Про платіжні послуги

5. Банки відкривають небанківським надавачам платіжних послуг розрахункові рахунки для цілей забезпечення виконання небанківськими надавачами платіжних послуг платіжних операцій своїх користувачів.

Банки забезпечують небанківським надавачам платіжних послуг рівний та недискримінаційний доступ до послуг з відкриття та обслуговування розрахункових рахунків.

Забороняється накладати арешт та/або звертати стягнення на кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках, відкритих у банку небанківським надавачам платіжних послуг.

6. Порядок відкриття рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунку та особливості його обслуговування зазначаються в договорі, укладеному між надавачем платіжних послуг з обслуговування рахунку та користувачем - власником рахунку.

7. Надавачам платіжних послуг забороняється обумовлювати надання послуг з відкриття та обслуговування рахунку придбанням інших або додаткових послуг чи будь-яких товарів.

8. У разі відкриття або закриття рахунку користувача надавач платіжних послуг зобов’язаний перевірити наявність інформації про внесення такої особи до Єдиного реєстру боржників.

Надавач платіжних послуг у разі відкриття або закриття рахунку особі, внесеній до Єдиного реєстру боржників, зобов’язаний у день відкриття або закриття рахунку повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Доступ до інформації про боржників у Єдиному реєстрі боржників та інформаційна взаємодія за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження для банків та інших фінансових установ здійснюються безоплатно.

1. Небанківські надавачі платіжних послуг з обслуговування рахунку мають право відкривати платіжні рахунки своїм користувачам виключно для виконання платіжних операцій. Забороняється використання платіжних рахунків для залучення вкладів (депозитів) або надання фінансової послуги щодо залучення коштів із зобов’язанням їх повернення.

2. Небанківським надавачам платіжних послуг з обслуговування рахунку забороняється нараховувати проценти на залишок коштів на платіжному рахунку користувача.

3. Кошти знаходяться на платіжному рахунку користувача протягом часу, необхідного для виконання платіжної операції.

4. Небанківські надавачі платіжних послуг з обслуговування рахунку забезпечують збереження коштів користувачів, що знаходяться на платіжних рахунках, відповідно до вимог цього Закону.

5. На кошти користувачів, що знаходяться на платіжних рахунках, не поширюються гарантії, встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

6. Користувачу, на ім’я якого відкритий платіжний рахунок, забезпечується надання таких послуг щодо його платіжного рахунку:

1) зарахування коштів на платіжний рахунок;

2) видача готівкових коштів із платіжного рахунку;

3) виконання платіжних операцій.

1. Надавачі платіжних послуг зобов’язані затвердити та дотримуватися внутрішніх правил щодо ефективного зниження та контролю за операційними ризиками, кіберризиками та ризиками безпеки, пов’язаними з наданням платіжних послуг (виконанням платіжних операцій).

Під кіберризиком для цілей цієї частини розуміється ризик виникнення внаслідок реалізації кіберзагроз збитків та/або додаткових втрат банків, інших осіб, які здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, операторів платіжних систем та/або учасників платіжних систем, технологічних операторів платіжних послуг.

Зазначені правила мають також містити процедури забезпечення безпеки виконання платіжних операцій, вжиття заходів з ідентифікації помилкових та неналежних платіжних операцій (суб’єктів таких платіжних операцій) та заходів із запобігання або припинення таких платіжних операцій, реагування на інциденти безпеки, здійснення моніторингу та ведення бази даних операційних інцидентів, кіберінцидентів та інцидентів безпеки, пов’язаних з наданням платіжних послуг (виконанням платіжних операцій).

2. Надавачі платіжних послуг зобов’язані повідомляти Національний банк України у встановленому ним порядку про істотні операційні інциденти, кіберінциденти та інциденти безпеки, пов’язані з наданням ними платіжних послуг (виконанням платіжних операцій).

3. Національний банк України своїми нормативно-правовими актами встановлює вимоги щодо управління надавачами платіжних послуг операційними ризиками, кіберризиками та ризиками безпеки під час провадження діяльності з надання платіжних послуг, критерії істотності операційних інцидентів, кіберінцидентів та інцидентів безпеки.

Для належної ідентифікації суб’єктів помилкових, неналежних платіжних операцій, вжиття заходів із запобігання або припинення таких платіжних операцій надавачі платіжних послуг повинні повідомляти інших надавачів платіжних послуг про таких суб’єктів і такі платіжні операції в обсязі, встановленому правилами відповідної платіжної системи або договором між надавачами платіжних послуг. Для запобігання або припинення зазначених платіжних операцій надавачі платіжних послуг зобов’язані підтверджувати інформацію на електронні запити центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності.

На підставі договорів та відповідно до цього Закону діяльність з ідентифікації суб’єктів помилкових, неналежних платіжних операцій, вжиття заходів із запобігання або припинення зазначених платіжних операцій та запобігання відмиванню коштів має право здійснювати юридична особа, засновниками якої є надавачі фінансових і нефінансових послуг та послуг, суміжних з платіжними. Надавачі фінансових, нефінансових платіжних послуг, послуг, суміжних з платіжними, і заснована ними юридична особа повинні забезпечити технологічний та програмно-апаратний захист персональних даних суб’єктів помилкових, неналежних платежів згідно з цим Законом.

Надавачі платіжних послуг мають передбачити у договорі про надання платіжних послуг отримання дозволу у користувача на надання надавачем платіжних послуг користувача іншим надавачам платіжних послуг інформації, що містить банківську таємницю, комерційну таємницю, таємницю надавача платіжних послуг, таємницю фінансового моніторингу.

1. Надавачі платіжних послуг зобов’язані запровадити систему захисту інформації, що має забезпечувати безперервний захист інформації про виконання платіжних операцій та індивідуальної облікової інформації на всіх етапах її формування, обробки, передавання та зберігання.

2. Система захисту інформації має забезпечувати цілісність, конфіденційність, доступність та простежуваність інформації, що формується, обробляється, передається та зберігається під час виконання платіжних операцій, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України. Надавачі платіжних послуг зобов’язані виконувати встановлені законодавством вимоги щодо захисту інформації.

3. У разі виявлення порушень законодавства щодо захисту інформації, що містять ознаки вчинення злочину, надавачі платіжних послуг зобов’язані повідомити про це відповідні правоохоронні органи.

4. Працівники надавачів платіжних послуг зобов’язані виконувати вимоги законодавства щодо захисту інформації під час виконання платіжних операцій, зберігати таємницю небанківського надавача платіжних послуг (або іншу інформацію з обмеженим доступом) та підтримувати конфіденційність інформації, що використовується в системі захисту такої інформації.

Працівники надавачів платіжних послуг несуть відповідальність за неналежне використання та зберігання засобів захисту інформації, що використовуються під час виконання платіжних операцій, а також за розголошення персональних даних користувачів та інформації, що може бути віднесена до банківської таємниці чи таємниці надавача платіжних послуг, відповідно до законодавства України.

1. Електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою.

2. Під час виконання автентифікації надавачі платіжних послуг зобов’язані виконувати вимоги Національного банку України щодо захисту конфіденційності та цілісності індивідуальної облікової інформації користувачів.

3. Надавачі платіжних послуг зобов’язані застосовувати посилену автентифікацію користувача під час:

1) отримання користувачем доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації;

2) ініціювання дистанційної платіжної операції;

3) будь-яких інших дій у разі підозри вчинення шахрайства (або існування ризику шахрайства) чи інших неправомірних дій (або існування ризику вчинення інших неправомірних дій).

4. Надавачі платіжних послуг зобов’язані розробити та застосовувати елементи посиленої автентифікації, які мають бути незалежними, щоб виявлення факту несанкціонованого доступу до одного захищеного елемента або його розголошення не загрожувало надійності інших елементів, а також запровадити заходи із забезпечення захисту конфіденційності даних автентифікації.

5. Для проведення дистанційних платіжних операцій надавачі платіжних послуг зобов’язані застосовувати посилену автентифікацію платника, що включає використання унікальних для кожної окремої операції даних, які дають змогу пов’язувати (в результаті виконання алгоритму співставляти контрольний показник з даними операції) операцію на певну суму і конкретного отримувача.

6. Надавачі платіжних послуг з обслуговування рахунку зобов’язані застосовувати вимоги частин третьої і п’ятої цієї статті у разі надходження запиту з ініціювання платіжної операції від надавача послуг з ініціювання платіжної операції або запиту від надавача послуг з надання інформації за рахунками.

7. Національний банк України встановлює своїми нормативно-правовими актами вимоги до:

1) посиленої автентифікації у випадках, визначених цією статтею, а також у випадках, коли надавачі платіжних послуг мають право не вимагати застосування посиленої автентифікації користувача;

2) заходів безпеки, що повинні забезпечувати конфіденційність індивідуальної облікової інформації користувача;

3) здійснення електронної взаємодії між суб’єктами платіжних операцій для цілей ідентифікації, автентифікації, повідомлення та інформування, а також вимоги до заходів щодо забезпечення безпеки під час зазначеної електронної взаємодії.

1. Надавачі платіжних послуг мають право на отримання, обробку та зберігання персональних даних користувачів під час надання платіжних послуг, за умови отримання згоди користувача на відповідні операції з його персональними даними. Надавачі платіжних послуг, які є суб’єктами первинного фінансового моніторингу згідно із Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", здійснюють обробку персональних даних на виконання вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" без отримання згоди суб’єкта персональних даних.

2. Надавачі платіжних послуг зобов’язані здійснювати обробку персональних даних користувачів відповідно до вимог законодавства про захист персональних даних виключно з метою надання платіжних послуг.

1. Інформація про діяльність та фінансовий стан користувача, що стала відома небанківському надавачу платіжних послуг в ході обслуговування користувача та взаємовідносин з ним чи третіми особами під час надання платіжних послуг, є таємницею надавача платіжних послуг.

2. Банк як надавач платіжних послуг під час обслуговування користувача та взаємовідносин з ним чи третіми особами в ході надання платіжних послуг відповідно до цього Закону зобов’язаний надавати інформацію про юридичних та фізичних осіб, що містить банківську таємницю, у випадках та порядку, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

3. Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань зберігання, захисту, використання та розкриття інформації, що становить таємницю надавача платіжних послуг, та надає роз’яснення щодо застосування таких актів.

1. Виконання платіжних операцій в Україні може здійснюватися з використанням платіжних систем.

2. Під час виконання платіжної операції може бути задіяна одна або кілька платіжних систем.

3. В Україні можуть здійснювати діяльність внутрішньодержавні та міжнародні платіжні системи.

Внутрішньодержавна платіжна система - це платіжна система, в якій оператором платіжної системи є резидент та яка здійснює діяльність і забезпечує виконання платіжних операцій виключно в межах України.

Міжнародна платіжна система - це платіжна система, в якій оператором платіжної системи є резидент або нерезидент та яка здійснює діяльність на території двох і більше держав, однією з яких є Україна, і забезпечує виконання платіжних операцій у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї держави до іншої.

4. Діяльність платіжної системи має відповідати вимогам законодавства України.

5. Платіжна система має включати три і більше прямих учасників, не враховуючи оператора платіжної системи та розрахункового банку, якщо вони виконують функцію учасника платіжної системи.

6. Суб’єктами правових відносин у платіжній системі є оператор платіжної системи, розрахунковий банк (розрахункові банки), технологічний оператор (технологічні оператори), учасники платіжної системи та користувачі (далі - суб’єкти платіжних систем).

7. Відносини між суб’єктами платіжних систем регулюються укладеними між ними договорами з урахуванням правил платіжних систем з дотриманням вимог законодавства України.

8. Суб’єкти платіжних систем (крім користувачів) діють відповідно до правил, встановлених оператором платіжної системи.

9. Оператор платіжної системи забезпечує функціонування платіжної системи відповідно до правил платіжної системи з дотриманням умов схеми виконання платіжних операцій та вимог законодавства України. Оператор платіжної системи здійснює управління платіжною системою, контролює діяльність суб’єктів платіжної системи (крім користувачів) та несе відповідальність за діяльність платіжної системи відповідно до правил платіжної системи та вимог законодавства України.

10. Правилами платіжної системи встановлюються організаційна структура платіжної системи, умови участі, порядок вступу та виходу із системи, система управління ризиками, порядок вирішення спорів між учасниками та між учасниками і користувачами, система захисту інформації (у тому числі кіберзахисту), порядок здійснення моніторингу та реконсиляції платіжних операцій, схема виконання платіжних операцій, що використовується для виконання платіжних операцій, та інші вимоги відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

11. Правила платіжної системи та/або договори, що укладаються оператором платіжної системи з учасниками цієї системи, мають передбачати порядок врегулювання випадків неспроможності виконання учасниками платіжної системи своїх зобов’язань.

12. Платіжна система має право здійснювати діяльність в Україні з дня внесення Національним банком України відомостей про неї до Реєстру.

13. Суб’єкти платіжної системи (крім користувачів) мають право здійснювати діяльність у платіжній системі з дня внесення Національним банком України відомостей про це до Реєстру.

14. Порядок внесення відомостей до Реєстру щодо платіжної системи та суб’єктів платіжної системи (крім користувачів) визначається нормативно-правовими актами Національного банку України.

15. Прямі учасники платіжної системи мають право укладати договори з іншими надавачами фінансових платіжних послуг про непряму участь у цій платіжній системі відповідно до правил платіжної системи.

16. Прямий учасник платіжної системи здійснює контроль та несе відповідальність за дотримання непрямим учасником платіжної системи правил платіжної системи.

17. Маршрутизація і кліринг у платіжних системах за операціями, здійсненими в межах України із застосуванням електронних платіжних засобів, емітованих учасниками-резидентами, здійснюються в Україні відповідно до правил платіжних систем з дотриманням вимог законодавства України. Національний банк України має право встановлювати вимоги до маршрутизації і клірингу в платіжних системах за операціями, здійсненими в межах України із застосуванням електронних платіжних засобів, емітованих учасниками-резидентами.

18. Суб’єкти платіжної системи (крім користувачів) зобов’язані вести облік операцій та подавати до Національного банку України звітність про здійснення діяльності в платіжній системі та про проведені платіжні операції в порядку та строки, встановлені нормативно-правовими актами Національного банку України.

19. Національний банк України встановлює обов’язкові вимоги до діяльності платіжних систем, у тому числі їх суб’єктів (крім користувачів).

1. Національний банк України має право створювати системи міжбанківських розрахунків, системи роздрібних платежів та інші види платіжних систем для виконання платіжних операцій. Національний банк України забезпечує безперервне, надійне та ефективне функціонування і розвиток створених ним платіжних систем.

2. Створені Національним банком України платіжні системи є державними платіжними системами.

3. Національний банк України є оператором платіжної системи та розрахунковим банком для створених ним платіжних систем.

4. Відносини між оператором платіжної системи та учасниками створених Національним банком України платіжних систем регулюються договорами.

5. Учасниками системи міжбанківських розрахунків Національного банку України можуть бути банки-резиденти, Державна казначейська служба України та інші суб’єкти, визначені законом, за умови дотримання вимог, встановлених Національним банком України.

6. Для проведення платіжних операцій через систему міжбанківських розрахунків Національного банку України учасники системи міжбанківських розрахунків Національного банку України, визначені частиною п’ятою цієї статті, відкривають рахунки в Національному банку України.

7. Порядок функціонування створених Національним банком України платіжних систем, прийняття і виключення з них учасників, проведення переказу коштів за допомогою учасників та інші питання, пов’язані з їхньою діяльністю, визначаються Національним банком України.

1. Будь-яка юридична особа - резидент, у тому числі банк або інший надавач платіжних послуг, мають право створювати в Україні внутрішньодержавні та/або міжнародні платіжні системи.

2. Учасниками внутрішньодержавної платіжної системи можуть бути надавачі фінансових платіжних послуг, які уклали договір участі в платіжній системі відповідно до правил цієї платіжної системи.

3. Учасниками міжнародної платіжної системи, в якій оператором платіжної системи є резидент, мають право бути надавачі фінансових платіжних послуг та юридичні особи - нерезиденти, що відповідно до законодавства країни своєї реєстрації мають право на надання відповідних платіжних послуг, які уклали договір участі в платіжній системі відповідно до правил цієї платіжної системи.

4. Надавачі фінансових платіжних послуг мають право укладати договори про участь у міжнародних платіжних системах, в яких оператором платіжної системи є нерезидент, відповідно до правил таких платіжних систем, якщо ці системи внесені до Реєстру.

1. Розрахунки між учасниками платіжної системи за результатами проведених платіжних операцій користувачів виконуються відповідно до правил платіжних систем.

2. Взаєморозрахунки між учасниками платіжної системи за операціями із застосуванням платіжних інструментів, здійсненими їх держателями в межах України, проводяться лише у валюті України незалежно від того, в якій валюті відкрито рахунок користувача.

3. Учасники платіжної системи - резиденти оплачують послуги оператора платіжної системи, які він надає в Україні, виключно у гривні. Учасники платіжної системи - нерезиденти оплачують послуги оператора платіжної системи, які він надає в Україні, у гривні або в іноземній валюті, що визначається відповідно до правил платіжної системи та вимог валютного законодавства України.

1. Оператор платіжної системи зобов’язаний забезпечувати однакові та недискримінаційні умови участі в платіжній системі будь-яким надавачам платіжних послуг відповідно до правил платіжної системи та цього Закону.

2. Правила платіжної системи, у тому числі створеної нерезидентом, не повинні містити заборони учасникам діючої в Україні платіжної системи брати участь в іншій платіжній системі. Надавачу платіжних послуг забороняється укладати договір участі в платіжній системі, правила якої передбачають обмеження його прав щодо участі в інших платіжних системах, у тому числі міжнародних.

3. Учасники платіжної системи зобов’язані надавати користувачам незалежно від їх місцезнаходження (місця проживання) однаковий доступ до отримання платіжних послуг щодо виконання платіжних операцій з використанням цих платіжних систем та забезпечувати надання необхідної інформації для захисту прав споживачів таких послуг, забезпечивши таку можливість у всіх своїх відокремлених підрозділах, в яких здійснюється обслуговування користувачів.

1. Державне регулювання платіжного ринку здійснюється з метою:

1) реалізації єдиної та ефективної державної політики у сфері функціонування платіжного ринку;

2) захисту прав користувачів;

3) створення сприятливих умов для розвитку та функціонування платіжного ринку;

4) сприяння розвитку інновацій та технологій на платіжному ринку;

5) забезпечення рівних можливостей для доступу до платіжних послуг та захисту прав учасників платіжного ринку;

6) дотримання учасниками платіжного ринку вимог законодавства України;

7) запобігання монополізації та створення умов для розвитку добросовісної конкуренції на платіжному ринку;

8) контролю за прозорістю та відкритістю платіжного ринку;

9) сприяння інтеграції до європейських та світових платіжних ринків.

1. Національний банк України здійснює державне регулювання платіжного ринку.

2. Антимонопольний комітет України та інші органи державної влади України здійснюють контроль за діяльністю учасників платіжного ринку та отримують від них інформацію в межах своїх повноважень, визначених законодавством України.

3. Державне регулювання діяльності з надання платіжних послуг здійснюється відповідно до цього Закону, інших актів законодавства.

4. Національний банк України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та їх посадові особи здійснюють нагляд за додержанням законодавства про захист прав споживачів платіжних послуг, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів платіжних послуг у межах своєї компетенції, визначеної законодавством України, у порядку, встановленому нормативно-правовими актами таких органів.

5. Контроль за дотриманням учасниками платіжного ринку законів України та нормативно-правових актів Національного банку України, що регламентують порядок проведення платіжних операцій, та застосування відповідних заходів впливу, передбачених законодавством України, здійснює Національний банк України.

6. Національний банк України має право встановлювати обов’язкові вимоги та обмеження щодо діяльності надавачів платіжних послуг, якщо діяльність чи бездіяльність надавача платіжних послуг призвела або може призвести до порушення безпеки платіжних операцій, що мало або може мати наслідком фінансові втрати користувачів, або якщо така діяльність чи бездіяльність надавача платіжних послуг становить загрозу безпеці платіжної інфраструктури.

7. Національний банк України має право своїм рішенням відносити осіб, які не здійснили авторизацію діяльності з надання платіжних послуг (обмежених платіжних послуг), до таких, що здійснюють надання платіжних послуг або обмежених платіжних послуг без ліцензії та/або реєстрації, для притягнення таких осіб до відповідальності у встановленому законодавством України порядку.

1. Державне регулювання платіжного ринку здійснюється в таких формах:

1) прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

2) ліцензування та реєстрація діяльності з надання платіжних послуг (обмежених платіжних послуг);

3) ведення Реєстру;

4) створення регуляторної платформи для тестування послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях;

5) встановлення правил і стандартів виконання платіжних операцій, надання послуг на платіжному ринку та контроль їх дотримання;

6) нагляд за діяльністю надавачів платіжних послуг (крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування), надавачів обмежених платіжних послуг;

7) здійснення захисту прав споживачів на платіжному ринку шляхом застосування в межах своїх повноважень заходів впливу для запобігання та припинення порушень законодавства на платіжному ринку;

8) надсилання об’єктам нагляду Національного банку України обов’язкових до виконання розпоряджень про усунення порушень законодавства про платіжні послуги та захист прав споживачів платіжних послуг, вимог про надання необхідних документів;

9) оверсайт платіжної інфраструктури та платіжних інструментів;

10) застосування Національним банком України заходів впливу за допущені порушення;

11) проведення інших заходів, визначених Національним банком України.

1. Національний банк України забезпечує створення та ведення Реєстру.

2. Національний банк України здійснює внесення до Реєстру відомостей про:

1) надавачів платіжних послуг, які отримали ліцензію відповідно до цього Закону, у тому числі малих платіжних установ та філій іноземних платіжних установ;

2) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що в межах компетенції надають одну або більше платіжних послуг;

3) надавачів нефінансових платіжних послуг;

4) надавачів обмежених платіжних послуг;

5) комерційних агентів, які залучаються надавачами фінансових платіжних послуг для надання фінансових платіжних послуг;

6) внутрішньодержавні платіжні системи та міжнародні платіжні системи, операторами яких є резиденти;

7) міжнародні платіжні системи, операторами яких є нерезиденти;

8) учасників внутрішньодержавних платіжних систем та міжнародних платіжних систем;

9) технологічних операторів;

10) учасників регуляторної платформи для тестування послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях;

11) інших юридичних осіб, визначених Національним банком України.

3. Особи, відомості про яких не внесені до Реєстру, не мають права надавати послуги, передбачені цим Законом, крім випадків, якщо інше прямо передбачено цим Законом.

4. Порядок ведення Реєстру, перелік відомостей, що вносяться до Реєстру, порядок внесення відомостей до Реєстру та виключення відомостей з Реєстру встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України.

5. Відомості, що містяться в Реєстрі, є відкритими і загальнодоступними. Національний банк України оприлюднює відомості з Реєстру у встановленому ним порядку. Доступ до Реєстру є безкоштовним.

6. Національний банк України забезпечує своєчасне внесення та оновлення відомостей у Реєстрі та несе відповідальність за достовірність та актуальність інформації, що міститься в Реєстрі.

1. Національний банк України створює регуляторну платформу для тестування послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях (далі - регуляторна платформа).

Порядок створення та функціонування регуляторної платформи визначається цим Законом, Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та нормативно-правовими актами Національного банку України.

2. Для участі в регуляторній платформі юридичні особи та фізичні особи - підприємці подають до Національного банку України заяву за формою, встановленою нормативно-правовими актами Національного банку України.

Особи, які звертаються до Національного банку України для участі в регуляторній платформі, повинні відповідати критеріям, встановленим Національним банком України. Національний банк України приймає рішення про доцільність участі в регуляторній платформі та включенні до Реєстру, керуючись професійним судженням з урахуванням оцінки ситуації на фінансовому ринку, ефективності та ризиків надання фінансових послуг з використанням інноваційних технологій та інструментів.

Національний банк України відмовляє особі в участі в регуляторній платформі та включенні до Реєстру у разі невідповідності критеріям, встановленим Національним банком України.

Особи, які звертаються до Національного банку України для участі в регуляторній платформі з пропозиціями послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, повинні забезпечити, щоб ці послуги, технології або інструменти відповідали таким вимогам:

1) на день звернення на платіжному ринку України немає аналогічних послуг, технологій чи інструментів або пропоновані послуги, технології та інструменти істотно переважають чи поліпшують характеристики наявних на ринку послуг;

2) впровадження пропонованих послуг, технологій та інструментів не призведе до порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

3) відсутні законодавчі заборони впровадження відповідних послуг, технологій та інструментів.

Національний банк України має право встановлювати додаткові вимоги до послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, що пропонуються особами, які звертаються до Національного банку України для участі в регуляторній платформі та включення до Реєстру.

3. Порядок участі та тестування в регуляторній платформі встановлюється нормативно-правовими актами Національного банку України.

4. Після завершення строку тестування учасник регуляторної платформи має право продовжувати надання або використання послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях, за умови проходження процедури авторизації та дотримання вимог і обмежень, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України.

На вимогу Національного банку України учасник регуляторної платформи зобов’язаний припинити надання або використання послуг, технологій та інструментів, що тестувалися в регуляторній платформі.

5. Участь у регуляторній платформі припиняється з дня прийняття Національним банком України рішення про припинення участі учасника в регуляторній платформі у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

6. Національний банк України визначає спрощений порядок авторизації діяльності учасників регуляторної платформи та особливості діяльності таких осіб на платіжному ринку.

Особливості діяльності учасників регуляторної платформи на платіжному ринку можуть передбачати спрощення або незастосування окремих вимог, встановлених законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України, щодо ведення діяльності з надання платіжних послуг або щодо кожного виду таких платіжних послуг, а також незастосування заходів впливу чи звільнення від відповідальності за порушення таких вимог.

Особливості діяльності, передбачені цією частиною, не можуть застосовуватися до учасників регуляторної платформи більше двох років поспіль.

7. Національний банк України має право укладати угоди з регуляторами фінансових ринків інших держав для тестування міжнародних інноваційних платіжних послуг, технологій та інструментів.

1. Національний банк України здійснює нагляд за діяльністю надавачів платіжних послуг (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування), надавачів обмежених платіжних послуг з метою забезпечення виконання ними вимог законодавства, що регулює порядок здійснення платіжних операцій (крім законодавства, передбаченого частиною другою статті 82 цього Закону), та законодавства, що регулює відносини між надавачами та користувачами платіжних послуг, а також дотримання ліцензійних умов діяльності та пруденційних нормативів.

2. Об’єктами нагляду Національного банку України є надавачі платіжних послуг, надавачі обмежених платіжних послуг у частині дотримання ними вимог законодавства, передбачених частиною першою цієї статті.

3. Національний банк України для цілей здійснення нагляду встановлює пруденційні нормативи, що є обов’язковими для дотримання надавачами платіжних послуг, а також визначає методики розрахунку пруденційних нормативів.

4. Якщо інше не передбачено законодавством, перелік пруденційних нормативів встановлюється для кожної категорії надавачів платіжних послуг, перелік яких визначений статтею 10 цього Закону.

5. Надавачі платіжних послуг зобов’язані в порядку, встановленому Національним банком України, подавати до Національного банку України розрахунок показників, що підтверджують виконання встановлених пруденційних нормативів. Періодичність та строки подання розрахунку показників встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України.

6. Національний банк України під час здійснення нагляду вимагає від надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, їх керівників усунення порушень законодавства, передбачених частиною першою цієї статті, а також дотримання ліцензійних умов та пруденційних нормативів.

7. Національний банк України здійснює нагляд за діяльністю надавачів платіжних послуг у формі перевірок та безвиїзного нагляду.

8. Національний банк України в межах безвиїзного нагляду має право письмово вимагати від об’єкта нагляду Національного банку України копії документів, а також письмові пояснення з питань його діяльності.

9. Об’єкт нагляду Національного банку України зобов’язаний надавати на письмову вимогу Національного банку України відповідну інформацію та копії документів.

10. Національний банк України під час здійснення наглядової діяльності співпрацює з органами державної влади України, центральними банками та іншими регуляторними органами іноземних держав, міжнародними організаціями, учасниками платіжних ринків іноземних держав на підставі укладених договорів, меморандумів чи в інших формах.

11. Національний банк України має право для виконання покладених цим Законом наглядових функцій отримувати на безоплатній основі інформацію від органів державної влади України та об’єктів нагляду.

12. Органи державної влади України та об’єкти нагляду зобов’язані надавати Національному банку України інформацію протягом п’яти робочих днів з дня отримання запиту Національного банку України про надання інформації.

13. Нагляд за діяльністю банків та фінансових установ, що мають право надавати платіжні послуги, здійснюється відповідно до цього Закону, інших законів України та нормативно-правових актів Національного банку України.

1. Національний банк України здійснює оверсайт платіжної інфраструктури (далі - оверсайт) в частині функціонування платіжної інфраструктури в Україні відповідно до цього Закону, Закону України "Про Національний банк України" та нормативно-правових актів Національного банку України.

2. Національний банк України здійснює оверсайт з метою дотримання об’єктами оверсайта законодавства, що регулює діяльність платіжних систем, використання платіжних схем, операції з платіжними інструментами, електронними та цифровими грошима.

Національний банк України здійснює оверсайт з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

3. Об’єктами оверсайта є:

1) оператори платіжних систем, розрахункові банки, технологічні оператори, учасники платіжних систем у частині дотримання ними законодавства, що регулює діяльність платіжних систем, надання послуг технологічними операторами;

2) надавачі платіжних послуг у частині використання ними платіжних інструментів, схем виконання платіжних операцій, електронних та цифрових грошей, взаємодії з іншими учасниками платіжного ринку;

3) емітенти електронних грошей у частині випуску та використання електронних грошей.

4. Національний банк України має право визначати важливість об’єктів оверсайта на підставі встановлених ним критеріїв важливості, а також встановлювати вимоги до таких об’єктів.

5. Національний банк України має право визначати платіжну систему важливою платіжною системою або системно важливою платіжною системою на підставі встановлених ним критеріїв важливості, а також встановлювати вимоги до таких систем.

6. Національний банк України під час здійснення оверсайта платіжних систем здійснює контроль за виконанням об’єктами оверсайта вимог та заходів із забезпечення інформаційної безпеки та кіберзахисту, здійснює їх перевірку.

7. Національний банк України здійснює моніторинг об’єктів оверсайта та встановлює системи показників для моніторингу важливих об’єктів оверсайта.

8. Національний банк України здійснює оцінювання об’єктів оверсайта на відповідність вимогам законодавства України та міжнародним стандартам оверсайта для мінімізації ризиків, які властиві платіжним системам та діяльності з надання платіжних послуг. За результатами оцінювання Національний банк України може надавати рекомендації об’єктам оверсайта.

9. Порядок здійснення оверсайта за платіжною інфраструктурою та платіжними інструментами визначається нормативно-правовими актами Національного банку України.

10. Об’єкти оверсайта зобов’язані впровадити систему управління ризиками під час надання платіжних послуг та здійснювати управління такими ризиками. Вимоги до управління ризиками об’єктами оверсайта під час надання ними платіжних послуг визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

11. Національний банк України має право здійснювати виїзний та безвиїзний моніторинг об’єктів оверсайта з питань дотримання ними вимог законодавства, що регулює діяльність платіжних систем, використання платіжних інструментів і схем виконання платіжних операцій, випуск та використання електронних і цифрових грошей, визначає відносини між об’єктами оверсайта під час надання платіжних послуг, а також з метою оцінки достатності заходів, що вживаються об’єктами оверсайта для цілей забезпечення безперервного, надійного та ефективного функціонування платіжної інфраструктури.

Під час здійснення виїзного моніторингу об’єкти оверсайта повинні забезпечити доступ до своїх операційно-облікових систем, що використовуються ними для забезпечення виконання платіжних операцій та їх обліку.

Порядок здійснення виїзного та безвиїзного моніторингу об’єктів оверсайта встановлюється нормативно-правовими актами Національного банку України відповідно до цього Закону.

12. Національний банк України має право вимагати від об’єктів оверсайта усунення порушень законодавства України, що регулює діяльність на платіжному ринку, а також застосовувати до них заходи впливу, передбачені цим Законом.

13. Національний банк України для здійснення оверсайта співпрацює з органами державної влади України, центральними банками інших держав та міжнародними організаціями.

14. Національний банк України для виконання покладеної цим Законом функції оверсайта має право отримувати на безоплатній основі від об’єктів оверсайта, у тому числі нерезидентів, інформацію щодо їхньої діяльності, зокрема щодо даних статистичної звітності, плати за еквайринг, а також інтерчейнджу.

Національний банк України також має право отримувати на безоплатній основі інформацію від органів державної влади, банків, філій іноземних банків, фінансових установ, інших юридичних осіб з метою забезпечення виконання функції оверсайта.

Об’єкти оверсайта, у тому числі нерезиденти, у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку України, зобов’язані надавати Національному банку України інформацію щодо даних статистичної звітності, плати за еквайринг, а також інтерчейнджу.

Об’єкти оверсайта, а також органи державної влади, банки, філії іноземних банків, фінансові установи, інші юридичні особи зобов’язані надавати Національному банку України інформацію протягом п’яти робочих днів з дня отримання запиту Національного банку України про надання інформації.

Національний банк України відповідно до статей 67, 68 Закону України "Про Національний банк України" у порядку, визначеному його нормативно-правовими актами, має право публікувати (розміщувати) з урахуванням вимог Закону України "Про державну статистику" інформацію щодо даних статистичної звітності з питань діяльності об’єктів оверсайта, плати за еквайринг, а також інтерчейнджу, що надається об’єктами оверсайта, у тому числі нерезидентами (крім інформації, що є банківською таємницею), та/або створена Національним банком України під час здійснення оверсайта.

1. Національний банк України в рамках здійснення нагляду проводить перевірки надавачів платіжних послуг (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування), надавачів обмежених платіжних послуг з метою визначення рівня безпеки і стабільності операцій надавачів платіжних послуг, достовірності звітності надавачів платіжних послуг і дотримання надавачами платіжних послуг, надавачами обмежених платіжних послуг законодавства України, що регулює порядок здійснення платіжних операцій та відносини між надавачами і користувачами платіжних послуг, ліцензійні умови їх діяльності та пруденційні нормативи.

2. Перевірки банків проводяться у порядку, що встановлюється законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України, що регулюють діяльність банків, залежно від виду платіжних послуг, що надаються, та видів діяльності, що здійснюються надавачем платіжних послуг.

3. Перевірка надавача платіжних послуг, надавача обмежених платіжних послуг здійснюється відповідно до плану, затвердженого Національним банком України, але не більше одного разу на рік.

4. Уповноважені особи Національного банку України, які проводять інспекційну перевірку, мають право отримувати від надавачів платіжних послуг будь-яку інформацію, документи, письмові пояснення з питань діяльності з надання платіжних послуг, а також вилучати копії документів, що свідчать про порушення законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України.

5. Надавач платіжних послуг, що є об’єктом перевірки, зобов’язаний:

1) забезпечувати уповноваженим особам Національного банку України доступ у робочий час до всіх своїх приміщень та забезпечити умови для проведення перевірки;

2) надавати в порядку, встановленому Національним банком України, уповноваженим особам Національного банку України доступ у режимі перегляду до всіх інформаційних систем, необхідних для проведення перевірки, для проведення вибірки та вивантаження необхідної інформації для її подальшого аналізу, а також консультаційну підтримку з питань функціонування таких систем;

3) безоплатно надавати на запит уповноважених осіб Національного банку України будь-яку інформацію, документи, письмові пояснення з питань своєї діяльності;

4) виконувати інші вимоги відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.

1. У разі порушення об’єктом нагляду та/або оверсайта вимог законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку, та в разі недостатності заходів з управління ризиками, що вживаються для захисту інтересів споживачів платіжних послуг, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню має право застосувати до таких об’єктів заходи впливу, до яких належать:

1) письмове застереження;

2) накладення штрафу в розмірі від трьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) тимчасова, до усунення порушення, заборона надання однієї або більше платіжних послуг;

4) тимчасова, до усунення порушення, заборона надання платіжних послуг через комерційних агентів;

5) тимчасове, до усунення порушення, відсторонення посадової особи від посади;

6) тимчасова, до усунення порушення, заборона використання права голосу власником істотної участі в надавачі платіжних послуг (тимчасова заборона права голосу);

7) тимчасове, до усунення порушення, зупинення дії ліцензії, виданої відповідно до цього Закону;

8) вимога до власника істотної участі в об’єкті нагляду та/або об’єкті оверсайта про відчуження часток або акцій об’єкта нагляду та/або об’єкта оверсайта;

9) відкликання ліцензії, виданої відповідно до цього Закону, та виключення з Реєстру;

10) виключення з Реєстру.

2. Порядок та критерії застосування заходів впливу, передбачених цією статтею, визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

3. Заходи впливу, передбачені цією статтею, можуть застосовуватися Національним банком України протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

4. Рішення Національного банку України про застосування заходу впливу у вигляді накладення штрафу є виконавчим документом та набирає законної сили з дня його прийняття. У разі невиконання таке рішення передається Національним банком України до органів державної виконавчої служби для примусового виконання.

5. У разі застосування заходу впливу у формі тимчасової заборони права голосу право голосу щодо акцій (паїв, часток) об’єкта нагляду та/або оверсайта, а також право брати участь в управлінні об’єктом нагляду та/або оверсайта переходять до довіреної особи, призначеної Національним банком України з числа осіб, запропонованих об’єктом нагляду та/або оверсайта. Порядок призначення та вимоги до довіреної особи визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

1. У разі виникнення спору між користувачем та надавачем платіжних послуг з приводу виконання норм цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України, що регулюють діяльність на платіжному ринку, користувач має право звернутися до Національного банку України із скаргою на дії надавача платіжних послуг.

2. Національний банк України організовує розгляд скарг користувачів платіжних послуг - фізичних осіб з приводу виконання норм цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України, що регулюють діяльність на платіжному ринку, в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян" з урахуванням Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та інших норм законодавства у сфері захисту прав споживачів.

3. Положення цієї статті не обмежують право користувача на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у порядку, передбаченому законодавством України, незалежно від подання користувачем скарги до Національного банку України або результатів розгляду звернення користувача відповідно до цієї статті.

1. Надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином.