Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг

Верховна Рада України

I. Внести зміни до таких законів України:

1. У Законі України "Про Національний банк України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 29, ст. 238 із наступними змінами):

1) пункти 33-1 і 38 частини першої статті 7 викласти в такій редакції:

"33-1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури щодо банків, інших осіб, що здійснюють діяльність на ринках небанківських фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, операторів платіжних систем та/або учасників платіжних систем, технологічних операторів платіжних послуг відповідно до закону, що визначає правові та організаційні засади функціонування і захисту критичної інфраструктури";

"38) визначає порядок застосування технології хмарних обчислень та надання хмарних послуг банками, іншими особами, що здійснюють діяльність на ринках небанківських фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, операторами платіжних систем та/або учасниками платіжних систем, технологічними операторами платіжних послуг";

2) у частині третій статті 33 слова "надання банкам послуг з інкасації" замінити словами "здійснення операцій з готівкою";

3) частину п’яту статті 56 замінити вісьмома новими частинами такого змісту:

"Національний банк розробляє, розглядає та приймає нормативно-правові акти, що мають ознаки регуляторних актів, з дотриманням принципів державної регуляторної політики, визначених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

При розробленні нормативно-правових актів, що мають ознаки регуляторних актів, Національний банк у встановленому ним порядку проводить обговорення проекту нормативно-правового акта.

До початку обговорення Національний банк проводить аналіз впливу проекту нормативно-правового акта на ринок фінансових, супровідних послуг, що включає розрахунок очікуваних витрат та вигод учасників ринку, громадян та держави внаслідок дії проекту нормативно-правового акта, крім випадків, якщо такий розрахунок неможливо здійснити у зв’язку з відсутністю джерела підтвердженої інформації, що має бути використана для його проведення. Результати такого аналізу та проект відповідного нормативно-правового акта підлягають оприлюдненню на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку у встановленому ним порядку. Учасники ринку фінансових послуг мають право самостійно здійснювати аналіз впливу проектів нормативно-правових актів, розроблених Національним банком, відстежувати результативність таких актів, подавати за результатами цієї діяльності зауваження та пропозиції до Національного банку, який на підставі аналізу таких документів може прийняти рішення про необхідність перегляду нормативно-правового акта.

Обговорення проекту нормативно-правового акта проводиться в такому порядку:

1) оприлюднення проекту нормативно-правового акта на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку з метою одержання зауважень і пропозицій заінтересованих осіб. Строк для надання заінтересованими особами зауважень і пропозицій визначається Національним банком та має бути пропорційним обсягу проекту оприлюдненого нормативно-правового акта і не може становити менше 10 днів;

2) оприлюднення зауважень і пропозицій до проекту нормативно-правового акта, поданих до Національного банку за встановленою ним формою. Національний банк має право проводити обговорення отриманих зауважень та пропозицій. Спосіб обговорення, у разі його проведення, визначається Національним банком. Національний банк розглядає зауваження і пропозиції до оприлюдненого проекту нормативно-правового акта у встановлений ним строк та, в разі визначення доцільності, враховує їх у проекті нормативно-правового акта;

3) оприлюднення на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку у встановленому ним порядку узагальнених результатів обговорення із зазначенням узагальненої інформації про пропозиції, що надійшли до проекту нормативно-правового акта, та узагальненої інформації про врахування або відхилення таких пропозицій.

Національний банк не проводить обговорення проектів нормативно-правових актів:

1) з питань запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного, надзвичайного стану, оголошення зони надзвичайної екологічної ситуації, мобілізації та демобілізації, у тому числі розроблених на виконання функцій, визначених пунктом 20 частини першої статті 7 цього Закону, а також з питань запровадження та здійснення заходів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб;

2) розроблених на виконання функцій, визначених пунктами 3 і 30 частини першої статті 7 цього Закону;

3) з питань реалізації грошово-кредитної політики, здійснення валютного регулювання та валютного нагляду (включаючи запровадження заходів захисту), визначення порядку здійснення операцій в іноземній валюті, а також заходів, спрямованих на забезпечення стабільності грошової одиниці України, у тому числі розроблених відповідно до вимог розділів IV-VIII цього Закону;

4) з питань нагляду та застосування заходів впливу за порушення законодавства, в тому числі у сфері реалізації спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій);

5) що містять державну таємницю;

6) що містять положення, спрямовані на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, у тому числі додатків до неї;

7) що передбачають внесення змін, які стосуються внесення виправлень, уточнень, усунення помилок, суперечностей у тексті нормативно-правового акта без зміни його змісту.

У разі якщо проект нормативно-правового акта одночасно містить норми, передбачені пунктами 1, 2, 6, 7 частини дев’ятої цієї статті, та норми, спрямовані на правове регулювання інших відносин, обговоренню підлягають виключно норми, не передбачені пунктами 1, 2, 6, 7 частини дев’ятої цієї статті. При цьому опублікуванню підлягає весь проект нормативно-правового акта.

У разі якщо проект нормативно-правового акта одночасно містить норми, передбачені пунктами 3-5 частини дев’ятої цієї статті, та норми, спрямовані на правове регулювання інших відносин, обговоренню підлягають виключно норми, не передбачені пунктами 3-5 частини дев’ятої цієї статті. При цьому опублікуванню підлягає проект нормативно-правового акта, крім норм, передбачених пунктами 3-5 частини дев’ятої цієї статті.

Національний банк, у разі визначення ним доцільності, має право обговорювати проекти нормативно-правових актів, передбачені частиною дев’ятою цієї статті".

У зв’язку з цим частини шосту - дев’яту вважати відповідно частинами тринадцятою - шістнадцятою;

4) розділ XV "Прикінцеві положення" доповнити пунктом 11 такого змісту:

"11. З дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" вимоги Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" не застосовуються до нормативно-правових актів Національного банку, що мають ознаки регуляторних актів".

2. У Законі України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30 із наступними змінами):

1) у статті 2:

у частині першій визначення терміна "інспекційна перевірка банку" викласти в такій редакції:

"інспекційна перевірка банку - форма здійснення банківського нагляду уповноваженими Національним банком України особами за місцезнаходженням банку та/або за його межами шляхом віддаленого доступу до документів, інформації та систем автоматизації банківських операцій з використанням інформаційно-комунікаційних технологій";

доповнити частиною четвертою такого змісту:

"Термін "інформаційно-комунікаційні технології" у цьому Законі вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про Національну програму інформатизації";

2) у частині четвертій статті 46 слова "нагляду (оверсайту) платіжних систем та систем розрахунків" замінити словами "нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, оверсайту платіжної інфраструктури";

3) частину п’ятнадцяту статті 47 викласти в такій редакції:

"Банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги, якщо інше не передбачено законом";

4) у пункті 11 частини другої статті 60 слова "нагляду (оверсайту) платіжних систем та систем розрахунків" замінити словами "нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, оверсайту платіжної інфраструктури";

5) у частині шостій статті 61 слова "нагляду (оверсайту) платіжних систем та систем розрахунків" замінити словами "нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, оверсайту платіжної інфраструктури";

6) у пункті 3 частини першої статті 62 після слів "номери рахунків" доповнити словами "інформацію про унікальні ідентифікатори та/або номери емісійних платіжних інструментів", а слова "та код банку контрагента" замінити словами "інформацію про унікальні ідентифікатори та/або номери емісійних платіжних інструментів контрагента, єдиний ідентифікатор Національного банку України (код ID НБУ) надавача платіжних послуг контрагента, найменування надавача платіжних послуг контрагента";

7) у частині третій статті 62-2 слова "нагляду (оверсайту) платіжних систем та систем розрахунків" замінити словами "нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, оверсайту платіжної інфраструктури";

8) частину тринадцяту статті 67 після слів "збільшують істотну участь у банку" доповнити словами "осіб, що є власниками інструментів з умовами конверсії, та осіб, що прямо та/або опосередковано володіють істотною участю в цих особах", а після слів "капіталу банку" - словами та цифрами "складових основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня";

9) у статті 69:

у частині десятій слова "в обсязі, визначеному" замінити словами "в обсязі та порядку, визначених";

частину одинадцяту доповнити словами "та встановлювати вимоги щодо обсягу та порядку їх оприлюднення";

10) у статті 71:

перше речення частини п’ятої доповнити словами "у тому числі шляхом віддаленого доступу з використанням інформаційно-комунікаційних технологій";

частину сьому після слова "одержувати" доповнити словами "у тому числі шляхом віддаленого доступу з використанням інформаційно-комунікаційних технологій";

після частини дев’ятої доповнити двома новими частинами такого змісту:

"Уповноважені Національним банком України особи мають право під час проведення інспекційної перевірки бути присутніми на загальних зборах учасників банку, засіданнях ради банку, правління банку та комітетів банку.

Керівники банку зобов’язані завчасно інформувати уповноважених Національним банком України осіб про проведення загальних зборів учасників банку, засідань ради банку, правління банку та комітетів банку, обов’язкове утворення яких передбачено цим Законом, з наданням інформації про питання, які плануються до розгляду, та забезпечувати можливість участі зазначених осіб у таких зборах/засіданнях".

У зв’язку з цим частину десяту вважати частиною дванадцятою;

11) у статті 72:

третє речення частини першої викласти в такій редакції: "Особи, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, зобов’язані подавати уповноваженим Національним банком України особам затребувану інформацію, у тому числі шляхом віддаленого доступу з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, у визначений уповноваженими Національним банком України особами строк";

доповнити частинами четвертою - шостою такого змісту:

"Національний банк України має право здійснювати перевірку осіб, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, за їх місцезнаходженням та/або шляхом віддаленого доступу до документів, інформації та систем автоматизації з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Уповноважені Національним банком України особи мають право під час проведення інспекційної перевірки учасника банківської групи бути присутніми на засіданнях його колегіальних органів.

Керівники учасника банківської групи зобов’язані завчасно інформувати уповноважених Національним банком України осіб про проведення засідань колегіальних органів такого учасника з наданням інформації про питання, які плануються до розгляду, та забезпечувати можливість участі зазначених осіб у таких засіданнях";

12) частину першу статті 76 доповнити пунктом 7 такого змісту:

"7) відмова банку, віднесеного до категорії проблемних, у проведенні перевірки, а саме недопуск уповноважених Національним банком України осіб до інформаційних систем та/або приміщень банку";

13) у розділі VII "Прикінцеві положення":

пункт 13 викласти в такій редакції:

"13. Тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, зупинити дію частини восьмої статті 49 цього Закону (щодо права банку видавати бланкові кредити)";

доповнити пунктом 13-1 такого змісту:

"13-1. Установити, що Національний банк України не відносить банк до категорії проблемних або неплатоспроможних з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 75, пунктом 2 частини першої статті 76 цього Закону, за умови що банк:

протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, подав до Національного банку України програму капіталізації/план реструктуризації, складені відповідно до вимог та в порядку, встановлених Національним банком України, у тому числі програму капіталізації/план реструктуризації, складені за результатами оцінки стійкості банку, та

забезпечує виконання погоджених Національним банком України програми капіталізації/плану реструктуризації у визначені в них строки, у тому числі якщо закінчення таких строків припадає на період після припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Банк, який на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" відповідає критеріям віднесення його до категорії проблемних або неплатоспроможних, визначеним пунктом 1 частини першої статті 75, пунктом 2 частини першої статті 76 цього Закону, подає до Національного банку України програму капіталізації/план реструктуризації протягом 30 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".

Дія цього пункту в частині невіднесення банку до категорії неплатоспроможних з підстави, визначеної пунктом 2 частини першої статті 76 цього Закону, не поширюється на банк, щодо якого Національним банком України на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" прийнято рішення про віднесення його до категорії проблемних";

доповнити пунктами 17 і 18 такого змісту:

"17. Установити, що положення частини шостої статті 30 цього Закону застосовуються до зобов’язань за основною сумою інструменту з умовами списання/конверсії, що списуються банком з 5 серпня 2024 року.

18. Тимчасово, до 31 грудня 2024 року, банки-резиденти мають право здійснювати для клієнтів операції з продажу (обміну) російських рублів та/або білоруських рублів у безготівковій формі.

Такі операції здійснюються за таких умов:

банками-нерезидентами, в яких відкрито кореспондентські рахунки банків-резидентів у російських рублях та/або білоруських рублях, в односторонньому порядку прийнято рішення про конвертацію (обмін) російських рублів та/або білоруських рублів, які знаходяться на таких кореспондентських рахунках, на іншу валюту;

банками-нерезидентами, зазначеними в абзаці третьому цього пункту, не можуть бути банки-резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь та/або банки, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції";

продаж (обмін) російських рублів та/або білоруських рублів може бути здійснений за заявою клієнта банку один раз щодо кожного з видів валюти - російських рублів та білоруських рублів".

3. У Законі України "Про рекламу" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 8, ст. 62 із наступними змінами):

1) статтю 24 доповнити частиною п’ятою такого змісту:

"5. У разі порушення законодавства про рекламу на ринках фінансових послуг (крім реклами фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків) Національний банк України має право у встановленому ним порядку застосувати заходи впливу, в тому числі у вигляді накладення штрафу відповідно до законодавства, що регулює діяльність на ринку фінансових послуг";

2) абзац шостий частини четвертої статті 27 виключити.

4. У Законі України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 9, ст. 79 із наступними змінами):

1) у частині другій статті 3:

абзац третій викласти в такій редакції:

"актів Національного банку України";

абзац четвертий виключити;

2) перше речення частини п’ятої статті 8 викласти в такій редакції:

"Методика підготовки аналізу регуляторного впливу для застосування розробниками проектів регуляторних актів затверджується Кабінетом Міністрів України";

3) перше речення частини чотирнадцятої статті 10 викласти в такій редакції:

"Методика відстеження результативності регуляторних актів, прийнятих регуляторними органами, затверджується Кабінетом Міністрів України";

4) у частині третій статті 12 слова "Національним банком України" виключити.

5. У Законі України "Про споживче кредитування" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами):

1) у статті 1:

частину першу доповнити пунктом 1-2 такого змісту:

"1-2) денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту";

частину другу після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Термін "інформація" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про інформацію".

У зв’язку з цим абзац другий вважати абзацом третім;

2) у статті 3:

пункт 1 частини другої виключити;

частину третю викласти в такій редакції:

"3. До кредитів у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до трьох місяців або на вимогу застосовуються лише вимоги частини першої, пунктів 1 і 2 частини другої статті 7, статей 8-10, статей 12-14, частини шостої статті 15, статті 18, статті 21 цього Закону, а також положення щодо врегулювання простроченої заборгованості";

у частині четвертій слова і цифри "частини шостої статті 14" виключити;

3) у статті 5:

частину другу доповнити пунктом 10-1 такого змісту:

"10-1) має право встановлювати додаткові вимоги до оцінювання кредитоспроможності споживача";

частину третю доповнити абзацом другим такого змісту:

"При здійсненні нагляду у сфері споживчого кредитування, у тому числі контролю за дотриманням законодавства про рекламу споживчого кредиту, Національний банк України має право застосовувати професійне судження";

4) у частині п’ятій статті 6 слова "та реальної річної процентної ставки" замінити словами "реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки";

5) статтю 7 доповнити частиною четвертою такого змісту:

"4. У рекламі щодо надання споживчого кредиту забороняється надавати інформацію, яка вводить споживача в оману щодо потенційних наслідків укладення кредитного договору";

6) у статті 8:

назву після слів "процентна ставка" доповнити словами "денна процентна ставка";

абзац перший частини другої після слів "річної процентної ставки" доповнити словами "та денної процентної ставки";

у частині третій:

абзац перший після слів "річної процентної ставки" доповнити словами "та денної процентної ставки";

абзац другий викласти в такій редакції:

"Якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки або інших платежів за послуги кредитодавця, включених до загальних витрат за споживчим кредитом при обчисленні реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення, реальна річна процентна ставка та денна процентна ставка обчислюються на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит";

доповнити частинами четвертою - шостою такого змісту:

"4. Денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою:

ДПС - денна процентна ставка;

ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом;

ЗРК - загальний розмір кредиту;

t - строк кредитування у днях.

5. Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

6. Національний банк України має право встановлювати додаткові вимоги до складових розрахунку денної процентної ставки з метою уникнення недобросовісних практик розрахунку денної процентної ставки";

7) пункт 8 частини третьої статті 9 після слів "споживчим кредитом" доповнити словами "власних комісій та інших платежів (за наявності)";

8) назву та частину першу статті 10 викласти в такій редакції:

"Стаття 10. Оцінювання кредитоспроможності споживача

1. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець зобов’язаний з урахуванням встановлених законодавством вимог, використовуючи свої професійні можливості, оцінити кредитоспроможність споживача, враховуючи, зокрема, строк, на який надається споживчий кредит, суму кредиту, доходи споживача, мету отримання кредиту, а також інформацію про виконання споживачем зобов’язань за кредитними операціями, включаючи зобов’язання перед іншими кредитодавцями. Оцінювання кредитоспроможності споживача здійснюється на підставі достатньої інформації, отриманої від споживача, та, за необхідності, на основі інформації, законно отриманої з інших джерел. Кредитодавець зобов’язаний здійснювати оцінювання кредитоспроможності на підставі внутрішньої політики з оцінки кредитоспроможності з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Забороняється укладати договір про споживчий кредит з особами, включеними до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, якщо у зазначеному Реєстрі міститься інформація про використання такими особами кредитних коштів для внесення ставок. Кредитодавець зобов’язаний до укладення договору про споживчий кредит перевірити наявність такої інформації у Реєстрі осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, шляхом звернення до бюро кредитних історій. Бюро кредитних історій безоплатно надає кредитодавцям відомості про наявність у Реєстрі осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, інформації про використання споживачем кредитних коштів для внесення ставок";

9) частини першу і третю статті 11 викласти в такій редакції:

"1. Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит";

"3. У разі якщо сторони договору про споживчий кредит мають намір збільшити загальний розмір кредиту та в інших випадках, визначених законодавством, кредитодавець зобов’язаний здійснити оцінювання кредитоспроможності споживача відповідно до вимог статті 10 цього Закону";

10) у статті 12:

у частині першій:

перше речення пункту 9 викласти в такій редакції:

"9) денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов’язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит";

пункт 10 після слова "кредитом" доповнити словами "власних комісій та інших платежів (за наявності)";

частину третю після слова "споживачем" доповнити словами "денної процентної ставки";

частину шосту викласти в такій редакції:

"6. Споживач не зобов’язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит";

частину сьому доповнити абзацами другим і третім такого змісту:

"У договорі про споживчий кредит забороняється встановлювати умову про продовження в односторонньому порядку строку користування кредитом. Продовження строку користування кредитом здійснюється виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін.

Положення абзацу другого цієї частини не поширюються на продовження строку користування кредитом за договором про споживчий кредит у формі кредитування банківського рахунку або кредитної лінії, яка надається банком. Договір про споживчий кредит у формі кредитування банківського рахунку або кредитної лінії, яка надається банком, у разі наявності умови про можливість продовження строку користування кредитом, повинен передбачати право споживача на безоплатну відмову від продовження строку користування кредитом за таким договором. Банк зобов’язаний повідомити споживача про продовження строку користування кредитом відповідно до вимог цієї частини не пізніше 30 календарних днів до дати такого продовження. Банк зобов’язаний повідомити споживача про продовження строку користування кредитом згідно з вимогами, встановленими Національним банком України";

11) в абзаці другому частини другої статті 21 слова "Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов’язань споживачем" замінити словами "Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов’язань";

12) у статті 28:

назву викласти в такій редакції:

"Стаття 28. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг";

у частині третій слова "робочого дня, наступного за днем" замінити словом "дня";

13) у розділі IV "Прикінцеві та перехідні положення":

пункт 6 викласти в такій редакції:

"6. У разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов’язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов’язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем";

пункт 6-1 виключити;

доповнити пунктом 17 такого змісту:

"17. Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:

протягом перших 120 днів - 2,5 %;

протягом наступних 120 днів - 1,5 %".

6. Статтю 16 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про валюту і валютні операції" (Відомості Верховної Ради України, 2018 р., № 30, ст. 239 із наступними змінами) доповнити пунктом 14 такого змісту:

"14. Тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, Кабінет Міністрів України має право видати розпорядження про звернення до Національного банку України з клопотанням щодо надання окремого дозволу на проведення юридичною особою транскордонного переказу валютних цінностей, здійснення яких заборонено нормативно-правовими актами Національного банку України.

Таке розпорядження Кабінету Міністрів України має містити:

клопотання про надання дозволу на проведення відповідної валютної операції;

найменування юридичної особи;

обґрунтування підстав для проведення кожної операції, з огляду на важливість її здійснення цією юридичною особою для інтересів держави під час воєнного стану;

суму операції;

контрагента операції;

найменування банку, через який проводитиметься операція.

Національний банк України на підставі такого розпорядження Кабінету Міністрів України надає уповноваженій установі/уповноваженим установам окремий дозвіл (рішення) щодо можливості здійснення відповідною юридичною особою транскордонного переказу/транскордонних переказів валютних цінностей".

7. У Законі України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" від 14 липня 2020 року № 768-IX:

1) статтю 1 доповнити частинами четвертою і п’ятою такого змісту:

"4. Термін "бюро кредитних історій" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про організацію формування та обігу кредитних історій".

5. Термін "кредитодавець" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про споживче кредитування";

2) друге речення частини третьої статті 5 викласти в такій редакції: "Доступ до такої інформації в порядку, встановленому Уповноваженим органом, надається Уповноваженому органу та організаторам азартних ігор для виконання покладених на них цим Законом обов’язків, а також бюро кредитних історій у частині інформації про осіб, стосовно яких у Реєстрі осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, міститься інформація про використання такими особами кредитних коштів для внесення ставок, для передачі кредитодавцям на виконання вимог Закону України "Про споживче кредитування";

3) у статті 16:

частину дванадцяту доповнити реченням такого змісту: "У разі встановлення Уповноваженим органом за результатами розгляду такої заяви, що перевищення витрат на гру над особистими доходами гравця, що ставить гравця або його сім’ю у скрутне матеріальне становище, здійснюється з використанням коштів, отриманих у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, вноситься інформація про використання особою кредитних коштів для внесення ставок";

частину тринадцяту доповнити реченням такого змісту: "У разі встановлення рішенням суду, що тяжкий матеріальний стан спричинено використанням коштів, отриманих гравцем у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, вноситься інформація про використання особою кредитних коштів для внесення ставок".

8. У підпункті 19 пункту 7 розділу I Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи" від 30 червня 2021 року № 1587-IX:

абзац восьмий доповнити словами "а також умови їх включення до капіталу банку";

після абзацу дев’ятого доповнити п’ятьма новими абзацами такого змісту:

"4) порядок та умови погодження або надання дозволу банку на включення окремих складових основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня до капіталу такого банку.

Банк має право включати до капіталу банку окремі складові основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня з визначених Національним банком України відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті, за умови:

відсутності відмови або отримання дозволу Національного банку України;

дотримання встановлених Національним банком України вимог.

Особа, яка надає банку кошти для формування складових основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня, зобов’язана підтвердити джерела їх походження".

У зв’язку з цим абзац десятий вважати абзацом п’ятнадцятим;

третє речення абзацу п’ятнадцятого виключити;

після абзацу п’ятнадцятого доповнити трьома новими абзацами такого змісту:

"Банк має право відновити (повністю або частково) списані зобов’язання за основною сумою інструменту з умовами списання/конверсії після отримання відповідного дозволу Національного банку України, умови та порядок надання якого визначає Національний банк України.

Особа, яка є власником інструменту/інструментів з умовами конверсії, та особа, яка прямо та/або опосередковано володіє істотною участю в цій особі, яка в разі конверсії такого інструменту/інструментів набуватиме/збільшуватиме прямо та/або опосередковано, самостійно чи спільно з іншими особами істотну участь у банку, повинна (повинні) на момент включення та протягом усього часу включення такого інструменту/інструментів до додаткового капіталу 1 рівня відповідати вимогам до ділової репутації та фінансового/майнового стану осіб, які набувають/збільшують істотну участь у банку, встановленим цим Законом і нормативно-правовими актами Національного банку України.

Банк має право здійснити викуп, погашення, дострокове погашення інструменту з умовами списання/конверсії та субординованого боргу після отримання відповідного дозволу Національного банку України, умови та порядок надання якого визначаються Національним банком України".

9. У розділі XV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про страхування" від 18 листопада 2021 року № 1909-IX; із змінами, внесеними законами України від 6 жовтня 2022 року № 2655-IX та від 11 квітня 2023 року № 3050-IX:

1) у пункті 3:

підпункт 41 виключити;

підпункт 59 викласти в такій редакції:

"59) у статті 88 Закону України "Про ветеринарну медицину" від 4 лютого 2021 року № 1206-IX:

частину четверту викласти в такій редакції:

"4. Життя і здоров’я спеціалістів ветеринарної медицини підлягають страхуванню за рахунок роботодавців на випадок каліцтва або професійного захворювання, одержаних під час роботи з тваринами, за класами страхування 1 та/або 2, визначеними статтею 4 Закону України "Про страхування". Порядок та умови такого страхування визначаються центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики за погодженням з Національним банком України";

у частині п’ятій слова "виплачується страхове відшкодування" замінити словами "здійснюється страхова виплата";

2) у пункті 13:

абзац третій викласти в такій редакції:

"Дія цього пункту не поширюється на страховиків, створених в організаційно-правовій формі товариства з додатковою відповідальністю, які станом на день введення в дію цього Закону перебувають у процедурі ліквідації";

доповнити абзацом четвертим такого змісту:

"Для страховика, створеного в організаційно-правовій формі товариства з додатковою відповідальністю, ліцензія на здійснення страхової діяльності якого тимчасово зупинена відповідно до пункту 9-1 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", перебіг строку для перетворення в акціонерне товариство, встановленого абзацом першим цього пункту, зупиняється з дня тимчасового зупинення ліцензії на здійснення страхової діяльності та поновлюється з дня набрання чинності рішенням Національного банку України про поновлення такої ліцензії страховика";

3) пункт 21 виключити;

4) перше речення абзацу першого пункту 26 виключити.

10. У Законі України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" від 14 грудня 2021 року № 1953-IX із наступними змінами:

1) частину третю статті 2 викласти в такій редакції:

"3. Якщо інше не передбачено спеціальними законами, дія цього Закону не поширюється на діяльність з надання фінансових та супровідних послуг в Україні юридичними особами публічного права, а також юридичними особами приватного права, єдиним учасником яких є держава, за умови що відповідні юридичні особи надають фінансові та супровідні послуги лише в рамках відповідних державних програм або програм органів місцевого самоврядування визначеному колу осіб, і такими програмами визначені окремі умови надання фінансових та супровідних послуг, а їхні ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг анульовано відповідно до цього Закону";

2) у частині п’ятій статті 21:

абзац перший викласти в такій редакції:

"5. При здійсненні нагляду за діяльністю з надання фінансових послуг, нагляду за додержанням законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг та контролю за дотриманням законодавства про рекламу на ринках фінансових послуг та за поширенням інформації про фінансові та супровідні послуги, а також нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, Регулятор має право застосовувати професійне судження";

після абзацу десятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, у тому числі законодавства про рекламу на ринках фінансових послуг та законодавства щодо поширення інформації про фінансові та супровідні послуги".

У зв’язку з цим абзаци одинадцятий - п’ятнадцятий вважати відповідно абзацами дванадцятим - шістнадцятим;

3) у статті 28:

у частині другій:

пункти 4 і 10 викласти в такій редакції:

"4) непроведення оцінювання кредитоспроможності споживача (якщо обов’язковість проведення такого оцінювання встановлена законодавством) - у розмірі від 3 тисяч до 7 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний такий випадок";

"10) недотримання встановлених законодавством вимог до договору про споживчий кредит - у розмірі від 5 тисяч до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

доповнити пунктами 11-15 такого змісту:

"11) недотримання встановлених законодавством вимог щодо обов’язку та строків подання інформації про споживчий кредит до бюро кредитних історій, включеного до Єдиного реєстру бюро кредитних історій, - у розмірі від 3 тисяч до 7 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

12) недотримання вимог закону щодо максимального розміру денної процентної ставки - у розмірі від 5 тисяч до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний такий випадок;

13) нездійснення розрахунку денної процентної ставки за договором про споживчий кредит відповідно до вимог законодавства - у розмірі від 7 тисяч до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний такий випадок;

14) вимогу сплати платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит, - у розмірі від 5 тисяч до 8 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний такий випадок;

15) порушення встановлених законодавством вимог до реклами на ринках фінансових послуг - у розмірі від 5 тисяч до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

доповнити двома новими абзацами такого змісту:

"Штрафні санкції, передбачені пунктами 4 і 11 цієї частини, не застосовуються, якщо порушення відповідних вимог законодавства сталося внаслідок технічного збою чи через настання інших невідворотних обставин, що об’єктивно унеможливлювали їх виконання, за умови що особи, зазначені в абзаці першому цієї частини, у порядку, встановленому Регулятором, попередили його про факт технічного збою чи настання інших невідворотних обставин.

Максимальний розмір штрафної санкції, передбаченої цією частиною, що застосовується до кредитної спілки на підставі рішення про застосування відповідного заходу впливу, встановлюється відповідно до пункту 7 частини другої статті 46 Закону України "Про кредитні спілки";

в абзаці другому частини третьої слова "з робочого дня, наступного за днем прийняття такого рішення" замінити словами "з дня прийняття такого рішення";

у частині четвертій слово і цифри "пунктами 6-10" замінити словом і цифрами "пунктами 4, 6-15";

4) у частині п’ятій статті 29:

абзац другий замінити двома новими абзацами такого змісту:

"Обмеження, про які йдеться в абзаці першому цієї частини, не поширюються на продаж фінансовими компаніями, які мають право надавати послугу фінансового лізингу, майна, що відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 6 Закону України "Про фінансовий лізинг", а також на здійснення такими компаніями іншої діяльності у сфері торгівлі з урахуванням обмежень, встановлених Регулятором.

Обмеження, про які йдеться в абзаці першому цієї частини, не поширюються на продаж фінансовими компаніями майна, набутого ними в результаті звернення стягнення на предмет застави (іпотеки)".

У зв’язку з цим абзаци третій - п’ятий вважати відповідно абзацами четвертим - шостим;

доповнити абзацом сьомим такого змісту:

"3) купівлі фінансовими компаніями, які мають право надавати послугу фінансового лізингу, майна, що відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства, а також майна, яке використовується для забезпечення введення в експлуатацію, обслуговування та ремонту таких основних засобів, за умови що вільний обіг такого майна не заборонений законом";

5) у розділі VII "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ":

а) у пункті 1:

після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

"статей 27 та 45 цього Закону, підпунктів "г" і "ґ" підпункту 7 пункту 3 цього розділу, які вводяться в дію з 1 липня 2024 року".

У зв’язку з цим абзаци другий - четвертий вважати відповідно абзацами третім - п’ятим;

доповнити абзацом шостим такого змісту:

"пункту 9-1 цього розділу, який вводиться в дію одночасно з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг";

б) у пункті 3:

у підпункті 4:

у підпункті "б":

в абзаці чотирнадцятому слова "платіжної інфраструктури" замінити словами "операторів платіжних систем та/або учасників платіжних систем, технологічних операторів платіжних послуг";

в абзацах п’ятнадцятому і шістнадцятому цифри "38" замінити цифрами "40";

підпункт "ґ" виключити;

в абзаці восьмому підпункту "д" слова "та/або ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунків" замінити словами "та/або ліцензію на надання фінансових платіжних послуг";