Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України

Кабінет Міністрів України

Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

1. У постанові Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1994 р. N 102 "Про розмір плати за видачу свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю" (ЗП України, 1994 р., N 6, ст. 151; 1996 р., N 13, ст. 361; Офіційний вісник України, 1998 р., N 42, ст. 1551; 2000 р., N 12, ст. 457):

1) у назві постанови слово "заняття" замінити словом "зайняття";

2) пункт 1 викласти у такій редакції:

"1. Установити плату за видачу свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за видачу повторного свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю - в розмірі 50 відсотків цієї суми.

Плата за видачу свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та за видачу повторного свідоцтва зараховується до Державного бюджету України.

Видані раніше Міністерством юстиції дублікати свідоцтв про право на заняття нотаріальною діяльністю на заміну втрачених або пошкоджених є чинними та заміні на повторні свідоцтва не підлягають.";

3) пункт 2 виключити.

2. У Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 р. N 419 (ЗП України, 1994 р., N 10, ст. 249; Офіційний вісник України, 2006 р., N 27, ст. 1966):

1) у пункті 1:

слово "фізичних" виключити;

абзац третій викласти в такій редакції:

"командири (начальники) військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів - заповіти і довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи посадової особи органу місцевого самоврядування, що вчиняють нотаріальні дії, - заповіти і довіреності працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців;";

2) пункт 3 викласти в такій редакції:

"3. Посадові, службові особи при посвідченні заповітів і довіреностей зобов'язані зберігати нотаріальну таємницю та не розголошувати відомості, отримані під час їх посвідчення.

Обов'язок дотримання нотаріальної таємниці поширюється на осіб, яким про посвідчення заповіту та довіреності стало відомо у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків чи іншої роботи, на осіб, залучених для їх посвідчення як свідків, та на інших осіб, яким стали відомі відомості, що становлять предмет нотаріальної таємниці.

Особи, винні в порушенні нотаріальної таємниці, несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.

Довідки про посвідчені заповіти і довіреності видаються посадовою, службовою особою виключно фізичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися дії, що прирівнюються до нотаріально посвідчених. У разі смерті особи чи визнання її померлою довідки про посвідчені заповіти і довіреності видаються спадкоємцям померлого.

Довідки про посвідчені заповіти і довіреності надаються посадовою, службовою особою протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів дізнання і досудового слідства у зв'язку з цивільними, господарськими, адміністративними або кримінальними справами, справами про адміністративні правопорушення, що перебувають у провадженні цих органів, з обов'язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу.

Довідки про наявність складеного заповіту, за винятком заповідача, видаються тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва (нотаріально засвідченої копії) про його смерть.";

3) у пункті 4:

у підпункті 1 слова "що випливають із заповітів та довіреностей" замінити словами "попереджають про наслідки їх посвідчення для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду";

у підпункті 2 слова "і дійсним намірам осіб, що звернулися за їх посвідченням" виключити;

доповнити пункт підпунктом 2-1 такого змісту:

"2-1) встановлюють дійсні наміри особи (правильне розуміння нею значення, умов правочину та його правових наслідків), що звернулася за посвідченням заповіту чи довіреності, до їх посвідчення, а також відсутність у неї будь-яких заперечень щодо кожної з умов правочину;";

4) пункт 5 після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи здійснюється за паспортом або іншими документами, передбаченими пунктом 6 цього Порядку (крім посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, виданого за місцем роботи фізичної особи), які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, що звернулася за посвідченням заповіту чи довіреності.".

У зв'язку з цим абзац сьомий вважати абзацом восьмим;

5) у пункті 6:

в абзаці першому слова "особу заявника, що звернувся" та "його" замінити відповідно словами "особу, що звернулася" та "її";

в абзацах другому і восьмому слово "заявника" виключити;

в абзаці шостому слова "особи заявника, що звернувся" замінити словами "особи, що звернулася";

6) абзац другий і шостий пункту 7 викласти в такій редакції:

"У разі коли фізична особа внаслідок фізичної вади або хвороби не може власноручно підписати заповіт чи довіреність, за її дорученням в її присутності та в присутності посадової, службової особи такий документ може підписати інша фізична особа. Про причини, з яких особа, від імені якої посвідчується заповіт чи довіреність, не підписала документ, зазначається у посвідчувальному написі.";

"Посадова, службова особа встановлює особу, від імені якої посвідчується заповіт чи довіреність, а також особу, яка бере участь у вчиненні правочину від її імені.";

7) пункт 10 викласти в такій редакції:

"10. Посвідчені заповіти і довіреності реєструються посадовими, службовими особами, крім капітанів морських або річкових суден, що плавають під прапором України, начальників пошукових або інших експедицій, в реєстрі для реєстрації заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених (далі - реєстр), форма якого встановлюється Мін'юстом.

Кожний заповіт чи довіреність реєструються під окремим порядковим номером. Номер, під яким зареєстровано заповіт чи довіреність, зазначається в посвідчувальному написі.

Реєстр повинен бути прошнурований, аркуші пронумеровані.

Реєстрація заповітів і довіреностей провадиться посадовою, службовою особою тільки після підписання нею та скріплення печаткою посвідчувального напису на документі.

Запис у реєстрі робиться чітко, розбірливо, із заповненням усіх граф, передбачених за встановленою формою. Не допускаються підчистки, дописки, інші незастережені виправлення та запис олівцем.

Запис у реєстрі є доказом посвідчення заповіту чи довіреності.";

8) у пункті 12:

в абзаці другому слово "закону" замінити словом "законодавству";

після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:

"у неї є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;".

У зв'язку з цим абзаци п'ятий і шостий вважати відповідно абзацами шостим і сьомим;

9) в абзаці п'ятому пункту 16 слова "фізичної вади, хвороби" замінити словами "фізичної вади або хвороби", а слова "або з інших поважних причин" виключити;

10) у пункті 18:

в абзаці четвертому слова "нотаріус або" виключити;

в абзаці сьомому слова "фізичної вади, хвороби" замінити словами "фізичної вади або хвороби", а слова "або з інших поважних причин" виключити;

11) в абзаці сьомому пункту 21 слово "спадкоємства" замінити словами "на спадкування";

12) у пункті 22 слово "назва" замінити словами "повне найменування";

13) у пункті 23:

в абзацах другому і третьому слова "чи до державної нотаріальної контори" виключити;

в абзаці четвертому слова "державного нотаріального архіву м. Києва" замінити словами "Київського державного нотаріального архіву".