Про затвердження Порядку і правил проведення обовязкового авіаційного страхування цивільної авіації

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 7 Закону України "Про страхування" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Порядок і правила проведення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації (додається).

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 13 липня 1998 р. N 1083 "Про порядок і умови проведення обов'язкового авіаційного страхування" (Офіційний вісник України, 1998 р., N 28, ст. 1053).

3. Встановити, що ліцензії на проведення обов'язкового авіаційного страхування, які видані до набрання чинності цією постановою, діють до закінчення встановлених в них термінів, а бланки цих ліцензій підлягають заміні протягом трьох місяців з дня набрання чинності цією постановою.

4. Ця постанова набирає чинності через 90 днів після опублікування.

1. Обов'язкове авіаційне страхування цивільної авіації проводиться з метою забезпечення захисту інтересів експлуатантів, пасажирів, третіх осіб і включає:

страхування відповідальності повітряного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, пошті, вантажу;

страхування відповідальності експлуатанта повітряного судна за шкоду, заподіяну третім особам;

страхування членів екіпажу повітряного судна та іншого авіаційного персоналу;

страхування повітряних суден;

страхування працівників замовника авіаційних робіт, осіб, пов'язаних із забезпеченням технологічного процесу під час виконання авіаційних робіт.

2. У цих Порядку і правилах поняття застосовуються відповідно до Закону України "Про страхування" та Повітряного кодексу України.

3. Суб'єктами обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації є страховики, страхувальники.

Страховиками є юридичні особи - резиденти України, які отримали в установленому порядку ліцензії на проведення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації, зареєстровані в уповноваженому органі виконавчої влади в галузі цивільної авіації і які можуть бути членами Авіаційного страхового бюро.

Страхувальниками можуть бути українські експлуатанти повітряних суден, повітряні перевізники, які мають право здійснювати пасажирські та вантажні перевезення, особи, які мають право власності на повітряне судно, та особи, які є замовниками авіаційних робіт.

Вимог цих Порядку і правил поширюються на іноземних експлуатантів повітряних суден під час виконання ними польотів у повітряному просторі України в частині відповідальності за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, пошті, вантажу та третім особам.

4. Конкретні умови обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації визначаються договорами обов'язкового страхування. Форму типових договорів обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації подано у додатках 1, 2 і 3. Факт укладення договору страхування посвідчується страховим полісом (сертифікатом).

У страховому полісі (сертифікаті), який належить до бортової документації повітряного судна, обов'язково зазначаються:

номер/серія та дата видачі;

підстава видачі;

найменування страховика;

найменування страхувальника;

найменування додатково застрахованих осіб/повітряних перевізників (у разі потреби);

тип повітряного судна, його державний та реєстраційний знаки;

перелік страхових ризиків;

страхова сума;

географічні межі польотів;

термін дії договору;

види польотів;

найменування перестраховика (за вимогою страхувальника);

особливі умови страхування;

винятки/застереження.

Страховий поліс (сертифікат) засвідчується підписом та печаткою (за її наявності) страховика.

5. У разі настання страхового випадку страхувальник зобов'язаний протягом двох робочих днів після повідомлення його про настання страхового випадку письмово повідомити про такий випадок страховика.

6. Розслідування страхового випадку може проводитися страховиком або уповноваженою ним особою (аварійний комісар), які мають право доступу до об'єкта та необхідні матеріали офіційного розслідування авіаційної події, в тому числі до його закінчення комісією, відповідно до вимог законодавства. Термін розслідування страховиком страхового випадку не повинен перевищувати 30 діб після отримання заяви страхувальника про страхове відшкодування (страхову виплату). Якщо обставини розслідування потребують надання додаткової інформації державними органами та іншими підприємствами, установами, організаціями, страховик може продовжити термін розслідування ще на 60 діб.

Термін обґрунтованого письмового повідомлення про відмову в страховому відшкодуванні (страховій виплаті) - 15 діб після закінчення розслідування страхового випадку.

7. Страховик має право відмовити у страховому відшкодуванні (страховій виплаті) у разі:

вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, навмисних дій, спрямованих на настання страхового випадку;

надання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;

несвоєчасного повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних причин або перешкоджання страховикові у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування (страхової виплати), якщо це не суперечить законодавству.

8. Об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, які виникають унаслідок зобов'язання відшкодовувати у порядку, встановленому законодавством, пасажирам (спадкоємцям), вантажовласникам збитки, заподіяні внаслідок страхового випадку.

9. Відповідальність перед пасажиром вважається застрахованою за наявності у пасажира авіаквитка з моменту його реєстрації та внесення до поіменного списку перевізника до моменту, коли він (пасажир) залишив перон аеропорту під наглядом уповноваженої особи повітряного перевізника.

10. Відповідальність за майнові збитки вважається застрахованою на час офіційного находження багажу, пошти та вантажу на борту повітряного судна та під час завантаження (розвантаження) повітряного судна.

11. Страхувальником є повітряний перевізник, який має право здійснювати пасажирські та вантажні перевезення.

12. Страховими випадками вважаються:

подія, внаслідок якої настає відповідальність страхувальника за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю пасажирів;

подія, внаслідок якої настає відповідальність страхувальника за шкоду (втрату, пошкодження, зіпсуття), заподіяну багажу, поклажі, пошті, вантажу.

13. Страхова сума, встановлена договором обов'язкового страхування, не повинна бути меншою:

за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю пасажирів:

а) під час виконання польотів у межах України - суми, еквівалентної 20 000 доларів США за офіційним обмінним курсом Національного банку, за кожне пасажирське крісло і відповідно до кількості пасажирських крісел, передбаченої сертифікатом експлуатанта повітряного судна. Страховик сплачує страхове відшкодування кожному пасажиру або його спадкоємцю;

б) під час виконання міжнародних польотів - у межах, передбачених міжнародними угодами або законодавством країни (у тому числі для військових та пов'язаних з ними ризиків), на території якої здійснюються пасажирські перевезення, відповідно до уніфікованих умов об'єднання лондонських страховиків або інших умов, що застосовуються у міжнародній практиці;

за втрату або шкоду, заподіяну багажу, пошті або вантажу, - суми, еквівалентної 20 доларам США за офіційним обмінним курсом Національного банку, за кожен кілограм ваги;

за речі (поклажу), що знаходяться у пасажира, - суми, еквівалентної 400 доларів США за офіційним обмінним курсом Національного банку.

14. Для отримання страхового відшкодування страхувальник зобов'язаний надати страховику оригінали або нотаріально засвідчені копії документів, передбачених договором обов'язкового страхування, а саме:

заяву про страхове відшкодування;

страховий поліс (сертифікат);

розрахунковий документ, що підтверджує внесення страхових платежів;

заяви пасажирів або Їх спадкоємців, власників вантажу;

документи, які підтверджують розмір збитків (висновки експертів, рішення судових органів, якщо страховий випадок був винесений на їх розгляд);

корінці авіаквитків та багажних квитанцій пасажирів повітряного судна;

свідоцтво про смерть та документи про правонаступництво для спадкоємців (у разі загибелі чи смерті пасажира);

акти про пошкодження/втрату багажу;

документи на перевезення вантажів та пошти;

акти про пошкодження/втрату вантажу;

документи реєстрації події з повітряним судном.

15. Розмір максимального страхового тарифу на один рік не повинен перевищувати двох відсотків страхових сум, визначених договором обов'язкового страхування.

16. Об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, які виникають унаслідок зобов'язання відшкодовувати у порядку, встановленому законодавством, збитки третім особам, заподіяні під час експлуатації повітряного судна.

Третіми особами вважаються фізичні і юридичні особи (їх майно), які не пов'язані із страхувальником договірними зобов'язаннями (в тому числі договором на перевезення) та які не є працівниками страхувальника або не діють за його дорученням.

17. Страхувальником є експлуатант повітряного судна, який експлуатує його на законних підставах.

18. Страховим випадком вважається авіаційна подія за участю повітряного судна страхувальника, внаслідок якої настає його цивільна відповідальність за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю фізичних осіб та майну фізичних і юридичних осіб.

19. Страхова сума, встановлена за договором обов'язкового страхування, не повинна бути меншою, ніж:

для польотів, що виконуються у межах України, на повітряному судні з максимальною злітною масою:

а) до 500 кілограмів - 100 000 гривень;

б) від 501 до 1000 кілограмів - 200 000 гривень;

в) від 1001 до 2000 кілограмів - 500 000 гривень;

г) від 2001 до 6000 кілограмів - 1 000 000 гривень;

ґ) від 6001 до 25 000 кілограмів - 5 000 000 гривень;

д) від 25 001 до 50 000 кілограмів - 25 000 000 гривень;

е) від 50 001 до 100 000 кілограмів - 50 000 000 гривень;

є) від 100 001 до 500 000 кілограмів - 100 000 000 гривень;

ж) понад 500 001 кілограм - 150 000 000 гривень;

для міжнародних польотів - у межах, передбачених міжнародними угодами або законодавством країн (у тому числі для військових та пов'язаних з ними ризиків), на території яких виконуються польоти повітряного судна, відповідно до уніфікованих умов об'єднання лондонських страховиків або інших умов, що застосовуються у міжнародній практиці.

20. Для отримання страхового відшкодування страхувальник зобов'язаний надати страховику оригінали або нотаріально засвідчені копії документів, передбачених договором обов'язкового страхування, а саме:

заяву страхувальника про страхове відшкодування;

страховий поліс (сертифікат);

розрахунковий документ, що підтверджує внесення страхових платежів;

письмові претензії третіх осіб або їх спадкоємців;

документи, які підтверджують розмір збитків (висновки експертів, рішення судових органів, якщо випадок був винесений на їх розгляд);

документи реєстрації події з повітряним судном.

21. Розмір максимального страхового тарифу на один рік не повинен перевищувати одного відсотка страхової суми, визначеної договором обов'язкового страхування.

22. Об'єктом страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов'язані з життям і здоров'ям членів екіпажу повітряного судна та іншого авіаційного персоналу.

23. Страхувальником є експлуатант повітряного судна.

24. Прізвища та імена застрахованих осіб вносяться до страхового поліса (сертифіката) або в додаток до поліса (сертифіката), який є його невід'ємною частиною і засвідчується підписами та печатками (за їх наявності) страховика і страхувальника.

25. Страховим випадком вважається подія, внаслідок якої заподіяна шкода життю і здоров'ю членів екіпажу повітряного судна та іншого авіаційного персоналу (смерть, інвалідність, тимчасова втрата працездатності) під час виконання ними службових обов'язків (з початку передпольотної підготовки до закінчення післяпольотних робіт).

26. Страхова сума, встановлена договором обов'язкового страхування, не повинна бути меншою ніж 100 000 гривень за кожну застраховану особу.

27. Для отримання суми страхової виплати страхувальник зобов'язаний надати страховику оригінали або нотаріально засвідчені копії документів, передбачених договором обов'язкового страхування, а саме:

заяву про страхову виплату;

страховий поліс (сертифікат);

розрахунковий документ, що підтверджує внесення страхових платежів;

сертифікат льотної придатності;

листок непрацездатності або довідку спеціалізованої медичної установи про встановлення інвалідності;

свідоцтво про смерть та документи про правонаступництво для спадкоємців (у разі загибелі чи смерті застрахованої особи).

28. Страховик не пізніше ніж через 10 днів після отримання необхідних документів за умови встановлення факту настання страхового випадку згідно з договором обов'язкового страхування виплачує:

у разі загибелі або смерті застрахованої особи внаслідок страхового випадку - спадкоємцю загиблого (померлого) згідно з законодавством - 100 відсотків страхової суми;

у разі встановлення застрахованій особі інвалідності I групи - 100 відсотків, II групи - 80 відсотків, III групи - 60 відсотків страхової суми;

у разі тимчасової втрати працездатності застрахованою особою за кожну добу - 0,2 відсотка, але не більш як 50 відсотків страхової суми.

29. Розмір максимального страхового тарифу на один рік не повинен перевищувати двох відсотків страхової суми, визначеної договором обов'язкового страхування.

30. Об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням повітряним судном.

31. Страхувальником є юридична чи фізична особа - власник повітряного судна або його експлуатант, який експлуатує це повітряне судно на законних підставах.

32. Страхова сума, встановлена договором обов'язкового страхування, не повинна бути меншою, ніж балансова вартість повітряного судна.

33. На повітряне судно, що підлягає обов'язковому страхуванню, повинні бути в наявності:

посвідчення про державну реєстрацію цивільного повітряного судна;

документи, що підтверджують право власності на повітряне судно або його оренди.

34. Страховим випадком є повна загибель повітряного судна, а також пошкодження окремих його частин, систем та елементів конструкції.

Повною загибеллю повітряного судна вважається:

повна втрата повітряним судном здатності виконувати політ у зв'язку з руйнуванням основних елементів несучих конструкцій (планера) або у разі, коли компетентною комісією встановлено, що ремонт цього повітряного судна технічно неможливий чи економічно недоцільний;

втрата повітряного судна у зв'язку з вимушеною посадкою на місцевість, яка непридатна для зльоту повітряного судна, або економічною недоцільністю його евакуації.

35. Зникнення повітряного судна безвісти, коли повітряне судно, яке виконувало плановий політ у період дії договору обов'язкового страхування, не прибуло до пункту призначення і заходи щодо його розшуку протягом 60 діб не дали наслідків або коли його розшук офіційно припинено до закінчення зазначеного терміну, також вважається повною загибеллю повітряного судна.

36. Страхувальники мають право під час укладання договорів обов'язкового страхування призначати громадян або юридичних осіб (вигодонабувачів) для отримання страхового відшкодування.

Якщо повітряне судно є власністю кількох осіб, кожна особа отримує страхове відшкодування пропорційно її частці у праві власності на повітряне судно.

37. Для отримання страхового відшкодування страхувальник зобов'язаний надати страховику оригінали або нотаріально засвідчені копії документів, передбачених договором обов'язкового страхування, а саме:

заяву про страхове відшкодування;

страховий поліс (сертифікат);

розрахунковий документ, що підтверджує внесення страхових платежів;

сертифікат льотної придатності;

технічний акт огляду повітряного судна після його пошкодження та документи, які обґрунтовують суми витрат на ремонт повітряного судна, а у разі загибелі - акт списання повітряного судна;

документи, які засвідчують право власності страхувальника на повітряне судно або встановлюють межі його відповідальності перед власником у разі загибелі або пошкодження повітряного судна;

документи реєстрації події з повітряним судном.

38. Якщо заподіяну шкоду компенсовано іншими особами, страховик сплачує тільки різницю між сумою, що підлягає відшкодуванню за договором обов'язкового страхування, і сумою, що компенсована іншими особами. Про таку компенсацію страхувальник зобов'язаний повідомити страховика.

39. Розміри максимальних страхових тарифів на один рік для повітряних суден з максимальною злітною масою до 15 000 кілограмів не повинні перевищувати восьми відсотків, від 15 001 кілограма і більше - шести відсотків, для вертольотів - десяти відсотків страхової суми, визначеної договором обов'язкового страхування.

40. У разі коли договором обов'язкового страхування передбачено страхування двох чи більше повітряних суден, вимоги цього розділу застосовуються окремо для кожного повітряного судна.

41. Об'єктом страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов'язані з життям і здоров'ям працівників замовника авіаційних робіт, осіб, пов'язаних із забезпеченням технологічного процесу під час виконання авіаційних робіт.

Зазначені особи вважаються застрахованими з моменту заходження на борт повітряного судна з метою виконання ними своїх обов'язків, до моменту сходження з нього.

42. Страхувальником є фізична або юридична особа, яка є замовником авіаційних робіт і уклала відповідну угоду з виконавцем авіаційних робіт.

43. Страховим випадком вважається подія, внаслідок якої заподіяна шкода життю і здоров'ю застрахованих осіб (смерть, інвалідність, тимчасова втрата працездатності) під час виконання ними службових обов'язків щодо забезпечення технологічного процесу при виконанні авіаційних робіт.

44. Страхова сума, встановлена договором обов'язкового страхування, не повинна бути меншою ніж 100 000 гривень для кожної застрахованої особи.

45. Для отримання страхової виплати страхувальник зобов'язаний надати страховику оригінали або нотаріально засвідчені копії документів, передбачених договором обов'язкового страхування, а саме:

заяву про страхову виплату;

страховий поліс (сертифікат);

розрахунковий документ, що підтверджує внесення страхових платежів;

листок непрацездатності або довідку спеціалізованої медичної установи про встановлення інвалідності;

свідоцтво про смерть та документи про правонаступництво для спадкоємців (у разі загибелі чи смерті застрахованої особи).

46. Страховик не пізніше ніж через 10 днів після отримання необхідних документів за умови встановлення факту настання страхового випадку одноразово згідно з договором обов'язкового страхування виплачує:

у разі загибелі або смерті застрахованої особи внаслідок страхового випадку спадкоємцю загиблого (померлого) згідно із законодавством - 100 відсотків страхової суми;

у разі встановлення застрахованій особі інвалідності I групи - 100 відсотків, II групи - 80 відсотків, III групи - 60 відсотків страхової суми;

у разі тимчасової втрати працездатності застрахованою особою за кожну добу - в розмірі 0,2 відсотка, але не більш як 50 відсотків страхової суми.

47. Розмір максимального страхового тарифу на один рік не повинен перевищувати двох відсотків страхової суми, визначеної договором обов'язкового страхування.