Про затвердження Методів відбору зразків та лабораторних досліджень (випробувань) для визначення рівнів мікотоксинів у харчових продуктах для цілей державного контролю

Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин", пункту 23 Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV "Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею" Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 228-р, пункту 247 Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 року № 1106, пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методи відбору зразків та лабораторних досліджень (випробувань) для визначення рівнів мікотоксинів у харчових продуктах для цілей державного контролю, що додаються.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22 травня 2019 року № 264 "Про затвердження Методів відбору зразків для визначення максимально допустимих рівнів мікотоксинів у харчових продуктах для цілей державного контролю", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 червня 2019 року за № 608/33579.

3. Департаменту державної політики у сфері санітарних та фітосанітарних заходів і продовольчої безпеки забезпечити в установленому законодавством порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності через один місяць з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра аграрної політики та продовольства України згідно з розподілом обов’язків.

1. Ці Методи встановлюють:

процедури, за якими відбираються зразки харчових продуктів для лабораторних досліджень (випробувань) на вміст мікотоксинів;

процедури, за якими відбувається підготовка зразків та методи лабораторних досліджень (випробувань), що використовуються для державного контролю рівнів мікотоксинів у харчових продуктах.

2. У цих Методах терміни вживаються у таких значеннях:

1) відновлення (Rec, %) - відсоток, отриманий за допомогою наступної формули

2) відносне стандартне відхилення відтворюваності (RSDR, %) - відносне стандартне відхилення, розраховане на основі результатів, отриманих в умовах відтворюваності (міжлабораторна точність), тобто той самий матеріал аналізується різними лабораторіями. RSDR може бути отримано, зокрема, на основі спільних досліджень і професійного тестування;

3) відносне стандартне відхилення внутрішньолабораторної відтворюваності (RSDwR, %) - відносне стандартне відхилення, розраховане на основі результатів, отриманих в умовах внутрішньолабораторної відтворюваності (проміжна точність), а саме використання того самого методу на тому самому матеріалі зразка в одній лабораторії, але в різні дні (протягом довшого проміжку часу), може включати інші умови, такі як залучення різних операторів та/або різних (еквівалентних) приладів;

4) відносне стандартне відхилення повторюваності (RSDr, %) - відносне стандартне відхилення, розраховане на основі результатів, отриманих в умовах повторюваності (точність повторюваності), а саме використання того самого методу на тому самому матеріалі зразка в одній лабораторії тим же оператором, з тим самим приладом, протягом короткого проміжку часу (1 день або 1 послідовність);

5) граничне значення - відповідь, сигнал або концентрація, отримані за допомогою методу скринінгу, вище якого зразок класифікується як "підозрілий". Граничне значення визначається під час валідації та враховує мінливість вимірювання;

6) зразок, про який відомо, що він вільний - зразок, у якому кількість аналіту не перевищує 1/5 скринінгової цільової концентрації (STC). Якщо рівень можна кількісно визначити за допомогою підтверджувального методу, цей рівень слід брати до уваги для оцінки валідації;

7) зміщення - різниця між виміряним значенням і еталонною концентрацією;

8) лабораторний зразок - репрезентативна частина або кількість об’єднаного зразка, призначена для лабораторного дослідження (випробування);

9) метод скринінгу - метод, що використовується для відбору тих зразків з рівнями мікотоксинів, які перевищують STC, із заданою достовірністю;

10) межа кількісного визначення (LOQ) - найнижчий вміст аналіту, який можна виміряти з достатньою статистичною точністю. У цих Методах це означає найнижчий успішно валідований рівень: найнижча перевірена концентрація аналіту в матеріалі зразка, для якого було продемонстровано відповідність критеріям відновлення, точності та ідентифікації;

11) негативний зразок - зразок, вміст мікотоксинів у якому становить <STC з достовірністю 95% (тобто існує 5% ймовірність того, що зразки будуть неправильно повідомлені як негативні);

12) негативний контрольний зразок (порожня матриця) - зразок, про який відомо, що він вільний від мікотоксину, який потрібно перевірити шляхом попереднього визначення з використанням підтверджуючого методу достатньої чутливості або іншим методом. Якщо такий зразок отримати неможливо, можна використовувати матеріал із найнижчим доступним рівнем, якщо цей рівень дозволяє зробити висновок, що метод скринінгу підходить для цієї мети;

13) об’єднаний зразок - комбінована загальна кількість усіх точкових зразків, відібраних із партії або частини партії;

14) партія - ідентифікована кількість харчового продукту, доставленого одночасно та визначеного як такий, що має загальні характеристики - походження, сорт, тип упаковки, пакувальник, вантажовідправник або маркування;

15) підозрілий зразок (позитивний скринінг) - зразок, що перевищує граничне значення і може містити мікотоксин на рівні, вищому за STC;

16) підтверджуючі методи - методи, які надають повну або додаткову інформацію, що дозволяє ідентифікувати та однозначно кількісно визначити мікотоксин на рівні інтересу;

17) позитивний контрольний зразок - зразок, що містить мікотоксин у STC, такий як сертифікований еталонний матеріал, матеріал з відомим вмістом (наприклад, досліджуваний матеріал для професійного тестування) або іншим чином достатньо охарактеризований підтверджуючим методом. За відсутності таких зразків можна використовувати суміш зразків із різними рівнями забруднення або зразок із додаванням, підготовлений у лабораторії та достатньо охарактеризований, за умови, що можна довести підтвердження рівня забруднення;

18) скринінгова цільова концентрація (STC) - концентрація, визначена для виявлення мікотоксину в зразку. Якщо метою є перевірка відповідності нормативним обмеженням, STC дорівнює застосовному максимально допустимому рівню (ML). Для інших цілей або якщо максимально допустимий рівень не встановлено, STC попередньо визначається лабораторією;

19) точковий зразок - певна кількість матеріалу, відібраного з одного місця партії або частини партії;

20) хибно негативний зразок - зразок, вміст мікотоксинів у якому становить >STC, але він був ідентифікований як негативний;

21) хибно підозрілий зразок - негативний зразок, який ідентифіковано як підозрілий;

22) частина зразка - кількість матеріалу, відібраного із об’єднаного зразка для контролю склероцій ріжків шляхом візуального дослідження;

23) частина партії - фізично відокремлена та ідентифікована частина визначеної партії, щодо якої застосовується відповідний метод відбору зразків.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин".

3. Ці Методи є обов’язковими для:

державних ветеринарних інспекторів, державних інспекторів компетентного органу;

уповноважених лабораторій;

операторів ринку.

4. Відбір зразків для визначення рівнів мікотоксинів у харчових продуктах для цілей державного контролю здійснюється відповідно до методів, викладених у розділі II цих Методів.

У випадку харчового продукту, який не може бути віднесений до категорії харчових продуктів, для яких процедура відбору зразків встановлена в розділі II цих Методів, процедура відбору зразків визначається з урахуванням розміру часток цього харчового продукту або схожості цього харчового продукту з продуктом, який може бути віднесений до однієї з категорій харчових продуктів, перелічених у розділі II цих Методів.

У випадку харчового продукту, який не може бути віднесений до жодної категорії харчових продуктів, перелічених у розділі II цих Методів, і за умови, що є докази того, що мікотоксин рівномірно розподілений у такому харчовому продукті, зразки харчових продуктів повинні бути відібрані за допомогою процедури відбору зразків, викладеної в Методах відбору зразків для визначення максимально допустимих рівнів певних забруднюючих речовин у харчових продуктах для цілей державного контролю, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 червня 2018 року № 288, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 11 вересня 2018 року за № 1039/32491.

5. Підготовка зразків та методи лабораторних досліджень (випробувань), що використовуються для державного контролю рівнів мікотоксинів у харчових продуктах, повинні відповідати критеріям, викладеним у розділі III цих Методів.

1. Відбір зразків здійснюється державними ветеринарними інспекторами / державними інспекторами компетентного органу з урахуванням вимог Порядку відбору зразків та їх перевезення (пересилання) до уповноважених лабораторій для цілей державного контролю, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11 жовтня 2018 року № 490, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26 грудня 2018 року за № 1464/32916, та засвідчується актом відбору зразків.

2. Від кожної партії, що підлягає дослідженню, зразки відбираються окремо. Відповідно до положень щодо відбору конкретних зразків для різних видів мікотоксинів, великі партії повинні бути розділені на частини партії, від яких зразки відбираються окремо.

3. Під час відбору та підготовки зразків необхідно вживати заходів для запобігання будь-яким змінам, що можуть:

вплинути на вміст мікотоксину та негативно позначитись на результатах лабораторних досліджень (випробувань);

зробити об’єднані зразки нерепрезентативними;

вплинути на безпечність харчових продуктів партій, від яких відбираються зразки.

Також необхідно вживати всіх заходів для забезпечення безпеки осіб, які відбирають зразки.

4. Відбір точкових зразків здійснюється з різних місць, розподілених максимально рівномірно по всій партії або частині партії, крім випадків, коли це неможливо з певних причин. Про причини відхилення від цієї процедури відбору зразків зазначається в акті відбору зразків.

5. Об’єднаний зразок утворюється шляхом об’єднання точкових зразків.

6. Однорідний (гомогенізований) об’єднаний зразок розділяється на два лабораторні зразки (крім випадків, коли це не можна здійснити через недостатню кількість відповідного матеріалу або внаслідок того, що харчові продукти є швидкопсувними), один з яких направляється для проведення основного лабораторного дослідження (випробування), а другий вручається оператору ринку і зберігається ним на випадок проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування).

7. Кожен зразок повинен бути поміщений у чистий, інертний контейнер, що забезпечує належний захист від забруднення (контамінації), впливу на склад зразка та пошкодження під час транспортування. Потрібно забезпечити усі необхідні умови та запобіжні заходи для унеможливлення змін у складі зразка під час його зберігання та/або транспортування.

8. Кожен зразок, відібраний для здійснення державного контролю, повинен бути опломбований (опечатаний) у місці відбору та ідентифікований відповідно до вимог законодавства.

Відбір зразків засвідчується актом відбору зразків, що дозволяє однозначно ідентифікувати кожну партію, містить дату та місце відбору, а також іншу додаткову інформацію та складається за формою, встановленою законодавством.

9. Метод відбору зразків може бути застосований для різних видів харчових продуктів, у тому числі тих, що реалізуються насипом, у контейнерах або в індивідуальній упаковці, наприклад, у мішках, пакетах, роздрібній/індивідуальній упаковці або в будь-якій іншій формі.

Без шкоди для положень щодо відбору конкретних зразків, викладених в інших главах цього розділу, як керівництво для розрахунку частоти відбору зразків з партій, що надходять на ринок в індивідуальній упаковці, наприклад, мішках, пакетах, роздрібній/індивідуальній упаковці, використовується формула:

10. За винятком харчових продуктів, які відносяться до категорій дієтичні добавки, пилок та харчові продукти з пилку (глава 13 цього розділу), сушені трави, трав’яні настої (сухий продукт), чаї (сухий продукт) і порошкоподібні спеції (глава 14 цього розділу), при відборі зразків харчових продуктів, які мають великий об’єм порівняно з їх масою (тобто об’єм (дм-3) / маса (кг) > 5), вимоги до маси можна замінити еквівалентною вимогою до об’єму (тобто 1 кг замінюється на 1 дм-3).

11. Визначення відповідності (оцінка) партії або частин партії за результатами лабораторних досліджень (випробувань) проводиться так:

партія або частини партії відповідають встановленим вимогам законодавства, якщо результат лабораторного дослідження (випробування) лабораторного зразка не перевищує максимально допустимого рівня мікотоксинів з урахуванням коефіцієнта відновлення та невизначеності вимірювання, які зазначає лабораторія, що провела дослідження (випробування), в експертному висновку (протоколі, звіті або іншому аналогічному документі);

партія або частини партії не відповідають встановленим вимогам законодавства, якщо результат лабораторного дослідження (випробування) лабораторного зразка перевищує максимально допустимий рівень мікотоксинів з урахуванням коефіцієнта відновлення та невизначеності вимірювання, які зазначає лабораторія, що провела дослідження (випробування), в експертному висновку (протоколі, звіті або іншому аналогічному документі). Це відбувається, коли результат дослідження (випробування) (скоригований на коефіцієнт відновлення, де це застосовно) мінус розширена невизначеність вимірювання, отримана в результаті дослідження (випробування), перевищує максимально допустимий рівень.

1. Поділ партій зерна, насіння олійних культур, крім арахісу, зернових продуктів і продуктів з насіння олійних культур, крім продуктів з арахісу, на частини партії наведено у додатку 1 до цих Методів.

2. Кількість точкових зразків, що відбираються від партії або частини партії зерна, насіння олійних культур, крім арахісу, зернових продуктів і продуктів з насіння олійних культур, крім продуктів з арахісу, наведено у додатку 2 до цих Методів.

3. Маса точкового зразка повинна становити приблизно 100 г (100 г ± 20%), якщо в цій главі не визначено інше, а також за винятком насіння олійних культур або зерен злакових культур, де 1 000 насінин/зерен мають масу менше ніж 10 г (дрібнозернисті олійні або зернові культури). Для таких дрібнозернистих олійних або зернових культур точковий зразок повинен становити приблизно 25 г.

4. У випадку партій у роздрібних/індивідуальних упаковках маса точкового зразка залежить від маси роздрібної/індивідуальної упаковки.

Якщо маса окремої роздрібної/індивідуальної упаковки перевищує 100 г (або 25 г у випадку дрібнозернистих олійних або зернових культур), це призведе до того, що маса об’єднаного зразка буде більше, ніж зазначено у додатках 1 та 2 до цих Методів. Якщо маса однієї роздрібної/індивідуальної упаковки набагато більше (тобто більш ніж удвічі) ніж 100 г (або 25 г у випадку дрібнозернистих олійних або зернових культур), 100 г (або 25 г у випадку дрібнозернистих олійних або зернових культур) відбирають з кожної роздрібної/індивідуальної упаковки як точковий зразок. Це можна зробити під час відбору зразка або в лабораторії.

Якщо використання такого методу відбору зразків призведе до неприйнятних для оператора ринку наслідків комерційного характеру через порушення цілісності партії (у зв’язку з особливостями виду упаковки, способу транспортування тощо), допускається використання альтернативного методу відбору зразків за умови, що він забезпечує достатню репрезентативність об’єднаного зразка партії, з якої здійснюється відбір зразків, і детально описаний в акті відбору зразків. Наприклад, якщо цінний харчовий продукт реалізовується в роздрібній/індивідуальній упаковці по 500 г або 1 кг, об’єднаний зразок можна отримати шляхом об’єднання кількох точкових зразків за кількістю менших, ніж зазначено в додатках 1, 2 до цих Методів, за умови, що маса об’єднаного зразка дорівнюватиме необхідній масі об’єднаного зразка, зазначеній у додатках 1, 2 до цих Методів.

Якщо маса роздрібної/індивідуальної упаковки становить менше ніж 100 г (або 25 г у випадку дрібнозернистих олійних або зернових культур), і якщо різниця не дуже велика (тобто не менше половини від 100 г або 25 г), одну роздрібну/індивідуальну упаковку слід розглядати як один точковий зразок, у результаті чого об’єднаний зразок має меншу масу, ніж необхідна маса, зазначена у додатках 1, 2 до цих Методів. Якщо маса роздрібної/індивідуальної упаковки значно менше (більш ніж удвічі) ніж 100 г (або 25 г у випадку дрібнозернистих олійних або зернових культур), один точковий зразок складається з двох або більше роздрібних/індивідуальних упаковок, маса яких має бути максимально наближеною до 100 г (або 25 г у випадку дрібнозернистих олійних або зернових культур).

5. Партії, маса яких більше або дорівнює 50 т, поділяються на частини партії (за умови, що частину партії можна відокремити фізично) відповідно до додатка 1 до цих Методів.

Враховуючи, що маса партії не завжди є кратною масі частини партії, маса частини партії може перевищувати показники, зазначені у додатку 1 до цих Методів, максимум на 20%. Якщо партію не можна фізично поділити на частини партії, з такої партії відбирається щонайменше 100 точкових зразків. Для партій більше ніж 500 т кількість точкових зразків визначається відповідно до пункту 5 глави 15 цього розділу.

Від кожної частини партії зразки відбирають окремо.

Кількість точкових зразків має бути 100, а маса об’єднаного зразка дорівнювати 10 кг (або 2,5 кг у випадку дрібнозернистих олійних або зернових культур).

Якщо використання такого методу відбору зразків призводить до неприйнятних для оператора ринку наслідків комерційного характеру через порушення цілісності партії (у зв’язку з особливостями виду упаковки, способу транспортування тощо), допускається використання альтернативного методу відбору зразків за умови, що він забезпечує достатню репрезентативність об’єднаного зразка партії, з якої здійснюється відбір зразків, і детально описаний в акті відбору зразків. Альтернативний метод відбору зразків також може бути застосований у випадках, коли застосування вищевказаного методу відбору зразків практично неможливо. Наприклад, великі партії зерна, що зберігаються на складах або в баштах, силосах. Відбір зразків таких партій здійснюється відповідно до положень, визначених у главі 15 цього розділу.

6. Для партій менше ніж 50 т кількість точкових зразків має бути від 10 до 100, залежно від маси партії, а маса об’єднаного зразка - від 1 до 10 кг (або від 0,25 кг до 2,5 кг у випадку дрібнозернистих олійних або зернових культур). Для дуже малих партій (менше або дорівнює 0,5 т) може відбиратись менша кількість точкових зразків, але об’єднаний зразок, який є сумою всіх точкових зразків, також повинен мати масу не менше 1 кг (або 0,25 кг у випадку дрібнозернистих олійних або зернових культур), а для визначення склероціїв ріжків - не менше 1 кг.

7. Якщо на стадії роздрібної торгівлі не можна здійснити відбору зразків відповідно до положень, визначених у цій главі, застосовується альтернативний метод відбору зразків за умови, що він забезпечує достатню репрезентативність об’єднаного зразка партії, з якої здійснюється відбір зразків, і детально описаний в акті відбору зразків. У будь-якому разі маса об’єднаного зразка має становити щонайменше 1 кг (якщо частка точкового зразка під час відбору є настільки малою, що неможливо отримати об’єднаний зразок масою 1 кг, загальна маса об’єднаного зразка може бути меншою ніж 1 кг).

8. Для контролю на наявність склероцію ріжків від об’єднаного зразка відбирають дві частини зразка масою не менше 0,5 кг для дослідження. Досліджується одна частина зразка. Якщо результат частини зразка дорівнює або нижчий за 50% (аналітичний поріг) від максимально допустимого рівня, зразок відповідає максимально допустимому рівню. Якщо результат перевищує 50% від максимально допустимого рівня, необхідно перевірити іншу частину зразка, а для перевірки відповідності максимально допустимому рівню використовується середнє значення результатів двох частин зразка. Отримуються наступні результати:

прийнятність - якщо перша частина зразка містить менше ніж 50% від максимально допустимого рівня склероцію ріжків або якщо середнє значення результатів двох частин зразка відповідає максимально допустимому рівню;

відхилення - якщо середнє значення результатів двох частин зразка перевищує максимально допустимий рівень.

9. Визначення відповідності (оцінка) партії або частин партії за результатами лабораторних досліджень (випробувань) проводиться відповідно до пункту 11 глави 1 цього розділу.

1. Поділ партій сухофруктів та харчових продуктів з них, крім сушеного інжиру, на частини партії наведено у додатку 3 до цих Методів.

2. Кількість точкових зразків, що відбираються від партії або частини партії сухофруктів та харчових продуктів з них, крім сушеного інжиру, наведено у додатку 4 до цих Методів.

3. Маса точкового зразка повинна становити приблизно 100 г (100 г ± 20%), якщо в цій главі не визначено інше.

4. У випадку партій у роздрібних/індивідуальних упаковках маса точкового зразка залежить від маси роздрібної/індивідуальної упаковки.

Якщо маса окремої роздрібної/індивідуальної упаковки перевищує 100 г, це призведе до того, що маса об’єднаного зразка буде більше, ніж зазначено у додатках 3 та 4 до цих Методів. Якщо маса однієї роздрібної/індивідуальної упаковки набагато більше (тобто більш ніж удвічі) ніж 100 г, тоді 100 г відбирають з кожної роздрібної/індивідуальної упаковки як точковий зразок. Це можна зробити під час відбору зразка або в лабораторії.

Якщо використання такого методу відбору зразків призведе до неприйнятних для оператора ринку наслідків комерційного характеру через порушення цілісності партії (у зв’язку з особливостями виду упаковки, способу транспортування тощо), допускається використання альтернативного методу відбору зразків за умови, що він забезпечує достатню репрезентативність об’єднаного зразка партії, з якої здійснюється відбір зразків, і детально описаний в акті відбору зразків. Наприклад, якщо цінний харчовий продукт реалізовується в роздрібній/індивідуальній упаковці по 500 г або 1 кг, об’єднаний зразок можна отримати шляхом об’єднання кількох точкових зразків за кількістю менших, ніж зазначено в додатках 3 та 4 до цих Методів, за умови, що маса об’єднаного зразка дорівнюватиме необхідній масі об’єднаного зразка, зазначеній у додатках 3 та 4 до цих Методів.

Якщо маса роздрібної/індивідуальної упаковки становить менше ніж 100 г, і якщо різниця не дуже велика (тобто не менше половини від 100 г), одну роздрібну/індивідуальну упаковку слід розглядати як один точковий зразок, у результаті чого об’єднаний зразок має меншу масу, ніж необхідна маса, зазначена у додатках 3 та 4 до цих Методів. Якщо маса роздрібної/індивідуальної упаковки значно менше (більш ніж удвічі) ніж 100 г, один точковий зразок складається з двох або більше роздрібних/індивідуальних упаковок, маса яких має бути максимально наближеною до 100 г.

5. Партії, маса яких більше або дорівнює 15 т, поділяються на частини партії (за умови, що частину партії можна відокремити фізично) відповідно до додатка 3 до цих Методів.

Враховуючи, що маса партії не завжди є кратною масі частини партії, маса частини партії може перевищувати показники, зазначені у додатку 3 до цих Методів, максимум на 20%.

Від кожної частини партії зразки відбирають окремо.

Кількість точкових зразків має бути 100, а маса об’єднаного зразка дорівнювати 10 кг.

Якщо використання такого методу відбору зразків призводить до неприйнятних для оператора ринку наслідків комерційного характеру через порушення цілісності партії (у зв’язку з особливостями виду упаковки, способу транспортування тощо), допускається використання альтернативного методу відбору зразків за умови, що він забезпечує достатню репрезентативність об’єднаного зразка партії, з якої здійснюється відбір зразків, і детально описаний в акті відбору зразків.

6. Для партій менше ніж 15 т кількість точкових зразків має бути від 10 до 100, залежно від маси партії, а маса об’єднаного зразка - від 1 до 10 кг.

7. Якщо на стадії роздрібної торгівлі не можна здійснити відбору зразків відповідно до положень, визначених у цій главі, застосовується альтернативний метод відбору зразків за умови, що він забезпечує достатню репрезентативність об’єднаного зразка партії, з якої здійснюється відбір зразків, і детально описаний в акті відбору зразків. У будь-якому разі маса об’єднаного зразка має становити щонайменше 1 кг (якщо частка точкового зразка під час відбору є настільки малою, що неможливо отримати об’єднаний зразок масою 1 кг, загальна маса об’єднаного зразка може бути меншою ніж 1 кг).

8. Спеціальні вимоги до відбору зразків для сухофруктів та харчових продуктів з них, крім сушеного інжиру, які реалізуються у вакуумній упаковці:

1) від партій, маса яких більше або дорівнює 15 т, відбирають щонайменше 25 точкових зразків, а маса об’єднаного зразка становить 10 кг;

2) від партій, маса яких менше ніж 15 т, відбирають 25% від кількості точкових зразків, зазначених у додатку 4 до цих Методів, маса об’єднаного зразка відповідатиме масі партії, від якої відбирають зразки, як зазначено в додатку 4 до цих Методів.

9. Визначення відповідності (оцінка) партії або частин партії за результатами лабораторних досліджень (випробувань) проводиться відповідно до пункту 11 глави 1 цього розділу.

1. Поділ партій сушеного інжиру на частини партії наведено в додатку 5 до цих Методів.

2. Кількість точкових зразків, що відбираються від партії або частини партії сушеного інжиру, наведено у додатку 6 до цих Методів.

3. Кількість точкових зразків, що відбираються від партій (менше ніж 50 тонн) сушеного інжиру, наведено у додатку 7 до цих Методів.

4. Маса точкового зразка повинна становити приблизно 300 г (300 г ± 20%), якщо в цій главі не визначено інше.

5. У випадку партій у роздрібних/індивідуальних упаковках маса точкового зразка залежить від маси роздрібної/індивідуальної упаковки.

Якщо маса окремої роздрібної/індивідуальної упаковки перевищує 300 г, це призведе до того, що маса об’єднаного зразка буде більше, ніж зазначено у додатках 5-7 до цих Методів. Якщо маса однієї роздрібної/індивідуальної упаковки набагато більше (тобто більш ніж удвічі) ніж 300 г, тоді 300 г відбирають з кожної роздрібної/індивідуальної упаковки як точковий зразок. Це можна зробити під час відбору зразка або в лабораторії.

Якщо використання такого методу відбору зразків призведе до неприйнятних для оператора ринку наслідків комерційного характеру через порушення цілісності партії (у зв’язку з особливостями виду упаковки, способу транспортування тощо), допускається використання альтернативного методу відбору зразків за умови, що він забезпечує достатню репрезентативність об’єднаного зразка партії, з якої здійснюється відбір зразків, і детально описаний в акті відбору зразків. Наприклад, якщо цінний харчовий продукт реалізовується в роздрібній/індивідуальній упаковці по 500 г або 1 кг, об’єднаний зразок можна отримати шляхом об’єднання кількох точкових зразків за кількістю менших, ніж зазначено в додатках 5-7 до цих Методів, за умови, що маса об’єднаного зразка дорівнюватиме необхідній масі об’єднаного зразка, зазначеній у додатках 5-7 до цих Методів.

Якщо маса роздрібної/індивідуальної упаковки становить менше ніж 300 г, і якщо різниця не дуже велика (тобто не менше половини від 300 г), одну роздрібну/індивідуальну упаковку слід розглядати як один точковий зразок, у результаті чого об’єднаний зразок має меншу масу, ніж необхідна маса, зазначена у додатках 5-7 до цих Методів. Якщо маса роздрібної/індивідуальної упаковки значно менше (більш ніж удвічі) ніж 300 г, один точковий зразок складається з двох або більше роздрібних/індивідуальних упаковок, маса яких має бути максимально наближеною до 300 г.

6. Партії, маса яких більше або дорівнює 15 т, поділяються на частини партії (за умови, що частину партії можна відокремити фізично) відповідно до додатка 5 до цих Методів.

Враховуючи, що маса партії не завжди є кратною масі частини партії, маса частини партії може перевищувати показники, зазначені у додатку 5 до цих Методів, максимум на 20%.

Від кожної частини партії зразки відбирають окремо.

Кількість точкових зразків має бути 100.

Маса об’єднаного зразка має дорівнювати 30 кг. Об’єднаний зразок перед подрібненням необхідно змішати й розділити на три рівні лабораторні зразки по 10 кг (таке розділення на три лабораторні зразки не є обов’язковим у випадку сушеного інжиру, що підлягає подальшому сортуванню або іншому способу фізичної обробки, та за наявності обладнання, на якому можна гомогенізувати зразок масою 30 кг).

Кожний окремий зразок масою 10 кг, призначений для лабораторних досліджень, потрібно ретельно подрібнити та перемішати для досягнення повної гомогенності відповідно до положень, зазначених у розділі III цих Методів.

Якщо використання такого методу відбору зразків призводить до неприйнятних для оператора ринку наслідків комерційного характеру через порушення цілісності партії (у зв’язку з особливостями виду упаковки, способу транспортування тощо), допускається використання альтернативного методу відбору зразків за умови, що він забезпечує достатню репрезентативність об’єднаного зразка партії, з якої здійснюється відбір зразків, і детально описаний в акті відбору зразків.

7. Для партій менше ніж 15 т кількість точкових зразків має бути від 10 до 100, залежно від маси партії.

Маса об’єднаного зразка менше або дорівнює 30 кг. Зразок перед подрібненням потрібно змішати і розділити на два або три рівні лабораторні зразки масою меншою або яка дорівнює 10 кг (таке розділення на два або три лабораторні зразки не є обов’язковим у випадку сушеного інжиру, що підлягає подальшому сортуванню або іншому способу фізичної обробки, та за наявності обладнання, на якому можна гомогенізувати зразок масою 30 кг).

Якщо маса об’єднаного зразка менше ніж 30 кг, об’єднаний зразок потрібно розділити на лабораторні зразки відповідно до таких вимог:

менше ніж 12 кг - немає розділення на лабораторні зразки;

більше або дорівнює 12 кг та менше ніж 24 кг - розділення на два лабораторні зразки;

більше або дорівнює 24 кг - розділення на три лабораторні зразки.

Кожний окремий зразок, призначений для лабораторних досліджень, потрібно ретельно подрібнити та перемішати для досягнення повної гомогенності відповідно до положень, зазначених у розділі III цих Методів.

Якщо використання такого методу відбору зразків призводить до неприйнятних для оператора ринку наслідків комерційного характеру через порушення цілісності партії (у зв’язку з особливостями виду упаковки, способу транспортування тощо), допускається використання альтернативного методу відбору зразків за умови, що він забезпечує достатню репрезентативність об’єднаного зразка партії, з якої здійснюється відбір зразків, і детально описаний в акті відбору зразків.

8. Під час відбору зразків оброблених або перероблених харчових продуктів із сушеного інжиру з дуже малим(ою) розміром (масою) часток (однорідний розподіл забруднення мікотоксинами) потрібно дотримуватися таких вимог:

у багатьох випадках партії інжирової пасти не мають однорідного розподілу забруднення мікотоксинами, тому у випадку інжирової пасти слід застосовувати метод відбору зразків, як для сушеного інжиру;

кількість точкових зразків має бути 100. Для партій менше ніж 50 т кількість точкових зразків має бути від 10 до 100, залежно від маси партії, відповідно до додатка 7 до цих Методів;

маса точкових зразків повинна становити приблизно 100 г (100 г ± 20%). У випадку партій у роздрібних/індивідуальних упаковках маса точкового зразка залежить від маси роздрібної/індивідуальної упаковки;

об’єднаний зразок має бути ретельно перемішаний (однорідний) та становити від 1 до 10 кг.

9. Під час відбору зразків інших оброблених або перероблених харчових продуктів із сушеного інжиру та композитних харчових продуктів із великим(ою) розміром (масою) часток (гетерогенний розподіл забруднення мікотоксинами) потрібно дотримуватися вимог, зазначених у пунктах 3, 4, 6, 7 цієї глави.

10. Якщо на стадії роздрібної торгівлі не можна здійснити відбору зразків відповідно до положень, визначених у цій главі, застосовується альтернативний метод відбору зразків, за умови, що він забезпечує достатню репрезентативність об’єднаного зразка партії, з якої здійснюється відбір зразків, і детально описаний в акті відбору зразків. У будь-якому разі маса об’єднаного зразка має становити не менше ніж 1 кг (якщо частка точкового зразка під час відбору є настільки малою, що неможливо отримати об’єднаний зразок масою 1 кг, загальна маса об’єднаного зразка може бути меншою ніж 1 кг).

11. До відбору зразків для сушеного інжиру, оброблених або перероблених харчових продуктів із сушеного інжиру, які реалізуються у вакуумній упаковці, застосовуються такі вимоги:

1) від партій сушеного інжиру, маса яких більше або дорівнює 15 т, відбирають щонайменше 50 точкових зразків, маса об’єднаного зразка становитиме 30 кг;

від партій менше ніж 15 т відбирають 50 відсотків від кількості точкових зразків, зазначених у додатку 6 до цих Методів, маса об’єднаного зразка відповідатиме масі партії, від якої відбиралися зразки;

2) від партій оброблених або перероблених харчових продуктів із сушеного інжиру з малим розміром часток, маса яких більше або дорівнює 50 т, відбирають не менше ніж 25 точкових зразків, об’єднаний зразок становитиме 10 кг;

від партій менше ніж 50 т відбирають 25 відсотків від кількості точкових зразків, зазначених у додатку 7 до цих Методів, маса об’єднаного зразка відповідатиме масі партії, від якої відбиралися зразки, як зазначено в додатку 7 до цих Методів.

12. Для сушеного інжиру визначення відповідності (оцінка) партії або частин партії за результатами лабораторних досліджень (випробувань) проводиться так:

партія або частини партії відповідають встановленим вимогам законодавства, якщо результат лабораторного дослідження (випробування) жодного лабораторного зразка не перевищує максимально допустимого рівня мікотоксинів з урахуванням коефіцієнта відновлення і невизначеності вимірювання, які зазначає лабораторія, що провела дослідження (випробування), в експертному висновку (протоколі, звіті або іншому аналогічному документі);

партія або частини партії не відповідають встановленим вимогам законодавства, якщо результат лабораторного дослідження (випробування) одного або кількох лабораторних зразків перевищує максимально допустимий рівень мікотоксинів з урахуванням коефіцієнта відновлення та невизначеності вимірювання, які зазначає лабораторія, що провела дослідження (випробування), в експертному висновку (протоколі, звіті або іншому аналогічному документі). Це відбувається, коли результат дослідження (випробування) (скоригований на коефіцієнт відновлення, де це застосовно) мінус розширена невизначеність вимірювання, отримана в результаті дослідження (випробування), перевищує максимально допустимий рівень.

13. У випадках, коли маса об’єднаного зразка менше або дорівнює 12 кг:

партія або частини партії відповідають встановленим вимогам законодавства, якщо результат лабораторного дослідження (випробування) лабораторного зразка не перевищує максимально допустимого рівня мікотоксинів з урахуванням коефіцієнта відновлення і невизначеності вимірювання, які зазначає лабораторія, що провела дослідження (випробування), в експертному висновку (протоколі, звіті або іншому аналогічному документі);

партія або частини партії не відповідають встановленим вимогам законодавства, якщо результат лабораторного дослідження (випробування) лабораторного зразка перевищує максимально допустимий рівень мікотоксинів з урахуванням коефіцієнта відновлення і невизначеності вимірювання, які зазначає лабораторія, що провела дослідження (випробування), в експертному висновку (протоколі, звіті або іншому аналогічному документі). Це відбувається, коли результат дослідження (випробування) (скоригований на коефіцієнт відновлення, де це застосовно) мінус розширена невизначеність вимірювання, отримана в результаті дослідження (випробування), перевищує максимально допустимий рівень.

1. Метод відбору зразків, встановлений цією главою, застосовується для визначення рівнів мікотоксинів у арахісі, абрикосових кісточках, горіхах, сушених спеціях з великим розміром часток та харчових продуктах з них для цілей державного контролю. Цей метод відбору зразків також можна застосовувати для цілей державного контролю рівня мікотоксинів у спеціях із відносно великим розміром часток (розмір часток, порівнянний з арахісом або більший, наприклад, таких як мускатний горіх).

2. Поділ партій арахісу, абрикосових кісточок, горіхів, сушених спецій з великим розміром часток на частини партії наведено у додатку 8 до цих Методів.

3. Кількість точкових зразків, що відбираються від партій (менше ніж 15 т) арахісу, абрикосових кісточок, горіхів, сушених спецій з великим розміром часток та харчових продуктів з них, наведено у додатку 9 до цих Методів.

4. Кількість точкових зразків, що відбираються від партій (менше ніж 50 т) арахісу, абрикосових кісточок, горіхів, сушених спецій з великим розміром часток та харчових продуктів з них, наведено у додатку 10 до цих Методів.

5. Маса точкового зразка повинна становити приблизно 200 г (200 г ± 20%), якщо в цій главі не визначено інше.

6. У випадку партій у роздрібних/індивідуальних упаковках маса точкового зразка залежить від маси роздрібної/індивідуальної упаковки.

Якщо маса окремої роздрібної/індивідуальної упаковки перевищує 200 г, це призведе до того, що маса об’єднаного зразка буде більше, ніж зазначено у додатках 8-10 до цих Методів. Якщо маса однієї роздрібної/індивідуальної упаковки значно перевищує (більш ніж удвічі) 200 г, тоді 200 г відбирають з кожної роздрібної/індивідуальної упаковки як точковий зразок. Це можна зробити під час відбору зразка або в лабораторії.

Якщо використання такого методу відбору зразків призведе до неприйнятних для оператора ринку наслідків комерційного характеру через порушення цілісності партії (у зв’язку з особливостями виду упаковки, способу транспортування тощо), допускається використання альтернативного методу відбору зразків за умови, що він забезпечує достатню репрезентативність об’єднаного зразка партії, з якої здійснюється відбір зразків, і детально описаний в акті відбору зразків. Наприклад, якщо цінний харчовий продукт реалізовується в роздрібній/індивідуальній упаковці по 500 г або 1 кг, об’єднаний зразок можна отримати шляхом об’єднання кількох точкових зразків за кількістю менших, ніж зазначено в додатках 8-10 до цих Методів, за умови, що маса об’єднаного зразка дорівнюватиме необхідній масі об’єднаного зразка, зазначеній у додатках 8-10 до цих Методів.

Якщо маса роздрібної/індивідуальної упаковки становить менше ніж 200 г і якщо різниця не дуже велика (тобто не менше половини від 200 г), одну роздрібну/індивідуальну упаковку слід розглядати як один точковий зразок, у результаті чого об’єднаний зразок має меншу масу, ніж необхідна маса, зазначена у додатках 8-10 до цих Методів. Якщо маса роздрібної/індивідуальної упаковки значно менше (більш ніж удвічі) ніж 200 г, один точковий зразок складається з двох або більше роздрібних/індивідуальних упаковок, маса яких має бути максимально наближеною до 200 г.

7. Партії, маса яких більше або дорівнює 15 т, поділяються на частини партії (за умови, що частину партії можна відокремити фізично) відповідно до додатка 8 до цих Методів.

Враховуючи, що маса партії не завжди є кратною масі частини партії, маса частини партії може перевищувати показники, зазначені у додатку 8 до цих Методів, максимум на 20%.

Від кожної частини партії зразки відбирають окремо.

Кількість точкових зразків має бути 100.

Маса об’єднаного зразка має дорівнювати 20 кг. Об’єднаний зразок перед подрібненням необхідно змішати й розділити на два рівні лабораторні зразки по 10 кг (таке розділення на два лабораторні зразки не є обов’язковим у випадку арахісу, абрикосових кісточок, горіхів, сушених спецій з великим розміром часток, що підлягає подальшому сортуванню або іншому способу фізичної обробки, та за наявності обладнання, на якому можна гомогенізувати зразок масою 20 кг).

Кожний окремий зразок масою 10 кг, призначений для лабораторних досліджень, потрібно ретельно подрібнити та перемішати для досягнення повної гомогенності відповідно до положень, зазначених у розділі III цих Методів.

Якщо використання такого методу відбору зразків призводить до неприйнятних для оператора ринку наслідків комерційного характеру через порушення цілісності партії (у зв’язку з особливостями виду упаковки, способу транспортування тощо), допускається використання альтернативного методу відбору зразків за умови, що він забезпечує достатню репрезентативність об’єднаного зразка партії, з якої здійснюється відбір зразків, і детально описаний в акті відбору зразків.

8. Для партій менше ніж 15 т кількість точкових зразків має бути від 10 до 100, залежно від маси партії.

Маса об’єднаного зразка менше або дорівнює 20 кг. Зразок перед подрібненням потрібно змішати і розділити на два рівні лабораторні зразки масою меншою або яка дорівнює 10 кг (таке розділення на два лабораторні зразки не є обов’язковим у випадку арахісу, абрикосових кісточок, горіхів, сушених спецій з великим розміром часток, що підлягає подальшому сортуванню або іншому способу фізичної обробки, та за наявності обладнання, на якому можна гомогенізувати зразок масою 20 кг).

Якщо маса об’єднаного зразка менше ніж 20 кг, об’єднаний зразок потрібно розділити на лабораторні зразки відповідно до таких вимог:

менше ніж 12 кг - немає розділення на лабораторні зразки;

більше або дорівнює 12 кг - розділення на два лабораторні зразки.

Кожний окремий зразок, призначений для лабораторних досліджень, потрібно ретельно подрібнити та перемішати для досягнення повної гомогенності відповідно до положень, зазначених у розділі III цих Методів.

Якщо використання такого методу відбору зразків призводить до неприйнятних для оператора ринку наслідків комерційного характеру через порушення цілісності партії (у зв’язку з особливостями виду упаковки, способу транспортування тощо), допускається використання альтернативного методу відбору зразків за умови, що він забезпечує достатню репрезентативність об’єднаного зразка партії, з якої здійснюється відбір зразків, і детально описаний в акті відбору зразків.

9. Під час відбору зразків оброблених або перероблених харчових продуктів, за винятком олії рослинного походження, та композитних харчових продуктів з дуже малим(ою) розміром (масою) часток, наприклад борошна, арахісового масла (однорідний розподіл забруднення мікотоксинами) потрібно дотримуватися таких вимог:

кількість точкових зразків має бути 100;

для партій менше ніж 50 т кількість точкових зразків має бути від 10 до 100, залежно від маси партії, як зазначено в додатку 10 до цих Методів;

маса точкового зразка повинна становити приблизно 100 г (100 г ± 20%). У партіях, де пакування має роздрібну/індивідуальну упаковку, маса точкового зразка залежить від маси роздрібної/індивідуальної упаковки;

об’єднаний зразок має бути ретельно перемішаний (однорідний) та становити від 1 до 10 кг.

10. Під час відбору зразків інших оброблених або перероблених харчових продуктів із великим(ою) розміром (масою) часток (гетерогенний розподіл забруднення мікотоксинами) та композитних харчових продуктів потрібно дотримуватися вимог, зазначених у пунктах 3, 7, 8 цієї глави.

11. Якщо на стадії роздрібної торгівлі не можна здійснити відбору зразків відповідно до положень, визначених у цій главі, застосовується альтернативний метод відбору зразків за умови, що він забезпечує достатню репрезентативність об’єднаного зразка партії, з якої здійснюється відбір зразків, і детально описаний в акті відбору зразків. У будь-якому разі маса об’єднаного зразка має становити не менше ніж 1 кг (якщо частка точкового зразка під час відбору є настільки малою, що не можна отримати об’єднаний зразок масою 1 кг, загальна маса об’єднаного зразка може бути менше ніж 1 кг).

12. До відбору зразків для абрикосових кісточок, горіхів, сушених спецій з великим розміром часток та харчових продуктів з них, які реалізуються у вакуумній упаковці, застосовуються такі вимоги:

1) від партій арахісу, фісташок, бразильського горіха, маса яких більше або дорівнює 15 т, відбирають щонайменше 50 точкових зразків, об’єднаний зразок матиме масу 20 кг;

для партій менше ніж 15 т відбирають 50% від кількості точкових зразків, зазначених у додатку 9 до цих Методів, тобто маса об’єднаного зразка відповідатиме масі партії, від якої відбиралися зразки, як зазначено у додатку 9 до цих Методів;

2) від партій абрикосових кісточок, інших горіхів, відмінних від фісташок і бразильських горіхів, сушених спецій з великим розміром часток, маса яких більше або дорівнює 15 т, відбирають щонайменше 25 точкових зразків, об’єднаний зразок повинен мати масу 20 кг;

для партій менше ніж 15 т відбирають 25% від кількості точкових зразків, зазначених у додатку 9 до цих Методів, тобто маса об’єднаного зразка партії відповідатиме масі партії, від якої відбиралися зразки, як зазначено в додатку 9 до цих Методів;

3) від партій харчових продуктів, вироблених із арахісу, абрикосових кісточок, горіхів та сушених спецій з великим розміром часток, маса яких більше або дорівнює 50 т, відбирають щонайменше 25 точкових зразків, об’єднаний зразок матиме масу 10 кг;

для партій менше ніж 50 т відбирають 25% від кількості точкових зразків, зазначених у додатку 10 до цих Методів, тобто маса об’єднаного зразка партії відповідатиме масі партії, від якої відбиралися зразки, як зазначено у додатку 10 до цих Методів.

13. Для арахісу, абрикосових кісточок та горіхів, підданих сортуванню чи іншій фізичній обробці, визначення відповідності (оцінка) партії або частин партії за результатами лабораторних досліджень (випробувань) проводиться так:

партія або частини партії відповідають встановленим вимогам законодавства, якщо результат лабораторного дослідження (випробування) об’єднаного зразка або середнє значення лабораторних зразків не перевищує максимально допустимого рівня мікотоксинів з урахуванням коефіцієнта відновлення та невизначеності вимірювання, які зазначає лабораторія, що провела дослідження (випробування), в експертному висновку (протоколі, звіті або іншому аналогічному документі);

партія або частини партії не відповідають встановленим вимогам законодавства, якщо результат лабораторного дослідження (випробування) об’єднаного зразка або середнє значення лабораторних зразків перевищує максимально допустимий рівень мікотоксинів з урахуванням коефіцієнта відновлення та невизначеності вимірювань, які зазначає лабораторія, що провела дослідження (випробування), в експертному висновку (протоколі, звіті або іншому аналогічному документі). Це відбувається, коли результат дослідження (випробування) (скоригований на коефіцієнт відновлення, де це застосовно) мінус розширена невизначеність вимірювання, отримана в результаті дослідження (випробування), перевищує максимально допустимий рівень.