За даними Уповноваженого Президента України з прав дитини, наданими до Комісії, кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебували в закладах інституційного догляду та виховання станом на 01.01.2020 р., становить 7738 дітей. При цьому не зрозуміло, які саме заклади надали дані, чи врахована у цій цифрі кількість дітей, які перебувають у приватних закладах, з яких звітів взяті ці дані.
За звітами форми № 76-РВК - зведений звіт по інтернатних закладах міністерств, відомств та приватних закладах за 2020/2021 навчальний рік, складений Міністерством освіти і науки України (розділ IV, рядок 10), - кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (без учнів спеціальних шкіл та учнів спеціальних класів), становить 1812 осіб. Із загальної кількості дітей тільки на навчання приходять 14510 дітей, скільки із них дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, не зазначено.
Відповідно до зведеного звіту Міністерства освіти і науки України закладів середньої освіти, у структурі яких функціонує пансіон (інтернати) та кількість учнів у них (2020/2021 навчальний рік), загальна кількість закладів середньої освіти з інтернатним відділенням становить 492 з кількістю дітей 87628. Із них кількість дітей у загальноосвітніх школах-інтернатах становить 57994. Якщо із вищезазначеного звіту по інтернатних закладах взяти кількість дітей, які приходять тільки на навчання, - 14510, то отримуємо цифру 43484 дитини - це діти, які залишаються у загальноосвітніх школах-інтернатах цілодобово. Яку кількість із них становлять діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, у звітах не зазначено.
При цьому факт встановлення над дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки або піклування, як і факт влаштування її до альтернативних форм виховання, не свідчить про обов’язкову деінституціалізацію дитини.
Окреме питання щодо приватних закладів, в яких, як було з’ясовано, опіку над вихованцями встановлює керівник закладу і дитина перебуває там протягом тривалого часу. Доцільно з’ясувати, чи враховуються ці діти під час складання статистичної звітності. Якщо ні, то необхідно провести аналіз, зібрати інформацію та облікувати всіх дітей у приватних закладах.
Отже, на думку Комісії, з метою визначення подальших шляхів проведення реформи деінституціалізації необхідно визначити кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і форми їх влаштування, щоб зрозуміти, скільки дітей підлягає влаштуванню в сімейні форми виховання та чи є серед дітей, які перебувають в сімейних формах виховання, інституціалізовані (наприклад, дитина знаходиться під опікою та перебуває в центрі соціально-психологічної реабілітації або приватному дитячому будинку).
Крім того, з метою виваженого підходу до реформи будинків дитини та оцінки реальної можливості запровадження заборони на влаштування дітей до трьох років до інституцій необхідно з’ясувати кількість та статус дітей, які там перебувають, визначити подальші шляхи до деінституціалізації цих дітей, щоб не допустити механічного закриття закладів без реального поновлення прав дітей на сімейне виховання та усиновлення. З метою з’ясування зазначених питань на адресу Міністерства соціальної політики України надіслано лист, відповідь на який не отримано.
Одним із завдань Тимчасової слідчої комісії є розслідування щодо використання коштів позики Світового банку на впровадження Проекту "Модернізація системи соціальної підтримки населення України" (угода про позику № 8404-UA).
Саме в рамках цього Проекту відбувається реформування інтернатних закладів, що здійснюється в межах реалізації Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки та плану заходів з реалізації її I етапу, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 р. № 526-р. Координатором Проекту є Міністерство соціальної політики України
Рахунковою палатою щороку проводився зовнішній фінансовий контроль, який засвідчив непродуктивне використання коштів позики та їх розтрату, при тому що заходи з реформування системи соціального забезпечення та трансформації інтернатних закладів фактично не виконані.
До Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) надійшло 4 звіти Рахункової палати - у 2016, 2017, 2018, 2020 роках.
Так, останній проведений Рахунковою палатою аудит ефективності впровадження зазначеного Проекту (рішення Рахункової палати від 14.04.2020 р. № 10-4) засвідчив, що Міністерство соціальної політики України як відповідальний виконавець Проекту і головний розпорядник бюджетних коштів управляло ними з порушенням бюджетного законодавства, керівних вимог Міжнародного банку реконструкції та розвитку щодо закупівель і Операційного посібника проекту, внаслідок чого 94,1 млн гривень використано непродуктивно та не досягнуто запланованих результатів.
За п’ять років впровадження Проекту заходи частини 3 Проекту, спрямовані на підтримку розвитку сімейних форм опіки, внаслідок прийняття Міністерством соціальної політики України необґрунтованих і несвоєчасних рішень виконано на 17 відсотків, використано 77,7 млн гривень, але жодного інтернатного закладу не реформовано.
Через контрпродуктивні управлінські рішення та неналежне виконання посадовими особами Міністерства соціальної політики України службових обов’язків станом на 01.01.2020 р. сплачено 56,1 млн гривень за надання певними консорціумами послуг з розробки планів трансформації інтернатних закладів, які виконано неякісно, а тому не прийнято замовником.
На створення системи E-SOCIAL Міністерством соціальної політики України витрачено 12 млн доларів США, однак її подальше впровадження визнано недоцільним через численні порушення та помилки у ході реалізації договору, що створюють ризики державній безпеці та мають критичний обсяг. І замість E-SOCIAL наразі розробляється Єдина інформаційна система соціальної сфери.
На оплату послуг консультантів із координації Проекту загалом витрачено 808,1 тис. доларів США.
При цьому Міністерство соціальної політики України з метою створення видимості проведення реформи та прикриття непродуктивного витрачання коштів позики, їх розтрати почало здійснювати адміністративний тиск та масово закривати спеціальні школи та інші заклади інституційного догляду. Очевидно, що така механічна ліквідація закладів не впливає на рівень інституціалізації дітей в країні, оскільки діти просто переводяться в інші заклади або залишаються вдома, подекуди в небезпечних умовах.
Так, згідно з наданими матеріалами, ще на початку впровадження Проекту аудиторами Рахункової палати у звіті "Про результати аудиту проекту "Модернізація системи соціальної підтримки населення України", що підтримується коштами Міжнародного банку реконструкції та розвитку", затвердженому рішенням від 23.08.2016 р. № 16-2, зроблено висновок, що Міністерство соціальної політики України за 1 рік і 9 місяців виконання Проекту не забезпечило створення ефективної системи управління його коштами, не організувало своєчасного й повного запровадження запланованих заходів, для реалізації яких державою залучено позику в обсязі 300 млн доларів США.
На етапах підготовки, управління, контролю та моніторингу Проекту його супроводжували проблеми, які своєчасно не вирішувались. Як наслідок, Проект перебуває ще на початковій стадії впровадження основної діяльності, незважаючи на те, що третина часу, відведеного на виконання, вже витрачена.
Основні причини затримок - неякісна підготовка, недоліки у створеній Міністерством соціальної політики України системі управління та контролю за виконанням Проекту. Незважаючи на дворічний підготовчий етап, належної підготовки Проекту Міністерство соціальної політики України не забезпечило, обґрунтованість обсягу позики на його реалізацію була недостатньою. Заходи щодо розвитку сімейних форм опіки у регіонах виконуються з відставанням від передбачених термінів.
У звіті аудиторів наявні висновки про незабезпечення Міністерством соціальної політики якісної та обґрунтованої підготовки Проекту та неефективне використання частини коштів гранту, сплачених на розроблення відповідних документів. Як приклад, 1,3 млн гривень сплачено на розроблення регіонального плану трансформації інтернатів в Житомирській області. Ще у липні 2014 року обласна державна адміністрація повідомляла Міністерство соціальної політики України про недоцільне проведення трансформації дитячих інтернатів у сімейні форми виховання через перебування переважно дітей, які потребують кваліфікованого обслуговування.
Крім того, встановлено відсутність узгодженої позиції Міністерства соціальної політики України та, зокрема, Міністерства освіти і науки України щодо реформування інтернатних закладів, що спричинило затримку прийняття рішень на регіональному рівні та запровадження відповідних заходів Проекту. Створена нормативно-організаційна база для реалізації Проекту є недосконалою та потребує врегулювання.
Мабуть, тому виконання передбачених Угодою про позику індикаторів відбувається з порушенням встановлених термінів. Більшість виконаних індикаторів досягнуто не завдяки виконанню передбачених заходів Проекту. Організація, планування закупівель та відповідне звітування здійснювалися у неповних обсягах і з недотриманням встановлених процедур. Переважна більшість контрактів для виконання заходів підписана із затримками очікуваних термінів, отже, виконання частини 3 Проекту "Модернізація системи соціальної підтримки населення України" не забезпечується належним чином та в очікувані строки.
Лише після завершення аудиту у серпні 2016 року укладено договір на суму 4,5 млн доларів США на консультаційні послуги щодо проекту виведення малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб із стану бідності та розробки регіонального плану з реформування інтернатних закладів у м. Києві.
Аналогічні висновки щодо невиконання показників результативності реалізації Проекту за підсумками понад дворічного терміну його впровадження зазначені у звіті про результати аудиту фінансової звітності за 2015 та 2016 роки Проекту та рішенні Рахункової палати від 21.03.2017 р. № 4.
Так, координатором Проекту з вересня 2014 року є заступник Міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції. Забезпечення підготовки та реалізації Проекту здійснюється групою управління Проектом (далі - ГУП), що була утворена відповідно до наказу Міністерства соціальної політики від 23.01.2014 р. № 36, яка на кінець 2016 року складається з представників структурних підрозділів Міністерства (загалом 11 осіб) та індивідуального консультанта з питань впровадження Проекту та координації заходів щодо удосконалення державної соціальної допомоги. Угодою передбачено, що ГУП відповідає за ухвалення стратегічних рішень, керування впровадження Проекту і поточну реалізацію.
Аудиторами констатовано, що за підсумками 2015-2016 років Міністерство соціальної політики України забезпечило виконання передбачених законами про державний бюджет на відповідні роки планових показників видатків коштів спеціального фонду на фінансування заходів бюджетної програми 2501630 "Модернізація системи соціальної підтримки населення України" лише на 9,2 відсотка.
Низький стан використання коштів позики за частинами 2 та 3 Проекту пояснюється незадовільним рівнем підготовки до виконання запланованих заходів.
Зокрема, у 2015-2016 роках, при запланованих видатках коштів позики у розмірі 43,4 млн гривень виконання заходів за частиною 3 Проекту через Український фонд соціальних інвестицій взагалі не впроваджено через те, що плани закупівель робіт з ремонту та реконструкції об’єктів соціальної сфери не затверджувались, договори на виконання робіт не укладались.
Непідписання договорів щодо пілотного реформування інтернатних закладів у вибраних регіонах призвело до невиконання на понад 90 відсотків плану освоєння коштів позики, передбачених для інвестицій на підтримку розвитку сімейних форм опіки. Майже на 310 млн гривень не забезпечено виконання запланованих заходів з інформатизації систем обліку одержувачів соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям. При цьому до плану не включено пакети закупівель на орієнтовну суму 8,4 млн доларів США, за які згідно з угодою має відповідати Український фонд соціальних інвестицій.
Аудитом ефективності впровадження Проекту, проведеним Рахунковою палатою у 2018 році (рішення від 11.09.2018 р. № 23-4), також встановлено, що використання коштів Проекту здійснюється із затримкою, на момент проведення аудиту рівень використання коштів становив 31,5 відсотка загальної суми позики.
Розроблена Міністерством фінансів України та Міністерством соціальної політики України система реалізації Проекту не забезпечує повного досягнення цілей впровадження Проекту. Станом на 31.12.2017 р. не досягнуто виконання 11 з 17 ключових показників поточного моніторингу ефективності впровадження Проекту. Зокрема, не забезпечено виконання результативних показників за напрямом 2 "Удосконалення адміністрування допомоги та послуг". При цьому зазначений напрям є ключовим в цілому для Проекту, а на створення аналогічної Інформаційно-аналітичної системи соціального захисту населення уже було використано кошти Проекту в сумі 52 млн доларів США (включаючи обладнання та стандартне програмне забезпечення на суму майже 35 млн доларів США).
Проте таку систему не було створено, оскільки зазначене обладнання знаходиться на консервації (на центральному рівні - в Міністерстві соціальної політики України). В цілому обладнання центру обробки даних не відповідає проектній документації, здійснення його обслуговування та експлуатації не є можливим. Серверне обладнання не має діючого сервісного контракту та технічної підтримки виробника. Всі програмні продукти, що мають підписні ліцензії, втратили актуальність.
Як наслідок, аудиторами зроблено висновок, що не введення в експлуатацію обладнання вартістю 22,1 млн гривень та нематеріальних активів на суму 3,1 млн гривень, спричинене неналежним виконанням посадовими особами Міністерства соціальної політики України службових обов’язків, завдало істотної шкоди державним інтересам і містить ознаки злочину, передбаченого ст. 367 КК України. Крім того, Міністерством соціальної політики України не проведено претензійно-правової роботи.
За напрямом 3 показник "Збільшення кількості дітей, які знаходяться в альтернативних формах опіки у трьох пілотних областях до 40 відсотків" виконано лише в частині розроблення правової бази.
На ефективність впровадження проекту негативно вплинуло неналежне виконання рекомендацій Рахункової палати за результатами попереднього аудиту (рішення від 23.08.2016 р. № 16-2). Міністерством соціальної політики України із 6 рекомендацій повністю не виконано жодної.
На загальнодержавному рівні не вирішено питання створення системи соціального інспектування як умови Угоди про позику, нормативно-правові акти не прийнято. Як наслідок, до загального фонду державного бюджету не перераховані кошти в еквіваленті 20 млн доларів США.
Не актуалізовано Операційний посібник Проекту, незважаючи на надання Рахунковою палатою рекомендації ще у 2016 році, що вказує на стійкі ризики неефективного управління Проектом.
Компонент "Поширення сімейних форм опіки для підтримки сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також малозабезпечених і соціально вразливих сімей" також не виконано (проведено підготовчу роботу, розроблено правову базу для реформування інтернатних закладів та розвитку сімейних форм виховання).
Виконання таких заходів, як "Здійснення ремонтних робіт підтримки впровадження регіональних планів стосовно збільшення обсягів надання послуг з догляду на сімейній основі (реформування інтернатних закладів у вибраних областях)", "Забезпечення меблями та обладнанням альтернативних форм виховання дітей, створених в процесі трансформації дитячих інтернатних закладів" та "Забезпечення реабілітаційним обладнанням закладів альтернативних форм влаштування дітей, створених в процесі трансформації дитячих інтернатних закладів", взагалі не розпочиналось, незважаючи на четвертий рік реалізації Проекту.
Під час реалізації інвестиційної частини Проекту допускалися недоліки і порушення, які призводили до затримки з виконанням запланованих заходів у встановлені строки. Реакція Міністерства соціальної політики України була несвоєчасною та неналежною. Як наслідок, впровадження інвестиційної частини Проекту здійснюється із суттєвою затримкою. Ризик невпровадження у повному обсязі у встановлені терміни є доволі високим, зокрема через ймовірне недофінансування відповідної бюджетної програми.
Розроблена Міністерством соціальної політики України система адміністрування, нагляду та контролю за реалізацією Проекту є недосконалою в частині впровадження Проекту та використання коштів.
Затримки з укладенням низки договорів спричинили недовиконання плану залучення коштів, на виконання частин 2 та 3 Проекту у 2016 році залучено лише 37,3 млн гривень (13,6 відсотка), 2017 році - 90,1 млн гривень (19,1 відсотка).
На консультаційні послуги щодо реформування дитячих інтернатних закладів у м. Києві та Київській області витрачено 40,2 млн гривень, виконання ремонтно-будівельних робіт в інтернатних закладах та дитячих будинках сімейного типу станом на серпень 2018 року не розпочиналось (у зв’язку з не завершенням роботи з комплексної оцінки закладів та складання планів їх трансформації).
Виконання основного завдання Українського фонду соціальних інвестицій щодо проведення робіт з ремонту та реконструкції об’єктів соціальної сфери не тільки затримується, але й з огляду на проблеми з розробкою та впровадженням регіональних планів реформування інтернатних закладів становить значні ризики.
Як наслідок, на четвертому році реалізації Проекту індикатор 17 "Зменшення кількості дітей, які знаходяться в інтернатних закладах в пілотних областях у вибраних регіонах на 40 відсотків порівняно з базовим рівнем" не виконується взагалі. Зазначене створило суттєві ризики невиконання компонента "Поширення сімейних форм опіки для підтримки сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також малозабезпечених та соціально вразливих дітей" частини 1 Проекту.
При цьому у звіті рекомендовано Міністерству соціальної політики України:
взяти під особистий контроль питання подальшого використання вищезазначеного обладнання на загальну суму 52 млн доларів США, вжити заходів щодо його використання в рамках Інформаційно-аналітичної системи соціального захисту населення, створення якої передбачено Проектом, розглянути питання про притягнення до відповідальності посадових осіб, які допустили неефективне витрачання бюджетних коштів;
утриматись від практики надмірного авансування коштів позики на спеціальний рахунок Проекту з метою усунення ризику неефективного використання бюджетних коштів.
Проведений Рахунковою палатою аудит ефективності впровадження Проекту "Модернізація системи соціальної підтримки населення України" (рішення Рахункової палати від 14.04.2020 р. № 10-4) також засвідчив, що Міністерство соціальної політики України як відповідальний виконавець Проекту і головний розпорядник бюджетних коштів управляло ним з порушенням бюджетного законодавства, внаслідок чого 94,1 млн гривень використано непродуктивно та не досягнено запланованих результатів.
При цьому Міністерством соціальної політики України не вжито вичерпних заходів для виконання рекомендацій Рахункової палати за результатами попереднього аудиту щодо активізації реалізації заходів Проекту і забезпечення ефективного використання придбаних у межах попереднього Проекту матеріальних цінностей.
Через слабкий менеджмент Проекту та організаційні недоліки на початок 2020 року за частинами 2, 3 Проекту не виконано більшість запланованих заходів, що призвело до використання лише 24,3 відсотка суми позики на визначену мету (із 99,25 млн доларів США) за 9 місяців до встановленого терміну закриття Проекту (01.10.2020 р.).
За частиною 1 Проекту до загального фонду державного бюджету надійшло 135 із передбачених позикою 200 млн доларів США (67,5 відсотка), при цьому невиконання 6 із 7 індикаторів унеможливило надходження до бюджету 55 млн доларів США.
Крім того, у звіті зазначені інші факти та обставини, які підлягають перевірці згідно з компетенцією відповідними правоохоронними та контролюючими органами, як-то невиконання договору № ICB-A1/1 від 28.02.2018 р. щодо розробки та удосконалення прикладного програмного забезпечення інформаційної системи управління.
Щодо цього питання Міжвідомчою групою з оцінки ефективності впровадження та шляхів подальшої побудови Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління соціальною підтримкою населення України (E-SOCIAL), утвореної наказом Міністра соціальної політики України від 30.06.2020 р. № 442, встановлено численні порушення та помилки у ході реалізації договору із впровадження системи E-SOCIAL, зокрема системні тривалі зриви термінів надання послуг, низьку якість робіт, неякісну підготовку документації постачальником, реалізацію існуючих ділових процесів на базі застарілих технологій, неякісне виконання договору в частині захисту інформації та побудову системи E-SOCIAL на базі програмного забезпечення однієї приватної компанії, що несе ризики державній безпеці.
Комісією зроблено висновок, що порушення та помилки мають критичний обсяг, що ставить під сумнів можливість виконання Договору (навіть із значним зміщенням термінів виконання) та отримання Покупцем очікуваних результатів Проекту. Тому подальша реалізація Проекту E-SOCIAL в існуючому форматі згідно з договором та додатковими угодами до нього в діючій редакції є недоцільною. Водночас Міністерством соціальної політики України на створення цієї системи витрачено 12 млн доларів США.
Комісією рекомендовано зупинити подальші роботи щодо створення програмного забезпечення системи. Вважати за недоцільне продовження строків виконання робіт за договором, забезпечити належне підтвердження постачальником факту виконання робіт та інших зобов’язань за договором, включаючи питання застосування штрафних санкцій за невиконання договірних зобов’язань.
Аудиторами встановлено, що заходи Проекту виконувались непослідовно, із значними затримками. Переважну більшість заходів на початок 2020 року так і не завершено, деякі скасовано, їх результати можуть бути використані лише частково, за окремими із заходів щодо реформування інтернатних установ утворено істотний ризик невикористання результатів.
Із чотирьох пілотних регіонів лише в одному - Тернопільській області успішно реалізуються заходи щодо підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, однак жодного інтернатного закладу в цих пілотних проектах не реформовано, розроблено тільки 12 із 42 планів трансформації інтернатних закладів.
Зважаючи на зміну бачення шляхів трансформації інтернатних закладів, відсутність впроваджених планів трансформації та ознаки зловживань із сторони виконавців договорів, Міністерство соціальної політики України ініціювало розірвання трьох незавершених договорів, за якими станом на 01.01.2020 р. сплачено 56,1 млн гривень. Причини - контрпродуктивні управлінські рішення та неналежне виконання посадовими особами Міністерства соціальної політики України службових обов’язків, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам і містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 367 "Службова недбалість" Кримінального кодексу України .
Внаслідок прийняття Міністерством соціальної політики України необґрунтованих і несвоєчасних рішень за п’ять років впровадження Проекту заходи частини 3 Проекту, спрямовані на підтримку розвитку сімейних форм опіки, виконано на 17 відсотків, використано 77,7 млн гривень, але жодного інтернатного закладу не реформовано. При цьому технічні завдання на послуги з розроблення планів трансформації інтернатних закладів є практично ідентичними.
Відсутність результатів за частиною 3 Проекту відтермінувала до кінця 2018 року початок Українським фондом соціальних інвестицій ремонтних робіт в закладах, що підлягали реформуванню, а у зв’язку із зміною новим керівництвом Міністерства у II півріччі 2019 року взагалі зупинено такі роботи. Виключення з 2020 року з Угоди умов щодо фінансування робіт із ремонту інтернатних закладів підвищило ризики відмови місцевих органів влади від подальшого їх реформування.
Зазначені факти стали головною причиною ініціювання Міністерством соціальної політики України наприкінці 2019 року реструктуризації позики: збільшення її обсягу на 100 млн доларів США за частиною 1, продовження терміну реалізації Проекту до 31.03.2023 р. і перегляду заходів щодо реформування інтернатних закладів за частиною 3 (виключення Українського фонду соціальних інвестицій та здійснення завдань щодо фінансування ремонтних робіт закладів за рахунок місцевих бюджетів). Наприкінці березня 2020 року Міжнародним банком реконструкції та розвитку надано дозвіл на отримання Проектом ще 50 млн доларів США.
Незважаючи на певне прискорення реалізації Проекту в 2018 році Міністерству соціальної політики України не вдалося повністю надолужити втрачені темпи і виправити допущені помилки. Суттєвим ризиком на початку 2020 року залишилася недостатня обґрунтованість системи заходів впровадження Проекту щодо використання додаткового фінансування та реформування інтернатних закладів на вже пролонгований період його дії - до 31.03.2023 р., як наслідок - бачення іншої концепції реалізації.
З урахуванням вищевикладеного, останній проведений Рахунковою палатою аудит ефективності впровадження Проекту засвідчив, що Міністерством соціальної політики України не забезпечено його успішної реалізації і досягнення головної мети - удосконалення існуючої громіздкої системи соціальної допомоги та соціальних послуг.
Відомості про результати аудиту у формі рішення Рахункової палати направлені до Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики України, відповідних комітетів Верховної Ради України з рекомендаціями, а також повідомлено Державне бюро розслідувань і Офіс Генерального прокурора про виявлені ознаки кримінальних правопорушень.
Реформування безпосередньо інтернатних закладів здійснюється в межах реалізації Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки та плану заходів з реалізації її І етапу, схвалених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 р. № 526-р. Згідно із Законом України "Про освіту" (пункт 7 Прикінцевих та перехідних положень) існуючі школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, школи-інтернати для дітей, які потребують соціальної допомоги, мали бути перетворені до 31.12.2021 р. у дитячі будинки та має бути здійснений їх перехід у підпорядкування центральному органу виконавчої влади у сфері соціального захисту, або в заклади дошкільної, середньої освіти, інші заклади освіти чи соціального захисту за рішенням обласної ради.
Аудит засвідчив, що реалізація частини 3 Проекту "Модернізація системи соціальної підтримки населення України", що підтримується коштами Міжнародного банку реконструкції та розвитку, яка мала назву "Інвестиції на підтримку розвитку сімейних форм опіки для забезпечення підтримки дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей - інвалідів та соціально вразливих сімей у вибраних регіонах", включала виконання п’яти заходів, з яких станом на 01.01.2020 р.:
захід "Проведення дослідження з питань надання соціальних послуг" завершено у 2016 році (використано 1253,4 тис. гривень (49,1 тис. доларів США);
два заходи із забезпечення меблями та реабілітаційним обладнанням альтернативних форм виховання дітей, створених у процесі трансформації дитячих інтернатних закладів, на суму 4 млн доларів США не розпочато, оскільки жоден із розроблених планів трансформації не впроваджено;
захід "Здійснення ремонтних робіт для підтримки впровадження регіональних планів" розпочато наприкінці 2018 року, а його бюджет використано лише на 1 відсоток;
за заходом "Підтримка впровадження регіональних планів" із запланованих до участі в реформуванні дитячих інтернатних закладів 9 областей (Дніпропетровської, Закарпатської, Івано-Франківської, Київської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської, Чернігівської) та м. Києва за п’ять років реалізації Проекту укладено лише 4 договори для трьох областей (Київської, Чернігівської і Тернопільської) та м. Києва, 6 закупівель скасовано через незацікавленість місцевої влади у реалізації Проекту (Івано-Франківська, Дніпропетровська області), решту - через нерезультативні процедури закупівель. На виконання заходу використано 34,8 відсотка його бюджету.
Роботу з реформування інтернатних закладів фактично було розпочато із серпня 2016 року з м. Києва (договір від 08.08.2016 р. QCBS-3.4 з консорціумом у складі ПП "АЙТІЛЕНД" на суму 2578,9 тис. доларів США) і в подальшому поширено ще на три області - Київську (від 31.01.2017 р. QCBS-3.3 з консорціумом у складі Euro-link Consultants S.R.L. на суму 2468,4 тис. доларів США), Чернігівську (від 26.03.2018 р. QCBS-3.2 з консорціумом у складі ТОВ "Консалт Про" на суму 1326,8 тис. доларів США) та Тернопільську (від 04.01.2019 р. QCBS-3.8 з об’єднанням підприємств під головуванням Oxford Policy Management Limited на суму 1481,3 тис. доларів США). Цими договорами передбачено розроблення та забезпечення впровадження 29 планів трансформації інтернатних установ, з яких 24 першочергові.
Як встановлено аудитом, технічні завдання на консультаційні послуги за 4 укладеними договорами з реформування у відібраних регіонах (договори QCBS-3.2, QCBS-3.3, QCBS-3.4, QCBS-3.8) фактично були ідентичні за змістом і відрізнялися лише кількістю закладів для реформування, що свідчило фактично про непродуктивне розпорошення коштів позики на одну й ту саму мету.
Супровід договорів здійснювався індивідуальними консультантами, за послуги яких станом на 01.01.2020 р. сплачено 4139,5 тис. гривень (161 тис. доларів США), з них у 2018, 2019 роках - 1486,2 тис. гривень (56 тис. доларів США).
Умовами договорів не передбачалися штрафні санкції до виконання зобов’язань консорціумами в м. Києві, Київській та Чернігівській областях, що призвело до низької якості робіт та зриву строків надання послуг, невиконання завдань у встановлені терміни.
Зокрема, для Київської області (договір QCBS-3.3, використано 29586,6 тис. гривень (1111,2 тис. доларів США), з них протягом 2018, 2019 років - 13094,1 тис. гривень (494 тис. доларів США) консорціумом було розроблено 8 із 10 планів. Плани трансформації трьох інтернатних закладів, у тому числі у містах Боярка, Володарка та об’єднаного в м. Тараща та Узинській ОТГ, було схвалено 21.06.2018 р. Міжвідомчою робочою групою і включено до звіту, який консорціумом доопрацьовувався тричі протягом 7 місяців і був затверджений Мінсоцполітики через півроку, 17.12.2018 р.
Плани трансформації ще п’яти інтернатних закладів, у тому числі двох у м. Біла Церква та по одному в селах Свято-Петрівське Києво-Святошинського району, Копилів Макарівського району і Вовчків Поліського району, Трипілля Обухівського району, схвалено 29.01.2019 р. Міжвідомчою робочою групою та затверджено відповідними структурними підрозділами облдержадміністрацій протягом січня-лютого 2019 року і включено до звіту, який консорціумом доопрацьовувався чотири рази протягом 10 місяців і був затверджений Мінсоцполітики лише 06.08.2019 р.
Незадовільна робота консорціумів у м. Києві, Київській та Чернігівській областях та наміри Міністерства соціальної політики України змінити наприкінці 2019 року своє бачення у сфері реформування інтернатних закладів стали основними причинами ініціювання Міністерством у січні - лютому 2020 року розриву незавершених договорів, за якими вже було використано 56099 тис. гривень (2116 тис. доларів США).
У січні 2020 року Міністерство соціальної політики України повідомило виконавця щодо зміни змісту і масштабу заходів за частиною 3 Проекту, зокрема виключення фінансування робіт із ремонту/реконструкції закладів за рахунок коштів позики.
Слід зазначити, що здійснення закупівлі робіт за частиною 3 Проекту, безпосередньо пов’язаних з реконструкцією та ремонтом на соціальних об’єктах, а також придбання необхідних товарів та послуг для виконання вищезазначених робіт згідно з Угодою про позику та Операційним посібником покладалося на Український фонд соціальних інвестицій.
Однак відсутність своєчасно розроблених Міністерством соціальної політики України регіональних планів трансформації інтернатних закладів впродовж перших чотирьох років реалізації проекту по факту відтермінувала початок виконання Українським фондом соціальних інвестицій ремонтних робіт до кінця 2018 року, а у зв’язку зі зміною пріоритетів нове керівництво Міністерства у II півріччі 2019 року взагалі зупинило такі роботи. Лише у 2019 році це призвело до непродуктивного витрачання коштів позики на суму 1,2 млн гривень, які були витрачені лише на обслуговування підготовки проведення ремонтних робіт, а також призвело до утворення у II півріччі 2019 року 1,4 млн гривень зобов’язань за договорами, які на початок 2020 року не були відображені в обліку та не виплачені внаслідок тривалого зволікання Міністерства соціальної політики України із прийняттям рішення щодо продовження участі Українського фонду соціальних інвестицій в реалізації проекту. Внаслідок бездіяльності Міністерства було накопичено заборгованість на 1,4 млн гривень, якої можна було б цілком уникнути в разі прийняття оперативного управлінського рішення.
Отже, в цілому за п’ять років впровадження проекту заходи частини 3 Проекту виконано на 17,1 відсотка, при цьому використано 77,7 млн гривень, або 2965,8 тис. доларів США (в т.ч. 76,5 млн гривень - через Міністерство соціальної політики України, 1,2 млн гривень - Український фонд соціальних інвестицій). Виконання заходів Проекту за частиною 3 здійснювалося непослідовно, із значними затримками. На початок 2020 року з п’яти заходів завершено лише один, два заходи із забезпечення меблями та реабілітаційним обладнанням альтернативних форм виховання дітей, створених у процесі трансформації дитячих інтернатних закладів, не розпочато, захід із здійснення ремонтних робіт для підтримки впровадження регіональних планів припинено.
Причинами цього були контрпродуктивні управлінські рішення та неналежне виконання посадовими особами Міністерства соціальної політики України службових обов’язків, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам і містить ознаки кримінального правопорушення, матеріали передано правоохоронним органам.
Якщо оцінювати рівень досягнення мети 1 етапу Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей, то необхідно визнати, що існуючі школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, школи-інтернати для дітей, які потребують соціальної допомоги, до 31.12.2021 р. навряд чи будуть перетворені у дитячі будинки та передані у підпорядкування центрального органу виконавчої влади у сфері соціального захисту або в заклади дошкільної, середньої освіти, інші заклади освіти чи соціального захисту за рішенням обласної ради.
Рахункова палата рекомендувала Міністерству соціальної політики України забезпечити усунення виявлених в ході аудиту недоліків та виконати надані за результатами аудиту рекомендації, серед яких, зокрема, вжиття заходів щодо визначення підходів до реформування інтернатних закладів.
Відповідно до статті 36 Закону України "Про Рахункову палату" стан реалізації заходів із виконання рекомендацій Рахункової палати перебуває на контролі. Згідно із інформацією про основні результати Проекту, досягнуті у 4 кварталі 2020 року, розміщеної на сайті Міністерства фінансів України, одним із проблемних питань Проекту є визначення суми відшкодувань за фактично надані послуги в межах розірваних договорів на розробку і впровадження регіональних планів стосовно збільшення обсягів надання послуг з догляду на сімейній основі (реформування інтернатних закладів у м. Києві, Київській та Чернігівській областях).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 р. № 703-р затверджено План заходів з реалізації II етапу Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки із їх розподілом за центральним і місцевим рівнями та за трьома розділами:
1) створення та розбудова надання послуг в громадах на підтримку дітей та сімей з дітьми, що дозволило б дитині залишатися з батьками;
2) безпосереднє реформування закладів інституційного догляду;
3) комунікація в суспільстві, з громадами, з батьками щодо сутності реформи.
Доручено міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям подавати щороку до 15 лютого і 15 липня Міністерству соціальної політики України інформацію про стан виконання цього Плану та показників ефективності його реалізації.
Міністерство соціальної політики України надіслало інформацію Рахунковій палаті щодо виконання плану заходів з усунення недоліків, виявлених за результатами розгляду звіту, де зазначено як виконані заходи "Впровадження плану заходів, затвердженого розпорядженням КМУ від 01.06.20 р. № 703" та цілі Плану ІІ етапу Деінституціалізації (2020-2024). Інформація про реально вчинені дії міністерством та місцевими органами влади у Рахунковій палаті поки що відсутня. Як вбачається з розпорядження, реформування системи інституційного догляду та виховання дітей заплановано здійснити до 2026 року. Тобто, понад 2 млн доларів США кредитних коштів, витрачених на підготовку до реформування інтернатів лише по трьох областях в межах пролонгованого Проекту на 1 етапі "реформи", безглуздо розтрачено.
Розпорядження Уряду, на погляд Комісії, не узгоджується з вимогами пункту 7 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про освіту", оскільки реформа мала бути завершена у поточному році, а не знову розтягнута на наступні чотири. Зокрема, існуючі школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, школи-інтернати для дітей, які потребують соціальної допомоги, до 31.12.2021 р. мають бути перетворені у дитячі будинки та здійснено їх перехід у підпорядкування центрального органу виконавчої влади у сфері соціального захисту або в заклади дошкільної, середньої освіти, інші заклади освіти чи соціального захисту за рішенням обласної ради. Новітні підходи до реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на рівні територіальних громад закріплюють за Міністерством соціальної політики України лише питання формування політики, розробки стандартів та методичних рекомендацій щодо проведення комплексної оцінки закладів інституційного догляду та виховання дітей. Інші заходи - за територіальними громадами та іншими органами.
За інформацією Офісу Генерального прокурора у провадженні правоохоронних органів перебувають кримінальні провадження за фактами, викладеними у звітах Рахункової палати, процесуальне керівництво у яких здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора:
№ 42020000000001455 від 03.08.2020 р. за ч. 4 ст. 191 КК України у провадженні слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України;
№ 62020000000000477 від 04.06.2020 р. за ч. 2 ст. 367 КК України у провадженні слідчих Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань;
№ 42017000000003203 від 09.10.2017 р. за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України у провадженні слідчих Печерського управління поліції РВ (до цього - у провадженні слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України та Управління Генеральної прокуратури України).
Вказані провадження розслідуються більше року, однак відомості про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб замовників або виконавців послуг та відшкодування заподіяних збитків відсутні. Їх протиправна діяльність триває, та є ризик невиконання умов позики Світового банку. Зазначене питання підлягає подальшому з’ясуванню.
Результати розслідування розглянуто на засіданні Тимчасової слідчої комісії 02.07.2021 р. у присутності таких її членів: голови - Сушка П.М., заступника голови - Білозір Л.М., секретаря - Павленка Ю.О., її членів - Борзової І.Н., Вінтоняк О.В., Клименко Ю.Л. (брала участь у голосуванні тільки щодо пункту 6 висновків), Микиші Д.С., Рябухи Т.В., Соломчука Д.В., та за рішенням Тимчасової слідчої комісії доповнені висновками за результатами виїзного засідання від 07.07.2021 р., та відповідно до частини другої статті 21 Закону України "Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України" при підготовці висновку щодо кожної встановленої обставини проведено голосування.
Висновки:
1. Реформа деінституціалізації, що відбувається відповідно до Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 року № 526-р, не досягла своєї мети через прийняття неефективних управлінських рішень та відсутність єдиного керуючого центру. Міністерство соціальної політики України наразі неспроможне виконувати функції координатора цієї реформи і доцільно передати її координацію на рівень Кабінету Міністрів України.
Результати голосування:
"за" - 8
"проти" - 0
"утримався" - 0
2. Система органів та служб у справах дітей в країні фактично зруйнована, внаслідок чого на всіх її рівнях відсутня реальна спроможність здійснювати функції щодо захисту прав дітей. До цього часу не всі територіальні громади створили служби у справах дітей та укомплектували їх. Реформа децентралізації, що була покликана передати якомога більше прав та повноважень на місця, не з’ясувала реальну спроможність їх реалізації. Обласні служби у справах дітей позбавлені можливості повноцінно виконувати свої функції через суттєве скорочення штату. Робота у сфері захисту прав дітей проводиться хаотично та без підтримки з боку Міністерства соціальної політики України, яким, зокрема, не розроблено примірного положення про роботу служби у справах дітей на рівні територіальних громад, не проведено чіткого розмежування повноважень органів різного рівня у сфері захисту прав дітей. Вказане вимагає посилення контролю за роботою Міністерства соціальної політики України з боку Прем’єр-міністра України як відповідальної за реалізацію адміністративно-територіальної реформи посадової особи.
Результати голосування:
"за" - 8
"проти" - 0
"утримався" - 0
3. Створення Національної соціальної сервісної служби України не відбулося у встановлений законом спосіб, що призвело до ліквідації існуючих органів у сфері захисту прав дітей при одночасній відсутності відповідних повноважень у новоствореного органу.
Результати голосування:
"за" - 8
"проти" - 0
"утримався" - 0
4. Суттєве зменшення національного усиновлення протягом останніх 10 років є наслідком накопичення кризових явищ в системі усиновлення. Введення у певних регіонах країни заборони на влаштування дітей віком до трьох років до будинків дитини без створення альтернативних форм догляду за дітьми раннього віку призвело до того, що такі діти фактично є необлікованими, з народження перебувають у лікарських закладах, звідки і проходить їх усиновлення, що створює передумови для зловживань у цій сфері.
Результати голосування:
"за" - 8
"проти" - 0
"утримався" - 0
5. Доцільно створити окремий центральний орган виконавчої влади, що буде реалізовувати державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей, - Державну службу України у справах дітей.
Результати голосування:
"за" - 8
"проти" - 0
"утримався" - 0
6. База даних Єдиної інформаційно-аналітичної системи "Діти" не функціонує належним чином і не містить актуальних даних.
Результати голосування:
"за" - 9
"проти" - 0
"утримався" - 0
7. В країні відбувається масова ліквідація спеціальних закладів освіти без створення належних освітніх, соціальних та реабілітаційних послуг для дітей у територіальних громадах. Так, лише у Закарпатській області одночасно ліквідовано всі спеціальні школи для дітей з інтелектуальними порушеннями. Міністерство освіти і науки України фактично не спроможне впливати на цей процес, а подекуди не володіє актуальною інформацією щодо мережі освітніх закладів.
Результати голосування:
"за" - 8
"проти" - 0
"утримався" - 0
8. Ліквідація з 2015 року нагляду за дотриманням прав та свобод дітей з боку органів прокуратури призвела до відсутності будь-якого нагляду за законністю дій посадових осіб органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Міністерства та інші органи, які уповноважені державою займатися питаннями захисту прав дітей, сприянням їх реалізації, фактично залишилися безконтрольними. Діти самі не спроможні захистити свої права, а уповноважені на це органи бездіють або взагалі відсутні.
Результати голосування:
"за" - 8
"проти" - 0
"утримався" - 0
9. Перепоною у проведенні реформи закладів інституційного догляду та виховання дітей є відсутність належної взаємодії між центральними органами влади, які впроваджують цю реформу, та безпосередніми її виконавцями (обласними державними адміністраціями та територіальними громадами), які одночасно повинні реалізовувати і цю реформу, і реформу децентралізації, і реформу освіти. Вимоги цих реформ в певній мірі суперечать одна одній. Так, реформа закладів освіти передбачає створення в територіальних громадах ліцеїв та відкриття при них пансіонів, а реформа деінституціалізації - скорочення кількості дітей, що не проживають разом із сім’єю.
Результати голосування:
"за" - 8
"проти" - 0
"утримався" - 0
10. Положення Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 року № 526-р, які передбачали скорочення мережі закладів, не вплинули на стан деінституціалізації дітей, а призвели лише до викривлення статистики, приховання реальної картини та негативних явищ. Виведення дітей із закладів інституційного догляду та виховання шляхом повернення у біологічну сім’ю відбувається лише на папері, без належного вивчення умов для цього, а фактично діти при цьому опиняються в умовах небезпеки для життя та здоров’я, а тому подекуди практично відразу знову вилучаються з таких родин та повертаються до закладів. Регіональні плани реформування системи інституційного догляду та виховання дітей підлягають перегляду, доопрацюванню та доповненню реальними процедурами провадження певних дій.
Результати голосування:
"за" - 8
"проти" - 0
"утримався" - 0
11. Відсутність законодавчого визначення поняття "заклад інституційного догляду та виховання дітей" та єдиних критеріїв до віднесення дітей до таких, які підлягають деінституціалізації, призвело до того, що кожний регіон України трактує ці поняття довільно, внаслідок чого відсутня об’єктивна статистична інформація щодо кількості інституціалізованих дітей. Дані різних міністерств відрізняються та не узгоджуються між собою.
Результати голосування:
"за" - 8
"проти" - 0
"утримався" - 0
12. Встановлено випадки порушення прав дітей на рівний доступ до освіти при реалізації Порядку зарахування дітей на цілодобове перебування до закладів незалежно від типу, форми власності та підпорядкування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання захисту дітей в умовах боротьби з наслідками гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 1 червня 2020 року № 586. Рішення про відмову в наданні дозволів на цілодобове перебування приймаються без врахування реальних потреб дитини та вивчення спроможності територіальних громад їх задовольнити.
Результати голосування:
"за" - 8
"проти" - 0
"утримався" - 0
13. Перебування дітей у приватних закладах інституційного догляду та виховання є неконтрольованим. Держава не має єдиного реєстру таких закладів, не здійснює систематичний контроль за дотриманням прав дітей, які там перебувають. У більшості випадків статутні документи таких закладів не відповідають цілям та видам діяльності, яку вони фактично провадять.
Результати голосування:
"за" - 8
"проти" - 0
"утримався" - 0
14. Існує загрозлива ситуація з безконтрольним вивезенням дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за кордон під приводом навчання і відсутність контролю з боку держави за процесом перебування дитини за межами України та її повернення.
Результати голосування:
"за" - 8
"проти" - 0
"утримався" - 0
15. Існує необхідність внесення змін до чинного законодавства України, зокрема:
скасувати Порядок зарахування дітей на цілодобове перебування до закладів незалежно від типу, форми власності та підпорядкування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання захисту дітей в умовах боротьби з наслідками гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 1 червня 2020 року № 586;
внести зміни до додатка 1 до постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів" від 5 квітня 2014 року № 85 в частині виключення положення про передачу не менш як 30 відсотків граничної чисельності працівників структурних підрозділів з питань соціального захисту населення облдержадміністрацій, не менш як 30 відсотків працівників служб у справах дітей облдержадміністрацій та загальної чисельності державних соціальних інспекторів райдержадміністрацій;
внести зміни до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 19 липня 2019 року № 1648, яким істотно розширюється перелік захворювань (з 64 до 102), які дають підстави на усиновлення дитини іноземцями до сплину річного терміну, з метою зменшення цього переліку;
прийняти оновлені положення про спеціальну школу, про навчально-реабілітаційний центр, про пансіони при закладах освіти та законодавчо врегулювати питання визначення реального часу перебування учнів (вихованців) в дорозі, що надає право проживати в інтернаті (пансіоні), врахувавши до нього час, за який можна дістатися до зупинки транспорту, а не лише проїзду в транспорті.
Результати голосування:
"за" - 8
"проти" - 0
"утримався" - 0
16. Існує необхідність активізації зусиль правоохоронних органів щодо всебічного, повного та об’єктивного розслідування кримінальних проваджень за фактами, викладеними у звітах Рахункової палати щодо аудиту ефективності впровадження Проекту "Модернізація системи соціальної підтримки населення України".
Результати голосування:
"за" - 8
"проти" - 0
"утримався" - 0
17. Визнати необхідність існування в державі закладів, які надають медико-соціальні послуги для дітей, зокрема раннього віку. До прийняття рішень про трансформацію будинків дитини необхідно забезпечити їх належне фінансування. Внести перелік центрів медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям, затверджених постановою Кабінету Міністрів Украіїни від 10 липня 2019 року № 675, до наказу Міністерства охорони здоров’я України "Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських, провізорських посад, посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою, посад професіоналів в галузі охорони здоров’я та посад фахівців у закладах охорони здоров’я" від 28 жовтня 2002 року № 385.
Результати голосування:
"за" - 8
"проти" - 0
"утримався" - 0
18. Існує нагальна необхідність запровадження в країні обов’язкового моніторингу дотримання прав дітей до, під час та після реінтеграції їх в біологічні родини та викоренення випадків повернення дітей в родини із закладів, що супроводжується зніманням батьками грошових коштів з рахунків дитини, вчиненням насильства з боку таких батьків.
Результати голосування:
"за" - 8
"проти" - 0
"утримався" - 0
19. Фінансування закладів освіти та соціального захисту для дітей з боку держави та територіальних громад є недостатнім. Необхідно запровадити механізми співфінансування таких закладів як з декількох джерел, так і різними територіальними громадами, виходячи з позиції "гроші ходять за дитиною".
Результати голосування:
"за" - 8
"проти" - 0
"утримався" - 0
20. Продовжити термін роботи щодо збору та систематизації інформації щодо випадків порушень прав дітей, розслідування цих випадків. Тимчасова слідча комісія вважає не завершеною в повній мірі свою роботу з виконання покладених на неї Верховною Радою України завдань. Зазначені обставини зумовлюють необхідність продовження діяльності Тимчасової слідчої комісії.
Результати голосування:
"за" - 8
"проти" - 0
"утримався" - 0
Пропозиції:
З огляду на те, що протягом установленого Верховною Радою України строку діяльності Тимчасової слідчої комісії всебічно досліджувалися питання, що належать до предмета її відання, визначеного Постановою Верховної Ради України від 18 лютого 2021 року № 1251-IX, вважаємо за необхідне:
1. Заслухати та обговорити звіт Тимчасової слідчої комісії на пленарному засіданні Верховної Ради України.
2. Верховній Раді України звіт Тимчасової слідчої комісії взяти до відома.
3. Направити висновки Тимчасової слідчої комісії Президенту України, Прем’єр-міністру України.
4. Доручити Голові Верховної Ради України невідкладно направити звіт Тимчасової слідчої комісії до Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Офісу Генерального прокурора, Державного бюро розслідувань, Національної поліції України для розгляду в межах компетенції та відповідного реагування.
5. Висновки Тимчасової слідчої комісії опублікувати у газеті "Голос України", а також оприлюднити на офіційному веб-сайті Верховної Ради України.
6. Продовжити роботу Тимчасової слідчої комісії на шість місяців, до 18 лютого 2022 року.