Про внесення змін до Концепції з ІТ-централізації у системі управління державними фінансами

Внести зміни до Концепції з ІТ-централізації у системі управління державними фінансами, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 594 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 62, ст. 2158), виклавши її в редакції, що додається.

Для ефективної імплементації Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки необхідно розв’язати проблеми, які виникають у сфері інформаційних технологій.

Інформаційні технології Мінфіну та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, потребують модернізації для забезпечення реалізації Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. № 142 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 23, ст. 659), концептуальних напрямів реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику, схвалених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 542, використання кращого світового досвіду у сфері автоматизації та цифровізації системи управління державними фінансами (далі - система), підвищення спроможності та ефективності кадрового складу у сфері інформаційних технологій у системі, забезпечення доступу до необхідної інформації, підвищення рівня оперативності прийняття рішень тощо.

Основними проблемами розвитку інформаційних технологій у системі є:

відсутність повноцінної всеохоплюючої автоматизації бізнес-процесів;

надмірна фрагментація архітектури і низький рівень інтеграції та взаємодії ІТ-систем;

неузгодженість розвитку інформаційних технологій Мінфіну та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів (далі - суб’єкти системи), що призводить до надмірних витрат та до високого рівня сукупної вартості володіння ІТ-системами;

відсутність комплексних політик захисту інформації та протидії кіберзагрозам;

відсутність загальних ІТ-систем та консолідованих даних для ефективного та об’єктивного прийняття рішень;

низький рівень кадрового потенціалу з питань інформаційних технологій;

низький рівень зрілості в сфері інформаційних технологій відповідно до відкритих міжнародних методологій та відкритих стандартів управління інформаційними технологіями.

Метою Концепції є централізація ІТ-ресурсів системи, значне збільшення компетенцій у сфері інформаційних технологій, посилення кадрового складу, застосування визнаних світових практик і стандартів управління інформаційними технологіями, оптимізація видатків, пов’язаних з використанням таких технологій у системі, стандартизація та уніфікація інформаційних технологій у системі.

Заходи з реалізації ІТ-централізації у системі (додаток 1) здійснюються за такими основними принципами:

ефективність і достатність. Централізація ІТ-ресурсів повинна забезпечити підвищення ефективності використання бюджетних коштів та достатній рівень автоматизації бізнес-процесів у системі;

зрозумілість і сучасність. Запровадження інформаційних технологій повинне бути керованим та зрозумілим, тобто відповідати вимогам стратегічних цілей та завдань з використанням новітніх, але водночас перевірених підходів у ІТ-сфері;

захищеність і безперервність. Вибудовуючи сучасну модель керування ІТ-процесами для забезпечення достатнього і безперебійного функціонування ІТ-рішень, необхідно відійти від декларативного підходу в ІТ-безпеці та застосовувати практичні засоби і методи у сфері захисту інформації;

комунікація і взаємодія. Для однозначного трактування місії, завдань і результатів усі учасники бізнес- та ІТ-процесів повинні чітко розуміти свою роль, функції та відповідальність, впроваджуючи та постійно підтримуючи моделі чи матриці відповідальності.

Заходи, зазначені у Концепції, передбачається здійснити протягом 2020-2022 років. Заходи здійснюватимуться згідно з планом дій, розробленим адміністратором інформаційних систем, баз даних, інформаційних ресурсів та реєстрів, серверного та мережевого обладнання, інших елементів ІТ-інфраструктури та ІТ-ресурсів системи та затвердженим Мінфіном.

Для розв’язання проблеми обрано централізовану модель управління та розвитку ІТ-технологій, що передбачає централізоване надання ІТ-послуг Мінфіну та суб’єктам системи, окремою державною установою, яка входить до сфери управління Мінфіну та визначена Кабінетом Міністрів України як адміністратор інформаційних систем, баз даних, інформаційних ресурсів та реєстрів, серверного та мережевого обладнання, інших елементів ІТ-інфраструктури та ІТ-ресурсів системи (далі - ІТ-установа).

З метою ефективного та стратегічного управління інформаційними технологіями Мінфіном буде утворено постійно діючий комітет з управління інформаційними технологіями (далі - комітет).

До складу комітету повинні входити представники всіх суб’єктів системи, які мають право приймати рішення у сфері інформаційних технологій, за посадою не нижче керівника або заступника керівника суб’єкта, керівник (або його заступник) структурного підрозділу Мінфіну з впровадження та розвитку інформаційних технологій та керівник (або його заступник) ІТ-установи, а також представники Мінцифри.

До повноважень комітету повинні належати затвердження ІТ-стратегії у системі, ІТ-бюджету, стратегічне керування ІТ-ресурсами та ІТ-проектами, забезпечення відкритості та координація ІТ-процесів у системі.

До повноважень Мінфіну належить формування ІТ-стратегії у системі, зокрема ІТ-безпеки, ІТ-архітектури, координація реалізації ІТ-проектів, погодження ІТ-бюджету.

До повноважень суб’єктів системи належить формування функціональних вимог до існуючих та створення нових інформаційних систем, користування ІТ-послугами, контроль за здійсненням заходів з інформаційної безпеки.

До повноважень ІТ-установи належить здійснення заходів ІТ-стратегії, підтримка, запровадження та розвиток інформаційних технологій у системі, надання ІТ-послуг, реалізація ІТ-проектів, бізнес-аналіз, підготовка ІТ-бюджету та здійснення ІТ-закупівель.

До повноважень Мінцифри належить надання консультативної допомоги з питань цифровізації та взаємодії із загальною ІТ-стратегією держави.

З урахуванням кращих практик та загальної моделі побудови інформаційних технологій доцільним є застосування поетапної функціональної моделі ІТ-централізації у системі. Надання послуг ІТ-установою має бути згруповано за такими напрямами:

мережеві технології;

серверні технології та системне програмне забезпечення (зокрема сервери, системи збереження даних, бази даних, серверні операційні системи);

системи забезпечення серверної інфраструктури (зокрема безперебійне живлення, мікроклімат);

інформаційні системи загального вжитку (зокрема офісні програмні додатки, перекладачі, електронна пошта);

прикладні інформаційні системи (програмне забезпечення або ІТ-комплекс, який автоматизує чи реалізує відповідний бізнес-процес, притаманний лише цьому суб’єкту системи);

розроблення та запровадження інформаційних систем та ІТ-рішень.

Процес централізованого надання ІТ-послуг повинен бути повноцінним та закінченим, чітко регламентованим та зрозумілим усім суб’єктам системи.

Для кожного суб’єкта системи ІТ-установою повинен бути розроблений детальний план-графік виконання робіт, який погоджується відповідним суб’єктом системи та затверджується Мінфіном. План-графік у разі необхідності може містити деталізовані заходи для подолання передбачуваних аварійних ситуацій. У додатку 2 наведено типовий план централізації ІТ-послуг.

За результатами реалізації Концепції очікується:

підвищення рівня автоматизації діяльності суб’єктів системи;

узгодженість розвитку інформаційних технологій суб’єктів системи, запровадження єдиної спільної ІТ-стратегії (зокрема питання ІТ-безпеки, ІТ-архітектури, ІТ-закупівель);

створення єдиного ландшафту ІТ-систем з високим рівнем інтеграції та взаємодії;

запровадження загальних ІТ-сервісів та консолідованих даних для ефективного та об’єктивного прийняття рішень;

оновлення і посилення кадрового складу структурних підрозділів суб’єктів системи з впровадження та розвитку інформаційних технологій;

ефективність підготовки та реалізації ключових ІТ-проектів, спрямованих на ІТ-підтримку реалізації реформ, що передбачає Стратегія реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки.

Фінансування заходів, пов’язаних з реалізацією Концепції, здійснюється за рахунок коштів, передбачених для суб’єктів системи у державному бюджеті на відповідний рік на ІТ-складову, а також за рахунок міжнародної фінансової і технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством.