Про електронні комунікації

2. Договір про надання електронних комунікаційних послуг укладається за умови ознайомлення кінцевого користувача з усією необхідною йому інформацією, передбаченою законодавством на час укладення договору, та попереднього отримання кінцевим користувачем пропозиції щодо такого укладення відповідно до положень статті 105 цього Закону. Вимоги до змісту договору визначаються правилами надання та отримання електронних комунікаційних послуг відповідно до цього Закону. Договір вважається укладеним за умови, якщо кінцевий користувач висловив свою безсумнівну та добровільну згоду на його укладення.

3. Договір про надання електронних комунікаційних послуг може бути розірваний достроково кожною із сторін у випадках, прямо передбачених самим договором, правилами надання та отримання електронних комунікаційних послуг, цим Законом, в інших випадках, визначених законодавством.

Умови та процедури припинення договору про надання електронних комунікаційних послуг не можуть містити перешкод для зміни постачальника послуг у порядку, визначеному статтею 113 цього Закону.

4. Договір про надання електронних комунікаційних послуг може передбачати автоматичну пролонгацію, але з безумовним правом кінцевого користувача розірвати такий договір після пролонгації в односторонньому порядку на умовах, визначених у договорі відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг.

До того як договір про надання електронних комунікаційних послуг автоматично подовжується, постачальник електронних комунікаційних послуг повинен інформувати кінцевих користувачів у письмовій чи електронній формі, належним чином і своєчасно (не пізніше ніж за один місяць) про закінчення договірних зобов’язань та про спосіб розірвання договору.

5. Кінцеві користувачі мають право розірвати договір про надання електронних комунікаційних послуг без додаткових витрат після повідомлення про зміни в договірних умовах, запропонованих постачальником міжособистісних електронних комунікаційних послуг, крім передбачених правилами надання та отримання електронних комунікаційних послуг випадків, коли запропоновані зміни є виключно на користь чи не мають негативного впливу на кінцевого користувача або прямо передбачені законодавством.

Постачальники послуг електронних комунікацій повідомляють кінцевих користувачів не пізніше ніж за сім календарних днів до будь-якої зміни умов договору про надання послуг електронних комунікацій і одночасно інформують їх про право розірвати договір без додаткових витрат, якщо вони не погоджуються на змінені умови. Право на розірвання договору про надання послуг електронних комунікацій здійснюється протягом семи календарних днів після такого повідомлення.

6. Будь-яке істотне порушення умов договору про надання електронних комунікаційних послуг чи параметрів якості послуг, що надаються на його підставі, - є підставою для застосування кінцевим користувачем засобів правового захисту відповідно до законодавства, включаючи право на безкоштовне та дострокове розірвання договору.

1. У разі зміни кінцевим користувачем послуг постачальника послуг доступу до мережі Інтернет відповідні постачальники надають кінцевому користувачу інформацію (до та під час зміни) щодо умов такої зміни та забезпечують на вимогу кінцевого користувача безперервність послуги доступу до мережі Інтернет, крім випадків, коли це технічно неможливо.

Безперервність полягає у можливості кінцевого користувача отримувати послугу доступу до мережі Інтернет від попереднього постачальника (відповідно до умов договору, в тому числі щодо оплати послуг) до дня укладення договору та фактичного отримання послуги доступу до мережі Інтернет від нового постачальника електронних комунікаційних послуг. Перерва в отриманні послуг доступу до мережі Інтернет у таких випадках не повинна становити більше одного робочого дня, крім випадків, коли це технічно неможливо.

Така умова має бути передбачена в договорі про надання відповідних електронних комунікаційних послуг.

2. Постачальник електронних комунікаційних послуг у разі надання міжособистісних електронних комунікаційних послуг з використанням нумерації зобов’язаний надавати абонентам послугу перенесення номера у порядку, встановленому регуляторним органом.

Кінцевий користувач при припиненні договору з постачальником міжособистісних електронних комунікаційних послуг з використанням нумерації має право на збереження та перенесення свого номера до іншого постачальника таких послуг у порядку, визначеному регуляторним органом.

Послуга перенесення номера надається кінцевим користувачам, які отримують електронні комунікаційні послуги на умовах письмового договору або ідентифіковані постачальником електронних комунікаційних послуг у встановленому регуляторним органом порядку. Кінцевий користувач, який не ідентифікований у постачальника електронних комунікаційних послуг, має право здійснювати ідентифікацію відповідно до частини п’ятої статті 104 цього Закону.

Усі кінцеві користувачі з номерами з національного плану нумерації можуть зберігати свої номери незалежно від постачальника електронних комунікаційних послуг, що надає послугу з використанням:

1) географічних номерів на певній території (в межах території географічної зони нумерації);

2) негеографічних номерів у будь-якому місці.

Ця вимога не поширюється на перенесення номерів з мереж, у яких надають послуги у фіксованому місці до мереж мобільного зв’язку, а також навпаки.

3. Перенесення номерів та їх подальша активація здійснюються в найкоротші терміни та дату, узгоджену з кінцевим користувачем.

Перенесення номера для мобільного зв’язку здійснюється протягом одного робочого дня з моменту подання заяви абонентом. Застосування перенесення номера в термін не більше одного робочого дня здійснюється починаючи з дати, визначеної регуляторним органом, але не пізніше одного року з моменту набрання чинності цим Законом.

Перенесення номера для фіксованого зв’язку здійснюється протягом терміну, встановленого регуляторним органом, починаючи з дати, визначеної регуляторним органом, але не пізніше двох років з моменту набрання чинності цим Законом.

Прийняття передбачених цією частиною рішень здійснюється з проведенням консультацій з постачальниками електронних комунікаційних послуг.

Постачальник електронних комунікаційних послуг, який на момент подання заяви абонента надає послуги, продовжує надавати свої електронні комунікаційні послуги на тих самих умовах до тих пір, поки не активуються послуги постачальника, до мережі якого здійснюється перенесення номера.

Розрахунки між постачальниками електронних комунікаційних послуг щодо пропуску трафіка від перенесених номерів визначаються на договірних засадах з урахуванням відповідних витрат.

Послуга перенесення номера надається абоненту на безоплатній основі.

4. Постачальники електронних комунікаційних послуг, від якого та до якого здійснюється перенесення номера, повинні добросовісно співпрацювати, в тому числі не затримувати та не зловживати процесами зміни постачальника чи перенесення номера, а також не переносити номери або переключати кінцевих користувачів без попередньої згоди кінцевих користувачів.

Договори кінцевих користувачів з постачальником електронних комунікаційних послуг, від якого здійснюється перенесення номера, припиняються автоматично після завершення процесу зміни постачальника чи перенесення номера.

Після припинення надання послуг в електронній комунікаційній мережі, в яку було перенесено номер, у разі якщо кінцевим користувачем не було здійснено інших перенесень відповідного номера, такий номер повертається постачальником електронних послуг попередньому постачальнику, якому було виділено відповідний номер шляхом первинного розподілу.

5. Постачальники повинні повернути кінцевим користувачам (за їх запитом) залишок коштів (кредит), що залишився на момент зміни постачальника чи перенесення номера, а кінцевий користувач зобов’язаний погасити всі наявні заборгованості перед таким постачальником.

1. Постачальник електронних комунікаційних послуг може пропонувати кінцевим користувачам послуг пакети електронних комунікаційних послуг, сформовані таким постачальником на власний розсуд.

При цьому кінцевий користувач повинен бути проінформований постачальником електронних комунікаційних послуг про всі складові та елементи відповідного пакета електронних комунікаційних послуг до моменту його підключення та погодження умов відповідного договору про надання електронних комунікаційних послуг.

2. Якщо постачальник електронних комунікаційних послуг відповідно до законодавства чи умов договору про надання електронних комунікаційних послуг припиняє дію будь-якого елемента пакета до закінчення терміну чи у разі припинення на інших підставах укладеного договору, кінцевий користувач має право розірвати договір, за яким надається такий пакет послуг.

3. Будь-яка підписка на додаткові послуги або термінальне (кінцеве) обладнання, що надається або розповсюджується одним і тим самим постачальником послуг доступу до Інтернету або міжособистісних електронних комунікаційних послуг з використанням нумерації, не повинна перевищувати строк дії попередньо укладеного договору про надання електронних комунікаційних послуг, до якого включаються такі послуги або термінальне (кінцеве) обладнання, якщо кінцевий користувач прямо не погоджується з іншим, підписуючись на додаткові послуги або термінальне (кінцеве) обладнання.

1. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг зобов’язані вживати відповідно до законодавства заходів щодо забезпечення сталого функціонування мереж електронних комунікацій, що використовуються для надання електронних комунікаційних послуг в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану.

2. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг в умовах надзвичайного та воєнного стану зобов’язані забезпечувати надання електронних комунікаційних послуг та брати участь в оповіщенні населення в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

3. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг повинні забезпечити готовність до виконання своїх функцій в умовах надзвичайної ситуації, надзвичайного та воєнного стану. В умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану усі електронні комунікаційні мережі незалежно від форми власності використовуються для забезпечення потреб національної безпеки, оборони, охорони правопорядку. Постачальники електронних комунікаційних послуг взаємодіють при цьому з національним центром оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України в питаннях, віднесених до його компетенції.

4. В умовах надзвичайної ситуації, надзвичайного та воєнного стану постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг з метою оповіщення та забезпечення електронними комунікаційними послугами учасників ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, відбудовних робіт та здійснення відповідних заходів Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра можуть установлювати тимчасові обмеження в наданні електронних комунікаційних послуг споживачам до ліквідації наслідків та скасування режиму надзвичайного стану.

5. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень надають постачальникам електронних комунікаційних послуг допомогу в ліквідації пошкоджень, що виникли внаслідок стихійного лиха, і в усуненні їх наслідків, у придбанні необхідних матеріальних ресурсів, а також сприяють у наданні для цих цілей робочої сили, транспортних та інших технічних засобів.

6. Постачальник електронних комунікаційних послуг не несе відповідальності за стан та працездатність його електронної комунікаційної мережі, якщо для виконання положень цієї статті мережу було повністю або частково виведено з-під його контролю чи управління.

7. Для припинення терористичної діяльності в порядку, що встановлюється законом, може здійснюватися тимчасове обмеження надання електронних комунікаційних послуг споживачам, що перебувають у визначеному районі проведення антитерористичної операції.

1. Відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг постачальники електронних комунікаційних послуг забезпечують споживачам з інвалідністю можливість:

1) рівного доступу до електронних комунікаційних послуг, у тому числі щодо обсягів та якості інформації щодо договору, передбаченої статтею 105 цього Закону, як і для інших споживачів;

2) скористатися вибором постачальників електронних комунікаційних послуг.

2. З метою спрощення доступу до електронних комунікаційних послуг для осіб з інвалідністю постачальники електронних комунікаційних послуг забезпечують у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, їх доступність, зокрема, шляхом:

1) надання інформації про послуги і сервіси, які можна отримати з використанням відповідних пристроїв та засобів, передбачаючи доступність такої інформації:

а) через більше ніж один орган чуття;

б) у текстових форматах, які можуть бути використані для створення альтернативних допоміжних форматів, що передаватимуть інформацію користувачам різними способами та більше ніж через один орган чуття;

в) з використанням шрифтів достатнього розміру та прийнятної форми, застосуванням достатнього контрасту та регульованого інтервалу між літерами, рядками та абзацами;

г) з доповненням будь-якого нетекстового змісту альтернативним шляхом її подання споживачу;

ґ) у відповідний та достатній спосіб, що забезпечує сприйнятливість, дієвість, зрозумілість та надійність інформації;

2) забезпечення при розробці своїх веб-сайтів, пов’язаних з ними додатків, у тому числі мобільних, їх надійності та доступності для сприйняття, користування і розуміння особами з інвалідністю;

3) повідомлення у доступних формах комунікації службою підтримки (за наявності інструментів допомоги, колл-центрів, технічної підтримки, засобів розпізнавання та синтезу мови, навчальних сервісів) про доступність послуг для осіб з інвалідністю, їх сумісність з допоміжними технологіями.

Безоплатний доступ до відповідного програмного забезпечення надається постачальникам електронних комунікаційних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

1. Призначені для оприлюднення каталоги номерів (телефонні довідники), у тому числі електронні версії та бази даних інформаційно-довідкових служб, можуть містити інформацію про прізвище та ім’я, по батькові (за наявності), найменування, адресу та номер телефону абонента в разі, якщо в договорі про надання електронних комунікаційних послуг міститься попередня зафіксована згода споживача на опублікування такої інформації. Під час автоматизованої обробки інформації про абонентів постачальник електронних комунікаційних послуг забезпечує її захист відповідно до закону.

2. Споживач, перш ніж його дані будуть включені до каталогів номерів (телефонних довідників), повинен бути безкоштовно проінформований щодо їх призначення та можливості використання таких його даних за допомогою функції пошуку, доступної в електронному вигляді.

3. Споживач має право у будь-який момент за письмовою заявою відкликати надану згоду щодо включення його даних до каталогів номерів, випущених в електронному вигляді, та використання в довідкових службах.

У такому разі відповідні дані споживача невідкладно та безоплатно видаляються з електронного довідника (каталогу).

4. Ця стаття застосовується з урахуванням вимог Закону України "Про захист персональних даних".

1. Постачальники електронних комунікаційних послуг зобов’язані безоплатно надавати кінцевим користувачам, у тому числі особам з інвалідністю, електронну комунікаційну послугу виклику та забезпечувати з’єднання з комунікаційним центром "Служба 112" за єдиним телефонним номером 112 та з оперативно-диспетчерськими службами, що здійснюють екстрені комунікації за телефонними номерами 101, 102, 103 та 104, а також надавати інформацію про такі комунікації комунікаційному центру "Служба 112" та оперативно-диспетчерським службам.

2. Кабінет Міністрів України вживає заходів для забезпечення безкоштовного доступу кінцевих користувачів до служб соціального спрямування, що отримують повідомлення:

1) про випадки зникнення дітей - за номером: 116 000 (лінія розшуку дітей);

2) від дітей - за номером: 116 111 (лінія допомоги дітям).

Ця частина не застосовується до аналогового сегмента мереж фіксованого зв’язку до завершення переходу на розподіл географічних кодів нумерації для території адміністративно-територіальної одиниці, не меншої ніж область.

3. Юридична особа, що отримала дозвіл на користування номерами, вказаними в частинах першій і другій цієї статті, повинна:

1) забезпечувати функціонування відповідних екстреної служби та/або служби соціального спрямування у цілодобовому режимі;

2) забезпечувати підключення свого обладнання та його технічну взаємодію з існуючим обладнанням та мережею постачальника електронних комунікаційних мереж;

3) не здійснювати під час прийняття викликів діяльності, пов’язаної з рекламою, розвагами, комерційними послугами тощо;

4) не пізніше ніж за три місяці до припинення діяльності інформувати регуляторний орган та постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг про припинення діяльності та подати заяви про анулювання відповідних дозволів на користування номерами для забезпечення їх подальшого первинного розподілу.

4. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг повинні інформувати кінцевих користувачів про існування та використання послуг за номерами, передбаченими частинами першою та другою цієї статті.

5. Для забезпечення якісного та своєчасного оброблення екстрених комунікацій, що надходять до комунікаційного центру "Служба 112" та оперативно-диспетчерських служб за телефонними номерами 112, 101, 102, 103 та 104, постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг повинні надавати комунікаційному центру "Служба 112" та оперативно-диспетчерським службам інформацію про виклики (екстрені комунікації):

для абонента фіксованого голосового зв’язку - номер абонента, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), найменування та адреса місцезнаходження кінцевого (термінального) обладнання та інші мережеві ідентифікатори абонента (за наявності);

для абонента мобільного зв’язку - номер абонента та місцезнаходження кінцевого (термінального) обладнання абонента на момент здійснення екстреної комунікації.

1. Постачальники електронних комунікаційних послуг повинні забезпечувати і нести відповідальність за схоронність даних щодо кінцевого користувача, отриманих при укладенні договору про надання електронних комунікаційних послуг та наданні електронних комунікаційних послуг, у тому числі щодо:

1) персональних даних споживача;

2) факту отримання кінцевим користувачем електронних комунікаційних послуг;

3) змісту інформації, що передається та/або отримується кінцевим користувачем;

4) обсягу, змісту, маршрутів передачі інформації (даних), у тому числі даних, що обробляються з метою передачі інформації в електронних комунікаційних мережах або оплати електронних комунікаційних послуг;

5) даних про місцезнаходження, до яких відносяться будь-які дані, що обробляються постачальником електронних комунікаційних послуг при наданні послуг електронних комунікацій, у тому числі про розташування термінального обладнання. Зазначена вимога не поширюється на випадок передачі даних про місцезнаходження абонента, що здійснює екстрену комунікацію, до комунікаційного центру "Служба 112" та екстрених служб за телефонними номерами 112, 101, 102, 103 та 104;

6) даних про спроби виклику між певними кінцевими точками електронної комунікаційної мережі, в тому числі про невдалі спроби виклику (таких, що були ініційовані і не отримали відповіді) або перерване з’єднання.

2. Інформація про електронні комунікаційні послуги, отримані кінцевим користувачем, може надаватися за наявності його попередньої згоди, вираженої у письмовій чи будь-якій іншій формі, що дає змогу зробити висновок про факт надання такої згоди або у порядку та відповідно до вимог Конституції України та законів України.

1. Забороняється умисне масове розсилання електронних, текстових та/або мультимедійних повідомлень без згоди (замовлення) кінцевих користувачів (спаму) на їх адреси електронної пошти або термінальне обладнання, крім повідомлень постачальника електронних комунікаційних послуг, пов’язаних з наданням ним електронних комунікаційних та/або інформаційних послуг, а також крім особистих повідомлень кінцевих користувачів, які не носять масового характеру та розсилаються з некомерційною метою кінцевих користувачів послуг електронних комунікацій.

2. Кінцеві користувачі можуть використовувати номери телефонів чи інші мережеві ідентифікатори абонента, отримані будь-якими особами у процесі продажу товарів чи надання послуг, для надсилання реклами з метою продажу товарів або послуг лише за умови наявності згоди кінцевого користувача, в тому числі в електронній формі, та якщо кінцевий користувач отримує можливість безкоштовно в будь-який час у простій і зрозумілій формі відмовитися від використання своїх даних.

1. Доступ до інформації про споживача, факти надання електронних комунікаційних послуг, у тому числі до даних, що обробляються з метою передачі такої інформації в електронних комунікаційних мережах, здійснюється виключно на підставі рішення прокурора, суду, слідчого судді у випадках та порядку, передбачених законом.

2. Зняття інформації з електронних комунікаційних мереж постачальників електронних комунікаційних послуг забезпечується єдиною системою технічних засобів, що використовується всіма уповноваженими законом органами, на умовах автономного доступу до інформації у порядку, визначеному законодавством.

3. Постачальник електронних комунікаційних послуг та/або мереж повинен забезпечити можливість підключення технічних засобів, зазначених у частині другій цієї статті, в точці для такого доступу в електронній комунікаційній мережі, визначеній постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг.

1. Споживач має право на подання звернень (скарг) щодо надання електронних комунікаційних послуг постачальнику електронних комунікаційних послуг, регуляторному органу, іншим органам державної влади відповідно до компетенції, а також на їх розгляд та належне реагування щодо поновлення його прав і захисту законних інтересів відповідно до законодавства.

2. Подання, розгляд звернень (скарг) споживачів та усунення порушень їхніх прав здійснюються відповідно до цього Закону, Закону України "Про звернення громадян", правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг та інших нормативно-правових актів, у тому числі із застосуванням електронної регуляторної платформи.

Звернення споживачів з питань врегулювання спору з постачальником електронних комунікаційних послуг, замовлення, отримання чи припинення отримання електронних комунікаційних послуг розглядаються регуляторним органом відповідно до статті 123 цього Закону.

3. Регуляторний орган розглядає відповідно до законодавства звернення (скарги) споживачів щодо надання послуг електронних комунікацій, отримує з цією метою від постачальників електронних комунікаційних послуг необхідні документи та інформацію, вживає у межах повноважень заходів для захисту прав споживачів, включаючи проведення, у разі необхідності, заходів державного нагляду, видання приписів, розпоряджень про усунення порушень, застосування адміністративно-господарських санкцій відповідно до закону.

4. Розгляд звернень (скарг) споживачів електронних комунікаційних послуг здійснюється за умови зазначення ними у зверненні (скарзі) номера абонента, за яким отримуються електронні комунікаційні послуги, та/або реквізитів договору про надання таких послуг (крім випадків відмови в наданні електронних комунікаційних послуг).

1. Споживач має право звернутися до регуляторного органу з приводу врегулювання спору із постачальником електронних комунікаційних послуг з питань замовлення, отримання чи припинення отримання електронних комунікаційних послуг.

2. Звернення може бути подано в рамках строку позовної давності, встановленого законом для певного виду вимог.

3. Перед поданням звернення до регуляторного органу про позасудове врегулювання спорів споживач повинен попередньо звернутися із зверненням (скаргою) до постачальника електронних комунікаційних послуг. У разі надходження такого звернення без попереднього звернення до постачальника замовлення, отримання чи припинення отримання електронних комунікаційних послуг, регуляторний орган направляє таке звернення постачальнику електронних комунікаційних послуг, про що інформує споживача.

У разі незадоволення постачальником електронних комунікаційних послуг протягом 30 календарних днів з дати отримання звернення вимог, викладених у зверненні (скарзі) споживача, або ненадання відповіді споживач направляє звернення до регуляторного органу разом з копіями попередніх звернень до постачальника з метою позасудового врегулювання спору.

4. Врегулювання спору здійснюється уповноваженою посадовою особою регуляторного органу в строк, що не перевищує двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути подовжений на строк, необхідний для здійснення заходів державного нагляду чи експертизи.

5. Порядок подання споживачами звернень та врегулювання спорів встановлюється регуляторним органом відповідно до цього Закону та інших законів.

6. У ході врегулювання спорів регуляторний орган має право:

1) витребувати у сторін документи та інформацію, необхідні для з’ясування питань, викладених у зверненні;

2) проводити заходи державного нагляду з питань спору, за наявності підстав, передбачених частиною восьмою статті 10 цього Закону;

3) призначати проведення експертизи щодо питань, які становлять предмет спору;

4) залучати фахівців та експертів з відповідних питань;

5) передавати матеріали, у разі необхідності, до органів державної влади, до компетенції яких віднесені відповідні питання;

6) інші права відповідно до закону.

7. Під час врегулювання спору уповноважена посадова особа регуляторного органу, зокрема, повинна:

1) дотримуватися принципів законності та рівності сторін, незалежності, нейтральності та конфіденційності інформації щодо споживача;

2) ознайомити постачальника електронних комунікаційних послуг із зверненням та вимогами споживача і надати йому можливість висловити та обґрунтувати свою позицію;

3) поінформувати сторони про положення законодавства, що застосовуються до предмета спору;

4) запропонувати можливість вирішення спору між сторонами шляхом мирового врегулювання;

5) вжити заходів щодо вивчення питання та вирішення спору, у тому числі за потреби внести подання щодо розгляду регуляторним органом питань, пов’язаних зі спором, відповідно до цього Закону.

8. Про результати врегулювання спору сторони повідомляються у письмовій формі з обґрунтуванням.

Інформація про результати розгляду спорів оприлюднюється на електронній регуляторній платформі (крім персональних даних та інформації з обмеженим доступом) відповідно до вимог, встановлених регуляторним органом.

9. Відшкодування витрат на проведення експертизи, залучення фахівців та експертів покладається на постачальника у разі встановлення порушення ним законодавства та прав споживача, в інших випадках - на сторону, що ініціювала їх проведення, у разі якщо вони потребують оплати.

1. Постачальник електронних комунікаційних послуг, який припиняє діяльність з надання електронних комунікаційних послуг, зобов’язаний попередити кінцевих користувачів не пізніше ніж за три місяці до припинення надання електронних комунікаційних послуг.

1. Постачальник електронних комунікаційних послуг несе перед кінцевим користувачем за ненадання або неналежне надання електронних комунікаційних послуг таку майнову відповідальність:

1) за ненадання оплачених електронних комунікаційних послуг або надання їх в обсязі, меншому за оплачений, -

у розмірі оплаченої вартості ненаданих послуг та штрафу в розмірі 25 відсотків вартості послуг;

2) за безпідставне відключення термінального (кінцевого) обладнання -

у розмірі абонентної плати за весь період відключення;

3) за безпідставні скорочення чи зміну переліку послуг -

у розмірі абонентної плати за один місяць;

4) в інших випадках -

у розмірах, передбачених договором про надання електронних комунікаційних послуг;

5) у разі неусунення протягом однієї доби із зафіксованого моменту подання абонентом заявки про пошкодження електронної комунікаційної мережі, що унеможливило доступ кінцевого користувача до послуги або знизило до неприпустимих значень параметри показників якості електронної комунікаційної послуги, абонентна плата за весь період пошкодження не нараховується, а постачальник електронних комунікаційних послуг у разі неусунення пошкодження протягом п’яти діб із зафіксованого моменту подання абонентом відповідної заявки сплачує споживачу штраф у розмірі 25 відсотків добової абонентної плати за кожну добу перевищення цього строку, але не більше ніж за три місяці.

2. Постачальник електронних комунікаційних послуг не несе майнової відповідальності перед кінцевим користувачем за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань з надання електронних комунікаційних послуг внаслідок дії обставин непереборної сили (землетрус, повінь, ураган тощо), викрадення чи пошкодження зловмисниками лінійних та станційних споруд, що використовуються постачальником електронних комунікаційних послуг, або з вини кінцевого користувача у випадках, передбачених цим Законом.

3. Питання відшкодування завданих кінцевому користувачу збитків, майнової та моральної шкоди через неналежне виконання постачальником електронних комунікаційних послуг обов’язків за договором про надання електронних комунікаційних послуг вирішуються в судовому порядку.

4. Постачальники електронних комунікаційних послуг не несуть відповідальності за зміст інформації, що передається їхніми мережами, крім випадків, передбачених Законом України "Про електронну комерцію".

1. Регуляторний орган застосовує такі адміністративно-господарські санкції за порушення вимог цього Закону та виданих відповідно до нього нормативно-правових актів:

1) у разі:

1.1) здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій без подання до регуляторного органу повідомлення про початок діяльності;

1.2) використання ліцензованого радіочастотного спектра без ліцензії на користування радіочастотним спектром;

- вилучення доходу (крім сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів), отриманого внаслідок такої незаконної діяльності. У разі неможливості визначення розміру доходу від зазначеної у цьому пункті діяльності застосовується штраф у розмірі 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) у разі невиконання чи неналежного виконання постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг із значним ринковим впливом накладених на нього за результатами аналізу ринку регуляторних зобов’язань - штраф у розмірі 0,5 відсотка, а в разі вчинення повторного протягом календарного року такого порушення - 1 відсотка доходу від діяльності на ринку, щодо діяльності на якому накладено регуляторні зобов’язання;

3) у разі ненадання чи надання недостовірної звітності, інформації щодо змін відомостей, зазначених у реєстрі постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, чи іншої інформації, передбаченої цим Законом, - штраф у розмірі: 1 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - для суб’єктів мікро- та малого підприємництва, 2 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - для суб’єктів середнього підприємництва, 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - для суб’єктів великого підприємництва.

У разі повторного протягом календарного року вчинення передбаченого цим пунктом порушення застосовується штраф у розмірі 2 тисяч, 5 тисяч та 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно;

4) у разі:

4.1) порушення встановленого законодавством порядку маршрутизації в електронних комунікаційних мережах загального користування трафіка послуг міжособистісних електронних комунікацій з використанням нумерації;

4.2) користування ресурсом нумерації без передбаченого цим Законом дозволу;

- штраф у розмірі 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

5) у разі встановлення регуляторним органом факту порушення вимог цього Закону щодо надання електронних комунікаційних послуг кінцевим користувачам послуг - штраф від 1 тисячі до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно до методики, що встановлюється регуляторним органом) за кожен факт порушення;

6) у разі невиконання розпорядження регуляторного органу щодо усунення порушень вимог законодавства про електронні комунікації чи радіочастотний спектр, невмотивованої відмови посадовим особам регуляторного органу у проведенні перевірки, ненадання документів та інформації, необхідних для здійснення державного нагляду, - штраф у розмірі від 0,1 до 0,3 відсотка доходу, отриманого за надання відповідних електронних комунікаційних послуг за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф (відповідно до методики, що встановлюється регуляторним органом).

У разі неможливості визначення розміру доходу від зазначеної у цьому пункті діяльності застосовується штраф у розмірі: 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - для суб’єктів мікро- та малого підприємництва, 8 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - для суб’єктів середнього підприємництва, 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - для суб’єктів великого підприємництва.

Невмотивованою відмовою у проведенні перевірки вважається недопуск уповноважених посадових осіб регуляторного органу до здійснення перевірки за відсутності передбачених законом підстав для відмови (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб регуляторного органу, відмова в їх доступі до місць розташування радіообладнання, відсутність без поважних причин протягом всього строку перевірки за місцезнаходженням та/або фактичним місцезнаходженням користувача радіочастотного спектра чи особи, уповноваженої представляти його інтереси на час проведення перевірки);

7) у разі невиконання вимог посадових осіб регуляторного органу щодо усунення відповідно до законодавства радіозавади - штраф у розмірі 2 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом календарного року такого порушення - 4 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. У разі якщо постачальник електронних комунікаційних мереж та/або послуг працював менше одного року, розмір штрафу обчислюється від його доходу, отриманого за весь час до прийняття регуляторним органом рішення про накладення штрафу.

3. За зверненням регуляторного органу уповноважені органи державної влади, контролюючі органи зобов’язані надавати інформацію про доходи з метою застосування передбачених цією статтею санкцій.

4. У разі якщо користувач радіочастотного спектра не є постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг, до нього застосовуються адміністративні стягнення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

1. Регуляторний орган протягом п’яти робочих днів з дня виявлення правопорушення, що тягне за собою накладення адміністративно-господарських санкцій, повинен розпочати здійснення заходів з розгляду питання щодо застосування адміністративно-господарських санкцій.

2. До застосування адміністративно-господарських санкцій регуляторний орган повинен:

1) письмово повідомити постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг, загального користувача радіочастотного спектра про зміст вчинених ним порушень і намір щодо застосування до нього санкцій;

2) провести нараду з уповноваженими представниками постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг з метою з’ясування всіх обставин справи, в якій можуть брати участь інші заінтересовані особи, права та законні інтереси яких порушені;

3) надати йому можливість у визначені регуляторним органом строки для усунення певних типів порушень висловити свою позицію, надати необхідні аргументовані пояснення та докази із зазначеного приводу та/або усунути виявлені порушення.

3. Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр.

4. Суми стягнених адміністративно-господарських санкцій зараховуються до державного бюджету.

5. У разі невиконання суб’єктом господарювання у добровільному порядку рішення регуляторного органу про накладення адміністративно-господарських санкцій, регуляторний орган звертається до суду з позовною заявою про примусове стягнення суми накладених адміністративно-господарських санкцій.

6. Суб’єкт господарювання має право оскаржити до суду рішення регуляторного органу про накладення на нього адміністративно-господарських санкцій.

7. Збитки, завдані суб’єкту господарювання у зв’язку з неправомірним застосуванням до нього адміністративно-господарських санкцій, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

1. Метою міжнародного співробітництва у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра є встановлення та підтримання зв’язків з іншими державами і міжнародними організаціями для інтеграції електронних комунікацій України у глобальні електронні комунікації, забезпечення міжнародно-правового захисту необхідного для потреб України радіочастотного спектра з урахуванням політичних, безпекових та економічних інтересів України, а також гармонізації національних стандартів, норм і правил з міжнародними стандартами, рекомендаціями, нормами і правилами у зазначених сферах.

2. Міжнародне співробітництво у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра здійснюється шляхом:

1) укладання міжнародних договорів;

2) участі в роботі міжнародних організацій;

3) участі в реалізації міжнародних проектів, пов’язаних із створенням глобальної і регіональних електронних комунікаційних мереж, з урахуванням інтересів національної безпеки України;

4) гармонізації національних стандартів, норм і правил з міжнародними та європейськими стандартами, рекомендаціями, нормами і правилами, які стосуються вимог до електронних комунікаційних мереж, взаємодії постачальників електронних комунікаційних послуг, користування радіочастотним спектром і ресурсом нумерації, якості і видів електронних комунікаційних послуг;

5) взаємодії постачальників електронних комунікаційних послуг України з постачальниками електронних комунікаційних послуг інших держав;

6) інформування Міжнародного союзу електрозв’язку з питань розподілених, присвоєних ресурсів нумерації та змін національного плану нумерації;

7) участі в роботі міжнародних організацій з питань управління, розподілу, присвоєння міжнародних та національних ресурсів нумерації.

3. Міжнародно-правовий захист присвоєнь радіочастот та частотно-орбітального ресурсу України здійснюється шляхом:

1) укладання міжнародних договорів та угод щодо врегулювання питань користування радіочастотним спектром у прикордонних районах;

2) міжнародної координації присвоєнь радіочастот радіообладнання, радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення, а також супутникових мереж і систем України;

3) реєстрації в Міжнародному союзі електрозв’язку присвоєнь радіочастот радіообладнання, радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення, а також супутникових мереж і систем України;

4) участі в роботі міжнародних організацій з питань управління і користування радіочастотним спектром;

5) співробітництва з уповноваженими органами адміністрацій зв’язку іноземних держав та міжнародними організаціями з питань розгляду донесень про завади та порушення Статуту, Конвенції та адміністративних регламентів Міжнародного союзу електрозв’язку.

4. Міжнародне співробітництво у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра відповідно до положень Статуту, Конвенції та Адміністративних регламентів Міжнародного союзу електрозв’язку в межах визначених цим Законом повноважень здійснюють центральний орган виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра і регуляторний орган за участю Генерального штабу Збройних Сил України, інших центральних органів виконавчої влади та Державного підприємства.

Центральний орган виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра за участю регуляторного органу у встановленому законодавством порядку представляє інтереси України у всесвітніх, європейських та регіональних організаціях електронних комунікацій та у Світовій організації торгівлі з питань, що стосуються електронних комунікацій та радіочастотного спектра.

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2022 року, крім абзаців першого - чотирнадцятого підпункту 47 пункту 3 цього розділу, які набирають чинності з 1 липня 2023 року.

2. Визнати такими, що втратили чинність з дня набрання чинності цим Законом:

Закон України "Про телекомунікації" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 12, ст. 155 із наступними змінами);

Закон України "Про радіочастотний ресурс України" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 36, ст. 298 із наступними змінами).

3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Кодексі торговельного мореплавства України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., №№ 47-52, ст. 349):

абзац чотирнадцятий частини першої статті 35 викласти в такій редакції:

"експлуатаційні документи на право користування судновою станцією, журнал (щоденник радіослужби) та інші документи відповідно до Регламенту радіозв’язку";

частину четверту статті 38 викласти в такій редакції:

"Експлуатаційні документи на право користування судновою станцією видаються організацією, уповноваженою національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації";

у частині першій статті 40 слова "дозволу на право користування судновою радіостанцією" замінити словами "експлуатаційних документів на право користування судновою станцією";

2) у Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27):

у пункті "ж" частини першої статті 19 слово "зв’язку" замінити словами "електронних комунікацій";

в абзаці першому частини шостої статті 20 слова "ліній електропередачі та зв’язку" замінити словами "ліній електропередачі та електронних комунікаційних мереж";

у статті 23:

у частині третій слова "ліній електропередачі та зв’язку" замінити словами "ліній електропередачі та електронних комунікаційних мереж";

у частині четвертій слова "Лінії електропередачі і зв’язку" замінити словами "Лінії електропередачі та електронних комунікаційних мереж";

у назві глави 13 слово "зв’язку" замінити словами "електронних комунікацій";

у статті 65 слово "зв’язку" замінити словами "електронних комунікацій";

статтю 75 викласти в такій редакції:

"Стаття 75. Землі електронних комунікацій

1. До земель електронних комунікацій належать земельні ділянки, що надаються у порядку, встановленому цим Кодексом, у власність або користування фізичним особам - підприємцям та юридичним особам для розташування інфраструктури електронних комунікаційних мереж.

2. Землі електронних комунікацій можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

3. Уздовж повітряних і підземних кабельних ліній електронних комунікаційних мереж, що проходять поза населеними пунктами, а також навколо споруд електронних комунікаційних мереж, у тому числі базових станцій мобільного зв’язку, земних станцій супутникового зв’язку та радіорелейних ліній встановлюються охоронні зони, а в разі необхідності утворюються просіки.

4. Розміри земельних ділянок, у тому числі охоронних зон та просік, що надаються особам, зазначеним у частині першій цієї статті, визначаються відповідно до норм відведення земель для цього виду діяльності та проектно-кошторисною документацією, затверджених в установленому порядку.

5. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, які відповідно до Закону України "Про електронні комунікації" внесені до державного реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, мають право вимагати від власників земельних ділянок або землекористувачів установлення сервітутів, у тому числі особистих сервітутів, земель електронних комунікацій, визначених цим Кодексом, для прокладання під землею електронних комунікаційних мереж та/або усунення їх пошкоджень";

у пункті "б" частини першої статті 112 слова "уздовж ліній зв’язку" замінити словами "навколо споруд електронних комунікацій, у тому числі базових станцій мобільного зв’язку, земних станцій супутникового зв’язку, уздовж ліній електронних комунікаційних мереж";

3) частину другу статті 191 Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144) доповнити словами "та іншими законами";

4) в абзаці другому частини другої статті 639 Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) слова "інформаційно-телекомунікаційних систем" замінити словами "інформаційно-комунікаційних систем";