуратури.
( Пункт 3 частини першої статті 69 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
2. Делегати на всеукраїнську конференцію прокурорів обираються шляхом таємного голосування простою більшістю голосів з числа вільно висунутих альтернативних кандидатів.
( Частина друга статті 69 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015 )
3. Збори прокурорів скликаються керівником відповідної прокуратури, є повноважними, якщо на них присутні більше половини від загальної кількості прокурорів цієї прокуратури, та приймають рішення більшістю голосів від загальної кількості прокурорів відповідної прокуратури.
( Стаття 69 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
Стаття 70. Порядок проведення всеукраїнської конференції прокурорів
1. Всеукраїнська конференція прокурорів є повноважною за умови присутності на ній не менш двох третин від загальної кількості обраних делегатів.
2. Всеукраїнську конференцію прокурорів відкриває голова Ради прокурорів України, а в разі його відсутності - заступник голови чи секретар Ради прокурорів України.
3. Всеукраїнська конференція прокурорів обирає шляхом таємного голосування президію конференції, кількісний склад якої визначається рішенням конференції. Президія організовує роботу всеукраїнської конференції прокурорів.
4. Всеукраїнська конференція прокурорів обговорює і затверджує порядок денний та регламент роботи конференції, обирає лічильну комісію, секретаріат та інші робочі органи конференції.
5. Робота всеукраїнської конференції прокурорів протоколюється.
6. Рішення всеукраїнської конференції прокурорів приймаються більшістю голосів від загальної кількості обраних делегатів голосуванням. Рішення з питань, зазначених у пунктах 2, 3 частини другої статті 67 цього Закону, приймаються конференцією шляхом таємного голосування.
7. Інші питання порядку проведення всеукраїнської конференції прокурорів регулюються регламентом, який приймається конференцією.
( Стаття 70 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
Стаття 71. Рада прокурорів України
1. У період між всеукраїнськими конференціями прокурорів вищим органом прокурорського самоврядування є Рада прокурорів України.
( Частина перша статті 71 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
2. До складу Ради прокурорів України входять п’ятнадцять осіб, з яких:
( Абзац перший частини другої статті 71 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3509-IX від 08.12.2023 )
1) два представники (прокурори) від Офісу Генерального прокурора;
( Пункт 1 частини другої статті 71 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
1-1) один представник (прокурор) від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
( Частину другу статті 71 доповнено пунктом 1-1 згідно із Законом № 3509-IX від 08.12.2023 )
2) п’ять представників (прокурорів) від обласних прокуратур;
( Пункт 2 частини другої статті 71 із змінами, внесеними згідно із Законами № 113-IX від 19.09.2019, № 3509-IX від 08.12.2023 )
3) п’ять представників (прокурорів) від окружних прокуратур;
( Пункт 3 частини другої статті 71 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
4) два представники (вчені), призначені з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.
3. Рада прокурорів України є повноважною за умови обрання не менше одинадцяти членів.
( Частина третя статті 71 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3509-IX від 08.12.2023 )( Частину четверту статті 71 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
5. Прокурор, який перебуває на адміністративній посаді чи є членом відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, не може одночасно бути членом Ради прокурорів України.
( Частина п'ята статті 71 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
6. Строк повноважень члена Ради прокурорів України становить п’ять років без права повторного обрання.
7. Члени Ради прокурорів України обирають на засіданні Ради із свого складу голову Ради прокурорів України, його заступника та секретаря.
8. Рада прокурорів України у період між всеукраїнськими конференціями прокурорів організовує виконання рішень конференції, а також вирішує питання щодо скликання та проведення всеукраїнської конференції прокурорів. Повноваження та порядок роботи Ради прокурорів України визначаються цим Законом та положенням про Раду прокурорів України.
( Частина восьма статті 71 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
9. Рада прокурорів України:
1)
( Дію пункту 1 частини дев'ятої статті 71 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
вносить рекомендації про призначення та звільнення прокурорів з адміністративних посад у випадках, передбачених цим Законом. У разі якщо Генеральний прокурор не погоджується з рекомендованою Радою прокурорів України кандидатурою і відмовляє у призначенні на посаду, він вносить на розгляд Ради прокурорів України іншу кандидатуру;
( Пункт 1 частини дев'ятої статті 71 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
2) організовує впровадження заходів щодо забезпечення незалежності прокурорів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності прокуратур;
3) розглядає питання правового захисту прокурорів, соціального захисту прокурорів та членів їхніх сімей і приймає відповідні рішення з цих питань;
4) розглядає звернення прокурорів та інші повідомлення про загрозу незалежності прокурорів, вживає за наслідками розгляду відповідних заходів (повідомляє відповідні органи про підстави для притягнення до кримінальної, дисциплінарної чи іншої відповідальності; ініціює розгляд питання щодо вжиття заходів забезпечення безпеки прокурорів; оприлюднює заяви від імені прокурорського корпусу про факти порушення незалежності прокурора; звертається до міжнародних організацій з відповідними повідомленнями тощо);
( Пункт 5 частини дев'ятої статті 71 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
6) звертається з пропозиціями про вирішення питань діяльності прокуратури до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
7) здійснює контроль за виконанням рішень органів прокурорського самоврядування;
7-1) надає роз’яснення щодо додержання вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності прокурорів, голови чи членів відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження;
( Частину дев'яту статті 71 доповнено пунктом 7-1 згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
8) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Стаття 72. Забезпечення діяльності органів прокурорського самоврядування
1. Забезпечення роботи всеукраїнської конференції прокурорів, діяльності Ради прокурорів України здійснюється Офісом Генерального прокурора за рахунок коштів Державного бюджету України.
( Частина перша статті 72 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1798-VIII від 21.12.2016, № 113-IX від 19.09.2019 )
2. Запит про обсяг коштів, необхідних для забезпечення діяльності органів прокурорського самоврядування, подається до Офісу Генерального прокурора Радою прокурорів України.
( Частина друга статті 72 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
Глава 3. Орган, що здійснює дисциплінарне провадження
( Назва глави 3 розділу VIII в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
Стаття 73. Статус відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження
1. Органом, що здійснює дисциплінарне провадження, є Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, яка є колегіальним органом, що відповідно до повноважень, передбачених цим Законом, визначає рівень фахової підготовки осіб, які виявили намір зайняти посаду прокурора, та вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності прокурорів, переведення та звільнення прокурорів з посади.
( Частина перша статті 73 в редакції Закону № 2203-IX від 14.04.2022 )
2.
( Дію частини другої статті 73 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 , з урахуванням змін, внесених Законом № 1554-IX від 15.06.2021 )
Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державного казначейства України.
3. Порядок роботи відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, визначається положенням, прийнятим всеукраїнською конференцією прокурорів.
( Частина третя статті 73 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )( Стаття 73 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )( Щодо дії статті 73 див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019, з урахуванням змін, внесених Законом № 1554-IX від 15.06.2021 )
Стаття 74. Склад відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження
( Назва статті 74 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
1. До складу відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, входять одинадцять членів, які є громадянами України, мають вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше десяти років, з яких:
( Абзац перший частини першої статті 74 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
1) п’ять прокурорів призначає всеукраїнська конференція прокурорів;
( Пункт 1 частини першої статті 74 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
2) дві особи (вчених) призначає з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ;
3) одну особу (адвоката) призначає з’їзд адвокатів України;
4) три особи призначає Уповноважений Верховної Ради України з прав людини за погодженням з комітетом Верховної Ради України, до предмету відання якого належить організація та діяльність органів прокуратури.
2. Членом відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, не може бути призначений народний депутат України, представник Кабінету Міністрів України, центрального чи місцевого органу виконавчої влади, керівник, заступник керівника Тренінгового центру прокурорів України, суддя, працівник правоохоронного органу чи органу державного нагляду (контролю), прокурор, який перебуває на адміністративній посаді, а також більше однієї особи з числа наукових та науково-педагогічних працівників одного і того самого навчального закладу чи наукової установи.
( Частина друга статті 74 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
3.
( Дію частини третьої статті 74 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 , з урахуванням змін, внесених Законом № 1554-IX від 15.06.2021 )
Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, є повноважною за умови призначення до її складу не менше дев’яти членів.
( Частина третя статті 74 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
4.
( Дію частини четвертої статті 74 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 , з урахуванням змін, внесених Законом № 1554-IX від 15.06.2021 )
Строк повноважень члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, становить три роки. Одна і та ж сама особа не може здійснювати повноваження члена комісії два строки підряд.
( Частина четверта статті 74 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
5. Член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, не може одночасно бути членом Ради прокурорів України.
( Частина п'ята статті 74 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
6.
( Дію частини шостої статті 74 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 , з урахуванням змін, внесених Законом № 1554-IX від 15.06.2021 )
Члени відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, працюють на постійній основі і на час виконання своїх обов’язків відряджаються до комісії.
( Частина шоста статті 74 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
7.
( Дію частини сьомої статті 74 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 , з урахуванням змін, внесених Законом № 1554-IX від 15.06.2021 )
Умови оплати праці, соціального забезпечення членів відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, визначаються на засадах, встановлених для відповідної категорії державних службовців. За членами відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, які є прокурорами, зберігаються гарантії соціального забезпечення, визначені законодавством для прокурорів.
( Частина сьома статті 74 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )( Щодо дії статті 74 див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019, з урахуванням змін, внесених Законом № 1554-IX від 15.06.2021 )
Стаття 75. Порядок проведення з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ
1.
( Дію частини першої статті 75 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 , з урахуванням змін, внесених Законом № 1554-IX від 15.06.2021 )
З’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ скликається головою відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, не пізніш як за три місяці до закінчення строку повноважень членів цієї комісії, призначених за квотою з’їзду.
Рішення про дату, час та місце проведення з’їзду голова відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, розміщує на веб-сайті відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, і надсилає до відома до юридичних вищих навчальних закладів, юридичних факультетів вищих навчальних закладів та наукових установ.
( Частина перша статті 75 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
2. Від кожного юридичного вищого навчального закладу, юридичного факультету вищих навчальних закладів та наукових установ у з’їзді беруть участь по одному делегату.
Про осіб, обраних делегатами, повідомляють голову відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, не пізніш як за десять днів до дня з’їзду.
( Абзац другий частини другої статті 75 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
3. З’їзд є повноважним за умови присутності на ньому не менше двох третин від загальної кількості обраних делегатів.
4. Відкриває з’їзд найстарший за віком делегат.
З’їзд шляхом таємного голосування обирає головуючого та секретаря, обговорює і затверджує порядок денний та регламент роботи з’їзду, обирає лічильну комісію та інші робочі органи з’їзду.
5. Кандидати на посади членів відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, які відповідають вимогам, передбаченим частинами першою та другою статті 74 цього Закону, визначаються за пропозицією делегатів з’їзду таємним голосуванням більшістю голосів присутніх на засіданні делегатів і включаються до бюлетеня для таємного голосування.
( Частина п'ята статті 75 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
6. Призначеним на посаду члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів обраних делегатів з’їзду.
( Частина шоста статті 75 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
7. За результатами голосування головуючим і секретарем з’їзду підписується рішення про призначення членів відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, що оприлюднюється на веб-сайті відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження.
( Частина сьома статті 75 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
8. Скликання та проведення з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ у встановленому цієї статтею порядку проводиться виключно для цілей, передбачених цим Законом.
( Щодо дії статті 75 див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019, з урахуванням змін, внесених Законом № 1554-IX від 15.06.2021 )
Стаття 76. Припинення повноважень члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження
( Назва статті 76 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )( Дію статті 76 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
1. Повноваження члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, припиняються у разі:
( Абзац перший частини першої статті 76 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
1) закінчення строку, на який його призначено;
2) подання заяви про припинення повноважень за власним бажанням;
3) вчинення дій, несумісних з посадою члена комісії;
4) зайняття посади, передбаченої частиною другою статті 74 цього Закону;
5) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;
6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
7) припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави;
8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
9) його смерті.
2. Повноваження члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, припиняються:
( Абзац перший частини другої статті 76 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
1) з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня, наступного за днем закінчення строку, на який його призначено, без необхідності прийняття рішення комісією;
2) з підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5-8 частини першої цієї статті, - за рішенням комісії;
3) з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день смерті, без необхідності прийняття рішення комісією;
4) з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої цієї статті, - у день призначення на посаду, передбачену частиною другою статті 74, - без необхідності прийняття рішення комісією.
Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення про припинення повноважень її члена з підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, за наявності медичного висновку, що надається медичною комісією, утвореною центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, або за рішенням суду, що набрало законної сили, про визнання члена комісії обмежено дієздатним чи недієздатним.