Про платіжні послуги

2. Надавачі платіжних послуг, утворені у формі акціонерного товариства, зобов’язані додатково розкривати інформацію як емітенти цінних паперів відповідно до вимог законодавства про цінні папери.

3. Користувач має право доступу до інформації щодо діяльності надавача платіжних послуг. Надавачі платіжних послуг зобов’язані на вимогу користувача надавати таку інформацію:

1) відомості про фінансові показники діяльності надавача платіжних послуг та його економічний стан, що підлягають обов’язковому оприлюдненню;

2) перелік керівників надавача платіжних послуг та його відокремлених підрозділів;

3) перелік платіжних послуг, що надаються надавачем платіжних послуг;

4) ціну/тарифи платіжних послуг;

5) кількість акцій надавача платіжних послуг, що перебувають у власності членів її виконавчого органу, та/або перелік осіб, частки яких у статутному капіталі надавача платіжних послуг перевищують 5 відсотків;

6) іншу інформацію з питань надання платіжних послуг та інформацію, право на отримання якої встановлено законом.

4. Надавачі платіжних послуг зобов’язані також розкривати шляхом розміщення із наданням безоплатного доступу на своїх веб-сайтах (веб-сторінках) в обсязі та порядку, встановлених Національним банком України, таку інформацію:

1) повне найменування, ідентифікаційний код, юридичну адресу та фактичне місцезнаходження надавача платіжних послуг, контактний номер телефону або інший спосіб зв’язку для оперативного звернення користувачів;

2) перелік платіжних послуг, що надаються надавачем платіжних послуг, відомості про участь у платіжних системах, виконання функцій оператора платіжної системи, технологічного оператора (за наявності);

3) відомості про власників істотної участі (у тому числі осіб, які здійснюють контроль за надавачем платіжних послуг);

4) відомості про склад наглядової ради та виконавчого органу надавача платіжних послуг;

5) відомості про відокремлені підрозділи надавача платіжних послуг;

6) відомості про ліцензії та дозволи, видані надавачу платіжних послуг;

7) річну фінансову та консолідовану фінансову звітність;

8) відомості про порушення провадження у справі про банкрутство, введення процедури санації надавача платіжних послуг;

9) рішення про ліквідацію надавача платіжних послуг;

10) відомості про всі знаки для товарів і послуг (торговельні марки), які використовує надавач під час надання платіжних послуг;

11) іншу інформацію про надавача платіжних послуг, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства.

5. Емітенти електронних грошей зобов’язані подавати до Національного банку України інформацію про проведені операції з електронними грошима за формою та в порядку, визначеними нормативно-правовими актами Національного банку України, а також на вимогу Національного банку України - за встановленою ним формою.

6. Банки зобов’язані розкривати інформацію, у тому числі що містить банківську таємницю, у порядку та обсягах, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність" та нормативно-правовими актами Національного банку України, що регулюють порядок розкриття банківської таємниці.

7. Надавачі платіжних послуг, які є органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, зобов’язані розкривати інформацію в порядку та обсягах, визначених відповідними законами та прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність таких органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, з урахуванням вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України.

1. Платіжна установа, установа електронних грошей, оператор поштового зв’язку має право на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг надавати користувачам на умовах кредиту кошти для виконання платіжних операцій з рахунку/на рахунок користувача, крім платіжних операцій з електронними грошима, з дотриманням таких умов:

1) платіжна установа, установа електронних грошей, оператор поштового зв’язку має право надавати платіжні послуги, передбачені пунктами 4 або 5 частини першої статті 5 цього Закону;

2) надання кредиту здійснюється виключно у зв’язку з виконанням платіжної операції;

3) кредит надається на короткий строк, що не може перевищувати 12 місяців з дати надання коштів;

4) кредит не може надаватися за рахунок коштів, отриманих від користувачів для цілей виконання платіжних операцій та/або в обмін на випущені електронні гроші;

5) розмір власного капіталу платіжної установи, установи електронних грошей, оператора поштового зв’язку відповідає вимогам, встановленим Національним банком України до надавачів платіжних послуг, які мають право надавати кредит.

2. Забороняється надання кредиту електронними грошима.

3. Надання кредиту споживачам здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про споживче кредитування".

1. Надавачі платіжних послуг, визначені в пункті9 частини першої статті 10 цього Закону, зобов’язані здійснювати ідентифікацію та верифікацію користувачів відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

1. Юридична особа має право здійснювати в Україні діяльність з надання послуг технологічного оператора лише після включення її до Реєстру в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку України, якщо інше не передбачено цим Законом.

Банки мають право здійснювати в Україні діяльність з надання послуг технологічного оператора на підставі банківської ліцензії без включення до Реєстру.

До функцій технологічного оператора не належить надання нефінансових платіжних послуг.

2. Включення до Реєстру здійснюється шляхом внесення до Реєстру відомостей про технологічного оператора відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

3. Національний банк України не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про включення технологічного оператора до Реєстру вносить до Реєстру відомості щодо цього технологічного оператора.

Національний банк України протягом трьох робочих днів після прийняття рішення про включення технологічного оператора до Реєстру або про відмову у включенні повідомляє заявника про прийняте рішення. Національний банк України зобов’язаний повідомити заявника про причини відмови включення технологічного оператора до Реєстру.

4. Оператор платіжної системи (або надавач платіжних послуг), який виконує функції технологічного оператора виключно для цієї платіжної системи (цього надавача платіжних послуг), має право здійснювати таку діяльність без включення до Реєстру як технологічного оператора.

5. Оператор платіжної системи та надавач платіжних послуг зобов’язані повідомити Національний банк України про залучення технологічного оператора (у тому числі банку, що надає послуги технологічного оператора) у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

6. Банки та інші надавачі платіжних послуг, перелік яких визначений частиною першою статті 7 цього Закону, мають право надавати послуги технологічних операторів іншим надавачам платіжних послуг, операторам платіжних систем. Надавачі платіжних послуг (крім банків), перелік яких визначений абзацом першим частини першої статті 7 цього Закону, мають право надавати відповідні послуги виключно після внесення до Реєстру відомостей про таких осіб як технологічних операторів.

7. Емітенти електронних грошей мають право залучати для виконання операційних та інших технологічних функцій, що забезпечують використання електронних грошей, технологічних операторів-резидентів.

Вимоги до технологічних операторів, перелік їхніх функцій та обмеження щодо їх залучення емітентами електронних грошей визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

8. Технологічні оператори під час здійснення своєї діяльності зобов’язані дотримуватися вимог законодавства.

9. Оператори платіжної системи, учасники платіжної системи зобов’язані здійснювати контроль та несуть відповідальність за дотримання правил платіжної системи технологічними операторами, з якими вони уклали договори про надання відповідних послуг у цій платіжній системі.

Надавачі платіжних послуг зобов’язані здійснювати контроль та несуть відповідальність за дотримання технологічними операторами умов та порядку надання відповідних послуг надавачу платіжних послуг згідно з укладеними між ними договорами.

Надавачі платіжних послуг зобов’язані здійснювати контроль наявності відповідного статусу технологічного оператора перед укладанням з ними договорів.

1. Банк, платіжна установа, установа електронних грошей мають право залучати комерційних агентів для надання користувачам усіх або окремих фінансових платіжних послуг, право на надання яких такі юридичні особи отримали відповідно до цього Закону.

2. Одна особа має право одночасно бути комерційним агентом кількох надавачів платіжних послуг.

3. Банк, платіжна установа, установа електронних грошей, які мають намір надавати фінансові платіжні послуги із залученням комерційного агента, повинні повідомити про це Національний банк України у встановленому ним порядку.

Комерційний агент має право надавати фінансові платіжні послуги від імені банку, платіжної установи, установи електронних грошей лише після внесення відомостей про такого агента до Реєстру.

4. Комерційний агент не має права передавати іншим особам свої повноваження щодо надання платіжних послуг.

5. Комерційний агент зобов’язаний визначати себе для користувача щоразу під час надання платіжної послуги та інформувати користувача про банк, платіжну установу, установу електронних грошей, від імені якої він діє.

6. Банк, платіжна установа, установа електронних грошей зобов’язані забезпечити розроблення, впровадження та застосування механізмів внутрішнього контролю за діяльністю своїх комерційних агентів, зокрема з метою забезпечення дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

7. Банк, платіжна установа, установа електронних грошей зобов’язані подавати до Національного банку України у встановленому ним порядку звітність про діяльність залучених комерційних агентів.

8. Банк, платіжна установа, установа електронних грошей зобов’язані негайно повідомляти Національний банк України у визначеному ним порядку про зміни в частині залучених ними комерційних агентів для надання фінансових платіжних послуг.

9. Національний банк України має право встановлювати обмеження щодо переліку фінансових платіжних послуг, які можуть надаватися банком, платіжною установою, установою електронних грошей із залученням комерційних агентів, а також особливості надання таких фінансових платіжних послуг комерційними агентами.

10. Банк, платіжна установа, установа електронних грошей зобов’язані забезпечити дотримання комерційними агентами вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

1. Надавачі платіжних послуг мають право залучати третіх (юридичних) осіб на договірній основі для виконання окремих операційних функцій, пов’язаних із наданням платіжних послуг (далі - операційні функції).

2. Надавачі платіжних послуг мають право одночасно залучати кількох осіб для виконання операційних функцій, а одна особа має право одночасно надавати послуги з виконання операційних функцій кільком надавачам платіжних послуг, за умови дотримання вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України.

3. Операційна функція є важливою, якщо невиконання або неналежне виконання такої функції призводить до порушення надавачем платіжних послуг умов, дотримання яких є умовою отримання авторизації діяльності, та/або до порушення обов’язків/настання відповідальності надавача платіжних послуг згідно з цим Законом, та/або до погіршення фінансового стану надавача платіжних послуг, та/або шкодить/несе загрозу безпеці/безперервності надання платіжних послуг/конфіденційності інформації.

4. Надавачі платіжних послуг з урахуванням встановлених Національним банком України вимог визначають операційні функції як такі, що є важливими, з урахуванням особливостей виду своєї діяльності, характеру і переліку послуг, які вони надають, ризиків, притаманних такій діяльності.

5. Надавачі платіжних послуг у разі залучення третіх осіб до виконання важливих операційних функцій зобов’язані забезпечити належний рівень управління ризиками і внутрішнього контролю та можливість Національного банку України контролювати виконання надавачем платіжних послуг вимог, встановлених цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

6. Надавач платіжних послуг, який залучив третю особу до виконання операційних функцій, несе відповідальність перед користувачем за надання платіжної послуги чи виконання платіжної операції. Відносини та зобов’язання надавача платіжних послуг щодо користувачів у разі залучення третьої особи до виконання операційних функцій залишаються незмінними.

7. Національний банк України вимагає припинення виконання третьою особою важливих операційних функцій надавача платіжних послуг у разі:

1) виявлення обставин, які свідчать про те, що виконання третьою особою таких функцій призводить до порушення надавачем платіжних послуг вимог, дотримання яких є умовою авторизації діяльності;

2) притягнення надавача платіжних послуг до відповідальності за невиконання або неналежне виконання третьою особою таких функцій;

3) погіршення фінансового стану надавача платіжних послуг у зв’язку з виконанням цих функцій третьою особою та/або виявлення обставин, які свідчать про те, що виконання таких функцій надавача платіжних послуг третьою особою призводить до заподіяння шкоди/загрози безпеці надання надавачем платіжних послуг/безперервності надання платіжних послуг/конфіденційності інформації.

8. Надавач платіжних послуг зобов’язаний повідомити Національний банк України про залучення третьої особи до виконання важливої операційної функції та про істотні зміни в умовах такого залучення у встановлені ним порядку і строки.

9. Надавачі платіжних послуг мають право залучати третіх осіб на підставі договору до виконання окремих (інших, ніж операційні) функцій, процесів та завдань.

10. Національний банк України визначає порядок залучення надавачами платіжних послуг третіх осіб до виконання важливих операційних функцій відповідно до цієї статті, вимоги та обмеження щодо такого залучення, порядок повідомлення Національного банку України надавачами платіжних послуг про залучення третіх осіб, а також порядок здійснення ним контролю щодо такого залучення.

11. Надавачі платіжних послуг зобов’язані забезпечити дотримання третіми особами, яким передано виконання окремих операційних функцій, вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

1. Усі документи, що підтверджують надання платіжних послуг (виконання платіжних операцій), зберігаються надавачами платіжних послуг та їх комерційними агентами не менше п’яти років з дня припинення ділових відносин з клієнтом або з дня завершення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтом.

2. Під час зберігання документів, що містять банківську таємницю або іншу інформацію з обмеженим доступом, надавачі платіжних послуг та їх комерційні агенти забезпечують дотримання вимог, встановлених законодавством для зберігання відповідної інформації.

1. Реорганізація та ліквідація надавачів платіжних послуг здійснюються відповідно до закону з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України.

1. Надання платіжних послуг (у тому числі виконання окремих або разових платіжних операцій, відкриття та обслуговування рахунків тощо) здійснюється на підставі договору, що укладається між надавачем платіжних послуг та користувачем відповідно до вимог законодавства, на узгоджених сторонами умовах.

2. Договір про надання платіжних послуг укладається в письмовій формі (паперовій або електронній). Договір про надання платіжних послуг може укладатися шляхом приєднання користувача до договору, розміщеного у доступному для клієнта місці у надавача платіжних послуг та на його веб-сайті в мережі Інтернет. Усі поточні редакції публічної пропозиції укладення договору та документів, що містять інформацію про комісійні винагороди, процентні ставки, курс перерахунку іноземної валюти, що застосовуються до обраної користувачем платіжної послуги, що надається користувачу згідно з пунктом 3 частини першої статті 30 цього Закону, зберігаються на веб-сайті надавача платіжних послуг із зазначенням строку їх дії. Користувачі мають право в будь-який час отримати доступ до всіх редакцій публічної пропозиції укладення договору та інших документів, зазначених у цій статті, що розміщені на веб-сайті надавача платіжних послуг.

3. У разі виникнення неоднозначного тлумачення прав та обов’язків сторони за договором за участю споживача платіжних послуг такі права та обов’язки тлумачаться на користь такого споживача.

4. Національний банк України має право встановлювати додаткові вимоги до договорів про надання платіжних послуг.

1. Перед укладенням договору про надання платіжних послуг надавач платіжних послуг зобов’язаний надати користувачу на безоплатній основі інформацію про умови, що стосуються надання платіжної послуги відповідно до договору, у тому числі:

1) інформацію про надавача платіжних послуг:

а) найменування надавача платіжних послуг, його місцезнаходження, фактичну адресу, за якою здійснюється надання платіжних послуг (адресу філії надавача платіжних послуг або комерційного агента), контактну інформацію, включаючи номер телефону, адресу електронної пошти або іншого способу для здійснення оперативних контактів із надавачем платіжних послуг (філією, комерційним агентом);

б) реєстраційний номер з Реєстру та іншу інформацію, що дає змогу ідентифікувати надавача платіжних послуг (комерційного агента) у Реєстрі;

2) контактну інформацію (адресу, номер телефону тощо) Національного банку України та органів з питань захисту прав споживачів;

3) інформацію про платіжну послугу:

а) опис основних характеристик платіжної послуги та умови її надання;

б) умови надання додаткових послуг;

в) форму та порядок надання і відкликання згоди платника на виконання платіжної операції;

г) порядок прийняття до виконання платіжної інструкції надавачем платіжних послуг та настання моменту безвідкличності платіжної інструкції;

ґ) посилання на робочий та операційний час надавача платіжних послуг, на максимальний час виконання платіжних операцій;

д) посилання на ліміти (обмеження) використання платіжних інструментів;

4) інформацію про комісійні винагороди, процентні ставки, застосовний курс перерахунку іноземної валюти, що застосовуються до обраної користувачем платіжної послуги:

а) перелік усіх тарифів, комісійних винагород та зборів, які користувач має сплачувати надавачу платіжних послуг за надання обраної платіжної послуги;

б) інформацію про процентні ставки, що застосовуються до обраної користувачем платіжної послуги, та методику їх обчислення;

в) інформацію про курс перерахунку іноземної валюти, що застосовується до обраної користувачем платіжної послуги, та методику його визначення;

г) інформацію про штрафи, пені, що застосовуються до обраної користувачем платіжної послуги, та методику їх обчислення;

5) інформацію про спосіб комунікації:

а) засоби зв’язку для передавання інформації або повідомлення відповідно до договору, включаючи технічні вимоги до обладнання та програмного забезпечення користувача (за потреби);

б) обсяг, порядок і часовий проміжок надання інформації відповідно до обраної користувачем платіжної послуги;

6) інформацію про заходи безпеки:

а) інформацію про зобов’язання користувача щодо забезпечення ним збереження платіжних інструментів та індивідуальної облікової інформації;

б) інформацію про процедури проведення заходів, спрямованих на запобігання невиконанню або неналежному виконанню платіжних операцій, а також про відповідальність надавача платіжних послуг у разі невиконання або неналежного виконання платіжних операцій;

в) процедуру взаємодії між надавачем платіжних послуг та користувачем на випадок шахрайства (підозри шахрайства) або загрози безпеці виконання платіжної операції;

г) процедуру взаємодії між надавачем платіжних послуг та користувачем у разі здійснення неакцептованих, помилкових, неналежних платіжних операцій та порядок звернення користувача за відшкодуванням збитків, завданих у результаті платіжних операцій, проведених надавачем платіжних послуг;

7) інформацію про строк дії договору, порядок внесення змін до договору, умови припинення договору;

8) інформацію про механізм захисту прав користувача та порядок врегулювання спірних питань, що виникають у процесі надання платіжних послуг.

2. Інформація та умови договору про надання платіжних послуг надаються надавачем платіжних послуг у спосіб, що забезпечує вільний доступ користувача до такої інформації, у належному вигляді, викладені українською мовою. Крім української мови, надавач платіжних послуг за наявності технічної можливості може додатково надати користувачу таку інформацію іншою мовою на вибір користувача.

Інформація та умови договору про надання платіжних послуг можуть надаватися шляхом ознайомлення користувача з проектом договору в електронному або паперовому вигляді (без стягнення додаткової плати) або шляхом надання користувачу доступу до публічного (мережевого) ресурсу, на якому розміщений проект договору.

3. Обов’язок доведення, що надавач платіжних послуг належним чином виконав свої зобов’язання щодо надання інформації та умов договору, передбачені цією статтею, покладається на надавача платіжних послуг.

4. Під час надання інформації споживачу до укладення договору про надання платіжних послуг надавач платіжних послуг повинен дотримуватися вимог законодавства, у тому числі законодавства у сфері захисту прав споживачів, у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

5. Вимоги цієї статті не поширюються на рекламу про платіжні послуги.

1. Перед ініціюванням платіжної операції надавач платіжних послуг платника зобов’язаний надати платнику наявну інформацію про:

1) максимальний час виконання платіжної операції;

2) комісійні винагороди та інші збори, які платник має сплатити у процесі виконання платіжної операції (за технічної можливості кожна комісійна винагорода має зазначатися окремо), та загальну суму коштів, необхідних для виконання платіжної операції.

Національний банк України у разі виявлення практики надання платіжних послуг, що порушує права споживачів платіжних послуг, у межах своєї компетенції встановлює додаткові вимоги до інформації про умови та порядок надання кожного виду таких платіжних послуг, яка надається їх споживачам. Національний банк України має право визначати вимоги до порядку, в якому надається така інформація, та форми надання такої інформації.

2. Після ініціювання платіжної інструкції надавач платіжних послуг зобов’язаний надати ініціатору у спосіб, визначений договором, таку інформацію:

1) дату і час отримання платіжної інструкції;

2) дату і час прийняття до виконання платіжної інструкції надавачем платіжних послуг платника;

3) інформацію про відмову надавача платіжних послуг платника у прийнятті платіжної інструкції до виконання (у разі відмови).

3. Якщо платіжна операція ініціюється через надавача послуги з ініціювання платіжної операції, надавач послуги з ініціювання платіжної операції негайно після ініціювання платіжної операції зобов’язаний надати платнику та отримувачу (за потреби) таку інформацію:

1) підтвердження про успішне ініціювання платіжної інструкції надавачем платіжних послуг з обслуговування рахунку платника;

2) відомості (посилання на них), які дають змогу платнику та отримувачу ідентифікувати платіжну операцію, а також отримувачу - ідентифікувати платника, та будь-які відомості, що супроводжують платіжну інструкцію;

3) суму платіжної операції;

4) суму всіх комісійних винагород надавача послуг з ініціювання платіжної операції, які будуть стягнуті з користувача під час виконання платіжної операції (за наявності технічної можливості розмір кожної комісійної винагороди зазначається окремо).

Надавач послуги з ініціювання платіжної операції також зобов’язаний забезпечити надання відомостей (посилання на них) про платіжну операцію надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника.

4. Після виконання платіжної операції надавач платіжних послуг платника зобов’язаний надати платнику у спосіб та в порядку, визначені договором, таку інформацію:

1) відомості, які дають змогу платнику ідентифікувати виконану платіжну операцію та інформацію про отримувача (за наявності технічної можливості);

2) суму платіжної операції у валюті рахунку платника та у валюті платіжної операції;

3) суму всіх комісійних винагород та зборів, що утримані з платника за виконання платіжної операції (за наявності технічної можливості розмір кожної комісійної винагороди зазначається окремо);

4) курс перерахунку іноземної валюти (якщо платнику надавалися послуги з виконання операцій з обміну іноземної валюти);

5) дату і час прийняття до виконання платіжної інструкції, дату валютування.

Надавач платіжних послуг платника зобов’язаний надавати платнику інформацію, передбачену цією частиною, про кожну виконану платіжну операцію за його рахунком не менше одного разу протягом календарного місяця на безоплатній основі у спосіб, визначений договором про надання платіжних послуг.

5. Після виконання платіжної операції надавач платіжних послуг отримувача зобов’язаний надати отримувачу у спосіб, визначений договором, таку інформацію:

1) відомості, які дають змогу отримувачу ідентифікувати виконану платіжну операцію, інформацію про платника та інші відомості, що супроводжують платіжну інструкцію;

2) суму платіжної операції у валюті рахунку отримувача та у валюті платіжної операції;

3) суму всіх комісійних винагород та зборів, що утримані з отримувача за виконання платіжної операції (за наявності технічної можливості розмір кожної комісійної винагороди зазначається окремо);

4) курс перерахунку іноземної валюти (якщо платнику надавалися послуги з виконання операцій з обміну іноземної валюти);

5) дату і час зарахування коштів на рахунок отримувача, дату валютування.

Надавач платіжних послуг отримувача зобов’язаний надавати отримувачу інформацію, передбачену цією частиною, про кожну виконану платіжну операцію за його рахунком не менше одного разу протягом календарного місяця на безоплатній основі у спосіб, визначений договором про надання платіжних послуг.

6. Надавач платіжних послуг та користувач можуть передбачити в договорі стягнення з користувача плати за надання інформації частіше, ніж передбачено цим Законом, або за надання додаткової інформації, не передбаченої цим Законом. Розмір такої плати встановлюється згідно з тарифами, встановленими надавачем платіжних послуг, та має враховувати фактичні витрати надавача платіжних послуг на обробку та надання інформації.

1. Користувач відповідно до умов договору зобов’язаний надати надавачу платіжних послуг інформацію для здійснення контактів із ним, а надавач платіжних послуг зобов’язаний зберігати цю інформацію протягом строку дії договору.

2. Обов’язок надавача платіжних послуг щодо повідомлення користувача (у спосіб, визначений договором) про здійснені операції з використанням платіжного інструменту користувача є виконаним у разі:

1) інформування надавачем платіжних послуг користувача про кожну здійснену операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем;

2) відмови користувача від отримання повідомлень надавача платіжних послуг про здійснені операції з використанням платіжного інструменту користувача, про що зазначено в договорі.

3. Надавач платіжних послуг зобов’язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача щодо використання платіжного інструменту, помилкових, неналежних, неакцептованих платіжних операцій, ініційованих з використанням такого платіжного інструменту, надавати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, встановлений договором, але не більше строку, передбаченого законом для розгляду звернень (скарг) громадян.

1. Поширення в будь-якій формі та в будь-який спосіб надавачами платіжних послуг (іншими особами від імені та/або за дорученням надавачів платіжних послуг) неповної, неточної або недостовірної інформації (у тому числі в рекламі) про їхню діяльність у сфері надання платіжних послуг, про платіжні послуги, які вони надають, про умови отримання таких платіжних послуг, а також недобросовісна реклама у сфері платіжних послуг забороняються.

2. Надавачі платіжних послуг під час поширення реклами повинні дотримуватися вимог законів України "Про рекламу", " Про фінансові послуги та фінансові компанії ", "Про захист прав споживачів", "Про банки і банківську діяльність" та нормативно-правових актів Національного банку України щодо реклами у сфері фінансових і платіжних послуг. Національний банк України має право встановлювати додаткові вимоги до реклами на платіжному ринку, включаючи рекламу нефінансових та обмежених платіжних послуг, та способу викладення інформації про умови надання послуг на платіжному ринку.

1. До платіжних інструментів належать:

1) прямий дебет;

2) кредитовий трансфер;

3) електронні платіжні засоби.

2. Національний банк України має право визначати інші види платіжних інструментів та порядок їх емісії.

1. Емісія/надання користувачу платіжного інструменту здійснюється надавачем платіжних послуг на підставі договору, укладеного між надавачем платіжних послуг та користувачем.

2. Порядок емісії платіжних інструментів для використання в платіжних системах визначається правилами відповідних платіжних систем з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

1. Порядок виконання операцій з використанням наданих користувачу платіжних інструментів та обмеження щодо таких операцій визначаються договором між надавачем платіжних послуг та користувачем з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

2. Емітент та платник мають право узгодити в договорі певні ліміти виконання платіжних операцій, якщо платіжний інструмент використовується для цілей надання згоди платника на виконання платіжної операції.

3. Порядок використання платіжних інструментів у платіжних системах визначається правилами відповідних платіжних систем з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

1. Еквайринг здійснюється еквайром на підставі договору, укладеного з отримувачем, з урахуванням вимог законодавства.

2. У здійсненні еквайрингу щодо однієї платіжної операції може брати участь один або більше еквайрів.

3. Предметом еквайрингу можуть бути платіжні операції з переказу коштів та/або з видачі готівкових коштів з використанням платіжного пристрою.

4. Надання особою користувачам виключно супровідних технічних, технологічних та/або інформаційних послуг, у тому числі забезпечення та обслуговування платіжних пристроїв для виконання платіжних операцій, не вважається еквайрингом.

5. Порядок здійснення еквайрингу у платіжних системах визначається правилами відповідних платіжних систем з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

6. У разі виникнення ризику порушення прав користувачів внаслідок використання платіжних інструментів Національний банк України має право визначити порядок здійснення еквайрингу таких платіжних інструментів, у тому числі обмеження щодо порядку здійснення еквайрингу.

7. Еквайр та/або емітент за кожну платіжну операцію між ними із застосуванням платіжної картки прямо чи опосередковано (через третіх осіб) мають право сплачувати комісійну винагороду (далі - інтерчейндж).

Торговець сплачує еквайру комісійну винагороду та/або іншу плату за еквайринг відповідно до укладеного між ними договору (далі - плата за еквайринг).

Еквайр у разі зміни (збільшення або зменшення) розміру інтерчейнджу зобов’язаний здійснити відповідне корегування плати за еквайринг згідно з умовами та у порядку, встановленими договором між еквайром та торговцем.

1. Емісію електронних платіжних засобів має право здійснювати виключно емітент, авторизований для надання такої послуги.

2. Емітент має право емітувати електронні платіжні засоби для ініціювання платіжних операцій з рахунків платників, відкритих у цього емітента як надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

3. Емітент має право емітувати електронні платіжні засоби для ініціювання платіжних операцій з рахунків платників, відкритих в іншого надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

4. Емісія електронних платіжних засобів для використання в платіжній системі здійснюється емітентом, який уклав договір участі в платіжній системі відповідно до правил цієї платіжної системи.

5. У разі емісії електронного платіжного засобу для використання в платіжній системі вид електронного платіжного засобу, тип його носія ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), реквізити, що наносяться на нього у графічному вигляді, та інші елементи визначаються оператором платіжної системи.

6. За згодою операторів платіжних систем один електронний платіжний засіб може використовуватися для ініціювання платіжних операцій у більш як одній платіжній системі відповідно до правил таких платіжних систем.

7. У разі емісії електронного платіжного засобу для використання у більш як одній платіжній системі емітент має право розміщувати на одному електронному платіжному засобі одночасно дві та більше торговельні марки (знаки для товарів і послуг) платіжних систем відповідно до договорів з операторами платіжних систем - власниками таких торговельних марок. Такі договори мають містити правила виконання операцій з використанням електронного платіжного засобу.

8. Електронний платіжний засіб може існувати в будь-якій формі, на будь-якому носії, що дає змогу зберігати інформацію, необхідну для ініціювання платіжної операції.

9. Електронні платіжні засоби використовуються для ініціювання платіжних операцій з рахунків платників.

10. Електронний платіжний засіб має містити реквізити, що дають змогу ідентифікувати його емітента, а також інші визначені Національним банком України обов’язкові реквізити.

У разі емісії електронного платіжного засобу для використання в платіжній системі електронний платіжний засіб має додатково містити реквізити, що дають змогу ідентифікувати відповідну платіжну систему.

11. Електронний платіжний засіб має відповідати вимогам щодо захисту інформації, передбаченим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

12. Електронний платіжний засіб, що використовується в платіжній системі, має відповідати вимогам щодо захисту інформації, передбаченим правилами платіжної системи, з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

13. Емітент має право випускати електронні платіжні засоби, які, крім платіжного додатка, мають нефінансові додатки та можуть містити ідентифікаційні дані, інформацію про пільги, страхування та іншу інформацію про держателя і дають змогу ідентифікувати їх держателів та обліковувати виконані ними операції із застосуванням таких електронних платіжних засобів у певних системах виплат, надання та обліку послуг, пільг, знижок тощо.

14. Емітент має право надати електронний платіжний засіб користувачу у власність або в користування у порядку, визначеному договором про надання платіжних послуг.

15. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається, крім випадку емісії електронного платіжного засобу для довіреної особи.

16. Представник користувача має право отримати електронний платіжний засіб, персональний ідентифікаційний номер (далі - ПІН), індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, за довіреністю, виданою користувачем та посвідченою у встановленому законодавством порядку. У такому разі емітент не несе відповідальності за проведення операцій з використанням такого електронного платіжного засобу, виданого представнику користувача за довіреністю.

У разі надання представнику користувача електронного платіжного засобу користувача за довіреністю емітент зобов’язаний надавати представнику користувача електронний платіжний засіб, ПІН, індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, у захищеному вигляді.

17. Емітенти мають право укладати договори з комерційними агентами про розповсюдження емітованих ними електронних платіжних засобів, якщо це не суперечить вимогам, що застосовуються до певних платіжних інструментів відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України, або правилам платіжної системи. Розповсюдження електронних платіжних засобів через комерційних агентів не вважається їх емісією.

18. Якщо оператор створеної нерезидентом платіжної системи одночасно виконує функції емітента, він має право укладати з надавачами платіжних послуг договори про розповсюдження в Україні емітованих ним електронних платіжних засобів серед користувачів таких надавачів платіжних послуг.

19. Емітент зобов’язаний:

1) забезпечити, щоб індивідуальна облікова інформація користувача була недоступна жодним іншим сторонам, крім користувача (крім випадку, передбаченого частиною шістнадцятою цієї статті);

2) зберігати інформацію, надану користувачем для здійснення контактів із ним, протягом строку дії договору;

3) не надавати користувачу електронні платіжні засоби без відповідного запиту користувача, крім випадку надання користувачу електронного платіжного засобу на заміну раніше виданого електронного платіжного засобу;

4) забезпечити користувачу можливість безоплатно в будь-який час повідомити емітента про втрату електронного платіжного засобу, або втрату індивідуальної облікової інформації та не допускати будь-якого використання електронного платіжного засобу після отримання такого повідомлення;

5) забезпечити користувачу можливість у будь-який час повідомити емітента про необхідність розблокування або заміни (перевипуску) електронного платіжного засобу;

6) повідомляти користувача про виконання операцій з використанням електронного платіжного засобу.

У разі невиконання емітентом обов’язку з інформування користувача про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу ризик збитків від виконання таких операцій несе емітент. Обов’язок емітента щодо повідомлення користувача про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу користувача є виконаним у разі:

інформування емітентом користувача про кожну виконану операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем;

відмови користувача від отримання повідомлень емітента про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу користувача, про що зазначено в договорі про надання платіжних послуг;

7) реєструвати та протягом строку, передбаченого нормативно-правовими актами Національного банку України, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування емітентом користувача та користувачем емітента, надавати користувачу таку інформацію за його письмовим зверненням.

Під час реєстрації повідомлення користувача про втрату електронного платіжного засобу емітент зобов’язаний зазначити дату і час одержання повідомлення.

Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів та/або індивідуальної облікової інформації.

Втратою індивідуальної облікової інформації є неможливість здійснення платником використання індивідуальної облікової інформації, неправомірне заволодіння та/або використання чи загроза заволодіння та/або використання іншими особами індивідуальної облікової інформації або її компонентів.

20. Користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов’язаний:

1) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором;

2) зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом;

3) не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права;

4) не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції;

5) негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв’язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.

21. Емітент має право:

1) заблокувати електронний платіжний засіб користувача після надходження повідомлення про втрату чи загрозу втрати електронного платіжного засобу або в інших випадках відповідно до умов договору та/або законодавства;

2) розблокувати електронний платіжний засіб, якщо втрата електронного платіжного засобу користувачем не підтвердилася або в інших випадках відповідно до умов договору та/або законодавства;

3) зупинити або припинити право користувача на використання електронного платіжного засобу у разі порушення користувачем умов його використання, визначених договором та/або законодавством. Зупинення або припинення права користувача на використання електронного платіжного засобу не припиняє зобов’язань користувача і емітента, що виникли до зупинення або припинення зазначеного права.

22. Національний банк України визначає порядок здійснення емісії та використання електронних платіжних засобів, обмеження щодо здійснення емісії та використання електронних платіжних засобів, у тому числі в платіжних системах.

23. Емітентам та еквайрам забороняється в будь-який спосіб обмежувати право користувача самостійно обирати для виконання платіжних операцій будь-який з електронних платіжних засобів, держателем яких він є, крім випадків, передбачених законодавством.

24. Емітент та еквайр мають право заохочувати користувача до використання певного електронного платіжного засобу для виконання конкретної платіжної операції.

25. Еквайр зобов’язаний ознайомити держателя електронного платіжного засобу з розміром власної комісійної винагороди за виконання платіжної операції (за наявності такої комісійної винагороди) безпосередньо перед ініціюванням такої операції. Держатель електронного платіжного засобу після отримання інформації про комісійну винагороду повинен мати змогу відмовитися від уже розпочатої платіжної операції.

26. Еквайр має право надавати інформацію держателю електронного платіжного засобу про розмір комісійної винагороди на екрані платіжного пристрою, друкувати на паперових документах за операціями з використанням електронних платіжних засобів, розміщувати в електронній або паперовій формі в місцях здійснення операцій або розрахунків з використанням електронного платіжного засобу.

27. Технологічним операторам забороняється застосовувати будь-яке обладнання, програмне забезпечення або процедури, що обмежують право користувача на використання будь-якого електронного платіжного засобу, випущеного певним емітентом, крім випадків, передбачених законодавством.

28. Торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги), у тому числі за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв. У разі надання можливості здійснювати безготівкові розрахунки за продані товари (надані послуги) за допомогою електронних платіжних засобів, що використовуються в платіжних системах, торговці зобов’язані забезпечувати можливість здійснення таких розрахунків з використанням електронних платіжних засобів не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, створена резидентом України.

29. Торговцям забороняється:

1) у будь-який спосіб обмежувати право держателя електронного платіжного засобу обирати для здійснення розрахунків будь-який електронний платіжний засіб платіжних систем відповідно до абзацу першого частини двадцять восьмої цієї статті;

2) встановлювати будь-яку додаткову (супровідну) плату під час здійснення оплати за продані ними товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв, у тому числі плату за використання певного електронного платіжного засобу, платіжного застосунку або платіжного пристрою;

3) встановлювати різні ціни на ті самі товари чи послуги у разі здійснення розрахунку за них у безготівковій формі порівняно з розрахунком готівковими коштами.

Торговці мають право заохочувати держателя до використання певного електронного платіжного засобу для здійснення розрахунків.

Терміни, до настання яких торговці мають забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), визначаються Кабінетом Міністрів України. Контроль за дотриманням торговцями таких термінів здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а контроль за забезпеченням захисту прав споживачів при здійсненні зазначених розрахунків - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

30. Учасники платіжних систем, якщо це не суперечить правилам відповідної платіжної системи, мають право укладати договори з іншими надавачами платіжних послуг, що не є учасниками цих платіжних систем, про видачу такими надавачами готівки за електронними платіжними засобами, а також про внесення готівки з метою поповнення рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу, через власні каси або платіжні пристрої.