Про особливості правової охорони географічних зазначень для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, захист прав та застосування схем якості, включаючи традиційні гарантовані особливості для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів

5) інформація про орган сертифікації, що видав сертифікат.

Порядок видачі сертифіката та його форма затверджуються спеціально уповноваженим органом.

9. Орган сертифікації має право зупинити дію або скасувати сертифікат.

Підставами для прийняття рішення про зупинення дії сертифіката є:

1) виявлені органом сертифікації порушення оператором ринку - виробником товару вимог специфікації товару;

2) непроходження оператором ринку - виробником товару періодичної перевірки відповідності товару специфікації;

3) незабезпечення оператором ринку - виробником товару вільного доступу до його потужностей, а також ненадання на вимогу органів сертифікації документів, необхідних для перевірки, у тому числі фінансових документів, визначених порядком сертифікації, що затверджується спеціально уповноваженим органом.

У разі усунення оператором ринку - виробником товару порушень, що призвели до зупинення дії сертифіката, орган сертифікації приймає рішення про поновлення дії сертифіката.

10. Підставами для прийняття рішення про відкликання сертифіката є:

1) неукладення оператором ринку - виробником товару договору про проведення сертифікації з органом сертифікації протягом 30 календарних днів з дня розірвання договору про проведення сертифікації між органом сертифікації та оператором, з яким було укладено договір на проведення сертифікації;

2) неукладення оператором ринку - виробником товару договору про проведення сертифікації з органом сертифікації протягом 30 календарних днів з дня виключення органу сертифікації, з яким було укладено договір про проведення сертифікації, з Реєстру органів сертифікації;

3) неусунення порушень, що призвели до зупинення дії сертифіката протягом строку, встановленого органом сертифікації або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, прав споживачів, який не може становити менше 30 днів;

4) звернення оператора ринку - виробника товару із заявою про відкликання виданого йому сертифіката;

5) непроходження періодичної перевірки оператором ринку - виробником товару.

11. Рішення органу сертифікації оскаржується в адміністративному порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів. Порядок адміністративного оскарження на рішення органів сертифікації затверджується спеціально уповноваженим органом.

1. Спеціально уповноважений орган вносить до Реєстру органів сертифікації інформацію про підприємство, установу, організацію чи їх підрозділ, який:

1) має акредитацію відповідно до Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності";

2) є юридичною особою, зареєстрованою згідно із законодавством України;

3) не є оператором ринку;

4) має підтвердження відповідного рівня компетентності персоналу у сфері сертифікації (досвід роботи та спеціальні знання в галузі сільського господарства або харчової промисловості);

5) має принаймні одного інспектора, який працює в цьому органі сертифікації на постійній основі. На посаду інспектора приймається особа, яка має рівень освіти не нижче першого (бакалавр), досвід роботи у сфері сільського господарства, харчової або переробної промисловості не менше п’яти років.

Порядок ведення Реєстру органів сертифікації затверджується спеціально уповноваженим органом.

2. Підприємство, установа, організація чи їх підрозділ, що претендує на внесення інформації про нього до Реєстру органів сертифікації, подає до спеціально уповноваженого органу заявку на внесення за формою, визначеною спеціально уповноваженим органом.

До заявки додаються:

копія атестата про акредитацію;

витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно особи, яка подає заяву;

копія статуту підприємства, установи, організації чи їх підрозділу;

перелік співробітників та документи, що підтверджують рівень компетентності персоналу у сфері сертифікації.

Виключними підставами для відмови у внесенні інформації до Реєстру органів сертифікації є:

невідповідність підприємства, установи, організації чи їх підрозділу вимогам, визначеним цією статтею;

виявлення у поданих документах недостовірних відомостей.

Рішення про внесення чи про відмову у внесенні інформації до Реєстру органів сертифікації приймається спеціально уповноваженим органом протягом 10 календарних днів з дня отримання документів, передбачених цією статтею.

3. Орган сертифікації зобов’язаний щорічно до 31 січня року, наступного за звітним, подавати до спеціально уповноваженого органу перелік співробітників, інформацію про підтвердження рівня їх компетентності у сфері сертифікації та щорічний звіт про виконані протягом року роботи із сертифікації.

4. Орган сертифікації:

1) проводить роботи із сертифікації товару відповідно до законодавства у сфері географічних зазначень та традиційних гарантованих особливостей;

2) розробляє і подає для затвердження до спеціально уповноваженого органу плани контролю з проведення сертифікації для кожного зареєстрованого географічного зазначення або традиційної гарантованої особливості, щодо якого (якої) ним укладено договір про сертифікацію, а також вносить до нього зміни;

3) здійснює заходи із забезпечення простежуваності документації операторів ринку;

4) веде облік відомостей про видані, зупинені, скасовані сертифікати;

5) протягом п’яти календарних днів з дня видачі сертифіката або прийняття відповідного рішення про зупинення дії чи відкликання сертифікатів письмово повідомляє про це спеціально уповноважений орган та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів;

6) подає звіт про виконані роботи із сертифікації на запит спеціально уповноваженого органу або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів;

7) у разі виявлення істотної невідповідності товару вимогам специфікації негайно інформує спеціально уповноважений орган та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, про те, що оператор ринку не забезпечує відповідність товару вимогам специфікації;

8) виконує інші функції, передбачені цим Законом.

5. Орган сертифікації виключається з Реєстру органів сертифікації на підставі рішення спеціально уповноваженого органу у разі:

1) звернення органу сертифікації із заявою про виключення його з Реєстру органів сертифікації за власним бажанням;

2) повторного порушення протягом одного року порядку сертифікації, що призвело до неправомірної видачі або неправомірної відмови у видачі сертифіката;

3) тимчасового припинення дії або відкликання атестата про акредитацію;

4) невідповідності органу сертифікації вимогам, встановленим цим Законом.

6. У разі виключення органу сертифікації з Реєстру органів сертифікації такий орган зобов’язаний негайно повідомити про це операторів, з якими він уклав договори про проведення сертифікації. Сертифікати, видані таким органом сертифікації, не втрачають чинність до закінчення строку, зазначеного в сертифікаті, а за оператором зберігається попередній статус виробництва, але не більше ніж на строк дії сертифіката, якщо інше не встановлено законодавством.

7. Органи сертифікації підлягають щорічному моніторингу спеціально уповноваженим органом в порядку, встановленому спеціально уповноваженим органом. Протягом щорічного моніторингу органи сертифікації зобов’язані надавати доступ до своєї документації, матеріально-технічної бази та інших об’єктів інфраструктури, що застосовуються в процесі виконання робіт із сертифікації.

1. Державний контроль у сфері дії цього Закону за дотриманням операторами ринку вимог законодавства про географічні зазначення, традиційні гарантовані особливості, особливі показники якості здійснюється відповідно до Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин".

Державний контроль за дотриманням операторами ринку вимог законодавства про географічні зазначення, традиційні гарантовані особливості, особливі показники якості здійснюється шляхом проведення планових та позапланових заходів:

перевірки діяльності операторів ринку з урахуванням ризик-орієнтованого підходу, що здійснюється з періодичністю, достатньою для досягнення цілей цього Закону;

перевірки товару на відповідність специфікації товару, щодо якого зареєстроване географічне зазначення або традиційна гарантована особливість, а також на відповідність умовам використання зареєстрованих найменувань на товарах, введених у цивільний обіг, визначеним цим Законом.

Планові заходи державного контролю здійснюються відповідно до щорічного плану державного контролю.

2. Для цілей державного контролю в межах цього Закону здійснюються лабораторні дослідження (випробування) показників якості, фізичних, хімічних, органолептичних характеристик товару, що проводяться уповноваженими лабораторіями.

3. Державний контроль за діяльністю органів сертифікації здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

1. Посадові особи, які здійснюють державний контроль (нагляд) у сфері дії цього Закону, з метою виконання покладених на них завдань у межах їхніх повноважень мають право:

1) безперешкодно відвідувати об’єкти перевірки, одержувати необхідну для здійснення державного контролю (нагляду) інформацію, документацію, зразки сировини, інших матеріалів та готової продукції для проведення лабораторних досліджень;

2) видавати приписи щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері схем якості;

3) видавати розпорядчі акти (постанови, рішення) про відкликання та/або вилучення товарів, що не відповідають вимогам законодавства у сфері схем якості та специфікації товару, якщо товари марковані національним символом, наведеним будь-якою мовою.

1. Будь-яке посягання на права, що випливають із реєстрації географічного зазначення або традиційної гарантованої особливості, тягне за собою відповідальність згідно із законом. На вимогу будь-якої особи, яка має право використовувати географічне зазначення або традиційну гарантовану особливість, або органу державної влади таке порушення повинно бути припинене, а порушник відшкодовує заподіяну шкоду в судовому порядку.

За вибором позивача, який звернувся за захистом свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу, допускається заміна відшкодування шкоди виплатою компенсації в розмірі від 10 до 500 мінімальних заробітних плат, що визначається судом залежно від характеру порушення.

2. Суд також вправі постановити рішення про накладення на порушника штрафу в розмірі 10 відсотків суми, присудженої на користь позивача. Кошти від сплати штрафу зараховуються у встановленому порядку до Державного бюджету України.

3. Особа, яка має право використовувати географічне зазначення або традиційну гарантовану особливість, або орган державної влади має право вимагати вилучення з обігу і знищення за рахунок порушника товарів, упаковок, етикеток, на яких розміщене найменування, що охороняється згідно із схемою якості і/або що містять національний символ або попереджувальне маркування, передбачене Законом України "Про правову охорону географічних зазначень", без належних правових підстав.

1. Оператори ринку, які реалізують товар, маркований з використанням географічного зазначення або традиційної гарантованої особливості або введений у цивільний обіг з використанням географічного зазначення або традиційної гарантованої особливості, несуть відповідальність за такі правопорушення:

1) введення в обіг або реалізація товарів, щодо яких не одержано сертифікат, що засвідчує відповідність товару вимогам специфікації, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі восьми мінімальних заробітних плат, а на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат;

2) застосування національного символу або попереджувального маркування, передбаченого Законом України "Про правову охорону географічних зазначень", щодо незареєстрованого географічного зазначення, традиційної гарантованої особливості або застосування символу, схожого до ступеня змішування із національним символом, щодо незареєстрованого географічного зазначення, традиційної гарантованої особливості, або застосування особливого показника якості без набуття права на таке застосування в передбаченому цим Законом порядку - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, а на фізичних осіб - підприємців - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат;

3) ненадання, несвоєчасне надання або надання недостовірної інформації про товари, що вводяться в обіг із застосуванням схеми якості - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат;

4) відмова в допуску посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, або його територіального органу до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених законом, або інше перешкоджання її законній діяльності - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі семи мінімальних заробітних плат;

5) невиконання, несвоєчасне виконання законних вимог (приписів) посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, його територіального органу щодо усунення порушень цього Закону - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.

2. Органи сертифікації несуть відповідальність за такі правопорушення:

1) невиконання, несвоєчасне виконання законних вимог (приписів, розпорядчих актів) щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері схем якості - тягне за собою накладення штрафу в розмірі восьми мінімальних заробітних плат;

2) ненадання, несвоєчасне надання або надання недостовірної інформації, передбаченої цим Законом, або звіту про видані органами сертифікати - тягне за собою накладення штрафу у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат;

3) порушення вимог цього Закону щодо сертифікації товару вимогам специфікації, що призвело до неправомірної видачі сертифіката, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі шістнадцяти мінімальних заробітних плат;

4) повторне порушення вимог цього Закону щодо сертифікації товару вимогам специфікації, що призвело до неправомірної видачі сертифіката, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти чотирьох мінімальних заробітних плат.

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Внести зміни до таких законів України:

1) частину тринадцяту статті 11 Закону України "Про правову охорону географічних зазначень" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 32, ст. 267 із наступними змінами) доповнити абзацом восьмим такого змісту:

"У разі якщо заперечення стосується назви, що позначає транскордонне географічне місце, а заявку подано кількома заявниками разом, процедура заперечення проводиться в країні походження кожного заявника, а заявники зобов’язані забезпечити подання разом із заявкою документів, які стосуються заперечення та результатів його розгляду в кожній країні";

2) частину четверту статті 2 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 14, ст. 96 із наступними змінами) після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:

"сертифікацію товарів із зареєстрованими географічними зазначеннями або традиційними гарантованими особливостями".

У зв’язку з цим абзаци п’ятий - восьмий вважати відповідно абзацами шостим - дев’ятим;

3) пункт 2 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 7, ст. 41) доповнити абзацом другим такого змісту:

"Як виключення з положень абзацу першого цього пункту тимчасово установити, що на період дії правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", та протягом шести місяців після його припинення чи скасування харчові продукти, які відповідають вимогам законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, що діяло до введення в дію цього Закону, але не відповідають вимогам цього Закону, можуть вироблятися та/або вводитися в обіг. Такі харчові продукти можуть перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання або закінчення строку придатності".

3. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

4. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

подати до Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законів України, що випливають із цього Закону;

забезпечити розроблення нормативно-правових актів, передбачених цим Законом, та привести у відповідність із цим Законом свої нормативно-правові акти;

забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

5. Кабінету Міністрів України у 2023 році поінформувати Верховну Раду України про стан виконання цього Закону.