Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Погодитися з пропозицією Міністерства фінансів стосовно реалізації протягом двох років з дня набрання чинності цією постановою експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі (далі - експериментальний проект).

2. Затвердити Порядок реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі, що додається.

3. Міністерству фінансів:

1) погодити не пізніше ніж через 15 календарних днів з дня отримання розпорядчі документи Державної податкової служби, необхідні для реалізації експериментального проекту, щодо затвердження:

Положення про експертну комісію Державної податкової служби із застосування системи управління податковими ризиками;

Порядку формування паспорта податкового ризику та опрацювання інформації, що міститься у ньому;

Методики ідентифікації, аналізу та оцінювання ступеня податкових ризиків;

Порядку здійснення процесів системи управління податковими ризиками;

2) подати не пізніше ніж через два місяці після завершення реалізації експериментального проекту Кабінетові Міністрів України:

звіт про результати реалізації експериментального проекту;

пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів за результатами реалізації експериментального проекту.

4. Державній податковій службі:

1) розробити та подати не пізніше ніж через місяць з дня набрання чинності цією постановою на погодження Міністерству фінансів розпорядчі документи, необхідні для реалізації експериментального проекту, зазначені у підпункті 1 пункту 3 цієї постанови;

2) затвердити не пізніше ніж через два місяці з дня набрання чинності цією постановою погоджені з Міністерством фінансів розпорядчі документи, необхідні для реалізації експериментального проекту, зазначені у підпункті 1 пункту 3 цієї постанови;

3) вжити організаційних заходів, необхідних для реалізації експериментального проекту;

4) подавати щомісяця Міністерству фінансів звіт щодо проміжних результатів реалізації експериментального проекту та в разі потреби пропозиції щодо внесення змін до Порядку, затвердженого цією постановою;

5) подати не пізніше ніж через місяць після завершення реалізації експериментального проекту Міністерству фінансів інформацію про результати реалізації експериментального проекту разом з пропозиціями щодо внесення змін до законодавчих актів за результатами реалізації експериментального проекту;

6) забезпечити опрацювання документів, необхідних для реалізації експериментального проекту, та проектів таких документів, що містять інформацію, яка відповідно до закону належить до інформації з обмеженим доступом, відповідно до вимог Законів України "Про доступ до публічної інформації" і "Про державну таємницю", Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 р. № 939, Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 736 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 85, ст. 2783).

1. Цей Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС (далі - експериментальний проект), а також впровадження нових підходів до управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) (далі - податкові ризики) в ДПС без залучення до процесу платника податків безпосередньо.

2. Метою експериментального проекту є впровадження в організацію та діяльність ДПС міжнародних підходів до управління, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками, щодо підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків.

3. Фінансування реалізації експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, міжнародної технічної допомоги, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

4. Координатором експериментального проекту є Мінфін.

5. Учасниками експериментального проекту є структурні підрозділи апарату ДПС (далі - структурні підрозділи) та територіальні органи ДПС.

6. Уповноваженим органом з реалізації експериментального проекту є ДПС.

7. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

автоматизована система управління податковими ризиками (далі - автоматизована система управління) - інформаційно-комунікаційна система ДПС, призначена для збору та аналізу наявної в інформаційно-комунікаційних системах ДПС інформації та інформації із зовнішніх джерел з метою управління податковими ризиками;

аналіз податкового ризику - визначення впливу податкового ризику на здатність платника податку виконувати свої обов’язки, визначені податковим законодавством, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи;

експертна комісія ДПС із застосування системи управління податковими ризиками (далі - експертна комісія) - колегіальний орган, що утворюється в ДПС для координації процесу управління податковими ризиками та організації проведення експерименту;

загальний план удосконалення управління податковими ризиками (далі - загальний план) - комплексний документ ДПС щодо удосконалення управління податковими ризиками, що містить цілі, завдання та заходи ДПС для покращення системи управління податковими ризиками;

заходи впливу (способи реагування) - комплекс заходів, які здійснюються податковим органом за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Податковим кодексом України (далі - Кодекс) та іншими актами законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на податкові органи (далі - інші акти законодавства), з надання консультацій, інформаційно-довідкових послуг, здійснення сервісного обслуговування платників податків, здійснення податкового контролю та погашення податкового боргу, спрямованих на мінімізацію податкових ризиків платника податків;

ідентифікація податкового ризику - виявлення податкового ризику платника податків на підставі результатів аналізу інформації, що міститься в інформаційно-комунікаційній системі ДПС, та інформації із зовнішніх джерел;

інформаційно-аналітичні матеріали - відомості щодо платників податків, яких не включено до переліку платників податків, які мають найвищі податкові ризики, та в яких ідентифіковано податкові ризики, визначені в загальному плані, операційному плані, сегментарних та секторальних планах та оцінені відповідно до методики ідентифікації, аналізу та оцінювання ступеня податкових ризиків, затвердженої ДПС за погодженням із Мінфіном (далі - методика);

комплаєнс у податковій сфері - комплекс заходів, які здійснюються податковим органом в межах реалізації експериментального проекту з метою сприяння добровільному дотриманню платниками податків вимог податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені таким законодавством, шляхом управління податковими ризиками;

контрольний показник/індикатор результативності - показник, за яким проводиться оцінка ступеня досягнення впливу процесу управління податковими ризиками на податковий ризик;

операційний план - невід’ємна частина загального плану, що періодично, але не рідше ніж раз на рік переглядається для забезпечення здійснення у звітному календарному році заходів впливу та детально розкриває комплаєнс за податковими ризиками, за якими проведено оцінку, у розрізі видів податкових ризиків (реєстрація, звітування, декларування, сплата);

оцінка податкових ризиків - загальний аналітичний процес, який включає ідентифікацію, аналіз та оцінювання податкового ризику без залучення платника податків безпосередньо та здійснюється відповідно до методики і визначається у паспорті податкового ризику;

оцінювання податкового ризику - безпосередній процес оцінювання впливу податкового ризику платника податків на виконання обов’язків платника податків, зокрема його розрахунки з бюджетом;

паспорт податкового ризику - структурований документ, в якому визначено повний набір вхідних даних, алгоритмів та методології їх розрахунків, заходів впливу, які здійснюються за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Кодексом та іншими актами законодавства, критеріїв оцінювання впливу та методології їх розрахунку, інших даних, які дають змогу отримувати повторюваний результат застосування такого документа, що заповнюється у порядку та за формою, визначеними порядком формування паспорта податкового ризику та опрацювання інформації, що міститься у ньому, затвердженим ДПС за погодженням із Мінфіном;

перелік платників податків, які мають найвищі податкові ризики, - перелік, до якого відповідно до методики включаються платники податків, які мають найвищі податкові ризики, визначені в загальному плані, операційному плані, сегментарних та секторальних планах;

податковий ризик - ймовірність настання певних подій, що призведе до невиконання платником податків вимог податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи;

подія - виникнення або зміна ряду певних обставин. Подія може мати одне або кілька походжень, кілька причин і наслідків, а також може бути підставою для виникнення податкового ризику;

сегментарний план - невід’ємна частина загального плану, який визначається на рік та містить цілі, завдання та заходи ДПС щодо покращення комплаєнсу в податковій сфері, структурований за сегментами, зокрема суб’єкти мікропідприємництва, малого, середнього, великого підприємництва, юридичні особи, фізичні особи - підприємці;

секторальний план - невід’ємна частина загального плану, який визначається на рік та містить цілі, завдання та заходи ДПС щодо покращення комплаєнсу в податковій сфері, структурований за галузями економіки;

система управління податковими ризиками (далі - система управління) - частина бізнес-процесів, цілей, стратегії та діяльності ДПС, що передбачає безперервний, циклічний, ітеративний, комплексний, цілісний процес управління, що здійснюється в ДПС на основі податкових ризиків;

управління податковими ризиками в ДПС - процес управління в ДПС щодо проведення аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища, оцінки податкових ризиків (ідентифікації, аналізу, оцінювання податкових ризиків), визначення заходів впливу (способів реагування) на ідентифіковані, проаналізовані та оцінені ризики, які здійснюються за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Кодексом та іншими актами законодавства, проведення аналізу та перегляду ідентифікованих податкових ризиків, у тому числі нових, оцінка впливу на комплаєнс, документування податкових ризиків, обмін інформацією та розвиток/розбудова спроможностей у ДПС;

SWOT-аналіз (Strengths - cили, Weaknesses - слабкості, Opportunities - можливості, Threats - загрози) - розділення факторів і явищ на чотири категорії - сили, слабкості, можливості, загрози, що дає змогу визначити позитивні та негативні сторони поточного стану об’єкта дослідження, загрози і можливості їх усунення. Результатом проведення SWOT-аналізу є формування переліку потенційних загроз разом з потенційними можливостями;

PESTEL-аналіз (Political - політичні фактори, Economic - економічні фактори, Social - соціологічні фактори, Technological - технологічні фактори, Environmental - фактори навколишнього середовища, Legal - юридичні фактори). PESTEL-аналіз розширює SWOT-аналіз, дає змогу визначити діапазон потенційних майбутніх дій, є дієвим інструментом стратегічного управління. PESTEL-аналіз дає можливість оцінити зовнішнє та внутрішнє середовище досліджуваного об’єкта у комплексі (поєднанні) політичних, економічних, соціальних, технологічних, екологічних та правових питань і є способом формування незалежної, неупередженої експертної оцінки зовнішнього середовища з різних точок зору.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Кодексі та інших законах.

8. Управління податковими ризиками в ДПС в межах реалізації експериментального проекту здійснюється відповідно до Кодексу, інших актів законодавства, Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 26, ст. 900), стратегічних напрямів реформування системи управління державними фінансами з метою реалізації міжнародних угод України та з урахуванням рекомендацій міжнародних інституцій з питань розвитку податкової сфери.

9. Основними принципами системи управління платника податків є:

інтегроване управління податковим ризиком - принцип управління податковими ризиками, який передбачає експериментальну інтеграцію підходів з його управління в діяльність структурних підрозділів;

структурування та комплексне управління податковим ризиком - принцип управління податковими ризиками, який передбачає систематичне та комплексне дослідження всіх аспектів діяльності платника податків із виконання податкових обов’язків;

адаптоване управління податковим ризиком - принцип управління податковими ризиками, який передбачає постійне пристосування та оптимізацію процесів управління ризиками відповідно до змін у зовнішньому та внутрішньому середовищі;

інклюзивне (всебічне) управління податковим ризиком - принцип управління податковими ризиками, який передбачає всебічне та своєчасне залучення заінтересованих сторін до реалізації експериментального проекту, що сприяє підвищенню рівня обізнаності та обґрунтованості управління податковими ризиками;

динамічне управління податковим ризиком - принцип управління податковими ризиками, який дає змогу вчасно передбачати та відповідно реагувати на зміни і події внутрішнього та зовнішнього середовища, що мають вплив на виникнення, зміну або зникнення податкових ризиків під час реалізації експериментального проекту;

постійне поліпшення керування податковим ризиком - постійне вдосконалення шляхом навчання та накопичення досвіду під час реалізації експериментального проекту.

10. Основними видами ризиків, пов’язаних із недотриманням платниками податків норм податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, під час реалізації експериментального проекту, є:

ризик реєстрації - випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків;

ризик звітності - випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі;

ризик сплати - випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;

ризик декларування - випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно).

11. Об’єктом оцінювання щодо наявності/відсутності податкових ризиків є діяльність платника податків щодо виконання ним податкових обов’язків, визначених податковим законодавством, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на податковий орган, з податків, зборів, платежів, закріплених за ДПС відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 р. № 106 "Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету" (Офіційний вісник України, 2011 р., № 12, ст. 508; 2015 р., № 100, ст. 3441).

12. Метою запровадження системи управління у ДПС під час реалізації експериментального проекту є:

підвищення рівня дотримання платниками податків податкових обов’язків із використанням підходу, що базується на оцінці податкових ризиків;

визначення причин виникнення податкових ризиків платників податків;

ідентифікація, аналіз та оцінювання податкових ризиків платників податків, визначення заходів впливу (способів реагування) щодо цих ризиків, які здійснюються за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Кодексом та іншими актами законодавства, з урахуванням наявності фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів ДПС для мінімізації таких податкових ризиків платників податків з огляду на їх вагомість;

впровадження диференційованих підходів до управління податковими ризиками на основі вагомості ризику, визначеної відповідно до методики.

13. На стратегічному рівні управління податковими ризиками під час реалізації експериментального проекту здійснюють Голова ДПС (або посадова особа, що виконує обов’язки Голови ДПС), експертна комісія.

Голова ДПС (або посадова особа, що виконує обов’язки Голови ДПС) погоджує схвалені експертною комісією:

загальний план, операційний план, сегментарні та секторальні плани та зміни до них;

перелік платників податків, які мають найвищі податкові ризики;

інформаційно-аналітичні матеріали щодо податкових ризиків платників податків;

звіт про стан виконання загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів.

Розпорядчі документи, що приймаються на виконання цього пункту, візують, зокрема, всі керівники (або посадові особи, що виконують їх обов’язки) структурних підрозділів, які входять до складу експертної комісії.

14. Положення про експертну комісію затверджується ДПС за погодженням з Мінфіном.

До складу експертної комісії входять заступник Голови ДПС (або посадова особа, що виконує обов’язки заступника Голови ДПС), керівники (або посадові особи, що виконують їх обов’язки) структурних підрозділів за напрямами роботи:

адміністрування податків, зборів та інших обов’язкових платежів;

забезпечення законності діяльності ДПС;

запобігання фінансовим операціям, пов’язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом;

організація податкового контролю;

здійснення контролю за виробництвом, обігом та реалізацією підакцизних товарів;

організація і здійснення контролю за реєстрацією та обліком платників податків;

організація роботи з погашення податкового боргу;

забезпечення здійснення заходів щодо запобігання та виявлення корупції;

організація роботи з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

визначення та проведення моніторингу показників доходів;

трансфертне ціноутворення;

інформаційно-аналітичне забезпечення ДПС.

До складу експертної комісії входять голова, заступники голови, члени та секретар експертної комісії. Персональний склад експертної комісії затверджується ДПС.

Головою експертної комісії є заступник Голови ДПС (або посадова особа, що виконує обов’язки заступника Голови ДПС).

Члени експертної комісії несуть солідарну відповідальність за результати діяльності експертної комісії.

Члени експертної комісії особисто несуть відповідальність за стан справ із застосування системи управління податковими ризиками в ДПС відповідно до розподілу обов’язків (для заступників Голови ДПС) та за напрямами роботи структурного підрозділу (для керівників структурних підрозділів).

Організаційною формою роботи експертної комісії є засідання, що скликається її головою в разі потреби, але не рідше одного разу на місяць та є правоможним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини складу експертної комісії. Результати засідання експертної комісії оформлюються протоколом, який підписується головою, секретарем та всіма членами експертної комісії, присутніми на засіданні.

Рішення експертної комісії вважаються схваленими, якщо за них проголосувало більшість присутніх на засіданні членів експертної комісії (крім секретаря).

Рішення експертної комісії підписується її головою.

Член експертної комісії, який не підтримує рішення, може викласти у письмовій формі свою окрему думку, що додається до протоколу засідання.

Голова експертної комісії може зупинити прийняття рішення експертної комісії шляхом непідписання протоколу засідання експертної комісії та викладення у письмовій формі своєї окремої думки, що додається до протоколу засідання.

Питання, щодо якого голова експертної комісії виклав окрему думку, виносяться на наступне засідання експертної комісії. Експертна комісія може підтвердити попереднє рішення двома третинами голосів призначених членів експертної комісії.

15. Експертна комісія:

1) звітує перед Головою ДПС (або посадовою особою, що виконує обов’язки Голови ДПС) щодо реалізації експериментального проекту;

2) визначає пріоритетні напрями розроблення та виконання загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів;

3) розглядає та схвалює:

паспорти податкових ризиків та зміни до них;

опис зовнішнього та внутрішнього середовища податкового ризику (далі - опис);

проекти загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів та зміни до них;

перелік платників податків, які мають найвищі податкові ризики;

інформаційно-аналітичні матеріали щодо податкових ризиків платників податків;

звіти керівників структурних підрозділів щодо стану виконання заходів, визначених загальним планом, операційним планом, сегментарними та секторальними планами;

звіт про стан виконання загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів;

4) виконує інші функції, необхідні для підготовки пропозицій щодо виконання загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів, а також визначені положенням про експертну комісію.

16. На тактичному рівні управління податковими ризиками здійснюють структурний підрозділ, відповідальний за впровадження комплаєнсу в податковій сфері (далі - структурний підрозділ з впровадження комплаєнсу), та в межах функціональних повноважень інші структурні підрозділи.

17. Структурний підрозділ з впровадження комплаєнсу:

виконує функції із забезпечення діяльності експертної комісії;

здійснює координацію впровадження комплаєнсу в податковій сфері в ДПС;

забезпечує аналітичну підтримку структурних підрозділів у сфері управління податковими ризиками платників податків;

проводить аналіз факторів зовнішнього та внутрішнього середовища ДПС, що впливають на діяльність ДПС і платників податків (з урахуванням пропозицій структурних підрозділів), узагальнює пропозиції структурних підрозділів та розробляє опис;

формує пропозиції щодо пріоритетних напрямів розроблення та виконання загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів за результатами аналітичної роботи;

проводить ідентифікацію, аналіз та оцінювання податкових ризиків платників податків з урахуванням пропозицій структурних підрозділів відповідно до методики;

розробляє проекти загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів та зміни до них з урахуванням пропозицій, наданих структурними підрозділами;

на підставі погоджених загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів формує проект переліку платників, які мають найвищі податкові ризики, інформаційно-аналітичні матеріали щодо податкових ризиків платників податків та подає їх експертній комісії для розгляду та схвалення;

опрацьовує з підрозділом, відповідальним за інформаційні технології, алгоритми ідентифікації податкових ризиків у паспорті податкового ризику;

розробляє та опрацьовує проекти паспортів податкового ризику та зміни до них з урахуванням пропозицій, наданих структурними підрозділами, та подає їх експертній комісії для розгляду та схвалення;

надає експертній комісії пропозиції щодо визначення алгоритмів розрахунку контрольних показників/індикаторів результативності, проведення оцінки ефективності паспорта податкового ризику, індикаторів, за якими проводиться оцінка впливу на комплаєнс;

аналізує та узагальнює інформацію, отриману від структурних підрозділів, щодо загального стану виконання загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів, переліку платників податків, які мають найвищі податкові ризики, інших рішень експертної комісії, зокрема результативності (ефективності) заходів, визначених загальним планом, операційним планом, сегментарними та секторальними планами;

проводить періодичне оцінювання впливу на комплаєнс з урахуванням інформації, отриманої від структурних підрозділів;

готує для розгляду та схвалення експертної комісії проект звіту про стан виконання загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів;

аналізує зовнішні джерела інформації про податкові ризики платників податків;

виконує інші функції, передбачені відповідним наказом ДПС.

18. Структурні підрозділи в межах функціональних повноважень:

виявляють та аналізують фактори зовнішнього та внутрішнього середовища, що впливають на діяльність ДПС і платників податків;

надають пропозиції до опису та пріоритетних напрямів розроблення та виконання загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів;

ідентифікують, аналізують та оцінюють податкові ризики відповідно до методики;

розробляють проекти паспортів податкового ризику;

надають пропозиції до проекту загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів, переліку платників податків, які мають найвищі податкові ризики, та інформаційно-аналітичних матеріалів щодо податкових ризиків платників податків;

проводять попередній аналіз стану здійснення заходів впливу (способів реагування) відповідно до погоджених загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів, переліку платників податків, які мають найвищі податкові ризики;

опрацьовують алгоритми визначення податкових ризиків у паспорті податкового ризику;

у разі потреби за результатами попереднього аналізу стану здійснення заходів впливу (способів реагування) відповідно до погоджених загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів, переліку платників податків, які мають найвищі податкові ризики, звертаються до структурного підрозділу з впровадження комплаєнсу з пропозиціями щодо внесення змін до паспортів податкового ризику для підвищення якості роботи з мінімізації податкового ризику;

організовують та здійснюють контроль за виконанням територіальними органами ДПС загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів (з урахуванням інформаційно-аналітичних матеріалів щодо податкових ризиків платників податків), опрацюванням переліку платників податків, які мають найвищі податкові ризики;

проводять первинне оцінювання впливу на комплаєнс та подають структурному підрозділу з впровадження комплаєнсу результати такого оцінювання;

виконують загальний план, операційний план, сегментарні та секторальні плани;

взаємодіють із зовнішніми суб’єктами з питань управління податковими ризиками.

19. На оперативному рівні управління податковими ризиками здійснюють структурні підрозділи та територіальні органи ДПС.

Структурні підрозділи в межах функціональних повноважень:

здійснюють проактивні заходи реагування за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Кодексом та іншими актами законодавства, на ідентифіковані та оцінені податкові ризики відповідно до погоджених загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів (з урахуванням отриманих інформаційно-аналітичних матеріалів), переліку платників податків, які мають найвищі податкові ризики;

організовують виконання територіальними органами ДПС і взаємодіють із структурними підрозділами - співвиконавцями погоджених загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів (з урахуванням отриманих інформаційно-аналітичних матеріалів) щодо опрацювання переліку платників податків, які мають найвищі податкові ризики, зокрема шляхом:

здійснення постійної взаємодії та обміну інформацією з територіальними органами ДПС;

утворення робочих груп із залученням працівників/фахівців відповідного структурного підрозділу та територіальних органів ДПС;

проведення нарад, зокрема у формі відеоконференцій, із працівниками/фахівцями структурних підрозділів та територіальних органів ДПС.

Територіальні органи ДПС:

беруть участь у процесі ідентифікації податкових ризиків у спосіб (зокрема періодичність, строки, форми), визначений структурними підрозділами у межах функціональних повноважень;

надають структурним підрозділам відповідно до функціональних повноважень пропозиції щодо ідентифікації податкових ризиків, до паспортів податкових ризиків та змін до них;

на підставі інформації, отриманої від структурних підрозділів, здійснюють проактивні та реактивні заходи впливу (способи реагування) за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Кодексом та іншими актами законодавства, на ідентифіковані та оцінені податкові ризики відповідно до погоджених загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів (з урахуванням отриманих інформаційно-аналітичних матеріалів), переліку платників податків, які мають найвищі податкові ризики;

за результатами опрацювання погоджених загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів з урахуванням отриманих інформаційно-аналітичних матеріалів, переліку платників податків, які мають найвищі податкові ризики, звітують перед структурними підрозділами у межах функціональних повноважень.

20. Процес управління податковими ризиками включає:

1) опис зовнішнього та внутрішнього середовища виникнення податкових ризиків. У разі потреби, але не рідше ніж один раз на рік проводиться комплексний аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища існування/виникнення ризиків (сканування зовнішнього та внутрішнього середовища ДПС, зокрема методами SWOT- і PESTEL-аналізу).

Під час проведення аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища податкових ризиків використовується інформація з інформаційно-комунікаційної системи ДПС та зовнішніх джерел.

Аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища передбачає:

вивчення організаційного оточення з метою виявлення факторів, які можуть суттєво вплинути на діяльність ДПС;

збір, аналіз та ефективне використання інформації, яка є корисною для розуміння середовища.

Під час проведення аналізу зовнішнього та внутрішнього середовища податкового ризику досліджуються фактори такого середовища, що впливають на діяльність ДПС і платників податків, та інші фактори, виявлені під час проведення такого аналізу. За результатами аналізу складається опис за формою, визначеною порядком здійснення процесів системи управління податковими ризиками, затвердженим ДПС за погодженням із Мінфіном.

Опис, зокрема, включає:

найменування податкового ризику;

опис податкового ризику;

опис фактора податкового ризику;

найменування заінтересованих сторін (структурний підрозділ, зовнішні заінтересовані суб’єкти);

номер та найменування функції, процедури ДПС, на яку має вплив фактор зовнішнього та внутрішнього середовища податкового ризику;

фактичний стан здійснення ДПС заходів впливу (способів реагування), у межах та спосіб, що визначені Кодексом та іншими актами законодавства, для забезпечення мінімізації податкового ризику;

нормативно-правове врегулювання;

визначення впливу фактора зовнішнього та внутрішнього середовища - якісний або кількісний опис негативних наслідків впливу на виконання платниками податків своїх податкових обов’язків;

2) проведення ідентифікації, аналізу та оцінювання податкових ризиків відповідно до методики;

3) визначення ДПС заходів впливу (способів реагування) на податковий ризик, які здійснюються за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Кодексом та іншими актами законодавства, щодо ідентифікованих, проаналізованих та оцінених податкових ризиків шляхом мінімізації, прийняття чи розділення.

Під час мінімізації податкового ризику ДПС визначає заходи впливу (способи реагування), які здійснюються за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Кодексом та іншими актами законодавства, що сприяють зменшенню, мінімізації податкового ризику, ймовірності виникнення податкового ризику в майбутньому.

Під час прийняття податкового ризику жодних дій ДПС не здійснює. Прийняття податкового ризику можливе, якщо за результатами оцінювання ризику встановлено, що його вплив на надходження до бюджету є мінімальним, витрати людського, технічного, адміністративного ресурсу ДПС на здійснення заходів впливу (способів реагування) за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Кодексом та іншими актами законодавства, на податковий ризик будуть вищими за очікуваний ефект у надходженнях до бюджету, відсутні заходи впливу (способи реагування), які здійснюються за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Кодексом та іншими актами законодавства, для запобігання настанню негативних подій.

Під час розділення (передачі) податкового ризику зменшується ймовірність або вплив податкового ризику внаслідок опрацювання податкового ризику з іншими органами державної влади.

ДПС під час визначення заходу впливу (способу реагування) на податковий ризик, який здійснюється за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Кодексом та іншими актами законодавства, враховує результати оцінки ймовірності настання податкового ризику, масштабність використання податкового ризику платником податків, вагомість впливу на надходження до бюджету податкового ризику, оцінку витрат людського, технічного, адміністративного ресурсу ДПС на здійснення заходів впливу (способів реагування).

21. Мінімізація податкового ризику включає як проактивні (сприятливі), так і реактивні (коригувальні) заходи реагування на такий ризик.

Проактивними заходами є сприятливі заходи впливу (способи реагування), спрямовані на допомогу платникам податків у розумінні та виконанні своїх податкових обов’язків. Ці методи впливу (або профілактичні методи) реалізуються шляхом надання консультацій, інформаційно-довідкових послуг, здійснення сервісного обслуговування платників.

Реактивні заходи - це коригувальні заходи впливу (способи реагування), які є примусовими діями, спрямованими на мінімізацію попередніх випадків і запобігання майбутнім випадкам недотримання податкових обов’язків щодо реєстрації, подання звітності, декларування та сплати зобов’язань платниками податків. Такі заходи повинні включати широкий спектр заходів із здійснення податкового контролю та погашення податкового боргу.

Заходи впливу (способи реагування) на податкові ризики здійснює ДПС за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Кодексом та іншими актами законодавства.

22. Заходи впливу (способи реагування) на податковий ризик, які здійснюються за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Кодексом та іншими актами законодавства, зазначаються в паспортах податкового ризику, загальному плані, операційному плані, сегментарних та секторальних планах.

23. Оцінювання впливу на комплаєнс передбачає:

1) проведення оцінки впливу на комплаєнс, що спрямована на визначення того, наскільки вжиті заходи впливу (способи реагування) на податковий ризик вплинули на зменшення ступеня податкового ризику;

2) проведення оцінки, що включає індикатори добровільного дотримання/відстеження дотримання виконання податкових обов’язків платниками податків за основними видами податкових ризиків. Для кожного податкового ризику визначається базовий рівень ефективності, що підлягатиме аналізу та оцінюванню;

3) проведення щороку оцінювання за результатом виконання загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів;

4) у разі потреби проведення оцінювання з іншою періодичністю, визначеною експертною комісією.

24. Розвиток/розбудова спроможності системи управління у межах експериментального проекту відображається в загальному плані, операційному плані, сегментарних та секторальних планах.

Розвиток/розбудова спроможності системи управління у межах експериментального проекту передбачає визначення таких напрямів, які ДПС має покращити для ефективного запровадження системи управління:

під час визначення податковим органом адміністративних процесів, що потребують удосконалення, розглядаються питання щодо необхідності внесення змін до законодавства, власних документів з метою усунення виявлених факторів податкового ризику, податкових ризиків; удосконалення алгоритмів ідентифікації податкових ризиків, розроблення нових сприятливих чи коригувальних заходів впливу (способів реагування) тощо;

під час проведення аналізу організації діяльності ДПС розглядаються питання удосконалення структури ДПС, покращення взаємодії між структурними підрозділами в процесі управління податковими ризиками тощо;

під час визначення потреби в підготовці персоналу визначаються заходи, які податковий орган може здійснити під час підготовки навчальних програм/програм підвищення кваліфікації персоналу ДПС за ІТ-напрямами, аналітичної обробки податкової інформації та інших питань управління податковими ризиками;

під час опрацювання питання використання інформаційно-комунікаційної системи ДПС, даних та аналітики податковий орган відображає потреби в удосконаленні інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо уніфікації процесів виявлення та оцінки податкових ризиків, отримання нових джерел зовнішньої інформації, проведення тематичних опитувань платників податків (за визначеною тематикою).

25. Податкові ризики визначаються в паспортах податкового ризику, їх облік ведеться в журналі обліку паспортів податкових ризиків структурним підрозділом з впровадження комплаєнсу.

Форма журналу обліку паспортів податкових ризиків, порядок його ведення визначаються в порядку формування паспорта податкового ризику та опрацювання інформації, що міститься у ньому, затвердженому ДПС за погодженням із Мінфіном.

26. Форма паспорта податкового ризику і порядок заповнення та використання паспорта податкового ризику визначаються в порядку формування паспорта податкового ризику та опрацювання інформації, що міститься у ньому, затвердженому ДПС за погодженням із Мінфіном.

27. Загальний план включає описову/текстову частину; додаток "План Державної податкової служби України з удосконалення управління податковими ризиками на період з __.__.20__ по __.__.20__", що складається за формою, визначеною порядком здійснення процесів системи управління податковими ризиками, затвердженим ДПС за погодженням із Мінфіном; сегментарні та секторальні плани.

Текстова частина загального плану містить передмову та зміст, мету, основні цінності ДПС, пріоритетні напрями мінімізації податкових ризиків.

Під час опису пріоритетних напрямів мінімізації податкових ризиків зазначається, на підставі чого сформований загальний план, зокрема опис зосереджується на двох основних напрямах комплаєнсу - загальному дотриманні платниками податків податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи, та сегментарних та секторальних планах.

Зміст загального плану складається з таких розділів: вступ, загальна інформація, цілі плану, розуміння мети комплаєнсу, розуміння комплаєнс-стратегій, методологія визначення сфер, на яких слід зосередитися, пріоритетні напрями, стратегії дотримання законодавства на визначений планом період, загальні заходи щодо дотримання податкового законодавства, галузеві заходи щодо дотримання законодавства, які здійснюються за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Кодексом та іншими актами законодавства, додатки.

Загальний план має такі додатки:

1) таблиця, в якій відображаються заходи впливу (способи реагування), які здійснюються за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Кодексом та іншими актами законодавства, за чотирма видами ризиків щодо всіх платників податків, тобто за визначеними напрямами з найбільшим рівнем податкових ризиків, що є поширеними серед усіх платників податків, яка формується за структурою та правилами складення сегментарних та секторальних планів;

2) операційний план, що є невід’ємною частиною загального плану, формується щороку для забезпечення здійснення у звітному календарному році заходів, визначених загальним планом, та детально розкриває заходи впливу (способи реагування), які здійснюються за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Кодексом та іншими актами законодавства, за кожним ідентифікованим податковим ризиком у розрізі видів податкового ризику (реєстрації, звітування, декларування, сплата).

Операційний план складається за такою структурою: порядковий номер, найменування податкового ризику, заходи впливу (способи реагування) на податковий ризик, які здійснюються за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Кодексом та іншими актами законодавства, податок, збір, об’єкт оподаткування, сегмент платників податків, відповідальний департамент/міжрегіональні управління ДПС з питань роботи з великими платниками податків/головні управління ДПС, відповідальна особа, строки здійснення заходу впливу (способу реагування) на податковий ризик за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Кодексом та іншими актами законодавства, контрольний показник/індикатор результативності;

3) сегментарні та секторальні плани за обраними відповідно до пріоритетних напрямів розроблення та виконання загального плану, операційного плану, секторальних та сегментарних планів сегментами платників податків, секторами економіки, що передбачають заходи впливу (способи реагування), які здійснюються за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Кодексом та іншими актами законодавства, щодо дотримання податкового законодавства в обраних до включення до загального плану секторах (сегментах). Надаються результати аналізу надходжень до бюджету від певного сектору (сегмента) та опис впливу на ризик. Інформація надається в текстовому, табличному та графічному форматі.

До загального плану може бути включено інші додатки, зокрема щодо інформаційних кампаній ДПС, співпраці з професійними асоціаціями/платниками, ІТ-сферою.

28. Загальний план може бути оновлено в разі виявлення структурними підрозділами протягом поточного року/певного періоду змін факторів зовнішнього та внутрішнього середовища або виявлення нових факторів впливу, які можуть спричинити появу нових/зміну ідентифікованих податкових ризиків платників податків і потребуватимуть визначення заходів впливу (способів реагування) на ризик, які здійснюються за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Кодексом та іншими актами законодавства.

Оновлення загального плану здійснює структурний підрозділ з впровадження комплаєнсу. Оновлений загальний план погоджує Голова ДПС (або посадова особа, що виконує обов’язки Голови ДПС) після його схвалення експертною комісією.

29. Опрацювання податкових ризиків за сегментами, секторами, включеними до пріоритетних напрямів розроблення та виконання загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів, може бути розширено відповідно до зазначених у загальному плані положень через підготовку сегментарних та секторальних планів.

Сегментарні та секторальні плани можуть формуватися на певний календарний період, визначений залежно від очікуваного періоду досягнення в обраних сегментах, секторах цілей, встановлених пріоритетними напрямами розроблення та виконання загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів і відображених у загальному плані (зокрема рік, півріччя, квартал).

Сегментарні та секторальні плани складаються за формами, визначеними порядком здійснення процесів системи управління податковими ризиками, затвердженим ДПС за погодженням із Мінфіном, та включають такі розділи:

назва сегмента, сектору, щодо якого формується сегментарний та секторальний плани;

огляд плану;

профіль плану;

оцінка ступеня ризику (високий, середній, низький);

заходи впливу (способи реагування) на ризики, які здійснюються за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Кодексом та іншими актами законодавства;

робочі процеси та аналіз;

оцінка впливу щодо дотримання податкового законодавства;

розвиток, розбудова спроможності;

періодичність проведення аналізу заходів, визначених у розділі "Робочі процеси та аналіз";

контрольний показник/індикатор результативності.

У сегментарних та секторальних планах міститься інформація про:

огляд плану, що надає характеристику обраного сегмента платників податків, сектору галузі економіки, розкриває суть ідентифікованих податкових ризиків (узагальнений опис), а також визначає заходи впливу (способи реагування), які здійснюються за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Кодексом та іншими актами законодавства, на яких буде зосереджено діяльність податкового органу за цим планом;

ключові характеристики сегмента, сектору, на який спрямовано такий план;

податкові ризики дотримання законодавства та рівень їх оцінки (високий, середній, низький) за кожним видом податкового ризику з відповідним обґрунтуванням цієї оцінки для обраного сегмента, сектору;

заходи впливу (способи реагування) на ризик, що здійснюються ДПС за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Кодексом та іншими актами законодавства, для мінімізації податкового ризику недотримання податкового законодавства в обраному сегменті, секторі;

робочі процеси та результати аналізу за кожним видом податкового ризику відповідальних виконавців (структурні підрозділи, територіальні органи ДПС), за кожним заходом впливу (способом реагування) на ризики, який здійснюється за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Кодексом та іншими актами законодавства;

періодичність проведення аналізу заходів впливу (способів реагування) на ризики, визначені робочим процесом;

результати проведення оцінки очікуваного впливу заходів впливу (способів реагування) на ризик, що здійснює податковий орган за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Кодексом та іншими актами законодавства, відповідно до робочих процесів та аналізу;

розвиток/розбудову спроможності в ДПС, що передбачає визначення напрямів, які ДПС має покращити для ефективного функціонування системи управління.

Сегментарні та секторальні плани може бути оновлено в разі виявлення структурними підрозділами протягом поточного року/певного періоду змін факторів зовнішнього та внутрішнього середовища або виявлення нових/зміну ідентифікованих факторів впливу, які можуть спричинити появу нових податкових ризиків платників податків та потребуватимуть визначення заходів впливу (способів реагування) на ризик, які здійснюються за наявності підстав, у межах та спосіб, що визначені Кодексом та іншими актами законодавства.

30. У межах реалізації експериментального проекту ДПС взаємодіє із зовнішніми заінтересованими особами - платниками податків, асоціаціями (об’єднаннями) платників податків, бізнес-асоціаціями, громадськими організаціями, науково-експертним середовищем тощо (далі - громадське середовище), а також Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Мінфіном, центральними органами виконавчої влади, у тому числі правоохоронними органами, та іншими органами.

Напрями роботи з громадським середовищем є складовою загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів.

Напрями взаємодії із громадським середовищем можуть розглядатися на засіданнях експертної комісії.

Взаємодія із громадським середовищем здійснюється через такі форми та методи:

навчальні семінари;

тематичні зустрічі (за ініціативою ДПС та/або громадського середовища);

інформаційно-просвітницькі кампанії щодо роз’яснення та популяризації норм податкового законодавства та дотримання його вимог серед визначених цільових аудиторій (у разі внесення змін до законодавства) тощо;

повідомлення/публікація пріоритетних напрямів розроблення та виконання загального плану, операційного плану, сегментарних та секторальних планів, на яких ДПС планує зосередити увагу, тощо.

Для визначення обраних форм та методів взаємодії із громадським середовищем ДПС може розробляти плани взаємодії та проводити відповідні інформаційні кампанії.

У процесі створення системи управління здійснюються інформаційне співробітництво, взаємодія з громадським середовищем, центральними органами виконавчої влади, іншими органами з питань податкових ризиків.

У процесі створення системи управління ДПС може надавати пропозиції щодо удосконалення законодавчих та нормативно-правових актів, спрямовані на мінімізацію податкових ризиків платників податків та факторів, що спричиняють такі податкові ризики.

31. Етапи створення системи управління у межах реалізації експериментального проекту, порядок взаємодії структурного підрозділу з впровадження комплаєнсу, структурних підрозділів та інші внутрішні процеси управління податковими ризиками визначаються в порядку здійснення процесів системи управління податковими ризиками, затвердженому ДПС за погодженням із Мінфіном.

32. Система управління охоплює автоматизовані, неавтоматизовані та комбіновані процеси.

Автоматизовані процеси передбачають використання розроблених автоматизованих алгоритмів ідентифікації, оцінки податкових ризиків та способів реагування на них на основі податкової інформації, що міститься і зберігається в інформаційно-комунікаційній системі ДПС.

Застосування автоматизованих процесів дає змогу уніфікувати організаційно-методологічні засади роботи ДПС із платниками податків, мінімізувати вплив людського фактора під час управління податковими ризиками тощо.

З метою автоматизації процесів управління податковими ризиками в ДПС заплановано розроблення та впровадження автоматизованої системи управління.

Запровадження автоматизованої системи управління дасть можливість проводити ідентифікацію, аналіз, оцінювання податкових ризиків через автоматизацію математичних і логічних процесів (алгоритму, розрахунку тощо) відповідно до визначених сценаріїв.

Неавтоматизовані процеси передбачають виявлення податкових ризиків на підставі податкової інформації, відібраної з інформаційно-комунікаційної системи ДПС за разовими тематичними алгоритмами, та інформації, отриманої із зовнішніх джерел від інших центральних органів виконавчої влади та правоохоронних органів.

Комбіновані процеси передбачають поєднання автоматизованих і неавтоматизованих процесів обробки інформації про платників податків та їх податкові ризики.