МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАКАЗ
14.02.2025 № 99
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
27 березня 2025 року
за № 480/43886
Про внесення змін до Інструкції про порядок прийняття Державною міграційною службою України та її територіальними органами рішень про заборону в’їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства
Відповідно до статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", абзацу третього пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", з метою приведення нормативно-правового акта Міністерства внутрішніх справ України у відповідність до законодавства НАКАЗУЮ:
1. Внести зміни до Інструкції про порядок прийняття Державною міграційною службою України та її територіальними органами рішень про заборону в’їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 грудня 2013 року № 1235, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2014 року за № 25/24802, виклавши її в новій редакції, що додається.
2. Управлінню взаємодії з Державною міграційною службою України (Юрков О.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
| Міністр | Ігор КЛИМЕНКО |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
внутрішніх справ України
17 грудня 2013 року № 1235
(у редакції наказу
Міністерства внутрішніх
справ України
від 14 лютого 2025 року № 99)
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
27 березня 2025 року
за № 480/43886
Інструкція
про порядок прийняття Державною міграційною службою України та її територіальними органами рішень про заборону в’їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства
1. Ця Інструкція визначає порядок прийняття Державною міграційною службою України та її територіальними органами рішень про заборону в’їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства (далі — особи), перебування яких на території України не дозволяється у випадках та з підстав, передбачених Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (далі — Закон).
2. Рішення про заборону в’їзду в Україну особам приймаються ДМС та її територіальними органами за наявності підстав, зазначених в абзацах другому, третьому, сьомому частини першої статті 13 Закону, а також у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті.
Дія цієї Інструкції не поширюється на прийняття рішень про заборону подальшого в’їзду в Україну особам, які приймаються територіальними органами і територіальними підрозділами ДМС згідно із статтями 26, 30 Закону, крім випадків невиконання особами рішень про заборону в’їзду в Україну, прийнятих на підставі цих статей.
3. Рішення про заборону в’їзду в Україну особам приймаються ДМС та її територіальними органами за ініціативою:
1) структурного підрозділу центрального органу управління поліції, який забезпечує реалізацію повноважень Національної поліції України із здійснення представництва та виконання зобов’язань України в Інтерполі та повноважень Національної поліції України як Національного центрального бюро Інтерполу — у разі встановлення підстав для заборони в’їзду в Україну особам у процесі співробітництва з правоохоронними органами інших держав та міжнародних організацій або міжнародних установ;
2) підрозділів кримінальної поліції — у разі встановлення підстав для заборони в’їзду в Україну особам під час здійснення оперативно-розшукової діяльності;
3) органів досудового розслідування поліції — у разі встановлення підстав для заборони в’їзду в Україну особам під час здійснення кримінального провадження;
4) підрозділів патрульної поліції — у разі встановлення підстав для заборони в’їзду в Україну особам під час провадження у справах про адміністративні правопорушення, підготовки або здійснення заходів із забезпечення громадської безпеки і порядку;
5) центрів контролю та профілактики хвороб, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я,— у разі встановлення підстав для заборони в’їзду в Україну, якщо це необхідно для охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні, у тому числі у зв’язку з неблагополучною епідемічною ситуацією на території країни або регіону, звідки в’їжджає особа;
6) державного / приватного виконавця — у разі якщо під час попереднього перебування на території України особи не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші невиконані майнові зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов’язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в’їзду в Україну;
7) за власною ініціативою — у разі якщо під час попереднього перебування на території України особи не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші невиконані майнові зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов’язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в’їзду в Україну, або в разі невиконання особами рішення про заборону в’їзду в Україну.
4. Рішення про заборону в’їзду в Україну особам строком на три роки приймаються ДМС та її територіальними органами з підстав, визначених абзацами другим, третім, сьомим частини першої статті 13 Закону.
5. Рішення про заборону в’їзду в Україну особам строком на десять років приймаються ДМС та її територіальними органами відповідно до частини третьої статті 13 Закону стосовно осіб, які не виконали рішень про заборону в’їзду в Україну, прийнятих на підставі статей 26, 30 Закону.
6. Строк заборони в’їзду в Україну особі обчислюється з дати затвердження постанови про заборону в’їзду в Україну, форму якої наведено в додатку 1 до цієї Інструкції.
7. Після отримання даних, які обґрунтовують необхідність заборони в’їзду в Україну особі, органи та підрозділи, визначені в підпунктах 1–5 пункту 3 цієї Інструкції, а також державний / приватний виконавець надсилають до ДМС або її територіального органу обґрунтоване звернення (подання), у якому зазначають такі відомості про особу:
1) громадянство (підданство);
2) прізвище, власне ім’я (власні імена) та по батькові (за наявності) в називному відмінку українською мовою та латиницею;
3) дата народження (день, місяць, рік);
4) стать;
5) місце проживання;
6) серія (за наявності) та номер паспортного документа, коли і ким виданий;
7) відомості, що обґрунтовують необхідність прийняття рішення про заборону в’їзду, зокрема обставини, що є підставою для прийняття рішення про заборону в’їзду;
8) строк заборони в’їзду, визначений відповідно до пунктів 4, 5 цієї Інструкції;
9) результати перевірки особи за реєстрами, базами (банками) даних МВС, обліками правоохоронних органів іноземних держав та міжнародних організацій або міжнародних установ; наявність в особи невиконаних майнових зобов’язань перед державою, фізичними або юридичними особами.
8. Рішення про заборону в’їзду в Україну особі приймається на підставі обґрунтованого звернення (подання) з дотриманням вимог пункту 7 цієї Інструкції шляхом винесення постанови про заборону в’їзду в Україну.
9. Рішення про заборону в’їзду в Україну особі за ініціативою органів та підрозділів, визначених у підпунктах 1–5 пункту 3 цієї Інструкції, а також державного / приватного виконавця приймається протягом 30 календарних днів з дня надходження відповідного звернення (подання).
Рішення про заборону в’їзду в Україну особі за власною ініціативою ДМС або її територіального органу приймається не пізніше 30 календарних днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП), або з дня встановлення факту невиконання особою рішення про заборону в’їзду в Україну.
10. Постанова про заборону в’їзду в Україну підписується керівником самостійного структурного підрозділу апарату ДМС або керівником самостійного структурного підрозділу територіального органу ДМС, які виконують функції із запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення, і затверджується відповідно: в апараті ДМС — Головою Державної міграційної служби України, його першим заступником або заступником відповідно до розподілу обов’язків; у територіальному органі — начальником відповідного органу або його першим заступником, заступником відповідно до розподілу обов’язків.
11. ДМС або її територіальний орган, який прийняв рішення про заборону в’їзду в Україну особі, у триденний строк з дня прийняття такого рішення надсилає Головному центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України засвідчену в установленому законодавством порядку копію постанови про заборону в’їзду в Україну разом з дорученням щодо заборони в’їзду в Україну особі, оформленим відповідно до вимог Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2013 року № 280 (далі — Порядок).
12. Перед наданням Головному центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України доручень щодо заборони в’їзду в Україну посадових осіб органів влади іноземних держав, акредитованих в Україні працівників дипломатичних представництв та консульських установ і членів їх сімей, представників іноземних медіа відповідні рішення про заборону в’їзду в Україну погоджуються МЗС протягом п’яти робочих днів з дня їх надходження.
13. ДМС або її територіальні органи інформують МЗС про прийняте рішення про заборону в’їзду в Україну іноземців, які є засновниками, власниками або керівниками юридичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності в Україні, представника іноземної релігійної або громадської організації протягом трьох робочих днів з дня прийняття такого рішення.
14. ДМС або її територіальні органи повідомляють ініціаторів звернення (подання), визначених у підпунктах 1–6 пункту 3 цієї Інструкції, про прийняте рішення та строк заборони в’їзду в Україну особі протягом трьох робочих днів з дня прийняття такого рішення.
15. Особа, якій ДМС або її територіальним органом заборонено в’їзд в Україну, має право оскаржити відповідне рішення до ДМС та/або до суду.
16. Питання необхідності продовження особі строку заборони в’їзду в Україну відповідно до рішення про заборону в’їзду в Україну особі, прийнятого за власною ініціативою ДМС або її територіальним органом, розглядається ДМС або її територіальним органом за тридцять календарних днів до закінчення встановленого строку заборони.
Рішення про продовження строку заборони в’їзду в Україну особі готується в порядку, визначеному пунктами 10–13 цієї Інструкції, та оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.
17. Рішення про заборону в’їзду в Україну особі скасовується ДМС або її територіальним органом, який прийняв таке рішення, протягом п’яти робочих днів з дня надходження від органів та підрозділів, визначених у підпунктах 1–5 пункту 3 цієї Інструкції, а також державного / приватного виконавця, які ініціювали заборону в’їзду, звернення (подання) про необхідність його скасування у зв’язку з припиненням обставин, на підставі яких особі було заборонено в’їзд в України.
Рішення про заборону в’їзду в Україну особі, прийняте за власною ініціативою ДМС або її територіальним органом, скасовується таким органом у разі припинення обставин, які стали підставою для заборони в’їзду в Україну, що підтверджується документом про сплату штрафу у строки, визначені частиною першою статті 307 КУпАП, або в разі надходження відповідної постанови про закінчення виконавчого провадження.
Рішення про заборону в’їзду в Україну особі скасовується протягом п’яти робочих днів з дня отримання документів, зазначених в абзаці другому цього пункту.
Рішення про скасування заборони в’їзду в Україну особі оформлюється шляхом винесення постанови про скасування рішення про заборону в’їзду в Україну, форму якої наведено в додатку 2 до цієї Інструкції, з одночасним надсиланням повідомлення Головному центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про дострокове зняття з контролю доручення про заборону в’їзду в Україну особі відповідно до пункту 16 Порядку.
У разі скасування рішення про заборону в’їзду в Україну особі рішенням суду, яке набрало законної сили, ДМС або її територіальний орган, який прийняв таке рішення, протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідного рішення суду повідомляє Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України про дострокове зняття з контролю доручення про заборону в’їзду в Україну особі відповідно до пункту 16 Порядку.
18. Рішення про заборону в’їзду в Україну або скасування заборони в’їзду в Україну особі формується посадовою особою ДМС або її територіального органу засобами відомчої інформаційної системи ДМС.
19. Матеріали щодо рішення про заборону в’їзду в Україну особі формуються у справу та зберігаються в самостійному структурному підрозділі ДМС або територіального органу, які прийняли рішення про заборону в’їзду в Україну, протягом одного року після закінчення строку заборони в’їзду в Україну особі.
| Начальник Управління взаємодії з Державною міграційною службою України Міністерства внутрішніх справ України | Олексій ЮРКОВ |
Додаток 1
до Інструкції про порядок
прийняття Державною міграційною
службою України та її територіальними
органами рішень про заборону в’їзду
в Україну іноземцям та особам
без громадянства
(пункт 6)
Постанова
про заборону в’їзду в Україну
( Див. текст )
Додаток 2
до Інструкції про порядок
прийняття Державною міграційною
службою України та її територіальними
органами рішень про заборону в’їзду
в Україну іноземцям та особам
без громадянства
(пункт 17)
Постанова
про скасування рішення про заборону в’їзду в Україну
( Див. текст )