Про затвердження Авіаційних правил України "Вимоги до надання послуг з наземного обслуговування та порядок визначення відповідності субєктів авіаційної діяльності, які надають послуги з наземного обслуговування на підставі декларації"

2) розробити та впровадити процедури та інструкції для експлуатації засобів перонної механізації;

3) визначити засоби забезпечення отримання сервісних бюлетенів, оновлення щодо обслуговування, відкликань та інших повідомлень щодо безпеки та використання засобів перонної механізації, виданих виробником та/або уповноваженим органом;

4) переконатися, що персонал, який використовує засоби перонної механізації, має за необхідності дійсне водійське посвідчення, допущений експлуатантом аеродрому, належним чином підготовлений і підтримує свою компетентність;

5) під час використання безпілотних транспортних засобів переконатися, що їх експлуатація дозволена експлуатантом аеродрому;

6) розробити та виконувати програму ТО засобів перонної механізації;

7) переконатися, що непридатний для роботи засіб перонної механізації відповідно відмаркований і не експлуатується;

8) у разі проведення ТО засобів перонної механізації іншою організацією на підставі договору переконатися, що ТО виконується відповідно до інструкцій і специфікацій виробника засобів перонної механізації, які охоплюють інструкції з ТО та ремонту, інформацію про обслуговування, усунення несправностей і процедури перевірки технічного стану;

9) забезпечити наявність справних засобів перонної механізації, необхідних для безперебійного надання послуг з наземного обслуговування.

1. Програма ТО засобів перонної механізації повинна включати профілактичне ТО для підтримки системи та обладнання у робочому стані, який забезпечує безпеку польотів та регулярність ефективної експлуатації.

2. Програма ТО засобів перонної механізації повинна враховувати періодичність та умови експлуатації.

3. Під час розробки та виконання програми ТО засобів перонної механізації повинен враховуватися людський фактор.

4. Програма ТО повинна забезпечувати ефективність засобів перонної механізації та відповідність встановленому часу спрацювання протягом усього терміну їх експлуатації.

1. Суб'єкт наземного обслуговування повинен встановити процес взаємодії з експлуатантом аеродрому та користувачем аеропорту (аеродрому), якому суб'єкт наземного обслуговування надає послуги.

2. Процес взаємодії повинен:

1) охоплювати експлуатаційні процедури користувача аеропорту (аеродрому), місцеві умови аеродрому, процедури з безпеки польотів та/або експлуатаційні обмеження; така взаємодія має ґрунтуватися на оцінці ризиків та узгоджуватись з усіма зацікавленими сторонами;

2) забезпечувати сумісність та взаємодоповнюваність відповідних частин системи управління безпекою польотів суб'єкта наземного обслуговування з відповідними системами експлуатанта аеродрому та експлуатанта ПС з метою сприяння загальному розумінню небезпек, ризиків, інцидентів тощо;

3) забезпечувати взаємний зв'язок та обмін інформацією з питань безпеки польотів на регулярній основі, залежно від обставин, з організаціями, на які впливає діяльність з наземного обслуговування, з метою підвищення та підтримання безпеки польотів.

1. Суб'єкт наземного обслуговування може передати частину діяльності з надання послуг з наземного обслуговування, зазначену в декларації, та додатка до неї, іншим суб'єктам наземного обслуговування, які задекларували таку діяльність, шляхом укладання відповідного контракту.

Залучені за контрактом суб'єкти наземного обслуговування відповідають за безпечне надання послуг з наземного обслуговування відповідно до вимог цих Авіаційних правил.

2. Якщо суб'єкт наземного обслуговування передає виконання частини діяльності з надання послуг з наземного обслуговування, зазначеної в декларації, та додатка до неї, іншій організації, яка не подала декларацію про таку діяльність самостійно, послуги з наземного обслуговування мають надаватись цією організацією в рамках системи управління суб'єкта наземного обслуговування.

3. Суб'єкт наземного обслуговування, який передає частину діяльності з надання послуг з наземного обслуговування, повинен забезпечити наступне:

1) укладення контракту;

2) послуги, що надаються за контрактом, залежно від виду послуги відповідають застосовним вимогам;

3) будь-які загрози безпеці польотів, пов'язані з контрактними послугами, оцінюються в рамках власної системи управління;

4) уповноважений орган має доступ до залученої організації з метою визначення постійної відповідності застосовним вимогам цих Авіаційних правил.

1. У разі використання для надання послуг з наземного обслуговування програмного забезпечення суб'єкт наземного обслуговування повинен забезпечити:

1) прийнятність програмного забезпечення для користувача аеропорту (аеродрому), у разі використання даного програмного забезпечення при обслуговуванні рейсу, який виконується користувачем аеропорту (аеродрому);

2) наявність резервної системи у випадку виходу з ладу програмного забезпечення;

3) всі документи, які готуються за допомогою програмного забезпечення, відповідають вимогам глави 3 розділу III цих Авіаційних правил;

4) весь персонал, який використовує програмне забезпечення, пройшов навчання відповідно до посадових обов'язків;

5) програмне забезпечення захищене від будь-якого несанкціонованого доступу.

1. Обслуговування пасажирів повинно здійснюватися таким чином, щоб забезпечити безпечне перевезення пасажирів, які здійснюють посадку та висадку в/з ПС, і мінімізувати ризик травм.

2. Суб'єкт наземного обслуговування повинен визначити обов'язки та завдання, пов'язані з обслуговуванням пасажирів та прийманням багажу до перевезення, призначити достатню кількість компетентного персоналу для виконання обов'язків і завдань відповідно до вимог цих Авіаційних правил.

3. Процедури обслуговування пасажирів мають охоплювати наступні основні етапи для зменшення ризиків виникнення загрози:

1) дії під час реєстрації, включаючи прийняття до перевезення пасажирів та багажу;

2) дії під час виходу пасажирів на посадку та посадка у ПС;

3) дії під час прибуття ПС та висадки пасажирів, включаючи обслуговування транзитних та трансферних пасажирів за необхідності.

4. Транспортування небезпечних вантажів в багажі повинно здійснюватися відповідно до вимог додатка 18 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року та Технічних інструкцій з безпечного перевезення небезпечних вантажів повітрям Doc 9284 AN/905 ICAO.

5. Остаточна кількість пасажирів на борту ПС і вага зареєстрованого багажу для кожного рейсу повинні бути правильно записані в системі планування завантаження і передаватися екіпажу кожного відповідного рейсу.

6. Приймання багажу до перевезення повинно здійснюватися таким чином, щоб забезпечити безпечне транспортування майна пасажирів, мінімізувати ризик травмування персоналу та пошкодження ПС на всіх етапах обслуговування багажу.

7. Процедури приймання та обслуговування багажу залежно від типу операції повинні враховувати принаймні:

1) види багажу, які включають принаймні такі категорії:

ручна поклажа;

зареєстрований багаж;

визначені категорії багажу;

2) вимоги до перевезення небезпечних вантажів у пасажирському багажі, які повинні відповідати вимогам Технічних інструкцій з безпечного перевезення небезпечних вантажів повітрям Doc 9284 AN/905 ICAO;

3) внесення в автоматизовану систему контролю завантаження (або передачу льотному екіпажу чи персоналу суб'єкта наземного обслуговування, або користувача аеропорту (аеродрому), відповідальному за оформлення зведеної завантажувальної відомості без використання автоматизованої системи контролю завантаження) з метою оформлення зведеної завантажувальної відомості остаточної кількості місць, фактичної або стандартної ваги зареєстрованого багажу та його розташування, відповідно до інструкції з завантаження;

4) методи зважування багажу повинні бути задокументовані у процедурах суб'єкта наземного обслуговування та експлуатанта ПС;

5) обробка трансферного багажу відповідно до процедури користувача аеропорту (аеродрому) з дотриманням процедур авіаційної безпеки та процедур експлуатанта аеродрому, що застосовуються в кожному аеропорту (на кожному аеродромі);

6) процедуру розшуку втраченого багажу.

8. Під час маркування багажу суб'єкт наземного обслуговування повинен переконатися, що кожне місце зареєстрованого багажу промарковане для легкої ідентифікації та відстеження під час прийняття багажу до перевезення, а також, що маркування багажу враховує тип багажу та його специфіку.

1. Суб'єкт наземного обслуговування повинен розробити процедури безпечного транспортування вантажу і пошти, які повинні включати:

1) підготовку вантажу, що завантажується навалом;

2) перевірку придатності до використання стандартних засобів пакування - перевірку їх стану, наявність деформації та/або пошкоджень, перевірку чи знаходження таких пошкоджень/деформацій у допустимих межах (відповідно до наданої користувачем аеропорту (аеродрому) інформації);

3) безпечне комплектування/розкомплектування з метою забезпечення безпеки польотів;

4) перевірку експлуатаційної придатності стандартних засобів пакування;

5) процес зважування та приведення ваги у відповідність між системами вимірювання;

6) обробку вантажу на складі.

2. Суб'єкт наземного обслуговування повинен розробити та впровадити процедуру приймання, оформлення та обробки вантажу для мінімізування будь-яких загроз безпеці ПС та персоналу.

3. Суб'єкт наземного обслуговування повинен розробити та впровадити процедури обробки визначених категорій вантажів або застосовувати процедури користувача аеропорту (аеродрому), залежно від обставин.

4. Обробка та транспортування небезпечних вантажів повинні відповідати вимогам додатка 18 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року та Технічних інструкцій з безпечного перевезення небезпечних вантажів повітрям Doc 9284 AN/905 ICAO.

5. Якщо суб'єкт наземного обслуговування використовує на території аеродрому склад для зберігання та підготовки до відправлення небезпечних вантажів, повинні бути виконані наступні умови:

1) роздільне зберігання небезпечних вантажів відповідно до стандартів та рекомендованої практики ICAO;

2) створені умови для запобігання пошкодження небезпечних вантажів;

3) наявне обладнання для пожежогасіння;

4) чітко визначена зона зберігання небезпечних вантажів.

1. Суб'єкт наземного обслуговування повинен розробити процедури безпечної діяльності на пероні, щоб гарантувати мінімізацію ризику пошкодження ПС, засобів перонної механізації на пероні та травмування персоналу та пасажирів.

2. Діяльність на пероні повинна провадитися відповідно до процедур користувача аеропорту (аеродрому). Якщо процедури не були надані користувачем аеропорту (аеродрому), суб'єкт наземного обслуговування повинен застосовувати власні процедури, характерні для типу ПС.

3. Суб'єкт наземного обслуговування повинен забезпечити проходження навчання персоналу щодо роботи, пересування та керування транспортними засобами в контрольованій зоні аеропорту (аеродрому).

4. Суб'єкт наземного обслуговування повинен забезпечити ознайомлення персоналу з впровадженою експлуатантом аеродрому процедурою (програмою) контролю сторонніх предметів на пероні, встановити та реалізувати заходи щодо запобігання утворенню сторонніх предметів.

5. Суб'єкт наземного обслуговування повинен забезпечити відсутність персоналу і засобів перонної механізації в небезпечних зонах, а саме: зоні повітрозабірників двигуна літака, зоні обертання гвинта та зоні дії реактивного струменю під час запуску та роботи двигунів.

Персоналу та засобам перонної механізації забороняється наближатися до ПС з увімкненими вогнями запобігання зіткненню (проблисковими маячками).

Персоналу слід уникати пересування та керування транспортним засобом під фюзеляжем літака.

6. Суб'єкт наземного обслуговування повинен розробити процедури для роботи в складних погодних умовах, в умовах низької видимості, в нічних умовах, в зимових умовах у взаємодії з експлуатантом аеродрому, службами управління повітряним рухом, користувачами аеропорту (аеродрому) та будь-якими іншими відповідними сторонами, що працюють на аеродромі.

7. Суб'єкт наземного обслуговування повинен забезпечити персонал, який провадить діяльність на пероні, відповідними засобами індивідуального захисту.

8. Суб'єкт наземного обслуговування та користувач аеропорту (аеродрому) повинні погодити засоби забезпечення безпечної координації робіт при обслуговуванні оборотного рейсу з метою мінімізації ризиків пошкодження ПС, інших транспортних засобів на землі, травмування персоналу та недопущення дублювання тих самих процедур.

9. Суб'єкт наземного обслуговування повинен розробити та впровадити процедуру щодо забезпечення безпечної координації робіт при обслуговуванні оборотного рейсу, яка включає принаймні інформацію про:

1) принципи, яких необхідно дотримуватися;

2) дії персоналу чи автоматизованого пристрою;

3) осіб, відповідальних за виконання робіт;

4) завдання, пов'язані з провадженням діяльності;

5) врахування обсягу завдань на одну особу, який не ставить під загрозу безпеку діяльності;

6) ознайомлення задіяного персоналу з процедурою.

10. Процедура обслуговування оборотного рейсу розробляється відповідно до типу та обмеження ПС.

11. Суб'єкт наземного обслуговування повинен дотримуватися вимог щодо сповіщення служби аварійно-рятувального та протипожежного забезпечення відповідно до розробленого та впровадженого плану заходів на випадок аварійної обстановки на аеродромі (Аварійний план аеродрому).

12. Суб'єкт наземного обслуговування повинен розробити та впровадити процедуру для прибуття ПС з метою мінімізації ризиків пошкодження ПС та травмування персоналу під час прибуття ПС на МС.

13. Послуги з управління на пероні повинні відповідати встановленим вимогам Авіаційних правил України "Технічні вимоги та адміністративні процедури для сертифікації аеродромів", затверджених наказом Державної авіаційної служби України від 06 листопада 2017 року № 849, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 28 грудня 2017 року за № 1574/31442.

14. Суб'єкт наземного обслуговування повинен застосовувати процедури користувача аеропорту (аеродрому) для наступних видів діяльності, одразу після прибуття ПС. Якщо ці процедури не надаються користувачем аеропорту (аеродрому), суб'єкт наземного обслуговування повинен застосовувати власні експлуатаційні процедури, які повинні відповідати особливостям типу ПС:

1) встановлення упорних колодок та конусів безпеки;

2) огляд щодо відсутності пошкодження ПС після прибуття;

3) експлуатація дверей вантажного відсіку та панелей обслуговування;

4) експлуатація авіамостів та трапів для посадки/висадки пасажирів, за необхідності;

5) розміщення засобів перонної механізації, за необхідності.

15. Суб'єкт наземного обслуговування, який здійснює встановлення упорних колодок та конусів безпеки, при розробці процедури повинен врахувати заходи щодо запобігання будь-якого непередбаченого руху ПС під час перебування на землі.

16. Суб'єкт наземного обслуговування, який провадить діяльність завантаження/розвантаження ПС, повинен розробити процедуру, яка включає принаймні:

1) врахування конструктивних і експлуатаційних характеристик дверей та вантажних відсіків ПС;

2) врахування інструкцій із завантаження та будь-яких специфікацій та вимог щодо небезпечних вантажів та інших визначених категорій вантажів, пошти або багажу;

3) врахування інструкцій з розвантаження, виданими до прибуття ПС та забезпечення стійкості ПС під час розвантаження та висадки пасажирів;

4) належне закріплення вантажу, багажу та пошти з метою запобігання будь-якого переміщення під час польоту або пошкодження інших предметів у вантажному відсіку, ПС, пасажирів та ризик пошкодження ПС та персоналу після прибуття на МС.

17. Суб'єкт наземного обслуговування повинен контролювати завантаження/розвантаження ПС на пероні з метою:

1) контролю розвантаження та документування за необхідності відхилень від інструкцій із завантаження;

2) підтвердження розташування транзитного завантаження, стандартних засобів пакування та завантаження, яке перевозиться навалом, відповідно до інформації про транзитне завантаження, отриманої від аеродрому, на якому здійснювалось завантаження ПС і повідомлення про будь-які відхилення особі, відповідальній за центрування, та користувачу аеропорту (аеродрому);

3) підтвердження, що завантаження виконано, відповідно до інструкції з завантаження;

4) отримання особою, відповідальною за центрування, інформації про будь-які відхилення від запланованого завантаження чи будь-які визначені категорії вантажів, з надмірною вагою завантаження або нестандартні предмети, надані для завантаження, які ще не включені в інструкцію з завантаження;

5) передачі остаточних даних щодо завантаження, включно зі змінами в останню хвилину, особі, відповідальній за центрування.

18. Суб'єкт наземного обслуговування, який здійснює контроль за завантаженням/розвантаженням ПС, розрахунки центрування ПС та підготовку відповідних документів, повинен відповідати вимогам користувача аеропорту (аеродрому) та застосовувати прийнятні для користувача аеропорту (аеродрому) процедури.

19. Суб'єкт наземного обслуговування повинен забезпечити безпечне транспортування багажу з метою мінімізації ризику травмування персоналу і пошкодження багажу та будь-якого завантажувального обладнання чи транспортного засобу на всіх етапах.

20. Суб'єкт наземного обслуговування повинен визначити обов'язки та завдання, пов'язані з обробкою багажу, і призначити достатню кількість компетентного персоналу для їх виконання.

21. Суб'єкт наземного обслуговування під час сортування багажу повинен враховувати, але не обмежуватися, вимоги користувача аеропорту (аеродрому), систему сортування, що застосовується, та аеродромні засоби.

22. Суб'єкт наземного обслуговування повинен здійснювати завантаження багажу відповідно до інструкції з завантаження, наданих особою, відповідальною за центрування.

23. Суб'єкт наземного обслуговування перед завантаженням багажного відсіку повинен переконатися, що він порожній.

24. Суб'єкт наземного обслуговування перед завантаженням повинен перевірити стан стандартних засобів пакування на відповідність інструкціям виробника і переконатися, що вони порожні.

25. Суб'єкт наземного обслуговування повинен забезпечити передачу будь-яких змін, пов'язаних із завантаженням багажу, особі, відповідальній за центрування.

26. Суб'єкт наземного обслуговування після завершення розвантаження повинен забезпечити перевірку вантажного відсіку на повне розвантаження, наявність пошкоджень, справність підлогових замків, відсутність розливів.

27. Суб'єкт наземного обслуговування під час завантаження/розвантаження повинен використовувати засоби перонної механізації відповідно до типу ПС.

28. Суб'єкт наземного обслуговування повинен обробляти небезпечні вантажі відповідно до вимог додатка 18 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року та Технічних інструкцій з безпечного перевезення небезпечних вантажів повітрям Doc 9284 AN/905 ICAO.

29. Суб'єкт наземного обслуговування повинен розробити та впровадити процедуру обслуговування ПС перед вильотом з метою мінімізації ризиків травмування персоналу, пошкодження ПС та інших транспортних засобів під час вирулювання з МС.

30. Суб'єкт, що надає послуги з управління на пероні, відповідає за маневрування ПС з/до МС.

31. Суб'єкт наземного обслуговування повинен координувати відправлення ПС з іншими організаціями, залученими до цієї діяльності.

32. Суб'єкт наземного обслуговування повинен виконувати визначену користувачем аеропорту (аеродрому) процедуру буксирування. У разі її відсутності суб'єкт наземного обслуговування повинен розробити та впровадити процедуру буксирування, яка принаймні включає:

1) вимоги до під'єднання буксирувального тягача та водила;

2) вимоги до під'єднання безводильного тягача у разі буксирування без використання водила;

3) вимоги до підготовки ПС до буксирування;

4) дії персоналу у випадку втрати зв'язку з екіпажем під час буксирування.

33. Суб'єкт наземного обслуговування повинен застосовувати встановлені експлуатантом аеродрому процедури щодо управління діяльністю на пероні, які включають принаймні:

1) визначені маршрути, які будуть використовуватися під час буксирування ПС;

2) чіткі та зрозумілі вказівки;

3) позначення ПС під час буксирування відповідно до авіаційних правил України;

4) зв'язок і координація між суб'єктом наземного обслуговування, суб'єктом, що надає послуги з управління на пероні (за наявності) та службами обслуговування повітряного руху;

5) вимоги до буксирування ПС за несприятливих погодних умов.

34. Суб'єкт наземного обслуговування під час буксирування ПС повинен підтримувати зв'язок між льотним екіпажем, персоналом наземного обслуговування та особою, відповідальною за буксирування ПС, з метою забезпечення безпечної експлуатації ПС, безпеки пасажирів, персоналу та засобів перонної механізації.

35. Суб'єкт наземного обслуговування під час зв'язку між кабіною екіпажу та персоналом наземного обслуговування повинен використовувати фразеологію відповідно до вимог авіаційних правил України.

1. Суб'єкт наземного обслуговування повинен розробити та впровадити процедуру обслуговування повітряного судна з метою мінімізації ризику пошкодження ПС, травмування персоналу та пасажирів.

2. Суб'єкт наземного обслуговування повинен здійснювати обслуговування ПС відповідно до процедур користувача аеропорту (аеродрому). Якщо процедури не надані користувачем аеропорту (аеродрому), суб'єкт наземного обслуговування повинен застосовувати власні процедури, характерні для відповідного типу ПС.

3. Суб'єкт наземного обслуговування повинен розробити та впровадити процедуру заправки та/або зливу авіаційного палива з ПС, яка враховує наступні основні заходи безпеки:

1) дотримання зон заправки/зливу авіаційного палива, встановлених експлуатантом аеродрому відповідно до типу ПС та запобігання доступу пасажирів або сторонніх осіб в зони заправки;

2) тримання в чистоті дренажних отворів ПС під час заправки/зливу авіаційного палива;

3) заборона використання будь-яких портативних електронних пристроїв в зонах заправки/зливу авіаційного палива;

4) заборона застосування відкритого вогню, використання електричних або електронних пристроїв та іскронебезпечних інструментів в зонах заправки/зливу авіаційного палива;

5) заборона пуску/зупинки наземного джерела електроживлення під час заправки/зливу авіаційного палива;

6) забезпечення безперешкодного від'їзду паливозаправника від ПС для швидкого видалення засобів перонної механізації та персоналу у разі надзвичайної ситуації;

7) правильне розташування паливозаправника відносно крила ПС з метою запобігання пошкодження транспортного засобу під час просадки ПС під впливом ваги заправленого палива;

8) правильне з'єднання ПС та паливозаправної техніки з метою правильного застосування процедур заземлення;

9) негайне оповіщення особи, відповідальної за заправку ПС, у разі розливу палива та детальні інструкції щодо дій персоналу у разі розливу авіаційного палива;

10) розміщення засобів перонної механізації таким чином, щоб аварійні виходи були вільними від будь-яких перешкод для забезпечення швидкої евакуації пасажирів у разі посадки/висадки пасажирів або знаходження пасажирів на борту ПС під час заправки/зливу авіаційного палива;

11) забезпечення безперешкодного доступу до паливного гідранта та аварійної зупинки заправки;

12) припинення операцій із заправки/зливу авіаційного палива у разі грози на аеродромі або поблизу нього.

4. Суб'єкт наземного обслуговування повинен забезпечити відповідність якості палива державним та галузевим стандартам України.

5. Суб'єкт наземного обслуговування повинен використовувати лише схвалений для типу ПС тип та марку палива, відповідно до інструкцій користувача аеропорту (аеродрому), і не допускати заправку ПС не схваленим типом та маркою палива.

6. Суб'єкт наземного обслуговування повинен розробити або впровадити розроблену експлуатантом аеродрому процедуру заправки/зливу палива під час посадки або висадки пасажирів та з пасажирами на борту, яка повинна відповідати вимогам Авіаційних правил України "Технічні вимоги та адміністративні процедури щодо льотної експлуатації в цивільній авіації", затверджених наказом Державної авіаційної служби України від 05 липня 2018 року № 682, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2018 року за № 1109/32561 (далі - Авіаційні правила України "Технічні вимоги та адміністративні процедури щодо льотної експлуатації в цивільній авіації"), або процедурам експлуатанта аеродрому, якщо такі є.

7. Під час заправки/злиття палива в особливих умовах (при працюючому двигуні або обертанні несучих гвинтів, з пасажирами на борту та при посадці/висадці пасажирів) суб'єкт наземного обслуговування повинен враховувати:

1) інструкції виробника ПС, надані користувачем аеропорту (аеродрому);

2) спеціальні вимоги Авіаційних правил України "Технічні вимоги та адміністративні процедури щодо льотної експлуатації в цивільній авіації";

3) процедури експлуатанта аеродрому.

8. Суб'єкт наземного обслуговування повинен розробити спеціальні процедури заправки вертольотів і дотримуватися спеціальних процедур користувача аеропорту (аеродрому).

9. Вимоги щодо запобігання та гасіння пожежі на пероні та на МС ПС повинні дотримуватися постійно.

10. Суб'єкт наземного обслуговування, який здійснює забезпечення питною водою, повинен дотримуватися процедури користувача аеропорту (аеродрому). За відсутності процедури користувача аеропорту (аеродрому), суб'єкт наземного обслуговування повинен розробити та впровадити власну процедуру для забезпечення питною водою.

11. Суб'єкт наземного обслуговування, який здійснює водозабезпечення, повинен забезпечити наступне:

1) наявність обов'язкового захисного спорядження, а саме: рукавичок, окулярів, засобів захисту обличчя, спецодягу для персоналу;

2) наявність справних засобів перонної механізації, які використовуються для забезпечення питною водою та які пройшли ТО відповідно до встановленої програми ТО засобів перонної механізації.

12. Суб'єкт наземного обслуговування, який здійснює обслуговування санвузлів, повинен дотримуватися процедури користувача аеропорту (аеродрому). За відсутності процедури користувача аеропорту (аеродрому) суб'єкт наземного обслуговування повинен розробити і впровадити власну експлуатаційну процедуру для обслуговування санвузлів.

13. Суб'єкт наземного обслуговування, який здійснює обслуговування санвузлів, повинен забезпечити наступне:

1) наявність обов'язкового захисного спорядження, а саме: рукавичок, окулярів, засобів захисту обличчя, спецодягу для персоналу;

2) наявність справних засобів перонної механізації, які використовуються для обслуговування санвузлів та які пройшли ТО відповідно до встановленої програми ТО.

14. Суб'єкт наземного обслуговування, який здійснює зовнішню мийку ПС, повинен дотримуватися процедури користувача аеропорту (аеродрому). За відсутності процедури користувача аеропорту (аеродрому), суб'єкт наземного обслуговування повинен розробити і впровадити власну процедуру для зовнішньої мийки ПС.

15. Суб'єкт наземного обслуговування, який здійснює зовнішню мийку ПС, повинен забезпечити наступне:

1) наявність обов'язкового захисного спорядження, а саме: рукавичок, окулярів, засобів захисту обличчя, спецодягу для персоналу;

2) наявність справних засобів перонної механізації, які використовуються для зовнішньої мийки ПС та які пройшли ТО відповідно до встановленої програми ТО;

3) мінімізацію ризику поширення сторонніх предметів під час зовнішньої мийки ПС шляхом чітко визначених дій персоналу та його навчання.

16. Суб'єкт наземного обслуговування, який здійснює протикригову обробку ПС, повинен:

1) відповідати вимогам Авіаційних правил України "Технічні вимоги та адміністративні процедури щодо льотної експлуатації в цивільній авіації";

2) надавати послуги з протикригової обробки відповідно до програми та процедур користувача аеропорту (аеродрому). Якщо користувач аеропорту (аеродрому) не надав таку процедуру, суб'єкт наземного обслуговування повинен здійснювати протикригову обробку ПС відповідно до власних процедур для конкретного типу ПС, які відповідають вимогам Авіаційних правил України "Технічні вимоги та адміністративні процедури щодо льотної експлуатації в цивільній авіації";

3) дотримуватися Концепції чистого ПС для будь-якого ПС відповідно до вимог документа ICAO Doc 9640;

4) застосовувати стандарти SAE під час видалення та запобігання обледенінню;

5) забезпечити проходження навчання персоналу, який виконує операції з протикригової обробки, відповідно до стандартів SAE та мати компетентність виконувати операції з видалення та запобігання обледенінню;

6) співпрацювати з експлуатантом аеродрому та будь-якою відповідною організацією для можливості забезпечення відновлення та переробки протикригової рідини для захисту навколишнього середовища.

1. Суб'єкт наземного обслуговування, який здійснює наземне адміністрування, повинен дотримуватися процедур наземного обслуговування, встановлених користувачем аеропорту (аеродрому).

2. Суб'єкт наземного обслуговування, який здійснює наземне адміністрування, повинен забезпечити контроль за дотриманням графіків наземного обслуговування ПС.

3. Суб'єкт наземного обслуговування, який здійснює наземне адміністрування, повинен розробити та впровадити процедуру взаємодії з експлуатантом аеродрому та іншими суб'єктами наземного обслуговування, які надають послуги з наземного обслуговування користувачу аеропорту (аеродрому).

1. Суб'єкт наземного обслуговування, який використовує стандартні засоби пакування для транспортування багажу, вантажу та пошти, повинен забезпечити відповідність їх наступним вимогам:

1) стандартні засоби пакування справні та придатні для експлуатації. Непридатний для експлуатації стандартний засіб пакування повинен бути відповідним чином промаркований і вилучений з експлуатації;

2) стандартні засоби пакування об'єднуються відповідно до вимог відокремлення небезпечних вантажів;

3) багаж, вантаж та пошта упаковані в стандартні засоби пакування, належним чином закріплені з метою уникнення будь-яких переміщень під час обслуговування та транспортування по землі та в ПС;

4) стандартні засоби пакування повинні зберігатися в належних умовах, з метою запобігання будь-яких пошкоджень або погіршення експлуатаційного стану. Зберігання на землі не допускається;

5) стандартні засоби пакування мають бути належним чином закріплені під час сильного вітру;

6) стандартні засоби пакування слід транспортувати безпечним способом, з метою запобігання пошкодженню засобів пакування, багажу, вантажу та травмам персоналу або іншого обладнання.