1. До працівників Служби судової охорони належать особи, яким присвоєно спеціальні звання співробітників Служби судової охорони, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони.
2. Порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони регулюється цим Законом та положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.
3. На державних службовців Служби судової охорони поширюється дія Закону України "Про державну службу". Посади державних службовців Служби судової охорони відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.
4. Повноваження керівника державної служби у Службі судової охорони здійснюють Голова Служби судової охорони та керівники територіальних підрозділів Служби судової охорони.
5. Трудові відносини працівників, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони, регулюються законодавством України про працю.
6. Для захисту своїх прав та законних інтересів працівники Служби судової охорони можуть утворювати професійні об’єднання та професійні спілки відповідно до Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". Професійним спілкам співробітників Служби судової охорони та їх членам заборонено організовувати страйки або брати в них участь.
( Закон доповнено статтею 162-1 згідно із Законом № 1417-IX від 27.04.2021 )
Стаття 163. Проходження служби у Службі судової охорони
1. До кандидатів на посади співробітників Служби судової охорони застосовуються вимоги, передбачені Законом України "Про Національну поліцію" для кандидатів на службу в поліції.
Спеціальні кваліфікаційні вимоги до кандидатів на посади співробітників Служби судової охорони визначаються Головою Служби.
2. Призначення на посади та звільнення з посад співробітників Служби судової охорони у центральному органі управління та керівників і заступників керівників територіальних підрозділів Служби здійснюється Головою Служби судової охорони, а інших співробітників Служби судової охорони у територіальних підрозділах - керівниками відповідних територіальних підрозділів.
Призначення на посади співробітників Служби судової охорони (крім призначення на рівнозначні або нижчі посади) здійснюється виключно за результатами конкурсу, що проводиться Державною судовою адміністрацією України в порядку, визначеному Вищою радою правосуддя.
3. На співробітників Служби судової охорони поширюються обмеження та вимоги, встановлені Законом України "Про запобігання корупції", а також передбачені для поліцейських Законом України "Про Національну поліцію" обмеження, пов’язані зі службою в поліції.
4. На співробітників Служби судової охорони поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Порядок проведення службового розслідування стосовно співробітників Служби судової охорони та утворення дисциплінарних комісій, їх повноваження встановлюються Головою Служби судової охорони.
( Статтю 163 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1417-IX від 27.04.2021 )
5. Час проходження служби у Службі судової охорони зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю,
а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.
( Абзац другий частини п'ятої статті 163 виключено на підставі Закону № 1417-IX від 27.04.2021 )
6. З метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки, визначення відповідності займаним посадам співробітників Служби судової охорони, вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення співробітників Служби судової охорони через службову невідповідність проводиться їх атестування в порядку, що визначається Головою Служби судової охорони.
( Частину сьому статті 163 виключено на підставі Закону № 1417-IX від 27.04.2021 )
8. Співробітники Служби судової охорони забезпечуються за рахунок держави одностроєм і знаками розрізнення.
Зразки однострою співробітників Служби судової охорони, правила його носіння та норми належності затверджує Державна судова адміністрація України за поданням Голови Служби судової охорони.
9. Використання спеціальних звань, однострою і службового посвідчення співробітника Служби судової охорони особою, яка не є співробітником Служби судової охорони, заборонено і має наслідком відповідальність відповідно до закону.
Стаття 164. Спеціальні звання співробітників Служби судової охорони
1. Установлюються такі спеціальні звання співробітників Служби судової охорони:
1) спеціальні звання молодшого складу:
рядовий Служби судової охорони;
капрал Служби судової охорони;
сержант Служби судової охорони;
старший сержант Служби судової охорони;
2) спеціальні звання середнього складу:
молодший лейтенант Служби судової охорони;
лейтенант Служби судової охорони;
старший лейтенант Служби судової охорони;
капітан Служби судової охорони;
майор Служби судової охорони;
підполковник Служби судової охорони;
полковник Служби судової охорони;
3) спеціальне звання вищого складу:
генерал Служби судової охорони.
2. Установлюються такі строки вислуги в спеціальних званнях співробітників Служби судової охорони: капрал Служби судової охорони - 1 рік; сержант Служби судової охорони - 3 роки; молодший лейтенант Служби судової охорони - 1 рік; лейтенант Служби судової охорони - 2 роки; старший лейтенант Служби судової охорони - 3 роки; капітан Служби судової охорони - 4 роки; майор Служби судової охорони - 4 роки; підполковник Служби судової охорони - 5 років.
3. Строки вислуги в званнях рядового Служби судової охорони, старшого сержанта Служби судової охорони, полковника Служби судової охорони, генерала Служби судової охорони не встановлюються.
4. Граничні спеціальні звання молодшого, середнього складу Служби судової охорони за штатними посадами встановлюються Головою Служби судової охорони.
Граничне спеціальне звання вищого складу Служби судової охорони за штатними посадами встановлюється Президентом України.
5. Спеціальне звання вищого складу Служби судової охорони присвоюється Президентом України, інші спеціальні звання Служби судової охорони - відповідно до положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони.
6. Співробітник Служби судової охорони (крім співробітників, які мають спеціальні звання вищого складу) може бути понижений у спеціальному званні на один ступінь унаслідок застосування відповідного дисциплінарного стягнення на підставах і в порядку, визначених для поліцейських Дисциплінарним статутом Національної поліції України.
Співробітникам Служби судової охорони, пониженим у спеціальному званні на один ступінь, чергові спеціальні звання присвоюються в порядку, передбаченому цим Законом та положенням про проходження служби співробітниками Служби судової охорони.
Стаття 165. Соціальний захист співробітників Служби судової охорони
1. Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
2. Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.
3. Співробітникам Служби судової охорони гарантується інший соціальний захист в обсягах та порядку, передбачених Законом України "Про Національну поліцію" для поліцейських, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на фінансування Служби судової охорони.
( Статтю 160 замінено главою 4 згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018 )
Розділ XII
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", крім пунктів 39 та 48 цього розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
2. Визнати таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), крім положень, зазначених у пункті 7 цього розділу.
( Пункт 2 розділу ХІІ із змінами, внесеними згідно із Законом № 3481-IX від 21.11.2023 )
3. Районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя продовжують здійснювати свої повноваження без обмеження строком до утворення та початку діяльності окружних господарських судів, юрисдикція яких розповсюджується на відповідну територію.
( Пункт 3 розділу ХІІ доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
Апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
3-1. До набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку з утворенням (ліквідацією) районів:
1) відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX;
2) добір та призначення на посаду судді до місцевих окружних судів та господарських окружних судів, утворених указами Президента України від 29 грудня 2017 року № 449/2017, № 450/2017, № 451/2017 та № 453/2017, не здійснюються.
( Розділ ХІІ доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 950-IX від 03.11.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1874-IX від 16.11.2021; в редакції Законів № 2808-IX від 01.12.2022, № 3511-IX від 09.12.2023 )
3-2. Установити, що під час ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва положення частини шостої статті 147 цього Закону щодо порядку припинення здійснення правосуддя судом, що ліквідується, та передачі ним судових справ застосовуються з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду".
( Розділ ХІІ доповнено пунктом 3-2 згідно із Законом № 2826-IX від 13.12.2022 )
4. Протягом дванадцяти місяців з дня набрання чинності цим Законом:
( Абзац перший пункту 4 розділу ХІІ із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 )
1) утворюється Верховний Суд у порядку та у складі, що визначені цим Законом;
2) призначаються судді Верховного Суду за результатами конкурсу, проведеного відповідно до цього Закону.
( Положення пункту 4 розділу ХІІ визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 2-р/2020 від 18.02.2020 )
4-1. Судді Верховного Суду України, обрані на посади до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", продовжують здійснювати свої повноваження як судді Верховного Суду відповідної спеціалізації до звільнення або припинення їхніх повноважень з підстав, визначених Конституцією України.
Голова Верховного Суду у двадцятиденний строк з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 щодо забезпечення безперервності здійснення правосуддя найвищим судом у системі судоустрою України" зараховує суддів, зазначених в абзаці першому цього пункту, які станом на день набрання чинності зазначеним законом перебувають у штаті Верховного Суду України, до штату Верховного Суду - у касаційний суд тієї спеціалізації, яка відповідає спеціалізації судової палати Верховного Суду України, в якій такий суддя здійснював правосуддя.
( Розділ ХІІ доповнено пунктом 4-1 згідно із Законом № 3481-IX від 21.11.2023 )
4-2. Працівники апарату Верховного Суду України, повноваження яких не припинені, за особистою заявою переводяться на рівнозначні посади в апараті Верховного Суду, за умови наявності рівнозначних вакантних посад, у порядку, встановленому законом, без обов’язкового проведення конкурсу.
Працівники апарату Верховного Суду України, зазначені в абзаці першому цього пункту, протягом 30 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 щодо забезпечення безперервності здійснення правосуддя найвищим судом у системі судоустрою України" подають особисту заяву про переведення на рівнозначну вакантну посаду в апараті Верховного Суду.
( Розділ ХІІ доповнено пунктом 4-2 згідно із Законом № 3481-IX від 21.11.2023 )
5. Верховний Суд діє на матеріально-технічній базі Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України.
( Пункт 5 розділу ХІІ в редакції Закону № 3481-IX від 21.11.2023 )
5-1. Тимчасово виконуючий обов’язки керівника апарату Верховного Суду затверджує тимчасову структуру, тимчасову чисельність апарату Верховного Суду та призначає на посади працівників апарату Верховного Суду у кількості, необхідній для забезпечення початку роботи Верховного Суду.
( Розділ ХІІ доповнено пунктом 5-1 згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 )
6. Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України діють у межах їх повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом у складі, визначеному цим Законом.
7.
( Окремий припис пункту 7 розділу ХІІ визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), в тім, що він установлює для суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України до припинення діяльності цих судів гарантії, визначені Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI зі змінами, зокрема винагороду судді, згідно з Рішенням Конституційного Суду № 3-р(II)/2024 від 26.03.2024. Окремий припис пункту 7 розділу XII утрачає чинність із дня ухвалення Рішення )
З дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку. До припинення діяльності статус, структура, повноваження, порядок роботи, права, обов’язки, гарантії суддів цих судів визначаються Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами).
( Пункт 7 розділу ХІІ із змінами, внесеними згідно із Законом № 3481-IX від 21.11.2023 )
7-1. Судді, зазначені в абзаці першому пункту 4-1 цього розділу (крім тих, які пройшли перевірку на відповідність займаній посаді до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 щодо забезпечення безперервності здійснення правосуддя найвищим судом у системі судоустрою України"), оцінюються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на відповідність займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей, передбачених цим пунктом.
Кваліфікаційне оцінювання таких суддів проводиться на підставі рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про призначення кваліфікаційного оцінювання. Кваліфікаційне оцінювання за критерієм компетентності проводиться лише шляхом проведення співбесіди.
Громадська рада доброчесності сприяє Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності таких суддів критеріям професійної етики та доброчесності.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України здійснює відповідне оцінювання першочергово.
( Розділ ХІІ доповнено пунктом 7-1 згідно із Законом № 3481-IX від 21.11.2023 )
8. День початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, визначається рішенням його Пленуму, що публікується на веб-порталі судової влади та в газеті "Голос України".
( Положення пункту 8 розділу ХІІ визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 2-р/2020 від 18.02.2020 )
9. Верховний Суд розпочинає роботу за умови призначення щонайменше шістдесяти п’яти суддів Верховного Суду за результатами конкурсу, проведеного відповідно до цього Закону.
( Положення пункту 9 розділу ХІІ визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 2-р/2020 від 18.02.2020 )
10. Кількість посад у кожному з касаційних судів визначається з урахуванням вимог цього Закону щодо палат, які обов’язково створюються у касаційному суді, порядку формування Великої Палати Верховного Суду та з урахуванням інших визначених законом вимог.
11. Не пізніше ніж через п’ять днів з дня призначення шістдесят п’ятого судді Верховного Суду, за принципом рівного представництва від кожного касаційного суду створюється організаційний комітет, який скликає Пленум Верховного Суду в тридцятиденний строк.
( Положення пункту 11 розділу ХІІ визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 2-р/2020 від 18.02.2020 )
12. Не пізніше ніж через десять днів з дня початку роботи Верховного Суду судді кожного касаційного суду проводять збори для вирішення питань внутрішньої діяльності касаційного суду відповідно до цього Закону та обрання суддів до Великої Палати Верховного Суду.
13. Проведення конкурсу на посади суддів Верховного Суду у відповідних касаційних судах має бути розпочато не пізніше двох місяців з дня набрання чинності цим Законом.
( Положення пункту 13 розділу ХІІ визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 2-р/2020 від 18.02.2020 )
14. Судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України мають право брати участь у конкурсі на посади суддів Верховного Суду у відповідних касаційних судах у порядку, визначеному цим Законом.
У разі якщо кандидати з числа суддів мають однакову позицію за рейтингом, визначеним за результатами кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Верховного Суду, при всіх інших рівних умовах перевага надається судді, який має більший стаж роботи в судах касаційної інстанції чи Верховному Суді України.
( Пункт 14 розділу ХІІ із змінами, внесеними згідно із Законом № 3481-IX від 21.11.2023 )
14-1. Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України може бути переведений до апеляційного суду чи місцевого суду, що відповідає спеціалізації такого судді, у порядку, передбаченому статтями 53 та 82 цього Закону, без проведення конкурсу, з урахуванням особливостей, передбачених цим пунктом.
Переведення такого судді здійснюється Вищою радою правосуддя на підставі його особистої заяви протягом 30 днів з дня її надходження, незалежно від наявності у відповідному суді вакантної посади судді.
Заява про переведення подається суддями, зазначеними в абзаці першому цього пункту, до Вищої ради правосуддя протягом 30 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 щодо забезпечення безперервності здійснення правосуддя найвищим судом у системі судоустрою України".
У разі неподання заяви про переведення протягом зазначеного строку Вища рада правосуддя пропонує такому судді переведення до апеляційного суду, що відповідає спеціалізації такого судді, визначеного Вищою радою правосуддя самостійно, в якому є вакантна посада судді.
Незгода судді з таким переведенням є підставою для звільнення його з посади відповідно до пункту 5 частини шостої статті 126 Конституції України.
Рішення про переведення судді приймається Вищою радою правосуддя без надання рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
( Розділ ХІІ доповнено пунктом 14-1 згідно із Законом № 3481-IX від 21.11.2023 )
14-2. Судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, переведені до інших судів відповідно до пункту 14- 1 цього розділу (крім тих, які успішно пройшли оцінювання на відповідність займаній посаді до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 щодо забезпечення безперервності здійснення правосуддя найвищим судом у системі судоустрою України"), оцінюються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на відповідність займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності у порядку, визначеному цим Законом, першочергово.
( Розділ ХІІ доповнено пунктом 14-2 згідно із Законом № 3481-IX від 21.11.2023 )
14-3. Судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, переведені до інших судів, а також ті, які виявили бажання звільнитися у відставку, за статусом, рівнем грошового забезпечення та рівнем соціально-побутового забезпечення прирівнюються до суддів вищих спеціалізованих судів.
( Розділ ХІІ доповнено пунктом 14-3 згідно із Законом № 3481-IX від 21.11.2023 )
14-4. У разі звільнення у зв’язку з поданням заяви про відставку незалежно від займаної посади суддям Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України гарантується призначення щомісячного довічного грошового утримання у розмірі та в порядку, передбачених цим Законом, виходячи з розміру суддівської винагороди, що обчислюється з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду.
Судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, яким призначено розмір щомісячного довічного грошового утримання відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529 із наступними змінами), мають право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання у порядку та розмірі, визначених частиною третьою статті 142 цього Закону, виходячи з розміру суддівської винагороди, що обчислюється з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду.
Особові справи суддів, зазначених у цьому пункті, підлягають зберіганню у Верховному Суді, на який покладається видача документів для призначення/перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
( Розділ ХІІ доповнено пунктом 14-4 згідно із Законом № 3481-IX від 21.11.2023 )
15. Вищий суд з питань інтелектуальної власності утворюється та проведення конкурсу на посади суддів у цьому суді має бути оголошено протягом дванадцяти місяців з дня набрання чинності цим Законом.
16. Вищий антикорупційний суд утворюється та проведення конкурсу на посади суддів у цьому суді має бути оголошено протягом дванадцяти місяців з дня набрання чинності законом, який визначає спеціальні вимоги до суддів цього суду.
17. Повноваження суддів, призначених на посаду строком на п’ять років до набрання чинності цим Законом, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено.
За умови підтвердження відповідності займаній посаді відповідно до пункту 20 цього розділу судді, повноваження яких припинилися у зв’язку із закінченням строку, на який їх було призначено (крім суддів, звільнених з посади), призначаються на посаду судді до суду, до якого вони були призначені або переведені (крім тимчасового переведення шляхом відрядження) на день припинення повноважень.
( Пункт 17 розділу ХІІ в редакції Закону № 3511-IX від 09.12.2023 )
18. Судді, обрані на посади голови суду або заступника голови суду до набрання чинності цим Законом, здійснюють повноваження голови суду, заступника голови суду до закінчення строку, на який їх обрано.
19. Участь кандидатів на посаду судді, які на шістдесятий день з дня набрання чинності цим Законом не відповідають вимогам для призначення на посаду судді відповідно до Конституції України, у процедурах добору чи призначення припиняється.
20. Відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри", та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, - пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Відмовою від проходження оцінювання судді на відповідність займаній посаді вважається систематична (тричі) неявка судді на будь-який з етапів такого оцінювання за відсутності для цього поважних причин або за відсутності інформації про причини неявки.
Факт відмови судді від проходження оцінювання на відповідність займаній посаді встановлюється рішенням Комісії у пленарному складі. Під час ухвалення такого рішення у засіданні Комісії може брати участь представник Громадської ради доброчесності.
У разі систематичної (тричі) неявки судді на будь-який з етапів оцінювання на відповідність займаній посаді Комісія може розглянути питання щодо відповідності такого судді займаній посаді за його відсутності.
( Пункт 20 розділу ХІІ в редакції Закону № 3511-IX від 09.12.2023 )
20-1. Якщо Вищою радою правосуддя відмовлено в задоволенні подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про звільнення судді у зв’язку з його невідповідністю займаній посаді, суддя вважається таким, чию відповідність займаній посаді не оцінено відповідно до підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.
У такому разі оцінювання відповідності такого судді займаній посаді продовжується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України в пленарному складі із стадії, що визначена Вищою радою правосуддя у рішенні про відмову в задоволенні подання про звільнення такого судді.
Якщо Вищою радою правосуддя не визначено таку стадію, оцінювання продовжується із стадії, визначеної Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з урахуванням мотивів рішення Вищої ради правосуддя про відмову в задоволенні подання про звільнення такого судді, включаючи рішення, прийняті Вищою радою правосуддя до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри".
( Розділ ХІІ доповнено пунктом 20-1 згідно із Законом № 3511-IX від 09.12.2023 )
20-2. Суддя, зазначений в абзаці першому пункту 20 цього розділу, який після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри" за результатами кваліфікаційного оцінювання у межах конкурсу на посаду судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду в межах своєї спеціалізації підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, вважається таким, що пройшов оцінювання та підтвердив відповідність займаній посаді відповідно до пункту 20 цього розділу.
( Розділ ХІІ доповнено пунктом 20-2 згідно із Законом № 3511-IX від 09.12.2023 )
21. Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує процедури кваліфікаційного оцінювання, розпочаті до набрання чинності цим Законом, за правилами, які діяли на день початку такого кваліфікаційного оцінювання, та з урахуванням особливостей, передбачених цим пунктом. Судді, які за результатами цих процедур підтвердили свою можливість здійснювати правосуддя у відповідному суді, не проходять процедуру оцінювання для підтвердження відповідності займаній посаді відповідно до пункту 20 цього розділу.
Процедури первинного кваліфікаційного оцінювання, розпочаті відповідно до Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" та незавершені станом на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри", завершуються колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Судді, які в межах таких процедур первинного кваліфікаційного оцінювання не з’явилися для складання іспиту, проходять процедуру оцінювання для підтвердження відповідності займаній посаді відповідно до пункту 20 цього розділу.
Судді, які в межах таких процедур первинного кваліфікаційного оцінювання не підтвердили можливість здійснення правосуддя у відповідному суді, на підставі подання колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відстороняються Вищою радою правосуддя від здійснення правосуддя та проходять процедуру оцінювання для підтвердження відповідності займаній посаді відповідно до пункту 20 цього розділу.
( Пункт 21 розділу ХІІ в редакції Закону № 3511-IX від 09.12.2023 )( Пункт 22 розділу ХІІ виключено на підставі Закону № 193-IX від 16.10.2019 )( Пункт 23 розділу ХІІ виключено на підставі Закону № 193-IX від 16.10.2019 )
24. Розмір посадового окладу судді становить:
( Абзац перший пункту 24 розділу ХІІ в редакції Закону № 3481-IX від 21.11.2023 )
1) з 1 січня 2017 року:
а) для судді місцевого суду - 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
в) для судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) з 1 січня 2018 року:
а) для судді місцевого суду - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
3) з 1 січня 2019 року:
а) для судді місцевого суду - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
4) з 1 січня 2020 року:
а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
( Пункт 24 розділу XII в редакції Закону № 1774-VIII від 06.12.2016 )( Пункт 25 розділу ХІІ виключено на підставі Закону № 3481-IX від 21.11.2023 )
26. Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, обрані (призначені) на посади до набрання чинності цим Законом, продовжують виконувати свої повноваження до закінчення строку, на який їх обрано (призначено).
Встановити, що до 1 січня 2017 року для членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України розмір посадового окладу становить 10 розмірів мінімальної заробітної плати, збільшених на коефіцієнт 1,3, та зберігаються надбавки і доплати, передбачені законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
( Пункт 26 розділу XII доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
27. Протягом тридцяти днів з дня набрання чинності цим Законом Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та Голова Державної судової адміністрації України призначають додатково по одному члену Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
28. Протягом сорока п’яти днів з дня набрання чинності цим Законом Вища кваліфікаційна комісія суддів України повинна прийняти рішення щодо формування та персонального складу її палат.
29. Кандидати на посаду судді, які були зараховані до резерву на заміщення вакантних посад суддів та включені до рейтингового списку, у разі якщо закінчення трирічного строку припало на період одного року до набрання або дев’яноста днів після набрання чинності цим Законом, а також кандидати, щодо яких на день набрання чинності цим Законом внесені рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, але яких не призначено на посаду судді, мають право взяти участь у доборі на посаду судді у порядку, встановленому цим Законом, без складання відбіркового іспиту та проходження спеціальної підготовки. Такі кандидати повторно складають кваліфікаційний іспит та беруть участь у конкурсі на зайняття посади судді відповідно до результатів такого іспиту.
( Пункт 29 розділу ХІІ із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 )
29-1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України, утворена відповідно до цього Закону, завершує конкурсні процедури, розпочаті Вищою кваліфікаційною комісією суддів України до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" за правилами, які діяли на день початку таких процедур.
( Розділ ХІІ доповнено пунктом 29-1 згідно із Законом № 1629-IX від 13.07.2021; в редакції Закону № 3511-IX від 09.12.2023 )
29-2. Перебіг строку дії результатів кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді, у тому числі тих, яких було зараховано до резерву на заміщення вакантних посад суддів, зупиняється з дня припинення повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 50, ст. 354).
( Розділ ХІІ доповнено пунктом 29-2 згідно із Законом № 1629-IX від 13.07.2021 )
29-3. З дня формування нового складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, утвореної відповідно до цього Закону, перебіг строку, зупиненого відповідно до пункту 29- 2 цього розділу, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
( Розділ ХІІ доповнено пунктом 29-3 згідно із Законом № 1629-IX від 13.07.2021 )
30. Матеріали та рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про обрання суддів безстроково, щодо яких на день набрання чинності цим Законом Верховною Радою України рішення не прийнято, направляються Верховною Радою України до Вищої ради правосуддя протягом десяти днів з дня набрання ним чинності. Вища рада правосуддя на своєму засіданні у пленарному складі вирішує питання щодо кожного судді про його призначення або відмову у призначенні з одночасним поверненням матеріалів Вищій кваліфікаційній комісії суддів України. Рішення Вищої ради правосуддя про відмову у внесенні подання про призначення судді на посаду Президентові України є підставою припинення трудових відносин судді із відповідним судом на підставі статті 125 цього Закону.
( Пункт 30 розділу ХІІ із змінами, внесеними згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018 )
31. Заяви (скарги) щодо поведінки суддів місцевих та апеляційних судів, отримані Вищою кваліфікаційною комісією суддів України до набрання чинності цим Законом, передаються для розгляду Вищій раді правосуддя, якщо на день набрання чинності цим Законом Комісією не прийнято рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Якщо на день набрання чинності цим Законом Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення про відкриття дисциплінарної справи, така справа розглядається колегіями Комісії, визначеними за її рішеннями, у порядку, що діяв на день відкриття дисциплінарної справи. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, Вища кваліфікаційна комісія суддів України застосовує дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом.
Якщо на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя" дисциплінарні справи, зазначені в абзаці другому цього пункту, не розглянуті Комісією, такі справи передаються для розгляду Вищій раді правосуддя. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, Вища рада правосуддя застосовує дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом. Особливості підготовки до розгляду, розгляду таких справ визначаються Вищою радою правосуддя з урахуванням положень Закону України "Про Вищу раду правосуддя".
( Пункт 31 розділу ХІІ доповнено абзацом третім згідно із Законом № 3378-IX від 06.09.2023 )
32. Заяви (скарги) щодо поведінки суддів Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, а також дисциплінарні справи, порушені Вищою радою юстиції до набрання чинності цим Законом, рішення стосовно яких не прийнято, передаються дисциплінарним органам Вищої ради правосуддя для розгляду та прийняття рішень. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, дисциплінарні органи Вищої ради правосуддя застосовують дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом. Дисциплінарні справи, відкриті до набрання чинності цим Законом, розглядаються дисциплінарними органами Вищої ради правосуддя у порядку, який діяв на день відкриття дисциплінарної справи.
33. Заяви, які передані Тимчасовою спеціальною комісією з перевірки суддів судів загальної юрисдикції Вищій раді юстиції відповідно до частини п’ятої статті 2 Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні", дисциплінарні органи Вищої ради правосуддя розглядають у порядку та строки, встановлені законом для здійснення дисциплінарного провадження. За результатами розгляду таких заяв застосовуються дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом.
34. Пункт 10 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., №№ 18-20, ст. 132) визнати таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом.
Суддя, який був прикріплений до іншого суду за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, має право на отримання посадового окладу за період з дня закінчення строку такого прикріплення до дня прийняття Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рішення про його відрядження.
Суддя, який був прикріплений до іншого суду за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідно до пункту 10 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", вважається прикріпленим до такого суду до дня прийняття Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рішення про його відрядження. Строк такого прикріплення не може перевищувати шість місяців з дня набрання чинності цим Законом.
Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
( Пункт 34 розділу XII доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
35. Голова Державної судової адміністрації України, заступники Голови Державної судової адміністрації України продовжують виконувати свої повноваження до призначення Голови Державної судової адміністрації України та його заступників відповідно до цього Закону.
36. З дня набрання чинності цим Законом та до внесення відповідних змін до законодавства про Конституційний Суд України фінансове забезпечення функціонування та діяльності Конституційного Суду України, розмір суддівської винагороди суддів Конституційного Суду України, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді Конституційного Суду України визначаються відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами).
До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.
37. Списки присяжних мають бути сформовані відповідно до процедури, передбаченої цим Законом, протягом шести місяців з дня набрання ним чинності. До списків присяжних дозволяється включати громадян, обраних народними засідателями.
38. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи формування і ведення суддівських досьє (досьє кандидатів на посаду судді) такі досьє можуть формуватися і вестися у паперовій формі.
39. Тимчасово, на період до початку виконання в повному обсязі повноважень Служби судової охорони, підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення безпеки учасників судового процесу здійснюється підрозділами Національної поліції України та Національної гвардії України.
40. Положення цього Закону застосовуються з урахуванням норм розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.
41. Вищій кваліфікаційній комісії суддів України:
1) протягом тридцяти днів з дня набрання чинності цим Законом затвердити форми декларацій родинних зв’язків судді та кандидата на посаду судді, форму декларації доброчесності судді, а також оприлюднити затверджені форми декларацій на офіційному веб-сайті Комісії;
2) у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом здійснити організаційно-технічні заходи, необхідні для заповнення декларації родинних зв’язків судді (кандидата на посаду судді) та декларації доброчесності судді на офіційному веб-сайті Комісії відповідно до цього Закону;
3) протягом дванадцяти місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи формування і ведення суддівських досьє (досьє кандидатів на посаду судді).
( Підпункт 3 пункту 41 розділу ХІІ із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 )
42. Судді зобов’язані подати до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію родинних зв’язків судді та декларацію доброчесності судді: