Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель

16. Рішення загальних зборів приймаються відкритим голосуванням.

17. За результатами загальних зборів (зборів уповноважених представників) складається протокол.

18. Протокол загальних зборів (зборів уповноважених представників) та прийняті рішення надсилаються членам організації головою правління (головою) організації або оприлюднюються у порядку, передбаченому статутом організації.

1. Виконавчим органом організації є правління або голова організації.

2. Правління (голова) організації підзвітне загальним зборам і несе перед ними відповідальність за ефективність діяльності організації.

3. До компетенції правління (голови) організації належить:

1) вирішення всіх питань, пов’язаних з управлінням поточною діяльністю організації, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів або інших органів управління;

2) прийняття до організації нових членів, якщо прийняття нових членів не має своїм наслідком розширення території обслуговування організації.

4. Правління організації очолює голова, який обирається правлінням з числа його членів. Голова правління (голова) організації представляє організацію у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами і діє від імені організації в межах, передбачених статутом організації.

5. Порядок проведення засідань правління організації та прийняття ним рішень визначаються статутом організації.

6. Правління організації може, а в разі прийняття відповідного рішення загальними зборами - зобов’язане найняти виконавчого директора для оперативного управління діяльністю організації. Виконавчий директор не може бути членом організації. Виконавчий директор виконує свої функції на умовах контракту, який укладає з ним правління (голова) організації.

7. Виконавчий директор несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього обов’язків, визначених контрактом та статутом організації.

1. Контроль за фінансово-господарською діяльністю організації здійснює ревізійна комісія (ревізор).

Порядок діяльності ревізійної комісії, її кількісний та персональний склад затверджуються загальними зборами.

2. Ревізійна комісія (ревізор) підзвітна загальним зборам. Голова ревізійної комісії (ревізор) може брати участь у засіданнях правління організації з правом дорадчого голосу.

3. Ревізійна комісія (ревізор) складає висновок за результатами перевірки річного звіту про результати діяльності організації. Позачергова перевірка результатів фінансово-господарської діяльності організації проводиться ревізійною комісією (ревізором) за власною ініціативою, а також за рішенням загальних зборів чи на вимогу не менше однієї третини загальної кількості членів організації.

4. До проведення перевірки (позачергової перевірки) результатів фінансово-господарської діяльності організації ревізійна комісія (ревізор) або органи управління організації можуть залучати відповідно до законодавства та в порядку, передбаченому статутом, аудиторів, спеціалістів у сфері фінансів і бухгалтерського обліку та інших осіб, оплата послуг яких здійснюється за рахунок коштів організації.

5. Під час перевірки (позачергової перевірки) фінансово-господарської діяльності організації члени ревізійної комісії (ревізор), а також особи, визначені частиною четвертою цієї статті, мають право безумовного доступу до всіх документів організації. На їхню вимогу члени правління (голова) організації, виконавчий директор (за наявності) зобов’язані надавати необхідні пояснення в усній або письмовій формі.

Під час перевірки фінансово-господарської діяльності організації членами ревізійної комісії (ревізором) враховуються дані щодо лімітів забору, використання води відповідно до виданого водокористувачу дозволу на спеціальне водокористування та їх співвідношення з обсягом води, поданим такому водокористувачу.

6. Висновки ревізійної комісії (ревізора) та інші результати перевірки (позачергової перевірки) направляються правлінню (голові) організації, а також окремо кожному члену організації в порядку, передбаченому статутом організації.

1. Спостережна рада організації (у разі створення) здійснює контроль за додержанням статуту та діяльністю виконавчого органу організації.

В організації, до складу якої входить більше 10 членів, утворення спостережної ради є обов’язковим.

Члени спостережної ради обираються з числа членів організації - фізичних осіб та/або представників членів організації - юридичних осіб. Члени спостережної ради виконують свої обов’язки безоплатно.

2. Повноваження спостережної ради організації визначаються статутом.

3. Спостережна рада організації підзвітна загальним зборам.

1. Джерелами формування майна організації є:

1) вступні внески;

2) цільові внески;

3) кошти від надання послуг;

4) об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем, які передані у власність організації;

5) грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, гуманітарна допомога, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних;

6) інші джерела, не заборонені законодавством.

2. Отримані організацією кошти та майно спрямовуються виключно на провадження статутної діяльності організації.

1. Рішенням загальних зборів організації може бути передбачено внесення вступних внесків при набутті членства в організації.

2. Розмір вступного внеску для особи, яка бажає набути членство в організації, не може перевищувати частину витрат, фінансування яких здійснюється за рахунок вступних внесків членів організації, що розраховується пропорційно кількості додаткових голосів, що належатимуть такій особі, до загальної кількості додаткових голосів усіх членів організації. Якщо вступні та/або цільові неповоротні внески членів організації повністю або частково сплачені за рахунок наданої членам організації державної підтримки, особа, яка бажає набути членство в організації, не сплачує вступного внеску або сплачує вступний внесок пропорційно до суми, сплаченої членами організації за рахунок власних коштів.

3. У разі вступу до організації нового власника (користувача) земельної ділянки, включеної до території обслуговування організації, вступний внесок та/або цільовий неповоротний внесок не сплачується, за умови що попередній власник (користувач) був членом організації та вніс вступний та/або цільовий неповоротний внесок для цілей ремонту, заміни та будівництва (розміщення) об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, які забезпечуватимуть забір та доставку води новому члену організації.

1. Внесення цільових неповоротних внесків є обов’язковим у разі прийняття відповідного рішення загальними зборами.

2. Загальні збори можуть прийняти рішення про внесення цільового поворотного внеску окремим членом (членами) організації, за умови попереднього погодження такого рішення з відповідним членом (членами) організації.

3. Цільовий поворотний внесок повертається у порядку, визначеному рішенням загальних зборів про його внесення. Поворотний цільовий внесок повертається члену організації у розмірі, в якому було внесено відповідний внесок. Рішенням загальних зборів може бути передбачено компенсацію члену організації витрат, пов’язаних з отриманням відповідного фінансування (оплата вартості фінансування), якщо таке фінансування отримано від банку або міжнародної фінансової організації.

1. Кошторис організації передбачає розмір фінансування видатків організації на утримання організації та утримання меліоративної мережі організації.

2. Строк, на який затверджується кошторис, визначається загальними зборами.

3. Загальні збори можуть делегувати правлінню (голові) організації право перерозподіляти розмір видатків за напрямами їх використання, визначеними кошторисом.

4. Організація для забезпечення її статутної діяльності може прийняти рішення про створення резервного та/або спеціального фонду організації.

5. Резервний фонд створюється для відшкодування шкоди, заподіяної об’єктам меліоративної мережі організації надзвичайними ситуаціями природного або техногенного характеру. Резервний фонд формується за рахунок тарифу на послуги організації та/або за рахунок інших не заборонених законом надходжень.

6. Спеціальний фонд формується за рахунок цільових внесків членів організації та інших не заборонених законом надходжень та використовується за рішенням органів управління організації для реалізації цілей, визначених рішенням загальних зборів про створення спеціального фонду.

1. Послуги організації надаються:

1) водокористувачам - щодо доставки води для задоволення потреб водокористувачів у гідротехнічній меліорації земельних ділянок, включених до території обслуговування організації, або інших потреб водокористувачів у воді, не пов’язаних з гідротехнічною меліорацією земель;

2) виконавчому комітету відповідної місцевої ради - щодо відведення води із земельних ділянок та/або захисту земель від шкідливої дії води, розташованих у межах населеного пункту, визначених згідно з даними Державного земельного кадастру;

3) особам, які є власниками (для земель державної та комунальної власності - органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, що відповідно до закону розпоряджаються такими землями) або користувачами земельних ділянок (у разі передачі відповідної земельної ділянки у користування на умовах оренди, емфітевзису, постійного користування), з яких організація здійснює відведення води та/або щодо яких здійснює захист від шкідливої дії води, - щодо відведення води із земельних ділянок та/або щодо захисту земель від шкідливої дії води, розташованих за межами населених пунктів.

Надання організацією послуг здійснюється відповідно до правил надання послуг організації, що затверджуються загальними зборами.

Правилами надання послуг організації може бути передбачена попередня оплата послуг організації або їх окремих складових.

Правила надання послуг організації (зміни до правил) оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель, протягом 14 днів з дня їх затвердження (внесення змін до правил). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель, опубліковує правила надання послуг організації (зміни до правил) протягом трьох робочих днів з дня відповідного звернення організації.

2. Укладення договору про надання послуг між організацією та її членом необов’язкове.

3. Надання організацією послуг замовникам послуг, які не є членами організації, здійснюється відповідно до договору, умови якого не можуть суперечити правилам надання організацією послуг.

Організація зобов’язана надавати для ознайомлення правила надання організацією послуг замовникам послуг, земельні ділянки яких включені до території обслуговування організації, за їхньою вимогою.

Укладення договору із замовником послуг організації, який не є членом організації, є обов’язковим у разі направлення таким замовником відповідної пропозиції та за наявності об’єкта інженерної інфраструктури меліоративної системи, що забезпечує забір (доставку) або відведення води для забезпечення потреб замовника послуг організації, та іншого технологічного обладнання у працюючому стані, що забезпечує забір (доставку) води таким трубопроводом, а також за наявності технічної можливості забору (доставки) води такій особі, зокрема надлишку потужності насосної станції та пропускної здатності меліоративної мережі організації. Укладення договору про надання організацією послуг з відведення води, захисту земель від шкідливої дії води є обов’язковим для осіб, визначених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті.

До пропозиції про укладення договору замовник послуг організації додає відомості про:

1) наявні на земельній ділянці об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем;

2) кадастровий номер земельної ділянки;

3) орієнтовний об’єм води, необхідний для зрошення земельної ділянки.

4. Організації забороняється надавати послуги із забору води із точки водовиділу, її доставки водокористувачу, у якого відсутній дозвіл на спеціальне водокористування, якщо необхідність отримання такого дозволу водокористувачем передбачена законом. Організація зобов’язана вести облік води, яка доставляється організацією водокористувачу.

Об’єм води, який доставляється організацією водокористувачу, не може перевищувати ліміт забору води, що визначений у дозволі на спеціальне водокористування, виданому відповідному водокористувачу, та/або обсяг води, забір та/або використання якого відповідно до закону може здійснюватися без дозволу на спеціальне водокористування.

У разі зменшення ліміту забору води або відмови у видачі дозволу на спеціальне водокористування водокористувач зобов’язаний повідомити про це організацію протягом п’яти днів з дня, в який водокористувачу стало відомо про зменшення ліміту забору води або відмову у видачі дозволу.

Водокористувач, якому організацією надаються послуги із забору води із точки водовиділу та її доставки, зобов’язаний не пізніш як за п’ять днів до дня закінчення строку дії дозволу на спеціальне водокористування, виданого такому водокористувачу, повідомити про цей факт організацію.

5. Організація не є суб’єктом спеціального водокористування.

6. У разі неможливості у повному обсязі задовольнити потребу у воді всіх водокористувачів через відсутність достатнього обсягу води в джерелі зрошення, дефіцит потужності з постачання води або виникнення аварійних ситуацій організація в першу чергу задовольняє потреби у воді, що використовується для централізованого питного водопостачання, а розподіл наявного обсягу води, що залишився, здійснюється між членами організації. Задоволення потреб у воді членів організації здійснюється пропорційно кількості додаткових голосів кожного члена організації до загальної кількості додаткових голосів усіх членів організації. У такому розподілі голосів не беруть участі члени організації, які подали заявку на набуття членства в організації у календарному році, в якому здійснюється відповідний розподіл води.

7. Організація від свого імені придбаває послуги із транспортування води, електроенергію та інші товари (роботи, послуги), необхідні для надання послуг замовникам послуг організації, крім випадків, визначених статтею 23 цього Закону.

8. Тариф на послуги організації включає такі складові:

1) витрати на утримання меліоративної мережі організації, які включають:

поточні витрати на технічне обслуговування та ремонт об’єктів інженерної інфраструктури такої меліоративної мережі;

капітальні витрати на заміну та будівництво (розміщення) об’єктів інженерної інфраструктури такої меліоративної мережі;

витрати на повернення зовнішнього фінансування, які включають, у тому числі, витрати на оплату обслуговування наданого фінансування, витрати на повернення поворотних цільових внесків, внесених членами організації для фінансування заміни та будівництва (розміщення) об’єктів інженерної інфраструктури меліоративної мережі відповідно до положень статті 18 цього Закону;

2) витрати на забір, доставку води водокористувачу та її відведення, які включають витрати на оплату організацією вартості послуг транспортування води та електроенергії, необхідних для забору, доставки води та її відведення, а також інші витрати, розмір яких залежить від об’єму води, доставленої конкретному водокористувачу;

3) витрати на утримання організації, які включають витрати на оплату праці посадових осіб органів управління та працівників організації, а також інші витрати, не передбачені пунктами 2, 3 цієї частини.

9. Витрати на утримання організації, меліоративної мережі організації оплачуються членами організації пропорційно кількості додаткових голосів кожного члена організації до загальної кількості додаткових голосів усіх членів організації.

Замовники послуг організації, які не є її членами, оплачують витрати на утримання організації, меліоративної мережі організації пропорційно ліміту забору води, визначеному у дозволі на спеціальне водокористування водокористувача, до сукупного обсягу лімітів забору води всіх водокористувачів, яким організація надає послуги із забору (доставки) води, а в разі якщо організація надає послуги із відведення води та/або захисту земель від шкідливої дії води, - пропорційно площі земельної ділянки особи, якій надаються такі послуги, до загальної площі всіх земельних ділянок, з яких організація здійснює відведення води та/або щодо яких здійснює захист від шкідливої дії води.

У разі якщо організація надає одночасно послуги із забору (доставки) води та відведення води та/або захисту земель від шкідливої дії води, вона веде окремий облік витрат за кожним видом діяльності.

10. За рішенням установчих (загальних) зборів або якщо це передбачено правилами надання послуг організації, витрати на утримання організації та/або меліоративної мережі організації можуть оплачуватися членами організації та іншими замовниками послуг організації до початку надання послуг відповідно до затвердженого графіка.

11. Тариф на послуги організації не може залежати від того, чи є замовник послуг членом організації.

Члени органів управління організації сплачують тариф на послуги організації на загальних умовах.

Особа не звільняється від обов’язку оплати фактично наданих їй організацією послуг за відсутності договору про надання послуг, укладеного між такою особою та організацією. У такому разі оплата фактично наданих послуг організації здійснюється такою особою за тарифами, встановленими організацією.

12. Організація вправі припинити надання послуг організації їх замовнику у разі прострочення оплати послуг організації на строк, визначений правилами надання послуг організації.

1. Організація вправі безоплатно набути право власності на такі технологічно цілісні з точкою водовиділу об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності, комунальній власності або є безхазяйними та які забезпечують (можуть забезпечувати у разі їх ремонту) подачу (забір), доставку та/або відведення води при здійсненні гідротехнічної меліорації земельних ділянок, включених до території обслуговування відповідної організації:

1) насосні станції, колектори, водозабори, дамби та інші гідротехнічні споруди;

2) канали на зрошувальних і осушувальних системах (у разі включення до території обслуговування організації всіх земельних ділянок, гідротехнічна меліорація яких забезпечується відповідним каналом);

3) регулюючі та накопичувальні басейни;

4) трубопроводи;

5) інші об’єкти інженерної інфраструктури меліоративної системи, крім каналів державного значення та істотно змінених масивів поверхневих вод (за винятком окремих об’єктів інженерної інфраструктури меліоративної системи, розміщених у межах істотно змінених масивів поверхневих вод).

Для цілей цієї статті під безхазяйними об’єктами розуміються об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем, власник яких відсутній чи його неможливо встановити на підставі отриманих організацією даних, документів та інформації з відповідних державних реєстрів.

У разі включення до території обслуговування організації всіх земельних ділянок, точки водовиділу для подачі (забору) або відведення води для гідротехнічної меліорації яких розташовані на каналі на зрошувальних і осушувальних системах, організації передається у власність насосна станція (насосні станції), що забезпечує забір води із джерела зрошення та її подачу у відповідний канал.

2. Організації передаються об’єкти декількох меліоративних мереж у разі включення до території обслуговування організації всіх земельних ділянок, гідротехнічна меліорація яких забезпечується з використанням відповідних мереж.

3. Рішення про передачу організаціям у власність об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем приймається щодо:

1) об’єктів державної власності - центральним органом виконавчої влади, що здійснює відповідно до закону функції з управління відповідними об’єктами державної власності;

2) об’єктів комунальної власності та безхазяйних об’єктів - виконавчим органом місцевого самоврядування, уповноваженим відповідною сільською, селищною, міською радою, а якщо такий орган не визначено, - відповідною сільською, селищною, міською, районною, обласною радою.

Передача об’єктів державної власності у власність організацій належить до виключної компетенції центрального органу виконавчої влади, що здійснює відповідно до закону функції з управління відповідними об’єктами державної власності.

4. Для складання переліку об’єктів інженерної інфраструктури меліоративної мережі, що передаються у власність організації, така організація подає заяву про отримання у власність об’єктів меліоративної мережі, у якій зазначає:

1) код (номер) меліоративної мережі (меліоративних мереж) відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, до складу якої (яких) входять об’єкти, які організація має намір отримати у власність;

2) код (номер) складової частини меліоративної мережі відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, які організація має намір отримати у власність (у разі якщо відомості щодо неї внесені до Державного земельного кадастру);

3) перелік безхазяйних об’єктів інженерної інфраструктури меліоративної мережі, якщо такі об’єкти виявлені організацією на дату подання цієї заяви;

4) інформацію про точку (точки) водовиділу, зазначену (зазначені) у статуті організації, належним чином завірена копія якого додається до такої заяви.

Заява подається до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, до повноважень якого відповідно до частини третьої цієї статті віднесено прийняття рішення про передачу у власність організації об’єктів меліоративної мережі.

Якщо прийняття рішення про передачу у власність організації об’єктів однієї меліоративної мережі віднесено до компетенції різних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, заява подається до всіх відповідних органів. У такому разі в заяві зазначаються коди (номери) об’єктів меліоративної мережі, передачу у власність організації яких віднесено до компетенції відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

5. Органи, визначені частиною третьою цієї статті, зобов’язані протягом 20 днів з дня отримання відповідної заяви організації прийняти рішення про передачу організації об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, а у випадках, визначених частиною дев’ятою цієї статті, - рішення про відмову у передачі організації об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем.

6. Передача організації об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, що перебувають у державній власності, комунальній власності або є безхазяйними, здійснюється протягом одного місяця з дня утворення комісії з питань передачі відповідних об’єктів, крім випадків, визначених абзацом дев’ятим частини сьомої цієї статті.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель, протягом п’яти робочих днів з дня отримання останнього з рішень, передбачених частиною третьою цієї статті, утворює комісію з питань передачі об’єктів інженерної інфраструктури меліоративної системи та призначає її голову.

До складу комісії з питань передачі об’єктів інженерної інфраструктури меліоративної системи входять представники центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель, центрального органу виконавчої влади, що здійснює відповідно до закону функції з управління відповідними об’єктами державної власності (якщо функції з управління окремими об’єктами державної власності здійснює центральний орган виконавчої влади, інший ніж центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель), виконавчих органів відповідних рад, представники організації, інші особи (за згодою).

7. Передача у власність організації об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем оформлюється актом приймання-передачі, в якому зазначаються:

1) повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код організації в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;

2) код (номер) згідно з відомостями Державного земельного кадастру складових частин меліоративної мережі, які передаються організації;

3) назва документа, що підтверджує право державної або комунальної власності на майно (за наявності);

4) опис об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем (із включенням до їх складу майна, що є приналежністю відповідних об’єктів інженерної інфраструктури та/або є складовою частиною таких об’єктів), що передаються, їхні інвентарні номери, початкова (первісна (переоцінена) вартість, балансова (залишкова) вартість, ступінь зношення, ринкова вартість (без ПДВ), технічний стан;

6) день, починаючи з якого організація відповідальна за надання послуг споживачам таких послуг.

Разом з об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем передається наявна документація щодо них.

У разі якщо організацією не укладено договору про виплату такою організацією компенсації та/або про заміну замовника енергосервісу, а також договору застави для забезпечення виконання зобов’язання за такими договорами у випадку, визначеному частиною сімнадцятою цієї статті, акт приймання-передачі не підписується до дня укладення організацією відповідних договорів.

8. У разі виявлення комісією з питань передачі об’єктів інженерної інфраструктури меліоративної системи об’єктів, відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, але які технологічно пов’язані з меліоративною мережею та забезпечують (можуть забезпечувати у разі їх ремонту) забір (доставку) води водокористувачам для потреб зрошення земельних ділянок, включених до території обслуговування відповідної організації, та/або доставку води для задоволення інших потреб водокористувачів, та/або відведення води з таких земельних ділянок, та/або захист земель від шкідливої дії води, що унеможливлює здійснення належної експлуатації меліоративної мережі без зазначених об’єктів (у разі якщо всі точки водовиділу в межах відповідної меліоративної мережі зазначені у статуті організації), за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідротехнічної меліорації земель, робота комісії зупиняється на строк, необхідний для внесення відомостей щодо виявлених об’єктів до Державного земельного кадастру та прийняття відповідних рішень, передбачених частиною третьою цієї статті. Рішення про зупинення роботи комісії з питань передачі об’єктів інженерної інфраструктури меліоративної системи приймається протягом п’яти робочих днів з дня отримання від голови комісії відповідної заяви.

У разі укладення організацією договору про виплату компенсації у випадку та порядку, визначених частиною сімнадцятою цієї статті, такій організації передаються об’єкти незавершеного будівництва, запаси та інші оборотні активи, придбані за рахунок кредитних (позикових) коштів, зобов’язання з компенсації витрат позичальника на повернення та обслуговування яких бере на себе організація відповідно до договору про виплату компенсації.

9. Підставою для відмови у передачі у власність організації об’єкта інженерної інфраструктури меліоративної системи є:

1) неналежність об’єкта до меліоративної мережі, яка відповідно до інформації з Державного земельного кадастру забезпечує гідротехнічну меліорацію земельних ділянок, включених до території обслуговування меліоративної мережі організації;

2) перебування об’єкта у власності іншої організації водокористувачів;

3) відсутність у заяві про отримання у власність меліоративної мережі відомостей про всі складові частини меліоративної мережі, що технологічно пов’язані з нею, що унеможливлює здійснення належної експлуатації такої мережі (у разі якщо всі точки водовиділу в межах відповідної меліоративної мережі зазначені у статуті організації);

4) зазначення у заяві про отримання у власність меліоративної мережі відомостей про складові частини меліоративної системи, що технологічно пов’язані з іншими меліоративними мережами та забезпечують їх функціонування, за умови що всі такі меліоративні мережі не зазначені у заяві;

5) відповідний об’єкт інженерної інфраструктури меліоративної системи не є технологічно цілісним з точкою водовиділу, зазначеною у статуті організації;

6) подання заяви про отримання у власність складової частини меліоративної мережі, якщо відсутність такої складової частини меліоративної мережі унеможливлює здійснення належної експлуатації інших складових частин меліоративної мережі та/або меліоративної мережі в цілому, зокрема, але не виключно, якщо в межах однієї меліоративної мережі утворено декілька організацій водокористувачів.

У разі відмови у передачі у власність об’єкта інженерної інфраструктури меліоративної системи з підстав, передбачених пунктами 3-6 цієї частини, відповідний орган державної влади (орган місцевого самоврядування), що прийняв таке рішення, зобов’язаний зазначити в ньому вичерпний перелік об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних мереж, що підлягають відповідно включенню до та/або виключенню із складу меліоративної мережі або її складової частини.

10. Передача у власність організації об’єктів, речові права на які відповідно до закону підлягають державній реєстрації, але не були зареєстровані, здійснюється без попередньої реєстрації права власності держави чи територіальної громади на такі об’єкти.

11. Організація, якій передана у власність насосна станція, має право безоплатно використовувати для надання послуг організації технологічно цілісні з такою насосною станцією об’єкти меліоративної мережі, зазначені у поданій організацією заяві відповідно до частини четвертої цієї статті, щодо яких протягом строку, визначеного частиною п’ятою цієї статті, не прийнято рішення про передачу організації у власність або які не передані організації комісією з передачі об’єктів інженерної інфраструктури меліоративної системи протягом строку, визначеного частиною шостою цієї статті, за умови що зазначена організація має право набути право власності на такі об’єкти відповідно до частини першої цієї статті. Право на використання відповідних об’єктів набувається наступного дня після спливу строку, передбаченого для прийняття рішення про передачу у власність, або строку, відведеного на передачу об’єктів комісією з передачі об’єктів інженерної інфраструктури меліоративної системи.

12. Об’єкти інженерної інфраструктури меліоративної системи, які перебувають у приватній власності, організації не передаються.

13. Передача у власність організації об’єкта інженерної інфраструктури меліоративної системи, який перебуває в оренді, здійснюється без згоди орендаря такого об’єкта. У такому разі до організації переходять права та обов’язки орендодавця. Орендар переданого у власність організації об’єкта інженерної інфраструктури меліоративної системи вправі в односторонньому порядку розірвати договір оренди.

14. Передача у власність організації об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, які забезпечують (можуть забезпечувати у разі їх ремонту) забір та/або доставку води або її відведення для гідротехнічної меліорації земельних ділянок, на які розширено територію обслуговування організації, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.

15. Канали державного значення організації не передаються. Перелік каналів державного значення затверджується Кабінетом Міністрів України.

16. Власник або користувач земельної ділянки, на якій розміщені об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем, що передані у власність організації, зобов’язаний укласти договір про встановлення на користь організації безоплатного та безстрокового земельного сервітуту на земельну ділянку (частину земельної ділянки), на якій розміщені такі об’єкти, щодо експлуатації, обслуговування, ремонту та реконструкції зазначених об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем.

17. У разі якщо до передачі у власність організації об’єктів інженерної інфраструктури меліоративної системи, що перебувають у державній чи комунальній власності, на нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт таких об’єктів державою (органами державної влади), органами місцевого самоврядування або підприємствами, установами, організаціями, що належать до сфери їх управління, від фінансових установ, міжнародних фінансових організацій або інших кредиторів залучено кредити (позики), а також якщо щодо таких активів як об’єктів енергосервісу укладено енергосервісний договір, організація повинна укласти з відповідним позичальником або замовником енергосервісу договір про компенсацію витрат на погашення та обслуговування таких кредитів (позик) (далі - договір про виплату компенсації) або договір про заміну замовника енергосервісу за укладеним енергосервісним договором на організацію, а також договір застави для забезпечення виконання зобов’язання за відповідними договорами. Якщо майна організації недостатньо для визначення предмета застави за відповідним договором, договір застави укладається з усіма членами організації. У такому разі розподіл розміру застави між членами організації здійснюється пропорційно кількості додаткових голосів членів організації, присутніх на загальних зборах членів такої організації. У разі якщо організації передається лише частина об’єктів інженерної інфраструктури меліоративної системи, на фінансування нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту яких залучено кредити (позики) або щодо яких укладено енергосервісний договір, сума компенсації та відповідно розмір предмета застави розраховуються пропорційно вартості об’єктів інженерної інфраструктури меліоративної системи, що передаються організації, до загальної вартості всіх активів, на фінансування робіт з якими залучено кредитні (позикові) кошти або щодо яких укладено енергосервісний договір.

Якщо позичальником за договором кредиту (позики) є підприємство, установа, організація, що здійснює (здійснюватиме) експлуатацію об’єктів інженерної інфраструктури меліоративної системи, що перебувають у державній чи комунальній власності, або зазначеною особою укладено енергосервісний договір, обов’язок щодо укладення організацією договору про виплату компенсації або договору про заміну замовника енергосервісу за укладеним енергосервісним договором на організацію, а також договору (договорів) застави, передбаченого (передбачених) абзацом першим цієї частини, виникає лише у разі дотримання таким позичальником (замовником енергосервісу) вимоги щодо попереднього погодження умов відповідного договору кредиту (позики) чи енергосервісного договору у порядку, визначеному статтею 22 Закону України "Про меліорацію земель".

Договір про виплату компенсації та/або про заміну замовника енергосервісу за укладеним енергосервісним договором на організацію, а також договір (договори) застави укладаються до підписання акта приймання-передачі об’єктів інженерної інфраструктури меліоративної системи, передбаченого частиною сьомою цієї статті. Зазначені договори набирають чинності в день підписання такого акта приймання-передачі.

Порядок укладення договору про виплату компенсації та договору застави, порядок визначення суми компенсації та розміру предмета застави, порядок виплати компенсації визначає Кабінет Міністрів України.

Припинення членства в організації особою, яка є заставодавцем за укладеним відповідно до абзацу першого цієї частини договором застави, не є підставою для припинення дії такого договору, крім випадку, якщо новий член організації стає правонаступником зобов’язань заставодавця за таким договором застави.

Дія положень цієї частини поширюється на договори кредиту (позики) та/або енергосервісні договори, укладені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем".

1. Організація не може відчужувати, передавати в користування, оренду, лізинг, управління, заставу, безоплатне користування майно, отримане у власність відповідно до статті 21 цього Закону, змінювати цільове (господарське) призначення майна та вчиняти щодо нього інші правочини, наслідком яких може бути відчуження такого майна, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. На таке майно не може бути звернене стягнення за рішенням суду, накладено арешт.

2. Організація має право відчужувати окремі об’єкти, отримані у власність відповідно до статті 21 цього Закону, або їх складові лише у разі проведення заміни застарілих чи зіпсованих об’єктів або їх окремих складових новими. У такому разі застарілий (зіпсований) об’єкт або його окрему складову може бути відчужено організацією, а на новий об’єкт або його окрему складову поширюються обмеження, встановлені частиною першою цієї статті.

3. Власники (користувачі) земельних ділянок, включених до території обслуговування організації, вправі звернутися до суду з позовом про визнання недійсним правочину, укладеного з порушенням частини першої цієї статті.

4. Організація вправі самостійно здійснювати будівництво (розміщення) нових об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем. На такі новостворені об’єкти не поширюються обмеження, передбачені частиною першою цієї статті.

5. У разі припинення організації її майно не підлягає поділу між членами організації.

6. У разі реорганізації (поділу або злиття) організації її майно передається організації-правонаступнику.

7. У разі ліквідації організації її майно передається у власність іншій організації водокористувачів за її згоди. У разі передачі іншій організації водокористувачів об’єктів інженерної інфраструктури меліоративної мережі, інвестиції в які були внесені окремими членами організації, що ліквідується, організація, якій передані такі об’єкти, стає правонаступником за зобов’язаннями з компенсації внесених інвестицій, якщо такі інвестиції не були компенсовані.

8. У разі відсутності згоди іншої організації водокористувачів на отримання майна організації, що ліквідується, майно організації, що ліквідується, передається у державну власність. Прийняття майна організації, що ліквідується, у державну власність здійснюється в порядку, визначеному частинами сьомою - десятою статті 21 цього Закону.

1. Члени організації на підставі договору з організацією можуть самостійно оплачувати роботи з будівництва (розміщення), ремонту об’єктів інженерної інфраструктури меліоративної мережі організації, а також проводити технічне переоснащення обладнання, необхідного для забезпечення здійснення гідротехнічної меліорації на території обслуговування організації.

2. Договір з членом організації про внесення інвестицій в меліоративну мережу організації підлягає схваленню загальними зборами.

3. Істотною умовою договору про внесення інвестицій в меліоративну мережу організації є спосіб компенсації її члену внесених інвестицій.

Внесені членом організації інвестиції можуть бути компенсовані:

1) шляхом проведення прямих платежів членів організації члену, який вніс інвестиції;

2) шляхом включення витрат на компенсацію внесених інвестицій до складу тарифу на послуги організації з подальшою компенсацією організацією члену внесених інвестицій;

3) в інший визначений договором спосіб.

4. Договором про внесення інвестицій в меліоративну мережу організації може бути передбачений перехід права власності на придбане членом організації нове обладнання до організації після повної чи часткової компенсації члену внесених інвестицій.

1. Використання організацією об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем приватної власності здійснюється на підставі договору з власником (співвласниками) таких об’єктів.

2. Власник, орендар чи інша особа, яка на підставі договору із власником здійснює експлуатацію об’єкта інженерної інфраструктури меліоративної системи, який забезпечує доставку або відведення води для потреб замовників послуг організації, зобов’язані за зверненням організації укласти з нею договір про використання організацією такого об’єкта для доставки або відведення води для потреб замовників послуг організації.

1. Організації можуть об’єднуватися в асоціації для забезпечення захисту прав та спільних інтересів членів організацій. Асоціація організацій водокористувачів утворюється як громадська спілка та здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про громадські об’єднання".

2. Асоціація організацій водокористувачів утворюється за рішенням не менш як двох організацій.

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Установити, що водокористувачі, які здійснили будівництво об’єктів інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем до набрання чинності цим Законом, є власниками таких об’єктів.

3. Установити, що експлуатація організацією об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних мереж, які існують та введені в експлуатацію на день набрання чинності цим Законом та передані у власність таким організаціям відповідно до цього Закону, в межах існуючої проектної потужності такої меліоративної мережі щодо площі зрошення земельних ділянок не потребує проведення такою організацією оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

3-1. Тимчасово, протягом п’яти років з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем":

1) кількість додаткових голосів, що належать кожному члену організації водокористувачів, розраховується за такими правилами:

а) загальна кількість додаткових голосів дорівнює кількості основних голосів. При цьому кількість додаткових голосів кожного члена організації водокористувачів може мати дробове значення;

б) додаткові голоси розподіляються між членами організації водокористувачів у такому порядку:

у разі якщо організація водокористувачів надає лише послуги із забору (доставки) води, загальна кількість додаткових голосів розподіляється між членами організації водокористувачів пропорційно обсягу води, що має бути доставлена протягом планового року члену організації водокористувачів відповідно до поданої ним заявки на забір (доставку) води на плановий рік, до загального обсягу води, що має бути доставлена протягом планового року всім членам організації водокористувачів (заявки на забір (доставку) води на плановий рік подаються членами організації водокористувачів до 1 грудня року, що передує плановому);

у разі якщо організація водокористувачів надає послуги лише з відведення води та/або захисту земель від шкідливої дії води, загальна кількість додаткових голосів розподіляється між членами організації водокористувачів пропорційно площі земельної ділянки (частини земельної ділянки), з якої організація водокористувачів здійснює відведення води та/або щодо якої здійснюється захист від шкідливої дії води, що належить на праві власності (користування) члену організації водокористувачів (для органу місцевого самоврядування - пропорційно площі території населеного пункту, з якої здійснюється відведення води та/або щодо якої здійснюється захист від шкідливої дії води), до загальної площі всіх земельних ділянок, з яких здійснюється відведення води та/або щодо яких здійснюється захист від шкідливої дії води;

у разі якщо організація водокористувачів здійснює експлуатацію меліоративної мережі, за допомогою якої одночасно надаються послуги із забору (доставки) та відведення води та/або захисту земель від шкідливої дії води, загальна кількість додаткових голосів розподіляється між членами організації водокористувачів, які є водокористувачами та власниками (користувачами) земельних ділянок, з яких організацією водокористувачів здійснюється відведення води та/або щодо яких здійснюється захист від шкідливої дії води. Такий розподіл голосів здійснюється у порядку, визначеному статутом організації. Розподіл додаткових голосів між зазначеними групами членів організації водокористувачів здійснюється між членами організації водокористувачів з кожної групи у такому порядку: