Про затвердження Правил транспортування тварин

Відповідно до частини шостої статті 11 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" Кабінет Міністрів України

Затвердити Правила транспортування тварин, що додаються.

1. Ці Правила встановлюють вимоги до перевезення тварин авіаційним, автомобільним, залізничним, морським та річковим транспортом.

2. У цих Правилах наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

відправник (одержувач) - особа, що здійснює відправлення (одержання) тварин під час їх транспортування перевізником;

гідробіонти - морські або прісноводні організми, які постійно живуть у водному середовищі;

засоби перевезення - клітка, контейнер, ящик, ємність або інша тара жорсткої конструкції, що використовується для перевезення тварин і розміщується у транспортному засобі;

перевізник - фізична або юридична особа, що перевозить тварин;

спеціальні транспортні засоби - засоби авіаційного, морського, річкового, залізничного або автомобільного транспорту, що використовуються виключно для перевезення тварин з урахуванням їх біологічних, видових та індивідуальних особливостей;

супроводжуюча особа - представник відправника (одержувача) або власник тварини, що здійснює її супровід під час перевезення;

транспортування тварин - перевезення тварин, що здійснюється одним або кількома транспортними засобами, а також пов’язані з ним операції, включаючи завантаження (вивантаження), перезавантаження і відпочинок в місцях зупинки, до моменту вивантаження тварин за місцем призначення.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про захист тварин від жорсткого поводження" і "Про ветеринарну медицину".

3. Перевезення тварин через державний кордон здійснюється з урахуванням вимог, установлених Законом України "Про ветеринарну медицину", Митним кодексом України, та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 953 "Про затвердження Порядку видачі дозволів на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифікатів на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення" (Офіційний вісник України, 2007 р., № 55, ст. 2211).

4. Перевезення тварин може здійснюватися із залученням супроводжуючої особи або без неї.

5. Перевезення тварин без супроводжуючої особи здійснюється у разі, коли:

тварини перебувають у закритих контейнерах, які належним чином провітрюються, містять корм і воду в дозаторах в обсязі, достатньому для перевезення тривалістю вдвічі більше, ніж заплановано;

перевізник виконує функції супроводжуючої особи;

відправником призначено особу, що здійснює догляд за тваринами у пунктах зупинки.

6. Перед початком транспортування тварин привчають до транспортного засобу, яким вони перевозяться.

У разі коли завантаження або вивантаження тварин триває більш як чотири години відправник (одержувач) здійснює їх годування і напування та залучає спеціаліста у галузі ветеринарної медицини.

При цьому застосовують вантажно-розвантажувальні пристрої (платформи, трапи, східці, містки, підмостки тощо), конструкція яких дає змогу їх прибирати та дезінфікувати, унеможливлює травмування, мінімізує збудження тварин та унеможливлює їх втечу.

7. Мінімальна площа поверхні спеціальних транспортних засобів повинна відповідати нормам, наведеним у додатку 1.

8. У спеціальних транспортних засобах забезпечується належне провітрювання з урахуванням, зокрема, погодних умов на момент здійснення перевезення, видів тварин та їх кількості.

9. Підлога спеціальних транспортних засобів за своєю конструкцією повинна бути щільною і не допускати ковзання. Підлога покривається підстилкою (соломою, тирсою, торфом тощо) в обсязі, достатньому для поглинання екскрементів, або оснащується засобами їх відведення.

10. Корм у транспортних засобах, що використовуються для перевезення тварин, зберігається окремо від тварин. У разі коли для перевезення тварин використовуються відкриті транспортні засоби, корм покривається брезентом.

11. У разі коли разом з тваринами перевозяться інші вантажі, вони розміщуються таким чином, щоб запобігти травмуванню тварин, їх стражданням або стресу. У відсіках, в яких перевозяться тварини, забороняється розміщувати вантажі, що можуть негативно вплинути на стан тварин.

12. Завантаження і вивантаження тварин проводиться в умовах достатнього освітлення з використанням підйомної платформи, обладнаної бар’єрами безпеки для запобігання падінню тварин чи їх втечі або трапом, конструкція якого дає змогу тваринам безперешкодно підніматися і спускатися.

13. У разі розміщення контейнерів, у яких перевозяться тварини, у кілька ярусів, вживаються заходи щодо:

запобігання чи обмеження витікання екскрементів на тварин, розміщених на нижніх ярусах;

забезпечення стійкості контейнерів;

створення умов для провітрювання.

14. Під час завантаження, перевезення і вивантаження контейнери, у яких перевозяться тварини, повинні перебувати у вертикальному положенні, не піддаватися різким поштовхам або розгойдуванню, переміщенню під час руху транспортного засобу.

Контейнери вагою понад 50 кілограмів обладнуються необхідною кількістю засобів кріплення.

15. Під час завантаження, перевезення і вивантаження тварин забороняється:

завдавати ударів тваринам;

натискати на особливо чутливі місця на тілі тварин, що може завдати їм болю або страждань;

підвішувати тварин за допомогою механічних засобів;

піднімати або тягнути тварин за голову, вуха, роги, лапи, хвіст або шкіру;

використовувати голки, шипи або інші колючі засоби;

перешкоджати пересуванню тварин, яких ведуть до місця завантаження, здійснення ветеринарного оброблення тощо.

16. Засоби з функцією електричного шоку використовуються лише стосовно дорослої великої рогатої худоби, а також дорослих свиней у разі, коли вони не рухаються, і виключно за наявності вільного простору попереду них. Дія зазначених засобів спрямовується лише у м’язи задньої частини тіла і не повинна тривати довше однієї секунди. Застосування таких засобів припиняється, якщо тварина не реагує на подразник.

17. До тварин, що підлягають перевезенню, не застосовуються знеболюючі засоби, за винятком випадків, коли це необхідно для забезпечення їх нормального стану. Такі засоби можуть бути застосовані виключно спеціалістом у галузі ветеринарної медицини.

18. Відправник надає перевізникові або супроводжуючій особі прив’язь. Тварин, що не звикли до прив’язування, залишають неприв’язаними. Домашні коні віком старше восьми місяців, за винятком необ’їжджених коней, повинні мати вуздечку під час перевезення.

Прив’язь повинна бути міцною, давати змогу тваринам лежати, їсти і пити, а також мінімізувати ризик задушення або травмування.

19. Тварини перевозяться окремо, якщо:

належать до різних видів або види ворожі один одному;

значно відрізняються за розмірами та віком (крім випадків перевезення приплоду разом з матір’ю);

серед них є дорослі кнури чи жеребці або статевозрілі самці та самки, особини з рогами і безрогі, особини, яких необхідно прив’язувати на час перевезення, та такі, що не потребують прив’язування.

20. Тварини, яких планується перевезти, перед завантаженням до спеціального транспортного засобу підлягають огляду спеціалістом у галузі ветеринарної медицини з метою підтвердження їх придатності до перевезення.

21. Не придатними для перевезення є:

тварини, які під час руху відчувають біль або не можуть самостійно рухатися;

поросята віком до 21 дня (у разі перевезення на відстань понад 100 кілометрів);

ягнята віком до семи днів (у разі перевезення на відстань понад 100 кілометрів);

телята віком до десяти днів (у разі перевезення на відстань понад 100 кілометрів);

цуценята та кошенята віком до 56 днів, крім випадків, коли вони перевозяться разом з матір’ю;

самки під час останнього періоду вагітності (остання десята частина загального строку вагітності);

новонароджені тварини з незагоєним пуповинням;

тварини, що мають тяжке відкрите поранення або випадіння органів;

тварини, що мають роги, у період, коли шкіра, яка покриває зародки рогів м’яка, - якщо не вжито спеціальних заходів для їх збереження.

22. Хворі або травмовані тварини вважаються придатними для перевезення, якщо вони:

мають незначні ушкодження або хворобу, що не спричиняє їм додаткових страждань під час перевезення. При цьому питання щодо придатності тварин до перевезення вирішується за рекомендацією спеціаліста у галузі ветеринарної медицини;

перевозяться в рамках виконання науково-дослідних програм у разі, коли ушкодження або хвороба передбачено такою програмою;

перевозяться з метою лікування або діагностики.

23. Відправник видає перевізникові ветеринарні документи (ветеринарно-санітарний паспорт, ветеринарне свідоцтво) на тварин, які підлягають перевезенню, що додаються до перевізного документа і підтверджують можливість здійснення перевезення.

24. Умови перебування тварин під час перевезення перевіряються спеціалістом у галузі ветеринарної медицини і підтримуються у належному стані супроводжуючою особою.

25. Засоби перевезення повинні відповідати таким вимогам:

забезпечувати захист тварин від несприятливих погодних умов;

забезпечувати належну вентиляцію та обсяг вільного простору з урахуванням особливостей окремих видів тварин;

містити маркування, що означає наявність живих тварин, і знак, що вказує на їх вертикальне розміщення;

перебувати у належному стані та легко очищуватися, бути сухими, не містити сторонніх запахів, а в окремих випадках, які визначаються спеціалістом у галузі ветеринарної медицини, бути продезінфікованими;

забезпечувати безпеку тварин;

передбачати можливість здійснення догляду за ними та проведення огляду;

виключати можливість втечі тварин.

26. У разі коли спеціальний транспортний засіб не оснащений вантажно-розвантажувальними пристроями, відправник (одержувач) надає такі пристрої перевізникові. При цьому зазначені пристрої повинні перебувати у належному стані та виключати ковзання тварин під час їх застосування.

27. Відправник забезпечує супроводжуючу особу або перевізника засобами для годування та напування тварин, необхідним запасом корму, води, підстилки з урахуванням кількості тварин та тривалості перевезення.

28. Ссавців і птахів необхідно годувати кожні 24 години і напувати кожні 12 годин. Корм і вода повинні бути високої якості.

29. Супроводжуюча особа зобов’язана:

забезпечувати безпосередню охорону тварин;

напувати, годувати та доїти тварин;

здійснювати нагляд за станом здоров’я тварин;

підтримувати належний санітарний та технічний стан засобів перевезення.

30. У разі виявлення під час перевезення факту захворювання або загибелі тварин супроводжуюча особа зобов’язана негайно повідомити про це перевізникові для забезпечення ізоляції тварин, що захворіли або загинули, в окремому відсіку транспортного засобу та викликати спеціаліста у галузі ветеринарної медицини для проведення огляду тварин у найближчому місці зупинки (станція, порт, аеропорт тощо).

31. Тварини, що почали хворіти або травмовані під час перевезення, повинні бути терміново ізольовані. Зазначеним тваринам надається перша ветеринарна допомога. Спеціаліст у галузі ветеринарної медицини може здійснити (у разі потреби) умертвіння тварин з дотриманням вимог статті 17 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження".

32. У разі загибелі тварин під час перевезення спеціаліст у галузі ветеринарної медицини з’ясовує причину та рекомендує подальше перевезення (його припинення) та розміщення інших тварин тієї самої партії на карантин.

Відповідно до рекомендацій спеціаліста у галузі ветеринарної медицини ізоляція загиблих, забитих і тих, що не підлягають подальшому перевезенню, тварин здійснюється у найближчому місці зупинки.

33. Перевезення тварин транспортним засобом, на якому виявлено хворих або загиблих тварин, здійснюється за рекомендацією спеціаліста у галузі ветеринарної медицини.

34. Тварини під час перевезення розміщуються таким чином, щоб супроводжуюча особа могла пересуватися між ними.

35. Перевезення тварин залізничним транспортом здійснюється з додержанням таких вимог:

залізничний вагон, у якому перевозяться тварини, повинен містити відповідне маркування, що означає наявність живих тварин;

тварини перевозяться в критих вагонах, обладнаних великими вентиляційними отворами;

конструкція вагонів повинна унеможливлювати втечу тварин і відповідати вимогам щодо забезпечення їх безпеки;

внутрішні стінки вагонів повинні бути обладнані на відповідній висоті кільцями або штангами, до яких можуть бути прив’язані тварини;

облаштування вагона здійснює відправник;

придатність вагона до перевезення тварин визначається спеціалістом у галузі ветеринарної медицини;

роздільне розміщення тварин здійснюється шляхом прив’язування їх у різних частинах вагона або встановлення перегородок;

під час формування поїздів або переміщення вагонів перевізник вживає необхідних заходів для запобігання різким поштовхам вагонів, у яких перебувають тварини.

Перевезення тварин залізничним транспортом здійснюється відповідно до правил, що затверджуються Мінінфраструктури.

36. Автомобільні транспортні засоби, що використовуються для перевезення тварин, повинні відповідати таким вимогам:

бути обладнаними:

- електронною системою для фіксування інформації про відкриття та/або закриття відсіку, в якому перевозяться тварини;

- системою аварійного попередження водія у разі досягнення максимального або мінімального рівня температури у відсіках, в яких перевозяться тварини;

- системою провітрювання, змонтованою у спосіб, що забезпечує під час перевезення додержання всередині транспортного засобу температури в діапазоні від 5 до 30°С з похибкою +/-5°С залежно від температури навколишнього середовища. Строк функціонування зазначеної системи повинен становити не менш як чотири години незалежно від типу двигуна автомобільного транспортного засобу;

- унеможливлювати втечу тварин і мати конструкцію, що забезпечує їх безпеку, зокрема дах для захисту від несприятливих погодних умов.

Перевезення тварин автомобільним транспортом здійснюється відповідно до правил, що затверджуються Мінінфраструктури.

37. Перевезення тварин морським або річковим транспортом здійснюється з додержанням таких вимог:

на території портів, у яких регулярно здійснюється завантаження (вивантаження) тварин, облаштовуються причали, загони для худоби, ізолятори, навіси, окремі місця для їх годування та напування, приміщення для проведення ветеринарного огляду та розміщення супроводжуючих осіб;

адміністрація порту зобов’язана своєчасно повідомити державну службу ветеринарної медицини про здійснення завантаження (вивантаження) тварин на території порту;

використовуються спеціальні, вантажні та вантажно-пасажирські судна. Місця для розміщення тварин на вантажно-пасажирських суднах визначаються капітаном судна за погодженням із спеціалістом у галузі ветеринарної медицини;

перила загорожі і палуб зазначених суден повинні бути достатньо міцними для того, щоб витримати вагу тварин. Перевірка міцності перил загорожі і палуб проводиться під час будівництва або переобладнання судна;

система примусового провітрювання відсіків, у яких перевозяться тварини, повинна забезпечувати:

40 змін повітря за годину, якщо відсік повністю закритий і його висота менше або дорівнює 2,3 метра;

30 змін повітря за годину, якщо відсік повністю закритий і його висота перевищує 2,3 метра;

система водопостачання повинна забезпечувати постійну подачу чистої води в кожну зону перевезення тварин, бути обладнаною необхідною кількістю ємностей для напування тварин, до яких є вільний доступ;

система водовідведення повинна забезпечувати відведення стоків із загорожі та палуб по каналізаційним трубам до колодязів та ємностей, з яких вони викачуються за допомогою насосів та ежекторів;

на судні встановлюються додаткові системи накачування води та водовідведення, які використовуються у разі поломки основних таких систем;

відсіки для перевезення тварин, проходи і перила обладнуються електричною системою освітлення. Судно обладнується додатковою системою освітлення для забезпечення освітлення у разі поломки основної електричної системи. Для здійснення догляду за тваринами супроводжуючим особам видаються переносні засоби освітлення;

забороняється під час розміщення тварин загороджувати проходи, житлові, службові приміщення та місця загального користування;

палуби, на яких розміщуються тварини, повинні бути щільними, герметичними та оснащеними стоками для рідких екскрементів. Дерев’яні палуби суден посипаються піском, тирсою та застилаються соломою, залізні палуби завчасно застилаються дошками.

Перевезення тварин морським і річковим транспортом здійснюється відповідно до правил, що затверджуються Мінінфраструктури.

38. Перевезення тварин авіаційним транспортом здійснюється з додержанням таких вимог:

перевізник вживає заходів щодо запобігання надмірному підвищенню або зниженню температури, різким коливанням тиску повітря на борту повітряного судна з урахуванням особливостей видів тварин, що перевозяться;

для перевезення тварин власник (відправник) використовує засіб перевезення, конструкція якого забезпечує доступ повітря, дно водонепроникне, вкрите адсорбуючим матеріалом, двері закриваються на замок. У разі перевезення тварини в пасажирському салоні повітряного судна розмір засобу перевезення не повинен перевищувати 30x50x40 сантиметрів.

Перевезення тварин авіаційним транспортом здійснюється відповідно до правил, що затверджуються Мінінфраструктури.

39. Додаткові умови перевезення тварин визначаються IATA Resolution № 620 "Live Animals Regulations", а також законодавством країн призначення та транзиту.

40. Собаки, коти та інші дрібні тварини перевозяться у відповідних засобах перевезення із суцільним щільним дном, що можуть розташовуватися у кілька ярусів.

41. Собак і котів, що перевозяться, необхідно годувати і напувати з інтервалами, що не перевищують відповідно 24 і вісім годин.

42. У разі перевезення домашніх тварин залізничним транспортом собаки великих порід перевозяться у тамбурі вагона поїзда (не більше одного собаки в тамбурі) у намордниках на міцному повідку під наглядом супроводжуючої особи, а собаки малих порід перевозяться на руках або під сидінням власника.

Інші тварини (не більше двох) перевозяться в засобах перевезення і розташовуються у місцях, відведених для ручної поклажі.

43. У разі перевезення домашніх тварин авіаційним транспортом у пасажирському салоні повітряного судна дозволяється перевозити:

службових собак у супроводі кінолога;

собак-поводирів, що супроводжують сліпих або глухих пасажирів.

При цьому службові собаки (собаки-поводирі) повинні мати ошийник та намордник і бути прив’язані до крісла біля ніг кінолога (власника);

дрібних тварин, вага яких разом із засобом перевезення не перевищує восьми кілограмів.

Клітки птахів повинні бути покриті щільною темною матерією, через яку не проникає сонячне світло.

Тварини, вага яких разом із засобом перевезення перевищує вісім кілограмів, перевозяться в багажно-вантажних відсіках повітряного судна. Перевезення зазначених тварин міжнародними рейсами здійснюється за наявності міжнародного ветеринарного сертифіката і дозволу на ввезення та/або вивезення.

44. У разі перевезення домашніх тварин автомобільним транспортом у салоні транспортного засобу допускається перевозити дрібних тварин у кошиках, сумках із суцільним дном, птахів у клітках, собак у намордниках за наявності повідка, за умови, що тварини не забруднюють салон та речі пасажирів і розташовуються на підлозі, а за наявності підстилки - на сидінні (під час перевезення в таксі).

45. Під час перевезення непарнокопитих тварин на них надягаються недоуздки, крім тварин, які до них не привчені.

46. Непарнокопитих тварин необхідно прив’язувати таким чином, щоб вони розташовувалися головою до однієї стіни транспортного засобу або головою один до одного. Молодняк, не привчений до прив’язі, не прив’язується. Бичків середньою вагою понад 350 кілограмів прив’язують. Носове кільце використовується тільки для керування тваринами.

47. Забороняється:

зв’язувати задні ноги непарнокопитим тваринам, якщо вони не перебувають в окремих стійлах;

прив’язувати велику рогату худобу за роги.

48. Під час перевезення великої рогатої худоби, непарнокопитих і свиней некастровані самці відокремлюються від самок, дорослі кнури та жеребці відокремлюються один від одного.

49. Домашні птахи перевозяться у відповідних засобах перевезення із суцільним щільним дном, що можуть розташовуватися у кілька ярусів.

50. Домашні птахи перевозяться за умови наявності питної води і корму в достатній кількості, за винятком випадків, коли перевезення триває менше 12 годин без урахування часу завантаження і вивантаження.

51. Перевезення сільськогосподарських тварин автомобільним транспортом здійснюється з дотриманням таких вимог:

поросятам, телятам, ягнятам, козлятам і лошатам, що не відлучені від матері і отримують молочний корм, надається після дев’ятигодинного перевезення час для відпочинку (не менше однієї години), зокрема для їх напування і годування. Після такого відпочинку перевезення може продовжуватися ще дев’ять годин;

максимальний строк перевезення свиней становить 24 години за умови забезпечення постійного доступу до води та можливості лежати або стояти в їх природному положенні.

Щільність завантаження свиней вагою близько 100 кілограмів не повинна перевищувати 235 кілограмів на кв. метр.

З урахуванням породи, розміру і фізичного стану свиней щільність їх завантаження відносно площі поверхні спеціального транспортного засобу, яким вони перевозяться, може бути зменшено. Максимальне зменшення щільності завантаження свиней становить 20 відсотків і залежить від метеорологічних умов та орієнтовної тривалості перевезення;

максимальний строк перевезення домашніх коней становить 24 години за умови їх напування і в разі необхідності годування кожні вісім годин.

Коні перевозяться в окремих стійлах, за винятком кобил, що перевозяться разом із лошатами. Необ’їжджені коні на великі відстані не перевозяться.

За винятком перевезення разом з матір’ю, тривалі перевезення здійснюються лише для:

лошат віком від чотирьох місяців, крім зареєстрованих коней;

телят віком від 14 днів;

поросят вагою більше 10 кілограмів.

Після зазначеного часу перевезення тварини повинні бути вивантажені, нагодовані, напоєні і залишені для відпочинку протягом 24 годин.

52. Перевезення сільськогосподарських тварин залізничним транспортом здійснюється з урахуванням положень пункту 51 цих Правил та додатку 1.

53. У разі перевезення сільськогосподарських тварин морським та річковим транспортом обсяг простору, необхідного для розміщення однієї тварини на судні, розраховується виходячи з таких нормативів:

племінні коні - 3-3,5 кв. метра;

робочі коні, воли, великі бики та корови - 2,5-3 кв. метри;

бики та корови звичайні - 2-2,5 кв. метра;

свині - 1,5-3 кв. метри;

вівці та кози - 0,75-1 кв. метр;

поросята - 0,5-1 кв. метр.

У разі тривалого перевезення тварин застосовуються спеціальні транспортні засоби, мінімальна площа поверхні яких наведена у додатку 1.

Перевезення тварин партіями чисельністю 200 та більше голів у разі тривалості перевезення понад п’ять діб здійснюється у супроводі спеціаліста у галузі ветеринарної медицини.

Домашні коні, за винятком кобил, що перевозяться разом із лошатами, розміщуються в окремих стійлах під час завантаження на судно.

Не допускається перевезення коней на багатопалубних транспортних суднах, крім випадків, коли вони завантажені на найнижчу палубу за відсутності інших тварин на вищій палубі. Мінімальна висота відсіку, в якому перевозяться коні, повинна бути на 75 сантиметрів більше, ніж висота загривка найвищої тварини.

Максимальна кількість необ’їжджених коней у партії становить чотири тварини.

Судна для перевезення сільськогосподарських тварин чи судна для перевезення контейнерів з такими тваринами протягом часу, що перевищує 24 години, повинні на момент відправлення містити кількість підстилки, корму та води, необхідну для задоволення мінімальних денних потреб тварин у розрахунку на заплановану кількість днів і додатково їх триденну норму. Мінімальна денна норма корму та води для сільськогосподарських тварин, що підлягають перевезенню на суднах, наведена у додатку 2.

Фураж може бути замінений концентрованим кормом і навпаки.

54. Транспортні засоби, що використовуються у разі тривалого перевезення тварин (більше ніж 24 години) повинні відповідати таким вимогам:

бути обладнаними дахом яскравого кольору з належною ізоляцією;

підлога покривається підстилкою або подібним до неї матеріалом (залежно від виду і кількості тварин, що перевозяться, часу перевезення та погодних умов), який забезпечує належне поглинання екскрементів;

містити достатню кількість корму для годування тварин протягом перевезення, що зберігається у спосіб, який забезпечує його захист від впливу несприятливих погодних умов, потрапляння пилу, палива, вихлопних газів, а також екскрементів тварин;

бути обладнаними пристроями для напування тварин відповідної конструкції, що з’єднуються з ємностями для води, перебувають у робочому стані і розміщуються у спосіб, що забезпечує доступ до них усіх тварин;

загальний об’єм ємностей для води повинен дорівнювати 1,5 відсотка максимального корисного навантаження транспортного засобу. Конструкція зазначених ємностей повинна забезпечувати вільне витікання води і їх миття після кожного перевезення, надавати змогу перевіряти рівень води в них;

конструкція спеціального транспортного засобу повинна передбачати можливість закріплення пристроїв для годування тварин для запобігання їх перекиданню. Під час руху транспортного засобу та у випадках, коли таке обладнання не використовується, воно зберігається окремо від тварин;

спеціальний транспортний засіб обладнується перегородками для утворення окремих секцій. При цьому забезпечується вільний доступ тварин до пристроїв для напування. Конструкція перегородок повинна відповідати вимогам щодо зміни розміру секції відповідно до розмірів і кількості тварин, їх видових та індивідуальних особливостей.

55. Перевезення диких тварин здійснюється тільки у спеціальних транспортних засобах або у спеціальних засобах перевезення, на яких зазначається інформація про наявність полохливих або небезпечних тварин.

56. Перевезення диких тварин здійснюється на підставі таких документів:

письмова інструкція стосовно годування, напування та інших вимог щодо їх догляду, видана відправником;

повідомлення із зазначенням, що тварини є дикими, полохливими або небезпечними;

супровідні ветеринарні документи (ветеринарно-санітарний паспорт, ветеринарне свідоцтво);

дозвіл на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори або сертифікат на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення.

57. У разі перевезення диких тварин на зовнішньому боці засобу перевезення зазначаються:

для фізичних осіб - прізвище, ім’я, по батькові, адреса і номер телефону відправника (одержувача);

для юридичних осіб - повне найменування, адреса і номер телефону відправника (одержувача);

наукова і загальноприйнята назва тварин та їх кількість у засобі перевезення;

для отруйних тварин - позначка "POISONOUS" ("ОТРУЙНО");

для агресивних тварин, у тому числі птахів, які можуть заподіяти шкоду через вентиляційні отвори засобу перевезення, - позначка "This Animal Bites" ("Ця тварина кусається");

одне з двох маркувань "LIVE ANIMALS" ("ЖИВІ ТВАРИНИ") (світло-зелене на світлому фоні) чи "Laboratory Animals" ("Лабораторні тварини") (світло-червоне на світлому фоні).

Додатково до кожного маркування додається маркування із зазначенням напрямку вгору (світло-червоне або чорне). Мінімальний розмір кожного з маркувань становить не менше ніж 10x15 сантиметрів.

58. Конструкція засобів перевезення диких тварин повинна відповідати біологічним особливостям їх окремих видів. Типові конструкції засобів перевезення диких тварин затверджуються Міндовкіллям.

59. Перевезення диких птахів, які належать до дрібних видів (завдовжки менш як 23 сантиметри), здійснюється з додержанням таких вимог:

засоби перевезення виготовляються з дерева, заліза чи пластика, затягуються сіткою. У засобі перевезення може розміщуватися до 50 птахів, які належать до дрібних видів, більших видів - у пропорційно меншій кількості. Розмір засобу перевезення повинен давати змогу всім птахам одночасно відпочивати, вільно рухатись і перебувати у природних позах;

кількість папуг, які належать до дрібних видів, у засобі перевезення не повинна перевищувати 25 особин;

агресивних птахів перевозять по одному. Засіб перевезення таких птахів обладнується з трьох (двох, якщо він невеликий) сторін планками для створення проміжку між ним та іншим вантажем. Не допускається наявність усередині засобу перевезення гострих кутів і нерівностей, які можуть травмувати птахів. Якщо природним для виду є сидіння на гілках, засіб перевезення облаштовується жердинками, розміщеними так, щоб екскременти не потрапляли на інших птахів і в пристрої для напування. Засіб перевезення облаштовується пристроями для напування і годування тварин. У разі перевезення малочисельних партій птахів наявність пристроїв для годування необов’язкова. Стінки засобу перевезення повинні бути глухими, з вентиляційними отворами діаметром близько 2,5 сантиметра на відстані приблизно 5 сантиметрів один від одного. Дверцята засобу перевезення обладнуються засувами або іншими пристроями, що унеможливлюють їх самовільне відкриття.

60. Засоби перевезення великих папуг та інших птахів (завдовжки понад 23 сантиметри) повинні відповідати таким вимогам:

стінки виготовляються з фанери (завтовшки не менш як 1,2 сантиметра), дерева (завтовшки не менш як 0,5 сантиметра) або металу. Замість жердинок на підлозі закріплюються планки;

усі отвори повинні бути затягнуті сіткою та прикриті легкою тканиною, яка не перешкоджає циркуляції повітря;

висота засобу перевезення повинна перевищувати висоту птаха на одну третину. Передня стінка такого засобу складається з двох сіток (внутрішня з яких - пластикова), розташованих на відстані 4-5 сантиметрів, дверцята повинні мати не менш як два отвори діаметром більше 5 сантиметрів. Засіб перевезення оснащується пристроєм для напування.

У засобі перевезення перевозиться по одному птаху.

61. Для перевезення денних хижих птахів і сов можна також використовувати клітку для котів і собак, обладнану в такий спосіб:

на підлозі прикріплюють бруски чи покривають її матеріалом, що виключає ковзання;

дверцята і вентиляційні отвори закривають легкою тканиною, яка не перешкоджає циркуляції повітря, але створює напівтемряву;

установлюється пристрій для напування;

облаштовується віконце для спостереження.

62. Засоби перевезення для дрібних приматів повинні відповідати таким вимогам:

верхні дві третини передньої стінки глухі з вентиляційними отворами, нижня третина затягнута сіткою, дно суцільне, з ємністю для екскрементів, наповненою сорбентом; підлога з дерев’яних брусків 2,5x2,5 сантиметра, прикріплених з інтервалом 0,5-1 сантиметр. Як дверцята використовується передня або задня стінка. Усередині засобу перевезення розміщується поличка завдовжки як третина загальної його довжини. Пристрої для напування та годування закріплюються на висоті, що не дає змоги тваринам сидіти на них. Вентиляційні отвори із заокругленими краями облаштовуються знизу двох довгих сторін і у верхній третині клітки;

для перевезення приматів можна також використовувати пластикову клітку для котів і собак, обладнану в такий спосіб:

- підлога покривається підстилкою або подібним до неї матеріалом, який забезпечує поглинання екскрементів;

- усередині встановлюється поличка для відпочинку.

63. Перевезення черепах, ящірок та змій здійснюється з додержанням таких вимог:

матеріал, з якого виготовляються засоби перевезення, повинен бути водостійким, розмір - достатній для розміщення черепах в один шар, кришка повинна відкриватися для перевірки стану тварин, діаметр вентиляційних отворів становить не менш як 1 сантиметр. Засіб перевезення може містити лише один горизонтальний шар секцій. Не допускається розміщення в одному засобі перевезення більше ніж 10 черепах з довжиною спинного щита до 10 сантиметрів та більше п’яти черепах з довжиною такого щита понад 10 сантиметрів;

черепах із довжиною спинного щита до 10 сантиметрів можна перевозити у невеликих пластикових контейнерах (до 12,7x12,7x4,5 сантиметра). У великому контейнері (до 68,6x28x22,8 сантиметра) черепах розміщують не більше ніж у п’ять шарів. Вентиляційні отвори облаштовуються з чотирьох боків контейнера. У кожній внутрішній секції контейнера розміщується не більше ніж п’ять черепах із довжиною спинного щита від 5 до 10 сантиметрів і лише одного виду. Агресивні види і всі види водних черепах перевозять у контейнері тільки по одній особині;

в одному контейнері або секції перевозять лише один вид ящірок та змій. Ящірки та змії завдовжки понад 77 сантиметрів, вкриті шипами ящірки, дорослі гекони перевозяться по одній особині. Ящірок і змій додатково упаковують у міцні мішки, виготовлені з матеріалу, що не перешкоджає циркуляції повітря. Кожен мішок повинен містити позначку "ОТРУЙНО" ("POISONOUS") або "НЕ ОТРУЙНО" ("NON- POISONOUS").

64. Перевезення китоподібних здійснюється з додержанням таких вимог:

китоподібні перевозяться виключно у ваннах відповідної конструкції або в спеціальних гамаках у супроводі спеціаліста з морських ссавців та спеціаліста у галузі ветеринарної медицини;

за рекомендацією спеціаліста з морських ссавців під час перевезення китоподібних проводиться:

- медикаментозне оброблення тварин з метою профілактики стресу і його наслідків;

- занурення тварин у воду (у разі перевезення у ваннах);

- захист тварин від прямих сонячних променів;

- захист очей тварин від висихання і травмування;

- захист шкіри тварин від висихання, тертя і надмірного тиску;

вода, у якій перебувають тварини, повинна бути чистою.

65. Рибу рекомендується перевозити у прохолодну похмуру погоду у воді пониженої температури за умови насичення її киснем. Оптимальна температура води для перевезення теплолюбних риб становить 10-12°C влітку, 5-6°C - навесні і восени, 2-3°C - взимку. Слід уникати перевезення риб за мінусової температури. Для перевезення холодолюбних риб температура води влітку повинна становити 6-8°C, навесні і восени - 3-5°C.

Після завершення перевезення температуру в ємностях для перевезення доводять до температури, що реєструється у водоймі, в яку планується випустити рибу. Різниця у температурі води не повинна перевищувати 1-2°C для молоді (зокрема, личинок) та 3-4°C для риби після досягнення нею однорічного віку.

У разі перевезення риби у поліетиленових пакетах температуру води корегують шляхом їх занурення перед вивантаженням у водойму, в яку планується випустити рибу.

Розрахункові норми споживання рибою кисню під час перевезення наведено у додатку 3.

Норми завантаження однорічок коропу наведено у додатку 4.

Ємності для перевезення риби заповнюються чистою водою з нейтральною реакцією, яка не містить завислих часточок та за хімічним складом відповідає рибоводним нормам. Не допускається використання водопровідної води, обробленої хлором, колодязної та артезіанської води.

Під час перевезення риби воду необхідно аерувати. У спеціальних автомобілях та живорибних вагонах для аерації застосовують компресор або кисневі балони з редукторами. Перевезення риби в тарі без аераційних пристосувань у цистернах здійснюється з відкритими отворами.

66. Перед перевезенням риби проводиться дезінфекція ємностей, зокрема тих, у яких планується перевозити личинок та однорічок, шляхом їх оброблення 10-20-відсотковим розчином хлорного вапна та ретельного промивання.

67. Підготовка риби до перевезення здійснюється з додержанням таких вимог:

допускається перевозити рибу на всіх стадіях розвитку до інших рибницьких господарств за наявності ветеринарного свідоцтва або ветеринарної довідки;

проводиться клінічний огляд риби (не менш як 100 особин). Для паразитологічних досліджень відбирають 25 особин (три - п’ять з кожної водойми). У разі перевезення риби з природних рибницьких водойм проводиться огляд риби кожного виду, виловленої на різних ділянках. Аналогічні дослідження проводяться перед випуском риби у водойми;

призначену для перевезення рибу обробляють під контролем спеціаліста у галузі ветеринарної медицини засобами проти виявлених паразитів відповідно до встановлених інструкцій. Після оброблення проводяться контрольні іхтіопатологічні дослідження риби. У разі необхідності проводиться повторне оброблення риби;

не допускається завантаження у ємності для перевезення нагодованої риби. Годування риби припиняється не менше ніж за 12-15 годин до моменту завантаження до таких ємностей;

призначену для перевезення рибу обстежують, хворих і травмованих риб видаляють;

перед перевезенням рибу протягом кількох годин витримують у спеціальних проточних садках з чистою водою і високою концентрацією у ній кисню з метою очищення зябер від мулу, кишечника від екскрементів;

посадковий матеріал та молодь риби можна обробляти з профілактичною метою лікувальними розчинами безпосередньо під час перевезення у ємностях для транспортування. Для оброблення риби у ємностях для транспортування використовують органічні барвники, кухонну сіль, концентрація яких розраховується залежно від тривалості перевезення.

68. До перевезення допускається жива риба, рухлива, без механічних пошкоджень і наростів плісняви на тілі, із цілою лускою та шкірним покривом, цілими і чистими плавниками, непошкодженими очима, без пухлин на тілі, тонким шаром слизу на поверхні тіла.

69. У разі перевезення риби автомобільним транспортом застосовуються молочні бідони, каністри, поліетиленові пакети, канни, контейнери, ємності, встановлені на тракторних причепах, а також спеціалізовані живорибні машини.

70. Допускається перевезення риби у поліетиленових пакетах, що виготовляються з поліетиленового рукава завширшки 40-80 сантиметрів і завтовшки 0,07-0,15 міліметрів. Для перевезення риби можуть використовуватися два типи пакетів - стандартні поліетиленові пакети місткістю 40 літрів, насичені 20 літрами кисню, упаковані у стандартні картонні коробки, та великогабаритні пакети, які містять до 300 літрів води. У разі коли час перевезення молоді риби перевищує дві години, пакети наповнюють киснем у співвідношенні води та кисню 1:1, герметизують еластичними гумовими джгутами або металевими затискачами.

Тривалість перевезення молоді риби у поліетиленових пакетах розраховується за формулою:

В=УxЛ/ДxПxК,

де Д - тривалість перебування у поліетиленових пакетах, годин;

У - критичний рівень вуглекислого газу (СО2), міліграмів на літр;

П - обсяг споживання кисню (О2), міліграмів на кілограм за годину;

Л - обсяг води, літрів;

К - коефіцієнт розчинення вуглекислого газу (СО2) у воді.

Значення коефіцієнта розчинення (К) залежно від температури:

Час перевезення молоді рослиноїдних риб не повинен перевищувати 20 годин. Співвідношення ваги таких риб і води становить 1:80-1:200. Під час розрахунку оптимальної для перевезення кількості риби враховуються умови та тривалість перевезення, її фізіологічний стан. Оптимальна кількість молоді риби, що може перевозитися в одному поліетиленовому пакеті, наповненому 10 літрами води, становить 50 тисяч.

71. Допускається перевезення невеликих партій риби у каннах об’ємом 45 літрів (завдовжки 50 сантиметрів, заввишки і завширшки 30 сантиметрів). Аерація в каннах може здійснюватися за допомогою, зокрема, портативних аераторів.

72. Допускається перевезення риби у контейнерах, які встановлюються на автомобілях. Контейнери для перевезення риби та інших гідробіонтів повинні відповідати таким вимогам:

бути виготовленими з листового алюмінію;

аерація води всередині контейнера здійснюється за допомогою бензокомпресорної установки, вмонтованої на платформі автомобіля.

У контейнерах вагою близько 200 кілограмів та місткістю 1800 літрів допускається перевезення до 900 кілограмів риби.

Для тривалого перевезення лососевих риб застосовують контейнери, які мають подвійні стінки з пінополіуретановою ізоляцією. Під час перевезення великої кількості риби здійснюється регенерація води за допомогою капсул з іонообмінними смолами, а також видалення з води слизу та грубих механічних домішок з використанням механічного фільтра.

73. Для тривалого перевезення риби використовуються автотранспортні засоби, обладнані цистернами та пристроями, які забезпечують підтримання її життєздатності.

Аерація води під час такого перевезення здійснюється за допомогою повітряного компресора продуктивністю 10 куб. метрів на годину, який працює від двигуна автомобіля. Під час перевезення риби у холодну пору року до цистерни подається тепле повітря із теплообмінника, у теплу пору року додається лід, який перевозять у спеціальних відсіках.

Перед завантаженням риби в автоцистерну температура води доводиться до значення, передбаченого пунктом 65 цих Правил. З метою аерації води за 10-15 хвилин до завантаження риби до автоцистерни включають компресор, який працює протягом всього періоду перевезення. Автоцистерна заповнюється водою таким чином, щоб залишився повітряний простір заввишки 3-4 сантиметри для виходу відпрацьованого повітря.

74. Допускається перевезення риби на незначні відстані у брезентових чанах розміром 2x2x1,5 метра, що встановлюються на вантажних автомобілях та заповнюються водою в обсязі 2 куб. метри.

75. Перевезення призначених для розведення і акліматизації раків, риби, рибопосадкового матеріалу здійснюється відповідно до правил перевезення швидкопсувних вантажів на залізничному транспорті.

Риба перед перевезенням витримується в окремих водоймах або басейнах для підготовки до умов перевезення.

Риба перевозиться тільки в спеціальних живорибних вагонах у чистій воді, без шкідливих домішок із забезпеченням належної аерації (як правило, пасажирськими поїздами).

Перевезення морської риби здійснюється протягом усього року виключно у морській воді. Максимальний строк перевезення морської риби становить дві доби.

Співвідношення риби та води у вагонах з примусовою аерацією становить для:

амура, буффало, коропа, сазана, вугра - 1:1,25;

карася, лина - 1:1;

форелі, судака - 1:5;

білозірки, жереха, ляща, синця, товстолобика, щуки, в’язя та інших прісноводних риб - 1:2;

морської риби - 1:10.

У процесі перевезення видаляється загибла риба.

Раків перевозять у ящиках, між якими влаштовуються проміжки для циркуляції повітря, або в корзинах з лози у формі зрізаного конуса. При цьому раків перекладають сухим мохом, чистими сухими водоростями або сіном. Інтервал між виловом та завантаженням раків не повинен перевищувати 36 годин.

До перевезення допускаються тільки живі раки. Перевезення раків лиманних, озерних та ставкових здійснюється не пізніше ніж через дві доби, а річкових - до шести діб з моменту вилову.

76. Перевезення молоді лососевих та осетрових риб на значні відстані здійснюється авіаційним транспортом. При цьому використовуються поліетиленові пакети та ізотермічні контейнери для запобігання різким коливанням температури води.

В ізотермічному контейнері (розміром 158x51x46 сантиметрів) допускається перевезення до 50 кілограмів риби без води у рамках в один - два ряди. Контейнери повинні зберігати ізотермічність за температури від -20°C до +20. Під час перевезення рибу зрошують і охолоджують насиченою киснем водою кожні 20-30 хвилин. Тривалість перевезення в таких умовах становить три - чотири години.

Після прибуття літака до місця призначення рибу разом з водою поміщають у спеціальну живорибну машину, а потім - у ставок, який зариблюється.

77. Для перевезення риби морським та річковим транспортом використовуються живорибні судна типу "Акваріум", оснащені ємностями для транспортування (по 20 куб. метрів кожна), що вміщують до 55 тонн риби і можуть використовуватися для перевезення молоді осетрових риб з рибницьких заводів.

Для перевезення плідників, товарної риби та дрібних гідробіонтів застосовуються живорибні прорізи астраханського типу об’ємом 30 куб. метрів.

78. Перевезення живої риби для реалізації у торговельній мережі здійснюється згідно з вимогами ДСТУ 2284-93 "Риба жива. Загальні технічні умови".

79. Нормативи перевезення риби в рибницьких господарствах наведені у додатку 5.