Деякі питання участі держави у капіталізації банків

Кабінет Міністрів України

1. Утворити Експертно-аналітичну раду з питань участі держави у капіталізації банків у складі згідно з додатком.

Затвердити Положення про Експертно-аналітичну раду з питань участі держави у капіталізації банків, що додається.

2. Внести зміни до Порядку участі держави у капіталізації банків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2008 р. N 960 (Офіційний вісник України, 2008 р., N 85, ст. 2850), виклавши його у редакції, що додається.

3. Міністерству фінансів:

затвердити за погодженням з Національним банком порядок обміну інформацією, зокрема тією, що становить банківську таємницю, про банк, у капіталізації якого бере участь держава;

утворити у складі центрального апарату Міністерства самостійний структурний підрозділ з питань участі держави у капіталізації банків, передбачивши, зокрема, що він підпорядковується Міністру фінансів або його заступнику відповідно до розподілу обов'язків, забезпечує підготовку і прийняття рішень про участь держави у капіталізації банків, підготовку пропозицій щодо викупу активів банків, управління корпоративними правами держави у статутних капіталах банків, у тому числі проведення відповідно до законодавства моніторингу і здійснення контролю за діяльністю таких банків, а також щодо продажу державної частки в статутному капіталі банку;

передбачити під час підготовки пропозицій щодо внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" видатки Міністерства на утримання структурного підрозділу з питань участі держави у капіталізації банків;

подати пропозиції щодо приведення актів Кабінету Міністрів України у відповідність з цією постановою;

привести власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою.

1. Експертно-аналітична рада з питань участі держави у капіталізації банків (далі - Рада) є консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України.

2. Рада у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України і цим Положенням.

3. Основними завданнями Ради є:

визначення вимог до банків, відповідність яким може бути підставою для участі держави у їх капіталізації;

розгляд пропозицій Мінфіну щодо можливої участі держави у капіталізації банків, розміру частки держави у статутному капіталі банків, можливого надання державної фінансової допомоги та надання йому відповідного висновку;

прийняття рішень з інших питань щодо надання банкам державної підтримки.

4. Очолює Раду голова, який має заступників.

5. Основною формою роботи Ради є засідання, що проводяться у разі потреби, але не рідше ніж один раз на місяць.

6. Засідання Ради проводить голова, а у разі його відсутності - заступник голови.

Експерт (радник) Світового банку і Міжнародного валютного фонду беруть участь у засіданнях Ради з правом дорадчого голосу.

Засідання Ради вважається правоможним, якщо на ньому присутні не менш як вісім її членів з правом вирішального голосу.

7. Рішення Ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як сім присутніх на засіданні членів Ради з правом вирішального голосу.

Рішення Ради оформляється протоколом, який підписує головуючий на засіданні.

8. Рішення Ради є обов'язковими для розгляду Мінфіном під час підготовки проекту відповідного рішення Кабінету Міністрів України.

9. Організаційне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Ради здійснює Мінфін.

1. Держава надає фінансову допомогу банкам шляхом участі у формуванні та/або збільшенні їх статутного капіталу (далі - капіталізація банків) на підставі рішення Кабінету Міністрів України за пропозицією Національного банку.

Держава бере участь у капіталізації банку шляхом придбання його акцій за рахунок коштів державного бюджету, зокрема Стабілізаційного фонду, та облігацій внутрішньої державної позики.

У разі участі держави у капіталізації банку шляхом придбання акцій в обмін на облігації внутрішньої державної позики Національний банк здійснює обов'язковий викуп облігацій за номінальною вартістю протягом п'яти банківських днів після надходження пропозиції щодо їх викупу.

2. Держава може брати участь у капіталізації банку за умови, що їй передається одноосібно або разом з іншим інвестором у разі укладення договору про спільну участь у капіталізації банку не менш як 50 відсотків плюс одна акція.

3. Держава бере участь у капіталізації лише банків:

до яких застосовано процедуру тимчасової адміністрації;

які утворені у формі відкритих акціонерних товариств або перетворені у процесі капіталізації у відкриті акціонерні товариства.

4. Питання участі держави у капіталізації банку може бути ініційовано, Національним банком, Мінфіном і власниками банку. При цьому власники банку подають Мінфіну відповідне звернення.

У разі коли ініціатором є:

Національний банк - він подає Мінфіну пропозицію;

Мінфін або власники банку - Мінфін звертається до Національного банку для отримання пропозиції.

Пропозиція Національного банку повинна містити:

висновок про результати діагностичного обстеження банку;

висновок Національного банку про відповідність банку критеріям, за якими визначається можливість участі держави у капіталізації банку;

висновок Національного банку про необхідний розмір збільшення статутного капіталу банку, в тому числі про необхідний мінімальний внесок на дату подання пропозиції;

інформацію про акціонерів (учасників), які володіють часткою в статутному капіталі банку, що становить не менш як 5 відсотків;

зобов'язання тимчасового адміністратора щодо надання права уповноваженим особам Мінфіну отримувати інформацію про фінансовий стан банку, в тому числі ту, що становить банківську таємницю.

Копія пропозицій Національного банку подається Кабінетові Міністрів України.

5. Мінфін за результатами розгляду пропозиції Національного банку готує висновок про відповідність банку вимогам, визначеним Експертно-аналітичною радою з питань участі держави у капіталізації банків (далі - Рада).

6. У разі відповідності банку вимогам, зазначеним у пункті 5 цього Порядку, Мінфін подає на розгляд Ради пропозиції щодо доцільності участі держави у капіталізації банку.

За наявності позитивного висновку Ради Мінфін подає Кабінетові Міністрів України проект рішення про участь держави у капіталізації банку разом з висновком Ради і пропозиціями Національного банку.

7. У разі невідповідності банку вимогам, зазначеним у пункті 5 цього Порядку, Мінфін подає Раді висновок про недоцільність участі держави у капіталізації банку. Погоджений Радою висновок Мінфіну надсилається Національному банку.

8. Для здійснення заходів, необхідних для прийняття рішення щодо участі держави у капіталізації банку, Мінфін за погодженням з Радою може залучати консультанта, а у разі потреби - придбавати відповідні послуги.

9. Після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про участь держави у капіталізації банку Мінфін:

1) здійснює:

перерахування коштів державного бюджету в сумі, необхідній для капіталізації банку, або випуск облігацій внутрішньої державної позики на суму, що відповідає розміру такої капіталізації банку для формування його статутного капіталу;

заходи щодо оформлення корпоративних прав держави;

2) забезпечує:

відповідно до законодавства виконання програми фінансового оздоровлення банку;

проведення моніторингу поточного стану банку;

3) має право укладати договори з метою досягнення найвищої потенційної ринкової ціни продажу акцій, що належать державі, в яких передбачати спільну з іншими інвесторами участь у капіталізації банків для доведення обсягу сумарного володіння корпоративними правами до розміру не менш як 50 відсотків плюс одна акція і спільний продаж часток держави та інших акціонерів (інвесторів) єдиним лотом. Істотними умовами таких договорів повинні бути, зокрема, встановлення заборон щодо:

голосування на загальних зборах банку за прийняття рішення про збільшення статутного капіталу без погодження такого рішення з Мінфіном з метою збереження частки держави у статутному капіталі банку;

внесення змін до статуту банку без погодження з Мінфіном;

4) здійснює управління корпоративними правами держави.