Про хід виконання постанов і доручень Верховної Ради Української РСР з питань проходження громадянами республіки строкової військової служби

Президія Верховної Ради Української РСР постановляє:

1. Записку Комісій Верховної Ради Української РСР з питань оборони і державної безпеки, у справах молоді, у правах людини, у питаннях законодавства і законності, з питань здоров'я людини, у питаннях діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування, у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства "Про хід виконання постанов і доручень Верховної Ради Української РСР з питань проходження громадянами республіки строкової військової служби" взяти до відома.

Відмітити, що реалізація вимог постанов і доручень Верховної Ради Української РСР у питаннях проходження громадянами Української РСР строкової військової служби в цілому позитивно позначається на їх вирішенні, сприяє посиленню соціального захисту військовослужбовців.

Разом з тим перевірки на місцях і аналіз звернень військовослужбовців та їх батьків свідчать про те, що в деяких областях республіки призовні комісії не завжди дотримуються принципу добровільності проходження дійсної військової служби громадянами Української РСР за її межами. Мають місце факти порушення чинного законодавства про загальний військовий обов'язок, зокрема дезертирства, ухилення від призову на дійсну військову службу, а також загибелі та каліцтва військовослужбовців.

2. Утворити спеціальну Комісію при Президії Верховної Ради Української РСР по розгляду звернень громадян республіки з питань загибелі та каліцтва військовослужбовців під час проходження військової служби.

Затвердити Положення про Комісію (додається) та її склад (додається).

Ввести посади Голови Комісії з посадовим окладом на рівні завідуючого відділом Секретаріату Верховної Ради Української РСР та її відповідального секретаря. Організаційне забезпечення роботи Комісії покласти на Секретаріат Верховної Ради Української РСР.

Роботу Комісії здійснювати у тісному зв'язку з постійними комісіями Верховної Ради Української РСР, апаратом Державного міністра з питань оборони, національної безпеки і надзвичайних ситуацій Української РСР, Державним Комітетом УРСР з військових справ, виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів, Міністерством оборони СРСР, Головною військовою прокуратурою, Прокуратурою Української РСР, Міністерством юстиції Української РСР, командуванням округів і флотів, спеціальною державно-громадською комісією, утвореною відповідно до Указу Президента СРСР від 15 листопада 1990 року "Про заходи по реалізації пропозицій Комітету солдатських матерів".

Рекомендувати Верховній Раді Кримської АРСР, обласним, Київській і Севастопольській міським Радам народних депутатів утворити аналогічні комісії.

3. Кабінету Міністрів Української РСР розглянути стан виконання постанов Верховної Ради Української РСР і розпоряджень Уряду УРСР щодо проходження громадянами республіки дійсної військової служби в частині порушення призовними комісіями вимог, насамперед, про:

проходження громадянами Української РСР строкової військової служби за межами республіки лише за їх добровільною письмовою згодою;

використання військовослужбовців - громадян України з метою розв'язання міжнаціональних конфліктів за межами республіки лише за згодою Верховної Ради Української РСР;

обмеження для призову деяких категорій призовників.

4. Доручити Кабінету Міністрів Української РСР до прийняття законів СРСР та Української РСР про порядок проходження громадянами республіки дійсної військової служби та з метою недопущення ігнорування встановленого в Українській РСР принципу добровільності проходження строкової військової служби за межами України за письмовою згодою укласти з Кабінетом Міністрів СРСР або Міністерством оборони СРСР Тимчасову угоду. Передбачити у цьому документі запровадження механізму державно-громадського контролю за проходженням громадянами республіки строкової військової служби як на території України, так і за її межами.

5. Створити республіканський військовий комісаріат, на який покласти керівництво обласними, міськими і районними військовими комісаріатами у питаннях організації і проведення допризовної і призовної підготовки молоді до військової служби, проведення призову, здійснення контролю за додержанням чинного законодавства у цій сфері. Кабінету Міністрів Української РСР прискорити вирішення зазначеного питання з Міністерством оборони СРСР.

6. Кабінету Міністрів Української РСР розробити республіканську державну програму підготовки молоді до військової служби. Ретельно проаналізувати діяльність допризовних і призовних комісій і вжити практичних заходів до її поліпшення уже під час осіннього призову цього року. Особливу увагу звернути на докорінне поліпшення проведення медичними комісіями лікувально-оздоровчої роботи серед допризовної і призовної молоді.

Раді Міністрів Кримської АРСР, виконавчим комітетам обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів забезпечити поліпшення роботи всіх призовних комісій, рекомендувати, щоб їх очолили заступники голів виконавчих комітетів відповідних Рад народних депутатів.

7. Кабінету Міністрів Української РСР, Верховній Раді Кримської АРСР, обласним, Київській і Севастопольській міським Радам народних депутатів невідкладно розглянути питання про умови життя батьків та сімей військовослужбовців, які загинули, померли, стали інвалідами під час проходження строкової військової служби, та вжити заходів до подання їм необхідної допомоги, виявляти про них постійне піклування.

8. Кабінету Міністрів Української РСР до 1 жовтня 1991 року внести на розгляд Верховної Ради Української РСР республіканські законопроекти про проходження громадянами Української РСР строкової військової служби, про альтернативну (невійськову) службу, про статус, правовий і соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей.

9. Прокуратурі Української РСР (тов. Потебенько М.О.) разом з командуванням Київського, Прикарпатського, Одеського військових округів, військовими прокурорами, Державним комітетом УРСР з військових справ до 1 вересня цього року розібратися у причинах дезертирства військовослужбовців з військових частин, в яких вони проходили строкову військову службу. Про висновки і вжиті заходи доповісти Президії Верховної Ради Української РСР.

10. Проінформувати Президента СРСР, Кабінет Міністрів СРСР про стан справ, пов'язаних з проходженням громадянами України дійсної строкової військової служби. Текст листа Президенту СРСР схвалити.

11. Текст звернення Президії Верховної Ради Української РСР до Рад народних депутатів усіх рівнів, їх виконавчих комітетів, командування військових частин і кораблів, військовослужбовців, призовників та їх батьків, громадських організацій республіки схвалити (додається).

12. Доповідну записку комісій Верховної Ради Української РСР, а також пропозиції і зауваження, які надійшли від виконавчих комітетів обласних Рад народних депутатів, штабів військових округів, що дислокуються на території Української РСР, надіслати Кабінету Міністрів Української РСР, Верховній Раді Кримської АРСР, виконавчим комітетам обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів для відповідного реагування.

13. Засобам масової інформації забезпечити регулярне висвітлення проблем військової служби, додержання законності і дисципліни в армійських колективах, героїко-патріотичної та оборонно-масової роботи серед молоді.

Комісія утворюється Президією Верховної Ради Української РСР для розгляду звернень військовослужбовців та їх батьків, забезпечення повноти та об'єктивності перевірок, здійснюваних по фактах загибелі, каліцтва і порушень законності щодо військовослужбовців, призваних з республіки.

Організація і діяльність Комісії не повинна суперечити чинному законодавству.

Комісія утворюється з народних депутатів Української РСР, представників відповідних міністерств, відомств і громадських організацій республіки.

Комісії надається право:

запитувати від військкоматів та командування військових частин необхідну інформацію про громадян республіки, які призиваються на дійсну військову службу, поступають у військові училища, а також з місця проходження ними служби або навчання;

скасовувати рішення призовних комісій щодо призову на дійсну строкову військову службу окремих громадян на період, необхідний для вирішення конфліктних ситуацій;

використовувати наявну лікувально-діагностичну базу міністерств і відомств республіки для винесення експертних оцінок щодо придатності громадян Української РСР до проходження строкової військової служби;

брати участь у розслідуванні фактів загибелі, каліцтва, насилля, випадків нестатутних відносин під час проходження строкової військової служби в Збройних Силах СРСР;

у необхідних випадках створювати робочі групи Комісії з числа народних депутатів, фахівців для виїзду у військові частини та військові комісаріати з метою встановлення на місці дійсних причин смерті, покалічення військовослужбовців, складати необхідні документи, висновки. При необхідності до робочої групи включаються, за їх бажанням, батьки потерпілих або їх повноважні представники. Оплата витрат на поїздку батьків потерпілих забезпечується відповідними місцевими військовими комісаріатами, виконавчими комітетами обласних Рад народних депутатів. Рішення Комісії по створенню цих груп є обов'язковими для виконання відповідними міністерствами та відомствами, які оплачують своїм представникам фінансові витрати по виконанню доручень Комісії, та подають їй іншу необхідну допомогу;

готувати висновки з питань неправомірних рішень комісій щодо медичного огляду призовників під час призову, а також при проходженні строкової військової служби громадянами Української РСР;

вживати необхідних заходів для оперативного вирішення конфліктних ситуацій з питань, які входять до компетенції Комісії, аж до оскарження в судові органи неправомірних дій посадових осіб та органів військового управління, які виходять за рамки статутних відносин, обмежують права і ображають особисту гідність людини.

Діяльність Комісії не поширюється на роботу судів, військових трибуналів, а також органів прокуратури, пов'язану із здійсненням правосуддя, прокурорського нагляду, проведенням дізнання та попереднього слідства.

Комісія розглядає питання, що виникають внаслідок серйозних порушень законності або конфліктів між призовниками, військовослужбовцями та військовими органами чи посадовими особами і які не знайшли свого вирішення відповідними комісіями на обласному рівні:

за письмовою заявою чи зверненням призовника, військовослужбовця або членів його сім'ї;

за листами та зверненнями громадян та громадських організацій;

за власною ініціативою, якщо рішення про це прийнято більшістю її членів.

1. Засідання Комісії проводяться в міру необхідності.

Засідання Комісії є правомірним, якщо на ньому присутня не менш як половина її загального складу.

Комісія може проводити відкриті або закриті засідання.

Питання про форму засідання вирішується простою більшістю голосів.

Заявники та інші заінтересовані особи запрошуються на засідання завчасно. Їм надається можливість обгрунтовувати свої заяви і давати пояснення.

Комісія щороку подає звіт про свою діяльність Президії Верховної Ради УРСР.

2. На підставі висновків перевірок конфліктних ситуацій, з урахуванням їх характеру Комісія вносить пропозиції і входить з поданням до відповідних органів УРСР і СРСР про наявність або відсутність порушення прав призовника (військовослужбовця) та про заходи, які належить застосувати для їх поновлення і реалізації.

Голова Комісії

Сметанін Володимир Ілліч - народний депутат УРСР, заступник Голови Комісії Верховної Ради УРСР у правах людини.

Заступники Голови Комісії:

Кондрат Олег Омелянович - заступник Голови Державного комітету УРСР з військових справ.

Санін Василь Никифорович - народний депутат УРСР, заступник голови підкомісії Комісії Верховної Ради УРСР з питань оборони і державної безпеки.

Члени Комісії:

Артамонова Валентина Андріївна - голова Київської секції Комітету організації солдатських матерів України.

Барабаш Володимир Васильович - перший заступник Міністра у справах молоді і спорту УРСР.

Деркач Ігор Степанович - народний депутат УРСР, член Комісії Верховної Ради УРСР з питань оборони і державної безпеки.

Збітнєв Юрій Іванович - народний депутат УРСР, заступник Голови Комісії Верховної Ради УРСР у справах молоді.

Кравченко Василь Іванович - заступник військового прокурора Київського військового округу.

Лазоркін Віталій Ілліч - старший викладач військової кафедри ЛПІ, депутат Львівської обласної Ради народних депутатів.

Мотюк Мирослав Павлович - народний депутат УРСР, член Комісії з питань здоров'я людини.

Передрій Вячеслав Григорович - перший заступник Міністра охорони здоров'я УРСР.

Стефанюк Володимир Сергійович - заступник Міністра юстиції УРСР.

Топалов Валерій Андрійович - народний депутат УРСР, член Комісії Верховної Ради УРСР у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства.

Франдюк Іван Васильович - заступник Міністра праці УРСР.

Шевченко Володимир Іванович - заступник Прокурора УРСР.

Ми звертаємося до Вас у важкий для України час. Звертаємося, розраховуючи на взаємну довіру і взаємну стурбованість за долю Вітчизни.

Тисячі наших синів щорічно стають у солдатський стрій, вливаються до лав Радянської Армії і Військово-Морського Флоту, прикордонних військ і військ МВС, залізничних військ та військово-будівельних частин. Військова служба завжди була для нашого народу предметом особливої гордості, справою честі і совісті. Вона була і залишається священним почесним обов'язком кожного громадянина. У Збройних Силах Союзу суверенних держав ми вбачаємо могутній фактор стабільності, надійний гарант миру. У більшості військових частин і підрозділів підтримуються твердий статутний порядок, висока організованість і дисципліна. В них вчать нашу молодь любити свою Вітчизну і свій народ, загартовують характер, допомагають оволодіти професією, виховують повагу до праці.

Відповідно до Декларації про державний суверенітет України, як відомо, постановами Верховної Ради Української РСР та Уряду республіки з питань проходження громадянами УРСР дійсної військової служби в основному забезпечується проходження громадянами УРСР строкової військової служби поза межами республіки тільки добровільно, за їх письмовою згодою.

Ми зробимо все для того, щоб громадяни України не ризикували своїм життям. Верховна Рада Української РСР неухильно домагатиметься захисту прав військовослужбовців та членів їх сімей, сприятиме розв'язанню їх складних соціальних проблем. Для цього утворена спеціальна Комісія при Президії Верховної Ради Української РСР. Відповідні комісії рекомендовано утворити при усіх обласних і Київській міській Радах народних депутатів України.

Сьогодні ми звертаємося до командирів, військово-політичних працівників, всього офіцерського складу частин і підрозділів, дислокованих на території Української РСР.

Насамперед від Вас залежить настрій і бойовий дух армії. Ви - її цементуюча сила, приклад для всього особового складу. Ваш професіоналізм, ставлення до справи, свого обов'язку вирішальною мірою визначають моральний клімат у військових колективах, створюють умови для їх згуртування і нормальної служби. Більшість з Вас дійсно близькі до солдата, живуть з ним одним життям, піклуються про підлеглих, уважні до їх потреб. Ми вправі сподіватися на те, що саме таким буде весь офіцерський корпус. Ми вправі розраховувати, що процес демократизації в армії набуде дальшого розвитку. Ми віримо, що справою честі для Вас, як і раніше, буде служіння Вітчизні, своєму народу.

Приймаючи молоде поповнення, пам'ятайте: Вам довірено найголовніше - життя, майбутнє народу України. Відповідаючи за життя сотень, тисяч людей, завжди робіть так, як велить Вам совість, так, якщо б в строю перед Вами були Ваші власні сини.

Присягаючи на вірність Вітчизні, Ви даєте клятву і на вірність товариству. Хай же завжди у Ваших багатонаціональних військових колективах панує дух військового братерства, взаємовиручки, прагнення прийти на допомогу, захистити в біді. Ніколи не оскверняйте добре ім'я солдата недисциплінованістю, грубістю, ганебним явищем, яке зветься в народі "дідівщина".

Хто, як не Ви, захистить мирний труд народів України і всієї країни! Ми віримо у вашу відданість Вітчизні, людську совість, мужність. Ми не можемо припустити навіть думки, що хтось із Вас здатний виявити легкодухість і боягузтво, ховаючись від військової служби за спинами батьків. Дезертирство, ухилення від виконання воїнських обов'язків завжди вважалось у нашого народу не лише злочином, а й ганьбою. Найвищою ж доблестю були відвага, героїзм, сила духу. Наставляючи Вас, ми висловлюємо надію, що Ви примножите славні традиції Ваших батьків і дідів, багатьох поколінь захисників Батьківщини, які відстояли її честь і свободу.

Ми знаємо, якою тривогою сповнені сьогодні Ваші серця. Неспокійно в нашій країні. Висока відповідальність лягає в цей час на плечі Ваших синів. Суворою є армійська дійсність. Сьогоднішня служба - це ризик, труднощі, випробування. На жаль, у нашій армії, як і в усьому суспільстві, чимало гострих проблем. Не викорінено у деяких підрозділах казарменне хуліганство, іноді мають місце недбальство, недисциплінованість. Ми не можемо приховувати від Вас цю гірку правду. Але ми впевнені, що Ваші сини все це здолають, що біда обійде їх стороною. І вони повернуться до рідної домівки змужнілими, сильними, гідними людьми, стануть Вашою надією і опорою в житті. То ж благословіть їх на ратний труд, додайте їм упевненості в собі. Адже Ви завжди краще за інших могли зробити це. Вони зрозуміють Вас, тому що немає для них нічого дорожчого від рідної матері і матері-Вітчизни.

Використайте свій авторитет, довіру народу для успішного виконання цього важливого державного завдання. Від нас з Вами значною мірою залежить обороноздатність Батьківщини. Сьогодні недостатньо покладати надії тільки на силу закону і силу влади. Необхідна серйозна роз'яснювальна і організаторська робота, найвища відповідальність кожного народного депутата. Тільки таким чином ми здатні прищепити людям найвищі патріотичні якості, розуміння необхідності і готовності захищати Вітчизну.

Якщо ми не на словах, а на ділі прагнемо відродити свою національну самосвідомість, якщо нам дорогий наш дім, якщо ми думаємо про своє майбутнє, зробимо все, щоб призов молоді на службу в армію проходив у республіці організовано, щоб наша молодь гідно виконувала свій найважливіший громадський обов'язок. У цьому запорука гідного майбутнього суверенної Радянської України.