Про авторське право і суміжні права

3) виробник відеограми (первинний суб’єкт суміжних прав на відеограму), спадкоємці (правонаступники) виробника відеограми та інші фізичні або юридичні особи, які набули майнові права на відеограму на підставі договору або закону;

4) організація мовлення (первинний суб’єкт суміжних прав на програму організації мовлення), правонаступники організації мовлення та інші фізичні або юридичні особи, які набули майнові права на програму організації мовлення на підставі договору або закону.

1. Суміжні права виникають внаслідок факту:

1) кожного здійснення виконання;

2) вироблення фонограми;

3) вироблення відеограми;

4) першої трансляції програми організації мовлення.

2. Суміжні права і право власності на матеріальний, електронний (цифровий) об’єкт, в якому втілено (зафіксовано) об’єкт суміжних прав, не залежать одне від одного. Відчуження матеріального, електронного (цифрового) об’єкта, в якому втілено об’єкт суміжних прав, не означає відчуження майнових прав на об’єкт суміжних прав і навпаки.

3. Для виникнення і здійснення суміжних прав не вимагається виконання будь-яких формальностей.

За відсутності доказів іншого, виконавцем, виробником фонограми, виробником відеограми вважаються особи, імена (найменування) яких зазначено у фонограмі, відеограмі та їх копіях або на упаковці, що містить примірники фонограми, відеограми.

4. Суб’єкт суміжних прав на виконання або на фонограму, або на відеограму для повідомлення про свої майнові права на відповідний об’єкт суміжних прав має право використовувати спеціальний знак охорони суміжних прав, що складається з латинської літери "Р", обведеної колом - див. зображення, поряд з яким зазначаються ім’я (найменування) суб’єкта майнових прав, рік першого опублікування об’єкта суміжних прав. Знак охорони суміжних прав зазначається у фонограмі, відеограмі, у кожній їх копії або на упаковці, що містить примірник фонограми або відеограми.

5. Суб’єкти суміжних прав при здійсненні виконання, виробленні фонограми або відеограми, першій трансляції програми організації мовлення зобов’язані утримуватися від дій, які можуть порушити авторське право та/або суміжні права інших осіб.

6. Майнові права на службове виконання виникають і здійснюються на умовах і в порядку, передбачених статтею 14 цього Закону. Порядок сплати справедливої винагороди за використання службового виконання може визначатися в договорі такого суб’єкта суміжних прав з роботодавцем або з організацією колективного управління.

7. Майнові права на виконання, здійснене виконавцем за замовленням, виникають і здійснюються на умовах і в порядку, передбачених статтею 15цього Закону.

8. Майнові права на об’єкт суміжних прав, що належать кільком суб’єктам суміжних прав спільно, здійснюються на умовах і в порядку, передбачених статтею 12 цього Закону.

Співвиконавці (особи, спільною діяльністю яких здійснено виконання) здійснюють свої права на виконання на умовах і в порядку, передбачених статтею 13 цього Закону.

Спадкування прав на виконання здійснюється на умовах і в порядку, передбачених частинами першою і другою статті 32 цього Закону.

1. Особисті немайнові права виконавця означають право вимагати:

1) визнання того, що він є виконавцем відповідного виконання;

2) зазначення чи повідомлення свого імені (псевдоніма) у зв’язку з кожним використанням виконання (у разі якщо це практично можливо);

3) забезпечення належної якості запису його виконання і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій суттєвій зміні виконання, запису виконання, що може завдати шкоди його честі і репутації.

2. Виробник фонограми та виробник відеограми мають право вимагати:

1) зазначення свого імені (найменування) в оригіналі та кожному примірнику фонограми, відеограми або на її (їх) упаковці поряд із зазначенням назви твору, імені (імен) автора (авторів), виконавця (виконавців);

2) згадування свого імені (найменування) у процесі використання фонограми, відеограми (у разі якщо це практично можливо).

3. Організація мовлення має право зазначати своє найменування у зв’язку з використанням програми організації мовлення.

4. Особисті немайнові права виконавця, виробника фонограми, виробника відеограми, організації мовлення не можуть бути передані (відчужені) іншим особам і не переходять у спадщину.

1. Суб’єкт суміжних прав на виконання має право використовувати виконання будь-яким способом (способами) та виключне право дозволяти або забороняти виконання іншими особами.

Способами використання виконання є, зокрема:

1) публічне сповіщення незафіксованого виконання (прямий ефір);

2) фіксування у фонограмі чи відеограмі;

3) відтворення запису виконання;

4) включення зафіксованого виконання до складу іншого об’єкта авторського права або суміжних прав;

5) розповсюдження примірників запису виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі;

6) здавання в найм чи в позичку примірників запису виконання, зафіксованого у фонограмі, відеограмі, аудіовізуальному творі;

7) iнтерактивне надання доступу до зафіксованого виконання;

8) імпорт оригіналу чи примірників запису виконання.

Цей перелік не є вичерпним.

2. Майнові права на виконання, зазначені в частині першій цієї статті, можуть бути передані (відчужені) іншій особі на підставі закону чи правочину повністю (на всі способи використання виконання на території всіх держав світу) або частково (на окремі способи використання виконання на території всіх держав світу або на окремі способи використання виконання на території окремих держав світу, або на всі способи використання виконання на території окремих держав світу).

Особа, яка набула майнові права на виконання у повному складі або частково, є суб’єктом суміжних прав у межах набутих прав.

Суб’єкт права на виконання має право надати дозвіл та розпорядитися майновими правами на виконання в інший спосіб, що не суперечить закону. Виконавець має право на справедливу винагороду за публічне виконання, публічне сповіщення фонограм (відеограм) і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, розподіл якої здійснюється у таких пропорціях: виконавцям - 50 відсотків; виробникам фонограм (відеограм) - 50 відсотків.

3. Незалежно від відчуження зазначених у частині першій цієї статті майнових прав на твір виконавець має право на справедливу винагороду за відповідні способи використання виконання, визначену цим Законом і Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".

Допускається без згоди виконавця, виконання якого зафіксовані у фонограмах, відеограмах, але з виплатою справедливої винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників:

1) публічне виконання фонограми або її примірника чи публічна демонстрація відеограми або її примірника;

2) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, в ефір;

3) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, по проводах (через кабель).

Право на справедливу винагороду належить лише виконавцю, переходить лише до спадкоємців виконавця і не може бути передано (відчужено) іншим особам.

4. У разі якщо виконання правомірно використовується в аудіовізуальному творі, вважається, що виконавець передає продюсеру аудіовізуального твору майнові права на виконання, передбачені частиною першою цієї статті, у повному складі, якщо інше не передбачено договором між такими виконавцем і продюсером.

5. У разі якщо виконавець при здійсненні запису виконання надає згідно з договором дозвіл виробнику фонограми, виробнику відеограми на відтворення примірників фонограми, відеограми, вважається, що виконавець надав виробнику фонограми чи виробнику відеограми виключне право на розповсюдження запису виконання, на прокат примірників запису виконання, якщо інше не зазначено у договорі між такими виконавцем і виробником фонограми.

6. Якщо примірники записаного виконання законним чином введено у цивільний оборот шляхом їх першого продажу в Україні, допускається подальше відчуження таких примірників без згоди суб’єктів суміжних прав на таке виконання і без сплати винагороди.

7. Розміщення гіперпосилання (у тому числі гіперпосилань у формі сукупності гіперпосилань в одному файлі (списки для прослуховування та/або перегляду) та/або фреймінгу), якщо такі дії стосуються виконання, що було попередньо правомірно розміщене без обмеження доступу на веб-сайті (веб-сторінці), на який направляє гіперпосилання та/або фреймінг, таким чином, щоб представники публіки могли отримати доступ до такого об’єкта з місця та у час, обрані ними індивідуально, не є використанням виконання.

Якщо виконання було попередньо правомірно розміщено з обмеженнями доступу на веб-сайті (веб-сторінці), на який направляє гіперпосилання та/або фреймінг, а гіперпосилання та/або фреймінг дозволяє обійти ці обмеження доступу, дії з розміщення таких гіперпосилань (у тому числі гіперпосилань у формі сукупності гіперпосилань в одному файлі (списки для прослуховування та/або перегляду) та/або фреймінгу) є використанням виконання способом інтерактивного надання доступу.

Розміщення гіперпосилання (у тому числі гіперпосилань у формі сукупності гіперпосилань в одному файлі (списки для прослуховування та/або перегляду) та/або фреймінгу), якщо такі дії стосуються виконання, що було попередньо неправомірно розміщено на веб-сайті (веб-сторінці), на який направляє гіперпосилання та/або фреймінг, за умови якщо таке гіперпосилання та/або фреймінг розміщено з метою отримання прибутку та/або з усвідомленням незаконного характеру дій із розміщення гіперпосилання та/або фреймінгу, визнається використанням виконання способом інтерактивного надання доступу.

1. Суб’єкт суміжних прав на фонограму має право на використання фонограми будь-яким способом (способами) та виключне право дозволяти або забороняти використання фонограми іншими особами.

Способами використання фонограми є, зокрема:

1) відтворення у будь-якій формі і будь-яким способом;

2) включення до аудіовізуального твору, відеограми, іншої фонограми;

3) розповсюдження примірників фонограми;

4) здавання в найм чи позичку примірників фонограми;

5) інтерактивне надання доступу;

6) будь-яка видозміна;

7) публічне сповіщення;

8) імпорт примірників фонограми.

Цей перелік не є вичерпним.

2. Майнові права на фонограму, зазначені в частині першій цієї статті, можуть бути надані або передані (відчужені) іншій особі на підставі закону чи правочину повністю (на всі способи використання фонограми на території всіх держав світу) або частково (на окремі способи використання фонограми на території всіх держав світу або на окремі способи використання фонограми на території окремих держав світу, або на всі способи використання фонограми на території окремих держав світу).

Особа, яка набула майнові права на фонограму у повному складі або частково, є суб’єктом суміжних прав у межах набутих прав.

Суб’єкт суміжних прав на фонограму має право надавати дозвіл на використання фонограми та розпоряджатися майновими правами на фонограму в інший спосіб, що не суперечить закону. Виробник фонограми має право на справедливу винагороду за публічне виконання, публічне сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, розподіл якої здійснюється у таких пропорціях: 1) у разі наявності у фонограмі зафіксованого виконання: виконавцям - 50 відсотків; виробникам фонограм - 50 відсотків; 2) у разі відсутності у фонограмі зафіксованого виконання, виробникам фонограм - 100 відсотків.

3. Незалежно від відчуження зазначених у частині першій цієї статті майнових прав на фонограму виробник фонограми має право на справедливу винагороду за відповідні способи використання виконання, визначену цим Законом і Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".

Допускається без згоди виробника фонограми, фонограми якого опубліковані для використання з комерційною метою, але з виплатою справедливої винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограми та її примірників:

1) публічне виконання фонограми або її примірника;

2) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі та її примірниках, в ефір;

3) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі та її примірниках, по проводах (через кабель).

Право на справедливу винагороду не може бути передано (відчужено) іншим особам.

4. Якщо примірник фонограми правомірно введено у цивільний оборот шляхом першого продажу в Україні, допускається подальше відчуження таких примірників без згоди суб’єктів суміжних прав на таку фонограму і без сплати винагороди. При цьому право дозволяти чи забороняти прокат примірників фонограм залишається виключно за відповідним суб’єктом майнових прав на фонограму.

5. Розміщення гіперпосилання (у тому числі гіперпосилань у формі сукупності гіперпосилань в одному файлі (списки для прослуховування та/або перегляду) та/або фреймінгу), якщо такі дії стосуються фонограми, що була попередньо правомірно розміщена без обмеження доступу на веб-сайті (веб-сторінці), на який направляє гіперпосилання та/або фреймінг, таким чином, щоб представники публіки могли отримати доступ до такого об’єкта з місця та у час, обрані ними індивідуально, не є використанням фонограми.

Якщо фонограма була попередньо правомірно розміщена з обмеженнями доступу на веб-сайті (веб-сторінці), на який направляє гіперпосилання та/або фреймінг, а гіперпосилання та/або фреймінг дозволяє обійти ці обмеження доступу, дії з розміщення таких гіперпосилань (у тому числі гіперпосилань у формі сукупності гіперпосилань в одному файлі (списки для прослуховування та/або перегляду) та/або фреймінгу) є використанням фонограми способом інтерактивного надання доступу.

Розміщення гіперпосилання (у тому числі гіперпосилань у формі сукупності гіперпосилань в одному файлі (списки для прослуховування та/або перегляду) та/або фреймінгу), якщо такі дії стосуються фонограми, що була попередньо неправомірно розміщена на веб-сайті (веб-сторінці), на який направляє гіперпосилання та/або фреймінг, за умови що таке гіперпосилання та/або фреймінг розміщено з метою отримання прибутку та/або з усвідомленням незаконного характеру дій із розміщення гіперпосилання та/або фреймінгу, визнається використанням фонограми способом інтерактивного надання доступу.

1. Суб’єкт суміжних прав на відеограму має право на використання відеограми будь-яким способом (способами) та виключне право дозволяти або забороняти використання відеограми іншими особами.

Способами використання відеограми є, зокрема:

1) відтворення у будь-якій формі і будь-яким способом;

2) включення до аудіовізуального твору, відеограми, іншої відеограми;

3) розповсюдження примірників відеограми;

4) здавання в найм чи позичку примірників відеограми;

5) інтерактивне надання доступу;

6) будь-яка видозміна;

7) публічне сповіщення;

8) публічне демонстрування;

9) імпорт примірників відеограми.

Цей перелік не є вичерпним.

2. Майнові права на відеограму, зазначені в частині першій цієї статті, можуть бути передані (відчужені) іншій особі на підставі закону чи правочину повністю (на всі способи використання відеограми на території всіх держав світу) або частково (на окремі способи використання відеограми на території всіх держав світу або на окремі способи використання відеограми на території окремих держав світу, або на всі способи використання відеограми на території окремих держав світу).

Особа, яка набула майнові права на відеограму у повному складі або частково, є суб’єктом суміжних прав у межах набутих прав.

Суб’єкт суміжних прав на відеограму має право надавати дозвіл на використання відеограми або розпоряджатися майновими правами на відеограму в інший спосіб, що не суперечить закону.

Виробник відеограми має право на справедливу винагороду за публічне виконання, публічне сповіщення відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, розподіл якої здійснюється у таких пропорціях: 1) у разі наявності у відеограмі зафіксованого виконання: виконавцям - 50 відсотків; виробникам відеограм - 50 відсотків; 2) у разі відсутності у відеограмі зафіксованого виконання, виробникам відеограм - 100 відсотків.

3. Незалежно від відчуження зазначених у частині першій цієї статті майнових прав на відеограму виробник відеограми має право на справедливу винагороду за відповідні способи використання виконання, визначену цим Законом і Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".

Допускається без згоди виробників відеограм, відеограми яких опубліковані для використання з комерційною метою, але з виплатою справедливої винагороди, таке пряме чи опосередковане комерційне використання відеограм та їх примірників:

1) публічна демонстрація відеограми або її примірника;

2) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у відеограмі та її примірниках, в ефір;

3) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у відеограмі та її примірниках, по проводах (через кабель).

Право на справедливу винагороду не може бути передано (відчужено) іншим особам.

4. Якщо примірник відеограми правомірно введено у цивільний оборот шляхом першого продажу в Україні, допускається подальше відчуження таких примірників без згоди суб’єктів суміжних прав на таку відеограму і без сплати винагороди. При цьому право дозволяти чи забороняти прокат примірників відеограм залишається виключно за відповідним суб’єктом майнових прав на відеограму.

5. Розміщення гіперпосилання (у тому числі гіперпосилань у формі сукупності гіперпосилань в одному файлі (списки для прослуховування та/або перегляду) та/або фреймінгу), якщо такі дії стосуються відеограми, що була попередньо правомірно розміщена без обмеження доступу на веб-сайті (веб-сторінці), на який направляє гіперпосилання та/або фреймінг, таким чином, щоб представники публіки могли отримати доступ до такого об’єкта з місця та у час, обрані ними індивідуально, не є використанням відеограми.

Якщо відеограма була попередньо правомірно розміщена з обмеженнями доступу на веб-сайті (веб-сторінці), на який направляє гіперпосилання та/або фреймінг, а гіперпосилання та/або фреймінг дозволяє обійти ці обмеження доступу, дії з розміщення таких гіперпосилань (у тому числі гіперпосилань у формі сукупності гіперпосилань в одному файлі (списки для прослуховування та/або перегляду) та/або фреймінгу) є використанням відеограми способом інтерактивного надання доступу.

Розміщення гіперпосилання (у тому числі гіперпосилань у формі сукупності гіперпосилань в одному файлі (списки для прослуховування та/або перегляду) та/або фреймінгу), якщо такі дії стосуються відеограми, що була попередньо неправомірно розміщена на веб-сайті (веб-сторінці), на який направляє гіперпосилання та/або фреймінг, за умови що таке гіперпосилання та/або фреймінг розміщено з метою отримання прибутку та/або з усвідомленням незаконного характеру дій із розміщення гіперпосилання та/або фреймінгу, визнається використанням відеограми способом інтерактивного надання доступу.

1. Суб’єкт суміжних прав на програму організації мовлення має право на використання програми організації мовлення будь-яким способом (способами) та виключне право дозволяти або забороняти використання програми організації мовлення іншими особами.

Способами використання програми організації мовлення є, зокрема:

1) публічне сповіщення;

2) ретрансляція;

3) фіксування;

4) відтворення запису програми організації мовлення;

5) розповсюдження примірників запису програми організації мовлення;

6) публічне демонстрування запису програми організації мовлення;

7) інтерактивне надання доступу.

Цей перелік не є вичерпним.

2. Майнові права на програму організації мовлення, зазначені в частині першій цієї статті, можуть бути передані (відчужені) іншій особі на підставі закону чи правочину повністю (на всі способи використання програми організації мовлення на території всіх держав світу) або частково (на окремі способи використання програми організації мовлення на території всіх держав світу або на окремі способи використання програми організації мовлення на території окремих держав світу, або на всі способи використання програми організації мовлення на території окремих держав світу). Особа, яка набула майнові права на програму організації мовлення у повному складі або частково, є суб’єктом суміжних прав у межах набутих прав.

Суб’єкт суміжних прав на програму організації мовлення має право надавати дозвіл на використання програми організації мовлення та розпоряджатися майновими правами на програму організації мовлення в інший спосіб, що не суперечить закону.

3. Одержання права на використання програми організації мовлення не звільняє користувача від обов’язку сплати винагороди за використання об’єктів авторського права, виконань, фонограм, відеограм, що містяться в такій програмі, у порядку, передбаченому Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".

4. Розміщення гіперпосилання (у тому числі гіперпосилань у формі сукупності гіперпосилань в одному файлі (списки для прослуховування та/або перегляду) та/або фреймінгу), якщо такі дії стосуються програми організацій мовлення, що була попередньо правомірно розміщена без обмеження доступу на веб-сайті (веб-сторінці), на який направляє гіперпосилання та/або фреймінг, таким чином, щоб представники публіки могли отримати доступ до такого об’єкта з місця та у час, обрані ними індивідуально, не є використанням програми організацій мовлення.

Якщо програму організації мовлення було попередньо правомірно розміщено з обмеженнями доступу на веб-сайті (веб-сторінці), на який направляє гіперпосилання та/або фреймінг, а гіперпосилання та/або фреймінг дозволяє обійти ці обмеження доступу, дії з розміщення таких гіперпосилань (у тому числі гіперпосилань у формі сукупності гіперпосилань в одному файлі (списки для прослуховування та/або перегляду) та/або фреймінгу) є використанням програми організації мовлення способом інтерактивного надання доступу.

Розміщення гіперпосилання (у тому числі гіперпосилань у формі сукупності гіперпосилань в одному файлі (списки для прослуховування та/або перегляду) та/або фреймінгу), якщо такі дії стосуються фонограми організації мовлення, що була попередньо неправомірно розміщена на веб-сайті (веб-сторінці), на який направляє гіперпосилання та/або фреймінг, за умови що таке гіперпосилання та/або фреймінг розміщено з метою отримання прибутку та/або з усвідомленням незаконного характеру дій із розміщення гіперпосилання та/або фреймінгу, визнається використанням програми організацій мовлення способом інтерактивного надання доступу.

1. У разі публічного сповіщення програм організацій мовлення зі станції зв’язку, розташованої на території України, на супутник таким чином, що публічне сповіщення такої програми організацій мовлення, а також інших об’єктів авторського права та/або суміжних прав, що передаються організацією мовлення, з супутника поширюється за межі території України, для цілей цього Закону вважається, що таке публічне сповіщення відбувається в Україні, а права та обов’язки, передбачені цим Законом, зокрема обов’язок із сплати винагороди за використання об’єктів авторського права та/або суміжних прав, а також відповідальність за дотримання авторського права та/або суміжних прав несе особа, яка здійснює публічне сповіщення об’єктів авторського права та/або суміжних прав на супутник.

2. Організація мовлення, що здійснює передавання закодованих сигналів, засоби для декодування яких надаються для використання організацією мовлення або з її дозволу, а також особа, що реалізує (здає в оренду) пристрої (засоби) для декодування та/або відповідає за використання декодувального пристрою (засобу), несуть обов’язки, передбачені цим Законом, зокрема обов’язок щодо сплати винагороди за використання об’єктів авторського права та/або суміжних прав, а також несуть солідарну відповідальність за дотримання авторського права та/або суміжних прав під час такого публічного сповіщення.

1. Допускається без дозволу відповідного суб’єкта суміжних прав та безоплатно таке використання об’єктів суміжних прав:

1) відтворення об’єктів суміжних прав для забезпечення судового, адміністративного і кримінального провадження, забезпечення громадської безпеки в обсязі, що відповідає визначеній меті;

2) публічне виконання і публічне сповіщення виконань, фонограм, відеограм під час офіційних церемоній, організованих органами державної влади та/або органами місцевого самоврядування, релігійних церемоній, а також поховань в обсязі, що відповідає характеру таких церемоній;

3) відтворення у зв’язку з демонструванням, налаштуванням або ремонтом обладнання, перевірку функціонування якого неможливо здійснити без використання об’єктів суміжних прав, за умови що таке відтворення та його обсяг відповідають визначеній меті;

4) дії з тимчасового відтворення об’єкта суміжних прав, які мають перехідний або випадковий (додатковий) характер і є невід’ємною складовою частиною технологічного процесу, а також єдина мета яких полягає в тому, щоб сприяти передаванню електронної (цифрової) копії об’єкта суміжних прав посередником у мережі між третіми особами або правомірному використанню об’єкта суміжних прав. Зазначені дії з тимчасового відтворення об’єкта суміжних прав допускаються за умови, що вони не мають самостійного економічного значення;

5) приватне копіювання правомірно оприлюднених виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, а також примірників фонограм, відеограм. Особливості та порядок виплати винагороди за приватне копіювання визначаються Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".

2. Допускається без дозволу відповідного суб’єкта суміжних прав та безоплатно, але із зазначенням імені виконавця, імені (найменування) виробника фонограми, виробника відеограми відповідно до статті 37 цього Закону щодо особистих немайнових прав виконавців і немайнових прав виробників фонограм, виробників відеограм, організацій мовлення, таке використання об’єктів суміжних прав:

1) використання цитат із записаних виконань, фонограм, відеограм, записаних програм організацій мовлення в обсязі, що відповідає визначеній меті, на умовах, передбачених пунктом 1 частини другої статті 22 цього Закону щодо вільного використання творів;

2) використання коротких уривків об’єктів суміжних прав як ілюстрацій для забезпечення та реалізації освітнього процесу чи з метою наукових досліджень в обсязі, що відповідає визначеній меті, якщо таке використання не має самостійного економічного значення;

3) фіксування засобами фотографування, звукозапису, відеозапису, публічне сповіщення коротких уривків об’єктів суміжних прав, побачених або почутих під час перебігу поточних подій з метою висвітлення таких подій, в обсязі, що відповідає визначеній інформаційній меті;

4) використання фонограм у випадках, передбачених статтею 23 цього Закону щодо вільного використання творів, для осіб з обмеженими можливостями сприйняття друкованої інформації через інвалідність;

5) адаптація відеограм шляхом аудіодискрипції (тифлокоментування);

6) використання об’єктів суміжних прав бібліотеками, музеями з відкритим доступом для відвідувачів, архівами або організаціями із збереження фондів аудіо-, відеозаписів у випадках, передбачених статтею 24 цього Закону щодо вільного використання творів.

3. Перелік вільного використання об’єктів суміжних прав, зазначений у цій статті, є вичерпним.

4. Винятки та обмеження майнових прав на об’єкти суміжних прав допускається застосовувати виключно у випадках, передбачених частинами першою і другою цієї статті, за умови що вони не завдаватимуть шкоди нормальному використанню таких об’єктів і не обмежуватимуть безпідставно законні інтереси відповідних суб’єктів суміжних прав.

1. Дозволяється використання сирітських фонограм, відеограм та зафіксованих у них виконань бібліотеками, музеями з відкритим доступом для відвідувачів, архівами або організаціями із збереження фондів аудіо-, відеозаписів.

2. Умови втрати фонограмами, відеограмами та зафіксованими у них виконаннями статусу сирітських визначаються частиною третьою статті 29 цього Закону щодо сирітських творів.

3. Порядок та умови дозволеного використання сирітських фонограм, відеограм та зафіксованих у них виконань, що включають порядок та умови вжиття заходів для ідентифікації і належного розшуку відповідних суб’єктів суміжних прав, набуття і втрати статусу сирітського виконання, фонограми, відеограми, а також ведення відповідного реєстру сирітських творів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

1. Право інтелектуальної власності на виконання є чинним з моменту здійснення виконання. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на виконання спливає через 50 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком здійснення виконання. Якщо запис виконання протягом цього строку правомірно оприлюднено, строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на виконання спливає через 50 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком такого оприлюднення.

2. Право інтелектуальної власності на фонограму є чинним з моменту вироблення фонограми. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на фонограму спливає через 50 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком вироблення фонограми. Якщо фонограму протягом цього строку правомірно оприлюднено, строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на фонограму спливає через 50 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком такого оприлюднення.

3. Право інтелектуальної власності на відеограму є чинним з моменту вироблення відеограми. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на відеограму спливає через 50 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком вироблення відеограми. Якщо відеограму протягом цього строку правомірно оприлюднено, строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на відеограму спливає через 50 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком такого оприлюднення.

4. Право інтелектуальної власності на програму організації мовлення є чинним з моменту першої трансляції програми організації мовлення. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на програму організації мовлення спливає через 50 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком першої трансляції програми організації мовлення незалежно від використаних технічних засобів.

5. Особисті немайнові права виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм, організацій мовлення, передбачені статтею 37 цього Закону, охороняються безстроково.

1. Закінчення строку чинності майнових прав на об’єкт суміжних прав означає його перехід у суспільне надбання.

Об’єкти суміжних прав, які стали суспільним надбанням, можуть вільно без сплати винагороди використовуватися будь-якою особою, за умови дотримання прав відповідних суб’єктів, передбачених статтею 37 цього Закону.

2. Захист особистих немайнових прав виконавця, виконання якого перейшло у суспільне надбання, здійснюється виконавцем або на умовах і в порядку, передбачених частиною четвертою статті 32 цього Закону щодо захисту особистих немайнових прав автора, твір якого перейшов у суспільне надбання.

Захист немайнових прав виробника фонограми, виробника відеограми, організації мовлення, об’єкт суміжних прав якого перейшов у суспільне надбання, здійснюється відповідно виробником фонограми, виробником відеограми, організацією мовлення або (у разі смерті чи припинення такої особи) суб’єктом майнових прав на фонограму, відеограму, програму організації мовлення відповідно.

1. Суб’єкт авторського права або суміжних прав може здійснювати майнові права, що йому належать, самостійно, через представника або організації колективного управління.

2. Суб’єкт авторського права або суміжних прав здійснює майнові права, що йому належать, на власний розсуд, не порушуючи прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Не допускається зловживання майновими правами на об’єкти авторського права і суміжних прав.

1. Розпоряджання майновими правами на об’єкти авторського права або об’єкти суміжних прав може здійснюватися на підставі:

1) трудового договору (контракту) - в частині умов щодо розподілу майнових прав на службовий твір або службове виконання, службову фонограму, службову відеограму;

2) договору про створення за замовленням і використання об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав;

3) договору про передання (відчуження) майнових прав на об’єкт авторського права або об’єкт суміжних прав;

4) ліцензійного договору на використання об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав;

5) публічної ліцензії на використання об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав;

6) іншого правочину щодо розпоряджання майновими правами на об’єкт авторського права або об’єкт суміжних прав.

Умови правочинів щодо розпоряджання майновими правами на об’єкти авторського права або об’єкти суміжних прав стосовно передання (відчуження) або надання дозволу на використання (ліцензії) щодо майнового права на справедливу винагороду, передбаченого відповідно частиною третьою статті 12, частиною третьою статті 38, частиною третьою статті 39, частиною третьою статті 40 цього Закону, є нікчемними.

2. Правочини щодо розпоряджання майновими правами на об’єкти авторського права або об’єкти суміжних прав вчиняються у письмовій (електронній) формі, крім договору про використання твору в періодичних виданнях (газетах, журналах, електронних засобах масової інформації тощо), які можуть укладатися в усній формі.

У договорі щодо розпоряджання майновими правами на об’єкт авторського права або об’єкт суміжних прав визначаються:

1) відомості, що дозволяють ідентифікувати відповідний об’єкт (назва та/або інші характерні ознаки);

2) обсяг майнових прав на відповідний об’єкт, що передаються (надаються) за договором;

3) розмір чи спосіб визначення плати (винагороди) або зазначення про безвідплатний характер договору.

3. Умови договорів щодо розпоряджання майновими правами на об’єкти авторського права або об’єкти суміжних прав, що обмежують право творця такого об’єкта на створення (здійснення, вироблення) інших об’єктів авторського права або об’єктів суміжних прав, є нікчемними.

1. Суб’єкт авторського права або суміжних прав може передати (відчужити) свої майнові права на об’єкт авторського права або об’єкт суміжних прав, передбачені відповідно частиною першою статті 12, частиною першою статті 38, частиною першою статті 39, частиною першою статті 40 цього Закону будь-якій іншій особі у повному складі на території всіх держав світу або частково на окремі способи використання на території окремих держав світу, або на всі способи використання на території окремих держав світу. У разі передання (відчуження) майнових прав на об’єкт авторського права або об’єкт суміжних прав частково майнові права в обсязі, не передбаченому у договорі, є такими, що не передані (не відчужені).

Предметом договору про передання (відчуження) майнових прав на об’єкти авторського права і об’єкти суміжних прав не можуть бути об’єкти і майнові права, яких не існувало на момент укладення договору.

2. Особа, яка набуває майнові права на об’єкт авторського права або об’єкт суміжних прав, стає суб’єктом майнових прав у межах набутого нею обсягу майнових прав на такий об’єкт протягом визначеного законом строку чинності відповідних майнових прав на такий об’єкт. Умова договору про передання (відчуження) майнових прав на об’єкти авторського права або об’єкти суміжних прав на інший, ніж передбачено законом строк чинності набутих майнових прав, є нікчемною.

Особа, яка передає (відчужує) майнові права на об’єкт авторського права або об’єкт суміжних прав, зобов’язана надати особі, яка набуває такі права, відомості про наявність ліцензійних, субліцензійних договорів та інших прав і зобов’язань щодо прав, які передаються.

Укладення договору про передання (відчуження) майнових прав на об’єкт авторського права і об’єкти суміжних прав не впливає на чинність ліцензійних, субліцензійних договорів, які було укладено раніше, якщо інше не передбачено відповідним ліцензійним договором.

1. За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав визначеним способом (способами) протягом певного строку на певній території, а ліцензіат зобов’язується вносити плату за використання об’єкта, якщо інше не встановлено договором.

Ліцензіаром може бути суб’єкт майнових авторських або суміжних прав, а у випадках, передбачених договором або законом, - інша уповноважена особа, зокрема організація колективного управління.

Ліцензіат не має права використовувати об’єкт авторського права або об’єкт суміжних прав способами, прямо не передбаченими ліцензійним договором.

2. Ліцензійний договір, згідно з яким ліцензіар надає ліцензіату дозвіл на виготовлення і опублікування примірників зафіксованого або записаного твору, записаного виконання, фонограми, відеограми (примірників відповідних об’єктів) у кількості (тиражем), здатній задовольнити розумні потреби публіки, є ліцензійним видавничим договором. Ліцензіат ліцензійного видавничого договору, який забезпечує опублікування зазначеного в цій частині об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав, вважається видавцем.

Якщо ліцензійним видавничим договором визначено тираж примірників відповідних об’єктів, при цьому ліцензіатом введено у цивільний оборот (реалізовано) весь тираж раніше спливу строку дії такого договору, такий договір припиняється з моменту реалізації зазначеного тиражу, якщо договором не передбачено інше.

Якщо ліцензійним видавничим договором визначено тираж примірників відповідних об’єктів, але ліцензіатом на момент спливу строку дії такого договору не введено у цивільний оборот (реалізовано) весь тираж, ліцензіат повинен сплатити ліцензіару передбачену таким договором винагороду в повному обсязі до завершення дії договору, якщо договором не передбачено інше.

Якщо ліцензійним видавничим договором передбачено обмежений тираж видання об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав, ліцензіат має право відтворити більшу кількість примірників такого об’єкта, ніж передбачено таким договором, виключно з метою дотримання ліцензіатом вимог Закону України "Про обов’язковий примірник документів".

Якщо в ліцензійному видавничому договорі про видання або інше відтворення твору винагорода визначається у вигляді фіксованої грошової суми, то в договорі має бути визначений максимальний тираж твору.

3. У випадках, передбачених ліцензійним договором, дозвіл на використання об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав може надаватися ліцензіатом іншій особі (субліцензіату) на підставі субліцензійного договору в обсязі, що не може перевищувати обсяг прав, які було надано ліцензіату на підставі ліцензійного договору, зокрема щодо території і строку дії субліцензійного договору.

Субліцензіат має право укладати наступні субліцензійні договори, якщо таке повноваження передбачено для наступних субліцензіатів основним ліцензійним договором.

4. У разі відсутності визначення у ліцензійному (субліцензійному) договорі виду ліцензії вважається, що ліцензія є невиключною.

У разі відсутності визначення у ліцензійному договорі території дії ліцензійного договору (ліцензії) дія ліцензії поширюється на територію України.

У разі відсутності визначення у ліцензійному договорі строку, на який поширюється дія ліцензійного договору (ліцензії), договір вважається укладеним на строк, що залишився до спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об’єкт права інтелектуальної власності, але не більше ніж на п’ять років. Якщо за шість місяців до спливу зазначеного п’ятирічного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на невизначений строк. У такому разі кожна із сторін може в будь-який час відмовитися від договору, письмово повідомивши про це другу сторону за шість місяців до розірвання договору, якщо більший строк для повідомлення не встановлений за домовленістю сторін.

Ліцензіат (субліцензіат) здійснює свої повноваження виключно за умови дотримання особистих немайнових прав автора та/або виконавця, немайнових прав виробника фонограми та/або виробника відеограми, та/або організації мовлення відповідно до статей 11 і 37 цього Закону.

5. Якщо інше не передбачено ліцензійним договором, ліцензіат має право:

1) вчиняти дії допоміжного характеру (інші допоміжні способи використання) щодо визначених у такому договорі видів майнових прав на відповідні об’єкти авторського права та/або об’єкти суміжних прав, якщо без вчинення таких дій здійснення ліцензіатом передбачених договором прав і обов’язків є об’єктивно неможливим або істотно ускладненим;

2) залучати під власну відповідальність третю особу (третіх осіб) без права укладення субліцензійного договору (субліцензійних договорів), якщо без участі такої третьої особи (таких третіх осіб) здійснення ліцензіатом передбачених договором прав і обов’язків є об’єктивно неможливим або істотно ускладненим.

1. Суб’єкт авторського права або суб’єкт суміжних прав може надати дозвіл на використання об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав будь-якою особою на визначених ним умовах (публічна ліцензія).

Публічна ліцензія видається шляхом оприлюднення її умов разом з наданням можливості дистанційного ознайомлення з відповідним об’єктом авторського права або об’єктом суміжних прав необмеженому колу осіб з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

2. Особа, яка використовує об’єкт авторського права або об’єкт суміжних прав на основі публічної ліцензії, зобов’язана дотримуватися визначених суб’єктом авторського права або суб’єктом суміжних прав умов, на яких її було видано.

3. Умовами публічної ліцензії може бути передбачено, що така ліцензія є безвідкличною. У такому разі публічна ліцензія діє протягом усього строку чинності майнових авторських прав або майнових суміжних прав і може бути достроково припинена лише стосовно особи, яка порушила умови, зазначені у частині другій цієї статті.

4. Публічна ліцензія є невиключною. Виключні та одиничні публічні ліцензії є нікчемними.

5. Публічна ліцензія, в якій не передбачено сплату винагороди за використання об’єкта авторського права та/або об’єкта суміжних прав або передбачено, що така сплата може здійснюватися ліцензіатом добровільно, на власний розсуд, вважається безоплатною.

1. Колективне управління майновими правами на об’єкти авторського права і об’єкти суміжних прав здійснюється організаціями колективного управління відповідно до закону.

1. Підставами для захисту особистих немайнових та/або майнових авторських і суміжних прав є будь-яке порушення, невизнання або оспорювання таких прав, а також створення загрози порушення таких прав.

2. Порушенням особистих немайнових та/або майнових авторських і суміжних прав є, зокрема:

1) плагіат - це опублікування твору або його частини у незмінному або видозміненому вигляді, включаючи опублікування перекладу іншомовного твору або його частини, під іменем особи, яка не є автором цього твору;

2) використання об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав, якщо такі дії не підпадають під передбачені цим Законом випадки вільного використання об’єктів авторського права або об’єктів суміжних прав, без дозволу суб’єкта таких прав, у тому числі:

піратство у сфері авторського права і суміжних прав - відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження піратських примірників творів (у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, незаконне використання програм організації мовлення, камкординг, а також Інтернет-піратство, тобто незаконне використання об’єктів авторського права та/або об’єктів суміжних прав із застосуванням мережі Інтернет;

ввезення на митну територію України без дозволу суб’єктів авторського права та/або суб’єктів суміжних прав примірників творів (у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, записів передач організації мовлення;

камкординг - фіксування аудіовізуального твору під час публічного демонстрування аудіовізуального твору в кінотеатрах, інших кіновидовищних закладах особами, які перебувають у тому самому приміщенні, у якому відбувається таке публічне демонстрування, для будь-яких цілей без дозволу суб’єктів авторського права або суб’єктів суміжних прав, об’єкти яких складають аудіовізуальний твір;

3) використання об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав, якщо такі дії не підпадають під передбачені цим Законом випадки вільного використання об’єктів авторського права або об’єктів суміжних прав, з дозволу суб’єкта таких прав, але з порушенням умов, на яких такий дозвіл було надано (перевищення передбаченого договором тиражу, використання об’єкта способом, не передбаченим договором, порушення умов публічної ліцензії тощо);

4) зловживання посадовими особами організації колективного управління службовим становищем, що призвело до невиплати або неналежних розподілу і виплати винагороди суб’єкту авторського права або суб’єкту суміжних прав;

5) будь-які дії з недозволеного обходу технологічного засобу захисту об’єкта авторського права або об’єкта суміжних прав, у тому числі кардшейрінг, а також виготовлення, реклама, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу;

кардшейрінг - це забезпечення у будь-якій формі та в будь-який спосіб доступу до програми організації мовлення, доступ до якої обмежено суб’єктом авторського права або суб’єктом суміжних прав шляхом застосування технологічних засобів захисту (абонентська карта, код тощо) або в інший спосіб, в обхід таких форм захисту, внаслідок чого така програма організацій мовлення може бути сприйнята публікою;

6) підроблення, зміна чи вилучення інформації про управління правами (інформації, що ідентифікує об’єкт авторського права або об’єкт суміжних прав і автора чи іншу особу, яка має на цей об’єкт авторське право та/або суміжні права, або інформації про умови використання об’єкта авторського права та/або об’єкта суміжних прав, або будь-які цифри чи коди, у яких представлена така інформація, коли будь-який із цих елементів інформації прикладений до копії об’єкта авторського права та/або об’єкта суміжних прав або вміщений у нього чи з’являється у зв’язку з його повідомленням до загального відома), зокрема в електронній (цифровій) формі, без дозволу відповідного суб’єкта авторського права або суб’єкта суміжних прав;

7) імпорт, розповсюдження примірників об’єктів авторського права та/або об’єктів суміжних прав, з яких без дозволу суб’єктів майнових прав на ці об’єкти вилучено чи у яких змінено інформацію про управління правами, зокрема в електронній (цифровій) формі;

8) управління веб-сайтом, який шляхом індексації метаданих твору або об’єкта суміжних прав та наданням пошукової системи, дозволяє користувачам цього веб-сайту знаходити та поширювати твір або об’єкт суміжних прав у межах однорангової мережі без дотримання майнових прав суб’єктів авторського права та/або суб’єктів суміжних прав.

3. Діями, що створюють загрозу порушення особистих немайнових та майнових авторських і суміжних прав, є, зокрема:

1) розповсюдження, ввезення на митну територію України технічних пристроїв, обладнання, що включає комп’ютерну програму та надає доступ користувачам до об’єктів авторського права та/або об’єктів суміжних прав без дозволу відповідних суб’єктів авторського права або суб’єктів суміжних прав (у тому числі коли комп’ютерна програма, застосунки та додатки до неї, технології або технічні пристрої використовують сигнали інших Інтернет-ресурсів);

2) налаштування комп’ютерної програми, застосунків, додатків до них, технологій, технічних пристроїв, які надають доступ до об’єктів авторського права та/або об’єктів суміжних прав без дозволу відповідних суб’єктів авторського права або суб’єктів суміжних прав таких об’єктів (у тому числі коли комп’ютерна програма, застосунки та додатки до неї, технології або технічні пристрої використовують сигнали інших Інтернет-ресурсів);