МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ
НАКАЗ
28.11.2024 № 1419
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
02 січня 2025 року
за № 11/43417
Про затвердження Порядку та умов страхування на морському транспорті
Відповідно до статей 191 і 191-1 Кодексу торговельного мореплавства України, підпункту 39 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2022 року № 1400), з метою імплементації Директиви 2009/20/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2009 року про страхування судновласників за морськими вимогами та Конвенції про обмеження відповідальності стосовно морських вимог 1976 року, прийнятої Міжнародною морською організацією (ІМО), зі змінами, унесеними згідно з Протоколом від 02 травня 1996 року, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Порядок та умови страхування на морському транспорті, що додаються.
2. Управлінню морського та річкового транспорту забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Сектору зовнішніх комунікацій забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад та територій України.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра відповідно до розподілу обов’язків.
| Віце-прем’єр-міністр з відновлення України — Міністр | Олексій КУЛЕБА |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
розвитку громад
та територій України
28 листопада 2024 року № 1419
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
02 січня 2025 року
за № 11/43417
Порядок та умови
страхування на морському транспорті
I. Загальні положення
1. Цей Порядок та умови визначають особливості правового регулювання за такими напрямами страхування:
відповідальності судновласника (перевізника, фрахтівника) за договором морського перевезення за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю пасажирів під час користування морським транспортом, за класом страхування 12, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування";
відповідальності перевізника та виконавця робіт, пов’язаних з обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування шкоди, заподіяної пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам за класом страхування 12, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування";
засобів водного транспорту за класом страхування 6, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування";
відповідальності морського судновласника за класом страхування 12, визначеним статтею 4 Закону України "Про страхування".
2. Цей Порядок та умови застосовуються до судновласників або фрахтівників, що є резидентами, перевізників, що є резидентами, які здійснюють морські перевезення, в тому числі міжнародні та каботажні, а в частині страхування засобів водного транспорту за класом 6 страхування — до всіх торговельних та пасажирських суден, суден внутрішнього плавання, на які поширюються вимоги Кодексу торговельного мореплавства України.
Вимоги цього Порядку та умов також поширюються на іноземних перевізників, які здійснюють морські перевезення у каботажному сполученні територією України в частині розмірів мінімальних страхових сум (лімітів відповідальності) щодо страхування відповідальності за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу.
Якщо законодавством країни, на території якої здійснюються пасажирські, вантажні перевезення, або відповідно до інших умов, які застосовуються у міжнародній практиці (у тому числі для воєнних та пов’язаних з ними ризиків), вимагається страхування відповідальності судновласника (перевізника, фрахтівника) зі страховою сумою (лімітами відповідальності) у розмірах, що перевищують встановлені цим Порядком та умовами, страхові суми (ліміти відповідальності) зі страхування такої відповідальності повинні бути відповідно збільшені. Таким договором страхування може бути передбачений інший, ніж встановлений цим Порядком та умовами, порядок розрахунку розміру страхової виплати, за умови, що такий порядок забезпечує виконання вимог цього Порядку та умов в частині мінімальних розмірів страхової виплати щодо страхування відповідальності за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу.
Цей Порядок та умови не поширюються на судна, що плавають під військово-морським прапором України.
3. У цьому Порядку та умовах терміни вживаються у такому значенні:
засіб водного транспорту (судно) — будь-яке торговельне або пасажирське судно, судно внутрішнього плавання, на яке поширюються норми Кодексу торговельного мореплавства України, щодо якого укладається договір страхування;
інші користувачі морського транспорту та треті особи — фізичні та/або юридичні особи, які не пов’язані із страхувальником договірними зобов’язаннями (у тому числі договором перевезення), не є членами екіпажу та/або не діють за дорученням страхувальника;
особа, яка має право на отримання страхової виплати — потерпіла третя особа, її спадкоємець (спадкоємці), законний представник, особа, яка здійснила витрати на поховання та/або спорудження надгробного пам’ятника, інші особи, які мають право на страхову виплату відповідно до договору страхування або законодавства;
пасажир — фізична особа, яка перевозиться на судні за договором перевезення пасажира, або за згодою перевізника — для супроводження вантажу, який є предметом договору перевезення вантажів;
перевізник — суб’єкт господарювання, що здійснює перевезення вантажів, пасажирів та їхнього багажу, пошти засобами водного транспорту (суднами);
потерпіла третя особа — фізична або юридична особа, життю та здоров’ю та/або майну якої заподіяна шкода, внаслідок настання страхового випадку, в тому числі пасажир судна, інший користувач морського транспорту або третя особа.
Інші терміни у цьому Порядку та умовах вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про страхування" (далі — Закон), Кодексі торговельного мореплавства України, Цивільному кодексі України.
4. Страховиками при страхуванні на морському транспорті є страховики-резиденти та філії страховиків-нерезидентів, які отримали в установленому порядку ліцензію на здійснення діяльності з прямого страхування за класами страхування 6, 12 (ризиками в межах відповідних класів) з урахуванням вимог законодавства у сфері страхування та у залежності від напрямів страхування.
5. У разі укладення судновласником (перевізником, фрахтівником) договору страхування зі страховиком-нерезидентом відповідно до статті 6 Закону, умови такого договору страхування повинні забезпечувати виконання вимог цього Порядку та умов в частині розмірів мінімальних страхових сум (лімітів відповідальності) щодо страхування відповідальності за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу.
II. Процедура укладення договорів страхування
1. Страхування здійснюється у випадках, визначених законодавством України, на підставі укладеного із страховиком договору страхування, а саме:
договору страхування відповідальності судновласника (перевізника, фрахтівника) за договором морського перевезення за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю пасажирів під час користування морським транспортом (далі — договір страхування відповідальності за шкоду пасажирам);
договору страхування відповідальності перевізника та виконавця робіт, пов’язаних з обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування шкоди, заподіяної пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам (далі — договір страхування відповідальності перевізника та виконавця робіт);
договору страхування відповідальності морського судновласника;
договору страхування засобів водного транспорту.
2. Договори страхування, визначені у пункті 1 розділу II цього Порядку та умов, укладаються відповідно до вимог, визначених у цьому Порядку та умовах, Законі та згідно із законодавством України.
Сторони договорів страхування не можуть відступити від положень цього Порядку та умов, окрім випадків, передбачених законодавством.
Сторони договорів страхування можуть врегулювати свої відносини у таких договорах у частині, що не врегульована цим Порядком та умовами.
3. Договір страхування укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину, та оформляється у паперовій формі або у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".
4. Договір страхування обов’язково має містити інформацію, передбачену частиною другою статті 89 Закону, перелік страхових випадків, відповідно до статті 93 Закону, інформацію про судно (судна), щодо якого (яких) укладається договір страхування (тип судна, назва, рік побудови, прапор, клас регістру, кількість членів екіпажу, кількість пасажирських місць (за наявності), район плавання, номер Міжнародної морської організації (далі — номер ІМО) (за наявності), унікальний європейський ідентифікаційний номер судна (далі — номер ENI) (за наявності)). На запит страховика страхувальник зобов’язаний надати страховику оригінали та/або копії відповідних документів для підтвердження такої інформації.
5. Строк дії договору страхування не може становити менше одного року. Страхувальник, зобов’язаний забезпечити укладання договорів страхування, передбачених цим Порядком та умовами, щодо судна, яким здійснюється перевезення пасажирів, багажу, пошти, вантажу, на новий строк (шляхом укладення нового договору страхування), не пізніше, ніж за десять робочих днів до закінчення строку дії попереднього договору страхування.
Договір страхування, укладений на новий строк (новий договір страхування) має набирати чинності не пізніше дня, наступного за днем закінчення строку дії попереднього договору страхування.
6. Територія дії договору страхування — Україна, інші держави в межах маршруту перевезення, окрім, якщо інше не передбачене договором страхування, територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
7. Договір страхування, укладений в паперовому вигляді, оформлюється у двох примірниках для кожної із сторін договору страхування, які мають однакову юридичну силу.
8. Укладення договору страхування може посвідчуватися страховим полісом (сертифікатом), оформленим у паперовій формі або у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", у якому зазначається зокрема:
номер та дата видачі;
підстава видачі (номер, дата видання та назва відповідного договору страхування);
найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України страховика, контактні дані страховика для звернення;
прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), дата народження страхувальника, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) або місцезнаходження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті),— якщо страхувальник фізична особа;
найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України страхувальника — якщо страхувальник юридична особа;
назву судна, номер ІМО або номер ENI та порт приписки судна (за наявності);
перелік страхових випадків;
розмір страхової суми (ліміт відповідальності);
територія дії договору страхування;
строк дії договору страхування;
інші умови договору страхування за згодою сторін.
Страховий поліс (сертифікат) засвідчується підписом уповноваженої особи страховика (із зазначенням посади, власного імені і прізвища особи, що його підписує) та печаткою страховика (у разі її наявності), який його видав.
9. Страхувальники можуть укладати договори комплексного страхування, що укладається за двома або більше ризиками в межах одного класу страхування або за двома або більше класами страхування (ризиками в межах таких класів страхування), а також договори страхування, що в комплексі містять умови страхування відповідальності за напрямками, визначеними розділами III, IV, V та/або VI цього Порядку та умов.
10. Договором страхування в частині страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих третіх осіб, не може бути передбачена франшиза.
III. Страхування відповідальності судновласника (перевізника, фрахтівника) за договором морського перевезення за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю пасажирів під час користування морським транспортом
1. Об’єктом страхування за договором страхування відповідальності судновласника (перевізника, фрахтівника) за договором морського перевезення за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю пасажирів під час користування морським транспортом (далі — договір страхування відповідальності за шкоду пасажирам) є відповідальність судновласника (перевізника, фрахтівника) за шкоду, заподіяну життю та/або здоров’ю пасажирів під час користування морським транспортом.
2. Страховими ризиками за договором страхування відповідальності за шкоду пасажирам є події, на випадок виникнення яких проводиться страхування, що можуть призвести до заподіяння шкоди життю та/або здоров’ю пасажирів під час користування морським транспортом, відповідальність за відшкодування якої несе страхувальник.
3. Предметом договору страхування відповідальності за шкоду пасажирам є передавання страхувальником за плату ризику страховику, пов’язаного з відповідальністю судновласника (перевізника, фрахтівника) за шкоду, заподіяну життю та/або здоров’ю пасажирів, на умовах, визначених договором страхування, укладеним відповідно до цього Порядку та умов.
4. Страховим випадком за договором страхування відповідальності за шкоду пасажирам є подія, яка передбачена договором страхування і сталася протягом строку його дії, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або особі, яка має право на отримання страхової виплати, а саме заподіяння шкоди життю та/або здоров’ю пасажирів під час користування морським транспортом, відповідальність за відшкодування якої несе страхувальник.
5. За договором страхування відповідальності за шкоду пасажирам потерпілою третьою особою є пасажир, якому завдано шкоду внаслідок настання події, передбаченої договором страхування.
6. Подія визнається страховим випадком за двох наступних умов:
заподіяння шкоди життю та/або здоров’ю пасажирів, що призвело до настання страхового випадку та сталося протягом строку дії договору страхування відповідальності за шкоду пасажирам;
особа, яка має право на отримання страхової виплати, звернулася з відповідною вимогою до страхувальника або страховика про відшкодування заподіяної шкоди.
7. Розмір страхової суми, у межах якої страховик зобов’язаний провести страхову виплату в разі настання страхового випадку, пов’язаного із заподіянням шкоди життю та/або здоров’ю пасажирів, визначається у договорі страхування за домовленістю сторін на одну потерпілу третю особу з урахуванням абзаців другого, третього цього пункту.
Страхова сума за договором страхування відповідальності за шкоду пасажирам встановлюється з розрахунку від кількості пасажирів, гранично допустимої для даного типу та моделі засобу водного транспорту (судна).
Мінімальний розмір страхової суми, у межах якої страховик зобов’язаний провести страхову виплату в разі настання страхового випадку, пов’язаного із заподіянням шкоди життю та/або здоров’ю пасажирів, визначається відповідно до вимог розділу VII цього Порядку та умов.
8. Договір страхування не має містити лімітів відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих третіх осіб, зокрема, за окремим об’єктом страхування, страховим випадком, групою страхових випадків або договором страхування відповідальності в цілому, нижчих за мінімальний розмір страхової суми на одну потерпілу третю особу, передбачений в розділі VII цього Порядку та умов.
9. За договором страхування відповідальності за шкоду пасажирам здійснюються страхові виплати відповідно до порядку розрахунку та умов здійснення страхових виплат, визначених розділом VIII цього Порядку та умов, у зв’язку з:
1) лікуванням потерпілої третьої особи;
2) тимчасовою втратою працездатності потерпілою третьої особою;
3) стійкою втратою або зменшенням професійної або загальної працездатності потерпілої третьої особи;
4) смертю потерпілої третьої особи.
10. Договором страхування відповідальності за шкоду пасажирам може бути передбачено здійснення страхової виплати у зв’язку з моральною шкодою, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпіла третя особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.
11. За договором страхування відповідальності за шкоду пасажирам не здійснюються страхові виплати щодо відшкодування витрат, пов’язаних із задоволенням вимог, пред’явлених особою, яка має право на отримання страхової виплати, про компенсацію штрафів, пені, неустойки та інших фінансових (у тому числі адміністративних) санкцій.
12. Судновласник (перевізник, фрахтівник) зобов’язаний інформувати пасажирів про укладений договір страхування відповідальності за шкоду пасажирам (дата укладання, номер), страховика (найменування, місцезнаходження, контактні дані для звернення), розмір страхової суми шляхом розміщення відповідної інформації у проїзному документі, на стендах на засобах водного транспорту (суднах) та іншими доступними засобами.
IV. Страхування відповідальності перевізника та виконавця робіт, пов’язаних з обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування шкоди, заподіяної пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам
1. Об’єктом страхування за договором страхування відповідальності перевізника та виконавця робіт, пов’язаних з обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування шкоди, заподіяної пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам (далі — договір страхування відповідальності перевізника та виконавця робіт), є відповідальність перевізника та виконавця робіт, пов’язаних з обслуговуванням морського транспорту, за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам.
2. Страховими ризиками за договором страхування відповідальності перевізника та виконавця робіт є події, на випадок виникнення яких проводиться страхування, що можуть призвести до заподіяння шкоди, відповідальність за відшкодування якої несе страхувальник:
життю та/або здоров’ю пасажирів, інших користувачів морського транспорту, третіх осіб за умови, що така подія сталася за участю морського транспорту, що знаходиться в експлуатації;
втратою, знищенням та пошкодженням багажу, пошти, вантажу, майна інших користувачів морського транспорту та третіх осіб за умови, що така подія сталася за участю морського транспорту, що знаходиться в експлуатації.
3. Предметом договору страхування відповідальності перевізника та виконавця робіт є передавання страхувальником страховику за плату ризику, пов’язаного з відповідальністю перевізника та виконавця робіт, пов’язаних з обслуговуванням морського транспорту, за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам, на умовах, визначених договором страхування, укладеним відповідно до цього Порядку та умов.
4. Страховим випадком за договором страхування відповідальності перевізника та виконавця робіт є подія, яка передбачена договором страхування і сталася протягом строку його дії, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або особі, яка має право на отримання страхової виплати, а саме заподіяння шкоди пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам, під час експлуатації морського транспорту, відповідальність за відшкодування якої несе страхувальник.
5. За договором страхування відповідальності перевізника та виконавця робіт потерпілою третьою особою є пасажир, інший користувач морського транспорту або третя особа, життю, здоров’ю та/або майну, якого завдано шкоду внаслідок настання події, передбаченої договором страхування.
6. Подія визнається страховим випадком за двох наступних умов:
заподіяння шкоди життю та/або здоров’ю та/або майну потерпілої третьої особи, що призвело до настання страхового випадку та сталося протягом строку дії договору страхування;
особа, яка має право на отримання страхової виплати, звернулася з відповідною вимогою до страхувальника або страховика про відшкодування заподіяної шкоди.
7. Умови договору страхування відповідальності перевізника та виконавця робіт в частині страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю та/або здоров’ю пасажирів, інших користувачів морського транспорту, третіх осіб повинні відповідати вимогам розділу III цього Порядку та умов.
8. Розмір страхової суми, у межах якої страховик зобов’язаний провести страхову виплату в разі настання страхового випадку, пов’язаного із заподіянням шкоди багажу, пошти, вантажу, майна пасажирів, інших користувачів морського транспорту, третіх осіб, визначається у договорі страхування за домовленістю сторін з урахуванням абзацу другого цього пункту.
Мінімальний розмір страхової суми, у межах якої страховик зобов’язаний провести страхову виплату в разі настання страхового випадку, пов’язаного із заподіянням шкоди багажу, пошти, вантажу, майна інших користувачів морського транспорту та третіх осіб, визначається відповідно до вимог розділу VII цього Порядку та умов.
9. За договором страхування відповідальності перевізника та виконавця робіт здійснюються страхові виплати відповідно до порядку розрахунку та умов здійснення страхових виплат, визначених розділами VIII, IX цього Порядку та умов у зв’язку з:
1) лікуванням потерпілої третьої особи;
2) тимчасовою втратою працездатності потерпілою третьою особою;
3) стійкою втратою або зменшенням професійної або загальної працездатності потерпілої третьої особи;
4) смертю потерпілої третьої особи;
5) втратою, знищенням або пошкодженням багажу, пошти, вантажу;
6) втратою, знищенням або пошкодженням майна інших користувачів морського транспорту та третіх осіб.
10. За договором страхування відповідальності перевізника та виконавця робіт в частині страхування відповідальності за шкоду, заподіяну багажу, пошті, вантажу, майну інших користувачів морського транспорту та третіх осіб, не здійснюються страхові виплати щодо відшкодування витрат, пов’язаних із задоволенням вимог, пред’явлених особою, яка має право на отримання страхової виплати, про компенсацію штрафів, пені, неустойки та інших фінансових (у тому числі адміністративних) санкцій.
V. Страхування відповідальності морського судновласника
1. Об’єктом страхування за договором страхування відповідальності морського судновласника є відповідальність морського судновласника за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації судна потерпілій третій особі та/або її майну.
2. Страховими ризиками за договором страхування відповідальності морського судновласника є події, на випадок виникнення яких проводиться страхування, що можуть призвести до заподіяння шкоди потерпілій третій особі та/або її майну, внаслідок експлуатації судна, відповідальність за відшкодування якої несе страхувальник.
3. Предметом договору страхування відповідальності морського судновласника є передавання страхувальником страховику за плату ризику, пов’язаного з відповідальністю судновласника за шкоду, заподіяну потерпілій третій особі та/або її майну внаслідок експлуатації судна, на умовах, визначених договором страхування, укладеним відповідно до цього Порядку та умов.
4. Страховим випадком є подія, яка передбачена договором страхування і сталася протягом строку його дії, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або особі, яка має право на отримання страхової виплати, а саме заподіяння шкоди потерпілій третій особі та/або її майну внаслідок експлуатації судна, відповідальність за відшкодування якої несе страхувальник.
5. За договором страхування відповідальності морського судновласника потерпілою третьою особою є фізична та/або юридична особа, яка не є членом екіпажу або не діє за дорученням страхувальника.
6. Подія визнається страховим випадком за двох наступних умов:
заподіяння шкоди потерпілій третій особі та/або її майну, що призвело до настання страхового випадку та сталося протягом строку дії договору страхування;
особа, яка має право на отримання страхової виплати, звернулася з відповідною вимогою до страхувальника або страховика про відшкодування заподіяної шкоди.
7. Умови договору страхування відповідальності морського судновласника в частині страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю та/або здоров’ю потерпілих третіх осіб повинні відповідати вимогам розділу III цього Порядку та умов.
8. Розмір страхової суми, у межах якої страховик зобов’язаний провести страхову виплату в разі настання страхового випадку, пов’язаного із заподіянням шкоди майну потерпілих третіх осіб, визначається у договорі страхування за домовленістю сторін з урахуванням абзацу другого цього пункту.
Мінімальний розмір страхової суми, у межах якої страховик зобов’язаний провести страхову виплату в разі настання страхового випадку, пов’язаного із заподіянням шкоди майну потерпілих третіх осіб, визначається відповідно до вимог розділу VII цього Порядку та умов.
9. За договором страхування відповідальності морського судновласника здійснюються страхові виплати відповідно до порядку розрахунку та умов здійснення страхових виплат, визначених розділами VIII, IX цього Порядку та умов у зв’язку з:
1) лікуванням потерпілої третьої особи;
2) тимчасовою втратою працездатності потерпілою третьою особою;
3) стійкою втратою або зменшенням професійної або загальної працездатності потерпілої третьої особи;
4) смертю потерпілої третьої особи;
5) втратою, знищенням або пошкодженням майна потерпілої третьої особи;
4) інші, передбачені договором страхування, збитки та/або витрати.
10. За договором страхування відповідальності морського судновласника в частині страхування відповідальності за шкоду, заподіяну майну потерпілих третіх осіб, не здійснюються страхові виплати щодо відшкодуванню витрат, пов’язаних із задоволенням вимог, пред’явлених особою, яка має право на отримання страхової виплати, про компенсацію штрафів, пені, неустойки та інших фінансових (у тому числі адміністративних) санкцій.
VI. Страхування засобів водного транспорту
1. Об’єктом страхування за договором страхування засобів водного транспорту є засіб водного транспорту, який використовується на праві володіння та/або користування та/або розпорядження.
Обладнання засобу водного транспорту, встановлене на ньому, вважається частиною засобу водного транспорту та підлягає страхуванню разом із засобом водного транспорту, за згодою сторін договору страхування.
2. Страховими ризиками за договором страхування засобів водного транспорту є події, на випадок виникнення яких проводиться страхування, що можуть призвести до втрати, знищення або пошкодження засобу водного транспорту (окремих частин, систем та елементів конструкції, обладнання засобу водного транспорту).
3. Предметом договору страхування засобів водного транспорту є передача страхувальником страховику за плату ризику, пов’язаного з засобом водного транспорту на умовах, визначених договором страхування, укладеним відповідно до цього Порядку та умов та, якщо це передбачено договором страхування, додаткового обладнання до нього внаслідок страхового випадку.
4. Страховим випадком є подія, яка передбачена договором страхування засобів водного транспорту і сталася протягом строку його дії, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або вигодонабувачу, а саме: втрата, знищення або пошкодження засобу водного транспорту (окремих частин, систем та елементів конструкції, обладнання засобу водного транспорту) та, якщо це передбачено договором страхування, додаткового обладнання до нього, внаслідок настання події, на випадок виникнення якої проводиться страхування (страхового ризику).
Втратою засобу водного транспорту вважається загибель (знищення), крадіжка засобу водного транспорту, зникнення його безвісти.
Засіб водного транспорту вважається знищеним, якщо ремонт цього засобу водного транспорту є технічно неможливий або економічно недоцільний, в тому числі у разі визнання його непридатним для подальшої експлуатації.
5. Франшиза зі страхування засобу водного транспорту встановлюється у договорі страхування за домовленістю сторін.
Франшиза може бути умовною або безумовною.
6. За договором страхування засобу водного транспорту не здійснюються страхові виплати щодо відшкодування:
штрафів, пені, неустойки та інших фінансових (у тому числі адміністративних) санкцій;
вартості майна, що перевозиться (включаючи вантаж, багаж (вантажобагаж).
VII. Загальні положення про страховий тариф, страхову суму
1. Страховий тариф визначається відповідно до статті 95 Закону та з урахуванням типу судна, його класу, умов експлуатації, технічних характеристик судна, технічного стану судна, району плавання, статистичних даних про аварійні події за участі судна, додаткової інформації та інших умов, що сприяють оцінюванню характеру страхового ризику та інших факторів.
2. Розмір страхової суми зі страхування відповідальності перевізника встановлюється у договорі страхування відповідальності за домовленістю сторін з урахуванням того, що страхова сума у випадку смерті пасажира або ушкодження його здоров’я не може бути менше, ніж межі відповідальності перевізника, передбачені статтею 194 Кодексу торговельного мореплавства України.
Розмір страхової суми зі страхування відповідальності морського судновласника встановлюється в договорі страхування за домовленістю сторін з урахуванням того, що вона не може бути меншою, ніж межі відповідальності судновласника, передбачені статтею 352 Кодексу торговельного мореплавства України.
Розмір страхової суми зі страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну майну пасажирів, встановлюється в договорі страхування відповідальності за шкоду пасажирам за домовленістю сторін з урахуванням того, що вона не може бути меншою, ніж межі відповідальності перевізника, передбачені статтею 194 Кодексу торговельного мореплавства України.
3. Сума страхових виплат за всіма страховими випадками, що сталися протягом строку дії договору страхування, не може перевищувати страхову суму, визначену таким договором, з урахуванням того, що страховик зобов’язаний здійснити страхову виплату за всіма страховими випадками, що настали у період дії договору страхування відповідальності. При цьому грошова сума, в межах якої страховик зобов’язаний здійснити страхову виплату з настанням окремого страхового випадку, дорівнює відповідній страховій сумі, зменшеній на величину вже виплачених відповідних страхових виплат за таким договором страхування відповідальності.
4. У разі завдання шкоди внаслідок настання одного страхового випадку кільком потерпілим третім особам у разі перевищення розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню, страхової суми (ліміту відповідальності страховика), установленої (установленого) у договорі страхування, розмір страхової виплати кожній потерпілій третій особі зменшується пропорційно співвідношенню страхової суми (ліміту відповідальності страховика) і розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню всім потерпілим третім особам.
5. Страхова сума зі страхування засобів водного транспорту встановлюється у договорі страхування засобу водного транспорту за згодою сторін у розмірі балансової вартості засобу водного транспорту (якщо це можливо) або в межах дійсної вартості засобу водного транспорту, якщо інше не передбачено договором страхування.
При укладанні договору страхування засобу водного транспорту за згодою сторін можуть встановлюватися ліміти відповідальності страховика по окремому страховому випадку, окремому страховому ризику, групі страхових випадків, по договору страхування в цілому тощо.
VIII. Страхові виплати у разі заподіяння шкоди життю та здоров’ю потерпілої третьої особи
1. У разі настання страхового випадку внаслідок заподіяння шкоди життю та/або здоров’ю потерпілої третьої особи страхова виплата здійснюється наступним чином:
1) у зв’язку з лікуванням потерпілої третьої особи — визначається у розмірі витрат, пов’язаних з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілої третьої особи у відповідному закладі охорони здоров’я, із спеціальним медичним, постійним стороннім доглядом та придбанням лікарських засобів (лікарських препаратів).
Витрати, пов’язані з лікуванням потерпілої третьої особи в іноземній державі, відшкодовуються у разі попереднього узгодження таких витрат із страховиком, якщо інше не передбачено договором страхування.
Мінімальний розмір страхової виплати у зв’язку з лікуванням потерпілої третьої особи становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати в місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування (тимчасової непрацездатності), але не більше ніж за 120 днів.
Якщо страховику не надано документи на підтвердження розміру витрат, зазначених в абзаці першому цього підпункту, або їх документально підтверджений розмір є меншим за мінімальний розмір, визначений відповідно до абзацу третього цього підпункту, страховик здійснює страхову виплату в розмірі, передбаченому абзацом третім цього підпункту;
2) у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілою третьою особою — визначається у розмірі суми втрачених (неотриманих) доходів за підтверджений відповідним закладом охорони здоров’я період втрати працездатності.
Втрачені (неотримані) доходи потерпілої третьої особи оцінюються у таких розмірах:
для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) — неотриманої середньої заробітної плати (середнього розміру доходу) за відповідний період часу, визначеної відповідно до Цивільного кодексу України в частині визначення заробітку (доходу), втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я фізичної особи, яка працювала за трудовим договором;
для фізичної особи — підприємця чи особи, яка забезпечує себе роботою самостійно,— неотриманих доходів, що визначаються відповідно до Цивільного кодексу України в частині визначення доходу, втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я фізичної особи — підприємця;
для непрацюючої повнолітньої особи — 1/30 розміру мінімальної заробітної плати в місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку, за кожний день непрацездатності, підтверджений відповідним закладом охорони здоров’я;
3) у зв’язку зі стійкою втратою працездатності потерпілою третьою особою внаслідок настання страхового випадку — визначається у розмірі втраченого потерпілою третьою особою заробітку (доходу), визначеного відповідно до Цивільного кодексу України.
Якщо законодавством визначений порядок розрахунку та перелік витрат, пов’язаних з необхідністю пристосування до нових умов життя фізичної особи, у зв’язку із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності потерпілої третьої особи до страхової виплати також включаються витрати, пов’язані з необхідністю пристосування до нових умов життя потерпілої третьої особи, а саме: місця проживання, робочого місця, транспортного засобу (за наявності на дату настання страхового випадку) потерпілої третьої особи, що полягає у здійсненні комплексу заходів, метою яких є створення умов для роботи, проживання, пересування потерпілої третьої особи, максимально наближених до таких умов до моменту заподіяння шкоди її життю та здоров’ю внаслідок настання страхового випадку.
Ступінь стійкої втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності у відсотках потерпілої третьої особи внаслідок страхового випадку визначається у порядку, встановленому законодавством.
Страхова виплата за цим підпунктом здійснюється у формі ануїтету — рівномірними послідовними щомісячними, якщо іншу періодичність виплат не узгоджено потерпілою третьою особою і страховиком, виплатами у розмірі втраченого потерпілою третьою особою середньомісячного заробітку (доходу) у зв’язку із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності внаслідок страхового випадку протягом строку втрати працездатності (інвалідності) такої особи, але не більше, ніж до досягнення нею мінімального віку, з якого особа має право на призначення пенсії за віком (без дотримання вимоги щодо наявності страхового стажу) у солідарній системі відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення, та не підлягає подальшому перерахунку.
Розмір страхової виплати у зв’язку із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності потерпілої третьої особи у разі встановлення їй інвалідності (визнання потерпілої третьої особи дитиною з інвалідністю) не може бути меншим за мінімальний розмір, передбачений абзацами шостим — десятим цього підпункту.
Мінімальний розмір страхової виплати у зв’язку із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності потерпілої третьої особи у разі встановлення їй інвалідності (визнання малолітньої або неповнолітньої особи дитиною з інвалідністю) становить:
у разі встановлення I групи інвалідності — 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку;
у разі встановлення II групи інвалідності — 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку;
у разі встановлення III групи інвалідності — 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку;
у разі визнання потерпілої третьої особи дитиною з інвалідністю — 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку.
Страхова виплата у зв’язку із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності потерпілою третьою особою в мінімальному розмірі здійснюється одноразово за письмовим зверненням такої особи;
4) у зв’язку зі смертю потерпілої третьої особи — здійснюється, якщо смерть потерпілої третьої особи настала протягом одного року з дня настання страхового випадку та є прямим наслідком такого страхового випадку.
Страховик у разі смерті потерпілої третьої особи здійснює страхову виплату у зв’язку із втратою годувальника кожній особі, яка відповідно до Цивільного кодексу України в частині відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, та з урахуванням положень Сімейного кодексу України, має право на таке відшкодування, у розмірі, що розраховується відповідно до Цивільного кодексу України в частині відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого.
Страхова виплата у зв’язку із втратою годувальника кожній особі, яка має право на таку виплату, здійснюється у формі ануїтету — рівномірними послідовними щомісячними виплатами, якщо іншу періодичність виплат не узгоджено особою, яка має право на таку страхову виплату, і страховиком, протягом дії такого права та не підлягає подальшому перерахунку.
Загальний мінімальний розмір страхової виплати особам, що були на утриманні одного померлого, за весь період її отримання не може бути меншим за 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку.
Страхова виплата, пов’язана зі смертю потерпілої третьої особи, у мінімальному розмірі за заявою особи, яка має право на отримання страхової виплати у зв’язку із втратою годувальника, здійснюється одноразово.
Страховик здійснює страхову виплату у зв’язку з моральною шкодою, заподіяною смертю потерпілої третьої особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний максимальний розмір такої страхової виплати цим особам стосовно одного померлого становить не менше 25 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку.
Страховик здійснює страхову виплату особі, яка здійснила витрати на поховання та/або спорудження надгробного пам’ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі факти та витрати. Загальний розмір таких виплат стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку, і не залежить від суми, отриманої особою за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та соціальним забезпеченням.
2. Загальний розмір усіх здійснених страхових виплат у разі заподіяння шкоди життю та здоров’ю однієї потерпілої третьої особи не може перевищувати розміру встановленої у договорі страхування для такої особи страхової суми за таку шкоду.
IX. Страхові виплати у разі заподіяння шкоди майну потерпілої особи
1. Майном потерпілої особи є багаж, вантаж, пошта, інші предмети матеріального світу, які перебувають у власності потерпілої третьої особи.
2. Франшиза зі страхування відповідальності судновласника (перевізника, фрахтівника) за шкоду, заподіяну майну потерпілої особи, встановлюється у договорі страхування за домовленістю сторін.
3. Порядок розрахунку страхових виплат у зв’язку з заподіянням шкоди майну потерпілої третьої особи визначається у договорі страхування за домовленістю сторін.
X. Страхові виплати за договором страхування засобів водного транспорту
1. Порядок розрахунку, умови та строки здійснення страхових виплат при настанні страхового випадку за договором страхування засобів водного транспорту визначається у договорі страхування за згодою сторін.
2. Якщо засіб водного транспорту є власністю кількох осіб, кожна особа отримує страхову виплату пропорційно її частці у праві власності на засіб водного транспорту, якщо інше не передбачено договором страхування.
XI. Порядок здійснення страхових виплат за договорами страхування відповідальності
1. Страхова виплата здійснюється страховиком:
безпосередньо особі, яка має право на отримання страхової виплати у безготівковій формі за реквізитами рахунку (рахунків), наданими відповідною особою (особами);
страхувальнику, якщо страхувальник за згодою страховика самостійно відшкодував заподіяну шкоду особі, яка має право на отримання страхової виплати;
закладу охорони здоров’я, іншій особі, що здійснює або здійснила лікування потерпілої особи, ремонт пошкодженого майна потерпілої третьої особи та/або надає чи надала іншу допомогу (послуги) у разі заподіяння шкоди потерпілій третій особі та/або її майну (за погодженням з особою, яка має право на отримання страхової виплати).
2. При настанні події, що може бути визнана страховим випадком, передбаченої цим Порядком та умовами, страхувальник протягом трьох робочих днів з дня настання такої події, зобов’язаний:
повідомити страховика у встановлений договором страхування спосіб про настання події, що може бути визнана страховим випадком;
надати страховику достовірні дані про умови та обставини страхового випадку, а також іншу необхідну достовірну інформацію на вимогу страховика, зазначену у договорі страхування.
3. Подія, що має ознаки страхового випадку, визнається страховиком страховим випадком у добровільному порядку шляхом досудового врегулювання спору у разі визнання страхувальником за попереднім погодженням із страховиком вимог особи, яка має право на отримання страхової виплати, або на підставі рішення суду, що набрало законної сили.
4. Подання заяви про страхову виплату, листування між страховиком та особою, яка має право на отримання страхової виплати, можуть здійснюватися згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".
Особа, яка має право на отримання страхової виплати, може долучати до заяви про страхову виплату засвідчені копії документів, передбачених цим розділом. Страховик має право вимагати для ознайомлення оригінали таких документів.
5. Для отримання страхової виплати, особа, яка має право на її отримання, повідомляє страховика про настання події, що може бути визнана страховим випадком, та/або подає страховику заяву про страхову виплату:
у строк, що не перевищує один рік з дня настання події, що може бути визнана страховим випадком, у разі, якщо шкода заподіяна майну потерпілої третьої особи;
у строк, що не перевищує три роки з дня настання події, що може бути визнана страховим випадком, у разі, якщо шкода заподіяна життю та/або здоров’ю потерпілої третьої особи.
6. У разі настання події, що може бути визнана страховим випадком за договором страхування для отримання страхової виплати, особа, яка має право на страхову виплату, подає страховику заяву про страхову виплату, у якій має міститися:
найменування страховика, якому подається заява;
прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) або найменування особи, яка має право на отримання страхової виплати, її адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) або місцезнаходження, адресу електронної пошти (адресу для листування), номер засобу зв’язку та/або інші способи обміну повідомленнями між особою, яка має право на отримання страхової виплати, та страховиком;
опис події, що може бути визнана страховим випадком, зміст вимоги щодо відшкодування заподіяної шкоди / здійснення страхової виплати;
інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих третіх осіб, якщо така інформація відома особі, яка має право на отримання страхової виплати;
інформація про страхувальника (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України страховика та страхувальника — юридичної особи або прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) — фізичної особи, дані про засіб водного транспорту (судно), та/або будь-які інші дані, за якими може бути ідентифікований страхувальник);
підпис особи, яка має право на страхову виплату, та дата подання заяви.
7. До заяви про страхову виплату у разі настання події, що може бути визнана страховим випадком, особа, яка має право на отримання страхової виплати, долучає такі документи:
паспорт громадянина України, а в разі його відсутності — інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа — у разі, коли потерпіла особа є фізичною особою;
документ, що посвідчує право особи на отримання страхової виплати (довіреність, свідоцтво про право на спадщину тощо), у разі якщо особа не є потерпілою третьою особою;
довідка про присвоєння особі, яка має право на отримання страхової виплати, реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера платника податків, офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) — у разі, коли потерпіла третя особа є фізичною особою;
установчі документи юридичної особи — у разі, коли потерпіла особа є юридичної особою;
документи, що підтверджують факт надання особі транспортних послуг, визначені пунктом 10 цього розділу;
довідка, встановленої законодавством форми або інші документи, що підтверджують заподіяння шкоди здоров’ю потерпілої третьої особи внаслідок страхового випадку, а також документи, що підтверджують строк лікування та/або здійснення витрат на лікування (за наявності),— у разі вимоги про здійснення страхової виплати відповідно до підпункту 1 пункту 1 розділу VIII цього Порядку та умов;
документи, що згідно із законодавством підтверджують тимчасову втрату працездатності потерпілої третьої особи,— у разі вимоги про здійснення такої страхової виплати відповідно до підпункту 2 пункту 1 розділу VIII цього Порядку та умов;
документи, що підтверджують встановлення інвалідності потерпілій третій особі, а також (за наявності) документи, що підтверджують ступінь стійкої втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності у відсотках, суму середньомісячного заробітку (доходу) до настання страхового випадку,— у разі вимоги про здійснення страхової виплати відповідно до підпункту 3 пункту 1 розділу VIII цього Порядку та умов;
документи, визначені договором страхування, що підтверджують перевезення багажу під час страхового випадку, та розмір заподіяної йому шкоди — у разі вимоги про здійснення страхової виплати, пов’язаної із заподіянням шкоду майну (багажу);
документи, що підтверджують права володіння та/або користування та/або розпорядження майном, якому завдана шкода — у разі вимоги про здійснення страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілої третьої особи (за наявності);
документи, що підтверджують вартість втраченого, знищеного або пошкодженого майна — у разі вимоги про здійснення страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілої третьої особи (за наявності).
До заяви про страхову виплату у разі настання події, що може бути визнана страховим випадком зі страхування відповідальності у разі вимог про страхову виплату у зв’язку зі смертю потерпілої особи, особа, яка має право на отримання страхової виплати, до заяви про страхову виплату долучає також:
свідоцтво про смерть потерпілої третьої особи;
документи, що посвідчують право осіб на утримання від померлої потерпілої третьої особи або перебування осіб на утриманні померлої потерпілої третьої особи та на доходи померлої потерпілої третьої особи за попередній (до настання страхового випадку) календарний рік (за наявності),— у разі вимоги про здійснення страхової виплати відповідно до абзацу другого підпункту 4 пункту 1 розділу VIII цього Порядку та умов;
документи, що підтверджують сімейні, родинні відносини,— у разі вимоги про здійснення страхової виплати відповідно до абзацу шостого підпункту 4 пункту 1 розділу VIII цього Порядку та умов;
документи, що підтверджують факт поховання померлої потерпілої третьої особи та/або спорудження надгробного пам’ятника та витрати на це,— у разі вимоги про здійснення страхової виплати відповідно до абзацу сьомого підпункту 4 пункту 1 розділу VIII цього Порядку та умов.
До заяви про страхову виплату, у разі настання події, що може бути визнана страховим випадком, особа, яка має право на отримання страхової виплати, долучає документи, які підтверджують настання страхового випадку, видані уповноваженими особами, компетентними органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, які підтверджують факт, причини та обставини настання страхового випадку або розмір заподіяної шкоди.
Залежно від обставин настання події, що може бути визнана страховим випадком, та виду заподіяної шкоди до заяви про страхову виплату особа, яка має право на отримання страхової виплати, може долучати інші документи, які підтверджують обставини, викладені у такій заяві (висновки експертів, судові рішення, що набрали законної сили, інші документи про подію, що призвела до заподіяння шкоди потерпілій третій особі), оформлені та видані уповноваженими особами органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями.
8. Страховик та страхувальник зобов’язані надавати особам, які мають право на отримання страхової виплати, консультаційну допомогу щодо складання заяви про страхову виплату та надання документів, які підтверджують обставини, викладені у такій заяві.
Страховик на вимогу особи, яка має право на отримання страхової виплати, протягом трьох робочих днів з дня її отримання, інформує особу у визначений нею спосіб, про конкретні документи, що підтверджують факт, причини та обставини настання страхового випадку та розмір заподіяної шкоди, які особа має долучити до заяви про страхову виплату, а також надає інформацію про форму, спосіб та порядок отримання таких документів та їхнього подання страховику.
9. Страхувальники у разі настання події, що може бути визнана страховим випадком, за зверненням страховика або осіб, які мають право на отримання страхової виплати, про підтвердження факту та обставин заподіяння шкоди, зобов’язані протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання відповідного звернення, видати таким особам довідку, яка містить опис події, що сталася, та підтверджує факт надання таким особам транспортних послуг під час настання відповідних обставин, що призвели до події, яка може бути визнана страховим випадком.
Особа, яка має право на отримання страхової виплати, зобов’язана долучити отриману від страхувальника довідку, передбачену абзацом першим цього пункту, до заяви про страхову виплату або повідомити про відмову страхувальника в її наданні (ненаданні такої довідки).
10. Для встановлення факту, причин і обставин настання страхового випадку, у разі заподіяння шкоди життю та/або здоров’ю пасажира, факт надання потерпілій третій особі транспортних послуг встановлюється на підставі долучених до заяви про страхову виплату / наданих особою, яка має право на страхову виплату, та/або страхувальником:
проїзного документу (квитка, електронного квитка тощо), іншого документу, на підставі якого виконувалося перевезення потерпілої третьої особи;
довідки, наданої страхувальником згідно з пунктом 9 цього розділу;
судових рішень, що набрали законної сили, документів, виданих уповноваженими особами, компетентними органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, які підтверджують факт настання страхового випадку.
11. Неподання особою, яка має право на отримання страхової виплати, документів, визначених абзацами другим, третім пункту 10 цього розділу, не може бути підставою для невизнання заподіяння шкоди життю та/або здоров’ю потерпілої третьої особи страховим випадком/ відмови у здійсненні страхової виплати, окрім випадків, коли це призвело до неможливості страховика встановити факт надання потерпілій третій особі транспортних послуг на підставі документів, визначених абзацом четвертим пункту 10 цього розділу.
12. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика про настання страхового випадку не може бути підставою для невизнання випадку страховим / відмови у здійсненні страхової виплати особі, яка має право на страхову виплату, окрім випадків, коли це призвело до неможливості страховика встановити факт, причини та обставини настання страхового випадку або розмір заподіяної шкоди.
13. Страховик зобов’язаний у строк не більше тридцяти робочих днів з дня отримання заяви про страхову виплату, документів, зазначених у пункті 7 цього розділу та/або договорі страхування, які необхідні для визнання випадку страховим, визначення розміру заподіяної шкоди і здійснення страхової виплати, прийняти рішення про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати чи про невизнання випадку страховим / відмову у здійсненні страхової виплати та повідомити про це страхувальника, особу, яка має право на отримання страхової виплати, у строк не більше трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення й у визначений ними спосіб.
14. Якщо рішення про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати не може бути прийняте через невідповідність поданої заяви про страхову виплату вимогам пункту 6 цього розділу та/або відсутність одного чи кількох документів, зазначених у пункті 7 цього розділу, чи їхню невідповідність встановленим законодавством вимогам, страховик у строк не більше тридцяти робочих днів з дня отримання заяви про страхову виплату зобов’язаний повідомити особу, яка має право на отримання страхової виплати у спосіб, зазначений нею у такій заяві, про:
зміни, які особа, яка має право на отримання страхової виплати, повинна відобразити у новій заяві про страхову виплату з метою її належного оформлення;
відсутні документи (надати перелік) та/або обґрунтовані причини невідповідності вимогам законодавства документів, долучених до заяви про страхову виплату, порядок отримання відповідних документів.
Страховик зобов’язаний розглянути належним чином оформлену заяву про страхову виплату та долучені до неї документи, подані особою, яка має право на страхову виплату, після відповідного повідомлення згідно з абзацом першим цього пункту, та прийняти рішення про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати чи про невизнання випадку страховим / відмову у здійсненні страхової виплати у строк не більше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання таких заяви та/або документів або повторно повідомити про обставини, зазначені у абзаці першому цього пункту.
Якщо страховик у спосіб та строки, встановлені цим пунктом, не повідомив особу, яка має право на отримання страхової виплати, про невідповідність поданої заяви про страхову виплату вимогам пункту 6 цього розділу та/або відсутність одного чи кількох документів, зазначених у пункті 7 цього розділу, чи їхню невідповідність встановленим законодавством вимогам, вважається, що особа, яка має право на отримання страхової виплати, виконала усі вимоги, визначені пунктами 6 та 7 цього розділу.
15. Обчислення строків, визначених пунктом 13 цього розділу, зупиняється у таких випадках:
подія, яка має ознаки страхового випадку, розглядається в цивільному, господарському, кримінальному провадженні, якщо така подія не визнана страховим випадком у добровільному порядку шляхом досудового врегулювання спору;
подія, яка має ознаки страхового випадку, розглядається у справі про адміністративне правопорушення, за умови, що така подія не визнана страховим випадком у добровільному порядку шляхом досудового врегулювання спору.
Обчислення строків, визначених у пункті 13 цього розділу, у випадках, передбачених цим пунктом, зупиняються до дня, коли страховику стало відомо про набрання законної сили судовим рішенням у відповідній справі.
16. Договір страхування не може містити обмежувальних строків щодо подання вимог (претензій, позовів) особами, що мають право на отримання страхової виплати, інших, ніж передбачені законодавством, як підстав для невизнання випадку страховим / відмови у здійсненні страхової виплати.
17. Страхова виплата здійснюється страховиком у строк не більше десяти робочих днів з дня прийняття відповідного рішення.
| Начальник Управління морського та річкового транспорту | Ярослав ІЛЯСЕВИЧ |
