розроблення та видання наказів Мінфіну з питань протидії кіберзагрозам;
впровадження застосування сучасних засобів боротьби з кіберзагрозами для мінімізації порушення конфіденційності, цілісності та доступності інформації;
впровадження системи управління інформаційною безпекою, а також побудова сучасного операційного центру протидії кіберзагрозам;
проведення тестування на проникнення в Єдину інформаційно-телекомунікаційну систему системи управління державними фінансами.
Очікуваними результатами досягнення стратегічної цілі є:
реалізація єдиної політики інформаційної безпеки у суб’єктів Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами, що дасть змогу здійснювати автоматизовану обробку інформації, в тому числі з обмеженим доступом, відповідно до нормативно-правових актів у сфері захисту інформації;
прийняття єдиних технічних рішень щодо реалізації складових частин Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами визначає необхідність використання спільних рішень щодо захисту інформації та створення єдиної для інформаційно-телекомунікаційних систем комплексної системи захисту інформації.
Ключовим показником реалізації стратегічної цілі є:
| Показник | Базове значення | 2021 рік | 2022 рік | 2023 рік | 2024 рік | 2025 рік |
| Частка впровадження єдиної політики інформаційної безпеки, відсотків | 20 | 40 | 60 | 80 |
Централізоване управління ІТ
Централізована модель управління та розвитку ІТ-технологій передбачає централізоване надання ІТ-послуг Мінфіну та суб’єктам Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами самостійним структурним підрозділом (центром компетенції з інформаційних технологій) апарату Мінфіну, який визначений відповідальним за адміністрування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами, а також ІТ-установою, що входить до сфери управління Мінфіну.
До повноважень Мінфіну належить:
координація діяльності з проектування, замовлення, створення, впровадження, модернізації та експлуатації інформаційно-телекомунікаційних систем на базі промислових технологій, у тому числі питання захисту інформації в них;
розроблення єдиних норм, правил і регламентів, необхідних під час створення та впровадження інформаційних ресурсів та інформаційно-телекомунікаційних систем, та здійснення контролю за їх дотриманням;
розроблення ІТ-стратегії Мінфіну, участь у розробленні, погодженні та затвердженні програм стратегічного розвитку інформаційних технологій у Казначействі, ДПС, Держмитслужбі, Держаудитслужбі та Держфінмоніторингу;
участь у розробленні ІТ-архітектури, планів розвитку та планів закупівель, впровадження механізмів, що дають змогу здійснювати контроль їх виконання;
здійснення контролю вирішення питань, пов’язаних із навчанням та підвищенням кваліфікації ІТ-персоналу;
здійснення контролю ефективності виконання завдань та використання ресурсів;
погодження ІТ-бюджету;
участь в організації та проведенні внутрішнього і зовнішнього ІТаудиту.
До повноважень самостійного структурного підрозділу (центру компетенції з інформаційних технологій) належить: здійснення заходів з формування та реалізації ІТ-стратегії, зокрема планування архітектури Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами; адміністрування промислових інформаційних систем, баз даних, інформаційних ресурсів та реєстрів, серверного та мережевого обладнання, інших елементів ІТ-інфраструктури та ІТ-ресурсів Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами, проведення тестування та приймальних випробувань розробленого програмного забезпечення; розроблення політик ІТ-безпеки, підтримка, запровадження та розвиток інформаційних технологій; підготовка пропозицій до ІТ-бюджету Мінфіну для подальшого включення в річний план закупівель або формування плану закупівель, що здійснюються за кошти партнерів з розвитку, та участь у здійсненні ІТ-закупівель (розроблення технічних завдань, формування переліку необхідного технічного забезпечення, розроблення технічних вимог).
До повноважень суб’єктів Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами належить: розроблення планів цифрової трансформації митної, податкової сфер, сфери казначейського обслуговування бюджетних коштів, сфери фінансового контролю та аудиту відповідно до завдань та цілей цієї Стратегії; формування функціональних вимог для вдосконалення існуючих та створення нових інформаційних систем; подання пропозицій на розгляд Комітету з управління інформаційними технологіями у системі управління державними фінансами; формування бюджетних запитів; адміністрування до моменту переходу на модель централізації ІТ власних інформаційних систем, баз даних, інформаційних ресурсів та реєстрів, серверного та мережевого обладнання, інших елементів ІТ-інфраструктури та ІТ-ресурсів у системі управління державними фінансами; користування ІТ-послугами; здійснення контролю за здійсненням заходів з інформаційної безпеки; нормативне забезпечення реалізації плану заходів щодо реалізації цієї Стратегії.
До повноважень Комітету з управління інформаційними технологіями у системі управління державними фінансами належить: розгляд та погодження ІТ-стратегії для суб’єктів Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами; стратегічне керування ІТ-ресурсами та ІТ-проектами, в тому числі тими, що фінансуються за рахунок коштів іноземних держав, урядів та уповноважених урядами іноземних держав органів або організацій, іноземних муніципальних органів або міжнародних організацій, що надають міжнародну технічну допомогу відповідно до міжнародних договорів України (далі - партнери з розвитку), зокрема, в частині затвердження планів та чіткого визначення термінів і виконавців відповідних заходів; забезпечення відкритості та координація ІТ-процесів у суб’єктах Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами; розгляд та затвердження планів цифрового розвитку та окремих ІТ-проектів, що реалізуються за рахунок коштів державного бюджету та партнерів з розвитку; контроль за виконанням ІТ-проектів, у тому числі тих, що фінансуються за рахунок коштів партнерів з розвитку; підготовка пропозицій щодо формування та реалізації державної політики у сфері інформаційних технологій; підготовка методичних рекомендацій для суб’єктів Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами з питань, що належать до компетенції Комітету з управління інформаційними технологіями у системі управління державними фінансами.
До складу Комітету з управління інформаційними технологіями у системі управління державними фінансами повинні входити представники всіх суб’єктів Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами, які мають право приймати рішення у сфері інформаційних технологій, за посадою не нижче керівника або заступника керівника суб’єкта, керівник (його заступник) структурного підрозділу Мінфіну з впровадження та розвитку інформаційних технологій та керівник (його заступник) ІТ-установи, а також представники Мінцифри.
До повноважень ІТ-установи, що входить до сфери управління Мінфіну, належить: здійснення заходів із реалізації цієї Стратегії, зокрема підтримка, запровадження та розвиток інформаційних технологій у системі управління державними фінансами; надання ІТ-послуг шляхом розроблення програмного забезпечення, проведення бізнес-аналізу шляхом розроблення специфікацій бізнес-процесів; адміністрування інформаційних систем, баз даних, інформаційних ресурсів та реєстрів; підготовка пропозицій до ІТ-бюджету Мінфіну в межах компетенції, здійснення заходів з адміністрування інформаційних систем, баз даних, інформаційних ресурсів і реєстрів, серверного та мережевого обладнання, інших елементів ІТ-інфраструктури та ІТ-ресурсів у системі управління державними фінансами, що належать до сфери управління Мінфіну та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів.
Мінцифри відповідно до його повноважень у рамках реалізації цієї Стратегії надає методологічну, технологічну, технічну та консультативну допомогу з питань цифровізації та взаємодії із загальною ІТ-стратегією держави та разом з Мінфіном здійснює зовнішній моніторинг виконання цієї Стратегії.
Для Мінфіну та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, розробляється план-графік виконання робіт з поетапного переходу на централізовану модель. Зазначений план-графік у разі необхідності може містити деталізовані заходи щодо подолання передбачуваних аварійних ситуацій.
Технології реалізації Стратегії
Єдина інформаційно-телекомунікаційна система системи управління державними фінансами складається з:
функціональних облікових підсистем Мінфіну та Казначейства, ДПС, Держмитслужби, Держаудитслужби та Держфінмоніторингу;
транспортної телекомунікаційної мережі передачі даних (діючих оптоволоконних каналів зв’язку та Інтернету);
єдиного міжвідомчого сховища даних та вузла аварійного відновлення;
приватної хмари системи управління державними фінансами;
комплексних систем захисту інформації підсистем Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами з підтвердженою в установленому законодавством порядку відповідністю.
Структура та порядок роботи функціональних облікових підсистем Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами визначаються положеннями про такі підсистеми, що розробляються суб’єктами Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами та затверджуються в установленому законодавством порядку з урахуванням розробленого та затвердженого Мінфіном положення про Єдину інформаційно-телекомунікаційну систему системи управління державними фінансами.
Формування звітності та аналіз даних планується реалізувати саме на рівні єдиного міжвідомчого сховища даних.
З метою забезпечення оперативного відновлення інформації у разі виникнення аварійної ситуації з неможливістю доступу до інформації у будь-якому сегменті Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами за окремим регламентом, розробленим Мінфіном, застосовується вузол аварійного відновлення.
При цьому період, протягом якого система може залишатися недоступною в разі аварії, не повинен перевищувати 15 хвилин.
Передбачається, що основним інструментом безпеки даних у Єдиній інформаційно-телекомунікаційній системі системи управління державними фінансами стане галузевий центр управління кібербезпекою для Мінфіну, Казначейства, ДПС, Держмитслужби, Держаудитслужби та Держфінмоніторингу, а також установ та організацій, що належать до сфери управління Мінфіну.
Метою центру управління кібербезпекою є виявлення інцидентів, обмін інформацією про інциденти з іншими організаціями (в тому числі з галузевими центрами кібербезпеки за кордоном), інформування Мінфіну, Казначейства, ДПС, Держмитслужби, Держаудитслужби та Держфінмоніторингу про нові загрози та види атак, проведення аналізу інцидентів; надання допомоги в реагуванні, здійснення моніторингу подій безпеки та управління відповідними технічними засобами.
З огляду на необхідність застосування світових практик ІТ-безпеки, здійснення моніторингу міжнародних рекомендацій з безпеки, автоматично та безперервно проводитиметься тестування стану кібербезпеки, щоб переконатися, що компоненти з відкритим вихідним кодом, які використовуватимуться у мобільних застосунках, прикладному програмному забезпеченні Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами, не мають вразливостей.
Метою розроблення політик безпеки є:
забезпечення рівня інформаційної безпеки в Єдиній інформаційно-телекомунікаційній системі системи управління державними фінансами, що відповідає нормативно-правовим актам у цій сфері;
обґрунтування доцільності вибору заходів щодо захисту інформації;
розроблення регламенту створення, придбання, застосування сертифікованих програмно-апаратних засобів забезпечення технологічних процесів суб’єктів Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами;
забезпечення інформаційної безпеки у кожному з об’єктів інформаційної діяльності;
розроблення та затвердження планів реагування та відновлення функціонування систем після аварійних ситуацій для всіх функціональних областей з метою забезпечення безперервності їх роботи;
впровадження системи управління інформаційною безпекою та подіями інформаційної безпеки (SIEM);
забезпечення відповідності комплексної системи захисту інформації нормативно-правовим актам у сфері захисту інформації.
З метою забезпечення контрольованого та гарантованого обміну інформацією між системами, виконання обробки транзакцій у режимі он-лайн між різними елементами системи управління державними фінансами планується застосування механізму інформаційної взаємодії, у тому числі з використанням системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів "Трембіта" та інтегрованої системи електронної ідентифікації (id.gov.ua).
Одним із принципів впровадження нових ІТ-інструментів є відкритість та прозорість, що передбачає забезпечення доступу до публічної інформації, а також статистичної звітності, що формується у процесі функціонування ІТ-систем системи управління державними фінансами у вигляді відкритих даних та публічних аналітичних інструментів, яка при цьому не містить комерційної та/або державної таємниці чи інших даних.
З метою постійного вдосконалення процесу цифрового розвитку системи управління державними фінансами доцільним є запровадження отримання інформації від кінцевих користувачів (зворотного зв’язку) щодо доступності та якості електронних сервісів. Для отримання такої інформації можуть використовуватися засоби електронного зв’язку.
Фінансове забезпечення реалізації Стратегії
Реалізація цієї Стратегії не потребує додаткових матеріальних та інших витрат з державного та/або місцевих бюджетів.
Фінансове забезпечення реалізації цієї Стратегії здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік органам державної влади, відповідальним за виконання заходів, міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством.
Координація, моніторинг та оцінка стану реалізації Стратегії
Завданнями моніторингу реалізації цієї Стратегії є:
збір, систематизація та узагальнення інформації про процес цифрової трансформації системи управління державними фінансами;
проведення оцінки ступеня досягнення запланованих цілей і ключових показників ефективності;
проведення оцінки впливу внутрішніх та зовнішніх умов на досягнення цілей Стратегії;
оцінка відповідності планових і фактичних строків здійснення заходів із цифрової трансформації системи управління державними фінансами, планових і фактичних результатів реалізації цієї Стратегії та оцінка ресурсів, витрачених для її реалізації.
Зовнішній моніторинг реалізації цієї Стратегії, в тому числі у частині досягнення ключових показників ефективності, здійснюється Мінфіном разом з Мінцифри щороку.
Внутрішній моніторинг реалізації цієї Стратегії здійснюється заступником Міністра фінансів з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації та Комітетом з управління інформаційними технологіями у системі управління державними фінансами.
Результати здійснення такого моніторингу дадуть змогу розробити пропозиції щодо підвищення ефективності проведення заходів у рамках цієї Стратегії.
За результатами моніторингу реалізації цієї Стратегії за необхідності вживаються заходи до коригування цієї Стратегії для досягнення показників цифрової трансформації системи управління державними фінансами.
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 17 листопада 2021 р. № 1467-р
ПЛАН
заходів щодо реалізації Стратегії здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2025 року
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 17 листопада 2021 р. № 1467-р
ПЕРЕЛІК
розпоряджень Кабінету Міністрів України, що втратили чинність
1. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 594"Про схвалення Концепції з ІТ-централізації в системі управління державними фінансами" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 62, ст. 2158).
2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 р. № 1398 "Про внесення зміни до пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 594" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 3, ст. 169).
3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 березня 2020 р. № 215 "Про внесення змін до Концепції з ІТ-централізації у системі управління державними фінансами" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 900).
4. Пункт 13 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2020 р. № 795 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2362).