( Частина шоста статті 135 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018 )
7. Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.
8. Суддям виплачується щомісячна доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Цілком таємно", - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "Таємно", - 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.
9. Обсяги видатків на забезпечення виплати суддівської винагороди здійснюються за окремим кодом економічної класифікації видатків.
10. Суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу.
Стаття 136. Відпустка
1. Суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.
Стаття 137. Стаж роботи судді
1. До стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:
1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;
2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
2. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
( Статтю 137 доповнено частиною другою згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018 )
Стаття 138. Забезпечення житлових умов судді
1. Після призначення на посаду суддя, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження суду органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, якщо інший порядок забезпечення службовим житлом не передбачено законом.
( Частина перша статті 138 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018 )
Стаття 139. Забезпечення потреб судді, пов’язаних з його діяльністю
1. Суддя забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України мантією та нагрудним знаком.
2. Суддя забезпечується окремим кабінетом, робочим місцем та необхідними для роботи засобами.
Стаття 140. Державний захист суддів та членів їхніх сімей
1. Судді, члени їхніх сімей та їхнє майно перебувають під особливим захистом держави. Служба судової охорони, органи правопорядку зобов’язані вживати необхідних заходів для забезпечення безпеки судді, членів його сім’ї, збереження їхнього майна, якщо від судді надійде відповідна заява.
2. Вчинені у зв’язку зі службовою діяльністю судді посягання на його життя і здоров’я, знищення чи пошкодження його майна, погроза вбивством, насильством чи пошкодженням майна судді, образа чи наклеп на нього, а також посягання на життя і здоров’я членів його сім’ї (батьків, дружини, чоловіка, дітей), погроза їм вбивством, пошкодженням майна мають наслідком відповідальність, установлену законом.
3. Суддя має право на забезпечення засобами захисту, які йому надаються Службою судової охорони, утвореною відповідно до цього Закону.
Стаття 141. Соціальне страхування судді
1. Обов’язкове державне страхування життя і здоров’я суддів здійснюється за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування".
Розділ X
СТАТУС СУДДІ У ВІДСТАВЦІ
Стаття 142. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці
1. Судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
2. Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".
3. Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
( Частина третя статті 142 в редакції Закону № 1798-VIII від 21.12.2016 )
4. У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
5. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
( Частина п'ята статті 142 в редакції Закону № 1798-VIII від 21.12.2016 )
Стаття 143. Вихідна допомога судді у зв’язку з відставкою
1. Судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою.
2. У разі якщо суддя, відставка якого була припинена у зв’язку з повторним призначенням на посаду, знову подасть заяву про відставку, виплата вихідної допомоги не здійснюється.
Стаття 144. Медичне обслуговування та санаторно-курортне лікування суддів та членів їхніх сімей
1. Суддя та члени його сім’ї мають право на безоплатне медичне обслуговування у державних закладах охорони здоров’я. Члени сім’ї судді можуть обслуговуватися в тих медичних закладах, де обслуговується суддя.
Стаття 145. Припинення відставки судді
1. Відставка судді припиняється в разі:
1) повторного призначення його на посаду;
2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього за вчинення умисного злочину;
3) припинення його громадянства або набуття ним громадянства іншої держави;
4) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим.
2. Припинення відставки судді є підставою для припинення виплати йому щомісячного довічного грошового утримання, що було нараховано у зв’язку з відставкою.
3. У разі припинення відставки судді з підстави, визначеної пунктом 2 частини першої цієї статті, пенсія судді нараховується на загальних підставах.
4. Рішення про припинення відставки судді приймається Вищою радою правосуддя.
Розділ XI
ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СУДІВ
Глава 1. Загальні питання забезпечення діяльності судів
Стаття 146. Особливості забезпечення функціонування судової влади
1. Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів відповідно до Конституції України.
2. Забезпечення функціонування судової влади передбачає:
1) окреме визначення у Державному бюджеті України видатків на утримання судів не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення правосуддя відповідно до закону;
2) законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування судів;
3) гарантування достатнього рівня соціального забезпечення суддів.
3. Видатки на утримання судів визначаються з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.
Стаття 147. Система забезпечення функціонування судової влади
1. В Україні діє єдина система забезпечення функціонування судової влади - судів, органів суддівського врядування, інших державних органів та установ системи правосуддя.
2. Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Державна судова адміністрація України та Національна школа суддів України, інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування беруть участь в організаційному забезпеченні діяльності судів у випадках і порядку, визначених цим та іншими законами.
3. Державна судова адміністрація України забезпечує виконання рішень про утворення чи припинення (ліквідацію) судів.
4. Державна судова адміністрація України може встановлювати скорочені строки для процедур припинення судів як юридичних осіб за умови виконання нею цивільних зобов’язань ліквідованого суду на підставі вимог кредиторів, заявлених у визначений законом строк.
5. Для здійснення дій щодо реєстрації новоутвореного суду як юридичної особи, забезпечення необхідних дій для належного початку його роботи та представництва такого суду як органу державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами Державна судова адміністрація України приймає рішення про призначення тимчасово виконуючого обов’язки керівника апарату новоутвореного суду. Тимчасово виконуючий обов’язки керівника апарату суду здійснює вказані повноваження керівника суду як юридичної особи до моменту призначення, обрання чи переведення на посаду судді такого суду щонайменше одного судді та продовжує здійснювати виконання обов’язків керівника апарату суду до призначення відповідного керівника апарату суду згідно з процедурами, визначеними законодавством про державну службу, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
( Частина п'ята статті 147 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 )
6. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Суд, що ліквідується, в місячний строк з дня припинення здійснення правосуддя передає до новоутвореного суду матеріали та документи, пов’язані зі здійсненням таким судом повноважень, зокрема, архівні справи з основної діяльності, строки тимчасового зберігання яких ще не закінчилися, документи, не завершені в діловодстві, а також документи з кадрових питань в паперовому та електронному вигляді, фонди бібліотек, а судові справи та матеріали проваджень, що перебувають у володінні суду, що ліквідується, передаються негайно, до дня початку роботи новоутвореного суду.
( Частину шосту статті 147 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018 )
7. У разі неможливості здійснення правосуддя судом з об’єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв’язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.
( Частина сьома статті 147 в редакції Закону № 2112-IX від 03.03.2022 )
Стаття 148. Засади фінансування судів
1. Фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
2. Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.
3. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють:
1) Верховний Суд - щодо фінансового забезпечення його діяльності;
1-1) вищий спеціалізований суд - щодо фінансового забезпечення його діяльності;
( Частину третю статті 148 доповнено пунктом 1-1 згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018 )
2) Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України;
3) Вища рада правосуддя - щодо фінансового забезпечення її діяльності.
4. Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України.
5. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначаються окремим рядком щодо Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, апеляційної палати вищого спеціалізованого суду, а також у цілому щодо апеляційних, місцевих судів.
( Частина п'ята статті 148 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018 )
6. Видатки кожного місцевого та апеляційного суду всіх видів та спеціалізації, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України визначаються у Державному бюджеті України в окремому додатку.
( Частина шоста статті 148 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018 )
7. Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України не можуть бути скорочені в поточному фінансовому році.
8. Контроль за додержанням вимог цього Закону щодо фінансування судів здійснюється у порядку, встановленому законом.
9. Особливості підготовки і розгляду проекту закону про Державний бюджет України в частині фінансування судів, інших органів та установ у системі правосуддя визначаються законом.
Стаття 149. Порядок фінансування судів
1. Суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
Стаття 150. Державна служба в системі правосуддя, оплата праці та соціальні гарантії
1. Призначення на посади державних службовців, працівників, які виконують функції з обслуговування, оплата праці та соціальні гарантії працівників апаратів місцевих, апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, апарату Верховного Суду, секретаріатів Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, Служби судової охорони регулюються нормами законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Особливості призначення на посади державних службовців та працівників, які виконують функції з обслуговування, в секретаріат Вищої ради правосуддя встановлюються також Законом України "Про Вищу раду правосуддя".
( Частина перша статті 150 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1798-VIII від 21.12.2016, № 1417-IX від 27.04.2021; в редакції Закону № 3378-IX від 06.09.2023 )
2. При Вищій раді правосуддя діє Комісія з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя, яка утворюється відповідно до закону.
Комісія з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя здійснює повноваження Комісії з питань вищого корпусу державної служби, визначені Законом України "Про державну службу", щодо питань державної служби в системі правосуддя.
3. Особливості проведення конкурсів для призначення на посади державних службовців у судах, органах та установах системи правосуддя визначаються Положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України після консультацій з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Зазначене Положення встановлює особливості призначення на посаду державного службовця у випадках, визначених цим Законом.
4. Розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до найнижчої за умовами оплати праці посади державної служби, установлюється в розмірі, встановленому законодавством про державну службу.
Розмір посадових окладів інших працівників апарату суду збільшується на відповідний коефіцієнт пропорційно посадовим окладам працівників, посади яких віднесені до попередньої за умовами оплати праці посади державної служби в такому суді з урахуванням юрисдикцій державних органів.
5.
( Дію частини п'ятої статті 150 в частині розмірів посадових окладів працівників Державної судової адміністрації України та центрального органу управління Служби судової охорони зупинено на 2024 рік згідно із Законом № 3460-IX від 09.11.2023 )
Розмір посадового окладу працівника секретаріату Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, центрального органу управління Служби судової охорони, посада якого віднесена до найнижчої за умовами оплати праці посади державної служби, встановлюється на рівні відповідного працівника апарату Верховного Суду, крім випадків, передбачених частиною дев’ятою цієї статті, а працівника територіального управління Державної судової адміністрації України, працівника територіального підрозділу Служби судової охорони - на рівні відповідного працівника апарату апеляційного суду.
( Частина п'ята статті 150 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1417-IX від 27.04.2021; в редакції Закону № 3378-IX від 06.09.2023 )
6. Схема посадових окладів із визначенням коефіцієнтів для державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Державної судової адміністрації України.
7. Головні розпорядники коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів забезпечують здійснення судами видатків на поховання та увічнення пам’яті суддів, у тому числі суддів у відставці, у межах видатків, передбачених для судів у державному бюджеті на відповідний рік.
8. У кошторисах Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, вищих спеціалізованих судів, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України та Служби судової охорони передбачаються кошти на представницькі витрати.
( Частина восьма статті 150 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2509-VIII від 12.07.2018, № 1417-IX від 27.04.2021 )
9. У складі Вищої ради правосуддя діє служба дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, яка утворюється відповідно до Закону України "Про Вищу раду правосуддя".
Посадовий оклад керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя встановлюється у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року.
Посадовий оклад заступника керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя встановлюється у розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року.
Посадовий оклад дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя встановлюється у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року.
Керівнику служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступнику та дисциплінарним інспекторам Вищої ради правосуддя премії та стимулюючі виплати не встановлюються.
У разі призначення судді у відставці дисциплінарним інспектором Вищої ради правосуддя за ним зберігаються пенсія або довічне грошове утримання, а також інші гарантії, визначені цим Законом.
( Статтю 150 доповнено частиною дев'ятою згідно із Законом № 3378-IX від 06.09.2023 )
Глава 2. Державна судова адміністрація України
Стаття 151. Статус Державної судової адміністрації України
1. Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.
2. Державна судова адміністрація України підзвітна Вищій раді правосуддя у межах, визначених законом.
3. Державна судова адміністрація України має територіальні управління. Рішення про утворення територіальних управлінь та визначення їх кількості приймається Державною судовою адміністрацією України за погодженням з Вищою радою правосуддя.
4. Правовий статус посадових осіб Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь визначається Законом України "Про державну службу".
5. Державна судова адміністрація України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.
6. Положення про Державну судову адміністрацію України та типове положення про її територіальне управління затверджуються Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України.
Стаття 152. Повноваження Державної судової адміністрації України
1. Державна судова адміністрація України:
1) представляє суди у відносинах із Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України під час підготовки проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік у межах повноважень, визначених цим Законом;
2) забезпечує належні умови діяльності судів, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України та органів суддівського самоврядування в межах повноважень, визначених цим Законом;
3) вивчає практику організації діяльності судів, розробляє і вносить у встановленому порядку пропозиції щодо її вдосконалення;
4) вивчає кадрові питання апарату судів, прогнозує потребу у спеціалістах, здійснює замовлення на підготовку відповідних спеціалістів;
5) забезпечує необхідні умови для підвищення кваліфікації працівників апарату судів, створює систему підвищення кваліфікації;
6) організовує роботу з ведення судової статистики, діловодства та архіву; контролює стан діловодства в судах;
7) готує бюджетний запит;
8) організовує комп’ютеризацію судів для здійснення судочинства, діловодства, інформаційно-нормативного забезпечення судової діяльності та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджує Загальний класифікатор спеціалізацій суддів та категорій справ; забезпечує суди необхідними технічними засобами фіксування судового процесу в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування відповідних судів;
( Пункт 8 частини першої статті 152 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 )
9) забезпечує впровадження електронного суду; здійснює заходи щодо організації обміну електронними документами між судами та іншими державними органами і установами;
10) забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень;
( Пункт 10 частини першої статті 152 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 )
11) взаємодіє з відповідними органами та установами, в тому числі інших держав, з метою вдосконалення організаційного забезпечення діяльності судів;
12) розробляє та затверджує за погодженням із Вищою радою правосуддя Типове положення про апарат суду;
12-1) надає у випадках, передбачених цим Законом, Вищій раді правосуддя консультативний висновок, який є офіційним документом, що містить рекомендації та пропозиції щодо кількості суддів у суді (крім Верховного Суду), кількості суддів в апеляційній палаті вищого спеціалізованого суду;
( Частину першу статті 152 доповнено пунктом 12-1 згідно із Законом № 1629-IX від 13.07.2021 )
13) організовує діяльність служби судових розпорядників;
14) контролює діяльність Cлужби судової охорони;
15) затверджує положення про бібліотеку суду;
16) здійснює управління об’єктами державної власності, що належать до сфери управління Державної судової адміністрації України;
17) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Стаття 153. Голова Державної судової адміністрації України
1. Державну судову адміністрацію України очолює Голова Державної судової адміністрації України.
2. Голова Державної судової адміністрації України призначається на посаду і звільняється з посади Вищою радою правосуддя.
Призначення Голови Державної судової адміністрації України здійснюється на конкурсній основі.
3. Голова Державної судової адміністрації України не має права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової і творчої діяльності у позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради господарської організації, що має на меті одержання прибутку.
4. Голова Державної судової адміністрації України:
1) керує діяльністю Державної судової адміністрації України, несе персональну відповідальність за виконання покладених на неї завдань;
2) організовує роботу Державної судової адміністрації України;
3) вносить на розгляд Вищої ради правосуддя подання щодо визначення граничної чисельності працівників Державної судової адміністрації України, у тому числі її територіальних управлінь;
4) утворює відповідні конкурсні комісії з проведення конкурсу на зайняття вакантних посад категорії "Б" і "В" державної служби в судах, органах та установах системи правосуддя;
5) призначає на посади та звільняє з посад працівників Державної судової адміністрації України; призначає за погодженням голів відповідних судів керівників апаратів апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, Верховного Суду, їх заступників та звільняє їх з посад; призначає за погодженням Голови Верховного Суду першого заступника керівника апарату Верховного Суду та звільняє його з посади;
( Пункт 5 частини четвертої статті 153 в редакції Закону № 2509-VIII від 12.07.2018 )
6) за поданням голови відповідного суду застосовує до керівників апаратів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду, їх заступників заохочення або накладає дисциплінарні стягнення; за поданням Голови Верховного Суду застосовує до першого заступника керівника апарату Верховного Суду заохочення або накладає дисциплінарні стягнення;
( Пункт 6 частини четвертої статті 153 в редакції Закону № 2509-VIII від 12.07.2018 )
7) за поданням голови відповідного суду присвоює керівникам апаратів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду, їх заступникам ранги державного службовця згідно із законодавством про державну службу; за поданням Голови Верховного Суду присвоює першому заступнику керівника апарату Верховного Суду ранги державного службовця згідно із законодавством про державну службу;
( Пункт 7 частини четвертої статті 153 в редакції Закону № 2509-VIII від 12.07.2018 )
8) затверджує положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України та положення про структурні підрозділи Державної судової адміністрації України;
9) встановлює посадові оклади працівників Державної судової адміністрації України, присвоює їм ранги державного службовця, застосовує заохочення та накладає дисциплінарні стягнення відповідно до закону;
10) звітує про діяльність Державної судової адміністрації України перед Вищою радою правосуддя, інформує про діяльність Державної судової адміністрації України з’їзд суддів України та Раду суддів України щодо питань організаційно-матеріального забезпечення діяльності судів відповідної судової спеціалізації;
11) бере участь у підготовці пропозицій до проекту Державного бюджету України щодо фінансування судової влади;
12) затверджує структуру, штатний розпис Державної судової адміністрації України та її територіальних управлінь;
13) здійснює інші визначені законом повноваження.
5. Голова Державної судової адміністрації України з питань, що належать до його повноважень, видає накази.
6. Голова Державної судової адміністрації України має заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади Вищою радою правосуддя відповідно до законодавства про державну службу.
Призначення заступника Голови Державної судової адміністрації України здійснюється на конкурсній основі.
7. Заступники Голови Державної судової адміністрації України виконують функції, визначені Головою Державної судової адміністрації України. Голова Державної судової адміністрації України розподіляє повноваження між заступниками Голови Державної судової адміністрації України.
8. Голова Державної судової адміністрації України вносить на розгляд Вищої ради правосуддя подання щодо визначення граничної чисельності працівників Державної судової адміністрації України, у тому числі її територіальних управлінь.
Стаття 154. Територіальні органи Державної судової адміністрації України
1. Територіальними органами Державної судової адміністрації України є територіальні управління Державної судової адміністрації України.
2. Територіальне управління Державної судової адміністрації України очолює начальник, який призначається на конкурсній основі на посаду і звільняється з посади Головою Державної судової адміністрації України.
3. Начальник територіального управління Державної судової адміністрації України має заступника, який призначається на конкурсній основі на посаду і звільняється з посади Головою Державної судової адміністрації України.
4. Начальник територіального управління Державної судової адміністрації України призначає за погодженням голови місцевого суду на посаду керівника апарату місцевого суду, заступника керівника апарату місцевого суду та звільняє їх з посади, застосовує за поданням голови місцевого суду до них заохочення або накладає дисциплінарні стягнення відповідно до закону; присвоює керівнику апарату місцевого суду, його заступнику ранги державного службовця відповідно до законодавства про державну службу.
5. Структура і штатний розпис територіального управління Державної судової адміністрації України затверджуються Головою Державної судової адміністрації України за поданням начальника територіального управління Державної судової адміністрації України.
6. Територіальне управління Державної судової адміністрації України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс і рахунки в органах Державної казначейської служби України.
7. Територіальні управління Державної судової адміністрації України здійснюють свою діяльність відповідно до положення про них, що затверджується Головою Державної судової адміністрації України на підставі типового положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України.
Глава 3. Апарат суду, служби організаційного забезпечення роботи та охорони суду
Стаття 155. Апарат суду
1. Організаційне забезпечення роботи суду здійснює його апарат, який очолює керівник апарату.
2. Положення про апарат суду розробляється на підставі типового положення про апарат суду та затверджується зборами суддів відповідного суду. Тимчасове положення про апарат новоутвореного суду затверджується тимчасово виконуючим обов’язки керівника апарату цього суду.
( Абзац перший частини другої статті 155 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 )
Типове положення про апарат суду затверджує Державна судова адміністрація України за погодженням із Вищою радою правосуддя.
3. Керівник апарату суду несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, інформує збори суддів про свою діяльність. Збори суддів можуть висловити недовіру керівнику апарату суду, що має наслідком звільнення його з посади.
4. Керівника апарату місцевого суду, його заступника призначає за погодженням голови відповідного суду на посаду та звільняє з посади начальник відповідного територіального управління Державної судової адміністрації України, а керівників апаратів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду, їх заступників призначає за погодженням голови відповідного суду на посаду та звільняє з посади Голова Державної судової адміністрації України.
5. Керівник апарату суду призначає на посаду та звільняє з посади працівників апарату суду, застосовує до них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення. Добір працівників апарату суду здійснюється на конкурсній основі, крім випадків переведення державних службовців відповідно до законодавства про державну службу.
( Частина п'ята статті 155 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 )
6. Правовий статус працівників апарату суду визначається Законом України "Про державну службу" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
7. Структура і штатна чисельність апаратів місцевих судів за погодженням із головою суду затверджуються відповідним територіальним управлінням Державної судової адміністрації України, апаратів апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів - Державною судовою адміністрацією України за погодженням з головою суду в межах видатків на утримання відповідного суду. Тимчасова структура та тимчасова штатна чисельність апарату новоутвореного суду затверджується тимчасово виконуючим обов’язки керівника апарату цього суду за погодженням із Головою Державної судової адміністрації України.
( Частина сьома статті 155 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 )
8. В апаратах судів можуть створюватися управління, відділи, сектори, що здійснюють свої функції на підставі положень, які затверджуються керівником апарату відповідного суду.
В апараті вищого спеціалізованого суду утворюється самостійний структурний підрозділ для організаційного забезпечення роботи апеляційної палати цього суду, діяльність якого підконтрольна і керівник якого підпорядковується голові апеляційної палати вищого спеціалізованого суду. Цей підрозділ з питань забезпечення діяльності апеляційної палати не підпорядковується керівнику апарату вищого спеціалізованого суду.
( Частину восьму статті 155 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018 )( Частина восьма статті 155 в редакції Закону № 1798-VIII від 21.12.2016 )
9. Апаратом суду забезпечується ведення особових справ суддів у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України за погодженням з Радою суддів України.
10. В апараті суду утворюється канцелярія, яка щоденно протягом робочого часу суду забезпечує прийняття та реєстрацію документів, що подаються до відповідного суду. Канцелярія також виконує інші завдання, визначені положенням, затвердженим керівником апарату відповідного суду.
11. До штату апарату судів входять також секретарі судового засідання, наукові консультанти та судові розпорядники. Наукові консультанти повинні мати науковий ступінь.
12. У разі зміни територіальної підсудності судових справ, що розглядаються в суді, у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 147 цього Закону, та відсутності у такому суді суддів, які здійснюють правосуддя, адміністративні повноваження голови суду, необхідні для забезпечення належної організації роботи суду як юридичної особи щодо представництва такого суду як органу державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, здійснює керівник апарату суду або його заступник.
У разі якщо в місцевому чи апеляційному суді, зазначеному в абзаці першому цієї частини, відсутні також керівник апарату суду та його заступник, адміністративні повноваження голови суду, передбачені абзацом першим цієї частини, здійснює тимчасово виконуючий обов’язки керівника апарату суду. Рішення про призначення тимчасово виконуючого обов’язки керівника апарату суду приймається Головою Державної судової адміністрації України, начальником відповідного територіального управління Державної судової адміністрації України без погодження з головою відповідного суду. Тимчасово виконуючий обов’язки керівника апарату суду здійснює виконання обов’язків керівника апарату суду до призначення відповідного керівника.
Керівник апарату суду, його заступник або тимчасово виконуючий обов’язки керівника апарату суду здійснює адміністративні повноваження голови суду, передбачені абзацом першим цієї частини, до моменту призначення, обрання, переведення або закінчення відрядження щонайменше одного судді.
( Статтю 155 доповнено частиною дванадцятою згідно із Законом № 3889-IX від 18.07.2024 )
Стаття 156. Особливості апарату Верховного Суду
1. Організаційне забезпечення діяльності Верховного Суду здійснюється апаратом Верховного Суду.
2. Положення про апарат, структура і штатний розпис апарату Верховного Суду затверджуються Пленумом Верховного Суду за поданням Голови Верховного Суду.
3. Апарат Верховного Суду очолює керівник апарату. Заступниками керівника апарату Верховного Суду є перший заступник та заступники. Заступники керівника апарату Верховного Суду очолюють структурні підрозділи апарату Верховного Суду, які здійснюють організаційне забезпечення діяльності касаційних судів (секретаріати).
( Частина третя статті 156 в редакції Закону № 2509-VIII від 12.07.2018 )
4. В апараті Верховного Суду можуть створюватися секретаріати, департаменти, управління, відділи, сектори, що здійснюють свої функції на підставі положень, які затверджуються керівником апарату Верховного Суду.
( Частина четверта статті 156 в редакції Закону № 2509-VIII від 12.07.2018 )
5. Керівник апарату Верховного Суду представляє Верховний Суд як юридичну особу.
( Частина п'ята статті 156 в редакції Закону № 2509-VIII від 12.07.2018 )
6. Матеріали, пов’язані з діяльністю Верховного Суду, зберігаються в його архіві.
( Частина статті 156 в редакції Закону № 2509-VIII від 12.07.2018 )
Стаття 157. Помічники суддів
1. Кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України.
( Частина перша статті 157 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 )
2. Помічником судді може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і вільно володіє державною мовою. Помічники суддів Верховного Суду повинні також мати стаж професійної діяльності у сфері права не менше трьох років.
3. Судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.
4. Помічники суддів з питань підготовки справ до розгляду підзвітні лише відповідному судді.
Стаття 158. Бібліотека суду
1. Для забезпечення судів нормативно-правовими актами, спеціальною науковою літературою, матеріалами судової практики в кожному суді може створюватися бібліотека суду. Фонди бібліотеки формують друковані видання та комп’ютерні бази даних.
2. Положення про бібліотеку суду затверджується Державною судовою адміністрацією України.
Стаття 159. Служба судових розпорядників
1. У кожному суді діє служба судових розпорядників. Судові розпорядники забезпечують додержання особами, які перебувають у суді, встановлених правил, виконання ними розпоряджень головуючого в судовому засіданні.
2. Судові розпорядники призначаються на посаду і звільняються з посади керівником апарату відповідного суду.
3. Судові розпорядники забезпечуються одностроєм, зразки якого затверджуються Головою Державної судової адміністрації України за погодженням із Радою суддів України.
4. Судові розпорядники керуються у своїй діяльності цим Законом, вимогами процесуального закону, відповідними правилами та інструкціями, розпорядженнями голови суду та судді.
5. Порядок створення та діяльності служби судових розпорядників визначається положенням, що затверджується Головою Державної судової адміністрації України за погодженням із Вищою радою правосуддя.
Глава 4. Служба судової охорони
Стаття 160. Забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах
1. Підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.
Стаття 161. Статус Служби судової охорони
1. Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.
2. Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України.
3. Керівництво діяльністю Служби судової охорони здійснює Голова Служби судової охорони, який призначається на посаду за результатами відкритого конкурсу і звільняється з посади Вищою радою правосуддя.
Голова Служби судової охорони має заступників, які за його поданням призначаються на посади за результатами відкритого конкурсу і звільняються з посад Вищою радою правосуддя.
4. Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби.
Граничну чисельність центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби судової охорони затверджує Державна судова адміністрація України.
Рішення про утворення територіальних підрозділів Служби судової охорони приймається Головою Служби за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.
Структуру та штатну чисельність центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби судової охорони затверджує Голова Служби за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.
5. Центральний орган управління Служби судової охорони є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.
6. Територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи.
( Частина шоста статті 161 в редакції Закону № 1417-IX від 27.04.2021 )
7. Фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стаття 162. Повноваження Служби судової охорони
1. Служба судової охорони:
1) забезпечує пропуск осіб до будинків (приміщень) судів, органів та установ системи правосуддя та на їх територію транспортних засобів;
2) забезпечує підтримання та реагує на порушення громадського порядку при розгляді справ судом, вживає заходів до припинення проявів неповаги до суду;
3) здійснює заходи з охорони, забезпечення недоторканності та цілісності приміщень судів, органів і установ системи правосуддя, недоторканності та цілісності розташованого у таких приміщеннях майна, запобігання, недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього;
4) здійснює заходи із запобігання загрозам особистій безпеці суддів, членів їх сімей, працівників суду, а також у суді - учасників судового процесу, виявлення та нейтралізації таких загроз; вживає у разі надходження від судді відповідної заяви необхідних заходів для забезпечення безпеки судді, членів його сім’ї;
5) реагує в межах наданих законом повноважень на протиправні дії, пов’язані із посяганням на суддів, членів їх сімей, працівників суду, учасників судового процесу.
2. Службі судової охорони та її співробітникам для здійснення покладених на них повноважень надається право:
1) вимагати від осіб, які входять до приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, пред’явлення документа, що посвідчує особу; перевіряти в осіб, які входять до приміщень суду, органів і установ системи правосуддя, документи, що посвідчують особу, та за наявності обґрунтованих підстав вважати, що перебування особи у приміщенні суду, органу, установи системи правосуддя створює загрозу безпеці суддів, працівників апарату суду, органів і установ системи правосуддя, порушення громадського порядку, обмежувати допуск таких осіб до приміщень суду, органів і установ системи правосуддя;
2) здійснювати поверхневу перевірку осіб, які входять до приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, шляхом їх візуального огляду та огляду їх речей, проведення по поверхні вбрання осіб спеціальним приладом або засобом;
3) затримувати осіб, які незаконно проникли або намагаються незаконно проникнути до приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, перевіряти у них документи, що посвідчують особу, здійснювати у встановленому законом порядку особистий огляд затриманих та огляд їх речей, які є при них, і передавати їх правоохоронним органам;
4) не допускати громадян до окремих приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, вимагати від них залишатися на конкретних місцях або залишити їх, тимчасово обмежувати фактичне володіння річчю, якщо це необхідно для забезпечення громадського порядку в суді, забезпечення особистої безпеки суддів та членів їх сімей, працівників суду, безпеки учасників судового процесу;
5) використовувати інформаційні ресурси в порядку, установленому для Національної поліції України Законом України "Про Національну поліцію", одержувати в установленому порядку від керівників органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності за письмовим запитом Голови Служби або його заступників відомості, необхідні для здійснення покладених на Службу повноважень;