МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
12 лютого 2025 року
за № 213/43619
Про затвердження Положення про службу супроводу військовослужбовців та членів їх сімей в системі Міністерства оборони України
Відповідно до пункту 10 Порядку організації діяльності служб супроводу військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, поліцейських та членів їх сімей, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2024 року № 948, та з метою підвищення мотивації військовослужбовців до належного виконання військового обов’язку, посилення піклування про членів їх сімей, а також сімей військовослужбовців, які загинули (померли) під час виконання бойових (службових) завдань, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про службу супроводу військовослужбовців та членів їх сімей в системі Міністерства оборони України, що додається.
2. Директору Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України забезпечити подання наказу на державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Міністр оборони України | Рустем УМЄРОВ |
ПОГОДЖЕНО: Міністр у справах ветеранів України Перший заступник Міністра охорони здоров’я України Міністр соціальної політики України Уповноважений Верховної Ради України з прав людини | Наталія КАЛМИКОВА Сергій ДУБРОВ Оксана ЖОЛНОВИЧ Дмитро ЛУБІНЕЦЬ |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
оборони України
29 січня 2025 року № 59
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
12 лютого 2025 року
за № 213/43619
Положення
про службу супроводу військовослужбовців та членів їх сімей в системі Міністерства оборони України
І. Загальні положення
1. Це Положення визначає організаційні засади впровадження та діяльності в Міноборони, Збройних Силах України, Держспецтрансслужбі служб супроводу військовослужбовців та членів їх сімей (далі — служба супроводу).
2. Служби супроводу у своїй діяльності керуються
Конституцією України та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України та законів України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами з питань соціального захисту, у тому числі цим Положенням.
3. Служба супроводу утворюється з урахуванням вимог
Порядку організації діяльності служб супроводу військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, поліцейських та членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2024 року № 948 (далі — Порядок), у Збройних Силах України, Держспецтрансслужбі з метою підтримки військовослужбовців, насамперед тих, які отримали поранення (контузію, травму, каліцтво), захворювання, членів їх сімей, а також сімей військовослужбовців, які зникли безвісти за особливих обставин, потрапили в полон, загинули (померли) під час виконання бойових (спеціальних) завдань.
4. Керівництво діяльністю служб супроводу здійснюється:
у Міноборони — заступником Міністра оборони України (згідно з розподілом повноважень) через Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України;
у Збройних Силах України — начальником Генерального штабу Збройних Сил України через структурний підрозділ цивільно-військового співробітництва Генерального штабу Збройних Сил України;
у Держспецтрансслужбі — Головою Адміністрації Держспецтрансслужби через управління соціальної підтримки персоналу головного штабу Адміністрації Держспецтрансслужби;
в органах військового управління, військових частинах — керівниками структурних підрозділів цивільно-військового співробітництва у Збройних Силах України, керівниками структурних підрозділів соціальної підтримки персоналу (соціальної роботи та супроводу) в Держспецтрансслужбі, які забезпечують належну організацію виконання завдань та функцій, визначених цим Положенням, у підпорядкованих органах військового управління, військових частинах, підрозділах.
5. Командири (начальники) органів військового управління, з’єднань, військових частин (бригад, полків, батальйонів (дивізіонів), окремих батальйонів, загонів), вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних військових частин (центрів), закладів, установ, організацій, закладів охорони здоров’я (далі — військові частини), територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦК та СП) уповноважують керівників служб супроводу залучати посадових осіб підрозділів персоналу, цивільно-військового співробітництва, логістики, а також юридичної, фінансової, медичної, капеланської служб, служби психологічної підтримки до виконання завдань та функцій, покладених на службу супроводу, та отримувати необхідну інформацію в межах повноважень таких посадових осіб.
II. Завдання та функції служби супроводу
1. Виконання функцій служб супроводу покладається:
у Збройних Силах України — на структурні підрозділи цивільно-військового співробітництва;
у Держспецтрансслужбі — на структурні підрозділи соціальної підтримки персоналу (соціальної роботи та супроводу).
2. Основні завдання служби супроводу визначені у пункті 3 Порядку та реалізуються шляхом:
виявлення та оцінки соціальних потреб (проблем) військовослужбовців, які потребують соціального захисту;
інформування військовослужбовців про їх право на безоплатне отримання медичної послуги, пов’язаної із забезпеченням реалізації їх права на біологічне батьківство (материнство) відповідно до
Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
налагодження та підтримки комунікації з військовослужбовцями, які отримали поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання обов’язків військової служби, а також медичним персоналом, який супроводжує таких осіб до закладів охорони здоров’я;
сприяння у задоволенні інформаційних та матеріальних потреб військовослужбовців, які перебувають на лікуванні (реабілітації) у закладах охорони здоров’я, надання допомоги їм в отриманні (передачі) речей першої необхідності;
надання допомоги військовослужбовцям, які отримали поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання обов’язків військової служби, в оформленні документів, необхідних для забезпечення обліку особового складу, отримання ними належних виплат (грошового забезпечення, винагород та компенсацій), насамперед військовослужбовцям, звільненим з посад та зарахованим в розпорядження відповідних командирів (начальників) військових частин, у списках яких вони перебувають;
уточнення інформації у закладах охорони здоров’я, у яких військовослужбовці перебувають на лікуванні (реабілітації) після отримання поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов’язків військової служби, про потреби цих військовослужбовців;
забезпечення постійного зворотного зв’язку військовослужбовців, які перебувають на лікуванні (реабілітації) у закладах охорони здоров’я, з військовими частинами, щодо вивчення задоволення їх потреб у забезпеченні лікарськими засобами та/або медичними виробами, необхідними речами під час лікування, реабілітації;
підтримання постійного зв’язку з членами сімей військовослужбовців, які перебувають на лікуванні (реабілітації) у закладах охорони здоров’я;
надання консультацій військовослужбовцям щодо порядку проходження військово-лікарської експертизи, направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, направлення на лікування за кордон, можливості безоплатного протезування, грошових виплат під час перебування на лікуванні та реабілітації, права на відпустку та з інших питань їх соціального захисту;
налагодження комунікації з членами сімей, у тому числі з тими, що перебувають за межами України, військовослужбовців, які загинули (померли), захоплені в полон або заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні, після їх оповіщення в установленому порядку з метою сприяння в отриманні документів, необхідних для виплати грошового забезпечення, призначення пенсії, одноразової грошової допомоги, і отриманні посвідчень, які надають право на отримання пільг, установлених законодавством, надання роз’яснень членам сімей осіб, які загинули (померли), про порядок отримання статусу членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;
надання членам сімей військовослужбовців уточненої, актуальної інформації про перебування в полоні (примусовій ізоляції), зниклих безвісти за особливих обставин;
налагодження взаємодії із суб’єктами надання послуг з метою психосоціальної підтримки членів сімей військовослужбовців;
забезпечення повернення особистих речей (у разі їх наявності) військовослужбовців, які перебувають в полоні (примусовій ізоляції) або зникли безвісти за особливих обставин, членів їх сімей (за їх згодою або проханням);
забезпечення сприяння у вирішенні проблемних питань соціального захисту та відновлення соціальних і родинних зв’язків військовослужбовцями, які звільнені з полону (примусової ізоляції), сприяння у відновленні ними особистих документів, отримання первинної правничої допомоги відповідно до
Закону України "Про безоплатну правничу допомогу";
налагодження взаємодії з надавачами соціальних послуг, які надають соціальні послуги військовослужбовцям та членам їх сімей, в межах програм (проєктів) для забезпечення надання таких послуг;
налагодження та підтримання взаємодії з громадськими організаціями (об’єднаннями), благодійними фондами, представниками підприємництва, бізнес-об’єднань, волонтерами, які провадять свою діяльність відповідно до
Закону України "Про волонтерську діяльність", координація їх діяльності з надання робіт і послуг, правничої та інших видів допомоги, аналіз та оцінка ефективності надання допомоги військовослужбовцям та членам їх сімей;
консультування військовослужбовців з числа ветеранів війни, які звільняються з військової служби, а також тих, які звільняються за станом здоров’я, у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, про можливості отримання психологічної та правничої допомоги, соціальної та професійної адаптації в межах їх переходу від військової служби до цивільного життя;
налагодження та підтримання комунікації з органами державної влади, місцевого самоврядування, закладами охорони здоров’я з метою оперативного обміну інформацією про потреби військовослужбовців та членів їх сімей, а також сім’ям військовослужбовців, які загинули (померли) під час виконання обов’язків військової служби, щодо реалізації їх соціальних гарантій, отримання пільг і компенсацій, надання їм адресної допомоги та соціальних послуг;
опитування військовослужбовців на предмет їх задоволеності умовами забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби, інформування командирів (начальників) про наявність у військовослужбовців скарг (заяв, пропозицій) із зазначених питань.
3. Крім завдань та функцій, визначених у пункті 2 цього розділу, керівники закладів охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України (далі — заклади охорони здоров’я) в межах повноважень:
забезпечують налагодження та підтримання комунікації із службами супроводу військових частин;
супроводжують або організовують супроводження (за потреби) до військовослужбовців, які перебувають на лікуванні (реабілітації), інших медичних працівників, членів сім’ї, опікунів, піклувальників, нотаріусів та адвокатів, а також священнослужителів для задоволення духовно-релігійних потреб військовослужбовців;
організовують ведення обліку військовослужбовців, які потребують додаткової соціальної допомоги та підтримки, насамперед осіб з порушенням слуху (повною або частковою втратою слуху), з порушенням зору (повною або частковою втратою зору), військовослужбовців з посттравматичними стресовими розладами, з ампутованими кінцівками (протезом або без кінцівки), осіб з фізичними (сенсорними, інтелектуальними, ментальними) порушеннями, порушенням опорно-рухового апарату, рухової функції та важко поранених;
забезпечують розміщення та оновлення на стендах, плакатах, інших інформаційних ресурсах закладу охорони здоров’я інформаційно-довідкових матеріалів з питань реалізації пільг та соціальних гарантій, передбачених законодавством для військовослужбовців та членів їх сімей;
організовують поширення серед військовослужбовців, які перебувають на лікуванні (реабілітації), контактної інформації про заклади, установи, структурні підрозділи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які надають соціальні послуги, про наявні цільові програми, пільги та гарантії, спрямовані на здійснення адресної допомоги пільговим категоріям громадян, надання їм санаторно-курортного лікування, реабілітаційної допомоги;
4. Служби супроводу забезпечують надання інформації про військовослужбовців:
з числа ветеранів війни, які звільняються з військової служби за станом здоров’я, до структурних підрозділів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад, на які покладено функції з питань ветеранської політики, за формою та алгоритмом, визначеним Генеральним штабом Збройних Сил України, з метою налагодження та підтримання комунікації з фахівцями із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб в частині сприяння військовослужбовцям в отриманні психологічної допомоги, професійної адаптації, а також інших гарантій, що передбачені
Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та подальшому їх супроводу;
які загинули (померли або пропали безвісти) і сім’ї яких потребують вирішення питань про надання допомоги та соціальних послуг відповідно до
Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.
III. Особливості організації діяльності служб супроводу
1. За відсутності штатних підрозділів цивільно-військового співробітництва наказом відповідного командира (начальника) призначається інший підрозділ (посадова особа), відповідальний за виконання завдань та функцій служби супроводу.
2. За підсумками діяльності служби супроводу опрацьовують звітні (інформаційні, інформаційно-довідкові, аналітичні) матеріали, які надають до структурного підрозділу вищого рівня.
3. Планування діяльності служби супроводу здійснюється в загальній системі планування підготовки та застосування Збройних Сил України, Держспецтрансслужби.
4. Підготовка військовослужбовців служб супроводу здійснюється в загальній системі підготовки військ (сил).
5. Служби супроводу комплектуються згідно з пунктом 2
Порядку , у тому числі першочергово за рахунок особового складу з числа військовослужбовців, звільнених з полону, які виявили бажання продовжувати військову службу, осіб з інвалідністю внаслідок війни.
6. Покладання на службу супроводу обов’язків, що не належать або виходять за межі її компетенції, втручання та перешкоджання діяльності посадових осіб служб супроводу, пов’язаних з виконанням завдань, визначених цим Положенням, не допускається.
Директор Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України полковник | Сергій ГАЛІМСЬКИЙ |